Практикум частина перша 2004
| Вид материала | Практикум |
- Практикум з інтерпретації англомовного худож нього тексту. Частина І: Навчальний посібник, 648.09kb.
- Практикум частина друга 2004, 2001.33kb.
- Частина перша: Дисциплінарні правила, 709.87kb.
- Практикум Ярославль, 2004 Министерство образования и науки РФ ярославский государственный, 885.94kb.
- Національна індикативна програма на 2011-2013 рр. Перелік скорочень, 1240.56kb.
- Л. В. Щербакова практикум по аналитической химии барнаул 2004 министерство образования, 957.22kb.
- Робоча навчальна програма " філософія (логіка, етика, естетика, релігієзнавство)" для, 340.02kb.
- Зміст Частина перша, 194.3kb.
- Термінологічний словник з дисципліни, 124.86kb.
- План та хід уроку (Звучить перша частина Четвертої симфонії Л. В. Бетховена). Вступне, 217.22kb.
СТОП! Переписати, позначивши після виділених слів у дужках номери наявних у них орфограм.
Великою вірою горів і говорив Шевченко, вона збудила увесь приспаний український народ до нового життя. (О.Ольжич.) Нависає над Україною одна загроза – нація вражена неоцинізмом, а це не в менталітеті нації. (Л.Костенко.) Ти від куща червоної калини свою пригаслу душу засвіти. (М.Гриценко.) Ти з чола краплиння поту витри і трудись. Вітчизна хай живе. (М.Малахута.) Злочин несумісний з генієм? Моцарт був ідеалістом. Бо у тім уся трагедія, що сумісний, що сумісний. (В.Гужва.) Страшною є тенденція морального занепаду й гуманітарного здичавіння суспільства. (З газ.) Національне мистецтво не може бути шароваристим, воно завжди належить усьому світові. (А.Антонюк.)
СКЛАДНІ СЛОВА
ПРАВОПИС СКЛАДНИХ СЛІВ
Орфограма: букви о, е, є в складних словах (29)
| Якщо перша частина складного слова – прикметник твердої групи, сполучний звук завжди – [о]: чорногуз, важкоатлет. Якщо першою частиною складного слова є приметник м’якої групи, перед буквою о пишеться м’який знак: давньоруський, синьоокий. Примітка. Якщо першою частиною складних слів є прикметник вищого ступеня порівняння, сполучним голосним є [е]: вищезгаданий. Якщо перша частина складного слова – іменник або займенник, сполучним звуком буває: А) після твердого приголосного, зокрема шиплячого, звук [о]: пароплав, самоповага, пішохід, дощомір, грушовидний, свіжоспечений; б) після м’якого приголосного (неподовженого), яким закінчується основа іменника м’якої групи, - [е]: землетрус, зорепад; в) після [й], яким закінчується основа іменника м’якої групи, або м’якого подовженого приголосного першої частини вживається [e] (що відповідає або звукам [йе], або позначає м’якість попереднього приголосного та звук [е]): краєзнавство, життєпис. |
279. Виписати складні слова (у початковій формі), розібрати їх за будовою. Пояснити написання цих слів.
І. Шануй хлібороба: він усіх годує. У сінокіс сон тільки для ворон. Умілий косар і на крутосхилі добре косить. На одній сіножаті і віл напасеться, і бузько жаб наловить. І чортополох вологу любить. Де мир, там і лад, там у хаті благодать. З синьоокою одружиться – є на кого подивиться. Як у сім”ї лад, не потрібен зорепад. Кепсько вівцям, де вовк воєвода. Одним ударом віковічний дуб тільки вщипнеш. Коли дерево падає, лісорубів стає багато.
Народна творчість.
