Geum.ru

Національний науковий центр «інститут аграрної економіки» української академії аграрних наук на правах рукопису перепелиця наталія Михайлівна

Вид материалаДокументы

Содержание


Для доставки полной версии работы перейдите по
Подобный материал:
1   2   3
Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке


Завдяки кропіткій роботі цілої плеяди вчених-селекціонерів Інституту та його дослідних станцій створено понад 420 сортів і гібридів овочевих, баштанних культур і картоплі, з них сьогодні внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні – 236. Триває селекційна робота з 49 овочевими і баштанними культурами майже 200 сортів, на 23 культури створено базу даних. Створено також банк генетичних джерел для селекції в кількості 6024 зразки 40 культур.

Вчені Інституту, дослідних станцій тісно співпрацюють і обмінюються досвідом з науковими установами Росії, Молдови, Литви, Білорусії, Польщі, Китаю, Італії, США, Нідерландів, Іспанії, Югославії.

Інститут в своєму розпорядженні має трактори: МТЗ-80 – 3 шт., Т-40 – 2 шт., Т-150К – 1 шт., АТ-1 – 1 шт., Т-16М – 2 шт., комбайни СК-5 “Нива” – 1 шт.. “Сампо-500” – 1 шт., автомобілі вантажні – 3 шт., автобуси – 3 шт., спецмашини – 1 шт. та інші сільськогосподарські машини й інвентар. Крім того в 2001 році інститут отримав протравлювач насіння із НВО “Селта”, ЗАТ “Селмі” поставило і провело монтаж спекрофотометра С-115М. Лабораторії інституту, в основному, забезпечені обладнанням і реактивами (ваги, спектрометр, рН-метри, фотоелектроколориметри, термостати, психметри, обчислювальна і оптична техніка, хімреактиви та ін.) , але вони придбані давно, багато разів ремонтувались і не відповідають вимогам сучасної науки.

Саблук П.Т. в своїх наукових виданнях наголошує, що матеріально-технічна база наукових установ постійно зношується. Суттєві проблеми виникають із забезпеченням процесу досліджень сировиною і матеріалами, експериментальними зразками, коштами на утримання стада тварин і птиці, насінням, хімічними препаратами тощо. Стан матеріально-технічної бази наукових установ і процес її швидкої деградації потребують невідкладного здійснення відповідних заходів [133, c.360].

Стан матеріально-технічного забезпечення установ Інституту овочівництва і баштанництва можна проаналізувати за показниками руху необоротних активів, що наведені в таблиці 2.4.

Загальна вартість основних засобів наукових установ в 2006 році становила 21476 тис.грн., що на 38 % більше ніж в 2003 році. При цьому збільшення відбулося за рахунок приросту вартості будинків і споруд, багаторічних насаджень, нематеріальних активів та ін. Натомість вартість машин, обладнання, транспортних засобів зменшилась на 7 – 32%. Крім того показники зносу основних засобів становили: в 2003 році – 68%, в 2004 році – 72%, в 2005 році – 74% і в 2006 році – 65%. Це свідчить про недостатнє забезпечення інституту новою технікою та обладнанням.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке

Такий спад виробництва пояснюється низьким попитом потенційних споживачів оригінального та елітного насіння – насінницьких господарств, що виробляють репродукційне насіння. В 2001 році було реалізовано лише 61% вирощеного насіння, а до 2006 року об’єми реалізації насіння ще зменшились більш як у 2 рази або на 6,5 ц. Всього за 2001-2006 роки залишилось нереалізованим 932,96 кг оригінального та елітного насіння продукованого Інститутом овочівництва і баштанництва. Наприклад, в 2006 році не було продано жодного кілограма оригінального насіння при загальних обсягах виробництва 178,2 кг. Найгірша ситуація склалася з оригінальним насінням помідорів та капусти пізньої – частка реалізованого насіння в 2001-2006 роках від обсягу виробництва склала відповідно 4,6% та 20,5%. Дуже низький попит на еліту цибулі та буряків столових: 35% та 26,2%. Для інших культур питома вага насіння вищих репродукцій, що було передано на розмноження за ліцензійними угодами, коливалася від 56,3 до 94,4%. Попит перевищує пропозицію лише на оригінальне насіння моркви та елітне насіння огірка – обсяги його реалізації перевищують виробництво за рахунок продукції, що надходить за ліцензійними угодами.

На рівень попиту впливають наступні фактори:
  • відсутність широкої реклами новостворених сортів та гібридів овочево-баштанних рослин вітчизняної селекції, і як наслідок, експансія ринку насіння зарубіжними новинками;
  • випадки невідповідності ціни та якості насіння, що спричинена низьким рівнем матеріально-технічної бази наукових установ, котрі не в змозі забезпечити повноцінну доробку насіннєвого матеріалу до Європейських стандартів;
  • відсутність спеціального агротехнічного супроводу селекційних інновацій;
  • недостатність попереднього моніторингу рингу овочів, що вивчає потреби населення в різноманітності овочевої продукції та її обсягів тощо.

Перераховані фактори вплинули на скорочення обсягів реалізації насіння вищих репродукцій Інституту овочівництва і баштанництва та зменшення об’ємів виробництва насіннєвої продукції, що проілюстровано на рисунку 2.6. Такий висновок підтверджується ще й тим фактом, що нарощення виробництва насіння у 2006 році на 102% в порівнянні з 2005 роком не спонукало таких темпів зростання показника реалізації: в 2006 році він збільшився лише на 9%.



Рис.2.6. Динаміка виробництва та реалізації насіння вищих репродукцій овоче-баштанних рослин Інститутом овочівництва і баштанництва в 2001-2006 рр.


Отже, перед науковими установами гостро постала проблема активізації маркетингової та моніторингової діяльності. І хоча в мережі Інституту овочівництва і баштанництва вже створено сектор маркетингу, все ж відчувається нестача спеціалістів з питань інтелектуальної власності та трансферу інновацій. Тому, на нашу думку, слід провести навчання персоналу за спеціальною програмою з маркетингу аграрних інновацій, адже процес їх оцінки, введення в господарський обіг, захист прав ті інших дій потребує професійного підходу.

Одним з інструментів маркетингу новостворених сортів і гібридів овоче-баштанних культур є Державний Реєстр сортів і гібридів рослин, придатних для поширення в Україні. До Державного реєстру на 2006 рік внесено 362 сорти і гібриди F1 вітчизняної селекції, з яких 198 - селекції Інституту овочівництва і баштанництва. Крім того зареєстровано 416 сортів овочево-баштанних культур зарубіжної селекції, що в загальній структурі становить 53% (рис. 2.7).


Рисунок 2.7. Структура сортів овочевих культур, занесених до державного реєстру сортів рослин у 2006 році.


Експансія західних насіннєвих фірм, що сьогодні мають більші фінансові можливості, ніж вітчизняні науково-селекційні центри, створює проблему впровадження в масове виробництво сортів національної селекції, прирікає на економічну блокаду власний селекційний матеріал, генетичні можливості якого для природнокліматичних умов України є кращими [132].

Зважаючи на вищевикладене, необхідно встановити квотування імпорту насіння овоче-баштанних рослин, які в умовах Україна можна виростити самостійно, і тим самим захистити вітчизняного виробника та підтримати розвиток української селекційної науки. Крім того, при внесенні в Державний Реєстр сортів і гібридів, придатних до поширення в Україні, пріоритет віддавати гібридам і сортам вітчизняної селекції.

Доцільно створити систему підтримки національного товаровиробника, що включала б в себе і забезпечення матеріальними ресурсами сучасних технологій, розроблених Інститутом овочівництва і баштанництва. Це дозволить не тільки задовольнити потребу насіння внутрішнього споживача, а й вийти на зовнішній ринок, цим самим створивши додаткові робочі місця, що значно знизить соціальну напругу на селі.

Сучасний стан галузі овочівництва, інтенсивний перехід до ринкових взаємовідносин, різноманітність форм власності потребує більш швидкої сортозаміни і сортооновлення. Вимоги товаровиробників, особливо фермерів і приватного сектора, змінюються на основі сортового різноманіття протягом 3-4 років. Тому стратегія розвитку селекції і насінництва повинна передбачати всі ці особливості і своєчасно реагувати на вимоги ринку. Підвищення ефективності селекції та насінництва має важливе значення для стабілізації аграрно-промислового комплексу України. Створення нового покоління сортів і гібридів дозволяє отримувати не лише високі врожаї, але й значно поліпшувати якість сільськогосподарської продукції та підвищувати її конкурентоспроможність.

Разом з тим слід зазначити, що створення сортів і особливо гібридів F1 з високою потенційною продуктивністю, біотичною і абіотичною стійкістю неможливе без теоретичних досліджень (мова йде про генетичні, цитологічні, біотехнологічні наукові розробки, а також дослідження стосовно імунітету рослин), основою яких є розробка нових методів, способів і прийомів, що істотно оптимізують основні етапи селекційного процесу конкретного виду. Важливим є також вдосконалення окремих елементів технології вирощування рослин, що сприяють максимальному розкриттю потенційних можливостей створюваних сортів і гібридів.

Виконання програми у повному обсязі дозволить своєчасно проводити сортозаміни і сортооновлення, що в кінцевому результаті дозволить підвищити врожайність овочевих і баштанних культур на 25-30%. Виробництво високоякісного насіння за обґрунтованими цінами, яке може конкурувати на ринку насіння, в тому числі з іноземними фірмами, підвищення наукового рівня селекції та її результативності можливе лише за державної підтримки.

Як показали наші дослідження, сучасний рівень селекційних інновацій Інституту овочівництва і баштанництва може забезпечити галузі необхідні конкурентні переваги на ринку овочевої продукції та високі показники економічної ефективності її виробництва. Разом з тим, виручка від реалізації інноваційної продукції науково-дослідних установ, а саме оригінального та елітного насіння овоче-баштанних культур, є джерелом додаткових ресурсів, які можуть бути інвестовані в розвиток аграрної науки.

2.3. Інвестиційне забезпечення наукової діяльності установ мережі Інституту овочівництва і баштанництва.

Особливе місце серед чинників, які забезпечують і в подальшому будуть забезпечувати успішне функціонування аграрної науки, займає питання фінансування.

При висвітлені цієї проблеми необхідно виходити з того, що інновації в усіх сферах діяльності вимагають фінансових вкладень. Причому найефективнішими є такі фінансові вкладення, які забезпечують підприємцям надмонопольні прибутки, що досягаються за рахунок інноваційної діяльності. Тому попит на інновації завжди існує, але він обмежується фінансовими можливостями потенційних споживачів. І тепер в Україні спостерігається такий стан: інновації необхідно розробляти, впроваджувати у практику, але не вистачає інвестицій, інвесторів з наявними фінансовими ресурсами.

Одним з перспективних напрямків інноваційної діяльності інституту овочівництва і баштанництва є селекція овоче-баштанних культур. В сучасних умовах селекція рослин перетворилась в багатодисциплінарну науку і стала потужним інструментом управління сільським господарством – важливим засобом підвищення продуктивності праці та економічної ефективності сільського господарства.

В розвинутих країнах за останні 30 років підвищення продуктивності основних сільськогосподарських культур більш ніж на 50% пов’язано з вкладом селекції. Досвід вітчизняної та зарубіжної практики свідчить, що в аграрному секторі при інтенсивній технології вирощування культур на долю сорту в прирості урожаю приходиться 40-50%, а продуктивність праці на 20% визначається станом селекційних досліджень [179, c.4].

Створення нових сортів і гібридів вимагає великих матеріальних та інтелектуальних витрат. В результаті крупних інвестицій в селекцію і насінництво

період створення і впровадження у виробництво нового сорту скорочується в 2-2,5 рази. Так, американські вчені-селекціонери, використовуючи прогресивні методи біотехнології, що характеризуються високою капіталоємністю, отримали гібриди помідорів всього за 4 роки при загальноприйнятих строках 10 років [179, c. 2].

По даним компанії Asgrow Seed (США), для створення нового сорту овоче-баштанних культур з моменту схрещування, без врахування часу, необхідного для проведення наступних оцінок, сортовипробування, маркетингу і т.д., в середньому потрібно 12,5 років. Тривалість селекційного процесу капусти – 18,5 років, цибулі – 11,9 років, помідорів – 9,7 років, дині – 13,5 років, кабачків – 14,7 років [180, c. 259].

Використання сучасних біотехнологічних методів в селекційному процесі хоч і скорочує період створення нового сорту майже вдвічі (до 6-7 років), але значно збільшує витрати на обладнання, розробку методів і т.д. в порівнянні з традиційними методами селекції, а також потребує постійного підвищення кваліфікації селекціонерів.

В середньому на невелику по об’єму селекційну програму в США витрачають щорічно біля 250 тис.дол. (на групу з 4-5 чоловік, обладнання, приміщення, землю) [179, c. 5]. З врахуванням того, що для створення нового сорту потрібно від 6 до 19 років, загальні витрати складають біля 1,5 млн.- 4,7 млн. ам. дол.

Джерела фінансування цих досліджень різні. Міжнародні інститути значну частину фінансової підтримки отримують у вигляді субсидій від приватних фондів і різних державних організацій. Державні установи функціонують в основному з рахунок бюджетних коштів. Комерційні насінницькі фірми свої витрати на селекційні дослідження відшкодовують за рахунок продажу отриманої в ході цих досліджень продукції.

Система фінансування науково-дослідної діяльності вітчизняних установ до 1991 року ґрунтувалася в основному на бюджетному фінансуванні та галузевих централізованих фондах [161, c. 75].

Законом України “Про інноваційну діяльність” передбачені такі види фінансової підтримки інноваційної діяльності [50]:

а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

б) часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування".

Як зазначалося раніше джерелами інвестування інноваційної діяльності можуть бути бюджетні кошти (державного і місцевого рівнів), іноземні інвестиції, власні кошти підприємств, а також кредитні ресурси та позабюджетні кошти.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке

Таблиця 3.6.

Еквівалентний річний ануїтет чистої теперішньої вартості створення та введення в господарський обіг нових сортів овоче-баштанних культур

Культура
Вартість сорту, розрахована за методом, тис.грн:
Еквівалентний річний ануїтет , розрахований за методом, тис.грн

Відновної вартості

Річного рейтингу
Дисконтуван-ня чистих грошових потоків
Відновної вартості

(ЕА1)
Річного рейтингу

(ЕА2)
Дисконту-вання чистих грошових потоків (ЕА3)

1
2
3
4
5
6
7

Помідори
285,0
260,0
576,7
74,2
67,7
150,2

Капуста
497,6
2062,5
922,7
129,6
537,1
240,3

Редиска
190,3
350,0
307,6
49,6
91,1
80,1

Часник
152,4
700,0
653,6
39,7
182,3
170,2


Показники другого варіанту значно відрізняються від першого та третього: для сорту помідорів він становить лише 67,7 тис. грн, тобто щорічні надходження від використання цього сорту не забезпечують відшкодування витрат на його створення, які складають 74,2 тис.грн. Для сорту капусти він надто завищений і становить 537,1 тис.грн., що більш як у 2 рази перевищує бажаний рівень прибутковості 240,3 тис.грн.

Ми вважаємо, що з порівняних варіантів, дисконтована вартість чистих грошових потоків від використання новостворених сортів більше за інші наближена до ринкової вартості ОПІВ, адже вона забезпечує бажаний рівень прибутковості. Тому ми рекомендуємо застосовувати метод еквівалентного річного ануїтету дисконтованої вартості чистих грошових потоків для визначення реалізаційних цін на інноваційний продукт. Матеріальним носієм інтелектуальної власності сорту є оригінальне, елітне та репродукційне насіння.

Стандартами бухгалтерського обліку рекомендується обліковувати нематеріальні активи (сорти) за первісною вартістю. З даних таблиці 3.4. бачимо, що цей показник, розрахований методом річного рейтингу, не відображує реальної вартості наукової розробки. У випадку з сортом помідорів він нижчий за вартість відтворення на 9%, а у часнику – вищий на 359 %. Тому, на нашу думку, показник первісної вартості, визначений методом річного рейтингу, не може бути застосований для обліку нематеріальних активів. Ми рекомендуємо розраховувати облікову вартість сортів та гібридів овоче-баштанних культур, як нематеріальних активів науково-дослідних установ, методом відновної вартості витратного підходу.

Крім того, на нашу думку, вартість закінчених наукових розробок, визначена за методом відновної вартості, дає можливість:
      1. аналізувати економічну ефективність інновацій;
      2. за результатами аналізу визначати пріоритетні напрямки досліджень;
      3. прогнозувати витрати на створення нових сортів та гібридів сільськогосподарських культур;
      4. визначати обсяги необхідних інвестиційних ресурсів для здійснення інноваційної діяльності наукових установ.



3.2. Формування ціни інноваційного продукту в селекції овоче-баштанних культур.


Роялті це лише одне з джерел інвестування ресурсів в інновації. Матеріальним носієм інтелектуальної власності, втіленої у сорті, щодо якої передається право на використання за ліцензійним договором, є оригінальне та елітне насіння, садивний матеріал сорту, вихідні форми гібриду першого покоління тощо. Реалізація цього інноваційного продукту також є джерелом інвестиційних ресурсів для науково-дослідних установ галузі овочівництва і баштанництва.

Для ефективного функціонування ринку насіння вищих репродукцій овоче-баштанних культур повинен діяти механізм взаємозв’язку та взаємодії чотирьох складових ринкової економіки – пропозиції, попиту, ціни і платоспроможності. Ціна є основним інструментом впливу на попит і пропозицію, тому кожен із зазначених елементів тісно пов’язаний з нею.

У насінництві ціна залежить від виду насіння, репродукції, якості, попиту на певні культури й сорту та екологічності технології виробництва товарної продукції. При цьому попит на насіння знаходиться в зворотній залежності від ціни і платоспроможності споживачів.

До сьогодні вартість елітного насіння визначається шляхом нарахування елітної надбавки в розмірі для однорічних культур 200%, для двохрічних культур – 300% до вартості насіння 1 репродукції. Вказані відсотки елітної надбавки не мають достатнього обґрунтування і розробленої методичної бази, тому не можуть реально відображати рівень вартості насіння вищих репродукцій.

Відсутність методичних розробок не дає можливості визначити реальну вартість оригінального насіння сортів і гібридів овоче-баштанних культур, тому найчастіше воно реалізується за цінами на елітне насіння, підвищених ще на 100% вартості репродукційного насіння, відповідно для однорічних культур - 300%, для двохрічних культур – 400% до вартості насіння 1 репродукції.

Ціни на насіння 1 репродукції диктуються сучасним ринком, що насичений дешевою продукцією з Казахстану, Венгрії, Італії і т.д. Найчастіше ринкові ціни не відшкодовують витрат українських виробників на вирощування насіння вищих репродукцій, а це реальна загроза для України втрати внутрішнього ринку інновацій в галузі овочівництва і баштанництва.

Враховуючи особливості насінницьких посівів овочевих і баштанних культур (відносно невеликі площі посіву, насиченість ринку насіння овоче-баштанних культур іноземними сортами та гібридами і т. і.) для встановлення реальної вартості наукових розробок в цій галузі, що нами було відзначено в попередньому параграфі, доцільно застосовувати витратний підхід оцінки об’єктів інтелектуальної власності. Реальна оцінка вартості наукоємної продукції є основним елементом системи комерціалізації результатів наукових досліджень, яка надає можливість проводити ефективні маркетингові заходи, що в сою чергу збільшує обсяги надходжень від використання інновацій

Для обґрунтованого визначення мінімально допустимої ціни реалізації оригінального, елітного та репродукційного насіння овоче-баштанних культур необхідно розробити методичні підходи до об’єктивного розрахунку його собівартості

Собівартість оригінального, елітного, репродукційного та гібридного насіння нині розраховується за загальноприйнятою методикою визначення собівартості сільськогосподарської продукції в рослинництві. Основою для оперативного визначення нормативних витрат на виробництво конкретного виду насінницької продукції є технологічні карти з урахуванням відповідної продуктивності землі. На їх підставі, згідно передбачених технологією робіт, діючих в господарстві норм виробітку, затрат праці, витрати матеріальних і інших ресурсів та їх вартості, обраховується загальна сума витрат виробництва у натуральному та грошовому виразі в розрахунку на гектар площі посіву культур та одиницю відповідної продукції за статтями витрат.

Оперативне визначення нормативної собівартості продукції насінництва нами рекомендується здійснювати за стандартними статтями витрат в натуральних показниках та грошовому виразі.

Витрати на побічну продукцію вираховуються з суми виробничих витрат по відповідних видах продукції за цінами її можливої реалізації чи іншого використання. Вартісна оцінка матеріальних ресурсів, робіт та послуг, що відносяться до нормативних витрат на виробництво основних видів сільськогосподарської продукції здійснюється в фактичних цінах без урахування ПДВ.

Для об’єктивної економічної оцінки інноваційного продукту необхідно в науково-дослідних установах, що займаються первинним насінництвом овоче-баштанних культур новостворених сортів і гібридів, налагодити бухгалтерський облік витрат не тільки в розрізі культур, а й в розрізі сортів і гібридів.

Ми вважаємо, що розраховані показники вартості нових сортів і гібридів овоче-баштанних культур мають бути відображені в бухгалтерському обліку нематеріальних активів і амортизуватися на вирощене оригінальне чи гібридне насіння відповідного сорту чи гібриду протягом строку чинності охоронного документа у вигляді оригінальної надбавки. Таким чином, в залежності від успішності сорту чи гібриду, та його відповідності вимогам ринку, витрати наукових установ на створення та введення в господарський обіг нових сортів й гібридів будуть частково або й повністю відшкодовані.

Зважаючи на те, що охоронні документи на сорти і гібриди овочево-баштанних культур мають строк чинності 25 років, розраховуємо суми відшкодування витрат на їх створення за цей період. Сума річної оригінальної надбавки розподіляється на кількість фактично виробленого оригінального чи гібридного насіння.

Для прогнозування вартості оригінального насіння пропонуємо його вихід визначати за формулою, яка враховує коефіцієнт напруженості його відбору:


Mr = Sr х Or х K,


де Mr – кількість оригінального насіння певного сорту, кг;

Sr – площа оригінального насінництва певного сорту, га;

Or - урожайність насіння певного сорту, кг/га;

K – коефіцієнт напруженості відбору насінників на оригінальне насіння.

Оригінальне насінництво кожного із сортів овоче-баштанних культур ведеться на площі не менше 0,1 га. Коефіцієнт напруженості відбору оригінальних насінників становить до 5% валового збору плодів, прийнятий згідно Положення про виробництво оригінального та елітного насіння овочевих і баштанних культур [111].

Отже, при середній урожайності насіння помідорів 100 кг/га вихід оригінального насіння з 0,4 га буде:


Mr = 0,4 га х 100 кг/га х 5% = 2,0 кг.


Аналогічно розраховуємо прогнозований річний вихід оригінального насіння для інших культур. Після цього визначаємо суму оригінальної надбавки на 1 кг насіння шляхом ділення річної суми відшкодування витрат на створення сорту на кількість відповідного насіння, що передбачається отримати.

Особливістю гібридного насіння овоче-баштанних культур є те, що його вартість буде прямопропорціонально залежати від кількості виробленого насіння. Це означає, що чим більше замовлення на гібридне насіння отримала наукова установа, тим дешевшим буде його виробництво. Якщо сьогодні станція виробляє насіння гібридів помідорів по 0,3 кг на рік, то оригінальна надбавка на 1 кг гібридного насіння складатиме 29926,53 грн., а якщо в наступному році буде вироблено в 6 разів більше – по 1,8 кг насіння – то оригінальна надбавка на 1 кг насіння зменшиться в 6 разів і складатиме 4488,98 грн

Розрахуємо суму оригінальної надбавки, виходячи з витрат на створення сорту чи гібриду овоче-баштанних культур для відкритого та захищеного грунту запропонованим методом (таблиця 3.7). Ці дані нами будуть використані у подальших розрахунках для визначення мінімально допустимої ціни оригінального та гібридного насіння овоче-баштанних культур.

При бухгалтерському обліку витрат на вирощування оригінального та гібридного насіння сільськогосподарських культур ми пропонуємо із загальноприйнятого складу статей витрат виділити статтю “Відшкодування витрат на створення сорту (гібриду)”, в якій буде відображуватися амортизована вартість сорту чи гібриду, як нематеріального активу. На розмноженні насіння еліти та 1 репродукції слід виокремити статтю “Витрати на використання об’єктів права інтелектуальної власності”, в якій мають бути включені витрати по придбання прав на сорти сільськогосподарських культур, сплати зобов’язань за ліцензійними угодами, оригінальної надбавки, авторської винагороди, витрати на організацію апробацій сортових посівів тощо.


Таблиця 3.7.

Розрахунок суми оригінальної надбавки на насіння сортів й гібридів овоче-баштанних культур для відкритого та захищеного грунту.

Культура
Вартість створення сорту, грн
Термін дії охоронного документа, років
Сума річної амортизації, грн
Кількість насіння, кг

( Mr )
Сума оригінальної надбавки на 1 кг насіння, грн

Відкритий грунт, сорти

Помідори
284966,85
25
11398,67
2
5699,34

Капуста білоголова
497643,50
25
19905,74
2
9952,87

Редиска
190306,00
25
7612,24
1,5
5074,83

Часник
152437,85
25
6097,51
500
12,20

Захищений грунт, гібриди F1

Помідори
224448,94
25
8977,96
-
-

Огірки
287432,38
25
11497,30
-
-

Дині
174471.60
25
6978,86
-
-



При визначенні фактичної собівартості оригінального, елітного та репродукційного насіння овоче-баштанних культур рекомендуємо застосовувати наступний порядок розрахунків. Спочатку розподіляємо загальні витрати на вирощування насіння за формулою:


Vk = (V – Vi – Vv) x Kk ,


де, Vk – сума витрат, що віднесена на собівартість певної категорії насіння – оригінального, елітного, репродукційного;

V – загальні витрати на вирощування насіння певного сорту у відкритому чи захищеному ґрунті;

Vi – витрати на використання об’єктів права інтелектуальної власності;

Vv – витрати на відшкодування вартості створення сорту;

Kk – коефіцієнт виходу насіння за категоріями.

Собівартість репродукційного насіння визначаємо відношенням суми витрат, віднесених за попереднім розрахунком на вирощування цієї категорії, до кількості фактично отриманого насіння.

Для визначення собівартості елітного насіння до суми загальних витрат, віднесених на насіння цієї категорії, додається сума витрат на використання об’єктів права інтелектуальної власності. А при визначенні собівартості оригінального насіння до суми загальних витрат, віднесених на насіння цієї категорії, додається сума витрат на відшкодування створення сорту. Порядок розрахунку визначення собівартості 1 ц оригінального та елітного насіння не змінюється.

