Geum.ru

Donetsk compartment of shevchenko scientific society

Вид материалаДокументы

Содержание


Результати досліджень і практика
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

ЛІТЕРАТУРА:


1. Фельдман Г.М. Сырьевые ресурсы редких металлов за границей и их использование. М.- Л., 1940. - 193 с.

2. Эльтеков В.И., Калафати Л.В. Отчет по геолого-поисковым и разведочным работам на Мариупольском цирконовом месторождении за 1938. - Л.1939 г. // Геоинформ. - № 3250. - 252 с.

3. Костылева Е.Е., Владимирова М.Е. Циркон / Минералогия Союза // Под общей ред. акад. Ферсмана А.Е. - Сер. А, вып. 2. - Л.: Изд-во АН СССР, 1934. - 83 с.

4. Протокол № 1520 заседания ВКЗ по утверждению запасов циркона Мариупольского месторождения Сталинской обл. от 21.11.1939г. // РГФ. - № 81101. - 3с.

5. Иваницкий И. Геогностическое описание Мариупольского округа // Горный журнал. - 1833. - Кн. X. - С. 49-90.

6. Еремеев П.В. Об ауэрбахите и заключающей его горной породе. - Изв. АН. – СПб., 1897. – Т.VII, № 2. - 244 с.

7. Морозевич И.А. Об одном крайнем члене семейства сиенитов – мариуполите - и связанных с ним породах Мариупольского уезда. - Записки Импер. С–Петерб. минерал. об-ва., протокол № 6 от 16.10 1901 г. – СПб., 1902. – Вторая сер., т. XXXIX. - С. 44-51.

8. Дорофеев А.П. Промышленные месторождения циркона в УССР // Геоинформ. - №3247. - 1с.

9. Амбургер В.П. Краткий предварительный отчет о работе цирконовой партии Института Геологии ВУАН за 1934г. // Геоинформ. - № 3251. - 2 с.

10. Быстров П.В. Отчет по геологоразведочным работам на Мариупольском месторождении циркона 1937-39 г.г. // Геоинформ. - № 3245. - 106 с.

11. Нестеров И. М. Отчет по теме № 11. Разработка качественных схем обогащения цирконосодержащих руд и песков. - М., 1938 г. // Геоинформ. - № 3246. - 36с.

12. Протокол № 1289 заседания ЦКЗ по вторичному рассмотрению материалов и утверждению запасов цирконовых руд на участке балки Мазуровой Мариупольского месторождения Сталинской обл. от 14.04.1939г. // РГФ. - № 81067. - 3с.

13. РГАЭ. - Ф.7297, оп. 1. - Ед. хр. 281. - С. 169-172.

14. Там же. - С. 62-65.

15. РГАЭ. - Ф.7794, оп. 5. - Ед. хр. 537. - С. 3.

16. Там же. - С. 4.

17. Там же. - С. 6.

18. Калафати Л. В., Эльтеков В. И. Полевой отчет по геологической съемке и поисково-разведочным работам на Мариупольском цирконовом месторождении. Л., 1939г. // Геоинформ. - № 3991. - 19 с.

19. РГАЭ. – Ф. 7794, оп. 5. - Ед. хр. 107. – С. 145.

20. Миронов С. Строительство цирконового комьината // «Социалистический Донбасс», № 138/2371, 17 июня 1940 г., С. 2,

21. ДАДО. – Ф. Р-2794, оп. 1, справа 28. - Од. зб. 5. - С.12-14.

22. РГАЭ. - Ф. 7786, оп. 1. - Ед. хр. 579. - С. 119.

23. РГАЭ. – Ф. 7786, оп.1. - Ед. хр. 579. - С. 121.

24. РГАЭ. - Ф. 7786, оп.1. - Ед. хр. 579. - С. 164.

25. Подгорный А.Г. Отчёт по геологоразведочным работам и эксплуатационной разведки Ждановского цирконового рудоуправления за 1949 г. – Волноваха, 1949 г. // Геоинформ. - № 7917. – 94 с.

26. Калафати Л.В. Отчет по геологической съемке и поисково-разведочным работам на мариупольских цирконовых месторождениях за 1939г. - Л., 1940 г. // Геоинформ. - № 6398. - 311 с.

27. Сведения о состоянии запасов циркона на 01.01.1941г. Формы 1-6 по Мариупольскому цирконовому месторождению на 01.01.1941г. / Игнатов Н. А. // Геоинформ. - №3248. – 9 с.

28. РГАЭ. - Ф. 7786, оп. 1. - Ед. хр. 579. - С. 97.

29. РГАЭ. - Ф. 7794, оп. 5. - Ед. хр. 107. - С. 76.

30. РГАЭ. - Ф. 7794, оп. 5. - Ед. хр. 229. - С. 5.

31. Бочкарев Э.Н. Организация промышленности редких металлов в СССР и этапы развития института «ГИРЕДМЕТ». Сб. статей: «Гиредмет на службе научно-технического прогресса» М.: Гиредмет.1981г. - с. 8-23.

32. РГАЭ. - Ф. 7794, оп. 5. - Ед. хр. 407. - С. 23.


Позначення:

РГАЭ – Російський державний архів економіки

Геоінформ – державний геологічний фонд України

РГФ - Росгеолфонд

ДАДО – державний архів Донецької області


ББК 33.4,3

Микола ВОРОБЙОВ,

кандидат технічних наук, голова правління ВАТ НДПІ «Механобрчормет», директор інституту

Валентина СОКОЛОВА,

зав. відділом ВАТ НДПІ «Механобрчормет»


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПРАКТИКА

ЗБАГАЧЕННЯ ГЕМАТИТОВИХ РУД

ЗА КОРДОНОМ


Зі всіх гематитових руд, які збагачуються за кордоном, найближчими до гематитових кварцитів Кривбасу за мінеральним складом порожніх порід є руди з кремнеземними породами. Основним рудним мінералом в таких рудах є гематит (мартит), решта рудних мінералів має підлегле значення. За текстурно-структурними особливостями це руди з тонкою, середньою і крупною вкрапленістю. За вмістом заліза вони поділяються на: бідні руди, що містять до 40% заліза; руди середньої якості з 40-50% заліза і багаті руди з 50-60% заліза і більше. Бідні руди найчастіше вкраплені, багаті – масивні.

Для розділення рудних і нерудних мінералів гематитових руд використовують, головним чином, гравітаційні, магнітні, випал-магнітні та флотаційні процеси.

Гравітаційні схеми збагачення набули поширення, в основному, в тих країнах (Австралія, Канада, С'єра-Леоне, Швеція), де є значні запаси крупновкраплених і середньовкраплених руд. На фабриці Маунт Н'юмен (Австралія) гематитова руда з масовою часткою заліза 46-55,8% збагачується по гравітаційній схемі, що включає збагачення класу -100+6 мм в барабанних суспензійних сепараторах Вемко, збагачення класу -6+1 мм в важкосередовищних гідроциклонах і збагаченні матеріалу крупністю -1+0,63 мм на конусних сепараторах Райхерта. Сумарний концентрат містить 63,6% заліза при вилученні 88,3% [1,2]. Збагачувальна фабрика Маунт Том Прайс (Австралія) переробляє руду з масовою часткою заліза 58,3% по комбінованій гравітаційно-магнітній схемі [1-3]. На фабриках Лак Женін (Канада) після подрібнення до мінус 1,6 мм крупновкрапленої спекуляритової руди з масовою часткою заліза 30-33,5% в млинах «Каскад» в два прийоми розділення на гвинтових сепараторах отримують концентрат з масовою часткою заліза 66% при вилученні 84,7% [4,5]. На фабриці Марампа (С'ера-Леоне) гвинтові сепаратори були встановлені на збагаченні грубозернистої частини гематитової руди (+0,5 мм) з середнім вмістом заліза 42 % з отриманням концентрату з масовою часткою заліза 65% [6]. При використанні гвинтових сепараторів і концентраційних столів (фабрика Строса, Швеція) при переробці середньовкраплених кварцитів при крупності подрібнення мінус 0,1 мм отриманий концентрат з масовою часткою заліза не більше 62,5% [7]. Підвищення якості концентрату гвинтових сепараторів на фабриці Кудремук (Індія) привело до значних втрат тонких частинок немагнітного заліза з хвостами [8].

Таким чином, гравітаційне збагачення гематитових руд за кордоном здійснюється, в основному, у крупності більше 0,5 мм. Розкриття мінералів в даному випадку не є основоположним, оскільки крупність їх вкрапленості співпадає з крупністю гравітаційного збагачення. Відповідно, при подрібненні до необхідної для гравітаційного збагачення крупностії відбувається розкриття крупно- і середньовкраплених мінералів Тонковкраплені бідні гематитові руди гравітаційними методами за кордоном не збагачуються.

