Geum.ru

О. П. Глазова рідна мова плани-конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


Текст для стислого переказу
Ділові папери. Розписка. Аналіз письмового переказу
Хід уроку
V. Проведення аналізу письмового переказу.
VІІ. Підведення підсумків уроку.
Подобный материал:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   43

Текст для стислого переказу



Скарб гетьмана Полуботка


Ця історія має давність у два з трьома чвертями століття. Про так званий скарб гетьмана Павла Полуботка згадали й знову заговорили років із двадцять тому. Статтями про казкові багатства гетьмана зарясніли газети. Чи ж не ставатиме ця детективна історія з роками все більш дражливішою на тлі нашої бідності й заборгованості?

Про що, власне, йдеться? Хто такий гетьман Полуботок і що відомо про той його напівлегендарний скарб?

Чернігівського полковника Павла Полуботка обрали наказним гетьманом Лівобережної України. Сподівалися, що невдовзі цар Петро І дозволить обрати його гетьманом повновладним. Та цар не довіряв Полуботкові, боячись, що з нього може вийти новий Мазепа.

Полуботок уперто намагався відновити для України забрані російським царем права. За це він і був кинутий до горезвісної Петропавловської фортеці. Його незламність, лицарська поведінка в імператорській катівні зробили з мученика народного улюбленця. Недаремно в ті часи по українських хатах зображення крамольного гетьмана виставляли поруч із іконами.

Наказний гетьман Полуботок був не тільки сміливим і розумним, він був далекоглядним і обережним. Готуючись до найгіршого, він начебто вислав з України до Лондона величезну суму в золоті, десь приблизно один мільйон фунтів стерлінгів. Довірена особа вклала той скарб до Лондонського банку. Дехто з істориків стверджує, що цю секретну місію таємно здійснив син Полуботка Остап.

Супровідний лист до банку був водночас і гетьмановим заповітом. У разі своєї смерті Полуботок доручав виплатити ці гроші таким чином. Представник незалежної Української держави мав одержати 80%, проте в обов’язковій присутності одного з гетьманових нащадків по чоловічій лінії. Нащадкові ж заповідалася решта скарбу – 20%.

Після того, як Павло Полуботок був насмерть закатований у Петропавловському казематі, його син тайкома покинув Україну. Про його подальшу долю нічого не відомо.

Кілька разів Полуботкові нащадки робили спробу розшукати родинний скарб. Кожна така спроба завершувалася невдачею.

Кожний детектив повинен мати розв’язку. В нашому ж її немає.

Звісно, можна підрахувати, в які трильйони перетворився нині Полуботків скарб. Та чи є в тому сенс? Певно, тепер для виплати отих колись вкладених гетьманичем грошей довелося б спродати всю Англію разом із Шотландією й північною Ірландією. Мабуть, ці гроші могли б скласти бюджет незалежної України на кілька сотень, а то й на тисячу років уперед.

Проте подейкують, буцімто Британський парламент прийняв ухвалу про те, що всі капітали з відсотками, що зберігаються в англійських банках понад 150 років, поверненню не підлягають. Може, то саме гетьманів скарб так налякав стареньку Англію?

А що коли козацьке золото все-таки було насправді? (За І.Малишевським; 390 сл.)

  • Пояснити лексичне значення слів гетьман (в Україні ХVІ-ХVІІ ст. воєначальник козацького війська; в ХVІІ-ХVІІІ ст. – правитель України і головнокомандуючий козацьким військом), місія (відповідальне завдання, доручення), фунт стерлінгів (грошова одиниця Великобританії), трильйон (число, яке зображується одиницею з дванадцятьма нулями), каземат (тут: одинична камера у фортеці для утримання в’язнів), детектив (літературний твір, кінофільм, зміст яких присвячено розкриттю заплутаного злочину).
  • Дібрати синоніми до слів тло, сенс, крамольний (бунтівний), дражливий, ухвала, подейкувати.
  • Скласти план тексту (орієнтовний: І. Цій історії два з трьома чвертями століття. ІІ. Нині ця історія особливо дражлива. ІІІ. Що відомо про Полуботка. 1. Чернігівського полковника обрали наказним гетьманом. 2. Цар не довіряв Полуботкові. 3. Боротьба гетьмана за повернення Україні прав. 4. В’язень Петропавловської фортеці. 5. Мученик став народним улюбленцем. ІV. Полуботків скарб. 1. Далекоглядність гетьмана. 2. Золото у Англійському банку. 3. Як гетьман заповів поділити гроші. V. Доля Oстапа Полуботка не відома. VІ. Який бюджет України міг би скласти скарб. УІІ. Рішення Британського парламенту. VІІІ. Чи ж існувало козацьке золото?)
  • План докладного переказу перебудувати на план переказу стислого (орієнтовний: І. У чому дражливість історії про Полуботків скарб. ІІ. Як це було. 1. Боротьба наказного гетьмана за права України. 2.Ув’язнення правдоборця. 3.Нардний улюбленець. ІІІ. Гетьманів скарб у Англійському банку. ІV. Заповіт Павла Полуботка. V. Чи ж існувало козацьке золото?)
  • Написати стислий переказ.


