Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних І соціальних наук зовнішня політика україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Базові засади зовнішньої політики незалежної україни
Методичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

БАЗОВІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ



План
  1. Визнання незалежної України як актора міжнародних відносин.
  2. Принципи формування основ національної зовнішньої політики. Основні документи зовнішньополітичної концепції України.
  3. Діяльність незалежної України в ООН.


РЕФЕРАТИ:
  1. Основоположні політико-правові акти української держави та їх роль у формуванні зовнішньополітичної доктрини.
  2. Проблеми міжнародної безпеки і роззброєння у зовнішній політиці України.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

У першому питанні необхідно 1) розглянути позиції провідних держав світу та держав-сусідів УРСР стосовно визнання незалежності України напередодні розпаду СРСР; 2) описати хронологію суверенізації Республіки та її визнання іншими державами; 3) вказати чинники, які впливали на процес визнання Незалежності України різними державами у 1991-1992 рр. [1; 4, с. 550-563; 6, с. 325-385; 7, с. 348-348; 10, с. 16-135; 18, с. 617-624; 20, с. 107-115, 146-186, 395-408; 24, с. 7-54; 28; 32, с. 30-53].

При розгляді другого питання, слід розкрити об’єктивні показники, які визначають силу України на міжнародній арені та зумовлюють приналежність України до певного типу держави [1; 2; 5; 7; 8; 10; 16; 17; 20, с. 95-128, 186-208; 22, с. 87-91; 27, с. 142-178, 372-390, 449-494, 555-562; 31]. На цій основі слід виділити та охарактеризувати притаманний для України тип зовнішньої політики, вказати об’єктивні та суб’єктивні чинники, що на нього впливають. У цьому випадку слід відзначити, що саме суб’єктивні показники сили української держави зумовлюють формування реальної зовнішньої політики [2; 3, с. 103-179; 13; 14; 21; 27, с. 128-140, 193-200, 288-300, 390-406, 429-468, 481-494; 29, с. 92-108, 150-157, 377-384; 30, с. 41-42; 33; 34]. При висвітленні питання особливу увагу слід звернути на базові документи, які визначають напрями зовнішньої політики України, її реальний зміст та цілком відображають домінуючі в українському суспільстві настрої [4, с. 530-568; 6, с. 325-385; 10, с. 16-135; 18, с. 617-624; 24, с. 7-54; 32, с. 12, 33-38, 69-72; 35]. У цьому питанні також необхідно 1) розкрити особливості формування зовнішньої політики української держави; 2) проаналізувати еволюцію законодавства у сфері зовнішньої політики; 3) співвіднести його зміст із класичними принципами зовнішньої політики кожної держави (безпека, суверенітет, територіальна цілісність тощо) [9; 24; 25; 32, с. 7, 8-9, 13, 16-28, 693-695; 35].

У третьому питанні слід з’ясувати роль ООН як міжнародної організації, в рамках якої діяльність українських дипломатів 1) забезпечила донесення інформації про Україну; 2) найбільше сприяла визнанню й утвердженню української державності; 3) впливала на формування правових основ зовнішньополітичної діяльності України і формування досвідчених кадрів українського дипломатичного корпусу; 4) сприяла проведенню найбільш активної та збалансованої зовнішньої політики на міжнародній арені (через діяльність у РБ ООН) [4, с. 597-616; 10, с. 136-179; 11; 18, с. 660-664; 19; 23; 24, 25; 32, с. 295-331, 334-337, 412].

У першому рефераті варто звернутись до аналізу зовнішньополітичних принципів, викладених в основоположних правових актах української держави [22; 24-25; 32, с. 32-41, 72, 207-220, 343-405; 35, с. 33-34], проаналізувавши, як їх положення втілюються у реальній зовнішній політиці України.

Другий реферат передбачає аналіз 1) участі України у процесах роззброєння в Європі; 2) участі нашої держави у проектах щодо гарантування міжнародної безпеки; 3) викликів і перспектив в даній сфері у зв’язку із закінченням дії радянсько-американських угод про обмеження озброєнь у Європі та зміною розстановки сил в Європі; 4) проблеми ядерної зброї у зовнішній політиці України. У рефераті слід визначити аргументи “за” і “проти” відновлення ядерного статусу української держави (в оборонному, зовнішньополітичному, економічному та технологічному аспектах) [3, 142-156; 4, с. 602-616; 5, c. 24-77; 10, с. 602-616; 18, с. 326-379; 24-25; 28, с. 41-42; 12-14; 26; 32, с. 223-240, 269-286, 408-439, 693-694; 35].


