Пояснювальна записка

Додаткові інтегровані питання до робочої навчальної програми з дисципліни “Світова література” (для учнів 10-го та 11-го класів) розроблені викладачами Українського медичного ліцею Національного медичного університету імені О.О. Богомольця: вчителем-методистом Рєнькас Л.М., вчителем-методистом Дорошкевич Н.В.

З метою посилення уваги молоді до надбань національної і світової культури, вивчення кращих творів світового письменства, формування у підростаючого покоління загальнолюдських і національних духовних цінностей, культурно-пізнавальних інтересів та естетичного смаку, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 05.07.2010 р. № 666 «Про зміну назви навчального предмета», назву навчального предмета «Зарубіжна література» замінено на назву «Світова література».

„Світова література” – навчальний предмет, об’єктом вивчення якого є кращі твори та розвиток світового літературного процесу.

Головною метою вивчення предмета є залучення ліцеїстів до найвищих досягнень світової літератури та культури, загальнолюдських і національних духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення імунітету проти низькопробних явищ масової культури.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі головні завдання: навчати учнів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного процесу, давати їм літературознавчі поняття, необхідні для аналізу художніх текстів і розгляду літературного процесу; вчити визначати національну своєрідність та загальнолюдську цінність творів світової літератури (у т.ч. у зіставленні з творами української літератури); розвивати мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо) учнів; виховувати повагу до духовних надбань людства і, зокрема, українського народу, релігійну та етнічну толерантність водночас з неприйняттям культу сили і переваги матеріальних цінностей над духовними; відпрацьовувати навички розрізнення явищ класичної та масової культури.

Під час добору творів для текстуального вивчення врахована їх естетична вага, виховна спрямованість, а також вікові особливості ліцеїстів. Особлива увага спрямована на ті твори, в яких розглянуті моральні, соціальні та професійні проблеми, поставлені перед майбутнім лікарем.

Медична профорієнтація досягається в процесі вивчення літератури включенням до програми творів на тему життя та праці медичних працівників, а також вивчення творчості письменників-лікарів (А. Чехова, Конан Дойля, Стівенсона, В. Вересаєва, М. Булгакова, А. Кроніна)

З переважною більшістю художніх текстів учні знайомляться в перекладах. Тому необхідно звернути особливу увагу на їхню якість, навчати ліцеїстів порівнювати переклади з оригіналами та один з одним. Водночас, за наявності необхідних умов, можливим є розгляд художніх текстів мовою оригіналу.

10 клас

І. Із літератури реалізму

1. Соціально-психологічна проза ХІХ ст.

Огляд ( 2 год )

Розквіт соціально-психологічної прози у ХІХ ст., його зв’язок з розвитком природничих наук. Аналіз взаємин особистості й суспільства, розкриття соціальної зумовленості людини, взаємозв’язку характеру з обставинами в художній літературі. Дослідження рушійних сил дійсності, багатоаспектне зображення “життєвої прози”, тяжіння до фактографічної творчості. „Золота доба” класичного роману.

Видатні французькі прозаїки ХІХ ст.: Ф.Стендаль, О. де Бальзак, П.Меріме, Г.Флобер, Г. де Мопассан, Е.Золя та ін. Провідні теми: зіткнення неординарної особистості з законами суспільного існування, зображення ситуації „втрати ілюзій”, „кар’єри молодої людини в столиці”; гостра критика влади золота, осуд моральної ницості аристократичного й обивательського життя.

Класики англійської соціально-психологічної прози: Ч.Діккенс, В.Теккерей, Ш.Бронте та ін.

Особливості розвитку російської соціально-психологічної прози другої половини ХІХ ст. Дослідження явищ „обломовщини” (І.Гончарова) та „нігілізму”, відтворення побуту дворянських садиб (І.Тургенєв), поетизація національно-народного духу й фольклорних традицій (М.Лєсков), сатирично-гротескне зображення російської історії та суспільства (М.Салтиков-Щедрін). (Огляд).

З французької літератури

Стендаль (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) ( 4 год )

„Червоне і чорне”

Життя і творчий доробок Стендаля. Роль культурної спадщини італійського Відродження у формуванні світогляду письменника. Романтичні й реалістичні тенденції в його творчості.

„ Червоне і чорне” – панорамна картина часу з усіма його суспільними конфліктами, політичними пристрастями і духовними пошуками. Показ в образі Жульєна Сореля трагічної внутрішньої боротьби, сильних і щирих пристрастей та егоїстичного розрахунку. Своєрідність теми кохання та її втілення в жіночих образах. Композиція твору й символіка його назви.

Теорія літератури. Поняття про психологізм, жанр соціально-психологічного роману. Психологізм творчості Стендаля.

Оноре де Бальзак (1799-1850) (4 год)

„Гобсек”

Життєвий і творчий шлях О. де Бальзака. Бальзак і Україна. Універсальність задуму, тематико-жанровий склад, основні принципи побудови епопеї „Людська комедія”. Форма зв’язків між окремими творами циклу.

„Гобсек”. Зображення “влади золота” як руйнівної сили. Проблема уявних і справжніх життєвих цінностей. Соціально-історична зумовленість персонажів твору. Романтичні й реалістичні тенденції в повісті. Описи „матеріального світу”. Композиція і стиль твору.

Теорія літератури. Поняття про епопею.

З англійської літератури

Огляд

Чарлз Діккенс (1812-1870) (3 год)

Змалювання соціальних контрастів і моральних конфліктів англійського суспільства в його творах.

„ Пригоди Олівера Твіста” як „роман виховання”. Світ дитинства в романі. Викриття вад англійського суспільного життя; картини лондонського „дна”. Проблема зла у його суспільному та загальнолюдському етичному аспектах. Авторська іронія.

Теорія літератури. Розширення уявлень про іронію.

З російської літератури

Федір Достоєвський (1821-1881) ( 6 год )

„Злочин і кара”

Життєвий і творчий шлях письменника. Філософські, етичні й естетичні засади та гуманістичний пафос його творів.

„Злочин і кара”. Зображення краху індивідуалістичного свавілля, руйнівних наслідків моральної вседозволеності. Суперечливість „теорії” Раскольникова. Соціальний, моральний і філософський сенс бунту героя. Проблеми пошуків духовних орієнтирів та морального вибору; осмислення шляхів „сильної особистості” та „маленької людини”. Ствердження християнських цінностей у творі. Система образів роману, значення і символіка його назви. Поліфонізм роману.

Теорія літератури. Визначення поняття «роман» і його різновидів; поняття про філософський, морально-психологічний роман, поліфонізм.

Лев Толстой (1828-1910) (5 год)

„Анна Кареніна”

Життєвий і творчий шлях. Філософсько-етичні й творчі пошуки письменника, його громадська діяльність.

Роман „Анна Кареніна” – художнє дослідження сімейних стосунків. Образи-характери роману, пластичність змалювання і психологічна глибина. Суперечливий образ Анни Кареніної. Автобіографічна складова образу Левіна. Паралелізм у композиції роману, особливості стилю. «Діалектика душі» толстовських героїв.

Теорія літератури. Поняття про внутрішній монолог, паралелізм.

І.Тургенєв (1818 - 1883) ( 4 год )

„Батьки і діти” – роман про представника молодого покоління 60-х років ХІХ ст. „Філософські диспути” Базарова і Кірсанових. Новий тип „героя часу” в романі, широта його інтересів і усвідомлення життєвої мети. Складність образу головного героя, студента-медика, майбутнього вченого-природознавця. Причини самотності героя. Оцінка Базарова в літературній критиці.

Місце Тургенєва в світовій літературі.

Теорія літератури. Поняття про стиль письменника.

Антон Чехов (1860-1904) ( 4 год )

„Іонич”, „Ротшильдова скрипка”

Життєвий і творчий шлях письменника. Зображення трагізму „дрібниць життя” в оповіданнях А.Чехова. Викриття штучності людських почуттів, проявів бездуховності й вульгарності. Змалювання психологічно складних прагнень героїв до духовного самовиявлення. Образ лікаря у творах А. Чехова. Художні особливості оповідань: роль символічної деталі, психологічного підтексту, відкритого фіналу. Лаконізм чеховської прози.

Теорія літератури. Поняття про символічну деталь, підтекст, відкритий фінал.

2. Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини ХІХ ст. (1 год)

Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії сер. ХІХ ст.

Нові грані романтичного поетичного світу в творчості «пізніх» романтиків (Ш. Бодлера, В. Вітмена, Ф. Тютчева). Принципи «чистого мистецтва» у поезії (групи «Парнас», А. Фета).

Світоглядно-естетичні зрушення у мистецтві та літературі. Поняття про декаданс.

З російської літератури

Федір Тютчев (1803-1873) (2 год)

„Silenium”. „Іще горить в душі бажання…”.

Ф.Тютчев – пізній романтик. Змалювання трагізму людського існування на тлі універсального природного життя. Космізм образів природи. Трагічна забарвленість теми кохання.

Афанасій Фет (Шеншин) (1820-1892) (2 год)

„Я прийшов до тебе, мила…”. „Шепіт…ніжний звук,

зітхання…”.

А.Фет – представник „чистого мистецтва” в російській поезії. Естетично натхненне переживання злиття людини зі світом природи; замріяність і схвильованість – характерні риси ліричного героя. Музичність вірша, детальність і витонченість пейзажних картин у творах А. Фета.

Рекомендована література для додаткового читання: М.Некрасов. М.Емінеску. Н.Бараташвілі. А.Церетелі. З віршів на вибір.

З літератури США

Волт Вітмен (1819-1992) (2 год)

Зі збірки „Листя трави” (на вибір)

Особливості творчого розвитку В.Вітмена. Характер зв’язків його лірики з контекстом американської літератури та філософії середини ХІХ ст. Історія створення збірки „Листя трави”.

„ Листя трави”. Національний характер поезії В.Вітмена, втілений у ній пафос формування молодої американської нації. Розкриття теми єдиного людства, соціальної і природної рівності усіх форм буття. Космічна масштабність подій природного, соціального, духовного життя. Нові засади бачення й зображення людини.

Теорія літератури. Поняття про верлібр.

З французької літератури

Шарль Бодлер (1821-1867) (2 год)

Зі збірки „Квіти зла”(на вибір)

Ш.Бодлер – пізній романтик і предтеча символізму. Пристрасні пошуки краси в оточені вульгарного буржуазного існування - стрижень збірки „Квіти зла”. Роль „діалогу з Данте” у викритті вад бездуховного суспільства та „внутрішнього пекла” ліричного героя. Проблема взаємин краси й зла. Трактування предметних образів як „видимих проявів” душевних рухів. Філігранність поетичної техніки.

ІІ. Література на межі ХІХ-ХХ ст.

Доба „кризи гуманістичної культури”. Декадентські настрої та їх відбиток у мистецтві. Формування нових художніх напрямів і течій. Натуралізм. Імпресіонізм. Неоромантизм. Символізм – один з найзначніших напрямків у літературі останньої третини ХІХ-ХХ ст. Філософсько-естетичні засади європейського символізму, його видатні представники (П.Верлен, А.Рембо, С.Малларме, Лотреамон, М. Метерлінк).

Поезія

З французької літератури

Поль Верлен (1844-1896) ( 1 год )

„Поетичне мистецтво”, „Осіння пісня”, „Сентиментальна прогулянка”, „Так тихо серце плаче”.

„Поетичне мистецтво” П.Верлена – віршований маніфест символізму. Заперечення у творі раціонально-реалістичного художнього мислення; ствердження принципу музичності поезії, настанови на „вираження невимовного”, передачу спонтанної уяви. Картини сутінок буття, настрій задумливого суму - провідні мотиви верленівських поезій. Система „відповідностей” між світом природи й внутрішнім світом ліричного героя у верленівських „пейзажах душі”, їх насиченість символами. Верленівський кольоропис. Імпресіоністичні елементи.

Теорія літератури. Поняття про символізм як художній напрям. Поглиблення поняття про символ, сугестія.

Артюр Рембо (1854-1891) ( 1 год )

„Моя циганерія”. „Голосівки”. „П’яний корабель”.

Своєрідність творчого розвитку поета. Настрій захопленості вільною волею, сп’янілої насолоди життям, анархічного бунту проти усталеності буржуазної діяльності – емоційне підгрунтя поезій Рембо. Змалювання духовних поривань ліричного героя-відщепенця й мандрівника; прагнення осягнути універсальне буття світу. Особливості зображення матеріальних речей та динамізму природного життя в поезіях. „Голосівки” – яскравий зразок символістського пошуку “відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту.

Роман ранньомодерністської доби

Огляд (1 год)

Оновлення європейського роману. Зображення зовнішнього світу крізь призму свідомості з її потрясіннями, імпульсивними реакціями на події та “пригодами” в романі “Голод” К.Гамсуна. Новаторське висвітлення теми кохання, перебування „природної людини” в лоні природи; неоромантичні та імпресіоністичні тенденції в романі „Пан” К.Гамсуна (оглядово).

З англійської літератури

Оскар Вайльд (1854-1900) ( 4 год )

„Портрет Доріана Грея”

Віддзеркалення декадентської доби в особистості й долі О.Вайльда. Естетизм як провідний принцип світогляду й художньої творчості письменника.

„ Портрет Доріана Грея” – пам’ятка декадентської доби. Втілення різних аспектів естетизму в образах Доріана Грея, лорда Генрі та Безіла. Етико-філософський сенс центрального конфлікту краси й моралі. Своєрідність тема кохання у творі. Символічні значення портрета. Елементи імпресіоністської техніки. Вайльдівські парадокси.

Теорія літератури. Поняття про естетизм, інтелектуальна проза, парадокс.

Роберт Льюїс Стівенсон (1850 – 1894) ( 2 год ) – видатний англійський письменник, засновник і теоретик неоромантизму, літературний критик, поет. Проблеми добра і зла у творах Стівенсона. Образ Генрі Джекіла, доктора медицини, в оповіданні „Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда”. Захоплюючий сюжет, майстерність показу подій. Застереження від необачних вчинків.

Теорія літератури. Поняття про неоромантизм.

Артур Ігнатіус Конан Дойл (1850 – 1930) ( 2 год ) – англійський письменник, автор популярних детективних і науково-фантастичних творів, публіцист, лікар. Талант захоплюючого оповідача, життєлюбство і віра в людину та його розум. Сила фантазії, майстерність у зображенні героїв та ситуацій.

Оповідання про лікарів („Його операція”; „Невдалий початок”, „Любляче серце” та ін.). Проблеми честі, достоїнства, вірності обраній справі.

