Geum.ru

О. П. Глазова рідна мова плани-конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


Тип уроку
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   43

2.Косар



Люба похапцем одяглася й вийшла з хати. Із верб, що обступали подвір’я, накрапало місячне проміння. Блакитна ніч стояла в своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм, де й пшеничний хліб пахне зіллям дібров.

Люба пройшла мимо корови, що лежала на мураві. Од худоби віяло молоком і дозрілою суницею. Корова важко зітхнула, Люба почухала її між рогами, вийшла на дорогу й пішла до озеречка.

Праворуч від озеречка уже лежали росою прибиті покоси, але ніде ще не манячили копички. Оце завтра чи позавтра вони, мов парубота, стануть навколо води.

Коло пагорба, до якого від води тягнувся рясно занизаний кетягами кущ калини, дівчина злякано зупинилась. На купинці трави, широко розкидавшись, спала під свиткою людина, а біля неї лежала коса, мантачка й торбина.
  • Та це ж Мар’ян Поляруш! – в дівчини відразу проходить острах.

Вона приглядається до найкращого в селі косаря. Щось могутнє й красиве зосереджене в його дужій постаті, в обводі довгастого засмаглого обличчя. На зігнутих міцних руках спочиває велика голова. У Мар’яна прямий ніс, виразні лінїї ніздрів схожі на два зубці часнику. Тільки тепер дівчина помічає, що в очних западинках косаря блищить роса. Її рука мало не потягнулась, щоб отерти з очей оті холодні небесні сльози.

Під босою ногою несподівано тріснув крихкий корінець. Люба здригнулася, навшпиньки відійшла від Мар’яна і слизькими, нахололими стежками побігла до хати. (За М.Стельмахом; 215 сл.)

    • Пояснити значення слова мантачка (вузький дерев’яний плоский брусок, укритий шаром смоли з піском, для гостріння коси).
    • Дібрати синоніми до слів мурава, постать, обвід (обличчя), засмаглий.
    • Скласти план вибіркового переказу (орієнтовний: 1.Щось могутнє й красиве в його дужій постаті. 2. Довгасте засмагле обличчя. 3. Міцні руки й велика голова. 4. Прямий ніс з чіткими лініями ніздрів. 5. Небесні сльози в очних западинках.)
    • Усно переказати опис зовнішності косаря Мар’яна.



3.Дідусь



Дідусь попросив оповістити рідню, щоб прийшла попрощатися. У хаті зібралося трохи родичів. Усі сиділи, засмучено схиливши голови.

Сашко опустився скраєчку ліжка. Помітив, як дідусь перемінився на обличчі. На щоках ані кровинки, колись червоні й гарні уста поблідли, взялися смагою. В очах зник колишній завзятий блиск. Лише сиві-сиві вуса, як і раніше, стирчали непокірно, войовниче, а кошлаті брови так само грізно звисали з високого посіченого зморшками чола. Але вони не надавали дідусеві суворого вигляду, навпаки, він видавався лагідним і добрим.

Дідусь кволо узяв онука за руку.

- Ну, от потурбував вас, - ворухнув він пересохлими вустами. – Хотілося побачитися... востаннє...

- Ще бачитимемось... – невпевнено сказав батько. – скоро ось вісімдесят ваших одгуляємо... Усі зберемося у вас...
  • Авжеж, збирайтеся... – перепинив дідусь батька. – Не забувайте матері...

Старий окинув усіх неквапливим поглядом, мовив:
  • Дивлюся оце на вас, діти, і не печаль ятрить моє серце, а радість гріє його. Бо нема в нашому роді ні лежнів, ні злодіїв. Жоден не вбивав, не крав і не ошукував. Усе, що в нас є, надбали своїми руками, - і він виставив, як свідків, сухі спрацьовані руки. – Живіть і далі в злагоді й мирі. Не кривдіть одне одного, помагайте слабшому...

Йому важко було говорити. На чолі виступили росинки поту. Певно, дідусь збирався з силою, бо, видно, хотів ще шось сказати наостанок.

- Прожив я, діти, довге життя. А що вже роботи переробив... Тільки жалко мені, що так і не наробився... Дуба мого не пиляйте, хай росте. Лопати для копачів я погострив...

Усі мовби покам’яніли. Дідусь подав рукою знак, щоб підходили прощатися.

Помер дід Артем тієї ж ночі. Ховало його майже все село. (За Б.Комаром; 260 сл.)

  • Дібрати синоніми до слів засмучено, завзятий, кошлатий, наостанок; пояснити значення виразу взятися смагою; розкрити переносне значення підкреслених слів у виразах росинки поту; всі покам’яніли.
  • Скласти план вибіркового переказу (орієнтовний: І. Дідусь перемінився на обличчі. 1. На щоках – ані кровинки. 2. Колись червоні вуста поблідли. 3. Зник завзятий блиск очей. ІІ. Сиві вуса стирчали войовничо. ІІІ. Грізні кошлаті брови не надавали грізного вигляду. ІV. Посічене зморшками чоло. V. Вік діда Артема. VІ. Сухі спрацьовані руки).
  • Усно переказати опис зовнішності дідуся.



Урок № 23


Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Дієприслівниковий зворот. Літера и в суфіксах дієприслівників.

Мета: дати поняття про дієприслівник як особливу форму дієслова, формувати вміння розпізнавати дієприслівники в реченнях, визначати їхні граматичні ознаки; формувати вміння визначати орфограму “Буква и в суфіксах дієприслівників”; дати поняття про дієприслівниковий зворот, формувати вміння визначати його в реченнях, виділяти комами на письмі, правильно інтонувати речення з дієприслівниковими зворотами; виховувати повагу до народних прислів’їв як засобу передачі мудрості попередніх поколінь наступним; розвивати увагу, мовне чуття, логічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник.