Рекреаційно-оздоровчий комплекс як складова економіки країни Законодавче та нормативно-правове забезпечення рекреаційно-оздоровчої діяльності
| Вид материала | Закон |
- Фізичної культури, спрямований на задоволення потреб в активному відпочинку, відновленні,, 1889.82kb.
- Навчальна програма з дисципліни "рекреаційно-оздоровча робота" для підготовки магістрів, 142.58kb.
- Нормативно-правове забезпечення адміністративної діяльності керівника загальноосвітнього, 193.54kb.
- Законодавче удосконалення діяльності пенсійних фондів шляхом, 79.48kb.
- Нормативно-правове забезпечення охорони здоров’я та деякі аспекти соціального захисту, 76.47kb.
- 3. Законодавче забезпечення розвитку електронного урядування, 258.03kb.
- Ключові терміни І поняття, 253.09kb.
- В. С. Шовкалюк заступник директора Департаменту інноваційної діяльності та трансферу, 394.62kb.
- Нормативно-правове забезпечення діяльності працівників психологічної служби, 36.25kb.
- Нормативно-правове забезпечення освіти осіб з обмеженими можливостями, 2665.25kb.
Життя диктує необхідність реформування рекреаційно-оздоровчого комплексу, яке повинне базуватися, з одного боку, на удосконаленні фінансово-економічних механізмів відтворення рекреаційно-оздоровчого потенціалу, створенні доступного та ефективного ринку рекреаційно-оздоровчих послуг для максимального задоволення потреб населення, з іншого - на проведенні роздержавлення та приватизації рекреаційно-оздоровчих закладів, заохочення конкуренції та оптимізації управління цими закладами.
Природний рекреаційно-оздоровчий потенціал є частиною природно-ресурсного потенціалу і визначається як здатність розвіданих та експлуатаційних природних рекреаційно-оздоровчих ресурсів сприяти відтворенню здоров’я людей, їх відпочинку, фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку. Отже, природний рекреаційно-оздоровчий потенціал визначається територіальними, часовими межами, технічними, науковими, фінансовими можливостями освоєння та експлуатації, здатністю задовольняти рекреаційні потреби суспільства. Відповідно він підлягає економічній оцінці стану, ефективності його використання та ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу.
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИХ КОМПЛЕКСІВ СЕРЕДНІХ МІСТ (на прикладі м. Бердянська)
3.1. Етапи розвитку та стан рекреаційно-оздоровчого комплексу м. Бердянська
Рекреаційний потенціал Приазов'я в сукупності із сприятливим географічним розміщенням, достатньо розвинутою транспортною системою є важливою передумовою розвитку санаторно-курортного лікування, туризму та відпочинку.
Для лікування хворих переважно природними лікувальними факторами (мінеральні води, лікувальні грязі, клімат) створюються такі заклади, як санаторії, пансіонати, курортні поліклініки та бальнеогрязелікарні. Ці заклади організуються переважно на курортах. Курортами вважаються місцевості, які мають природні лікувальні фактори. Курорти поділяються на кліматичні, бальнеологічні тв грязеві. Кліматичні в свою чергу поділяються на морські та гірні курорти. [71]
Бердянський рекреаційно-оздоровчий комплекс володіє найрізноманітнішим спектром природних лікувальних факторів, який є одним із найбільш давніх осередків використання природних факторів для лікування людей: у 2002 р. виповнилося 100 років від заснування в цьому комплексі (у 1902 р.) першого регулярно діючого природно-ресурсного грязелікувального закладу. В 1902 – 1905 рр. на лікування в Бердянськ приїжджали хворі не лише з околиць, а й з Петербурга, Москви, Києва, Варшави, Сибіру. Цілющі лікувальні грязі почали вивозити в інші країни. В 1915 р. було одержано значну державну субсидію, що сприяло розширенню діяльності курорту. Проте масштабні організаційні заходи по становленню курорту було здійснено в 1921–1928 рр., коли було побудовано необхідні будівлі, водогін, каналізацію, санаторій, здійснена електрифікація, засновано інститут фізичних методів лікування. Якщо до 1919 р. на курорті всього було проліковано біля 500 осіб, то з 1919 р. по 1941 р. – уже лише за путівками 11300 осіб.
