Рекреаційно-оздоровчий комплекс як складова економіки країни Законодавче та нормативно-правове забезпечення рекреаційно-оздоровчої діяльності

Вид материала

Закон

Содержание Назва статей На 1 ліжко-день, грн. Всього собівартість Продажна вартість проведених ліжко-днів без ПДВ Висновки до розділу 2

Подобный материал:

• Фізичної культури, спрямований на задоволення потреб в активному відпочинку, відновленні,, 1889.82kb.
• Навчальна програма з дисципліни "рекреаційно-оздоровча робота" для підготовки магістрів, 142.58kb.
• Нормативно-правове забезпечення адміністративної діяльності керівника загальноосвітнього, 193.54kb.
• Законодавче удосконалення діяльності пенсійних фондів шляхом, 79.48kb.
• Нормативно-правове забезпечення охорони здоров’я та деякі аспекти соціального захисту, 76.47kb.
• 3. Законодавче забезпечення розвитку електронного урядування, 258.03kb.
• Ключові терміни І поняття, 253.09kb.
• В. С. Шовкалюк заступник директора Департаменту інноваційної діяльності та трансферу, 394.62kb.
• Нормативно-правове забезпечення діяльності працівників психологічної служби, 36.25kb.
• Нормативно-правове забезпечення освіти осіб з обмеженими можливостями, 2665.25kb.

Примітка: Розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2007 р. К.: Техніка, 2007. – С. 348.

Як видно із наведених у табл. 1.1. даних, найбільший обсяг пропускної спроможності спостерігається в Причорномор’ї: за радянських часів тут формувалась загальносоюзна здравниця, в той час як інші території розвивали рекреаційно-оздоровчі комплекси з орієнтацією переважно на задоволення потреб населення України та свого регіону.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

“Середня кількість озерної води, що потребує курорт” характеризує технологічні потреби об’єктів рекреаційно-оздоровчого комплексу в озерній воді (рапі), що має лікувальні властивості. Показник розраховується за формулою:

W₁ = W₂ х (100 – Р₂)/(100 – Р₁), м³, де (2.11.)

W₁ – об’єм грязі при вологості Р₁;

Р₁ – 70% (максимальна вологість);

W₂ – об’єм грязі при вологості Р₂;

Р₂ – 60% (технологічна вологість приготованої грязі);

W₂ – приймається одиниця об’єму.

Показник кількості процедурних місць для проведення грязелікування дає змогу розрахувати технологічну потужність об’єктів рекреаційно-оздоровчого комплексу і визначається у кількості кушеток, що функціонують певний час на добу і забезпечують обслуговування певної кількості пацієнтів. Кількість кушеток визначається за формулою:

Н гр. = К х α х n/100 х А х Т, де (2.12.)

К – місткість рекреаційно-оздоровчого закладу, ліжка

α – відсоток хворих, що користуються грязелікуванням, %

n – середня кількість процедур, призначених на курс лікування (12);

А – кількість відпущених процедур у зміну за 7 годин на одній кушетці (21);

Т – курс лікування – (24 доби).

Для здійснення грязелікувальних процедур необхідні спеціальні процедурні місця (кушетки). Розрахунок потреби в кушетках здійснюється за формулою:

1. Визначаємо кількість кушеток для здійснення загальногрязевих процедур:
   

, де (2.13.)

К – загальна кількість хворих, що користуються грязелікуванням (осіб);

а – відсоток хворих, що користуються грязелікуванням (%), (80%);

n – середня кількість процедур, призначених на курс лікування;

А – кількість відпущених процедур за зміну (7 годин) на одній кушетці (21);

Т – кількість днів лікування (24 дні).

2. Визначаємо кількість кушеток для здійснення електрогрязевих процедур:
   

, де (2.14.)

К – загальна кількість хворих, що користуються грязелікуванням (осіб);

а_{ел. гр.} – відсоток хворих, що користуються електрогрязелікуванням (10%);

n – середня кількість процедур, призначених на курс лікування;

А – кількість відпущених процедур за зміну (7 годин) на одній кушетці (21);

Т – кількість днів лікування (24 дні).

