Рекреаційно-оздоровчий комплекс як складова економіки країни Законодавче та нормативно-правове забезпечення рекреаційно-оздоровчої діяльності
| Вид материала | Закон |
- Фізичної культури, спрямований на задоволення потреб в активному відпочинку, відновленні,, 1889.82kb.
- Навчальна програма з дисципліни "рекреаційно-оздоровча робота" для підготовки магістрів, 142.58kb.
- Нормативно-правове забезпечення адміністративної діяльності керівника загальноосвітнього, 193.54kb.
- Законодавче удосконалення діяльності пенсійних фондів шляхом, 79.48kb.
- Нормативно-правове забезпечення охорони здоров’я та деякі аспекти соціального захисту, 76.47kb.
- 3. Законодавче забезпечення розвитку електронного урядування, 258.03kb.
- Ключові терміни І поняття, 253.09kb.
- В. С. Шовкалюк заступник директора Департаменту інноваційної діяльності та трансферу, 394.62kb.
- Нормативно-правове забезпечення діяльності працівників психологічної служби, 36.25kb.
- Нормативно-правове забезпечення освіти осіб з обмеженими можливостями, 2665.25kb.
64
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
На правах рукопису
УДК 330:711.5
Бережна Оксана Олександрівна
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИХ КОМПЛЕКСІВ СЕРЕДНІХ МІСТ УКРАЇНИ
08.00.05 – «Розвиток пpодуктивних сил і pегіональна економіка»
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Науковий керівник
доктор економічних наук, професор
Харічков Сергій Костянтинович
Одеса - 2008
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Основи та сучасні тенденції функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів…………………………………………………………...11
- Рекреаційно-оздоровчий комплекс як складова економіки країни..11
- Законодавче та нормативно-правове забезпечення рекреаційно-оздоровчої діяльності………………………………………………………..27
- Природнокліматичні ресурси як база рекреаційно-оздоровчих комплексів……………………………………………………………………42
Висновки до 1 розділу……………………………………………………...59
Розділ 2. Принципові засади та методична база дігностики функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України ...…………………………………………………………………………..63
2.1. Особливості розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України………………………………………………………………….63
2.2. Принципові засади діагностики функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України…………………………….76
2.3. Формування системи показників функціонування міських рекреаційно-оздоровчих комплексів……………………………………….86
2.4. Методика оцінки ефективності рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України……………………………………………………….97
Висновки до 2 розділу…………………………………………………….113
Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності та перспективи розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу (на прикладі м. Бердянська)………115
3.1. Аналіз сучасного стану розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська……………………………………………………………….115
3.2. Шляхи підвищення ефективності діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська…………………………………………………..130
3.3. Економічна та соціальна ефективність діяльності міського рекреаційно-оздоровчого комплексу……………………………………...146
3.4. Стратегічні напрямки розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України……………………………………………………...170
Висновки до 3 розділу…………………………………………………….181
Висновки…………………………………………………………………...185
Список використаної літератури……………………………………….190
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. В останні роки в Україні, яка володіє значним потенціалом рекреаційно-оздоровчого призначення, спостерігається підвищений інтерес науковців та спеціалістів-практиків до проблем розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери як високорентабельного і соціально-орієнтованого виду економічної діяльності.
Широке коло історико-культурних, соціальних, природних, економічних та політичних чинників обумовлюють можливості подальшого розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери та мають чітко визничену регіональну специфіку. Рекреаційно-оздоровча сфера є найбільш перспективним напрямом структурної перебудови економіки та впливає на різні види економічної діяльності: сільське господарство, торгівлю, зв’язок, будівництво, транспорт тощо.
В контексті сказаного рекреаційно-оздоровча сфера сьогодні розглядається як національне явище сфери реалізації прав і потреб людини в системі її життєзабезпечення, як специфічний вид економічної діяльності і як невід’ємна складова соціально-економічної політики держави та її регіонів.