Значними темпами відбувався розвиток курорту в післявоєнний час: розширилось будівництво рекреаційних об’єктів, проведено благоустрій рекреаційно-оздоровчого комплексу, підвищено ефективність санаторного лікування і відпочинку, впроваджено нові методи оздоровлення тощо. Це дозволило в 1970 р. постановою Ради Міністрів СРСР надати Бердянську статус курорту загальносоюзного значення.
11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про оголошення територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення”, відповідно до якого оголошено природні території міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення – курортом Бердянськ, та затверджено межі округу і зон санітарної охорони курорту Бердянськ. Цим Законом визначено слідуючі межі округу та зон санітарної охорони курорту Бердянськ (див. рис. 3.1.).
І. Межі округу санітарної охорони.
Північна межа – від точки Т1, яка розташована на перехресті вулиць Докучаєва та Лермонтова, проходить по азимуту 93° протягом 990 метрів до точки Т2, далі по азимуту 136° протягом 800 метрів до точки Т3 (уріз моря), далі по азимуту 109° по морю протягом 1975 метрів до точки Т4.
Довжина межі – 3765 метрів.
Східна межа – від точки Т4, яка розташована за 1975 метрів у акваторії Азовського моря, на схід від узбережжя, по азимуту 200° протягом 5710 метрів до точки Т5 (захоплюючи двокілометрову смугу моря).
Довжина межі – 5710 метрів.
Південна межа – від точки Т5, яка розташована за 2079 метрів у акваторії Азовського моря на схід від узбережжя, по азимуту 278° протягом 2079 метрів до точки Т6.
Довжина межі – 2079 метрів.
Західна межа – від точки Т6, яка розташована на узбережжі Азовського моря, простягається з азимутом 348° протягом 1895 метрів до точки Т7, далі по азимуту 355° протягом 1280 метрів до точки Т8, далі по азимуту 284° протягом 590 метрів до точки Т9, далі по азимуту 317° протягом 450 метрів до точки Т10, далі протягом 560 метрів по азимуту 349° до точки Т11. Від точки Т11 по азимуту 37° протягом 470 метрів до точки Т12 і далі по азимуту 82° протягом 470 метрів до точки Т13, далі протягом 600 метрів по азимуту 3° до точки Т14, далі по азимуту 95° протягом 1080 метрів до точки Т15, далі по азимуту 3° протягом 1064 метрів до точки Т1.
Довжина межі – 8459 метрів.
Загальна довжина меж округу – 20013 метрів.
Площа території округу – 22,8 квадратних кілометри.
Точки Т4, Т5 – умовні.
Вырезано.
Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
Планування фінансово-господарської діяльності рекреаційно-оздоровчого закладу є основою його фінансової стабільності, успішного функціонування на ринку, реалізації конкурентних переваг.
Рекреаційно-оздоровчі заклади здійснюють свою щорічну діяльність відповідно до затвердженого фінансово-господарського плану, створеного на нормативних засадах з визначенням мінімального рівня прибутковості.
Функціонування рекреаційно-оздоровчих закладів супроводжується безперервним кругообігом засобів, які здійснюються у вигляді витрат матеріальних, трудових ресурсів, отримання доходів, їх розподілу та використання. Фінансове планування рекреаційно-оздоровчого обслуговування починається з визначення обсягу обслуговування на наступний рік. Цю інформацію містить зведений річний план обслуговування та випуску путівок, які вкладаються в основу плану обслуговування рекреаційно-оздоровчого закладу в натуральних показниках. Дані звіту про виконання плану обслуговування є одним з показників виконання планових завдань і головним фактором економічної ефективності функціонування рекреаційно-оздоровчого закладу.
Таблиця 3.9.
Відомості про виконання плану обслуговування хворих та відпочиваючих в рекреаційно-оздоровчих закладах ЗАТ «Приазовкурорт» курорту Бердянськ
| Рік | Ліжка | Кількість обслужених осіб | Кількість ліжко-днів | Путівки | ||||||||||
| план | факт | план | факт | Факт в перерахунку на повний строк | % (ст. 8/ ст. 6) | план | факт | % | план | факт | % | |||
| макс | ціло річні | макс | ціло річні | |||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 2003 | 3656 | 2182 | 3630 | 1576 | 22470 | 24508 | 20005 | 89 | 506569 | 458257 | 90,5 | 20410 | 19996 | 97,9 |
| 2004 | 3657 | 1603 | 3657 | 1603 | 18797 | 24319 | 18776 | 99,9 | 418526 | 443655 | 106 | 16672 | 19682 | 118 |
| 2005 | 3657 | 1603 | 3538 | 1065 | 18235 | 25793 | 20031 | 110 | 405059 | 504042 | 124 | 16262 | 23123 | 142 |
| 2006 | 3597 | 1303 | 3595 | 1301 | 17838 | 26789 | 22823 | 128 | 400868 | 547756 | 137 | 16660 | 23832 | 143 |
| 2006 у % до 2003 | 98,3 | 59,7 | 99 | 82,5 | 79,3 | 109,3 | 114 | - | 79,1 | 119,5 | - | 81,6 | 119,1 | - |
Примітка: Розраховано за даними звітів про фінансово-господарську діяльність ЗАТ «Приазовкурорт»
Як бачимо з даних, наведених у таблиці 3.9., спостерігається незначне зменшення кількості ліжко-місць у 2006 році порівняно з 2003. Це пов’язано з намаганнями керівництва рекреаційно-оздоровчих закладів покращити умови проживання відпочиваючих, підвищити комфортабельність номерів за рахунок такого скорочення кількості ліжко-місць. І, як бачимо, обсяг реалізованих путівок та кількість обслужених осіб має тенденцію до зростання у 2006 році порівняно з 2003 роком. Таким чином, можна зробити висновок про те, що спостерігається незначна, але невпинна тенденція до зростання обсягів надання рекреаційно-оздоровчих послуг. Це свідчить про позитивні зрушення у розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська.
Визначимо загальну економічну ефективність діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська (табл. 3.10).
Таблиця 3.10.
Загальна економічна ефективність діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська за 2004-2007 роки
| Рік | Кіль-ть реаліз. путівок (одиниць) | Середня вартість 1 путівки (грн.) | Валовий прибуток (тис. грн.) (гр.2хгр.3) | Кіль-ть ліжко-днів (одиниць) | Фактичні витрати на 1 ліжко-день (грн.) | Валові витрати (тис. грн.) (гр.5хгр.6) | Кількість сплаченого ПДВ (тис. грн.) | Чистий прибуток (економічна ефективність) (тис. грн.) (гр.4-гр.8) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 2004 | 21650 | 897 | 19420,05 | 443655 | 34,1 | 15128,63 | 3236,67 | 16183,38 |
| 2005 | 25435 | 1161 | 29530,03 | 504042 | 40,7 | 20514,50 | 4921,67 | 24608,36 |
| 2006 | 26215 | 1629 | 42704,23 | 547756 | 53,9 | 29524,04 | 7117,37 | 35586,86 |
| 2007 | 27001 | 2453 | 66233, 45 | 546643 | 56,6 | 30939,99 | 11038,9 | 55194,55 |
Примітка: Розраховано за даними звітів про фінансово-господарську діяльність ЗАТ «Приазовкурорт»
З даних, наведених у таблиці 3.10., можемо зробити наступний висновок: кількість реалізованих путівок має тенденцію до незначного, але збільшення, що є свідченням збільшення потоку відпочиваючих. Цей процес відбувається повільно, головним чином, через політичні фактори впливу; середня вартість однієї путівки, як і фактичні витрати на 1 ліжко-день, також збільшується, що обумовлено макроекономічними факторами; виходячи з цього сума валового прибутку змінюється в бік збільшення. Так у 2005 р. порівняно з попереднім 2004 р. валовий прибуток збільшився на 10109,98 тис. грн., або на 52,0%, а у 2006 р. порівняно з 2005 р. – на 13174,2 тис. грн., або на 44,6%. Чистий прибуток, що являє собою економічну ефективність діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу виходячи з попередніх показників, збільшується. Тобто, маємо стійку тенденцію повільного зростання економічних показників діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу.
Загалом аналіз діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська свідчить про результативність обраної стратегії його розвитку та функціонування. Є всі підстави вважати, що тенденція до збільшення потоку відпочиваючих на курорті Бердянська буде триматись, цьому сприятиме надання Бердянську статусу курорту державного значення. За рахунок збільшення кількості рекреантів відбуватиметься і нарощування прибутковості рекреаційно-оздоровчих об’єктів і всього рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська в цілому. Відповідно до збільшення прибутковості діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу Бердянська збільшаться і суми податків, що сплачуються у бюджет міста і країни. Таким чином, ефективне функціонування і стабільний розвиток рекреаційно-оздоровчого комплексу дає суттєвий економічний ефект як для розвитку міста так і для економіки країни в цілому.
3.4. Стратегічні напрямки розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України
В розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст важливе місце відводиться формуванню стратегічних напрямків, одним з яких являється модернізація рекреаційно-оздоровчого потенціалу. Модернізація цього потенціалу України має значні можливості для динамічного розвитку рекреаційно-оздоровчого та туристичного видів діяльності, а також – розширення міжнародного співробітництва. Однак, наявний потенціал реалізується ще недостатньо. Ще до цього часу немає повноцінної, адаптованої до ринкових умов державної політики розвитку вітчизняного рекреаційно-оздоровчого комплексу та туризму. Стратегічна мета розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст України полягає у створенні конкурентоспроможного як на внутрішньому так і на світовому ринках рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст, здатних максимально задовольнити потреби населення України та зростанні кількості в’їзжаючих рекреантів; забезпеченні на цій основі комплексного розвитку рекреаційно-оздоровчих територій з урахуванням соціально-економічних інтересів їх населення; збереженні і відновленні природного середовища та історико-культурної спадщини; вирішенні завдань щодо наповнення державного і місцевих бюджетів, за рахунок його розвитку та створення робочих місць, піднесення іміджу України на міжнародному рівні. [91]
Забезпечення сталого розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст та підвищення їх частки у валовій доданій вартості значною мірою має базуватися па модернізації інфраструктури рекреаційно-оздоровчої та туристичної сфери. З цією метою необхідно запровадити спеціальний інвестиційний режим для сприяння будівництву та реконструкції готелів, баз відпочинку та інших об'єктів рекреаційно-оздоровчої сфери, вжити заходів із залучення іноземних та національних інвесторів щодо вкладення коштів у рекреаційно-оздоровчий комплекс середнього міста. Водночас має бути запроваджено практику прямого фінансування з державного та місцевих бюджетів необхідної інфраструктури рекреаційно-оздоровчого комплексу середнього міста: облаштування маршрутів, місць для відпочинку в парках та скверах, громадських пляжів, оглядових майданчиків, інформаційних стендів на дорогах тощо.
Одним із важливих напрямів державного управління рекреаційно-оздоровчій сфері має стати сприяння підвищенню якості послуг з одночасним поліпшенням ефективності роботи готелів, підприємств торгівлі та інших об'єктів інфраструктури рекреаційно-оздоровчого комплексу середнього міста. Ці результати можуть бути досягненні за умови впровадження нових технологій управління рекреаційно-оздоровчої сфери.
Визначальною складовою цієї роботи є поліпшення підготовки кадрів для рекреаційно-оздоровчого комплексу середнього міста.
Для розвитку окремих міських рекреаційно-оздоровчих комплексів треба прискорити розроблення генеральних схем територій. Ця робота має вестися паралельно із формуванням (за підтримки держави) комплексних планів розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст. При цьому слід наголосити на ліквідації або передислокації шкідливих підприємств, що знаходяться в історичних місцях або поблизу курортів. У цих рекреаційно-оздоровчих комплексах треба створювати відповідний рівень як комунальної інфраструктури, так і закладів розміщення, харчування, розваг для рекреантів з орієнтацією на конкретні сегменти внутрішнього та іноземних ринків.
