Donetsk compartment of shevchenko scientific society

Вид материала

Содержание

Большая советская энциклопедия: В 30-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, 1969-1975. - Т.1. 12.
Матеріали й методи досліджень
Результати й обговорення
Розробка моделі процесів розділення при збагаченні мінеральної сировини
Аналіз програмних продуктів
Модуль «Фінансовий аналіз»
Людський капітал: концепція

Подобный материал:

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12

IV. Довідкова література загального змісту (енциклопедії, видання з фундаментальних наук, міжгалузеві довідники).

Зокрема, це:

Большая советская энциклопедия: В 30-ти т. - М.: Сов. энциклопедия, 1969-1975. - Т.1. 12.
Брюханов А.В., Пустовалов Г.Е., Рыдник В.И. Толковый физический словарь. - М.: Рус. яз., 1988. - 232 с.
Илышева А.Н. Учебное пособие по химии для старшеклассников и абитуриентов. - Петрозаводск: АО "КАРЭКО", 1996. - 184 с.
Кремлевский П.П. Расходомеры и счетчики количества: Справочник. - 4-е изд., перераб. и доп. - Л.: Машиностроение. Ленингр. отд., 1989. - 701 с.
Кульский Л.А. Основы химии и технологии воды. - К.: Наук. думка, 1991. - 568 с.
Лурье А.А. Хроматографические материалы: Справочник. - М.: Химия, 1978. - 440 с.
Луцевич Д.Д., Березан О.В. Конспект-довідник з хімії: Посібник. - К.: Вища шк., 1997. - 240 с.
Середа І.П. Хімія: Основні закони і рівняння. - 4-те вид. - К.: Либідь, 1997. - 80 с.
Слета Л.А. Химия: Справочник. - Харьков: Фолио; Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. - 496 с.
ДСТУ 2681-94. Метрологія. Терміни та визначення. К.: Держстандарт.
Словарь иностранных слов. - М.: Рус. яз., 1987.- 608 с.
Словник іншомовних слів / Під ред. акад. О.С.Мельничука. - К.: Гол. ред. УРЕ, 1985. - 966 с.
Толковый словарь по химии и химической технологии. Основные термины / Под ред. Ю.А. Лебедева. - М.: Рус. яз., 1987.- 528 с.
Указатель терминов и сокращений по охране окружающей среды на русском, английском и французском языках. - М., 1986. - 628с.
Каталог україномовних програмних засобів. Україномовне програмне забезпечення: Матеріали 4-ї та 5-ї Міжнародних науково-технічних конференцій "УкрСофт". - Львів: СП "БаК", 1995. - 264 с.
Физический энциклопедический словарь / Под ред. А.М. Прохорова.- М.: Сов. энциклопедия, 1984.- 944 с.
Химический энциклопедический словарь / Под ред. И.Л. Кнунянца. - М.: Сов. Энциклопедия, 1983. - 729 с.
Хомченко І.Г. Загальна хімія. - К.: Вища шк., 1993. - 424 с.
Чертов А.Г. Единицы физических величин. - М.: Высш. шк., 1977.- 288 с.
Чистяков В.С. Краткий справочник по теплотехническим измерениям. - М.: Энергоатомиздат, 1990. - 320 с.
Тлумачний термінологічний словник з хімічної кінетики. Укладачі Й.Опейда та О.Швайка. Донецьк: НАН України, 1995. - 264 с.
Український радянський енциклопедичний словник. Т 1. - К: Головна редакція УРЕ, 1986. - 752 с.
Український радянський енциклопедичний словник. Т 2. - К: Головна редакція УРЕ, 1987. - 736 с.
Український радянський енциклопедичний словник. Т 3. - К: Головна редакція УРЕ, 1987. - 736 с.
Географічна енциклопедія України. Т1. – К.: Українська радянська енциклопедія. – 1989. – 414 с.
Географічна енциклопедія України. Т2. – К.: Українська радянська енциклопедія. – 1990. – 480 с.
Географічна енциклопедія України. Т3. – К.: Українська енциклопедія. – 1993. – 480 с.
Російсько-український словник з хемії та хемічної технології. Укладачі М.Ганіткевич та А.Зелізний. - Львів: Львівська політехніка, 1993, 315 с.
Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії. Укладачі Й.Опейда та О Швайка. К.: Наукова думка, 1997, 532 с.
Енциклопедія українознавства (під ред. В.Кубійовича). Т.1-9 – К.:Глобус, 1993. – 400 с.
Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії/ Укладачі Й.Опейда та О.Швайка. – К.: Наукова думка. – 1997. – 532 с.
Російсько-український математичний словник./ Укладачі – Ф.С.Гудименко, Й.Б.Погребиський, Г.Н.Сакович, М.А.Чайкоський. – К.: Видавництво АН України. – 1960. – 162 с.
UKRAINE. A Concise Encyclopaedia. V.1 Edited by V.Kubijovyc. Toronto: University of Toronto Press. – 1970. – 1185 p.
UKRAINE. A Concise Encyclopaedia. V.2 Edited by V.Kubijovyc. Toronto: University of Toronto Press. – 1971. – 1394 p.
Четырехязычный энциклопедический словарь терминов по физической географии. – Москва: Советская энциклопедия. – 1980. – 703 с.
Энциклопедия эрлифтов / Папаяни Ф.А., Козыряцкий Л.Н., Пащенко В.С., Кононенко А.П. - Донецк-Москва: Информсвязьиздат, 1995. - 592 с.
Краткий политехнический словарь. – Москва: Государственное изд-во технической литературы. – 1956. – 1136 с.
Зенин А.А., Белоусова Н.В. Гидрохимический словарь. – Ленинград: Гидрометеоиздат, - 1988. – 240 с.
Стан світу – 2000. – К.: Інтерсфера, 2000. – 285 с.
Минеральные ресурсы мира на начало 1998 г. Москва: Минерал, 1998.