Динамічний процес суспільних перетворень в Україні і реформування економічних відносин актуалізують потребу подальшого поглиблення теоретичного осмислення проблем організації і економіки рекреаційно-оздоровчого природокористування, розкриття сутності, змісту і ролі рекреаційно-оздоровчої сфери в системі життєзабезпечення людини, характеристики параметрів рекреаційно-оздоровчих комплексів в загальній стратегії розвитку (на прикладі рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська).
Необхідність пошуку раціональних шляхів активізації використання потенціалу, в першу чергу – його природно-ресурсної складової, рекреаційно-оздоровчих комплексів та підприємств диктується також перспективами економічних результатів, соціальних і екологічних наслідків розвитку цього виду економічної діяльності, який може стати реальним засобом її оздоровлення, важливим засобом культурного і духовного відродження народу України, відтворення її трудового, природно-ресурсного, екологічного потенціалів.
В останні роки в Україні виконано достатньо значну кількість досліджень з проблем економіки рекреаційно-оздоровчого природокористування, організації, формування та функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів та підприємств. Найбільш успішно в цій області розвиваються і представлені вітчизняні наукові школи Національної Академії Наук (Рада по вивченню продуктивних сил України, Інститут проблем ринка і економіко-екологічних досліджень, Інститут регіональних досліджень, Інститут економіко-правових досліджень), системи вищої школи (Національний університет ім.. Т.Г.Шевченко, Сумський державний університет, Чернівецький державний університет ім.. Ю.Федьковича, Луцький державний технічний університет, Одеський національний університет ім.. І.І.Мечникова) та інш.
Питанням розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери присвячено немало робіт в різних галузях: економіки, географії, розміщення продуктивних сил. Сприяють розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України Державні та регіональні програми розвитку, стратегічні програми, зокрема: «Концепція розвитку санаторно-курортної галузі», «Державна програма розвитку природних територій міста Бердянська Запорізької області, визначених курортом державного значення на 2006-2010 роки» та ін. Серед дослідників слід виділити: В.І.Азара, Л.А.Багрову, О.О.Бейдика, Ю.А.Вєдєніна, Е.Н.Котлярова, В.І.Мацоли. М.С.Мироненка, І.Т.Твердохлєбова, С.К.Харічкова, Б.В.Буркинського, П.В.Гудзя, В.І.Пономаренка та ін.
Багатоплановість, складність і недостатність розробки проблеми формування організаційно-економічних механізмів мобілізації природно-ресурсного потенціалу розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери, наявність низки невирішених і дискусійних питань, об’єктивна необхідність їх комплексного наукового осмислення, і прикладного вирішення визначили вибір теми дисертаційної роботи «Організаційні та економічні засади розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України», сформували мету і побудову структури дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року (Постанова КМ України від 21.07.2006 р. № 1001) та відповідає завданням Стратегії розвитку туризму і курортів (Розпорядження КМ України від 6.08.2008 р. № 1088 – р.). Дослідження, які проведені автором, становлять складову частину досліджень Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України при виконанні теми „Розроблення методів оцінки стану депресивних регіонів і шляхи підвищення їх ефективної діяльності” у частині „Дослідження територіально-структурних особливостей депресивних регіонів та підвищення їх ефективної діяльності в системі регіонального розвитку” (номер державної реєстрації 0101U004801, 2001-2003 рр.) (автору належить самостійно написаний розділ „Методика оцінки ефективності рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України”), а також увійшли у звітні матеріали НДР Інституту проблем ринку та економічно-екологічних досліджень “Трансформація сучасної системи організаційно-економічних відносин природокористування та забезпечення економічної безпеки на державному та регіональному рівнях управління” (номер державної реєстрації 0104U000576, 2004-2006 рр.), в межах якої автором надано рекомендації щодо розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу приморських регіонів України.