Теорія літератури. Поглиблення понять про неоромантизм, композицію і сюжет художнього твору.

Оновлення драматургії

Огляд (1 год)

Культурні, історико-літературні передумови та головні шляхи оновлення європейського театру: „драма ідей” Г.Ібсена, „драма-дискусія” Б.Шоу, ліро-психологічна драма А.Чехова, символістська драма М.Метерлінка. (Творчість одного з драматургів – за вибором).

Або:

З російської літератури

Антон Чехов (1860-1904) ( 2 год )

Сутність чеховського перевороту в драматургії; відкриття нових можливостей у зображенні на сцені психології людини та плину буденного життя. Розробки нової структури дії: відмова від зовнішньої дії та її єдності, побудова сюжету на основі синхронного розвитку кількох ключових тем, лейтмотивів, настроїв. Новий тип драматичного конфлікту. Переплетіння ліризму та іронії, специфіка підтексту в чеховських п’єсах. Чехов і система Станіславського.

„Чайка” – перша п’єса російської нової драматургії. Проблема життєвої мети та творчого успіху – головна тема твору. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Новаторство Чехова - драматурга. Місце Чехова у світовій літературі.

Теорія літератури. Поняття про психологічний драматичний конфлікт. Поглиблення поняття про зовнішню та внутрішню дію.

Або:

З англійської літератури

Джордж Бернард Шоу (1856-1950) ( 2 год )

Творець соціально - аналітичної „драми-дискусії”. Зображення героя як „носія ідей”. Широке використання парадоксу – засобу дотепного викриття стереотипів мислення й соціального життя, застарілих норм моралі; „провокаційного” залучення глядача до полеміки.

„Пігмаліон” – зразок „драми-дискусії”. „Осучаснення” античного міфу в п’єсі Дж. Б. Шоу. Демократична спрямованість критики суспільних уявлень про залежність духовного потенціалу людини від умов її народження та виховання. Конфлікт між науковими інтересами Хіггінса та його моральною відповідальністю за долю Ельзи – основа полеміки навколо „експерименту над людиною”. Своєрідність ремарок. Сутність „відкритого фіналу”.

Рекомендована література для додаткового читання: Г.Ібсен „Ляльковий дім”, М.Метерлінк „Синій птах”.

Всього на вивчення курсу – 68 годин (2 год на тиждень)

На текстуальне вивчення творів – 54 год.

На уроки розвитку мовлення – 4 год. (2у + 2п)

На контрольні роботи – 4 год.

На уроки повторення й узагальнення – 2 год.

На уроки позакласного читання – 2 год.

Резервний час – 2 год.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів 10 класу.

Учні повинні знати:

найважливіші відомості про історико-культурну добу;
основні літературні напрямки та течії;
головні етапи життєвого й творчого шляху письменників;
сюжет, особливості композиції, системи образів вивчених творів;
жанрові особливості прочитаних творів;
характерні особливості індивідуального стилю письменника;
основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;
тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.

Учні повинні вміти:

вдумливо читати та критично аналізувати програмові твори;
визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби мови;
характеризувати героїв твору (аналізувати й обговорювати логіку їхніх поглядів і вчинків, їхні уявлення про сенс життя), розкривати сенс етико-психологічних колізій;
виявляти авторську оцінку героїв, подій твору;
характеризувати концепцію та найважливіші особливості поетики художнього твору;
порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);
обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;
складати простий та складний план власного висловлювання;
створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;
скласти план та конспект літературно-критичних статей;
готувати доповідь чи реферат на літературну тему (за декількома джерелами).

11 клас

І. Загальна характеристика літератури першої половини ХХ ст. (2 год)

Вступ

ХХ ст. як літературна епоха, глибинний переворот в естетиці й художній практиці. Вплив філософських, наукових, соціологічних, культурологічних та ін. концепцій на формування світобачення людини ХХ ст. Формування нових принципів художнього мислення. Модернізм і авангард. Елітарна й масова культура.

Традиції реалізму ХІХ ст. та їхня взаємодія з новими

літературними течіями на початку ХХ ст. Імпресіоністичні, натуралістичні та неоромантичні тенденції у літературі цього періоду. Розквіт ліричної прози.

або

„Легке дихання” Івана Буніна

або

„Гранатовий браслет” Олександра Купріна

Або:

Іван Бунін (1870-1953) (2 год). Життєвий шлях як приклад трагічної долі російської творчої інтелігенції, змушеної після революції перебувати в еміграції. Художні особливості ліричної прози письменника, її зв’язок з його поетичною творчістю. Провідні теми й настрої бунінських оповідань.

„ Легке дихання” – шедевр новелістики ХХ ст. Взаємозв’язок „жаги життя” і „відчуття смерті” у художньому світі письменника. Бунінська філософія кохання. Загибель героїні й безсмертя її зачарованої душі. Особливості сюжету, композиції та стилю оповідання, сенс його назви.

Теорія літератури. Фабула і сюжет. Імпресіонізм.

