Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни національний університет «львівська політехніка» інститут гуманітарних І соціальних наук зовнішня політика україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Українське питання у міжвоєнний період (1921-1939 рр.) та у період другої світової війни (1939-1945 рр.)
Методичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1921-1939 РР.) ТА У ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 РР.)



План
  1. Українське питання як проблема європейської політики міжвоєнного періоду.
  2. Зовнішньополітична діяльність українських урядів УНР та ЗУНР в екзилі.
  3. Україна в експансіоністських планах і діях європейських держав (1939-1941 pp.). Пакт Молотова-Ріббентропа та проблема його оцінки.
  4. Україна у Другій світовій війні (1941-1945 pp.).


РЕФЕРАТИ
  1. Українське питання у радянсько-німецькому пакті Ріббентропа-Молотова 1939 р. та Таємному протоколі до нього.
  2. Україна у політиці нацистської Німеччини періоду Другої світової війни.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Перше питання теми присвячено міжнародному становищу в Європі після завершення Першої світової війни. У цьому контексті слід розглядати українське питання як складову частину та впливовий чинник зовнішньої політики низки європейських держав. У першому питанні слід розглянути утворення СРСР та місце у ньому України, процес фактичного та офіційного визнання УРСР, утворення Народного Комісаріату Закордонних Справ УРСР. Водночас слід враховувати й те, що Москва контролювала всі сфери життя радянських національних республік. Тільки завдяки цьому центральне компартійно-радянське керівництво мирилося з юридично незалежним статусом Української СРР на початку 20-х pp. Однак існувала сфера, в якій централізований контроль керівників державної партії перетворювався на абсолютний – дипломатична діяльність. Йдеться про те, що міжнародна діяльність НКЗС УРСР на початку 20–х років починає скорочуватися та підпорядковуватися центральним органам влади, що згодом призводить й до цілковитої його ліквідації [5, с. 7-21; 6, с. 166-203; 7, с. 177-220; 9, с. 177-202; 10, с. 173–280; 13; 19, с.8-39, 267-318; 21; 22, с. 397–484; 24, с. 189-204; 29; 30]

У другому питанні слід наголосити, що попри майже чотири роки Визвольних змагань, українським національним урядам не вдалося здобути міжнародне визнання, що згодом призвело до поділу території України між сусідніми державами. Так, Західну Волинь і Східну Галичину окупувала Польща, Бессарабію й Північну Буковину – Румунія, а Закарпаття –Чехословаччина. Як наслідок, українські національні уряди опинилися в еміграції: П.Скоропадський та його прихильники – у Німеччині, С.Петлюра й уряд УНР – в Польщі та Франції, П.Петрушевич і уряд ЗУНР – в Австрії та Чехословаччині. Для представників української діаспори, „екзильних" урядів УНР і ЗУНР дипломатична діяльність на міжнародній арені вийшла на перший план в боротьбі за незалежність України [11; 22, с. 426-460; 24, с. 199-204; 30; 31].

При підготовці до третього питання, необхідно звернути увагу на те, що на початку Другої світової війни українські землі залишалися розділеними між СРСР, Польщею, Угорщиною та Румунією. Загалом, Україна виступала об'єктом політики інших держав, предметом торгу між її поневолювачами. У цьому питанні бажано з′ясувати характер і особливості зовнішньополітичного становища України, проаналізувати радянсько–німецькі переговори й процес підписання та реалізації Пакту про ненапад від 23 серпня 1939 року, перерозподіл сфер впливу у Центрально–Східній Європі. Особливу увагу слід зосередити на значенні Пакту Ріббентропа-Молотова та «Таємного протоколу» для українських земель. У цьому контексті слід визначити міжнародний аспект приєднання до УРСР Північної Буковини та трьох повітів Бессарабії [3; 5, с. 144-184; 6, с. 210-217; 9, с. 217-225; 10, с.286-298; 16, с. 14-54; 17, с. 70-105; 22, с. 491-511; 23, с. 274-285; 24, с. 204-214; 27, с. 13-31; 32].

У четвертому питанні слід розглянути процес окупації УРСР Німеччиною та її політику на окупованих територіях. Особливу увагу слід звернути на появу та крах надій на державність (30 червня 1941 p.), охарактеризувати зовнішні зв'язки збройного підпілля ОУН-УПА в 1942-1943 pp. Також у цьому питанні слід проаналізувати внесок України й українців для розгрому нацистської Німеччини та її союзників, звільнення України від нацистської окупації, наслідком чого стала реабілітація зовнішньополітичної функції УРСР – відновлення діяльності Народного Комісаріату Закордонних Справ УРСР. Значну увагу слід зосередити на розгляді та вирішенні «українського питання» на міжнародних конференціях антигітлерівської коаліції [4; 5, с. 216-359; 6, с. 217-265; 8, с. 155-202; 10, с.298-328; 12; 14; 15; 16, с. 56-120; 17; 18; 22, с.511-545; 23, с. 303-406; 24, с. 214-218; 26; 27, с.32-51; 28, с. 147-150].