Урок № 21

Зв’язне мовлення

Ділові папери. Розписка. Аналіз письмового переказу

Мета: пояснити особливості складання розписки, формувати вміння складати цей діловий папір відповідно до окресленої ситуації спілкування; підбити підсумки учнівських переказів, відзначити позитивне у їх виконанні, проаналізувати допущені типові помилки й недоліки учнівських творчих робіт; спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, удосконалювати навички самостійної роботи.

Хід уроку


І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


* Вибірковий диктант. Виписати назви документів. Які документи є в членів вашої родини? За яких обставин і для чого вони складаються? Як слід складати ділові папери?


Своїм указом, аж занадто строгим, Валуєв мову знищить не зумів. (І.Савич.) Побожна, урочиста тиша охопила зал, коли президією з’їзду було оповіщено, що Центральна Рада має оголосити свій Універсал. (В.Винниченко.) Літати я хочу без паспорта й візи поза кордонів колючі дроти. (Д.Павличко.) Тоді з’явивсь Іван Хомич. Він брав від нас заяви, посвідки, анкети. Питав, порившись в вороху заяв: “Хто дід? Хто батько? Звідки? Як ти? Де ти?” (М.Бажан.) Прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: “Мама”. (П.Перебийніс.) Будь першим у полі, а не в протоколі. (Нар.творч.)


Cловник. Документ - складене відповідно до вимог закону письмове свідоцтво, що підтверджує будь-який факт, що має юридичне значення (наприклад: свідоцтво про народження, атестат або диплом про освіту, свідоцтво про укладення шлюбу, заповіт). Документи регулюють ділові стосунки між членами суспільства.


ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


* Пояснення вчителя.


Розписка – діловий папір, у якому укладач підтверджує факт одержання чогось від іншої особи або організації. Як і інші ділові папери, розписку складають в офіційно-діловому стилі, якому властиві такі ознаки:

тон викладу має бути нейтральний, емоційно забарвлені слова не вживаються;

усі слова вживаються тільки в прямому значенні, застосовують терміни, цифрові дані, чітко зазначаються прізвища й дати;

викладена інформація формулюється за допомогою суджень, у яких щось стверджується або заперечується.

Як і більшість ділових паперів, розписка складається за певним стандартом. Думки викладаються за допомогою речень певної будови. Такі традиційні для ділового стилю мовні звороти (мовні кліше) полегшують спілкування. Обов’язковою є назва ділового паперу (розписка). Необхідно зазначити, ким і кому, у зв’язку з одержанням яких матеріальних цінностей розписку видано. Як правило, розписка розпочинається словами: Я, Білоноженко Сергій Іванович, учень 7 класу Вишнівської середньої школи... або Видана мною, Сторожуком Олександром Григоровичем, робітником заводу “Кристал”... . Ліворуч під текстом зазначається дата, праворуч ставиться розбірливий підпис.

Пишеться розписка обов’язково від руки в єдиному примірнику. Виправлень і підчисток бути не повинно. Грошові суми слід записувати цифрами та літерами. Найменування матеріальних цінностей потрібно вказувати точне.

Розписка складається за принципом “юридичної довіри”, тобто здатності спричинити передбачену законом відповідальність за невиконання зазначеного цей діловий папір не має (крім розписок, нотаріально завірених). Тому печаткою та підписом керівника установи розписку не завіряють. Завіряється розписка лише підписом одержувача. Після повернення матеріальних цінностей (термін такого повернення часто зазначається) розписка йому повертається.


* Опрацювання зразка розписки.


Розписка


Я, вчитель української мови Київської середньої школи № 158 Тараненко Віктор Андрійович, одержав у бібліотекаря Сенченко Галини Іванівни 18 (вісімнадцять) орфографічних словників для кабінету української мови і літератури.

10. 11. 2002. Підпис.


ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.


* Скориставшись зразком розписки, від власного імені скласти одну з таких розписок:

  • про одержання у вчителя фізичної культури боксерських рукавичок футбольного або баскетбольного м’яча для індивідуальних тренувань на півроку;



  • про одержання у вчителя образотворчого мистецтва 12 тюбиків олійних фарб та 4 пезлів для оформлення декорацій шкільного вечора;



  • про одержання в костюмерній Національної опери ім. Т.Г.Шевченка 20 комплектів жіночих українських національних костюмів для виступів шкільного хореографічного анстамблю терміном на рік.


V. Проведення аналізу письмового переказу.


* Загальна оцінка вчителем виконаної роботи.


* Аналіз двох-трьох найбільш вдалих робіт (учителем або колективно учнями).

Схема аналізу письмового переказу


1.Чи розкрито в переказі тему.

2.Чи передано головну думку переказуваного тексту.

3.Чи в правильній послідовності переказано зміст.

4.Чи не пропущено чогось, чи не додано того, чого немає в тексті.

5.Чи відповідає текст переказу типовому значенню переказуваного тексту-зразка (чи правильно побудовано речення розповіді або опису, чи правильно передано роздум).

6.Чи збережено в переказі стиль тексту-зразка.

7.Грамотність. Графічне оформлення.


*Повернення учням зошитів. Оголошення оцінок за роботу.


VІ. Індивідуальне опрацювання учнями допущених помилок. (Учні, які раніше впоралися з роботою, одержують індивідуальне завдання).


VІІ. Підведення підсумків уроку.


VІІІ. Домашнє завдання. Завершити роботу над помилками.