Звичайно, віднесення конкретного джерела до тієї, чи іншої групи відносне. Так, ряд видань можуть бути віднесені як до ІІІ, так і до IV груп. Але найбільшою на сьогодні все ж є ІІІ група. Великі потенційні можливості ІІ групи ще далеко не використані, але порівняна малочисельність джерел цієї групи пояснюється власне самою концепцією сучасного національного термінотворення в гірництві, а саме випереджальною функцією фундаментальних термінологічних видань (словників, енциклопедій) над навчальною і науковою літературою. Певна дискутабельність такого підходу знімається наявними успішними прецедентами в українському термінотворчому процесі – як приклад тут доречно навести випереджальну місію “Енциклопедії кібернетики”. Власне такий спосіб термінотворення певною мірою обумовлений і історичними умовами розвитку української мови, зокрема її фахово-термінологічної частини.

Виконане узагальнення джерельної бази національної терміносистеми в гірничій галузі показує, що при створенні сучасних термінологічних видань використовується системний метод.

Разом з тим, ми будемо вдячні за доповнення та зауваження щодо класифікації джерельної бази термінотворення в гірництві, що дозволить більш повно використати наявну джерельну базу в наступних роботах.

ББК 26.329.1

Максим НЕЦВЄТОВ,

кандидат біологічних наук,

доцент Донецького національного університету

Павло ХИЖЕНКОВ,

кандидат фізико-математичних наук,

доцент Донецького національного університету

Ліс, Вітер та ҐРунтоутворення

Згідно з класичними уявленнями про взаємодію компонентів біогеоценозу [1], ґрунт тісно пов’язаний з усіма складовими екотопу та біоценозу, а кожний з цих компонентів містить складові частини й властивості, що взаємодіють в свою чергу між собою [2, 3]. Властивості ґрунтів Ф. Дюшофур [4] поділяє на фізичні, хімічні та біохімічні. В фізиці ґрунтів основна увага приділяється статичним характеристикам, а з динамічних впливів розглядаються лише такі періодичні процеси, як зволоження-висихання, сезонні та добові коливання температури, замерзання-відтаювання, тобто ті процеси, що характеризують «мікроклімат» ґрунтів – педоклімат [2]. У той же час, поза увагою ґрунтознавців-екологів залишаються такі важливі, на наш погляд, чинники, як низько- і наднизькочастотні механічні коливання (чи вібрації).

Низько- і наднизькочастотні механічні коливання, що поширюються в ґрунті, викликаються не тільки сейсмічними та деякими іншими геофізичними процесами, але й розгойдуванням дерев під дією вітрів. При цьому коливання будуть передаватися на ґрунт через кореневу систему, як це видно з рис. 1.

Під тиском вітру частина сили «а», що діє на стовбур, буде передаватися корінням (к₁, к₂, к₃) у вигляді сил «б», «в» і «г». При цьому під корінням к₁ і над корінням к₃ буде виникати ділянка стискання, над к₁ і под к₃ – розтягування, навколо к₂ і по боках к₁ і к₃ – ділянки деформацій зрушень. Оскільки сила вітру є непостійною у напрямку та величині, також непостійними будуть і сили, що діють на коріння. У підсумку ґрунт в прикореневому об’ємі буде піддано поліхроматичним за частотою механічним коливанням, до того ж з амплітудами, які постійно змінюються. З вищесказаного постає питання: чи залежить від механічних коливань (і напружень) процес механічного переміщення колоїдів у ґрунті?

Рис. 1. Сили (а, б, в, г), що діють на стовбур (С) і коріння дерева (к₁, к₂, к₃) під тиском вітру (A).

У цьому зв’язку в цій праці розглянуто модельні дослідження впливу низькочастотних механічних коливань і фізичні властивості (переміщення колоїдів – лесіваж, та електропровідність розчинів) ґрунту.

Матеріали й методи досліджень. В експериментах з впливу вібрації на механічне перенесення колоїдів у якості моделі ґрунту використовували пінополіуретан губчатої структури з розмірами пор до 100-200 мкм та сферичні частки поліметилметакрилату діаметром від одиниць до десятків мікрометрів. Поліуретан у вигляді пробки завтовшки 10 мм розташовували в верхній частині пробірки, а частки (завжди одна й та сама кількість) акуратно розсипали по її поверхні. Пробірка в вертикальному положенні укріплялася на платформі електромеханічного перетворювача, підключеного до генератора сигналів спеціальної форми Г6-27 (рис. 2), похибка частоти в межах 2-5%. Час занурення часток у пористу пробку фіксували секундоміром. При трьох значеннях амплітуди коливань (0,6; 1,5; 3 мм) дослідження проводили на частотах 1 – 100 Гц з

Рис. 2. Схема експериментальної установки: 1 – пробірка з поліуретановою пробкою і частками; 2 – електромеханічний перетворювач; 3 – генератор.

кроком 1 Гц. Для кожної частоти дослід повторювали 5 разів і результати усереднювали.

