Міністерство аграрної політики україни аграрний коледж управління І права пдаа регіональна економіка методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни для студентів напряму «Менеджмент»
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 687.25kb.
- Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 581.88kb.
- Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 415.47kb.
- Методичні рекомендації до самостійного вивчення дисципліни та контрольні завдання для, 683.09kb.
- І. В. Фісун методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Менеджмент», 620.87kb.
- І. В. Фісун методичні вказівки для самостійного вивчення дисципліни «Маркетинг», 454.74kb.
- Міністерство аграрної політики україни аграрний коледж управління І права пдаа міжнародні, 1057.65kb.
- Міністерство аграрної політики України Луганський національний аграрний університет, 838.75kb.
- Україна міністерство аграрної політики україни вінницький державний аграрний університет, 1415kb.
- Методичні рекомендації з дидактичним забезпеченням до самостійного вивчення дисципліни, 942.14kb.
Світовий ринок — складова частина всесвітнього господарства, представлена системою товарів і послуг між продавцями та покупцями. Сформувався на основі міжнародного поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин.
Сільське розселення — форма територіальної організації життя населення на позаміській території у вигляді сукупності сільських поселень інших типів, призначених для постійного або тимчасового проживання. Воно відрізняється від міського тим, що забезпечує виконання, головним чином, інших господарських функцій (сільськогосподарське виробництво, лісове і лісопромислове господарство, рекреаційне обслуговування, природоохоронні функції). У зв'язку із цим с. р. відзначається меншою людністю поселень, переважанням малоповерхової забудови та поширеністю одно-сімейних житлових будинків. У більшості країн і районів основну частину с. р. складають поселення, які безпосередньо пов'язані з сільськогосподарським виробництвом. Проте існують і несільськогосподарські сільські поселення: промислові, лісопромислові, лісоохоронні, транспортні, рекреаційні, а також змішані агропромислові.
Смертність населення — процес вимирання поколінь.
Соціальна категорія населення — група населення, об'єднана за певними якісними ознаками розселення, природного відтворення та переміщення.
Соціальна структура — сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, прошарок), соціально-демографічних (молодь, пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселень) і етнічних спільностей, пов'язаних відносно стійкими взаєминами між собою.
Соціальний захист — комплекс організаційно-правових та фінансово-економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту кожного члена суспільства в конкретних економічних умовах.
Соціально орієнтована економіка — господарська система, в якій кожна група і соціальний тип населення мають змогу реалізувати свої життєві здібності та знання на основі вільної праці й зростання доходів.
Спеціалізація — суспільний прояв праці, який, у свою чергу, є функцією від розвитку продуктивних сил та виробничих відносин, під їх впливом підприємство нарощує виробництво найбільш вигідної продукції, поглиблюючи в даному напрямі свою спеціалізацію. Отже, спеціалізація є процесом, пов'язаним із переважним розвитком однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих підприємствах, районах, областях і регіонах. Напрям спеціалізації визначає наявність у господарстві певних абсолютних чи відносних переваг: унікальних економічних або трудових ресурсів, розвинених шляхів, зручного розташування стосовно ринків збуту, постачальників, переробної промисловості та ін.
Стагнація — застій в економіці, виробництві, соціальній сфері: стан тривалої суспільно-економічної депресії, що виявляється у припиненні чи зупинці економічного зростання, загальному згортанні виробництва.
Стагнаційні райони — райони, в яких темпи розвитку господарства рівні нулю або негативні.
Стимулююча політика — економічна політика, орієнтована на розширення національного попиту, зростання реальних доходів і зайнятості.
Стратегія економічного зростання — система правових, політичних, економічних, фінансових заходів, спрямованих на мобілізацію ресурсів, праці та капіталу, структурні зміни в економіці з метою підвищення темпів виробництва і споживання національного продукту.
Структура економіки — співвідношення між її галузями, яке відображає соціально-економічні пропорції та стан суспільного поділу праці.
Структурне зрушення — зміна галузевої або регіональної структури економіки.
Субурбанізація — процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, у результаті чого формуються міські агломерації.
Сфера виробництва — галузі національної економіки, що здійснюють виробництво матеріальних цінностей.
Сфера послуг — галузі національної економіки, які надають нематеріальні послуги виробництву і населенню.
Територіальна організація продуктивних сил — науково обґрунтоване розміщення взаємопов'язаних виробництв, сфери обслуговування населення, котре забезпечує економічний та соціальний ефект унаслідок раціонального комплектування на певній території.
