Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних наук на правах рукопису перепелиця наталія Михайлівна
| Вид материала | Документы |
- Національний науковий центр “інститут аграрної економіки, 518.36kb.
- Національний науковий центр „інститут аграрної економіки” національної академії аграрних, 319.01kb.
- Національний науковий центр “інститут аграрної економіки” української академії аграрних, 1431.66kb.
- Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних, 930.54kb.
- Текст роботи: інститут аграрної економіки української академії аграрних наук сук петро, 536.56kb.
- Автореферат розісланий " " 2008, 422.99kb.
- Національна академія аграрних наук україни національний науковий центр «інститут аграрної, 134.8kb.
- National scientific centre, 309.29kb.
- Інститут сільськогосподарської мікробіології Української академії аграрних наук Цикл, 180.26kb.
- Національна академія аграрних наук україни Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства, 133.79kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК
На правах рукопису
ПЕРЕПЕЛИЦЯ Наталія Михайлівна
УДК 330.635
інвестування інноваційної діяльності
наукових установ в насінництві
овочево-баштанних культур
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
Коденська Марія Юхимівна,
доктор економічних наук,
професор, заслужений
економіст України
Київ – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП..........................................................................................................................4
Розділ 1. Теоретичні засади інвестування інноваційної діяльності НАУКОВИХ УСТАНОВ в насінництві овоче-баштанних культур
- Економічна сутність і теоретичні засади інвестування інноваційної діяльності в аграрній науці.......................................................................................10
- Інновації як продукт комерціалізації наукових розробок...........................32
- Особливості інвестування інноваційної діяльності в галузі насінництва овоче-баштанних культур економічно розвинених країн.....................................57
Висновки до розділу 1.....................................................................................71
Розділ 2. Сучасний стан інвестування інноваційної діяльності науково-дослідних установ мережі Інституту овочівництва і баштанництва.
2.1. Формування наукового потенціалу Інституту овочівництва і баштанництва УААН.........................................................................................................................73
2.2. Оцінка інноваційної діяльності в насінництві овоче-баштанних культур........................................................................................................................89
2.3. Інвестиційне забезпечення наукової діяльності установ мережі Інституту овочівництва і баштанництва.................................................................................113
Висновки до розділу 2............................................................................127
Розділ 3. Активізація інноваційнОЇ ДІЯЛЬНОСТІ в науково-дослідних установах галузі овочівництва і баштанництва.
- Методичні підходи до визначення вартості інновацій в насінництві овоче-баштанних культур....................................................................................... 129
- Формування ціни інноваційного продукту в селекції овоче-баштанних культур...........................................................................................................149
- Вдосконалення економічних відносин та умов інвестування інноваційних процесів в овочівництві і баштанництві.....................................................161
Висновки до розділу 3.............................................................................170
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.............................................................................172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................176
Додатки................................................................................................................193
ВСТУП
Актуальність теми. Кардинальні зрушення в розвитку аграрної сфери можливі лише на основі широкого впровадження у виробництво вітчизняних і світових досягнень науково-технічного прогресу, стратегічна роль у якому належить інноваційній діяльності, застосуванню нових матеріалізованих знань.
Основними проблемами інноваційної діяльності науково-дослідних установ галузі овочівництва і баштанництва є: відсутність системи трансформації результатів наукових розробок в інноваційну конкурентоспроможну продукцію, розбалансування попиту та пропозиції на наукоємну продукцію, відсутність механізму ціноутворення інновацій і, як наслідок, загроза втрати внутрішнього ринку науково-технічної продукції та нестача інвестиційних ресурсів.
З розвитком ринкової економіки формується принципово новий економічно-фінансовий підхід до інтелектуального продукту, який в умовах товарно-грошових відносин набуває ознак товару або капіталу, а результативність інноваційної діяльності науково-дослідних установ визначається, насамперед, наявністю необхідних внутрішніх і зовнішніх джерел інвестування наукових розробок, можливістю їхньої швидкої мобілізації
Питання сутності інвестицій були предметом наукових досліджень вітчизняних учених: І.О. Бланка, П.І. Гайдуцького, М.Я. Дем’яненка, М.І. Кісіля, М.Ю. Коденської, І.І. Лукінова, О.В. Мертенса, Л.І. Нейкової, А.А. Пересади, Г.М. Підлісецького та ін. Теоретичні, методичні та практичні аспекти проблем державного регулювання, матеріального, фінансового, інформаційного забезпечення та економічної оцінки інноваційної діяльності у вітчизняній науці висвітлюються в працях О.І. Дація, М.Я. Дем’яненка, О.В. Захарчука, М.В. Зубця, О.В. Крисального, М.Ф. Кропивка, В.Я. Месель-Веселяка, П.М. Музики, В.Л. Осецького, П.Т. Саблука, М.А. Садикова, В.П. Ситника, Д.М. Черваньова та ін., в яких розкрито сутність, особливості, методи й механізми здійснення інновацій.
За всієї важливості проведених досліджень інноваційних аспектів їх не можна вважати завершеними. Тривають дискусії щодо визначення сутності та змісту інноваційної діяльності, її термінологічної бази в аграрному виробництві. Важливим завданням інноваційної діяльності в насінництві овоче-баштанних культур є визначення джерел і структури інвестиційних ресурсів. Пропозиції з розв’язання наведених проблем мають, здебільшого, загальний характер і потребують теоретико-методологічної адаптації до особливостей галузі, систематизації методичних і прикладних засад комерціалізації наукових розробок. Актуальність проблеми обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося одноосібно відповідно до тематичного плану науково-дослідних програм Інституту овочівництва і баштанництва УААН, зокрема в межах теми 08.05. “Інвестування інноваційної діяльності в насінництві овоче-баштанних культур” (№0101U001174), де автором запропоновано методичні підходи до оцінки інноваційного продукту аграрної науки.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретико-методичних засад та розробці практичних рекомендацій щодо інвестування інноваційної діяльності наукових установ у насінництві овоче-баштанних культур в умовах трансформаційних економічних процесів. Відповідно до поставленої мети в роботі визначено такі завдання:
- узагальнити теоретичні основи та висвітлити економічну сутність інвестування інноваційної діяльності в аграрній науці, його термінологічну базу;
- здійснити аналіз та оцінку інноваційного потенціалу наукових установ системи Інституту овочівництва і баштанництва УААН та економічної ефективності результатів його науково-дослідних робіт;
- оцінити сучасний рівень і джерела інвестування інноваційної діяльності науково-дослідних установ в насінництві овоче-баштанних культур;
- узагальнити досвід становлення насіннєвої індустрії в економічно розвинених країнах та обґрунтувати напрями державної підтримки вітчизняних селекційних установ;
- розробити методичні підходи щодо визначення ціни біологічних інновацій (сортів і гібридів овоче-баштанних культур);
- обґрунтувати методичні підходи до формування ціни інноваційного продукту в насінництві овоче-баштанних культур;
- визначити перспективи інвестування науково-дослідних установ галузі овочівництва і баштанництва за рахунок власних надходжень.
Об’єктом дослідження є інноваційно-інвестиційна діяльність Інституту овочівництва і баштанництва УААН та його мережі.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти вдосконалення інвестиційної підтримки інноваційної діяльності науково-дослідних установ аграрної сфери.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ та загальнонаукові принципи здійснення комплексних досліджень; наукові праці вітчизняних та іноземних учених-економістів присвячені теоретичним і практичним проблемам інвестиційно-інноваційної діяльності. Інформаційною базою дослідження є дані наукових і бухгалтерських звітів мережі науково-дослідних установ Інституту овочівництва і баштанництва УААН.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає в оцінці результативності інноваційної діяльності Інституту овочівництва та його мережі, а також в удосконаленні методичних і прикладних аспектів системи інвестування інноваційної діяльності наукових установ аграрної сфери за умов формування й поглиблення ринкових і трансформаційних відносин.
Найважливіші результати досліджень, що визначають наукову новизну й розкривають результати досліджень, полягають у наступному:
вперше:
розроблено методичні підходи щодо визначення ціни біологічних інновацій (сортів і гібридів овоче-баштанних культур) із застосуванням нормативного методу, що забезпечує проведення достатньо точної оцінки витрат, пов’язаних зі створенням об’єктів інтелектуальної власності, і дає можливість поелементної оцінки складових цілісного об’єкта;
обґрунтовано методичні підходи до формування цін на інноваційну продукцію, а саме: насіння овоче-баштанних культур вищих репродукцій, що дає змогу визначити мінімально допустимі ціни реалізації продукції та розміри оригінальних й елітних надбавок для забезпечення самовідтворення інновацій в селекційному процесі;
удосконалено:
тлумачення економічної сутності та змісту динамічного процесу “інвестування інноваційної діяльності”, як одного з етапів інвестиційно-інноваційної діяльності, що відображає процес трансформації грошових, майнових та інтелектуальних ресурсів в об’єкти інноваційної діяльності;
систематизацію понятійного апарату інноваційної сфери діяльності: “винахід” → “новація” → “нововведення” → “інновація”, що є ланками ієрархічної послідовності трансформування результатів науково-дослідних розробок в “інноваційний продукт” та “інноваційну продукцію”;
порядок обліку витрат науково-інноваційних установ на вирощування оригінального та гібридного насіння сільськогосподарських культур введенням статті “Відшкодування витрат на створення сорту (гібриду)”, в якій буде відображатися сума амортизації вартості сорту або гібриду, як нематеріального активу;
дістали подальший розвиток:
організаційно-економічний механізм інвестування інноваційної діяльності наукових установ у насінництві овоче-баштанних культур, що забезпечує збільшення частки власних інвестицій за рахунок застосування оригінальних та елітних надбавок до вартості інноваційного продукту.