Для доведення адекватності застосовуваної моделі було проведено дослідження проникнення мікрочасток поліметилметакрилату всередину колонки природного субстрату в пробірці (діаметр 1 см, глибина 5 см). Використання даних мікрочасток обумовлено їхнім білим кольором, що робить можливим зйомку картини, що спостерігається, фотокамерою. Досліджуваний субстрат було взято з горизонту Н₂ 20-30 см чорнозему звичайного, макро- і мікроморфологічний опис відповідає розрізові №201 з монографії Білової, Травлєєва [2, с. 193 – 195]. Досліджений горизонт Н₂ темний, дрібнозернистий, середньосуглинистий, слабо корененасичений. Експеримент було проведено при частоті механічних коливань 30 Гц і амплітуді ~1 мм, обраній таким чином, щоби не порушувалась структура ґрунту в пробірці. По мірі проходження мікрочасток всередину ґрунту дію вібрації зупиняли, а пробірку з ґрунтом фотографували.

Результати й обговорення. В результаті досліджень, проведених на моделі ґрунту, виявилося, що проникнення в її об’єм часток з поверхні складним чином залежить від частоти й амплітуди вібрації. Як видно з рис. 3, при амплітуді механічних коливань 0,6 мм у досліджуваному інтервалі частот f (від 1 до

Рис. 3. Залежність часу (t) занурення колоїдних часток у мікропористий субстрат від частоти (f) при різній амплітуді вібрації: -о- — 0,6; -□- — 1,5 мм; -х- — 3 мм.

Рис. 4. Занурення мікрочасток поліметилметакрилату в колонку

ґрунтового субстрату з розрізу Н₂чорнозему звичайного.

100 Гц) частки проникають всередину субстрату тільки при f=26-32 Гц, при чому максимум ефекту припадає на 28-30 Гц (t=2-3 с). Збільшення амплітуди до 1,5 мм призводить до розширення наявної смуги ефективних частот до f=23-40 Гц з максимумом ефективності на 25-35 Гц (t=1-2 с).

При цій же амплітуді виникає друга смуга ефективних частот – 65-70 Гц. Часова характеристика цієї смуги (10-20 с) на порядок відрізняється від попередньої. При ще більшій амплітуді коливань (3 мм) перша смуга залишається практично незмінною, друга розширюється по частоті до f≈60-80 Гц, а час проникнення часток всередину зменшується вдвічі. У наднизькочастотній ділянці виникає третя смуга при f=9-10 Гц, що характеризується більшим часом занурення часток – t=20-25 с. Адекватність даної моделі підтверджується даними, одержаними на натуральному субстраті (рис. 4).

Висновки

Процес вертикального переміщення колоїдів у ґрунті індукується й пришвидшується при дії механічних коливань низьких і наднизьких частот (1 – 100 Гц). Для незмінних параметрів скелету й плазми ґрунту найбільш ефективні діапазони частот розширюються зі збільшенням амплітуди механічних коливань.

Література:

1. Сукачев В.Н. Основы лесной биогеоценологии. – М.: Наука, 1964. – 564 с.

2. Белова Н.А., Травлеев А.П. Естественные леса и степные почвы. – Днепропетровск: ДДУ, 1999. – 348 с.

3. Зонн С.В. Почва как компонент лесного биоценоза // Основы лесной биогеоценологии. – М.: Наука, 1964. – С. 372-457.

4. Дюшофур Ф. Основы почвоведения. – М.: Прогресс, 1970. – 591 с.

ББК 33.4,4

Валерій САМИЛІН,

кандидат технічних наук, доцент Донецького

національного технічного університету

Ольга МАЛЬЦЕВА,

магістрант

РОЗРОБКА МОДЕЛІ ПРОЦЕСІВ РОЗДІЛЕННЯ ПРИ ЗБАГАЧЕННІ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ

Збагачення вугілля являє собою складний технологічний процес, оснований на відмінностях у властивостях компонентів, що розділяються, пов'язаний з переміщенням значних об'ємів матеріалу у водному середовищі. Переробка вугілля в збагачувальних апаратах, а також транспортування його по системах комунікації неминуче приводить до утворення шламів. Накопичення шламу у водно-шламовій системі в процесі циркуляції оборотних вод приводить до порушення технологічного процесу, погіршення якісних показників продуктів збагачення.

Вузол переробки шламів є найбільш складним в технології збагачення вугілля. На процес переробки впливає ряд чинників, таких як гранулометричний склад, речовинний склад, фізико-хімічні властивості поверхні зерен, кількість глинистих частинок в супутніх породах і т.д.

Однією з основних задач в технології збагачення є управління процесами накопичення шламів у системі, своєчасне виведення з метою реґенерації оборотних вод і стабілізації технологічного процесу.

Значний внесок у розвиток і вдосконалення водношламових схем збагачувальних фабрик внесли дослідження, проведені в інститутах ИОТТ, УкрНДІВуглезбагачення, ДонНТУ.

Математичне моделювання технологічних процесів суттєво розширює діапазон досліджень.

Для складання математичної моделі системи збагачення і реґенерації оборотних вод доцільно подати її у вигляді укрупнених технологічних вузлів. Кожний технологічний вузол являє собою систему апаратів, сполучених між собою пульпопроводами що виконує певну роль в процесі розділення.

Представляючи водно-шламову систему у вигляді двостадійної схеми (рис. 1) ми виділили три вузли:

- вузол гравітаційного збагачення - ВГЗ, який включає операції класифікації, дроблення, відсадку, зневоднення;

- вузол згущення шламів - ВЗШ,

- вузол переробки (уловлювання) шламів - ВПШ, який включає флотацію, фільтрацію, флокуляцію і згущення шламів.