Слід зазначити, що оперативне визначення нормативної собівартості як мінімально допустимої ціни реалізації інноваційного продукту здійснюється науково-дослідними установами самостійно і тому в їх інтересах зробити цей розрахунок максимально реальним. Від останнього залежить об'єктивна оцінка на ринку їх товару, а в кінцевому результаті фінансовий стан інноваційного підприємства.

Запропонований механізм визначення собівартості насіння вищих репродукцій овоче-баштанних культур дає можливість встановити мінімально-допустимі ціни його реалізації. Це буде сприяти стабілізації фінансово-економічного стану науково-дослідних установ галузі овочівництва і баштанництва через комерціалізацію результатів наукових розробок, але для цього необхідно задіяти державні важелі захисту внутрішнього інноваційного ринку.

Наводимо результати оперативного визначення нормативної собівартості та ціни підтримки, як мінімально допустимої ціни реалізації насіння вищих репродукцій помідорів в розрізі сортів, а також фактичний рівень цін на ринку насіння України, в таблиці 3.8.

Розрахунки слід виконувати керуючись фактичними або реально прогнозованими витратами на одиницю продукції у натуральному та вартісному виразі, що склалися на час розрахунку, по кожному сорту окремо з врахуванням їх біологічних особливостей.

З даних таблиці бачимо, що фактичний рівень цін на репродукційне насіння не відшкодовує витрат на його виробництво і рівень рентабельності цього виду продукції мінусовий. При цьому збитковість виробництва репродукційного насіння складає від 17% до 249%, тобто дослідні господарства, які вирощують насіння 1 репродукції помідорів завідомо несуть збитки.

З досвіду співпраці дослідної станції з ліцензіатами нами було зроблено висновок, що рентабельним є виробництво насіння помідорів 1 репродукції в господарствах всіх форм власності південного регіону України. Це зумовлено декількома факторами, а саме: сприятливі кліматичні умови забезпечують гарантовано вищий врожай (в 2 і більше разів, ніж на дослідній станції), що відповідно зменшує собівартість товарної продукції помідорів; застосування безрозсадної технології вирощування помідорів дозволяє знизити витрати на виробництво на 15-20%; насіння в цих господарствах є побічною продукцією промислової переробки помідорів і т. ін.

Таким чином розмноження репродукційного насіння в господарствах південного регіону дає можливість отримувати стабільний дешевий урожай. Тому рекомендуємо дослідним господарствам зосередитися на вирощуванні елітного насіння і розширити роботу по репродукуванню за ліцензійними договорами з господарствами всіх форм власності південного регіону України.

Ми вважаємо, що елітна надбавка передбачена з метою відшкодування витрат на оригінальну надбавку, наукове супроводження насінництва, відновлення матеріально-технічної бази, створення фонду стимулювання працівників наукових установ та забезпечення гарантованого рівня прибутковості виробництва. Може скластися хибна думка, що елітна надбавка в розмірі 200 та

Таблиця 3.8. Розрахунок рекомендованих цін реалізації на насіння помідорів, грн/кг

Сорт
Лагідний
Атласний
Оберіг
Флора
Аміко

Репродукція
1 репро-дукція
Елітне насіння
Оригі-нальне насіння
1 репро-дукція
Елітне насіння
Оригі-нальне насіння
1 репро-дукція
Елітне насіння
Оригі-нальне насіння
1 репро-дукція
Елітне насіння
Оригі-нальне насіння
1 репро-дукція
Елітне насіння
Оригі-нальне насіння

Нормативна собівартість продукції
181,95
238,94
5881,29
202,08
273,32
5901,42
378,34
449,59
6077,68
116,93
154,93
5816,27
314,65
409,64
6013,99

Ціна реалізації продукції **
116,67
350,00



116,67
350,00



108,33
325,00



100,00
300,00



116,67
350,00



Рівень рентабельності, %
-56
32



-73
22



-249
-38



-17
48



-170
-17



Ціна підтримки*
191,05
250,89
6175,35
212,18
286,99
6196,49
397,26
472,07
6381,56
122,78
162,68
6107,08
330,38
430,12
6314,69

Норма прибутку, %
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10
10

Вартість обігових засобів

159,30
216,30
5858,7
152,10
223,30
5851,40
328,30
399,51
6027,60
101,60
139,60
5800,90
274,50
369,47
5973,80

те ж з урахуванням коефіцієнту обігу (коефіцієнт 0,8)
127,45
173,04
4686,92
121,65
178,64
4681,12
262,61
319,61
4822,08
81,27
111,67
4640,74
219,58
295,58
4779,06

Вартість основ-них виробничих фондів
22,64
22,64
24,64
50,02
50,02
50,02
50,08
50,08
50,08
15,34
15,34
15,34
40,17
40,17
40,17

Середньорічна вартість вироб-ничих фондів
150,09
195,68
4709,56
171,67
228,66
4731,14
312,69
369,69
4872,16
96,61
127,01
4656,08
259,75
335,75
4819,23

Маса прибутку
15,01
19,57
470,96
17,17
22,87
473,11
31,27
36,97
487,22
9,66
12,70
465,61
25,98
33,57
481,92

Еквівалентна ціна
196,96
258,51
6352,25
219,25
296,19
6374,53
409,61
486,56
6564,90
126,59
167,63
6281,88
340,63
443,21
6495,91

Рекомендована ціна з врахуванням елітної надбавки
197,00
590,90
6352,30
219,30
657,80
6374,50
409,60
1228,80
6564,90
126,60
379,80
6281,90
340,60
1021,90
6495,90

*У тому числі собівартість і мінімальний прибуток на рівні 5% для сплати обов’язкових платежів у бюджет. ** Прайс-листи Інституту овочівництва і баштанництва та Київської дослідної станції ІОБ станом на 1.01.2005 р.

