Народні перекази Поділля: соціально-побутові мотиви, образи, персонажі
| Вид материала | Документы |
- Художній світ Володимира Свідзінського багатий на комплекси почуттів та явищ предметного, 662.71kb.
- Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має свої специфічні риси, які відрізняють, 50.73kb.
- Контракт на управління підприємством, 227.97kb.
- Тема. Зв'язок поеми «Слово про похід Ігорів» з усною народною творчістю, переклади, 28.92kb.
- План вступ. Розділ біблійні мотиви в сучасній українській літературі, 710.66kb.
- Назва реферату: Добро I Зло не просто абстракцiя Розділ, 44.15kb.
- Верховної Ради України оголошую відкритим. Шановні народні депутати, відповідно статті, 945.34kb.
- 2 Грунт, очистка населених місць, побутові та промислові відходи, санітарна охорона, 381.96kb.
- Стрельник Олена Анатоліївна урок, 120.15kb.
- Письменники Харківщини-дітям, 294.73kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ
МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
ВІДДІЛЕННЯ: ФІЛОЛОГІЯ І МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО
СЕКЦІЯ: ФОЛЬКЛОРИСТИКА
Народні перекази Поділля:
соціально-побутові мотиви,
образи, персонажі
Роботу виконала:
Хлонь Марія Сергіївна,
учениця 11 класу Волочиського НВК
у складі гімназії та школи І ступеня
Хмельницької області
Науковий керівник:
Ткачук Ірина Вахтангівна,
магістр, викладач
укр. мови і літератури
Волочиського НВК,
методист відділу освіти
Волочиської райдержадміністрації
Хмельницький – 2011
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. СТАН ВИВЧЕННЯ НАРОДНОЇ НАРАЦІЇ
1. 1. Жанрова специфіка народних переказів….………………..............................6
1. 2. Історіографія наративної прози Поділля……………………………………..8
РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ МОТИВИ,
ОБРАЗИ, ПЕРСОНАЖІ ПРОЗИ ПОДІЛЛЯ
2. 1. Відображення соціально-побутових реалій у переказах доби
татаро-турецьких нападів…………………………………………………...12
2. 2. Кріпосницько-панський гніт на Поділлі……………………………………18
Висновки………………………………………………………………………..23
Список використаних джерел
ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………………25
Додатки………………………………………………………………………….28
Вступ
Усна творчість українського народу надзвичайно багата. Істотну частку у фольклорному фонді українців посідають наративи. Вони є одним із постійних об’єктів української фольклористики, однак ті, що окреслені конкретним регіоном, мають певні відмінності, зумовлені низкою соціально-економічних, політичних та культурних особливостей розвитку.
Наявність регіональних відмін у фольклорі свого часу привернула увагу Ф.Колесси. Чинниками регіоналізації фольклору вчений вважав державотворчі процеси, різний характер протікання історичних подій та чужорідних впливів [18, с.35-36], водночас відзначивши спільні основи духовної культури українців. С. Грица доводить, що «за наявністю єдиного етнічного коріння кожен субетнос по-своєму взаємодіяв з природно-соціальним середовищем, по-своєму сприймав світ, отже і формував свій модус світобачення» [7, с.69]. До того ж регіональне вивчення фольклору дає «вагомі джерела для вирішення наукових проблем принципового значення – про долю фольклору та окремих жанрів, міграції сюжетів, своєрідності та строкатості художньої культури етнічних регіонів та її історичного розвитку» [5, с.5].
Водночас звернення до фольклору Поділля дозволяє виявити специфіку автентичної для регіону української фольклорної свідомості, характер збереження та трансформації народної історичної пам’яті, дослідити динаміку розвитку прозових наративів у просторі і часі, способів збереження власної фольклорної традиції у поліетнічному середовищі.
Актуальність апеляції саме до народної прози Поділля зумовлена не лише потребою вивчення особливостей регіональної фольклорної традиції, але й тим, що перекази з Поділля поки ще не стали об’єктом спеціальної уваги з боку вивчення соціально-побутових мотивів, поетики.
Наративна проза Поділля зберігає у собі відгомони різних епох. Історичні події, соціальні явища, суспільно-побутові реалії добре законсервовані у фольклорній пам’яті народу. У досить поширених на Поділлі переказах доби татаро-турецької навали, періоду національно-визвольних змагань ХVІІІст., часів голодомору 1932-1933 рр. та ін. – відгомони політичних, історичних реалій, картини побуту різних соціальних прошарків населення, що втілилися у мотиви, образи, персонажі, пов’язані з особливостями розвитку регіону.
Звернення нами саме до регіонального матеріалу дозволить визначити характер функціонування одних і тих самих тем, мотивів та образів у межах одного соціокультурного регіону.
Об’єкт дослідження – фольклорні прозові наративи Поділля – народні перекази в записах та публікаціях ХІХ – ХХІ століття, архівні матеріали ІМФЕ НАН України, Подільського відділення ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, власні фольклорні записи авторки.
Предмет дослідження – виявлення характерних мотивів, образів, персонажів у народних переказах періоду половецьких та турецько-татарських нападів та в переказах національно-визвольних змагань ХVІІІ ст. (кармалюкіана).
Мета роботи – дослідити народні перекази Поділля на мотиваційному, поетичному рівнях, виявити локальні ідейно-тематичні, художні особливості наративів, що зумовлені складом населення регіону, а також осмислення фольклорної прози Поділля в контексті досліджень народознавців з поч. XIX ст. і до поч. ХХІ ст.
Завдання дослідження:
- опрацювати наукову, довідкову літературу,
- здійснити польові дослідження стану наративної традиції в краї;
- дослідити поняття “переказ”, визначити його специфічні риси;
- виділити у переказах Поділля домінуючі соціально-побутові мотиви та з’ясувати їх певну генетичну та типологічну інформації, динаміку й семантичне навантаження;
- у кожному тематичному циклі певного історичного періоду простежити образи, сюжети, локальну специфіку творів;
- виявити в наративній прозі Поділля збережені історичні відомості та соціально-побутові реалії життя населення краю.
Наукова новизна роботи полягає в дослідженні жанрово-тематичної, образної системи народної прози Поділля, зокрема переказів, в яких найвиразніше простежуються соціально-побутові мотиви, естетичні образи та характерні персонажі подолян.
Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути використані у теоретичних та історико-порівняльних працях фольклористів, нормативних курсах фольклору, історії, літератури, у спецсемінарах, на уроках народознавства, при підготовці регіональних збірок, а також у краєзнавчій роботі.
Теоретико-методологічною базою є наукові здобутки вітчизняних і зарубіжних учених-фольклористів, етнографів, зокрема, М.Максимовича, П.Куліша, М.Костомарова, О.Потебні, М.Сумцова, М.Драгоманова, І.Франка, В.Гнатюка, М.Грушевського, С.Савченка, Р.Волкова, О.Дея, І.Березовського, Р.Кирчіва, В.Качкана, С.Мишанича, О.Таланчук, Л.Дунаєвської, В.Давидюка, В.Сокола, М. Дмитренка, Я.Гарасима, О.Бріциної та ін.
Для вирішення поставлених завдань ми керувалися такими методами дослідження: історико-генетичним, порівняльним, структурно-типологічним.