Продукт, який надходить у кожний з цих вузлів ділиться на дві частини з різним вмістом дріб'язку. Міра розділення характеризується вилученням в "згущений" продукт Е.

Операція розділення в кожному вузлі має певну інерційність, яка оцінюється величиною часу запізнення t.

На схемах і в формулах прийняті наступні позначення:

f - кількість твердого, що надходить в систему ззовні, т/год;

F - кількість твердого в живленні системи реґенерації, т/год;

Ci - кількість в зливі i-го вузла, т/год;

Qi - кількість твердого в згущеному продукті i-го технологічного вузла, т/год;

У - кількість твердого, що надходить на ГК, т/год;

Р - частина зливу вузла гравітаційного збагачення, що направляється на ГК, частки од.

Ei - коефіцієнти вилучення твердого в згущений продукт i-тим вузлом, частки од.

(_i- міра інерційності i-го технологічного вузла, од. часу;

t - час роботи системи, од. часу.

Виходячи з розрахункової схеми системи реґенерації оборотних вод (рис. 1) і припущення, що в даний момент у вузол гравітаційного збагачення надходить деяка кількість дріб'язку F(t), а також виходячи з поняття вилучення й інерційності, можна визначити кількість дріб'язку в циркуляційний продуктах за допомогою співвідношень, приведених нижче:

С₁ = (1 - Е₁) F (t -₁)

C₂ = P(1 - E₁) F(t - ₁ - ₂)

Q₂ = P(1 - E₁)Е₂ F(t - ₁ - ₂)

C₃= P(1 - E₁) (1 -E₂) (1 -E₃) F(t - ₁ - ₂ - ₃) (1)

Q₁ = E₁F(t - ₁)

Q₃ = P(1 - Е₁) (1 - E₂) Е₃F (t -₁ - ₂ - ₃)

У свою чергу в будь-який момент часу t > ₁ + ₂ + ₃ справедливою буде рівність

F(t) = f + (1-P)C₁ + Q₂ + C₃ (2)

або, враховуючи значення C₁,Q₂,C₃знайдемо:

F(t) = f + (1-P)(1-E₁)F(t-₁) + P(1-E₁)E₂F(t-₁-₂) +

+P(1-E₁)(1-E₂)(1-E₃)F(t-₁-₂-₃) (3)

Співвідношення 3 є описує процес накопичення частинок твердого в живленні системи реґенерації, що розглядається. Його рішення визначить функцію, що описує процес накопичення твердого в живленні системи в залежності від f, E_k, _k і t.

Прийнявши _к= 0 (тобто вважаючи вузли безінерційними), можна визначити величину твердого в продуктах живлення системи.

F() = f + (1-P)(1-E₁)F()+ P(1-E₁)E₂F()+P(1-E₁)(1-E₂)(1-E₃)F() (4)

Звідки легко визначити значення F() по відношенню тієї кількості дріб'язку, яка надходить в систему ззовні і утвореної в ній внаслідок стирання і розмокання.

F() = f /1-(1-E₁)1-PE₃(1-E₂) (5)

Використовуючи співвідношення 1 легко визначити граничну кількість тонкого шламу і в продуктах розділення технологічних вузлів.

С₁ = f (1-E₁) / 1-(1-E₁)[1-PE₃(1-E₂)]

C₂ = f P(1-E₁)(1-E₂) / 1-(1-E₁)[1-PE₃(1-E₂)]

C₃ = f P(1-E₁)(1-E₂)(1-E₃)/ 1-(1-E₁)[1-PE₃(1-E₂)] (6)

Q₁ = f E₁/1-(1-E₁([1-PE₃(1-E₂)]

Q₂ = f P(1-E₁)E₂/ 1-(1-E₁)[1-PE₃(1-E₂)]

Q

₃ = f P(1-E₁)(1-E₂)E₃/ 1-(1-E₁)[1-PE₃(1-E₂)] (7)

Рис.1 - Модель технологічної схеми, представлена трьома вузлами

Визначивши значення f,E₁,E₂,E₃,₁,₂,₃ і Р, можна визначити названі параметри, а також і всі технологічні характеристики системи регенерації, що розглядається.

Висновки

Запропонована модель технологічного процесу збагачення, представлена трьома вузлами.
Отримана залежність, що дозволяє визначити:

Кількість шламу, що виходить з вузла гравітаційного збагачення (С₁),
Кількість шламу, що надходить у вузол згущення шламу (РС₁),
Кількість шламу, що надходить у вузол переробки шламу (С₂),
Кількість шламу, що надходить у циркуляцію (1-P)C₁, Q₂, С₃.

3. Управляючи вказаними параметрами, можна регулювати процес накопичення дрібнодисперсних частинок твердого в живленні системи реґенерації.

ЛІТЕРАТУРА:

Справочник по обогащению углей. - М.: Недра, 1984. - 614с.
Брук О.Л. Фильтрование угольных суспензий. - М.: Недра, 1978. - 271 с.
Губа Б.М., Богданов В.Д. Фильтровщик углеобогатительных фабрик. - М.: Недра, 1970. -112 с.
Гутин Ю.В., Жужиков В.А. Влияние концентрации угольных суспензий на сопротивление осадков при фильтровании. - Химическая промышленность, 1967, № 5, с. 388 - 391.
Фоменко Т.Г., Бутовецкий В.С., Погарцева Е.М. Водно-шламовое хозяйство углеобогатительных фабрик. - М.: Недра, 1974. -272 с.
Фоменко Т.Г., Благов И.С., Коткин А.М. Шламы, их накопление и обезвоживание. – М.: Недра, 1968.
Самылин В.Н., Коновалова Т.Ф., Гураль В.Г. Повышение эффективности переработки крупнозернистых шламов обогатительной фабрики ЕКХЗ.- Сб. Обогащение полезных ископаемых, Киев, Техніка, 1986, № 36.
Баландин С.М. Фильтрование крупнозернистых материалов. – М.: Недра, 1988.
Смирнов В.А., Білецький В.С. Проектування збагачувальних фабрик. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2002.