Або:

Олександр Купрін (1870-1938) (2 год).

Життєвий і творчий шлях. Купрін і Україна. Романтичне кохання – одна з провідних тем творчості письменника.

„Гранатовий браслет” – гімн „сильному, як смерть” коханню. Життєва основа твору. Протиставлення в оповіданні справжнього кохання банальним взаєминам між чоловіком та жінкою. Моральний і символічний сенс загибелі Желткова. Символіка гранатового браслета, роль біблійних цитат у творі.

2. Модерністська проза на початку ХХ ст.

Огляд (1 год)

Світоглядні й естетичні засади модерністського мистецтва, його художнє новаторство. Засновники європейської модерністської прози: М.Пруст, Ф.Кафка, Дж.Джойс. Теорія літератури: поняття про модернізм; «потік свідомості»

З австрійської літератури

Франц Кафка (1883-1924) ( 3 год )

„Перевтілення”

Життєвий і творчий шлях письменника. Головні конфлікти життя, що визначили проблематику творчості: драматичні взаємини, суперечливе ставлення до одруження, двоїсте ставлення до власної творчості. Зображення трагедії відчуження особистості в новелі „Перевтілення”. Образ Замзи як гротескний літературний „автопортрет” письменника й уособлення типу “маленької людини” ХХ ст. Внутрішні суперечності головного героя. Розкриття абсурдності світового буття у творі. Особливості композиції, сенс центральної метафори, специфіка використання фантастичних елементів.

Теорія літератури. Поглиблення понять про модернізм, гротеск.

3. Авангардистські й модерністські тенденції в поезії. Західна поезія

Огляд (1 год)

Пошуки нових засад і форм зображення світу й відтворення людських почуттів у західній поезії на початку ХХ ст. Широкий спектр літературних течій та їх художніх програм. Найвідоміші представники авангардистської й модерністської течій першої половини ХХ ст. (П.Елюар, Т.С.Еліот, Г.Тракль, Ф.Гарсіа Лорка, В.Незвал, К.І.Галчинський та ін).

З французької поезії

Гійом Аполлінер (Вільгельм Аполлінарій Костровицький) (1880-1918) ( 1 год )

„Міст Мірабо”, „Молочна Путь, сяйлива сестро…”, „Зарізана голубка й водограй” та ін.

Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду; сутність його поетичної реформи. Змалювання почуттів особистості в урбанізованому динамічному світі; засоби створення епічної панорами міста та Всесвіту в поезіях збірки „Алкоголі. Вірші 1898-1913 рр.”. Задум „Каліграм”. Осмислення трагедії Першої світової війни в поезії „Зарізана голубка й водограй”; символіка образів та новаторство візуального оформлення твору.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про верлібр. Монтаж. Для вивчення напам’ять. Гійом Аполлінер. “Міст Мірабо”.

З австрійської літератури

Райнер Марія Рільке (1875 - 1926) (1 год)

„Орфей. Еврідіка. Гермес.” „Сонети до Орфея”(І,1)

Життєвий і творчий шлях поета. Рільке й Україна.

Філософські здобутки збірки „Нові поезії”. Пошук духовної єдності „Я” зі світом, прагнення з’єднати сучасність і античну давнину, широке бачення світобудови у віршах збірки. Відображення в творі „Орфей. Еврідіка. Гермес” провідних мотивів лірики Рільке: взаємозв’язку життя й смерті, трагічних розривів у взаєминах чоловіка та жінки, сутності й покликання мистецтва. Образ Орфея як персоніфікація сили мистецтва, що приборкує природу й одухотворює світ.

«Срібна доба» російської поезії (4 год)

Огляд (1 год)

Загальна характеристика „срібної доби” російської поезії. Розквіт релігійно-філософської думки на межі ХІХ –ХХ ст. (В.Соловйов, М.Федоров, М.Бердяєв, П.Флоренський та ін.). Розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії. Символізм (Д.Мережковський, К.Бальмонт, В.Брюсов, О.Блок, А.Бєлий та ін.). Акмеїзм (М.Гумільов, А.Ахматова, О.Мандельштам). Футуризм (В.Хлєбников, В.Маяковський та ін.). „Нові селянські” поети (М.Клюєв, С.Єсенін та ін.). Поети поза літературними угрупованнями (М.Волошин, М.Цвєтаєва, Саша Чорний та ін.). Трагічні долі митців „срібної доби”.

Олександр Блок (1880-1921) ( 1 год )

„Незнайома”, „Про доблесті, про подвиги, про славу…”, „Весно, весно, без меж і без краю…”.

Творчість О.Блока - вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви й провідні символи блоківської лірики. Образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночності; його протиставлення світу ницої прози життя. Ідеї „двобою з життям” та „любові-ворожнечі” до нього у поезії „Весно, весно, без меж і без краю…”. Мотиви втрати кохання й сенсу життя, трагічної самотності у вірші „Про доблесті, про подвиги, про славу…”. Центральні символи твору.

