Актуальні питання співробітництва України та Європейського Союзу
| Вид материала | Документы |
- Яка основна мета адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу?, 6.85kb.
- Адаптація законодавства, 124.89kb.
- Онавчої влади та місцевого самоврядування в контексті європейського вибору України,, 44.03kb.
- Указ президента україни про Програму інтеграції України до Європейського Союзу, 14.47kb.
- Робоча домовленість щодо встановлення оперативного співробітництва між Адміністрацією, 81.15kb.
- Стан І перспективи посилення співробітництва україни І європейського союзу у сфері, 391.23kb.
- Індикативна програма на 2007-2010 рр. Зміст, 664.3kb.
- Президента україни, 18.84kb.
- Програма інтеграції України до Європейського Союзу, 4763.67kb.
- План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ план дій європейського, 130.74kb.
Щорічно Радою з питань співробітництва між Україною та ЄС, з урахуванням стану виконання пріоритетів, визначених на попередньому засіданні, схвалюються пріоритетні напрямки двостороннього співробітництва в рамках імплементації УПС між Україною та ЄС на наступний період.
На Шостому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС (18 березня 2003 р., м. Брюссель) Сторони визначили 7 пріоритетних напрямків співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу.
- Енергетика. Цей напрямок охоплюватиме реформу енергетичного сектору, включаючи приватизацію енергогенеруючого та розподільчого сектору та реформу вугільного сектору, продовження співробітництва у сфері відновлювальної енергетики та енергоефективності; інфраструктура транспортування енергоресурсів, особливо транзит газу; ядерна безпека і пов’язані з цим питання, включаючи закриття ЧАЕС та допомогу ЄС у цьому секторі.
- Торгівля та інвестиції. Сторони концентруватимуть роботу на заходах, метою яких є прискорення переговорного процесу щодо вступу України у СОТ, включаючи прийняття та впровадження міжнародних стандартів і технічного регулювання, посилення захисту прав інтелектуальної власності відповідно до правил УПС та СОТ. Маючи на увазі зазначене та з метою сприяння загальному інвестиційному клімату, сторони продовжуватимуть докладати зусиль задля вирішення проблемних питань у торгівлі та у сфері інвестицій.
- Юстиція і внутрішні справи. Співробітництво концентруватиметься на впровадженні Плану дій ЄС, прийнятого Радою та затвердженого Україною. Це включатиме підготовку схеми, впровадження моніторингу, оцінки та визначення щорічних пріоритетних напрямків. Пріоритетними напрямками діяльності у сфері юстиції та внутрішніх справ є переговори щодо угоди про реадмісію, посилення менеджменту кордонів, включаючи розвиток прикордонної інфраструктури, питання міграції, судової реформи, верховенства права, боротьби з організованою злочинністю у всіх її формах, а також боротьби з тероризмом. Сторони також обговорюватимуть проблеми розширення ЄС, включаючи питання віз.
- Наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС є ключовою метою і буде відображеною у технічній допомозі ЄС. ЄС є найбільшим донором України. За останні 10 років загальна допомога з боку ЄС становить 1,072 млрд. євро. Ця сума включає технічну допомогу через програму ТASIC, макрофінансову допомогу та гуманітарну допомогу.
- Охорона навколишнього середовища. На додаток до співробітництва у сфері ядерної безпеки сторони мають намір концентрувати роботу насамперед на впровадженні Кіотського протоколу. Співробітництво також включатиме проблеми, пов’язані з погіршенням екологічної ситуації на Дунаї та на Чорному морі, у тому числі очищення стічних вод.
- Співробітництво у транспортній сфері включатиме подальшу інтеграцію української транспортної інфраструктури, зокрема портів, до європейської транспортної мережі в рамках пан’європейських транспортних коридорів, Чорноморського Пан’європейського транспортного простору ПЕТРА та ТРАСЕКА.
- З метою належного вирішення всіх питань у пріоритетних сферах співробітництва та з огляду на розширення ЄС особлива важливість надаватиметься посиленню регіонального та транскордонного співробітництва.
З огляду на завершення у березні 2008 року 10-річного терміну дії УПС, 5 березня 2007 року Україна та ЄС розпочали переговорний процес щодо укладення нового рамкового договору між Україною та ЄС. На період до укладення нової угоди чинність УПС щороку автоматично продовжується за взаємною згодою сторін. 9 вересня 2008 року на Паризькому Саміті Україна та ЄС досягли політичної домовленості про укладення майбутньої рамкової угоди в форматі Угоди про асоціацію.