Територіальні соціально-економічні системи (ТСЕС) — форми просторової організації соціально-економічного життя суспільства у вигляді промислового або сільськогосподарського підприємства, міста, промислового центру, району, області, країни, світового співробітництва країн тощо. Незалежно від значення та рангу всім їм характерні дві обов'язкові властивості: територіальність і комплексність.
Територіальна структура народного господарства — динамічний стан розміщення продуктивних сил по економічних районах, пов'язаних в єдиній системі національної економіки. Вона є сукупністю певним чином розміщених територіальних елементів господарства, які знаходяться в складній взаємодії в процесі розвитку народногосподарської системи (включає населення, сфери, види і результати його діяльності на певній території в комплексі з відповідною соціальною та природною основою). Т.с.н.г. являє собою «структурний зріз» народного господарства як системи, зокрема її просторового аспекту. Виділяють три основні форми Г.с.н.г. — інтегрально-просторова структура народного господарства окремих одиниць територіального членування в межах конкретних країн і регіонів, територіально-галузева та інфраструктурна.
Територіальний поділ праці — поняття, ідентичне поняттю «географічний поділ праці». Т.п.п. більше вживається економістами й означає закріплення певних галузей виробництва за певними територіями, Через неоднорідність територій та етнічних особливостей населення за історично сформованими трудовими навичками, виготовлення того самого продукту на одній території вимагає менше затрат праці, а на іншій — більших. Тому там доцільно зосередити свої зусилля на виробництві саме того продукту, затрати на який нижчі, відмовившись від виробництва інших продуктів, виробництво яких ефективніше на інших територіях, і розраховуючи одержати ці продукти в обмін на свої. Це «теорія абсолютних переваг» А.Сміта. Згодом Рікардо показав, що навіть якщо одна країна виробляє всі товари ефективніше від інших, їй вигідно зосередити свої зусилля на виготовленні тільки тих товарів, де її переваги над іншими країнами особливо великі. Дана теорія одержала назву «теорії відносних переваг».
Територіально-виробничнй комплекс (ТВК) — взаємопов'язане і взаємообумовлене поєднання галузей виробництва на певній території, частина господарського комплексу країни або економічного району відповідного рангу. Економічна єдність ТВК створюється виробничо-територіальними зв'язками підприємств, використанням загальнорайонних природних та економічних умов і ресурсів, виробничої й соціальної інфраструктури, а також загальною системою розселення. Ефективність ТВК порівняно з некомплексним розміщенням підприємств та споруд проявляється в економії матеріальних і трудових ресурсів, скороченні капітальних вкладень, зниженні поточних витрат, зменшенні обсягу транспортних робіт та затрат на створення і функціонування інфраструктури.
Термінал — транспортний вузол, в якому перевантажувальні та інші, не пов'язані з перевезеннями операції зосереджені на одному майданчику і, як правило, регулюються єдиним центром.
Технополіс — центр упровадження досягнень науки й техніки.
Тіньова економіка — сукупність необлікованих, протизаконних, нелегальних видів діяльності: ухиляння від сплати податків, виробництво заборонених видів продукції та послуг.
Транспортна інфраструктура — мережа транспортних шляхів, видів транспорту, засобів перевезення вантажів і пасажирів, сервісного обслуговування транспортних перевезень.
Транспортна мережа — загальна мережа шляхів сполучення всіх видів транспорту (автомобільні та гужові шляхи, залізниці, ріки і канали, трубопроводи, авіалінії).
Транспортна система — територіальне об'єднання шляхів сполучення, технічних засобів транспорту й служби перевезень, які містять у своєму складі всі види транспорту і ланки транспортного процесу у взаємодії та забезпечують успішне функціонування національногосподарського комплексу країни загалом.
Транспортний вузол — як правило, такі пункти, в котрих сходяться не менше двох ліній різних, але взаємодіючих засобів транспорту. Крім того, вузлами можуть вважатися пункти, до яких прилягають більше двох інтервалів одного засобу транспорту (залізничні, автомобільні та інші вузли).
Трудовий капітал — працездатне населення, яке володіє високим рівнем знань і професійної кваліфікації, здатне створювати нові системи знань, техніки, технологій, форм організації праці та виробництва, істотно впливати на технічний рівень виробництва, зростання обсягів виробництва, якості, конкурентоспроможності, зниження собівартості продукції, зростання прибутків.