300 відсотків складає чистий прибуток при виробництві елітного насіння. Для спростування таких висновків нами було проведено аналіз економічної ефективності елітного насінництва.

Виробництво елітного насіння помідорів є прибутковим тільки для 3 сортів з 5 – рівень рентабельності становить від 28 до 94 %. Зважаючи на високий ступінь ризику інноваційної діяльності, на нашу думку, такий показник рентабельності не може забезпечити відповідний науковий та технологічний супровід насінництва помідорів.

Для жовтоплідних сортів помідорів виробництво елітного насіння є збитковим, і фактична ціна реалізації еліти відшкодовує лише 72% витрат, що пояснюється відсутністю побічної продукції (томатного соку). Збитковим є також виробництво елітного насіння малонасінних сортів помідорів, наприклад Аміко, тому нами розроблено ціни реалізації насіння овочевих культур, що наведені в таблицях 3.8, 3.9. При цьому ми встановлювали мінімальну норму прибутку 10%. Ціни на елітне насіння рекомендуємо встановлювати з відповідною елітною надбавкою.

Як бачимо з розрахунків, при рівні сучасних цін на насіння овочевих культур рентабельним в умовах Київської дослідної станції ІОБ УААН є лише виробництво насіння редиски, елітного насіння капусти білоголової та багатонасінних червоноплідних сортів помідорів.

Зважаючи на велику різницю між еквівалентною та фактичною цінами на елітне насіння капусти, а також на його високий рівень рентабельності -160%, не рекомендуємо підвищувати ціну на цю категорію насіння. Можливо саме висока ціна стала причиною відсутності попиту споживачів. Наприклад, Київська дослідна станція в 2005 році реалізувала тільки 0,5 кг елітного насіння капусти з вироблених 70 кг. Тому ми вважаємо, що зниження цін на деякі категорії насіння дасть певний поштовх для підвищення попиту й обсягів реалізації елітного насіння, прискорення та розширення об’ємів впровадження нових сортів овоче-баштанних культур.


Таблиця 3.9.

Розрахунок цін на насіння новостворених сортів овочевих культур, грн/кг.

Культура, сорт
Часник Гранат
Редис Ясочка
Капуста білоголова Княгиня

Репродукція
1Р
ЕН
ОН
1Р
ЕН
ОН
1Р
ЕН
ОН

Нормативна собівартість продукції
4,98
12,61
17,18
20,90
51,35
5095,73
149,40
211,60
10102,27

Ціна реалізації продукції**
 
 
 
26,67
80,00
 
137,50
550,00
 

Рівень рентабельності
 
 
 
27,6
55,8
 
-8
159,9
 

Ціна підтримки*
5,23
13,24
18,04
21,95
53,92
5350,52
156,87
222,18
10607,38

Норма прибутку, %
10,00
10,00
10,00
10,00
10,00
10,00
10,00
10,00
10,00

Вартість обігових засобів

4,82
12,45
17,02
19,26
49,71
5094,09
137,95
200,15
10090,82

те ж з урахуванням коефіцієнту обігу (коефіцієнт 0,8)
3,86
9,96
13,62
15,41
39,77
4075,27
110,36
160,12
8072,66

Вартість основ-них виробничих фондів
0,16
0,16
0,16
1,64
1,64
1,64
11,45
11,45
11,45

Середньорічна вартість вироб-ничих фондів
4,02
10,12
13,78
17,05
41,41
4076,91
121,81
171,57
8084,11

Маса прибутку
0,40
1,01
1,38
1,70
4,14
407,69
12,18
17,16
808,41

Еквівалентна ціна
5,38
13,62
18,56
22,60
55,49
5503,42
161,58
228,76
10910,68

Рекомендована ціна з врахуванням елітної надбавки
5,40
16,20
18,60
22,60
67,80
5503,40
161,60
550,00
10910,70

*У тому числі собівартість і мінімальний прибуток на рівні 5% для сплати обов’язкових платежів у бюджет. ** Прайс-листи Інституту овочівництва і баштанництва та Київської дослідної станції ІОБ станом на 1.01.2005 р.


Запропоновані вище мінімально допустимі ціни реалізації насіння вищих репродукцій можуть забезпечити просте відтворення в діяльності наукових установ. Тому необхідно розрахувати рівень ринкових цін на інноваційну продукцію в насінництві овоче-баштанних культур, які на нашу думку, є одним з інструментів мотивації інноваційної діяльності наукових установ.

Для розрахунку ринкової вартості оригінального насіння ми вважаємо доцільним застосувати показники еквівалентного річного ануїтету відновної вартості та дисконтованих чистих грошових потоків, що були визначені в попередньому параграфі. Ціну однієї посівної одиниці насіння можна обрахувати за формулою:

Ц =
ЕА

k


Де, ЕА – еквівалентний річний ануїтет вартості новоствореного сорту;

k – річна потреба оригінального насіння певного сорту – в даному випадку скористаємося показниками таблиці 3.7.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке

2. Розраховано на основі розроблених методичних підходів вартість новостворених сортів і гібридів овоче-баштанних культур селекції Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва. Визначено, що метод відновної вартості дає можливість визначити реальну собівартість закінчених наукових розробок та прогнозувати витрати на подальше ведення селекції. Тому вважаємо доцільним розраховувати облікову вартість сортів та гібридів овоче-баштанних культур як нематеріальних активів науково-дослідних установ, методом відновної вартості витратного підходу.