Значний позитивний політичний вплив на розвиток відносин між Україною та ЄС мало розширення ЄС у 2004 році, завдяки якому у складі Євросоюзу з'явилася так звана "група друзів України" – низка центральноєвропейських країн з традиційними партнерськими зв'язками з нашою державою. Однак справді якісний прорив у двосторонньому співробітництві відбувся з проведенням демократичних президентських виборів узимку 2004 року та парламентських виборів навесні 2006 року. Яскраве підтвердження вибору України на користь демократичного шляху розвитку сприяло ґрунтовній переоцінці ЄС своєї політики щодо України, пошуку нових, нестандартних інструментів та механізмів.
Незважаючи на позитивний ефект розширення, Євросоюз продовжує уникати відповіді на питання щодо визнання перспективи членства України в ЄС. У своїх документах – Спільній Стратегії щодо України 1999 року, рішеннях Ради міністрів ЄС із загальних питань та зовнішніх відносин від 21 лютого 2005 року щодо затвердження Плану дій Україна-ЄС, сторона ЄС лише "визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір". У мандаті висновках Ради ЄС від 18 січня 2007 р. з приводу початку переговорів щодо нової рамкової угоди зазначається, що укладення угоди "не визначатиме наперед майбутній розвиток відносин України та ЄС".
Спільна стратегія ЄС щодо України та Стратегія України щодо Європейської Інтеграції була ухвалена в грудні 1999 року в м. Хельсінки Європейської Радою як розуміння того, що існує потреба у більш тісних зв’язках між ЄС та державами-членами та конкретними країнами-партнерами. Вона охоплює період в 4 роки.
Спільна Стратегія ЄС щодо України націлена на розвиток стратегічного партнерства між ЄС та Україною на основі УПС, віддаючи належне європейським прагненням України та вітаючи європейський вибір країни. Вона має три основні цілі:
- Підтримати процес переходу до демократії та ринкової економіки в Україні;
- Вирішувати спільні проблеми Європейського континенту (стабільність та безпека в Європі, захист навколишнього середовища, енергетична та ядерна безпека);
- Зміцнювати співробітництво між ЄС та Україною в контексті розширення; допомагати Україні в питанні інтеграції в європейську та світову економіку, поглиблювати співпрацю в галузі судочинства та внутрішніх справ.
Стратегія щодо європейської інтеграції визначає основні напрями інтеграційного процесу України щодо ЄС, такі як (розділ І Указ Президента від 11.06.1998 № 615/98 "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу"):
– адаптація законодавства України до законодавства ЄС, забезпечення прав людини;
– економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС (через синхронізоване відкриття ринків ЄС та України, надання на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС, запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників);
– інтеграція України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки;
– політична консолідація та зміцнення демократії;
– адаптація соціальної політики до стандартів ЄС;
– культурно-освітня і науково-технічна інтеграція;
– регіональна інтеграція України;
– галузева співпраця;
– співробітництво у галузі охорони довкілля.
Стратегія інтеграції України до ЄС окреслює такі сфери внутрішнього забезпечення інтеграційного процесу ( розділ ІІ Указ Президента від 11.06.1998 № 615/98):
– організаційне забезпечення, яке передбачає визначення центральних органів виконавчої влади, організацій, установ, посадових осіб, відповідальних за здійснення завдань, визначених Стратегією інтеграції; регулярне проведення засідань Української частини Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС з метою забезпечення виконання завдань, визначених Стратегією інтеграції; створення нових програм у системі освіти, навчання державних службовців за напрямами європейської інтеграції України, програм та мовної підготовки державних службовців та фахівців, які забезпечують процес інтеграції;
– фінансове забезпечення, яке передбачає програми фінансування заходів, спрямованих на інтеграцію України до ЄС, за рахунок бюджетних коштів із залученням коштів програм допомоги ЄС Україні;
– правове забезпечення, яке передбачає здійснення заходів щодо адаптації внутрішнього законодавства та правової освіти до вимог ЄС;
– інформаційне забезпечення, яке передбачає проведення інформаційно-агітаційних кампаній та програм щодо поширення знань про ЄС, відносини Україна – ЄС серед громадськості
Керівництво стратегією інтеграції України до ЄС здійснює Президент України
| 4. Поточний стан співробітництва та перспектива на майбутнє Д  оговірно-правова база відносин:
Існує також кілька угод про галузеву співпрацю. Найважливішими з них є: * Agreement for Cooperation in the Field of Civil Satellite Navigation (Угода про співпрацю у сфері цивільної супутникової навігації) * Agreement on certain aspects of air services (Угода про певні аспекти авіаційного обслуговування) * Agreement on cooperation in Science and Technology (Угода про співпрацю в галузі науки і техніки) * Agreement establishing a framework for the participation of Ukraine in the EU crisis management operations (Угода про створення бази для участі України у заходах ЄС із урегулювання кризових ситуацій) * Visa Facilitation and Readmission agreements (Угоди про спрощення візового режиму та реадмісію) Загальний контекст відносин
Влітку 2004 року Європейський Союз започаткував реалізацію Європейської політики сусідства, яка охопила східне та південне коло сусідніх з ЄС країн. Усвідомлення неадекватності ЄПС та жорстка позиція України щодо її неприйнятності (передусім через її позиціонування як альтернативи політиці розширення) сприяли тому, що всередині ЄС почалися пошуки шляхів визначення для України нового статусу в стосунках з ЄС, про що свідчить ініційована навесні 2008 року Польщею та Швецією зовнішньополітична ініціатива „Східне партнерство”, установчий саміт якої відбувся 7 травня 2009 р. в м. Прага. На відміну від Європейської політики сусідства, Східне партнерство є доповненням до двостороннього формату відносин між ЄС та державами-партнерами. У випадку України такі двосторонні відносини з ЄС є більш амбітними за Східне партнерство за кількома ключовими сферами. Разом з цим, особливий інтерес для України становлять такі елементи Східного партнерства:
21 лютого 2005 року підписано «План дій Україна-ЄС», який став інструментом реалізації Європейської політики сусідства і визначав пріоритетні сфери двосторонньої співпраці з метою наближення України до ЄС. 11 березня 2008 року за результатами спільної оцінки Плану дій було продовжено термін його чинності до весни 2009 р., затверджено 23 додаткових пріоритети співробітництва та домовлено про підготовку нового практичного інструмента на заміну Плану дій Україна-ЄС (домовленість підтверджена на Дванадцятому саміті Україна – ЄС 9 вересня 2008 року в м. Париж). На виконання цих домовленостей сторонами підготовлено та схвалено на засіданні Ради з питань співробітництва Україна – ЄС 16 червня 2009 р. „Порядок денний асоціації Україна – ЄС” (робоча назва документа, що використовувалася в ході консультацій – новий практичний інструмент). Порядок денний асоціації схвалено з метою забезпечення підготовки до реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ще до завершення переговорів, підписання та набуття нею чинності. Його розроблено на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції, спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки. Документ має гнучкий характер, що передбачає щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації. В рамках виконання та моніторингу Порядку денного асоціації Сторони мають: - здійснювати оцінку прогресу імплементації Порядку денного асоціації, визначати пріоритети та готувати пропозиції щодо внесення необхідних змін до цього документу шляхом підготовки спільного документа Комітету старших посадових осіб для Ради та Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС; - погоджувати конкретні спільні заходи з виконання пріоритетів Порядку денного асоціації на відповідний період та сприяти організації їх реалізації; - пропонувати започаткування секторальних діалогів з метою реагування на наявну потребу та тоді, коли це доповнюватиме вже існуючі формати співпраці. Центральними органами виконавчої влади готуються відомчі плани заходів щодо реалізації Порядку денного асоціації у 2010 році керуючись Розподілом компетенції органів державної влади та підкомітетів Україна – ЄС. Голови українських частин спільних органів (підкомітетів, робочих груп, секторальних діалогів тощо) забезпечують розгляд питань виконання та моніторингу Порядку денного асоціації на спільних засіданнях цих органів та їх українських частинах. Питання виконання окремих положень Порядку денного асоціації можуть заслуховуватися на засіданнях Української частини Комітету з питань співробітництва та оперативних нарадах. Визначено Пріоритети Порядку денного асоціації на 2010 рік, передбачається узгодження спільних заходів з їх виконання. 14 квітня 2010 р. відбулась друга відеоконференція, під час якої Сторони обговорили результати імплементації Порядку денного асоціації Україна – ЄС та пропозиції Української Сторони до спільних заходів з реалізації його пріоритетів на 2010 рік.