ІІ. Першими осередками науки в Київській Русі були монастирі, де створювались літописи. (З підруч.) Задумавсь я, як древньоруський витязь. (Є.Гуцало.) А гострозоре, мужнє покоління уже росте на молодій землі. (П.Филипович.) У гречкосіїв є веселі дні. (А.Малишко.) А скільки в цих дідів самоповаги! (М.Доленго.) Призначення хвилерізів – уповільнити переміщення піску хвилями і течіями. (З довідн.) Стоять дуби зелені, свіжолисті. (М.Рильський.) І тінь місяцехода вже зорям не чужа. (Л.Костенко.) Богдан ніде не бачив стільки соняшників і чорнобривців. (М.Стельмах.) Учені помітили, що перед землетрусом тварини починають непокоїтися. (З підруч.) Ось на одній нозі стоїть цибатий чорногуз. (Л.Тендюк.) Інформація – річ першорядної ваги. (З газ.)
ІІІ. І квітла, снила, парувала важка чорноземна рілля. (А.Малишко.) І краєвид околишній нехитрий п’є сонний плач дощової струни. (Г.Кочур.) І над усім – веселка тонкоброва шатром високим сяє здалека, де сіють хліб і зерну ставлять проби мислителі, звичайні хлібороби. (А.Малишко.) А щелепи землечерпалок вгризаються в верстви земні. (М.Бажан.) Насильницька колективізація сільського господарства підготувала умови для штучного голодомору 1932-1933 рр. (З підручн.) Стяг – давньоукраїнська назва військового прапора. (З довідн.) Не забуть скрипіння свіжоводої криниці. (М.Рильський.) Завжди є в самоствердженні потреба. (Є.Гуцало.) Першоосновою родоводу українського театру є народні обряди, ритуали, ігри. (З журн.) І забринять у небі вмитім ширококрилі журавлі. (А.Малишко.) Серед орлів є змієїди, які харчуються плазунами. (З довідн.)
@ 280. Переписати, вставляючи пропущені букви.
Велик..душний, гост..любний, благ..дійний, щир..сердий, вищ..зазначений, прав..захисник, стал..вар, во..начальник, довг..терпеливий, платіж..спроможний, мисл..формуючий, вищ..перелічений, наці..творчий, мил..сердний, червон..огненний, горобц..подібний, всюд..сущий, вс..сильний, мор..плавець, стал..вар, камен..різ, мигдал..подібний, сух..листий, сво..рідність, бо..запас, житт..пис, брон..машина.
@ 281. Уставивши пропущені букви, складні слова зі сполучними [о], [е] записати в дві колонки.
Вол?любний, дол?носний, вітр?захисний, вогн?пальний, перш?рядний, вищ?згаданий, ціл?спрямований, прац?здатний, насінн?сховище, вінц?носець, бур?лом, вогн?гасник, корен?плід, вод?свяття, рівн?правність, місяц?хід, хмар?сяг, гучн?мовець, хвил?різ, бетон?змішувач, пісн?творець, перш?відкривач, нижч?названий, вір?вчення, вантаж?відправник, мор?плавець, камен?різ, тисяч?літній, взаєм?залежність, коротк?шиїй.
@ 282. Переписати. від кожної пари слів у дужках утворюючи складне слово.
До хати увійшов високий (горбатий ніс) красень. До оселі заходить високий, (кривий ніс) чолов’яга і одразу розтягує в посмішці повні уста. На нього глянуло троє (милі губи) білявеньких дівчаток. Ось розхряпано проторохтів старенький віз, на ньому горбатився (сива борода) дід. Скільки є отих (сива голова), (теплі очі) дідуганів, що снують собі на пасіках, по садках чи на човниках по тиховодах і мають радість не тільки для себе, а й заносять її людям.
З творів М.Стельмаха.
283. Переписати, вставляючи пропущені літери. Складні слова розібрати за будовою. Позначити в словах орфограму “букви о, е, є в складних словах”.