3. Визначено еквівалентний річний ануїтет вартості сортів овочевих культур для відшкодування витрат на селекцію за період їх використання у виробництві. Встановлено, що дисконтована вартість чистих грошових потоків від використання новостворених сортів більше за інші наближена до ринкової вартості ОПІВ, адже вона забезпечує бажаний рівень прибутковості. Тому рекомендовано застосовувати метод еквівалентного річного ануїтету дисконтованої вартості чистих грошових потоків для визначення реалізаційних цін на насіння овоче-баштанних культур вищих репродукцій.

4. Обґрунтовано методичні підходи формування мінімально допустимої ціни реалізації оригінального й елітного насіння овочевих і баштанних культур на основі об’єктивного розрахунку його нормативної собівартості з врахуванням витрат на створення сортів та гібридів, як оригінальної надбавки. Особливістю гібридного насіння овоче-баштанних культур є те, що його вартість буде прямопропорціонально залежати від кількості виробленого насіння. Це означає, що чим більше замовлення на гібридне насіння отримала наукова установа, тим дешевшим буде його виробництво.

5. Запропоновано збільшити частку бюджетного фінансування у квітні-травні за рахунок зменшення у листопаді-грудні з метою підвищення якості виконання науково-дослідних робіт. Визначено обсяги потреби інвестиційного забезпечення створення та введення в господарський обіг нових сортів та гібридів, на основі рекомендованих цін на наукову продукцію зроблено прогноз надходження власних коштів Київської дослідної станції та розроблено схему самовідтворюваного інноваційного процесу в селекції овоче-баштанних культур. Основним джерелом власних інвестиційних ресурсів наукових установ галузі овочівництва і баштанництва повинні стати надходження від реалізації елітного насіння, а саме – елітна надбавка та роялті, що забезпечить поступовий перехід науки на самофінансування.


ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуальної задачі інвестиційної підтримки інноваційної діяльності науково дослідних установ галузі овочівництва і баштанництва. Основні висновки і результати, отримані в ході досліджень, зводять до такого.

1. Інвестування - один з етапів інвестиційної діяльності, в процесі якої інвестиційні ресурси послідовно проходять через грошовий обіг або обмін еквівалентами на фондовому і товарному ринках, і через виробництво у вигляді матеріальних потоків набувають вартісної форми виробничого капіталу. Інвестування інноваційної діяльності залежить від специфіки об’єкта інвестування – інновації. Встановлено, що новація – це завершена форма наукового процесу, яка містить усі основні ознаки інновацій, окрім інтеграції до системи товарно-грошових відносин. В свою чергу нововведення – це експериментальне впровадження новації у виробництво, в процесі якого йде всебічна апробація та перевірка на її відповідність рівню інновації з метою подальшої капіталізації. Таким чином інновація – це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності результатів інтелектуальної праці, науково-технічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності.

2. Для інвестицій в інновації характерний триваліший період окупності; великий ризик, пов’язаний з невизначеністю кінцевого результату отримання і реалізації інновацій, що є вагомим стримуючим фактором активізації інвестиційної діяльності. Дисбаланс міжгалузевих відносин в аграрному секторі потребує зваженої державної інноваційної політики. Інтенсифікація інноваційної діяльності науково-дослідних установ аграрної сфери в країні можлива за умови запровадження на державному рівні такого економічного механізму, що забезпечуватиме величину прибутку на капітал не меншу, ніж в цілому по економіці країні.

3. Інноваційна діяльність, це комплексний системний процес створення, використання і розповсюдження нововведень з метою отримання конкурентних переваг, підвищення науково-технічного рівня виробництва та ефективності використання ресурсів підприємства, збільшення прибутковості свого виробництва, тобто, це прогресивна форма ефективного розвитку будь-якого підприємства.

4. Проведена оцінка інноваційних сортів та гібридів овочевих культур вітчизняної та зарубіжної селекції для відкритого та захищеного грунту, яка дозволила дійти висновку, що сорти створені в мережі наукових установ Інституту овочівництва та баштанництва УААН більш пристосовані до агрокліматичних умов України, відповідають вимогам місцевого товаровиробника і забезпечують рівень рентабельності виробництва у відкритому ґрунті до 178%, а в захищеному ґрунті до 273%.

Досвід 80-х років свідчить, що існуюча в Україні мережа науково-дослідних установ по селекції та насінництву овоче-баштанних культур можуть повною мірою задовольнити потреби в оригінальному, елітному та репродукційному насінні вітчизняних товаровиробників. Натомість, незахищеність українського інноваційного ринку й відсутність досвіду маркетингової діяльності на ньому у наукових установ дозволили міжнародним насіннєвим компаніям контролювати приблизно 50% ринку овочевого насіння в Україні. Тому, з метою захисту вітчизняного товаровиробника і підтримки української селекції, необхідно встановити квотування імпорту насіння овоче-баштанних культур, які в умовах України можна виростити самостійно, а при внесенні в Державний Реєстр сортів і гібридів, придатних до поширення в Україні, пріоритет віддавати гібридам і сортам вітчизняної селекції.