2. ЕКОНОМІКА

ББК 65.291.93

Оксана БОНДАРЕНКО,

студентка магістратури спеціальності «Облік і аудит» Донецького державного університету управління

АНАЛІЗ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ,

ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ

ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Постановка проблеми в загальному вигляді. Сучасні підприємства вимагають найновіших методів управління. Ухвалення управлінських рішень в умовах постійно змінного, динамічного середовища вимагає не тільки аналізу, оцінки і прогнозування внутрішнього розвитку підприємства, але і забезпечення відповідності між зовнішнім мікросередовищем, зовнішнім макросередовищем і результатами фінансово-господарської діяльності підприємства, що, у свою чергу, висуває високі вимоги до інформаційного забезпечення управління підприємством.

Узагальнення, систематизація і інтерпретація інформаційних потоків для ухвалення стратегічних управлінських рішень може забезпечити стратегічний облік, що є єдиною інформаційною системою, в якій формується інформація про чинники зовнішнього середовища, ведуться фінансовий, управлінський і прогнозний облік. У зв’язку з достатньо трудомісткою і тривалою аналітичною обробкою фінансово-економічної інформації інформаційно-аналітичне забезпечення позитивно позначається на оперативності отримуваних в процесі аналізу даних для поточного і стратегічного управління. Впровадження інформаційних технологій для проведення аналізу фінансового стану надзвичайно важливі для стабільної роботи сучасного підприємства.

Впровадження інформаційних технологій на підприємствах України припускає:

забезпечення аналізу впливу на досліджуваний об’єкт широкого круга внутрішніх і зовнішніх чинників, що сприяє підвищенню ступеня наукової обґрунтованості управлінських рішень, які приймаються на основі його результатів;
підвищення достовірності і надійності отриманих результатів фінансового аналізу;
створення можливостей для проведення комплексних аналітичних досліджень пов’язане з оперативною обробкою великих масивів вхідної аналітичної інформації;
підвищення системності фінансового аналізу, що обумовлене необхідністю чіткого визначення і формалізації аналітичних завдань при їх рішенні в автоматичному режимі [1].

Досягнення цієї мети важко здійснити без розробки і впровадження на Україні програмних продуктів, які використовуються при аналізі фінансової діяльності підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню проблем використання програмних продуктів, при проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства в сучасних умовах велику увагу приділяють українські учені-економісти: Ситник В.Ф., Єрьоміна Н.В., російські учені: В.Палій, В.Ковальов, та білоруські - Н.Русак, М. Міхайлова-Станюта, що розробили методики розрахунку і аналізу показників з вибраним видом школи фінансового аналізу.

Проте недоліком більшості програм є їх обмеженість у використанні тільки фінансової звітності підприємства. Це негативно впливає на глибину аналітичних досліджень і аналітичні можливості таких програмних продуктів, значно знижує обґрунтованість висновків за наслідками такого дослідження. Тому програми повинні бути гнучкими щодо внесення доповнень, мати високий рівень сегментації, набір пропонованих методик аналізу і сервісних функцій, однаково розвинені засоби настройки, зручні функції імпорту даних, а також настроювання на галузеву специфіку. Необхідність ефективного рішення вказаних проблем визначає актуальність вибраної для розгляду теми.

Мета статті. Метою даної роботи є огляд порівняльних характеристик найбільш поширених на ринку систем автоматизації фінансового аналізу і можливість впровадження деяких програмних продуктів на підприємствах України.

Виклад основного матеріалу. Сьогодні на ринку комп’ютерних програм є універсальні аналітичні програми і спеціальні, що використовуються в окремих галузях економіки. Більшість користувачів віддають перевагу універсальним комп’ютерним програмам унаслідок їх достатньо легкої настройки і адаптації до особливостей бухгалтерського обліку в різних галузях. Яскравими прикладами таких програмних продуктів є ІНЕК-АФСП, Audit Expert, БЕСТ-Ф. Серед спеціальних аналітичних програм досить відомими є ІНЕК-аналітик, ІНЕК-інвестор, Project Expert, які дозволяють здійснити розробку бізнес-планів і інвестиційних проектів, а також провести оцінку їх економічної ефективності.

Значні переваги серед них мають ті інформаційні системи, які дозволяють користувачеві змінювати алгоритми розрахунку показників, і навіть створювати власні методики зі своїм набором розрахункових показників. Це значно розширює рамки використання системи, але, з погляду розробників, значно ускладнює створення системи і, отже, підвищує її вартість [2, с. 311-314].

Порівняльні характеристики найбільш поширених на ринку систем автоматизації фінансового аналізу представлені в таблиці 1 [3].

Модуль «Фінансовий аналіз» системи «Галактика» (корпорація «Галактика») адресований керівникам і фахівцям фінансових служб. Основні завдання, що вирішуються в ньому, – оцінка фінансового стану підприємства і перспектив його подальшого розвитку з орієнтацією на підприємства всіх форм власності, у тому числі і з особливостями представлення звітності за міжнародними стандартами. Аналіз фінансового стану проводиться на підставі даних зовнішньої звітності, а також будь-якої іншої фінансової інформації.