Для середньо- і тонковкраплених гематитових і мартитових руд застосовують магнітне збагачення при переробці багатих руд або при доведенні концентратів. Так, на фабриці Консесайн (Бразилія) переробляється гематитова та ітабирітова руда з масовою часткою заліза 48-52%. На збагачення прямує знешламлена фракція мінус 1 мм. Отримують концентрат з масовою часткою заліза 67,7% [1]. У Порт-карт'є (Канада) на дозбагачувальній фабриці збагачують концентрат з масовою часткою заліза 66% і отримують концентрат, що містить 68-69% заліза [1,5]. Магнітне збагачення, в основному, використовується в комбінованих гравітаційно-магнітних схемах як дозбагачувальна операція. На фабриці Уобуш (Канада) дозбагачують хвости гвинтових сепараторів з отриманням концентрату, що містить 61% заліза [3]. У складі магнітно-гравітаційної фабрики Строса (Швеція) випробувана дослідно-промислова установка сепаратора Сала ВГМС-480 для доведення хвостів гравітації. Отримують концентрат, що містить 45-50% заліза [9]. На зарубіжних фабриках високоінтенсивне магнітне збагачення застосовується також в комбінованих магнітно-флотаційних схемах, де, як правило, низькоякісний магнітний концентрат доводиться флотацією. Так, на фабриці Ла Перла (Мексика) збагачення гематито-магнетитової руди включає помел до крупності 90% класу мінус 0,074 мм, магнітне збагачення в слабкому полі, високоінтенсивне магнітне збагачення. Магнітний концентрат з масовою часткою заліза 58% доводиться катіонною флотацією [10]. На фабриці Циданьшань (Китай), що переробляє мартит-гематит-магнетитову руду, що містить 29% заліза, подрібнену до 85-90% класу мінус 0,074 мм, застосовується високоінтенсивне магнітне збагачення для зниження змісту шламів в промпродукті, що направляється на флотацію [11]. Кінцева крупність продуктів в магнітно-флотаційних схемах визначається оптимальною для їх флотаційного збагачення крупністю.

Таким чином, магнітне збагачення середньо- та тонковкраплених гематитових і мартитових руд застосовується, головним чином, як: самостійна операція при збагаченні багатих руд з отриманням високоякісного концентрату; при збагаченні бідних руд з отриманням низькоякісного концентрату і його подальшим дозбагаченням флотацією; при дозбагаченні продуктів гравітації в комбінованих схемах. Тобто, магнітне збагачення для бідних гематитових руд використовується тільки в комбінованих схемах, з подальшим доведенням флотацією, із-за низької якості магнітних концентратів.

Збагачення гематитових руд з використанням магнітної сепарації в слабкому полі передбачає попереднє випалення руди [12-16]. Із-за високої вартості енергетичних ресурсів і низьких технологічних показників випал-магнітне збагачення не набуло поширення.

На фабриках по збагаченню гематитових руд як допоміжний процес використовується тонке грохочення, яке певною мірою підвищує якість концентрату, розділяючи матеріал за крупностю і, відповідно, ступенем розкриття мінералів або класифікує продукт для його ефективнішого збагачення. На фабриці Уобуш (Канада) тонке грохочення застосоване для розділення концентрату 1-го прийому високоінтенсивного магнітного збагачення, що містить 53-55% заліза, на підрешітний продукт (58% заліза) і надрешітний продукт (35% заліза). Грохочення ведеться на двохситних грохотах з розміром отворів верхнього сита 0,154 мм, нижнього– 0,1 мм [4]. На фабриці Кауе (Бразилія) грохота тонкого грохочення застосовуються для виділення класу -0,15+0,07 мм в живленні сепаратора Джонса [17]. На фабриці Самарко (Бразилія) тонке грохочення застосоване в циклі помелу концентрату флотації [1]. На збагачувальній фабриці Хонкуан (Китай) технологія збагачення бідної гематитової руди передбачає тонке грохочення після слабомагнітного збагачення, підрешітні продукти проходять через третій ступінь слабомагнітного збагачення з метою підвищення вмісту заліза [18]. Підприємство Бонг Майн (Ліберія), що переробляє бідні гематит-магнетитові руди застосовує грохот з мікросіткою (160 мкм) для класифікації зливу млинів самоподрібнення. Надрешітний продукт поступає на гравітаційне збагачення в спіральних сепараторах. Хвости гравітації направляють на магнітне збагачення. Концентрат магнітного збагачення класифікують на грохоті з мікросіткою. Після флотаційного дозбагачення катіонним збирачем концентрат для огрудкування містить 64,6% заліза, грубозернистий гравітаційний концентрат – 65,1% [19].