Теорія літератури. Поглиблення поняття про символізм, символ.

Анна Ахматова (Анна Горенко) (1889-1966) ( 1 год )

Зі збірок „Вечір” або „Біла зграя” (2-3 вірша на вибір)

«Реквієм»

Розвиток засад акмеїзму в поезії Анни Ахматової. Творчість Ахматової – яскраве явище жіночої поезії ХХ ст. „Поезії втрат” ранньої Ахматової. Художні особливості: загостреність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів.

„Реквієм”- пам’ятка доби сталінського терору. Створення в поемі узагальненого портрету народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам’яті у творі. Жанрово-стильова поліфонія поеми, біблійні символи (Богоматір, хрест, апокаліптична зірка).

Теорія літератури. Поняття про акмеїзм. Поглиблення поняття про поліфонізм, психологізм.

Рекомендована література для додаткового читання: М. Гумільов. М. Цвєтаєва. З віршів (4-5 поезій на вибір).

Володимир Маяковський (1893-1930) (1 год)

„Послухайте!”, „А ви змогли б”, „Лілічко! Замість листа”.

Трагічна доля поета. Рання лірика В.Маяковського як зразок російського футуризму. Пафос самоствердження й самовиявлення поетичного „Я” в поезіях. Відтворення пульсу сучасної цивілізації, життя індустріального міста, мови вулиці. Віра в перетворювальну силу поетичного мистецтва. Масштабність любовних почуттів ліричного героя. Новаторство поезії Маяковського: експресивна функція ритму й рими, ораторські прийоми та інтонації, використання уособлень, розгорнутих метафор, гіпербол.

Теорія літератури. Поняття про футуризм.

Література 1920-1940-х років

Огляд (1 год)

Загальна характеристика літератури 1920-1940-х рр. Історико-культурне тло періоду «між двома світовими війнами», провідні тенденції літератури цієї доби. Увиразнення досвіду особистості, духовно знівеченої Першою Світовою війною, у творах письменників «літератури втраченої генерації» (Е. Хемінгуея, Е. М. Ремарка, Р. Олдінгтона). Розвиток антиутопії, його визначальні ознаки та представники (Є. Замятін, О. Хакслі, Дж. Орвелл, К. Чапек). Осмислення руйнівних сил суспільно - історичного життя доби тоталітаризму, пошук нових духовних орієнтирів та шляхів збереження цінності особистості у літературі 1920-1940-х рр. (Т. Манн, М. Булгаков, Б. Брехт, А. Камю, Пауль Целан та ін.).

З російської літератури

Михайло Булгаков (1891-1940) ( 8 год )

„Майстер і Маргарита”, «Записки юного лікаря», «Собаче серце»

Життєвий і творчий шлях письменника. М.Булгаков і Україна. М.Булгаков – випускник медичного факультету Університету Св. Володимира.

„ Записки юного лікаря”. Створення письменником сили особистого подвигу інтелігента за часів його перебування в нікольській земській лікарні. Оригінальність і свіжість оповідань, які розкривають психологію лікаря-хірурга.

“ Собаче серце”. Стильова своєрідність автора; питання сенсу буття, протесту проти абсурдного соціального устрою, відповідальності кожної людини за фатальні експерименти та наслідки своєї праці.

„ Майстер і Маргарита”. Історія створення, художні джерела роману. Широта філософсько-етичної проблематики твору: питання про співвідношення добра й зла, морального вибору, справедливості й відповідності, взаємин особистості з владою, покликання мистецтва тощо. Світ біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної „демоніади” в творі. Сатиричне змалювання Москви 30-х років, галерея радянських обивателів і функціонерів. Ствердження цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Майстра і Маргарити. Переосмислення євангельських сюжетів і образів у творі, прийом „роману в романі”. Образи Воланда та його почту; іронія та гротеск у картинах зіткнення демонічних сил із московською дійсністю. Особливості композиції, художнього часу й простору, наскрізні мотиви.

Теорія літератури. Поняття про модерністський роман. Поглиблення понять про гротеск та іронію.

Рекомендована література для додаткового читання: В.Вересаєв „Записки лікаря”. Постановка складних моральних, соціальних та професійних проблем, які виникають перед молодим лікарем-терапевтом.

Із шотландської літератури

Арчибальд Джозеф Кронін (1896-1981) ( 3 год )

«Цитадель»

Життєвий і творчий шлях письменника, лікаря. Роман «Цитадель» (1937) – вершина його творчості. Традиція реалізму ХІХ ст. та їхня взаємодія з новими літературними течіями ХХ ст. Проблеми медичної практики того часу, необхідність реформи в області охорони здоров’я та проблема морального вибору. Художня своєрідність твору

З французької літератури

Альбер Камю (1913-1960) ( 3 год )

„Чума”

Вплив екзистенціалістських ідей на творчість А.Камю.