У першому рефераті необхідно зазначити, що Українська PCP напередодні Другої світової війни не виступала як самостійний суб'єкт міжнародних відносин. Саме тому вона не несе відповідальності за укладені СРСР договори про «розчленування» Польщі, зокрема Пакту Ріббентропа-Молотова. Водночас, возз'єднання Західної України з Радянською Україною слід розглядати з урахуванням тривалої боротьби українського народу за соборність, а не у контексті реалізації імперських цілей СРСР та Німеччини [1, с. 160-161; 2; 5, с. 123-143; 9, с. 213-217; 10, с. 286-291; 15; 22, с. 491-498; 24, с. 204-214; 30; 32].

У другому рефераті слід проаналізувати процес окупації України Німеччиною та особливості її політики на окупованих територіях. Для цього слід використати такі джерела [12; 14; 17; 22, с. 493-498; 23, с. 318-334; 24, 204-211; 27, с.5-12].


ЛІТЕРАТУРА
  1. Боєчко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони України: історична ретроспектива та сучасний стан. – К.: Основи, 1994. – 168 с.
  2. Волков С, Емельянов Ю. 1939: до и после секретних протоколов. – М., 1990.
  3. Гетьманчук М.П. Українське питання у відносинах Радянського Союзу та Німеччини на початку Другої світової війни (вересень – жовтень 1939 р.) // Сторінки воєнної історії: 3б. наук, статей / НАН України. Інститут історії України. – К.; 2004. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 162-172.
  4. Гриневич P.A. Утворення народного комісаріату закордонних справ Української РСР: проекти і реалії (1944-1945 рр.) // Український історичний журнал. – 1995. – № 3. – С. 36-47.
  5. Гриневич В.А., Даниленко В.М., Кульчицький С.В., Лисенко О.Є. Україна і Росія в історичній ретроспективі: радянський проект для України. – К.: Наукова думка, 2004. – Т.2. – 530 с.
  6. Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації XIX-XX ст.: Навчальний посібник. – К: Ґенеза, 1996. – 360 с.
  7. Дещинський Л.Є., Панюк A.B. Міжнародні відносини України: історія і сучасність: Навч. посіб. – Львів: Вид-во НУ "ЛП", 2001. – 424 с.
  8. Дещинський Л.Є., Постоловський P.M. Статус України в міжнародних відносинах у період Другої світової війни // Вісник НУ .Львівська політехніка": Держава і армія. – Львів, 2005. – №541. – С. 5–14.
  9. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з франц. – К.: Основи, 1995. – 903 с.
  10. Історія України: нове бачення: У 2–х т. / Під ред. В.А.Смолія. – К.: Україна, 1996. – Т. 2. – 494 с.
  11. Ковалюк В. Західна Україна на початку Другої світової війни // Український історичний журнал. – 1991. – №9. //ry.org.ua/index.php?urlcrnt=JournALL/i ndex.php&year=1991&numnam=9&itjournal=journal
  12. Коваль В. В роки фашистської навали: Україна в міжнародних відносинах у період Великої Вітчизняної війни. – К., 1963. – 70 с.
  13. Коваль В. Возз'єднання західноукраїнських земель та міжнародні відносини 1939-1941 pp. – К., 1979. – 270 с.
  14. Коваль В. Міжнародний імперіалізм і Україна. 1941-1945. – К., 1966. – 267с.
  15. Коваль В.С. Радянсько-німецкий пакт 1939 р. // Препринт № 11. – К.: АН УРСР: Інститут історії. – 1989. – 48 с.
  16. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939-1945 рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.
  17. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж; Нью-Йорк; НТШ ім. Т.Шевченка у Львові, 1993. – 659 с.
  18. Крымская конференция руководителей трех союзних держав – СРСР, США и Великобритании (4-11 февраля 1945 г.). – М.: Политиздат, 1984. – 302 с.
  19. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 336 с.
  20. Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України, 1999. – 152 с.
  21. Макарчук B.C. Міжнародно-правове визначення державного кордону між Україною і Польщею (1939-1945 рр.). – К., 2004.
  22. Нариси з історії дипломатії України / Під ред. В.А.Смолія. – К.:Альтернативи, 2001.–736 с.
  23. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали / За ред. Ф.Панібудьласки. – К.: Вища школа, 1997. – Ч.2. – 704 с.
  24. Овсій І.О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): Навч. посіб. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.
  25. Риббентроп Й., фон. Мемуари нацистского дипломата. – Смоленськ; М.: Русич, 1998. – 448 с.
  26. Сивіцький М. Історія польсько-українських конфліктів / Пер. з пол. – К.: Вид-во ім. О.Теліги, 2005. – Т.1. – 344 с.
  27. Сливка Ю. Україна в Другій світовій війні: національно-політичний та міжнародно-правовий аспекти. – Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2005. – 52 с.
  28. Тегеранская конференция руководителей трех союзних держав – СРСР, США и Великобритании (28 ноября – 1 декабря 1943 г.). – М.: Политиздат, 1984. – 175 с.
  29. Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів (1917-1923 рр.) / Відп. ред акад. АН УРСР В.М. Корецький. – К.: Наукова думка, 1966. – 543 с.
  30. Цвєтков Г. Міжнародні відносини й зовнішня політика в 1917-1945 рр. – К.: Либідь, 1997. – 232 с.
  31. Шульгин О. Без території. Ідеологія та чин Уряду УНР на чужині. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 352 ст.
  32. Якушевський А. Радянсько-німецький договір 1939 р. // Український історичний журнал. – 1989. – №8. – C. 36–46.


ТЕМА 6