У практиці збагачення гематитових руд за кордоном поширення набули пряма (вилучення залізовміщуючих мінералів в пінний продукт) і зворотна (вилучення порожньої породи в пінний продукт) флотації. Методом прямої флотації перероблялися середньовкраплені спекуляріти, що містять 35-36% заліза, на фабриці Рипаблік. Як збирач використовувалася суміш олеїнової і лінолевої кислот. Концентрат з масовою часткою заліза 61,7% отримували при крупності 45-50% класу мінус 0,074 мм; концентрат з масовою часткою заліза 65,3-67% - флотацією доздрібненого до 80% класу мінус 0,045 мм первинного концентрату при температурі пульпи 99Со. На фабриці Гроувленд (США) прямій флотації піддавали хвости магнітного збагачення магнетито-гематитових руд. Флотація велася при крупності мінус 0,1 мм. Вживані реагенти – жирні кислоти, сульфований гас, силікат натрію, сірчана кислота. Масова частка заліза в концентраті складала 60% при виході 33% [7,20,21]. Але у зв'язку з різким скороченням попиту на залізорудні окатиші, високими експлуатаційними витратами і конкуренцією з імпортною сировиною ці підприємства припинили діяльність [22].

Пряма флотація знаходить свій розвиток в азіатських країнах. На фабриці Циданьшань (Китай) переробляються мартит-гематит-магнетитові руди, що містять 35-40% заліза. Отримують концентрат з масовою часткою заліза 64,85% при вилученні 79,3%. Крупність подрібнення – 90% класу мінус 0,074 мм визначається крупністю флотаційного розділення. При проведенні досліджень по схемі зворотної флотації були отримані близькі технологічні показники. Проте від впровадження зворотної флотації відмовилися із-за дефіциту крохмалю [11,23]. Промислові випробування по збагаченню бідної гематитової руди родовища Оїдашан (Китай) проведені по схемі, що включає безперервне подрібнення, магнітну сепарацію з низькою і високою напруженістю магнітного поля, аніонну флотацію гематиту. Отриманий концентрат містив 65,33% заліза, вилучення заліза склало 80,72%, масова частка заліза в загальних хвостах - 8,7% [24]. Найбільші утруднення при флотації тонковкраплених руд виникають у зв'язку з необхідністю попереднього знешламлення по класу мінус 10 (20) мкм. Щоб уникнути втрат шламових залізовміщуючих зерен (або зменшити їх), застосовують селективну флокуляцію. Так, при підготовці до плавки залізної руди копальні Балюнебо (Китай) її використовують для виділення залізовміщуючого матеріалу з осаджених пісків після флотаційного збагачення [25]. З метою зниження втрат заліза з тонкими класами як флокулянт на Михайлівському ГЗК (Росія) випробувана активна кремнекислота – дешевий і нешкідливий реагент [26]. Для залізовміщуючих рудних шламів запропонована технологічна схема збагачення, що включає класифікацію шламів в гідроциклоні, селективну диспергацію пісків і селективну флокуляцію зливу перед флотацією [27]. У 1990-і роки пряма флотація знайшла свій розвиток не тільки в застосуванні селективної флокуляції, що розширило її можливості при збагаченні тонковкраплених руд, але і у використанні різних реагентів, що підвищують ефективність процесу флотації. Так, в роботах [28-31] китайськими дослідниками показана можливість підвищення вилучення заліза в концентрат на 3% при прямій флотації гематитових руд з використанням сульфонатів. Як збирачі при флотації окиснених мінералів, зокрема гематиту, пропонується використовувати гідроксамати (Мексика) [32]. У роботі [33] вивчений процес флотації тонких частинок гематиту (мінус 10 мкм) із застосуванням додецилтриметіламоній броміду. Проведені промислові випробування збирачів на основі фосфорної і поліфосфорної кислот [34]. У роботі [35] наведені результати вивчення флотації тонковкрапленої гематитової руди копальні Донгашан (Китай) з використанням різних поєднань жирнокислотних збирачів.