Трудові ресурси — частина населення країни, що володіє необхідними фізичними і духовними здібностями, загальноосвітніми і професійними знаннями для роботи в господарстві.
Урбанізація — соціально-економічний процес, який виявляється в зростанні міських поселень, концентрації населення в них, у поширенні міського способу життя на всю мережу поселень і віддзеркалює глибокі структурні зміни в економіці та соціальному житті, що відбуваються в сьогоднішній час.
Фрикційне безробіття — безробіття, зумовлене пошуком роботи, котра б відповідала рівню кваліфікації та індивідуальностей працівників.
Чинники виробництва — види затрат на виробництво товарів і послуг (праця й капітал)
Чинники розміщення продуктивних сил — економічні, соціальні, правові природні явища, що впливають на їх територіальне розміщення, визначають рівень продуктивної та ефективної функції праці й капіталу.
Чистий експорт — різниця між обсягом експорту та імпорт.
Список літератури
Основна література
- Миронова Т.Л., Добро вольська О.П., Процай А.Ф., Колодій С.Ю. Управління розвитком регіону: Навчальний посібник. - К.: Центр навч. літератури, 328 с., 2006.
- Клиновий Д.В. Пепа Т.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України /за наук. ред. Л.Г. Чернюк: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури. 728 с., 2006.
- Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник. - К.: Кондор, 296 с.,2006.
- Коваль Я.В., Антонечко І.Я. Регіональна економіка. Навч. посіб. - К.: Професіонал. 270 с, 2005.
- Дорогунцов І.С., Заяц Т.А., Пітюренко Ю.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. Підручник. -К.: КНЕУ., 988 с, 2005.
- Долішній М.І. Регіональна політика та механізм її реалізації. Навч. посіб. - К.: Наукова думка, 504 с, 2003.
- Долішній М.І., Стадницький Ю.І. Завгородній А.Г., Товкан О.Е. Розміщення продуктивних сил регіональна економіка. Навч. посіб. - Львів, 256 с, 2003.
- Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Вікар, 374 с., 2002.
- Заболоцький Б.Ф. Розміщення продуктивних сил України: Національна макроекономіка: Посібник. - К.: Академвидав., 368 с. 2002.
- Мельник Л.Г. Экологическая экономика: Ученик. - Суммы: Издательство «Университетская книга»., 250 с, 2001.
- Епіфанов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка Навч. посіб. - К.: Наукова думка., 352 с, 2000.
- Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком. - К.: Вища школа., 223 с, 2000.
- Нестеров П.М., Нестеров А.П., Экономика
природопользования и рьнок: Ученик для вузов. - М.: Закон и право, ЮНИТИ., 413 с, 1997.
Додаткова література
- Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» № 2850 - IV, 2005 '"
- Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» Відомості Верховної Ради (ВВР)., № 2, с. 170, 1997.
- Хилько М.І., Кушерець В.І. Екологічна безпека України: у запитаннях та відповідях. - К.: Знання України., 144 с, 2006.
- Голуб А.А.., Струкова Е.Б. Экономика природних ресурсов: Учеб. Пособие для вузов. - М.: Аспект ІІресс.,319с., 1999.
- Варналій З.С. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку Монографія - К.: Знание Украины., 498 с, 2005.
- Масловська Л. Регіональний аспект трансформації природокористування у контексті сталого розвитку // Економіка України., № 2 64-68 с, 2002.
- Хлобистов С Теоретичні аспекти соціально-економічного дослідження екологічної безпеки // Економіка України., Мі 6 70-76 с, 2002.
- Дорогунцов С., Федорищева А. екологічні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України // Економіка України., Мі 10 с. 65-70, 2002.
- Заболоцький Б.Ф, Економічна самодостатність регіону// Регіональна економіка., №1, 2001.
- Місцевий та регіональний розвиток в Україні: Досвід Полтавщини / Київ. Центр Ін-ту Схід-Захід; За ред. С. Максименка. К.: Міленіум., 286 с, 2001.
- Онищенко В.О. Інвестиційна політика регіону. -Донецьк, ІЕПД НАН України. 55 с, 2001.
- Онищенко В.О. Інвестиційна політика регіону. -Донецьк, ІЕПД НАН України., 55 с. 2001.
- Онищенко В.А. Роль современной банковской системы в инвестиционном процессе региона. - Допецк, ІЕПД НАН України. 20 с. 2000.
- Дубіщев В.П. Регіон в новой системе экономических отношений., 1997.