„Чума”. Художнє осягнення подій Другої світової війни у світлі екзистенціалістської філософії в романі. Алегоричне зображення французького Руху Опору та “дослідження” екзистенціалістської ситуації зіткнення людини з вселенським абсурдом як підтекст сюжету про боротьбу обранців з чумою. Екзистенціалістська забарвленість проблем пізнання сенсу буття в „пограничній ситуації”, бунту й свободи людини в світі, „де Бог помер”. Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах Ріє, Тарру, Грана, отця Панлю, Рамбера, Коттара. Образ доктора Ріє – приклад самовідданої боротьби за спасіння людського життя. Символіка чуми. Особливості художнього часу й простору, образу автора та жанру „роману-хроніки”.

Теорія літератури. Поняття про літературу екзистенціалізму, роман-притчу.

З літератури США

Ернест Міллер Хемінгуей (1899-1961) ( 3 год )

„Старий і море”

Життєвий і творчий шлях письменника, вплив його особистості та доробку на сучасників. Хемінгуеївський „герой кодексу сильна самотня людина; її здатність постояти за себе, прагнення незалежності й свободи, цінування дружби й кохання. Новаторство прози Хемінгуея: лаконізм („телеграфний стиль”), відвертість сповідей від першої особи, „принцип айсберга”.

„ Старий і море”. Філософсько-символічний сенс сюжету. Оспівування волі, мужності, героїзму буденного життя людини. Показ драматичних суперечностей людського буття: його осмисленості й абсурдності, його перемог і поразок, величі й слабкості, його протистояння природі та єдності з нею. Сенс фіналу повісті. Особливості хемінгуеївського стилю.

Теорія літератури. Поняття про повість-притчу. Поглиблення поняття про підтекст.

Проза поза межами західного світу

Огляд (1 год)

Своєрідність японської літератури: збереження в ній національної традиції. („Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабати) та її взаємодія з філософськими й художніми здобутками західної культури („Людина-Коробка” Кобо Абе). „Література відлиги” в Росії (А.Вознесенський, Є.Євтушенко, Б.Окуджава та ін.). Розквіт латиноамериканської літератури (творчий доробок Х.Л.Борхеса, Г.Гарсія Маркеса, Х.Кортасара та ін.).

З латиноамериканської літератури

Габріель Гарсіа Маркес (нар. 1928 р.) ( 3 год )

„Стариган із крилами”

Творчість Г. Гарсіа Маркеса – одна з найяскравіших ілюстрацій «магічного реалізму».

«Стариган із крилами». Схрещення західноєвропейської модерністської традиції з національним міфопоетичним бачення в оповіданні. Філософсько-етичний сенс зустрічі янгола з людьми. Своєрідність образу янгола: його безпорадність і терпимість до людей, спорідненість з людською природою. Особливості людського ставлення до янгола. Сенс фіналу та назви оповідання. Спрощення фантастичних елементів з побутовими деталями – характерна ознака художнього світу твору.

Теорія літератури. Поняття про «магічний реалізм».

Оновлення західного театру 1950-1980 рр. (5 год)

Огляд (2 год)

Модерністські й неоавангардистські тенденції в драматургії другої половини ХХ ст. Драма-притча як форма відгуку на сучасні історичні події та актуальні питання духовного буття (М.Фріш, Ф.Дюрренматт). Вплив екзистенціалістських ідей на драму другої половини ХХ ст. „Театр абсурду” як явище неоавангарду, історико-культурні передумови його розквіту у 50-60 рр. Абсурд – центральна категорія нової драматургічної естетики, його морально-філософський сенс. Характерні ознаки абсурдистської драми, її найяскравіші представники (Е.Йонеско, С.Беккет та ін.).

Або:

Фрідріх Дюрренматт (1921-1990) (3 год)

Художнє дослідження феномена влади – філософсько-етичне підґрунтя драматургії автора. Викриття «законів» конформістського мислення, розриву між науково-технічним прогресом та моральним страхом людства.

«Гостина старої дами». Алегорично-моральний сенс сюжету драми. Проблема ціни життя окремої людини, спокутування боргів минулого, права сили у світі духовного досвіду боргів минулого, права сили у світі духовного досвіду повоєнної Європи. Критика влади грошей у конформістському суспільстві. Художня своєрідність твору (гротеск, умовність, символіка).

Або:

З французької літератури

Найважливіші ознаки театру Ежена Йонеско (1909-1994) (3 год): руйнація звичної логіки дії, відсутність характерів, абсурдність діалогів, гра слів, широке використання гротеску. Зображення духовної та інтелектуальної спустошеності сучасного суспільства – провідна тема Йонескових п’єс.

«Носороги». Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу «омасовлення» людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів драми. Сенс центральної метафори.

Теорія літератури. Поняття про «театр абсурду».

Рекомендована література для додаткового читання: С. Беккет. „Чекаючи на Годо”, Е. Йонеско «Носороги», Ф. Дюрренматт «Гостина старої дами».