Таким чином, пряма флотація застосовується в схемах збагачення бідної середньо- і тонковкрапленої гематитової руди як основна операція. При використанні прямої флотації можуть бути отримані високоякісні концентрати, що містять 64-65% і більше заліза при вилученні заліза 79-80%. У схемах з прямою флотацією концентрат отримують при крупності 90% класу мінус 0,074мм. При цьому основною проблемою є збагачення тонкодисперсних частинок, яку вирішують використанням флокуляції і вдосконалення реагентних режимів.

В даний час за кордоном в промисловому масштабі для переробки тонковкраплених гематит-мартитовых руд, подібних до дисперсновкраплених гематитових кварцитів Криворізького басейну, застосовується тільки флотаційне збагачення на фабриці Тілден. Для збагачення руди тут використовують зворотну катіонну флотацію з попередньою селективною флокуляцією. Технологічна схема включає самопомел (до крупності 85% класу мінус 25 мкм), селективну флокуляцію рудних мінералів, знешламлення і зворотну катіонну флотацію. Використовувані реагенти: амін – збирач, крохмаль – селективний флокулянт і депресор залізорудних мінералів, їдкий натр – регулятор середовища і рідке скло – пептизатор шламів при флокуляції. Проектні показники: масова частка заліза в вихідній руді 35,9%; у концентраті 65,6%; у хвостах 17,4%; вилучення заліза в концентрат 70,2% [36-38]. Фабрика Тілден є єдиною, де зворотній катіонній флотації підлягає бідна вихідна руда. Це обумовлено, головним чином, вельми тонкою вкрапленністю мінералів, для розкриття яких потрібне тонке подрібнення, яке, у свою чергу, визначає необхідність застосування селективної флокуляції. Найбільш селективний флокулянт залізовміщуючих мінералів - крохмаль, що є одночасно і ефективним депресором. Тому природно в цьому випадку застосування зворотної амінної флотації. Проте, використовувані при цьому реагенти є дорогими, дефіцитними і небезпечними для навколишнього середовища. Для збагачувальної фабрики родовища Ваді Сававін (Саудівська Аравія) випробувана технологія селективної флокуляції з подальшою зворотною аніонною флотацією. Руда мололося до крупності мінус 0,025 мм з присутністю триполіфосфата натрію при рН=11, що створюється подачею їдкого натра; для селективної флокуляції в пульпу подавався крохмаль. Флотація проводилася жирнокислотним збирачем з подачею крохмалю і хлористого кальцію (активатор кремнезему). З руди, що містить 24,5% заліза отриманий концентрат з масовою часткою заліза 64,9% [39]. Використання зворотної аніонної флотації зв'язане з необхідністю підтримки високолужного середовища для ефективного вилучення кварцу і відрізняється складним реагентним режимом.

В основному, зворотна флотація використовується при збагаченні багатої руди або як дозбагачувальна операція для підвищення якості концентрату магнітного або гравітаційного збагачення. На фабриці Септ Ілз (Канада) з багатої гематитової руди, що містить 54,5-56% заліза, зворотною катіонною флотацією отримували концентрат з масовою часткою заліза 63,3-64%. Реагенти – амін, декстрин, каустична сода, суперфлок. Із-за дорогих реагентів і невисокої якості концентрату ця фабрика працювала короткий час [4,21]. На фабриці Самарко (Бразилія), що переробляє гематит-ітабирітову руду, що містить 52-53% заліза, на зворотну катіонну флотацію подається матеріал крупністю 85% мінус 0,044 мм. Концентрат містить 66,5-67,5% заліза. Реагенти – амін, крохмаль, каустична сода, піноутворювач. На ряді фабрик побудовані відділення для дозбагачення концентратів зворотною катіонною флотацією. На фабриці Кауе (Бразилія) концентрат сепараторів Джонса, що містить 65% заліза, доводиться до 68-69% [40]. На фабриці Ла Перла (Мексика) концентрат сепараторів Джонса, що містить 58% заліза, доводиться до 66% заліза [41]. На фабриці Бонг-рейнж (Ліберія) на флотацію прямує концентрат гравітаційного і магнітного збагачення. Після доздрібнення до 80-85% класу мінус 0,045 мм, основної флотації і перечищення хвостів з первинного концентрату, що містить 61- 62% заліза, отримують концентрат з масовою часткою заліза 65-66%. Реагенти – амін, декстрин, каустична сода. Виключення декстрину з процесу приводить до підвищення змісту заліза в хвостах флотації з 15 до 22% [40]. На підприємстві Бонг Майн на катіонну флотацію прямують концентрати гравітаційного і магнітного збагачення. Концентрат містить 64,6% заліза і 6,5% кремнезему [18].