Використання засобів модуля забезпечує підтримку комплексу завдань, пов’язаних з оцінкою фінансового стану підприємства: гнучка настройка показників для цілей обліку і аналізу, настройка і визначення критеріїв оцінки; вирішення задачі збору, побудови і фінансового аналізу звітності організації; різні варіанти методик розрахунку і аналізу показників; можливість роботи з індексами.

Таблиця 1. Порівняльні характеристики систем

автоматизації фінансового аналізу

Функціональні можливості	Модуль «Фінансовий аналіз» «Галактики»	«БЕСТ-Ф»	«1-АФСП»
1	2	3	4
Імпорт початкових даних	З системи «Галактика», текстових файлів і електронних таблиць	З системи «БЕСТ-4»	З будь-яких облікових систем у форматі ТХТ
Перевірка взаємозв’язку початкових даних	Є	Є	Є
Зміна шаблонів введення початкової інформації	Можливо	Можливо	Можливо
Перетворення початкової інформації в інший стандарт фінансової звітності	Можливо	Неможливо	Можливо
Об’єм реалізованих (підготовлених розробниками) методик аналізу (кількість аналітичних розрахункових показників)	Аналіз фінансового стану підприємства за методикою Ковальова і ін.	Аналіз структури майна, платоспроможності, фінансової стійкості і ін.	Методик аналізу – 6; аналіз активів і пасивів аналітичного балансу, доходів і витрат, притоку і відтоку грошових коштів і ін.
Наявність реалізованих методик, затверджених офіційними органами	Немає	Є	Затверджених методик – 14
Настройка і зміна шаблонів методик	Є	Є	Є
Можливість створення призначених для користувача методик	Є	Є	Є
Диференціювання результатів аналізу залежно від галузевої приналежності підприємства	Є	Є	Є
Представлення результатів аналізу в графічному вигляді	Є	Є	Є
Текстовий висновок за наслідками аналізу	Немає	Немає	Є
1	2	3	4
Інструменти експорту даних	Є	Є	Є
Інші	Продумана ідеологія системи, широкий діапазон можливостей. Не зовсім зручний графічний редактор, відносно висока вартість і складність системи	Зручний довідник функцій, велика кількість реалізованих функцій, зручний табличний редактор	Комплексна оцінка фінансового стану; графічний ролик, порівняння підприємств за показниками і рядками балансу, пошукова система, будь-яка кількість валют

Модуль «Фінансовий аналіз» системи «Галактика» володіє широкими функціональними можливостями. Він дозволяє модифікувати вже підготовлені розробниками шаблони аналітичних таблиць і створювати власні. У модулі передбачена перевірка взаємозв’язку показників і форм звітності, що сприяє зменшенню кількість помилок в початковій інформації і підвищенню якості результатів аналізу. Порівнянність і результативність показників також підвищується завдяки використанню в цій системі індексів. Проте слід відмітити, що модуль достатньо складний в експлуатації і відносно громіздкий, а ефективність його використання залежатиме від кількості методик, реалізованих розробниками у відповідній версії системи. Автономна експлуатація модуля «Фінансовий аналіз» (без інших контурів і модулів системи «Галактика») швидше за все буде економічно малоефективною із-за високої трудомісткості роботи і пристойної вартості.

Система БЕСТ-Ф (АРМ «Фінансового аналізу» компанії «Інтелект-Сервіс», Москва) призначена як для оперативного аналізу власної фінансово-господарської діяльності, так і для проведення незалежної зовнішньої експертизи і аналізу економічного стану підприємства з метою розробки стратегії його розвитку. Вона об’єднує можливості електронної таблиці і бази даних, може обробляти різну інформацію, яка або вводиться вручну або імпортується з текстового файлу, або завантажується із споріднених систем «БЕСТ-3», «БЕСТ-4» [3, з. 39].

Програма має два варіанти виконання: «Зовнішній аналіз» і «Внутрішній аналіз», спеціалізованих функцій, що розрізняються набором, і шаблонів аналітичних документів. Варіант «Внутрішній аналіз» володіє можливістю завантаження даних з програм «БЕСТ-3» і «БЕСТ-4» і виконує функції аналізу як публічної звітності, так і результатів внутрішнього обліку.

Програма складається з оболонки, набору настроєних шаблонів і збережених розрахунків, виконаних за шаблонами.

Комплекс настроєних шаблонів дозволяє застосовувати найбільш відомі методики аналізу вітчизняних і зарубіжних економістів або реалізувати власну. У системі спеціального аналізу реалізовані такі методики, як «Партнер», «Банкір», «Акціонер», «Банкрут». Методика «Банкрут» призначена для аналізу вірогідності банкрутства підприємства по зарубіжних методиках (модель Альтамана, Бівера, Копана і Гольдера і т.д.) і за допомогою критеріїв неплатоспроможності, що використовуються у вітчизняній практиці (коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами, коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності).

Також за допомогою закладених в програму методик, об’єднаних в систему комплексного аналізу, можна розрахувати такі показники підприємства, як структура майна, платоспроможність, фінансова стійкість, ділова активність.

Результати аналізу представляються як у вигляді аналітичних таблиць, так і у вигляді графіків [2, c.341].