Найбільш актуальним питанням співробітництва Україна-ЄС на сучасному етапі є ведення переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС на заміну УПС, яка міститиме також суттєву складову про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Україна та ЄС ведуть переговори про укладення Угоди про асоціацію на заміну Угоди про партнерство та співробітництво з березня 2007 року. Довідково: Указом Президента України від 5.02.2007 р. № 76/2007 утворено делегацію для участі у переговорах та затверджено директиви. За структурою Угода про асоціацію складатиметься з таких розділів: (І) преамбула; (ІІ) загальні цілі та принципи; (ІІІ) політичний діалог та реформи, політична асоціація, конвергенція у сфері зовнішньої і безпекової політики; (ІV) юстиція, свобода та безпека; (V) економічне та секторальне співробітництво, розвиток людського потенціалу; (VI) поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі; (VII) загальні, інституційні та прикінцеві положення. У тексті Спільної заяви за результатами Саміту лідери України та Європейського Союзу закріпили домовленість про те, що нова угода між Європейським Союзом і Україною буде угодою про асоціацію, яка залишає відкритим шлях для подальшого прогресивного розвитку у відносинах між Україною та ЄС. Було визнано, що „Україна як європейська держава поділяє з країнами Європейського Союзу спільну історію та спільні цінності”. Лідери ЄС підтвердили визнання європейських устремлінь України і привітали її європейський вибір. Було домовлено, що Угода про асоціацію оновить спільні інституційні рамки, сприятиме поглибленню відносин у всіх галузях, посилить політичну асоціацію та економічну інтеграцію між Україною і Європейським Союзом на основі взаємних прав та обов’язків. Створення всеохоплюючої та поглибленої зони вільної торгівлі з масштабним сегментом наближення регуляторного законодавства України до стандартів ЄС сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Порівняно з існуючою Угодою про партнерство та співробітництво, Угода про асоціацію з ЄС є якісно новим, поглибленим форматом відносин між Україною та ЄС. В основі політичної асоціації – конвергенція позицій України та ЄС з усіх питань міжнародного миру та безпеки, забезпечення безпосередньої участі України у політиках, агенціях та програмах ЄС, спільність дій з метою забезпечення інтересів національної безпеки Української держави. В основі економічної інтеграції – створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна-ЄС на основі чотирьох свобод, що буде вести до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Уточнення: Всеохоплююча ЗВТ – означає лібералізацію торгівлі не лише товарами (включаючи продукцію сільськогосподарського виробництва та іншу чутливу продукцію), але й лібералізацію торгівлі послугами, вільний рух капіталу. Поглиблена ЗВТ – означає поступову конвергенцію з ЄС у регуляторних та інших сферах (стандарти, оцінка відповідності, санітарні та фітосанітарні правила, конкурентна політика, державні закупівлі, тощо).
18 лютого 2008 року під час зустрічі Президента України В.Ющенка з Комісаром ЄК з питань торгівлі П. Мендельсоном відбулося офіційне відкриття переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Положення щодо ЗВТ стануть складовою частиною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та визначатимуть правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також для регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС. 23-25 квітня 2008 року у м. Брюссель відбувся другий раунд переговорів з питань створення зони вільної торгівлі Україна – ЄС. У ході другого раунду сторони погодили перелік напрямів, за якими буде підготовлено перші проекти текстів статей положень про ЗВТ, а також окреслили рамкове бачення глибини взаємних домовленостей. Акцент було зроблено на адаптації та наближенні українського законодавства до законодавства ЄС (acquis communautaire) у відповідних сферах. 7-11 липня 2008 року в Києві відбувся третій раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС. Переговори базувалися на постатейному обговоренні таких розділів: • торгівля товарами (інструменти торговельного захисту, тарифи, технічні бар’єри у торгівлі, санітарні та фітосанітарні питання, митні питання і сприяння торгівлі); • сталий розвиток і торгівля; • правила походження товарів; • права інтелектуальної власності (у т.ч. географічні зазначення); • торгівля послугами; • державні закупівлі; • конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство). 20-24 жовтня 2008 року в м. Брюссель відбувся четвертий раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді. Сторони також започаткували обговорення підходів щодо включення питання «Торгівельні відносини в енергетичній сфері» до положень щодо ЗВТ. Відбулася перша презентація тарифних пропозицій з боку ЄС та України. Домовлено про продовження роботи за цим напрямом. 26-30 січня 2009 р. у м. Київ відбувся п’ятий раунд переговорів щодо створення ЗВТ Україна – ЄС, на якому було продовжено узгодження проектів текстів розділів, відкритих на попередньому раунді. Відповідно до узгодженого графіку 30 березня – 3 квітня 2009 р. у м. Брюссель відбувся шостий раунд переговорів. За результатами переговорів було обговорено і досягнуто певного прогресу за такими напрямами: торгівля товарами, митні питання, захист прав інтелектуальної власності, сталий розвиток і торгівля, конкуренція (державна допомога, антимонопольне законодавство), санітарні та фітосанітарні заходи, послуги. Відбулося перше обговорення проекту розділу «Торговельні відносини в енергетичній сфері» та презентація позиційного документа ЄС щодо питання врегулювання суперечок. Сьомий раунд переговорів щодо створення ЗВТ відбувся 30 червня – 3 липня 2009 р. у м. Київ. Було продовжено обговорення таких проектів розділів щодо ЗВТ: інструменти торговельного захисту, права інтелектуальної власності (географічні зазначення), конкуренція – антимонопольне законодавство, послуги, торговельні відносини в енергетичній сфері, сталий розвиток і торгівля, державні закупівлі, митні питання – протидія шахрайству, торгівля товарами. Відбулося також перше обговорення розділу «Транспарентність». Графік переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС:
Наразі ЄС не готовий надати чітку відповідь на запитання щодо визнання перспективи членства України в Євросоюзі, що пов’язується з складністю процесу внутрішніх трансформацій в ЄС та стриманою громадською думкою у державах-членах ЄС щодо перспектив розширення Союзу. У своїх документах Брюссель лише "визнає європейські прагнення України та вітає її європейський вибір", "залишаючи відкритим будь-який майбутній розвиток відносин України та ЄС".
Основними документами, які регламентують співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, є План дій Україна – ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (далі – План дій ЮСБ), затверджений 18 червня 2007 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, та План-графік його імплементації, затверджений на останньому засіданні Підкомітету № 6 „Юстиція, свобода та безпека” Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (10 квітня 2008 року, м. Київ). З метою належного правового забезпечення співробітництва у візовій сфері та з питань реадмісії 18 червня 2007 року між Україною та ЄС було підписано Угоду про спрощення оформлення віз та Угоду про реадмісію. 29 жовтня 2008 р. у Брюсселі офіційно започатковано безвізовий діалог між Україною та ЄС, який триватиме впродовж наступних років на рівні експертів та старших посадових осіб з метою визначення критеріїв та умов запровадження безвізового режиму для українських громадян. Важливим кроком у захисті прав громадян України на свободу пересування і підтримання родинних зв’язків стала робота по укладенню двосторонніх угод між Україною та Польщею, Угорщиною, Словаччиною і Румунією про правила місцевого прикордонного руху для мешканців прикордонних районів. У контексті розбудови взаємодії у сфері управління кордонами, 11 червня 2007 року підписано Робочі домовленості про оперативне співробітництво між Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Європейським Агентством з менеджменту оперативного співробітництва на зовнішніх кордонах держав-членів ЄС (FRONTEX). Налагоджено роботу з Місією Європейської Комісії з надання допомоги у питаннях кордону Україні та Республіці Молдова (EUBAM), започатковано переговорний процес з розвитку співробітництва України з співробітництва з Європолом, Євроюстом та Лісабонським моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків та наркотичної залежності.
План дій ЮВС та графік його імплементації охоплюють співробітництво по 15 ключових напрямах співробітництва у галузі юстиції, свободи та безпеки: міграція, притулок, управління кордонами, візи, безпека документів, боротьба з організованою злочинністю та тероризмом, боротьба з відмиванням грошей, включаючи протидію фінансуванню тероризму, боротьбу з торгівлею людьми, наркотиками, корупцією, правове співробітництво у цивільних та кримінальних справах, судочинство, співпрацю у питаннях забезпечення верховенства права та в галузі затримання та ув’язнення. Планом-графіком ЮСБ за 2008 рік передбачено виконання 251 заходу; 88 заходів виконано, 46 – у стані виконання, 70 - виконано частково. Його повне виконання сприятиме створенню в Україні умов для входження в спільний європейський простір юстиції, свободи та безпеки і суттєво підсилить рівень взаємодії між Україною, ЄС та його країнами членами у зазначеній сфері. 3 червня 2009 у Люксембурзі відбулося засідання Україна-Трійки ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки на рівні міністрів юстиції та внутрішніх справ. Позитивні результати засідання Трійки ЄС з Україною відображені і заключному документі заходу; разом із тим, висновки сьомого засідання Україна-Трійка ЄС на рівні міністрів юстиції і внутрішніх справ вказують на необхідність реалізації першочергових завдань, серед яких, зокрема, ухвалення законодавства у сфері захисту персональних даних, прискорення оформлення участі у конвенціях ООН та РЄ у сфері боротьби з корупцією, протидії торгівлі людьми, підготовка національної стратегії боротьби з наркотиками, розвиток прикордонної інфраструктури, у т.ч. центрів тимчасового утримання нелегальних мігрантів із залученим технічної допомоги ЄС, окремих країн-членів ЄС, можливостей «Східного партнерства», максимальне використання програм TAIEX та TWINNING з метою ефективної розбудови сфери юстиції та внутрішніх справ до реалій сьогодення.