Таким чином, зворотна флотація, як самостійна операція, застосовується за кордоном, головним чином, при збагаченні багатих руд. В основному, вона використовується в комбінованих схемах для доведення концентратів гравітаційного і магнітного збагачення. Концентрат отримують при кінцевій крупності подрібнення 85% класу мінус 0,045 мм, яка є необхідною умовою ефективної флотації кварцу (для дисперсновкраплених руд 85% класу мінус 0,025 мм). Зворотна флотація вихідної бідної руди здійснюється при збагаченні вельми тонковкраплених руд тільки з використанням попередньої селективної флокуляції. Вона відрізняється складним реагентним режимом і застосуванням дорогих і дефіцитних реагентів.


Висновки


За кордоном для збагачення гематитових руд набули поширення наступні методи:

1. Гравітаційні методи збагачення для крупновкраплених руд як самостійно, так і в комбінованих схемах. В основному, збагачення здійснюється у крупності 0,5 мм і більше.

2. Магнітне збагачення у високоінтенсивних полях застосовується для середньо- і тонковкраплених гематитових і мартитових руд, головним чином, як самостійна операція при збагаченні багатих руд з отриманням високоякісного концентрату і при збагаченні бідних руд з отриманням низькоякісного концентрату і його подальшим дозбагаченням флотацією, а також для збагачення продуктів гравітації в комбінованих схемах.

3. Випал-магнітне збагачення не знайшло широкого застосування внаслідок високого рівня витрати палива і високих, у зв'язку з цим, загальних витрат.

4. Тонке грохочення, як правило, використовується як допоміжна операція при магнітному і флотаційному збагаченні.

5. Зворотна флотація застосовується за кордоном, головним чином, при збагаченні багатих руд, а також для доведення концентратів гравітаційного і магнітного збагачення. Зворотна флотація вихідної бідної руди здійснюється при збагаченні вельми тонковкраплених руд, з використанням селективної флокуляції. Пряма флотація застосовується в схемах збагачення бідної середньо- і тонковкрапленої руди як основна операція.


ЛІТЕРАТУРА:


1. Бердышева Т.Г., Мещерякова Н.И. Зарубежные железорудные обогатительные и окомковательные фабрики // Обзорная информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. - М., 1982. - 45с.

2. Рейтеровская Л.А., Мещерякова Н.И. Обогащение железных руд и производство окатышей в Австралии // Обзорная информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.1 – М., 1981. – 37с.

3. Оборудование обогатительной фабрики Маунт-Том Прайс, Австралия // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Горнорудное производство и обогащение руд. Вып.8 - М., 1984. – с. 6-8.

4.Совершенствование технологии обогащения на предприятии Уобуш, Канада // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.3 - М., 1981. - 15с.

5. Ревзина Н.С., Мещерякова Н.И. Обогащение железных руд и окомкование железорудных концентратов в Канаде // Обзорная информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып. 1 - М., 1982. - 56 с.

6. Возобновление деятельности и реконструкции рудников и обогатительной фабрики Марампа (Сьерра-Леоне) // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.10 - М., 1982. – с. 5-6.

7. Бердышева Т.Т. Обогащение бедных окисленных и смешанных железных руд с кремнезёмистыми породами за рубежом // Обзорная информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия 2 Обогащение руд. Вып.2 - М., 1976. - 38с.

8. Повышение качества железорудного концентрата на предприятии Кудремук, Индия. // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Горнорудное производство и обогащение руд. Вып.8 – М., 1984, - с.4-6.

9. Применение высокоинтенсивных магнитных сепараторов для доизвлечения слабомагнитных окислов железа из хвостов обогащения // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.11 - М., 1982. – с.1-5.

10. Мексиканское железорудное предприятие намерено использовать мокрые магнитные сепараторы Jones с высокой напряжённостью поля. – Eng/ and Mining J., 1985, 186, № 7, 21.