Постмодернізм (6 год)

Огляд

Постмодернізм як один з найзначніших напрямків мистецтва кінця ХХ ст., соціоісторичні, філософсько-естетичні засади постмодернізму та їх вияв у художній літературі. Мультикультуризм. Фемінізм. Основоположні принципи постмодерністської поетики; найяскравіші представники постмодерністської прози (У. Еко, Дж. Фаулз, Дж. Барт, Дж. Хеллер, І. Калвіно, П. Зюскінд, К. Рансмайр, М. Кундера, М. Павич, Й. Бродський та ін.).

Теорія літератури. Поняття «постмодернізм».

Рекомендована література для додаткового читання: М.Кундера. „Невимовна легкість буття”, М.Павич. „Хазарський словник”, П. Зюскінд «Запахи» або «Історія одного вбивці», У. Еко «Ім’я троянди», «Маятник Фуко», К. Рансмайр « Останній світ» (ключові епізоди одного з творів).

Світова література межі ХХ – ХХІ ст. (4 год)

Огляд

Загальна характеристика сучасного літературного процесу. Глобалізація як важливий чинник актуального літературного процесу. Основні тенденції в сучасній літературі. Література і мас-медіа. Література і кіно. Література і комп’ютерні технології. Пріоритети сучасного світового книжкового ринку.

Осмислення досвіду різних генерацій другої половини ХХ ст., культурної пам’яті, пошуків ідентичності, ґендерних стосунків та ін. провідні теми актуального літературного життя. Помітні сучасні літературні явища: творчість Ричарда Баха, Паоло Коельо, Італо Калвіно, Харукі Муракамі та ін.

Всього на вивчення курсу – 68 годин (2 год на тиждень)

На текстуальне вивчення творів – 52 год

На уроки розвитку мовлення – 4 год (2у + 2п)

На контрольні роботи – 4 год

На уроки повторення і узагальнення – 2 год

На уроки позакласного читання – 4 год

Резервний час – 2 год

Основні вимоги до знань та умінь учнів 11 класу

Учні повинні знати:

основні особливості історико-культурної доби;
основні літературні напрямки та течії;
головні етапи життєвого та творчого шляху письменників;
сюжет, особливості композиції, систему образів;
головні чинники, проблеми духовного життя героїв;
жанрові особливості прочитаних творів;
естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення вивчених творів;
характерні особливості стилю письменника;
основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;
тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам’ять.

Учні повинні вміти:

вдумливо читати і критично оцінювати художні твори;
визначати основу проблематику, сюжет, композицію, систему образів, виражально-зображувальні засоби мови;
розгорнуто пояснювати й обговорювати внутрішній світ героя у єдності його світоглядних та цінносних чинників; порівнювати героїв твору ;
аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;
виявляти авторську позицію;
порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);
обґрунтовувати свою оцінку прочитаних творів;
складати простий і складний план;
готувати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;
складати план і конспект літературно-критичних статей.

Види робіт із світової літератури

Основними видами класних і домашніх письмових робіт із світової літератури є:

відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
написання навчальних класних і домашніх творів;
виконання самостійних творчих робіт ( написання віршів, оповідань, есе; створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо );
тестування;
складання планів (простих і складних);
складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт.

Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:

виразне читання художніх текстів;
відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;
складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
читання напам’ять;
переказ (докладний і стислий) тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів із світової літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»

Рівні навчальних досягнень	Бали	Загальні критерії оцінювання Навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень може розрізняти об’єкт вивчення і відтворити деякі його елементи.
	2	Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення, виявляє здатність елементарно викласти думку.
	3	Учень відтворює менше половини навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ. Середній	4	Учень знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення вчителя, повторити за зразком певну операцію, дію.
	5	Учень розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило.
	6	Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. З допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Вміє застосовувати знання при розв’язуванні задач за зразком.
ІІІ. Достатній	7	Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї.
	8	Знання учня є достатньо повними, він вільно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явища, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями.
	9	Учень вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації.
ІV. Високий	10	Учень володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї.
	11	Учень володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності; самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них.
	12	Учень має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдарування і нахили.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

* Критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів:

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання
Початковий	1	Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.
	2	Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.
	3	Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.
Середній	1	При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.
	2	Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.
	3	Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.
Достатній	1	При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.
	2	Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.
	3	Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, Але час від часу допускає змістові неточності.
Високий	1	Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять .
	2	Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.
	3	Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «над завдання» (мету) читання твору.

Перевірка зошитів:

10 кл. – І с. – 4; ІІ с. – 5

11 кл. – І с. – 4; ІІ с. – 5

Blog

Пояснювальна записка

Содержание

Пояснювальна записка

„Злочин і кара”

Всього на вивчення курсу – 68 годин (2 год на тиждень)

Основні вимоги до знань і вмінь учнів 10 класу.

Учні повинні знати:

З австрійської літератури

«Срібна доба» російської поезії (4 год)

З літератури США

З латиноамериканської літератури

Всього на вивчення курсу – 68 годин (2 год на тиждень)

Основні вимоги до знань та умінь учнів 11 класу