Своєрідним еталоном для розробників аналітичних програм є розробки московської фірми «ІНЕК». Одним з представників систем є система «1С-АФСП». Як початкова інформація для фінансового аналізу вона використовує дані зовнішньої бухгалтерської звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів. Для забезпечення порівнянності даних у разі зміни в правилах і формах звітності в програмі реалізований механізм трансформації початкових форм в аналітичні форми, статті яких мають однаковий економічний зміст на будь-яку звітну дату. Крім того, користувач має можливість доповнювати початкову інформацію власними показниками, які згодом використовуватимуться при проведенні аналізу.

При роботі з програмою можна не тільки проводити фінансовий аналіз на основі розрахованих аналітичних таблиць і графіків, але і отримати автоматично підготовленою в текстовому вигляді докладний висновок з фінансового стану підприємства. Система готує також коротке резюме про фінансовий стан підприємства, що містить текст і графіки. Для оцінки фінансового стану підприємства в системі застосовуються «горизонтальний» і «вертикальний» аналіз пасивів і активів аналітичного балансу (відносні і абсолютні зміни в структурі майна і джерелах його формування); прибутків і збитків (фінансові результати); притоки і відтоку грошових коштів; ефективності, що характеризує рентабельність діяльності і прибутковість вкладень; платоспроможності (коефіцієнт покриття, проміжний коефіцієнт покриття, термінова і абсолютна ліквідність, коефіцієнт Бівера, інтервал самофінансування, показник Альтамана і т.д.); фінансовій стійкості (рівень власного капіталу, співвідношення позикового і власного капіталу, коефіцієнт покриття необоротних активів власним і довгостроковим позиковим капіталом).

На основі вибору і розрахунку ключових показників ефективності діяльності підприємства дається рейтингова оцінка аналізованого підприємства з віднесенням його до однієї з чотирьох груп:

- перша – високорентабельні підприємства,

- друга - підприємства із задовільним рівнем прибутковості,

- третя – підприємства, що знаходяться на межі фінансової стійкості,

- четверта – підприємства, що знаходяться в кризі.

При оцінці ефективності діяльності підприємства передбачена можливість порівняння досягнутих їм фінансових показників з рекомендованими значеннями.

Використовуваний в програмі «графічний» пакет дозволяє будувати графіки за будь-якими показниками, виводити (прибирати) діапазон рекомендованих значень, зберігати в базі і потім постійно використовувати відібрані графіки, передавати графіки в MS Word і Excel.

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, про те, що в умовах розвитку ринкової економіки необхідно організувати господарську діяльність відповідно до вимог об’єктивних економічних законів, якнайповніше використовувати переваги, закладені в різноманітних формах власності. Реалізувати ці можливості допоможуть фінансовий і економічний аналіз, а також системи, що базуються на сучасних інформаційних технологіях.

Висновки: проведений огляд порівняльних характеристик найбільш поширених на ринку систем автоматизації фінансового аналізу і можливості впровадження програмних продуктів на підприємствах України показав наступне:

1.Оперативність отримуваних в процесі економічного аналізу даних для поточного і стратегічного управління і можливість керівництва своєчасно реагувати на погіршення фінансового стану підприємства знаходяться в прямій залежності від наявності сучасних інформаційних технологій для проведення аналізу на підприємстві. Найбільш ефективною організаційною формою проведення економічного аналізу в умовах комп’ютеризації є створення автоматизованих робочих місць аналітиків.

2. В даний час на ринку комп’ютерних програм є універсальні аналітичні програми, яким віддають перевагу більшість користувачів, і спеціальні, що використовуються в окремих галузях економіки. Значні переваги серед них мають ті системи, які дозволяють користувачеві змінювати алгоритми показників, що розраховуються, і навіть створювати власні методики із своїм набором розрахункових показників. Найбільш прийнятними для використання в цьому плані є такі програмні продукти, як система БЕСТ-Ф, система «1С-АФСП», модуль «Фінансовий аналіз» системи «Галактика».

Таким чином, правильна організація облікової системи на підприємстві і впровадження системи стратегічного обліку власності як нового і перспективного напряму у всіх країнах з ринковою економікою, зокрема в Україні – гарантія ефективної і стабільної роботи підприємства.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Куперштейн В. И. Современные информационные технологии в делопроизводстве и управлении. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 1999. – 256 с.

2. Соколова Г.Н. Информационные технологии экономического анализа. М.: ЛТД, 2002. – 560 с.

3. Королев Ю.А. Системы для экономического анализа // Бухгалтер и компьютер. – 2003. - № 10 (49) – с. 35-43

4. Прокопенко И.Ф. Компьютеризация экономического анализа (теорія, практика). – К.: ЮНИТИ, 2001. – 412 с.

5. Федорова Г.В. Информационные технологии бухгалтерского учета, анализа и аудита. – М.: Омега – Л, 2004. – 304 с.

ББК 65.240

Тетяна МЕХЕДОВА,

ст. викладач, Донецький державний

університет управління

ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ: КОНЦЕПЦІЯ,

НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ

На рубежі XX і XXI століть світова наукова думка сформувала принципово новий погляд на цивілізаційний прогрес. Нова парадигма розвитку на перший план висуває не нагромадження матеріальних благ, а розвиток людського потенціалу при збереженні навколишнього середовища. Людина, її потреби і розвиток визнаються основними передумовами прогресу, а отже, і змістом соціальної політики кожної держави.

Таким чином, нова соціальна політика України має формуватися з урахуванням не тільки реалій трансформаційного процесу й особливостей ринкової економіки, а передусім виходячи з принципів людського розвитку, його цілей і критеріїв оцінки 4.