Головним завданням інформаційно-рекламної політики у рекреаційно-оздоровчому комплексі середніх міст повинно стати завоювання провідних позицій для вітчизняного рекреаційно-оздоровчого продукту на ринках країн СНД та формування позитивного іміджу в країнах ЄС тощо.
Важливе значення має проведення наукових досліджень у сфері охорони природних територій, у т. ч. розроблення спеціальної науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон санітарної охорони природних ареалів населених місць, розроблення методик (зокрема неруйнівних) дослідження об'єктів культурної спадщини.
Успішне функціонування економіки держави можливе за умови стійкого розвитку. Динамічний безперервний розвиток рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст може бути досягнуто лише за умови ефективного функціонування первинних ланок економічної системи — підприємств, які грають головну роль у формуванні міського рекреаційно-оздоровчого комплексу. На жаль, на першому етапі проведення реформ в Україні, який характеризувався лібералізацією цін, приватизацією, багатогранна роль рекреаційно-оздоровчої сфери не була врахована повною мірою.
- Вырезано.
- Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.
- Основною метою і завданням розвитку підприємницької діяльності в місцевому рекреаційно-оздоровчому комплексі є залучення приватного капіталу для реконструкції недосконалої матеріально-технічної бази курортів і рекреаційних зон, що стає можливим за умови здійснення приватизації функціонуючих тут об’єктів; створення належної соціально-виробничої інфраструктури і сфери послуг та сервісу на рівні міжнародних стандартів; додаткове надходження коштів до бюджету за рахунок доходів від високоефективного виду економічної діяльності – рекреаційно-оздоровчого обслуговування, а також від експорту окремих видів цінних рекреаційно-оздоровчих ресурсів тощо.
- Вкорінення ринкових засад в економіку значною мірою визначається досконалістю механізмів фінансового регулювання. В сучасних умовах воно в основному здійснюється через правову і податкову політику держави (в частині правової регламентації економічних відносин, видів податків, розподілу податкових надходжень між окремими рівнями бюджетів, застосування податкових пільг і податкового кредиту, системи платежів за природокористування тощо), а також через механізм ціноутворення.
- В розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст важливе місце відводиться формуванню стратегічних напрямків, одним з яких являється модернізація рекреаційно-оздоровчого потенціалу. Модернізація цього потенціалу України має значні можливості для динамічного розвитку рекреаційно-оздоровчого та туристичного видів діяльності, а також – розширення міжнародного співробітництва.
- Для розвитку окремих міських рекреаційно-оздоровчих комплексів треба прискорити розроблення генеральних схем територій. Ця робота має вестися паралельно із формуванням (за підтримки держави) комплексних планів розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу середніх міст. При цьому слід наголосити на ліквідації або передислокації шкідливих підприємств, що знаходяться в історичних місцях або поблизу курортів.
- Розглянувши основні етапи розробленої структурно-логічної схеми механізму реалізації стратегії розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу середнього міста відмічається її універсальність для будь-якого міського РОК.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у вдосконаленні організаційних та економічних засад розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України та розробці пропозицій щодо покращання результатів їх функціонування.
Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
- Визначено, що рекреаційно-оздоровча діяльність належить до найдавніших соціально-орієнтованих видів економічної діяльності, адже потреба в лікуванні і оздоровленні, а також цікавість до нового, ознайомлення із звичаями, традиціями та визначними місцевостями різних народів закладена в генетичних особливостях людини, а також, вона є однією з умов відтворення трудових ресурсів.
- Рекреація - досить широке поняття, яке включає в себе і туризм. Враховуючи багатогранність визначень, пропонується прийняти таке трактування рекреації - це економічна діяльність, яка відображає відносини з приводу відновлення та розвитку життєвих сил людини. Рекреація виступає у вигляді діяльності, що означає надання та отримання різноманітних оздоровчих, пізнавальних, спортивних, культурних та інших послуг.