ЛІТЕРАТУРА:
  1. Бжезінський З. Велика шахівниця. – Львів; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000. – 236 с. ссылка скрыта;
  2. Ведернікова І., Котляр А., Мостова Ю. [та ін.] Україна – світу, держава – громадянам // Дзеркало тижня. – 2009. – 22-28 серпня. – №31(759). – С. 1, 2-3.
  3. Вишняк О.І. Соціокультурна динаміка політичних регіонів України. Соціологічний моніторинг: 1994-2006. – К.: Інститут соціології НАНУ, 2006. – 203 c.
  4. Гайдуков Л.Ф. [та ін.] Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки): Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 624 с.
  5. Горбулин В. Без права на покаяние. – Х.: Фолио, 2009. – 379 c.
  6. Дещинський Л.Є., Панюк А.В. Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навчальний посібник. – Львів: Вид-во НУ “ЛП”, 2001. – 736 с.
  7. Дугин А.Г. Основы геополитики. – М.: Арктогея, 1997. – 490 c. .narod.ru/dugin/chapt05.php">;
  8. Жук П., Мазур Н., Соломонюк Р. [та ін.] Етнополітична карта світу ХХІ століття / Метод. і предмет. коментарі. – Тернопіль: Мандрівець, 2000. – 240 с. ссылка скрыта;
  9. Законодавство України: Інтернет-Портал Верховної Ради // ссылка скрыта;
  10. Зленко А.М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін. – Харків: Фоліо, 2003. – 559 с.
  11. Зовнішня політика України: здобутки і проблеми / Ребкало В.А., Шахов В.А. – К.: Знання України, 2007. – 24 с.
  12. Контури європейської безпеки: процес створення / Вонсович О.С. – К.: Знання України, 2007. – 24 с.
  13. Куди прямує Україна? Вибір матеріалів післяконференційних ; [За ред. д-р. Януша Онишкевича]. – Варшава: Фонд центру міжнародних відносин, 2003. – 92 с.
  14. Литвиненко О. Три джерела, три складові частини майбутнього. Наскільки диявольським буде вариво? // Дзеркало тижня. – 2009. – 19-21 серпня. – №30(758).
  15. Михальченко Н.И., Андрущенко В.П. Беловежье. Л. Кравчук. Украина 1991-1995. – К.: Украинский центр духовной культуры, 1996. – 512 с.
  16. Моро-Дефарж Ф. Введение в геополитику. – М.: Конкорд, 1996. – 147 с. ссылка скрыта;
  17. Мэхэн А.Т. Влияние морской силы на историю, 1660–1783. – М.: Изд-во ACT; СПб.: Terra Fantastica, 2002. – 634 с. ссылка скрыта;
  18. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А. Смолія. – К.: Альтернативи, 2001. – 736 с.
  19. Незалежна Україна в системі міжнародних зв’язків: Навчальний посібник / Катиренчук Б.А., Гетьманчук М.П. [та ін.]. – 2-ге вид. – Львів: Військовий ін-т НУ “ЛП”, 2000. – 240 с.
  20. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України? / Упор., передмова О.І. Шаблія. – Львів: Світ, 1994. – 416 c.
  21. Слісаренко І. Нові акценти зовнішньої політики України: інформаційно-комунікаційний аспект (продовження) // Персонал. – 2005. – №11. ссылка скрыта;
  22. Трохимчук С. Україна та світ: геополітичні нариси. – Львів, 1996. – 104 c.
  23. Україна в міжнародних організаціях / Семіков О.В, Фурашев В.М. – К.: Знання України, 2007. – 24 с.
  24. Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів (1991-1995 рр.): Підручник. – У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – Кн. 1. – 736 с.
  25. Україна на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів (1991-1995 рр.): Підручник. – У 2-х кн. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – Кн. 2. – 496 с.
  26. Україна-НАТО: регіональний вимір (Львів, 6 грудня 2008 р.) ; [Укл. Романюк А., Скочиляс Л.]. – Львів: ЦПД, 2008. ссылка скрыта;
  27. Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки – 2005 / За ред. О.С. Власюка. – К.: Знання України, 2005. – 608 c.
  28. Українська державність у ХХ столітті (Історико-політологічний аналіз). – К.: Політична думка, 1996. ссылка скрыта;
  29. Українське суспільство 1992-2006. Соціологічний моніторинг / За ред. д.ек.н. В. Ворони, д.соц.н. М.Шульги. – К.: Інститут соціології НАНУ, 2006. – 578 c.
  30. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций ; [Пер. с англ. Ю. Новикова, Т. Велимеева]. – М.: Изд-во АСТ, 2003. – 603 с. ссылка скрыта;
  31. Хаусхофер К. О геополитике: Работы разных лет. – М.: Мысль, 2001. – 426 с. ссылка скрыта;
  32. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 710 с.
  33. Шангіна Л. Вік повної дієздатності, або свято яке знову не з нами // Дзеркало тижня. – 2009. – 22-28 серпня. – №31(759). – С. 4.
  34. Ялова О. Міжнародний імідж України // Україна дипломатична: науковий щорічник. – 2004. – Вип. 4. – С. 627-632.
  35. Яку Україну пропонують Україні чи Програми та реальні практики політичних партій України? // Теми залу періодики незалежного інформаційно-аналітичного ресурсу “Діалог.УА”: ссылка скрыта.


ТЕМА 8