Практичне значення результатів дослідження визначається обґрунтованими методиками, підходами, висновками та пропозиціями щодо інвестування інноваційної діяльності наукових установ галузі овочівництва і баштанництва, про що свідчить довідка Інституту овочівництва і баштанництва УААН № 63-28 д від 16.05.2008 року.
Основні науково-теоретичні та практичні результати досліджень впроваджені на Київській дослідній станції ІОБ УААН (довідка № 8 від 14 січня 2008 року), ДП “Дослідне господарство КДС ІОБ УААН” (довідка № 3 від 14 січня 2008 року).
Одержані результати дослідження мають практичне значення і широко використовуються в діяльності СК “Радянська земля” (довідка № 90 від 22.09.2007 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. З опублікованих наукових праць у дисертації використані ті положення, що є результатом особистих досліджень здобувача, які виносяться на захист. Усі теоретичні та практичні результати одержані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи обговорювались на наукових семінарах, засіданнях Інституту овочівництва і баштанництва УААН, Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН і та були оприлюднені на науково-практичних конференціях: “Оцінка інноваційної діяльності наукових установ” / МДУ, 2004.; Форум молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” / ХНТУСГ.-2005.; “Новітні технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва.” / Чабани. - 2005.; “Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанних і овочевих культур.” / Херсон. - 2005.
Публікації. Основні положення, ідеї та результати дисертаційного дослідження викладено у 9 наукових працях загальним обсягом 2,4 д.а., у т.ч. 7 у фахових виданнях за переліком ВАК України обсягом 2,0 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 175 стор. комп’ютерного тексту, який включає 34 таблиці на 17 сторінках, 19 рисунків на 12 сторінках і 7 додатків на 74 сторінках. Список використаних джерел зі 182 найменувань представлено на 17 сторінках.
Розділ 1
Теоретичні засади інвестування інноваційної діяльності НАУКОВИХ УСТАНОВ в насінництві овоче-баштанних культур
- 1.1. Економічна сутність і теоретичні засади інвестування інноваційної діяльності в аграрній науці.
-
Проблема економічного зростання тісно пов’язана з наявністю ресурсів для розвитку економіки, удосконалення її структури. Найважливішим джерелом економічного зростання є інвестиції.
У сучасній економічній літературі досі немає чіткого визначення інвестицій як економічної категорії. Багато визначень, що подаються в словниках та економічній літературі, не завжди відповідають сутності інвестицій або розкривають її не повністю. В окремих розділах економічної науки і різноманітних областях практичної діяльності її зміст має свої особливості, але сутність інвестицій визначається як вкладення капіталу з метою отримання прибутку: investment (інвестиція) – використання грошей з метою одержання великих грошей, для отримання прибутку або досягнення приросту капіталу або для того й іншого [35, c.173].
Очевидно, що сутність інвестицій тісно пов’язана такою важливою економічною категорією, як капітал. Капітал – дуже ємне поняття, тому має багато визначень. Капітал, по Шумпетеру, - важіль, що дозволяє підприємцю одержувати у своє розпорядження необхідні конкретні блага; засоби, що дають йому можливість використовувати ці блага для досягнення нової мети, орієнтувати виробництво у новому вигідному напрямку. Капітал, по Фішеру, - будь-який елемент багатства, що приносить його власнику регулярний дохід протягом довгого періоду [7, c. 28].
В широкому розумінні капітал, як вартісна форма, визначає економічний ресурс, призначений для інвестування. Всі основні форми руху капіталу в усіх секторах економіки країни пов’язані з його інвестуванням, реінвестуванням та дезінвестуванням [99, c.22].
Між інвестиціями і капіталом є нерозривний взаємозв’язок, де інвестиції виступають змінною потоку, капітал – змінною запасу (як у відомому прикладі – потік води з крана і об’єм води в резервуарі) [77, c.4].
Окремі автори, визначаючи термін "інвестиції", вважають, що останні існують тільки у грошовій формі. Але інвестування капіталу може здійснюватися також у будь-якій іншій майновій формі або у формі немайнових активів (досвіду роботи, пакетів програм, інших форм інтелектуальної власності); сукупності технічних, технологічних, комерційних та інших знань; виробничого досвіду; права використання землі, води, ресурсів, споруд, а також інших майнових прав.