І. Щ..р..сердне Боже слово так, як і годиться, зб..рігає наша мова у своїй скарбниці. (Д.Білоус.) Богатирство, чорнобрів’я – ось краса мого народу! (П.Тичина.) Тарасе! Правдо вогн..лика! Мій боже, вірую – ти є! (Д.Павличко.) Суржик - це не взаємозб..гачення, а взаємообкрадання і взаємозабруднення мов. (З журн.) Обіймемось та підемо в л..вади, в поля, в луги, в гаї ш..рокошумні. (П.Куліш.) Вітрець підворушував тіні й кущі пер..котиполя, що, мов звірята, попр..бивались до сякого-такого затишку. (М.Стельмах.) Магнолії – вічноз..лені або л..стопадні д..рева та кущі з овальними або яйц..видними л..стками. (З підруч.) Зал..шив літопис..ць свої п..сьмена. (В.Густі.) Словом чуд..творним зцілив Тарас наш дух. (Д.Білоус.) І не злюбили лиц..міри ниці мене за правду, що навчила мати. (П.Куліш.) Така сонц..лика Одеса! (Т.Костецька.) Осінь ходить, наче свічкогас, і свічки д..рев в..сокі гасить. (Є.Гуцало.) Поскрипує млин, як стара кавомолка. (В.Мисевич.) І вогники м..тались гострозубі. (М.Бажан.) В..ршиться суд над душ..губом злим. (М.Рильський.) Людські п’явки бе..сердечні – дрібні грош..лови! (П.Куліш.) Зацвіли твої стежини зор..падами густими. (П.Перебийніс.) Пуст..цвіт похилий не росте високо, не цвіте розкішно і без плоду гине. (М.Костомаров.) Душі громом залив музичний бур..вій. (В.Сосюра.)
ІІ. Синє ж небо як кр..ниця повновода, де відбилась, Україно, твоя врода. (Д.Білоус.) Коли ударить правдоносний грім? (М.Шевченко.) Ми довго й жадібно вдивлялись у бур..вісну далечінь. (М.Бажан.) М..лосердними треба вам будь задля всього ж..вого! (І.Франко.) Яким би був я йолопом жахливим, коли б почав завидувати юним, рум’янощоким і бл..скучооким! (М.Рильський.) Його видублене обличчя х..зувалося бестіально х..трющими очицями й груш..подібним носом. (М.Стельмах.) Від Божої росиці заквітли ч..рнобривці. (В.Бровченко.) Жадана хмара гостем темнокрилим, дедалі виростаючи, пл..ве. (М.Рильський.) У душі срібляний зор..пад. (В.Гужва.) По Славуті пароплави лебедями попл..вли. (М.Стельмах.) Чарує світ дніпровський зор..грай. (Д.Луценко.) М..нуться стужі й бур..вій – не ро..губи своїх надій! (Г.Коваль.) Вийду я у поле там, де синь навколо, де чогось шукає пер..котиполе. (В.Сосюра.) У нас до влади прорвалося б..гато пройдисвітів. (З газ.) Обс..паються каштани по боках піш..ходів. (В.Сосюра.) Ось іржава миш..ловка: начувайтесь, гр..зуни! (В.Раєвський.)
ІІІ. З слова ж..вого скуй самопали й з ними між люди іди! (Панас Мирний.) Прославимо ж тр..воги житт..дайні людей, що повні ж..восили вщерть. (М.Бажан.) Було б добре, щоб усі мешканці України підтвердили своє право на українське громадянство, склавши грунтовні іспити з мови та кра..знавства. (З газ.) Он в..рболіз забрів у талу воду. (Б.Дегтярьов.) Над тихими ж..тами, над їхнім сном, наче збожеволілий одуд, задуднів кул..мет. (М.Стельмах.) За обрієм вигнувсь крутою дугою трасуючих куль нешвидкий вогн..пад. (М.Бажан.) О ті двоногі, н..зьколобі пси, що в лапах носять вогн..пальну зброю! (Яр Славутич.) Найкраще пер..братися по бур..ломах через воду і виблукатись на відкриті місця. (О.Гончар.) З гл..бин ок..анських ч..рвоні корали доставлені в бухту були водолазом. (А.Малишко.) О, скільки в тім краю було дівчат струнких золотокосих! (Б.Дегтярьов.) Бійці добірні, вчені земл..знавці, той – стал..вар, той буде агроном. (М.Бажан.) Відлунюється сміх мій земл..трусом. (Ю.Рибчинський.) Як смолоскипи, запалали дві брон..машини. (М.Стельмах.) Про що, скажи, ти мислиш, во..водо? (М.Бажан.) Це ті пани, що в самоварі куліш варять. Не будь самовпевненим, а будь певним. (Нар.творч.)
