Geum.ru

О. П. Глазова рідна мова плани-конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


Тема: Вступ. Мова – скарбниця духовності народу.
Хід уроку
V. Підбиття підсумків уроку.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43



Урок № 1

Тема: Вступ. Мова – скарбниця духовності народу.

Мета: пояснити духотворчу роль мови, її значення у формуванні й удосконаленні духовної сутності кожного мовця; виховувати патріотичні почуття, почуття національної гідності, повагу до рідної мови; розвивати логічне й образне мислення, увагу, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку



І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.


* Робота біля дошки. Записати речення, пояснити лексичне значення виділених слів. Визначити в словах орфограми, пояснити написання слів.


Рідна мова... Вона прекрасна, мелодійна, милозвучна. Недаремно її називають солов’їною. Мов пісня, вона ллється живлющим струмочком, надихає, збагачує, облагороджує. Великим і щедрим має бути народ, який володіє таким неоціненним багатством, такою невичерпною скарбницею духовності й культури.

За М.Красуцьким.

Словник. Духовність – спрямованість свідогляду, в основу якого покладено відстороненість від усього матеріального, приземлено-практичного; специфічно людська якість, недосяжна як для тварини, так і для машини. Пронизує всі форми людської свідомості: моральну, політичну, релігійну, художню тощо. У християнстві Д. пов’язана з внутрішньою чистотою, скромністю, порядністю. Культура - сукупність матеріальних та духовних цінностей, а також способи їх створення, вміння використовувати для людського прогресу, передавати з покоління в покоління.


ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу.


* Пояснення вчителя.


Ще в давнину люди зрозуміли, що мова є не лише засобом спілкування, вона олюднює, шліфує людську душу, формує світогляд, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою слова в людські душі можна вкласти знання й почуття, що навернуть до добра й справедливості, виплекають найкращі риси. Тому-то Тарас Шевченко саме на мову покладав місію рятівника нації, оборонця своїх співвітчизників:

Я на сторожі коло їх

Поставлю Слово!


ІV. Виконання вправ на закріплення.


* Робота біля дошки за роздавальним матеріалом (двоє учнів).


Картка 1


Виразно прочитати уривок з поезії. Пояснити вислів “мова - скарбниця духовності народу”. Витлумачити значення слова духовність. Яке слово у виділеному словосполученні вжите в переносному значенні? Розкрити це значення.


Ой знущались з мого слова,

В рідне кидали каміння,

А воно, живуче, знову

Одягалося в проміння.

І огнисте слово лине,

Пробива задублі груди

І добро для всіх єдине –

Волю й правду – сіє всюди.

М.Старицький.





Картка 2


Виразно прочитати уривок з поезії. Чому автор називає мову “душа голосна України”? Як слід ставитися до рідної мови? До державної мови країни, у якій живеш?


Яка у ній сила і кличе, й сія,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини!

О мово моя,

Душа голосна України!

Це – матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мово вкраїнська!.. Хто любить її,

Той любить мою Україну.

В.Сосюра.


* Попереджувальний диктант.


І. А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра.) В мові – воля героїв, вияв вільного духу, духу нації прояв, сила вільного руху. (Д.Білоус.) Як плоть моя замішана на слові, отак мій дух – на українській мові. (Т.Майданович.) В промінні мови пророста душа, і серце з серцем радісно говорить. (В.Кучерук.) Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.) Свято рідної мови настане тоді, коли нею освятиться кожен наш будень. (Р.Доценко.) Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний.)

ІІ. Кожне слово людську історію чудово, як чиста крапля, відбива. (М.Рильський.) Кожне слово славне, славне аж до подвигу. (І.Драч.) Облітали моди й стилі, як під сиверком полова. Набиралося на силі триста з гаком рідне слово, що султанів попелило і сміялось чорноброво. (Б.Олійник.) Жити буде наша мова, зоряниця Кобзаря, зірка Лесина й Франкова, Рильського ясна зоря! (Д.Павличко.) Нас кличе Україна-мати одвічну силу дарувати, свій дух передавать словам. (Д.Білоус.) Не згинуть думи вікові, ні наша мова кришталева... (Д.Павличко.) Твоя дорога – твоя вітчизна, вона безмежна, кінця не буде. Твоя стежина – то мова й пісня, що їх до тебе донесли люди. (О.Довгий.) Як же просто і вільно без меж думці, рідному щирому слову, що окрилюють душу і мову! (П.Воронько.) Слово добре, ніжне і крутеє, і глибинне, наче плин ріки, принесуть новітні Прометеї. (А.Малишко.)


Словник. Сиверко – північний вітер. Полова - відходи при обмолочуванні й очищенні зерна хлібних злаків.


* Диктант із коментуванням.


І. Мово, рідна матусю, за руку мене ведеш! (М.Самійленко.) Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра.) Не ламай у лузі гілку калинову, сиротою станеш, як забудеш мову. (Л.Диркавець.) Я землякам своїм кажу: “Братове!”, заглиблююсь в історію родів. Із жодної ми не сміялись мови, а не забороняли й поготів. (Д.Білоус.)

ІІ. Нашу культуру, нашу духовність руйнували. Нас намагалися підкорити, знищити, ополячити, отуречити, отатарити, онімечити, русифікувати. Та наша мова, наша духовність пробивалися крізь заборони і переслідування, тендітними паростками проростали на камені й металі.

Нині ми встали з колін, відчули себе людьми. Ми – український народ зі славною багатовіковою історією, зі своєю мовою. У нас є своя Держава й державність. Ми пишаємося, що ми – українці.

За М.Красуцьким.

ІІІ. Наслідком бездуховності є душевна кволість. Тільки позбавлена духовності людина постійно комусь “доводить”, що ми – не заблудле в африканських хащах плем’я, а народ. “Невеличкий” такий народець, усього сімдесят мільйонів на Землі. Постійно когось “переконує”, що Україна – не вавилонське стовпотворіння, а велика держава, а українці – не “маленькі” росіяни, тобто малороси, а великий народ. Воля і Незалежність залежить саме від духовності, сили Духу. А сила Духу – від чистоти душі.

З журналу.

V. Підбиття підсумків уроку.


VІ. Домашнє завдання. Вправи 1, 2 (усно).