Мета і задачі дослідження визначені як науково-методичне обґрунтування та розробка організаційних і економічних засад розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України. Зазначена гіпотеза роботи виходить із необхідності поглиблення та вдосконалення теоретичних і концептуальних засад забезпечення сталого розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу України та його регіональних складових.
Відповідно до зазначеної мети поставлені такі завдання дослідження:
- проаналізувати теоретико-концептуальні засади функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів;
- уточнити класифікацію функціонально-галузевої структури рекреаційно-оздоровчих комплексів;
- визначити місце і роль рекреаційно-оздоровчих комплексів у розвитку середніх міст України;
- обґрунтувати і розробити принципові засади та методичну базу діагностики функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;
- обґрунтувати стратегічні напрями розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;
- розробити науково-практичні рекомендації щодо підвищення ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу курорту Бердянськ, як типового представника рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст України.
Об’єкт дослідження – процес розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України як складових регіональних економічних систем.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні засади, практичні рекомендації щодо розвитку та підвищення ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України.
Методологія і методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складають сучасні теорії ринкової економіки та економіки природокористування, менеджменту, регіонального соціально-економічного розвитку, відомі наукові положення теорії та практики розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери. В роботі використані логічно-діалектичні методи наукового пізнання, методи системного аналізу та логічного узагальнення (при вдосконаленні поняття рекреації, рекреаційно-оздоровчого комплексу, туризму, визначитись з напрямками механізмів їх регулювання), загальнонаукові методи економічних досліджень (при обґрунтуванні шляхів підвищення економічної ефективності функціонування та розвитку міського рекреаційно-оздоровчого комплексу та оцінці ефективності рекреаційно-оздоровчої діяльності), системний і програмно-цільовий підходи (при формуванні системи показників функціонування міських рекреаційно-оздоровчих комплексів), прийоми комплексного аналізу (розробити методику оцінки ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст України) і т. ін.
Інформаційною базою дослідження є Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств, інших органів державного і регіонального рівнів управління. Використані аналітичні огляди, статистичні матеріали, закордонна і вітчизняна монографічна література, періодичні наукові видання, звітність об’єктів (підприємств) рекреаційно-оздоровчого комплексу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розвитку і поглибленні відомих, обґрунтуванні низки нових теоретичних і методичних положень, які в сукупності визначають організаційні та економічні засади формування, функціонування і розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу.
Найбільш значимими науковими результатами дисертаційного дослідження є такі:
вперше:
- на основі комплексного підходу обгрунтовано принципи і методичні засади, та розроблено інструментарій економічної діагностики потенціалу та ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;
удосконалено:
- систему показників визначення потреби та оцінки використання природно-ресурсного потенціалу рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України, що дозволяє формувати системну оцінку ефективності їх функціонування;
- систему та методику оцінки ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст, які мають бути основою формування стратегічних напрямів їх подальшого розвитку;
- концептуальні засади формування стратегічних напрямів розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України;
дістало подальший розвиток:
- оцінка місця і ролі рекреаційно-оздоровчих комплексів у розвитку середніх міст України;
- соціо-економіко-екологічна характеристика рекреаційно-оздоровчого потенціалу Приазов’я та Бердянського рекреаційно-оздоровчого комплексу, який володіє найрізноманітнішим спектром природних лікувальних факторів, та є визнаним клімато-бальнео-грязевим курортом із відповідною матеріально-технічною базою і спеціалізацією;
- обґрунтування шляхів підвищення ефективності діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська, приоритетними з яких визнано: вдосконалення матеріально-технічної бази рекреаційно-оздоровчого комплексу, широке проведення тендерів та надання земельних ділянок під забудову об’єктами рекреації з пайовою участю щодо розвитку інженерної та загальнокурортної інфраструктури, подальше розширення асортименту послуг, що надаються на курортах, збільшення кількості діючих госпрозрахункових медичних центрів, які надаватимуть платні послуги та інш.
Практичне значення одержаних результатів. Удосконалена система показників функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу використовується для оцінки результатів лікувально-оздоровчої діяльності санаторно-курортних закладів ЗАТ «Приазовкурорт» на території міста Бердянська. Систематизація показників за специфічними групами дозволяє оцінити ресурси рекреаційно-оздоровчих закладів з позицій кількості ліжкомісць, кількості відпочилих та оздоровлених рекреантів, проаналізувати фінансово-економічну діяльність як рекреаційно-оздоровчого комплексу в цілому так і кожного закладу окремо.
Одержані результати та запропоновані у дисертації шляхи підвищення ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст використано у підготовці пропозицій до Державної Програми розвитку природних територій міста Бердянська Запорізької області, визначених курортом державного значення на 2006-2010 роки. (довідка № 04-2106/30 від 09.11.2005 р.)
Дослідження у частині розробки методики оцінки ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів використовується гідрогеологічною експедицією міста Бердянська та рекреаційно-оздоровчим закладом – санаторій «Лазурний». Результати дисертації використовувалися в науково-дослідній роботі кафедри «Менеджмент організацій» Бердянського інституту підприємництва при виконанні дослідження на тему: «Механізм регулювання економічних процесів: регіональний аспект» (довідка № 16-357 від 28.10.2005 р.).
Теоретичні результати дослідження використовуються в навчальному процесі Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 13-556 від 26.10.2007 р.).
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, що викладені в дисертації, отримані автором самостійно.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на Міжнародній науковій конференції „Десять років незалежності: минуле та сучасне державотворення” (Бердянськ, 2001 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість” (Київ, 2004 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи” (Житомир, 2004 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Державотворчі процеси і соціально-економічні проблеми розвитку України на сучасному етапі» (Бердянськ, 2007 року) щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Бердянського університету менеджменту і бізнесу та Бердянського Державного педагогічного університету (2001 – 2008 рр.).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 3 статті – у наукових журналах, 6 статей – у збірниках наукових праць, 4 статті – у матеріалах і тезах конференцій та 3 статті – в інших виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел із 123 найменувань. Робота викладена на 201 стор., в тому числі 10 рисунків та 24 таблиці.
РОЗДІЛ 1
ОСНОВИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОГО КОМПЛЕКСУ
1.1. Рекреаційно-оздоровчий комплекс як складова економіки країни
В процесі трудової діяльності людина витрачає велику кількість фізичної, інтелектуальної та духовної енергії.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Ефективне функціонування регіонального РОК можливе за умов:
- забезпечення оптимального співвідношення та розміщення рекреаційних ресурсів, рекреантів, матеріальної бази, обслуговуючого персоналу;
- раціональної територіальної організації сфери оздоровлення та відпочинку населення;
- забезпечення безперебійної і ефективної роботи об'єктів водо- та енергопостачання, транспортного обслуговування.
Вказані заходи досягаються шляхом:
- забезпечення єдиної інженерно-транспортної сітки обслуговування регіону;
- забезпечення безперебійного постачання рекреантам та місцевому населенню продуктів харчування;
- організації туристично-екскурсійного обслуговування;
- обмеження розвитку екологічно небезпечних видів виробництва;
- забезпечення будівництва рекреаційних, інфраструктурних та житлових споруд;
- створення об'єктів природно-заповідного фонду;
- розробка перспективної програми розвитку рекреації в регіоні.
В межах регіонального РОК можливе знаходження оптимальних варіантів забезпечення транспортом, кадрами, продуктами харчування на базі єдиної програми рекреаційного освоєння регіону. Крім того, на регіональному рівні можливе створення комплексних туристичних маршрутів, які б у всеохоплюючому вигляді представляли регіон, цілісність якого склалась і географічно, і історично.
