Нститут проблем виховання академії педагогічних наук україни на правах рукопису
| Вид материала | Документы |
СодержаниеДинаміка рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників Висновки до третього розділу |
- Нститут держави І права імені В. М. Корецького національної академії наук україни, 3120.32kb.
- Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку національної академії наук, 1274.29kb.
- Нститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису сокуренко олександр, 812.48kb.
- У праві, 502.37kb.
- Нститут законодавства верховної ради україни на правах рукопису приступко альона олексіївна, 1112.6kb.
- Нститут держави І права ім. В. М. Корецького нан україни на правах рукопису кубальський, 472.16kb.
- Рекреаційно-оздоровчий комплекс як складова економіки країни Законодавче та нормативно-правове, 612.52kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 14.27kb.
- Міжвідомча рада з координації наукових досліджень з педагогічних І психологічних наук, 18.11kb.
- Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних, 754.78kb.
Таблиця 3.2
Динаміка рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників
| Рівні | На початку експерименту | У кінці експерименту | ||||||
| ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | |||||
| Абс | % | Абс | % | Абс | % | Абс | % | |
| Високий | 35 | 16,3 | 34 | 15,8 | 71 | 33 | 45 | 21,4 |
| Середній | 65 | 30,2 | 60 | 27,9 | 115 | 53,5 | 75 | 35,7 |
| Низький | 111 | 53,5 | 116 | 56,3 | 29 | 13,5 | 590 | 42,9 |
| Разом | 215 | 100 | 210 | 100 | 215 | 100 | 210 | 100 |
Із таблиці 3.2 видно, що в порівнянні з результатами констатувального експерименту відбулися зміни на краще і в експериментальній, і в контрольній групах. Але, якщо в експериментальній групі кількість старшокласників з низьким рівнем сформованості естетичних смаків зменшилася на 40%, то в контрольній – на 13,4%; якщо в експериментальній групі кількість старшокласників із середнім рівнем сформованості естетичних смаків зросла на 23,3%, то в контрольній – тільки на 7,8%. Відбулися позитивні зміни і в третій групі старшокласників з високим рівнем сформованості естетичних смаків: якщо в експериментальній групі кількість учнів старшого шкільного віку з високим рівнем сформованості естетичних смаків зросла на 16,7%, то в контрольній групі – лише на 5,6%.
Аналіз рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників після проведення формувального експерименту показав, що учні експериментальної групи покращили свої показники.
На рис.3.1 наочно представлено позитивні зміни рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників експериментальної й контрольної груп.
Рис. 3.1. Зведені дані результатів формувального експерименту
Із рисунку видно, що в експериментальній групі на кінець формувального експерименту налічувалося лише 13,5% старшокласників з низьким рівнем сформованості естетичних смаків, 53,5% учнів – із середнім, 33% – з високим рівнем, тоді як у контрольній групі низький рівень сформованості естетичних смаків мали 42,9% старшокласників, середній – 35,7% учнів, високий – 21,4% старшокласників.
Ефективність формувальної дослідно-експериментальної роботи засвідчили узагальнені дані кінцевого зрізу рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників, представлені на рис. 3.2 і 3.3.
Рис. 3.2. Розподіл учнів експериментальної групи за рівнями сформованості естетичних смаків до і після формувального експерименту (%)
Рис. 3.3. Розподіл учнів контрольної групи за рівнями сформованості естетичних смаків до і після формувального експерименту (%)
Дані гістограм показали, що позитивні зміни в експериментальних групах відбулися на усіх рівнях сформованості естетичних смаків старшокласників, що не простежується у контрольних групах. Суттєво зменшився показник низького рівня в експериментальних групах (з 53,5 % до 13,5 %), тоді як у контрольних – всього на 13,4 %. Значні розбіжності у показниках спостерігаються на високому та середньому рівнях. Так, в експериментальних групах відсоток старшокласників середнього рівня зріс на 23,3 %, а в контрольних – на 7,8 %, а старшокласників, віднесених до високого рівня – на 16,7 % в експериментальній і 5,6 % контрольній групах.
Отримані аналітичні дані засвідчують правильність обраної нами стратегії і тактики педагогічного забезпечення процесу формування естетичних смаків старшокласників у позакласній роботі школи.
Отже, результати проведеного експериментального дослідження підтверджують викладену у вступі дисертації гіпотезу, а також основні теоретичні положення про те, що рівень сформованості естетичних смаків старшокласників підвищується у позакласній роботі загальноосвітньої школи за умови проведення відповідної роботи. Формувальний експеримент довів ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов формування естетичних смаків старшокласників у позакласній роботі школи. Це дало змогу зробити висновок про те, що реалізовуючи зазначені педагогічні умови, сучасна школа може ефективно впливати на процес естетичного розвитку особистості
Висновки до третього розділу
- Аналіз теоретичного досвіду формування естетичних смаків учнівської молоді, а також вивчення існуючої практики естетичного виховання школярів дозволили виділити й обґрунтувати педагогічні умови формування естетичних смаків старшокласників у позакласній роботі загальноосвітньої школи. До них віднесено: модернізацію змісту, форм і методів формування естетичних смаків старшокласників у позакласній роботі загальноосвітньої школи; реалізація у позакласній діяльності авторських програм та інноваційних технологій естетичного спрямування; орієнтацію позакласної роботи на естетично спрямовану діяльність у поєднанні з оригінальною творчістю вихованців; урахування наступності та індивідуального підходу у позакласній роботі зі старшокласниками у взаємозв’язку основних суб’єктів цього процесу (педагоги, керівники гуртків, наставники, учні, батьки, громадські мистецькі організації).
- Експериментальне підтвердження теоретично обґрунтованих педагогічних умов формування естетичних смаків старшокласників у позакласній роботі загальноосвітньої школи перевірялося шляхом порівняння показників, отриманих у ході дослідження. Результати констатувального зрізу показали, що з 425 учнів старшого шкільного віку (210 школярів контрольної групи і 215 – експериментальної групи) 16,3% учнів експериментальної групи і 15,8% контрольної мають високий рівень сформованості естетичних смаків, 30,2% учнів експериментальної групи і відповідно 27,9% контрольної – середній, а 53,5% старшокласників експериментальної групи та 56,3% контрольної – низький. У ході формувального експерименту відстежувалася стійка тенденція до підвищення якісних показників рівнів сформованості естетичних смаків у старшокласників експериментальної групи.
- Дані формувального експерименту виявили, що в експериментальній групі на кінець експерименту налічувалося лише 13,5% учнів з низьким рівнем сформованості естетичних смаків, 53,5% учнів – із середнім, 33% – з високим рівнем, тоді як у контрольній групі низький рівень мали 42,9% старшокласників, середній – 35,7% учнів, високий – 21,4% учнів старшого шкільного віку.
- Порівняльний аналіз стану сформованості естетичних смаків старшокласників до і після формувального експерименту засвідчив позитивну динаміку підвищення високого і середнього та зниження низького рівнів сформованості естетичних смаків в учнів експериментальної групи: кількість старшокласників із низьким рівнем сформованості естетичних смаків зменшилася на 40% (в контрольній – на 13,4%), із середнім рівнем сформованості естетичних смаків зросла на 23,3% (в контрольній – на 7,8%), з високим рівнем сформованості естетичних смаків зросла на 16,7% (в контрольній – на 5,6%).
- Результатами формувальної дослідницької роботи доведено ефективність педагогічних умов формування естетичних смаків старшокласників у позакласній роботі загальноосвітньої школи, що підтверджує вірність висунутої гіпотези.