В Україні усвідомлення значення концепції людського розвитку і, зокрема, доцільності використання його індикаторів для оцінки ефективності суспільного прогресу загалом почало формуватися в 1992-1993-х роках. Проте ця ідея швидко знайшла втілення в наукових працях відомих вітчизняних науковців, таких як С. Бандура, Н. Борецької, Е. Лібанова, В. Скуратівського, О. Палія та ін. [1,4, 5, 6].

Водночас динамічний характер ринкових процесів, зниження рівня життя населення вимагає подальшого теоретичного осмислення концепції людського розвитку. Безумовно, бажано було б знаходити певні риси цієї концепції і в практичних заходах, зокрема у документах стратегічної спрямованості.

Перспективи світової економіки в ХХІ с. визначаються характером переходу країн до нового етапу розвитку продуктивних сил: від індустріальної стадії, де домінувало велике механізоване машинне виробництво, до постіндустріальної, де будуть переважати сфера послуг, наука, освіта і т. ін. Виробництво матеріальних благ, безумовно, збереже свою значимість, але його економічна ефективність буде визначатися, в першу чергу, використанням висококваліфікованих кадрів, нових знань, технологій і методів управління.

Таким чином, на перший план висувається спосіб виробництва і передачі знань і, власне, сама людина –її інтелектуальний потенціал. За розрахунками Всесвітнього банку, в складі національного багатства США основні виробничі фонди (будівлі, споруди, машини та устаткування) складають лише 19 %, природні ресурси – 5, а людський капітал 76 % 3. Тому все більша частина дослідників вважає людський капітал найбільш цінним ресурсом постіндустріального суспільства, набагато ціннішим, ніж природне або накопичене багатство. Вже зараз у всіх країнах людський (інтелектуальний) капітал визначає темпи економічного розвитку і науково-технічного прогресу. Відповідно посилюється увага суспільства до системи освіти як основи виробництва цього потенціалу.

Зростаюче значення людського капіталу в наші дні пов'язане з посиленням ролі освіти в економічному розвитку і з серйозними змінами у взаємодії суб'єктивного і об'єктивного чинників виробництва. Перетворення людського чинника на провідну і визначаючу продуктивну силу по відношенню до речовинного чинника відбувається з середини ХХ ст. ще і тому, що зменшився часовий лаг, тобто різниця в кількості років, необхідних для зміни технологій і підготовки кадрів для них. Раніше радикальні технічні зміни в суспільному виробництві відбувалися приблизно через 35-40 років, а тому знань, отриманих у вузах, вистачало майже на все подальше трудове життя фахівця і для навчання було достатньо в середньому 6-8 років. У сучасних же умовах середній період оновлення технологій і техніки скоротився до 4-5 років, а в найбільш розвинених галузях - до 2-3 років, причому необхідність оновлення диктується не стільки фізичним, скільки моральним старінням. А терміни підготовки кваліфікованих працівників зросли до 12-14 і більше років [2].

У XIX - першій половині XX с. від переважної більшості професіоналів було потрібно в першу чергу міцно засвоїти певний круг знань, навиків і умінь, чітко виконувати свої обов'язки відповідно до певних правил. Що стосується сучасного виробництва, то його ефективність у вирішальній мірі залежить від ініціативи і творчого ставлення до справи всіх його учасників - робітників, інженерів, менеджерів. Кожний з них повинен не тільки виступати кваліфікованим користувачем технічних пристроїв і технологій, які безперервно оновлюються і удосконалюються, але і постійно брати участь в їх вдосконаленні, шукати принципово нові, все більш плідні технічні, організаційні, економічні і соціальні рішення.

До найважливіших сучасних економічних закономірностей, властивих більшості країн, відноситься інтелектуалізація економічного і взагалі соціального життя. Проявляється цей процес двояко: зростає не тільки роль таких галузей соціальної сфери, як освіта і наука, але і значення інтелектуальної діяльності усередині інших галузей господарства. Обидві тенденції сприяють формуванню і вдосконаленню освітнього, професійного, наукового і духовного потенціалу суспільства і є найважливішими чинниками соціально-економічного розвитку.

Людський капітал в умовах ринку - це індивід і його здібності до праці. Оскільки здібності до праці мають властивість накопичуватися, соціальні складові (демографічні, характеристики фізичного і психічного здоров'я, освіта і виховання, культура) також мають капітальну природу, бо вони визначають ступінь затребуваності індивіда на ринку праці. Кількість вкладень (інвестицій) в людський капітал, тобто в забезпечення здоров'я, освіту і культуру, прямо впливає на зростання продуктивності праці і одержувані доходи працівника. У свою чергу це веде до зростання суспільного багатства, тобто економічного зростання і підвищення конкурентоспроможності країни.

Недостатнє врахування елементів людського капіталу негативно впливає на економічне зростання. Наприклад, загальновизнано, що високий рівень освіти і професійної підготовки є чинником зростання економіки, скорочує розрив між попитом і пропозицією різних видів праці. Крім того, сучасність висуває все більш жорсткі вимоги до якості людського капіталу.

Зменшення значення чинника освіти сьогодні може викликати серйозні витрати для держави на перспективу: погана освіта і низька кваліфікація різко знижують шанси працівника на ринку, збільшують вірогідність попадання в розряд низькодоходних категорій населення, а значить, вимагають вищої частки державних витрат.

Blog

Donetsk compartment of shevchenko scientific society

Содержание