Важливим питанням є розгляд особливостей функціонування РОК в ринковій економіці. Рекреаційний ринок виступає як сфера виявлення економічних відносин між виробниками та споживачами рекреаційного продукту. Він виконує такі функції:
- реалізацію вартості і споживчої вартості, що полягає у рекреаційному продукті (сукупності товарів та послуг рекреаційного призначення);
- організацію процесу доведення рекреаційного продукту до споживача;
- економічне забезпечення матеріальних стимулів до праці. [24]
За даних умов особливого значення набувають попит і пропозиція, як невід'ємні елементи існування ринку. В РОК попит визначає сукупну суспільну потребу у відповідних послугах, яка зумовлена платоспроможністю, а пропозиція представлена результатами економічної діяльності, що можуть бути представлені на ринку.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Внаслідок сильного забруднення Дунай і Західний Буг мають обмежені можливості для рекреаційного використання.
Найбільшими ріками в межах України є Дніпро (981 км), Південний Буг (806), Сейм (748), Псел (717), Дністер (705), Сіверський Донець (672), Горинь (659), Десна (591), Тиса (233), Дунай 174) [13].
В Україні знаходяться одні з найбільших печер світу, які при відповідному обладнанні можна перетворити на рекреаційно-оздоровчі об’єкти.
Загалом природнокліматичні ресурси України є надзвичайно сприятливими і можуть задовольняти рекреаційні потреби як українських так і закордонних громадян. Вся територія України є потужним рекреаційно-оздоровчим комплексом: Південь характеризується наявністю можливостей морського відпочинку на берегах Азовського та Чорного морів, що обіцяє найбільшу кількість сонячних днів; Захід країни пропонує відпочинок у змішаних, хвойних, унікальних з рідкісними породами дерев лісах, на гірських курортах; Північ та Схід України багаті на історико-культурні пам’ятки, що задовольняє пізнавальний та розважальний інтерес відпочинку; ментальність та доброзичливість українського народу є підґрунтям для розвитку сільського туризму на всій території України.
Можна стверджувати, що для ряду регіонів України, де територіальне поєднання природних умов і ресурсів рекреаційно-оздоровчих факторів має чітко виражений характер, в стратегії їх соціально-економічного розвитку цей аспект повинен бути пріоритетним, провідним, таким що підпорядковує розвиток промисловості і сільського господарства. Таким регіоном в Україні є Азовсько-Чорноморський регіон побережжя.
Територія прибережної зони Азовсько-Чорноморського регіону України становить 46550 км2. Вона займає від 17 до 30% території п’яти адміністративних областей України (Донецької, Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Одеської) і біля 68% території Автономної Республіки Крим. Загальна чисельність населення, зосередженого у цій зоні, становить біля 7 млн. осіб, або біля 14% загальної кількості населення України. На території прибережної зони Азово-Чорноморського регіону розміщено понад 200 населених пунктів (серед яких найкрупніші – м. Одеса, Миколаїв, Херсон, Перекоп, Генічеськ, Бердянськ, Маріуполь, Керч, Ялта, Севастополь, Саки), 70 курортів і туристсько-рекреаційних об’єктів, 260 природних заповідників. Зазначені об’єкти відповідно займають такі площі (від загальної площі прибережної території глибиною до 20 км в %): поселення – 3,0-4,0%; курорти і туристсько-рекреаційні об’єкти – 1,5-2,0% (в Криму до 5,0%); природно-заповідні об’єкти – 2,0-5,0%; зелені зони (ліси, санаторні зони) – 8,0-12,0%; промислові, складські, транспортні об’єкти і порти – 4,0-6,0%; сільськогосподарські угіддя – 60,0-65,0%; інші землі – 8,0-10,0%. [12]
Приморська територія Азовсько-Чорноморського регіону України в цілому однорідна за рекреаційно-оздоровчими властивостями. Територіально вона розподіляється на зони прибережної смуги Азовського і Чорного морів. Довжина Азовських берегів становить 780 км, а Чорноморських – 1255 км. Тут на узбережжі приморського регіону України можуть відпочивати і оздоровлюватись одночасно біля 3,5 млн. осіб. Проте фактично на Азово-Чорноморському узбережжі України є сезонна нерівномірність відвідування: 55% відпочиваючих проводять тут лише відпустку в період трьох літніх місяців. Сезонні заклади (оздоровчі дитячі табори і бази відпочинку) становлять біля 65% від їх загальної кількості. Цілорічно ж функціонуючі заклади (санаторії, пансіонати, готелі, туристичні бази тощо) становлять 35% від загальної кількості рекреаційних об’єктів.