До 1991 року у вітчизняній літературі поняття "інвестиції" ототожнювалося з поняттям "капітальні вкладення". До того ж і щодо визначення категорії "капітальні вкладення" не було однозначної думки. Зазвичай під ними розумілися вкладення коштів у відтворення основних фондів. Але зустрічалися й такі думки, що це витрати тільки на розширене відтворення основних фондів або що це витрати не тільки грошових ресурсів, а й праці та матеріально-технічних ресурсів.
Безумовним кроком уперед слід вважати публікації в економічній літературі щодо введення до складу капітальних вкладень витрат на формування оборотних фондів. Такої позиції дотримувалися такі економісти, як В.Чернявський., Б. Егізарян Л. Брагінський та інші.
Вырезано.
Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке
Інновації – якісні зміни у виробництві – можуть стосуватися техніки, технології, форм організації виробництва і управління. Вони тісно взаємопов’язані і є якісною основою розвитку продуктивних сил, підвищення ефективності виробництва. За своїм характером інноваційна – один з напрямів інвестиційної діяльності, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП) у виробництво та соціальну сферу. Вона передбачає виробництво і поширення принципово нових видів техніки і технологій, реалізацію довгострокових науково-технічних програм, фінансування фундаментальних досліджень. Характерними рисами інновацій, що відрізняють їх від незначних кількісних змін у технічній базі виробництва (дрібних технічних удосконалень), є якісний стрибок внаслідок реалізації винаходів (критерій новизни), а також високий економічний та соціальний ефект від інновацій (критерій ефективності).
Інновації підпорядковують залежності S-подібної кривої, що відображує зародження, різке зростання та поступове досягнення повної зрілості технічного процесу або продукту (рис.1.6.).
Рис. 1.6. Життєвий цикл інноваційного продукту.
У життєвому циклі кожного продукту визначають кілька фаз. Початкову, коли кошти вкладають у розробку - результати несуттєві. Пізніше, коли в процес вступають ключові зусилля, результати значно поліпшуються. Нарешті при інвестуванні в процес або продукт додаткових коштів прогрес (результат) стає дедалі працемістким і дорогим. При наближенні до певної межі витрати починають різко зростати. Отже, існує технічна межа, після якої інвестиції не забезпечують підвищення ефективності діяльності підприємства.
Періоди переходу від однієї групи продуктів і прогресів до другої називають технологічними розривами (зрушеннями). При виникненні розриву між S-подібними кривими починає формуватися нова крива на базі істотно нових знань .
S-подібні криві майже незмінно існують парами. Проміжок між парою кривих – це розрив-простір, де одна технологія замінює іншу, оскільки єдина технологія рідко задовольняє запити споживачів. Майже завжди існують конкурентні технології, кожна із своєю S-подібною кривою. Динаміка інновацій нерівномірна, в ній простежується циклічність.
Визначення понять інноваційного продукту та інноваційної продукції, на нашу думку, досить повно подано в Законі:
інноваційний продукт — результат виконання інноваційного проекту та науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки нової технології (в тому числі — інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії й відповідає таким вимогам:
а) він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів. При цьому використаний об'єкт інтелектуальної власності має бути визначальним для даного продукту;
б) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;
в) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники;
інноваційна продукція — нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають наступним вимогам:
а) вони є результатом виконання інноваційного проекту;
б) така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентоздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники;
Інноваційна продукція може бути результатом тиражування чи застосування інноваційного продукту, інноваційною продукцією може бути визнано інноваційний продукт, якщо він не призначений для тиражування.
Інноваційний проект — комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції;
пріоритетний інноваційний проект — інноваційний проект, що належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України;
інноваційне підприємство (інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор тощо) — підприємство (об'єднання підприємств), що розробляє, виробляє й реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 відсотків його загального обсягу продукції та (або) послуг;
інноваційна інфраструктура — сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо).
Зупинимося детальніше на поняті “інноваційний потенціал”. В Законі дано узагальнююче визначення цього терміну, як сукупності науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки.
На нашу думку, інноваційний потенціал на мікрорівні - це здатність установи, підприємства (взагалі) чи суб'єкта господарювання (зокрема) робити нову, наукомістку продукцію, що відповідає вимогам ринку (особливо світового) і містить у собі:
- виробничі потужності для виробництва засобів виробництва;
- професійний і науково-технічний склад персоналу;
- потужності експериментальної бази, пов'язаної з підготовкою нового виробництва;
- інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій;
- можливості впровадження нововведень і його контролю.
Складовою інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної і соціально-психологічної підготовки особистості і суспільства в цілому та його творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах є інноваційна культура.
Моніторинг інноваційної діяльності - систематичний збір, обробка та аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів держави щодо стимулювання і регулювання інноваційної діяльності в країні, результати реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності [52].