11. Обогащение гематито-магнетитовых руд предприятия Циданьшань // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.3 - М., 1983. – с.1-5.

12. Предпроектные расчёты по обогатительной фабрике для переработки железных руд обжигмагнитным способом. – РЖ ВИНИТИ.Горное дело. 10 Д. Обогащение полезных ископаемых, 1985, №3, ВД 27, - Реф. Ст.: Diseno preliminary de una planta de Benefico de minerals de nierro per tostacian reduccctora y separacion magnnetica de B.I. – Jornadas met., Vagnerias, Cordoba, abr., 1982. vol. 1. Cordoba, s. a. 43-68.

13. Peterson Roy E., Moy Ihn E. Обогащение немагнитных таконитов Западного Месаби после их восстановительного обжига с использованием бурого угля. – Rept. Invest. Bur. Mines US Dep. Intee, 1983, №8790, р.19.

14. Обогащение обожженных руд на реконструированной секции обогатительной фабрики ЦГОКа / П.П.Юров, Г.В.Губин, Б.М.Малый и др. // Черная металлургия: Бюл. Науч.-техн.информ..1970. - №9. – с. 22-23.

15. Совершенствование технологии обогащения магнетитовых и окисленных железистых кварцитов на ЦГОКе / А.И. Клочко, И.П. Бойко, В.М. Малый и др. – Горный журнал, 1975, №3, с.15-18.

16. ТЭО строительства КГОКОР по добыче и обогащению окисленных кварцитов – Дополнительный вариант. Обжиг-магнитная схема обогащения: ТЭО/ Механобрчермет; № 1553-01-2-Д, - Кривой Рог, 1977, -85 с.

17. Изменения и улучшения на обогатительной фабрике для иттабиритовых руд Саис компании CVRD, Бразилия, - РЖ ВИНИТИ, Горное дело. 10Д. Обогащение полезных ископаемых, 1985, №5, 3Д27, - Реф. ст.: Changing and improving/ The CVRD experience with the Caue itabbiiriite concentration plant. "Фусен Flotation", 1984,31, №1, 21-31.

18. Модификация технологических процессов обогащения руды бедного гематита на руднике Gong Changling / Bai Guanglie/ Цзиньшу Куаншань = Net/ min/ - 1988.-17, № 8 – c. 34-39. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1990, №1, 1Д122.

19. Усовершенствование технологического процесса обогащения железных руд на предприятии Bong Mining Co´s Benefication Process./ Papacek H. Gm // Skill. Mining Rev. – 1989. – 78, № 24.- с. 4-8. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1990, №1, 1Д12.

20. Остапенко П.Е. Теория и практика обогащения железных руд. – М.: Недра, 1985. – 270 с.

21. Остапенко П.Е. Обогащение железных руд. – М.: Недра, 1977.–272 с.

22. Флотация железных руд. Iron ore flotation. Nummela walter, Ivasaki Iwao. Ady/ Minez/ Process., Proc. Symp. Honor. Nathaniel Arbiter 75th birthday, New Orleans, La, March 3-5, 1986. Littleton, Colo, 1986, 308-342.

23. Материалы XIV Международного конгресса по обогащению полезных ископаемых. Торонто, Канада, 1982, октябрь, Section, рaper № VI-3; р.р. 3.1-3.10.

24. Промышленные опыты по обогащению бедной железной руды месторождения "Oidashan" по схеме – необратная – обратная анионная флотация / Zhang gingsheng ghi weimin // Jinshu kuangshan = Met. Win – 1993. – 22, № 4.- с. 41-45, 16. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1993, №9, 9Д95.

25. Селективная флокуляция, применяющаяся при подготовке железной руды рудника Balyunebo к плавке / Meng Ying // Цзиньшоу науншань = Met. Min. – 1988, - 17, №8 – с.46-51. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1990, №1, 1Д79.

26. Селективная флокуляция шламов окисленных железистых кварцитов Михайловского месторождения с применением активной кремнекислоты / Л.А. Барский, Э.А. Шрадер, С.А. Степанов и др. // Комплексное освоение месторождений бассейна КМА: Сб. науч. тр. ин-та проблем компл. освоения недр АН СССР. – М., 1990. – с.129-138.

27. Обогащение железосодержащих рудных шламов с использованием селективных диспергаторов, флокулянтов и флотационных собирателей. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1994, №6, 6Д104.