3. Визначаємо кількість грязерозвідних ванн:
   

, де (2.15.)

К – загальна кількість хворих, що користуються грязелікуванням (осіб);

а_.гр.в. – відсоток хворих, що користуються електрогрязелікуванням (3%);

n – середня кількість процедур, призначених на курс лікування;

А – кількість відпущених процедур за зміну (7 годин) на одній кушетці (21);

Т – кількість днів лікування (24 дні).

Як показав аналіз, значна кількість витрат припадає на лікувальні процедури. Наведені вище формули при склавшійся ціні дозволяють визначити витрати на значну кількість процедур, пов’язаних з грязелікуванням.

Для визначення ефективності функціонування РОК одним з головних документів являється аналіз та оцінка собівартості одного ліжко-дня перебування в закладах рекреаційно-оздоровчого комплексу. В практиці розрахунків собівартості санаторно-курортного обслуговування склалося 4 групи витрат, до яких належать:

1. Прямі матеріальні витрати:
   
   1. Витрати на медикаменти, спец матеріали, бланки, лікувальні ресурси, послуги, отримані від сторонніх організацій.
      
   2. Витрати на харчування, у тому числі витрати на продукти харчування.
      
   3. витрати на культурно-розважальні заходи.
      
   4. Експлуатаційні витрати та інші витрати (опалення, водопостачання і т.і.)
      
2. Прямі витрати на оплату праці:
   

5. Оплата праці персоналу, безпосередньо зайнятому в процесі обслуговування.

3. Інші прямі витрати:
   

6. Витрати на соціальні заходи.

7. Амортизація основних фондів виробничого призначення.

8. Податки та збори, крім ПДВ, податку на прибуток.

4. Загальновиробничі витрати:
   

9. Змінні:

10. Постійні.

Для цього пропонуємо використати форму 1.


Форма 1

Собівартість ліжко-дня

Назва статей	Планова собівартість, тис. грн.	Фактична собівартість
		Сума, тис. грн.	На 1 ліжко-день, грн.
1	2	3	4
І. Прямі матеріальні витрати:
В т.ч. Витрати на медикаменти та отримані процедури від сторонніх організацій
Витрати на харчування
В т.ч. вартість продуктів харчування
Витрати на культмасові заходи
Експлуатаційні витрати
Інші витрати
ІІ. Прямі витрати на оплату праці
ІІІ. Інші прямі витрати
Відрахування на соціальні заходи
Амортизація основних фондів
Податки та збори
ІV. Загальновиробничі витрати
Змінні
Постійні розподілені
Всього собівартість
Всього собівартість реалізованої продукції без ПДВ
Продажна вартість проведених ліжко-днів без ПДВ
Валовий прибуток

Доходи від реалізації рекреаційно-оздоровчих послуг розраховуються шляхом множення планових ліжко-днів, диференційованих за рівнем комфортності в номерах (відповідно до графіку заїзду хворих і відпочиваючих), на оптові ціни. Собівартість ліжко-дня визначається по категоріях розміщення в залежності від рівня комфортності.

З вищевикладеного можемо зробити висновок, що запропонована методика та показники визначення потреби та оцінки ефективності використання природних ресурсів рекреаційно-оздоровчого комплексу та шляхи її вдосконалення є комплексною, цілісною, що дозволяє здійснити всебічний аналіз рекреаційно-оздоровчого комплексу.


Висновки до розділу 2

1. Ефективність функціонування рекреаційно-оздоровчого комплексу середнього міста і реалізації його потенціалу значною мірою визначається рівнем розвитку і результативністю інфраструктури.
   
2. Рекреаційно-оздоровчий комплекс середнього міста легко адаптується до ринкових принципів економічної діяльності, має істотні переваги в досягненні високої ефективності інвестицій, адже основні чинники – природнокліматичні ресурси.