Азово-Чорноморський регіон України є провідним у державі з розвитку особливо важливих видів курортного лікування і відпочинку. Частка цього соціально значущого виду рекреаційних закладів становить 50,8% від наявного загальноукраїнського фонду оздоровчих закладів, а будинків відпочинку і пансіонатів – відповідно 74,3% від загального фонду. За структурою рекреаційного господарства в Азово-Чорноморському регіоні провідне місце належить закладам дитячого відпочинку (понад 0,4 млн. місць), друге місце належить базам відпочинку і пансіонатам (понад 0,2 млн. місць) і третє – закладам курортного лікування (понад 0,1 млн. місць).
Динаміка розвитку закладів рекреації і туризму в Азово-Чорноморському регіоні України за останні 30 років характеризувалася такими тенденціями. У 80-90-х роках ХХ століття тут відбувався розвиток переважно закладів санаторно-курортного лікування і відпочинку з врахуванням потреб населення всього СРСР. В перші 10 років ХХІ століття відбулася стагнація розвитку рекреації і туризму. Вона супроводжувалася різким скороченням обсягу організованих послуг, зумовлених як економічною кризою в країні, так і зменшенням потоку відпочиваючих із територій поза межами України. Це призвело до різкого скорочення грошових надходжень, занепаду матеріально-технічної бази, погіршення сервісу. Крім того, відбулося істотне скорочення функціонуючих рекреаційних закладів у зв’язку із реконструкцією старих капітальних будівель новими власниками за новими стандартами з метою посилення у них комфортності і піднесення якості сервісу для забезпечення привабливості і конкурентоспроможності.
Загальна кількість ліжко-місць різних закладів (санаторіїв, пансіонатів, готелів, туристських баз, дитячих оздоровчих таборів) в Азово-Чорноморському регіоні України (за оцінками 2007 р.) склала понад 800 тис. місць. Це становить біля 44% від обсягу всіх курортних і рекреаційно-туристичних закладів України, а потенційна пропускна спроможність оцінювалась в розмірі 4,7 млн. осіб за рік (табл. 1.1.).
Таблиця 1.1.
Структура рекреаційно-оздоровчого господарства в Азово-Чорноморському регіоні України в 2007 році
| Показники | Курорти | Будинки відп. | Бази відп. | Заклади туризму | Заклади дитяч відп. | Разом |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Ліжковий фонд рекреаційно-оздоровчого господарства, тис. місць | 115,8 | 94,1 | 227,6 | 49,8 | 418,0 | 905,3 |
| в % до підсумку | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| в т.ч. в Приазов’ї | 31,9 | 22,2 | 87,2 | 8,3 | 166,1 | 315,7 |
| в % до підсумку | 28 | 24 | 38 | 17 | 40 | 35 |
| Продовження табл. 1.1. | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| в Причорномор’ї | 83,9 | 71,9 | 140,4 | 41,5 | 251,9 | 589,6 |
| в % до підсумку | 72 | 76 | 62 | 83 | 60 | 65 |
| Пропускна спроможність, тис. осіб | 1470,3 | 1020,0 | 1291,7 | 440,9 | 840,5 | 5147,5 |
| в % до підсумку | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| в т.ч. в Приазов’ї | 406,1 | 238,7 | 493,9 | 72,9 | 333,8 | 1804 |
| в % до підсумку | 28 | 24 | 38 | 17 | 40 | 35 |
| в Причорномор’ї | 1064,2 | 781,3 | 797,8 | 368 | 506,7 | 3343,5 |
| в % до підсумку | 72 | 76 | 62 | 83 | 60 | 65 |