Benefication Studies on Alumina-rich Indian Iron Ore Slimes Using Selective Dispersant, Flocculants and flotation Collectors / Pradip, Ravishankar S.A., Sankar T. AP and Khosla N.K. // XVII International Mineral Processing Congress 23-28 May 1993 / The Austral. Inst. Min. And Metal – Sydney, 1993. – c. 1289-1294.

28. Механизм флотации флюорита и гематита нафтенсульфонатом натрия. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1996, № 6, 6Д116. Flotation mechanism of fluorite and hematite with sodium naphthen sulfonate / Ge Yinguong// Trans Nonferrous Metals Soc. China. – 1995 – 5, № 2 – с. 49-54.

29. Флотация гематитовой руды на фабрике Dongashan. / Mao Yiping, Wei Sukun // Jinshu Kuangshan = Met. Min. – 1993. – 22 №5 – c. 36-39. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1994, №3, 3Д89.

30. Результаты флотации гематитовой руды / Yang Ying, Oin Dongsheng // Jinshu Ruangshan = Metal Mine.- 1993. – 22, № 12. –с. 39-43. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1994, №9, 9Д75.

31. Промышленные флотационные испытания бедной гематитовой руды Dongashan с высоким содержанием железа при использовании собирателя М 203 / Li Z., Ma H. // Jinshu Kuangashan == Metal Mine. – 1994. - №2. – р. 37-40. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1994, №9, 9Д70.

32.Использование гидроксаматов в качестве собирателей при флотации окисленных минералов. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1994, №1, 1Д120. Utilizacao de hidroxomatos como colectores na flotacao de oximinerais / Pavez F., Peres E.S. // 2 ndo Congr. Int. IBEROMET // met. e ing. mater. Mexico, Nov. 8-14, 1992. – Mexico, 1992. – с. 201-212.

33. Катионная флотация тонкого гематита с применением додецилтриметиламмоний бромида. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1992, №8, 8Д102. Cationic flotation of fine hematite using dodecyltrimethylammonium bromide (DTAB) Chen L., Sasaki H., Usui S. // Met. rev. MMIJ. – 1991. – 8, №1. – с.35-45.

34. Новые собиратели при флотации апатитовых и железных руд / Рыков К.Е., Рыкова Ю.С., Заблоцкая Н.П. и др. // Обогащение полезных ископаемых. – Киев, 1989. - №39. – с. 80-84.

35. Изучение флотации тонкого гематита с использованием сочетания собирателей. РЖ ВИНИТИ, Горное дело. Обогащение полезных ископаемых, 1991, №3, 3Д84. A study on the flotation of fine hematite by the combined use of collectors / Kai L. // Prod. and Process Fine Part.: Proc. Int. Symp., Montreal, Aug., 28-31,1988. – New Iork etc., 1988. – р. 219-226.

36. Обогащение железных руд новым способом на комбинате TILDEN. Villar James W., Dawe Gilbert A. The Tilden mine. A new processing techique for iron ore. “Mining Congr. J.”, 1975. – 61, № 10. – № 40-48.

37. Особенности процесса селективной флокуляции и обесшламливания при флотационном обогащении окисленных железных руд // Экспресс- информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Сер. Обогащение руд. - М., 1981. – Вып. 2. – 7 с.

38. Горнорудное предприятие Tilden отмечает 25-летие производства окатышей. Tilden Mine Marks 25 years of pellet production // Skill. Mining Rev. – 1999. – 88, № 50. – p. 9-10.

39. Обогащение слабомагнитных руд месторождения Вади Сававин, Саудовская Аравия, методом селективной флокуляции с последующей обработкой анионной флотацией // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Серия Обогащение руд. Вып.1 - М., 1983. – с. 2.

40. Ревзина И.С., Бердышева Т.Г. Обогащение окисленных кварцитов за рубежом // Экспресс-информация ЦНИИТЭИ ЧМ. Сер. Обогащение руд. - М., 1983. – Вып. 1. – с.43.

41. Бартник Е.А., Васмут Г.Д. Обогащение мартитизированной железной руды с применением высококинтенсивных сепараторов Джонс, работающих в мокром режиме. // Erzmetall, 1985. - №5. – р. 243 - 249.

ББК 26.325


Володимир БІЛЕЦЬКИЙ,

доктор технічних наук, професор

Валерій САМИЛІН,

кандидат технічних наук, доцент,

Донецький національний технічний університет