- Наведено склад та структуру рекреаційно-оздоровчого комплексу (РОК), що являє собою складне економічне утворення та включає в себе різноманітні види діяльності. Доведено, що в складі РОК формуються відносно самостійні три основні сфери: санаторно-курортна, рекреаційно-оздоровча та туристсько-пізнавально-розважальна. В процесі функціонування вони переплітаються між собою, взаємодоповнюють позитивний ефект, урізноманітнюють і збагачують його змістовність.
- Автором запропоновано узагальнюючу систематизацію суспільних функцій рекреаційно-оздоровчого комплексу та їх ознак. Підкреслено, що однією з домінантних ознак економічної функції є містоутворююча, яка проявляється у створенні міст-курортів.
- Дослідження показало, що РОК можна класифікувати за різними ознаками, але найбільш важливим показником, який узагальнює найсуттєвіші риси РОК, є їх спеціалізація. РОК може бути комбінованим (займатися декількома видами діяльності), або вузько спеціалізованим, тобто займатися однорідними видами діяльності.
- В цілому на емпіричному і теоретико-методологічному рівнях на основі функціонально-цільового критерію оцінки діяльності рекреаційно-оздоровчого комплексу в його складі формуються відносно самостійні три основні сфери: санаторно-курортна, рекреаційно-оздоровча та туристсько-пізнавально-розважальна. В процесі функціонування вони доповнюють одна одну, переплітаючись між собою, взаємодоповнюють позитивний ефект, урізноманітнюють і збагачують його змістовність.
- Рекреаційно-оздоровчий комплекс за кількісними і якісними параметрами та наявних у певних територій ресурсів виступає визначальним чинником пріоритетності функціонування їх із певною спеціалізацією, що і визначає можливості їх розвитку. Саме це визначає зонування території країни з виділенням у її складі окремих рекреаційних зон.
- За результатами дослідження обгрунтовано доцільність використання комплексної діагностики для оцінки всіх аспектів процесу функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу середнього міста , яка містить всю повноту структури та глибини досліджень і включає в себе організаційну, виробничу, кадрову та стратегічну діагностику.
- Автором акцентовано увагу на тому, що формування рекреаційно-оздоровчого комплексу передбачає наявність системи показників, які характеризують його розвиток. Наведено систему основних показників вимірювання параметрів функціонування рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст. Ця система включає як загальноекономічні так і специфічні показники, з допомогою яких оцінюється та планується рекреаційно-оздоровча діяльність комплексу в цілому та його окремих закладів.
- Дослідженнями підтверджено, що Україна володіє значним потенціалом для розвитку рекреаційно-оздоровчого комплексу, до якого проявляється підвищений інтерес вчених та спеціалістів до його проблем як високорентабельного виду економічної діяльності. Позитивно, що до цього питання зростає увага з боку державних та місцевих органів влади. Свідченням цього є прийняття Верховною Радою України цілого ряду Законів України: «Про туризм», «Про курорти», а також затверджена Кабінетом Міністрів Програма розвитку туризму в Україні до 2010 року та інш. Туристський та курортний потенціал України до цього часу використовувався не в повній мірі. Серед причин цього – недосконале правове регулювання туризму і курорту. Для виведення цієї галузі економіки держави на якісно новий організаційно-економічний рівень розвитку необхідно здійснити широкий комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності туристичної та курортної діяльності.
- Визначено, що на території України розташовано багато середніх міст, що виконують рекреаційно-оздоровчі функції. Це специфічні міста, в яких найчастіше основними містоутворюючими факторами є будівництво рекреаційно-оздоровчих закладів і розвиток галузей сфери обслуговування.
- Автором доведено доцільність формування та розвитку рекреаційно-оздоровчих комплексів середніх міст України спираючись, з одного боку на унікальність таких міст з наявністю рекреаційно-оздоровчих факторів, з іншого – на обмеженість можливостей розвинути потужні промислові, виробничі та інші комплекси.