Програма державного екзамену з української літератури для студентів

Вид материалаДокументы

Содержание


Пояснювальна записка
Завданнями курсу передбачено
Український фольклор
Давня українська література
Творчість Івана Вишенського (1545/ 1550 – 20-і рр. ХVІІ ст.)
Творчість Івана Некрашевича (1742 – 1796)
Історія української літератури першої половини ХІХ століття
Українська література другої половини ХІХ століття
Жанр байки
Історія української літератури кінця ХІХ – початку ХХ століття
Творчість Степана Васильченка (1879 - 1932).
Творчість Христі Алчевської (1882 - 1931
Література ХХ століття
Поезія 20-х - поч. 30-х років
Доля і творчість Юрій Клена (1891 – 1947)
Творчість Володимира Сосюри (1898 – 1965)
Літературно-мистецькі школи, угрупування.
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7



Міністерство освіти і науки України

Волинський державний університет

імені Лесі Українки


Програма

державного екзамену

з української літератури

для студентів

освітньо-кваліфікаційного рівня

8.030500 – “магістр”


спеціальності “Українська мова і література”


Луцьк – 2006


Затверджено на засіданні кафедри

української літератури


Протокол № 14 від “26” квітня 2006 р.


Укладачі:

Давидюк В.Ф.

Констанкевич І.М.

Маланій О.О.

Семенюк Л.С.

Сірук В.Г.

Сташенко Н.Г.

Сур’як М.В.

Хмелюк М.М.

Яблонська О.В.

Яструбецька Г.І.


Пояснювальна записка



Український фольклор та історія української літератури – синтетичні літературознавчі дисципліни, які покликані скласти цілісне уявлення про особливості українського літературного процесу як естетичного феномену, відтворити шляхи ідейно-естетичного розвитку, національного відродження й поступу.

Програма має на меті з’ясувати важливі історико-культурні та літературно-естетичні проблеми українського літературного процесу. У ній простежується функціонування літературних напрямів, течій та стилів. В історико-культурному та естетичному аспектах представлені літературні портрети письменників, особливості культурно-літературного відродження, специфіка творчого методу й поетики українських митців.

Програма передбачає врахування міжпредметних зв’язків курсу українського фольклору та історії української літератури з курсом українського літературознавства, історії України та історії філософії України, історії української культури.

Завданнями курсу передбачено:
  • засвоєння студентами фактичних відомостей з історії української літератури;
  • вивчення жанрово-стильових та ідейно-художніх особливостей української літератури ;
  • з’ясування проблем розвитку української літературно-естетичної думки.

Особлива увага звертається на формування вмінь самостійного аналізу художнього твору як естетичного явища, вироблення навичок у тлумаченні жанрово-стильової специфіки тексту. Вивчення історії літератури обов’зково передбачає врахування досвіду вітчизняного літературознавства.

Вимоги до знань та умінь студентів

Студенти повинні знати:
  • основні етапи розвитку української літератури;
  • стильові тенденції літературної доби;
  • жанрові особливості літератури;
  • періодизацію творчого шляху письменників;
  • особливості творчого методу й поетики творчих постатей;
  • основні тенденції сучасного літературознавства.

Студенти повинні вміти:
  • аналізувати основні тенденції літературного процесу в Україні;
  • характеризувати ідейно-художню специфіку творчості письменників;
  • застосовувати різні аспекти літературознавчого аналізу;
  • використовувати здобутки сучасної літературознавчої науки.


Український фольклор


Поняття фольклору (пострадянська, європейська та американська парадигма). Специфіка фольклору. Основні характеристики фольклору. Фольклор і фольклористика. Місце фольклору в системі гуманітарних наук.

Школи і напрями в українській фольклористиці. Міфологічна школа – типове явище епохи романтизму. Міграційна школа як результат європейської інтеграції другої половини ХІХ ст. Географічно-історичний напрям. Історична школа як продовження традицій міфологічної в умовах Росії. Антропологічна школа як наслідок культурного освоєння європейцями африканського та австралійського материків у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Психологічна теорія Вундта. Сексуальна теорія Фройда. Етнопсихологічна теорія Кардинера. Соціально-дифузна теорія Дюркгейма. Структуралістична теорія Леві Строса. Ритуально-міфологічна теорія Юнга.

Обрядовий і необрядовий фольклор. Утилітарно-магічні функції первісного фольклору. Вербальна, музична та акціональна сторони фольклорного явища як відображення первісного синкретизму. Обрядові пісні, драматично-ігрові дійства, магічні тексти. Десакралізація та естетизація фольклорних явищ, трансформація обрядового фольклору в необрядовий. Необрядові жанри усного фольклору.

Загадка та її ритуальні функції. Походження загадок. Явище евфемізації як основа неметафоричної загадки. Трансформація змісту і форми загадок.

Народна драма. Зоомістерії "Ведмідь", "Кінь", "Коза". Вертепна драма – синтез літературної та фольклорної традицій. Народна драма "Цар Маркимільян".

Весняно-літня календарна обрядовість і її поезія. Весняні календарні обряди і їх основні функції. Веснянки, гаївки, рогульки і спільне й відмінне. Риндзівки та волочебні пісні. Русальні обряди "куста" та "проводи русалок". Русальні пісні. Купальський обряд та купальські пісні.

Осінньо-зимова календарна обрядовість і її поезія. Жниварські обряди і пісні. Різдвяно-новорічні календарні обряди. Колядки і щедрівки: основні теми та мотиви.

Народні думи та їх виконавці.

Казки про тварин. Магічні функції казки. Мисливський та скотарський типи сюжетів. Основні композиційні особливості казки про тварин.

Чарівні казки. Чоловіча та жіноча ініціації як історична основа сюжетів чарівної казки. Особливості сюжетів та композиції чарівних казок.

Родинно-побутові пісні. Пісні про кохання, про жіночу долю, колискові, вдовині, сирітські: основні теми й мотиви.

Родинно-обрядові пісні. Весільні. Голосіння.

Соціально-побутові пісні. Козацькі, чумацькі, бурлацькі, наймитські, заробітчанські, рекрутські, солдатські та жовнірські, стрілецькі пісні.

Пісні-балади. Тема кохання та дошлюбних відносин у баладах. Пісні-балади про сімейне життя. Історична тема в піснях-баладах.

Пісні літературного походження. Фольклоризм та фольклоризація як основні генетично-композиційні чинники пісень літературного походження.

Неказкова народна прози. Легенди, перекази, оповіді.