284. Записати під диктовку. Написане звірити з надрукованим. Позначити в словах орфограму “букви о, е, є в складних словах “.
І. Над сонним містом легкокрилим роєм витають красні мрії, давні сни. (Леся Українка.) В проекціях вікон житейські одвічні сюжети: ось тут, за цим тюлем, гортає добродій газету. (Н.Диб’як.) Ніч не спить, білявка синьоока. (М.Доленго.) Я стукаю в нові, чужі, непевні двері, не знавши, може, там живуть і душогубці. (П.Куліш.) Золоті водоспади електричного світла падають на панелі, на очі, на руки. (В.Сосюра.) Ти тремтиш, ти поблід, лиходію? (М.Рильський.) Насичуй землю кров’ю людоріза в тяжкім бою на смерть і на життя. Хто може зректись життєтворних зусиль, прозрівань і сягань? (М.Бажан.) Якщо вже ми самостійні, пощо нам і за межею тисячоріччя горбіти на побудову Малоукраїни з двомовністю і двоєфлотством, безкордонством і безпардонством нахабства псевдосвоїх новоолігархів з рахунками і хатинками на багамах та панамах? (Р.Доценко.) Тут спалюється лють змієголова, йде служба мого серця, а не слова! (Д.Павличко.) Сумні військовополонені з руїн дивилися на нас. (В.Гужва.) Вічнозелені оливи чомусь виглядають, як люди, які не знали кохання, які не чекали весни. (Л.Забашта.) А весна сумною листоношею завертала з фронту до села. (П.Перебийніс.) Плями снігу лежать між травою, мов відбілюються сувої домотканого полотна. (В.Раєвський.) Уклонився, капелюх піднявши, свіжовмитий дядько мій Кузьма. (М.Рильський.)
ІІ. Прокотився серпень грозами, і весь світ запах чорноземом. (О.Довгий.) Чорноземні поля виткали зелені вруна озимини та ярини. (Є.Гуцало.) Земля звелась з-під снігу чорнолиця. (Є.Гуцало.) Ржава каска лежала в полі, в свіжозораній борозні. (А.Малишко.) Химерно смолоскип розгойдує пітьму. (В.Раєвський.) О, як він летів в бурелом напролом! (Б.Олійник.) Шлях листопадом за нами курличе, мчить крізь комети у всесвіт земля. (М.Малахута.) Далеко-далеко в горах народжувались водоспади. (І.Калянник.) На гостру косу стачить сінокосу. (Нар.творч.) Тоне зір у небозводі, він такий широкий. (В.Сосюра.) Живи, дух життєдайний, дух творчості людської! (М.Бажан.) Ми вже завели й космолети. (Б.Олійник.) Готуйся! Хвищі хижокрилі уже наладились летіть. (Н.Тихий.) І на стежках залишені сліди піском засипав суховій гарячий. (В.Раєвський.) І будить тишу водоспада гук. (Г.Коваль.) Душа ятриться з непокою, і водограй рида зі мною. (Г.Аполлінер.) Лісовози, сухогрузи, рудовози, буксири – продукція суднобудівного заводу “Океан”. (З газ.) Десь у тум чулані дірка, непідвладна мишолову. (В.Базилевський.) Не чорнійте, дні, на небосхилі, хай обручку сонця котять хвилі. (М.Ткач.) На смітнику і півень воєвода. (Нар.творч.)
285. Прочитати. Які слова з поданих речень можна вважати авторськими неологізмами? Яким способом їх утворено? Пояснити написання цих слів.
Під небом оцим хмурочолим знов буду я ждати весни. Я люблю вечори синьоблузі і далекі вогні угорі. Садом сонцерадісним, як коханий край, ти цвіти, омріяна, і не одцвітай. А треба буть таким, як небо, як огнеокий буревій. Прийде критик якийсь пенсноокий, мою душу розкрає до дна.
З творів В.Сосюри.