Угода про спрощення оформлення віз набула чинності 1 січня 2008 року. Документ встановлює спрощений механізм видачі віз українським громадянам консульськими установами держав-членів ЄС у рамках шенгенського законодавства. Ключовими елементами угоди є положення про перспективу запровадження взаємного безвізового режиму, безвізовий режим для власників дипломатичних паспортів, видачу багаторазових віз (строком від 1 до 5 років) широкому колу громадян України (журналістам, спортсменам, учасникам наукових, культурних і мистецьких заходів), видачу безкоштовних віз для низки категорій осіб. З метою моніторингу виконання положень було створено Спільний візовий комітет (СВК) Україна-ЄС, засідання якого відбуваються двічі на рік у Києві та Брюсселі.
Угода між Україною та ЄС про реадмісію осіб, ратифікована Верховною Радою України 15 січня 2008 року, регулює процедури, пов'язані з ідентифікацією та поверненням громадян України та третіх країн, осіб без громадянства, які потрапили або перебувають на території держав-членів ЄС нелегально. Нею передбачені звичайна і прискорена процедури реадмісії, визначаються документи, що підтверджують походження нелегального мігранта, встановлюються часові рамки виконання запитів щодо реадмісії. Принциповим в угоді є досягнення сторонами компромісу щодо встановлення дворічного перехідного періоду стосовно повернення в Україну мігрантів з третіх країн, що дасть додатковий час для створення відповідних інституційних спроможностей у сфері управління міграцією та зміцнення прикордонного контролю. Засідання реадмісійних комітетів відбуваються двічі на рік на ротаційній основі. Важливість для України Угоди про реадмісію осіб зумовлена необхідністю протидії нелегальній міграції аби не перетворити державу у «термінал або накопичував нелегальних мігрантів». У цьому контексті набуває актуальності питання підготовки українською стороною якісних проектів в галузі міграційного менеджменту та боротьби з нелегальними мігрантами; Євросоюз у свою чергу висловив готовність сприяти наданню Україні додаткової фінансової та технічної допомоги, спрямовану для цих потреб, що відображено в односторонній декларації ЄС як додатку до угоди про реадмісію. Наразі триває підготовка до укладання Імплементаційних протоколів між Україною та Євросоюзом з метою виконання положень Угоди, реалізація якої розпочалася з 1 січня 2010 року. МВС України, як уповноважений національний орган, наразі веде переговори з Естонією, Польщею та Словаччиною на предмет укладання цих Протоколів.
На виконання рішень Дванадцятого саміту Україна – Європейський Союз (9 вересня 2008 року, м.Париж), 29 жовтня 2008 року в Брюсселі було офіційно започатковано безвізовий діалог за участю Міністра закордонних справ України та Віце-Президента Європейської Комісії Ж. Барро. Офіційний початок безвізового діалогу між Україною та ЄС став важливим кроком до подальшого поглиблення взаємин з Євросоюзом у міграційно-візовій сфері та у питанні забезпечення права громадян України на свободу пересування. Метою цього діалогу є підготовка концептуального документа на зразок т.зв. «дорожньої карти», що міститиме передумови і критерії, виконання яких дозволить скасувати візовий режим з країнами ЄС. 30 жовтня 2008 р. відбувся перший раунд консультацій на рівні старших посадових осіб з метою обговорення критеріїв та умов запровадження безвізового режиму для українських громадян. За результатами консультацій досягнуто домовленості щодо визначення ключових напрямів діалогу та створення у цьому зв’язку чотирьох робочих груп (забезпечення безпеки документів, у т.ч. впровадження біометричних даних, боротьба із нелегальною міграцією, включаючи реадмісію, підтримка громадського порядку та безпеки, зовнішні зносини та забезпечення фундаментальних прав громадян на свободу пересування), які на основі порівняльного аналізу Шенгенського законодавства та норм законодавства України узгоджують відповідні рекомендації до концептуального документа на зразок т.зв. «дорожньої карти». 18 травня ц.р. у Брюсселі відбувся другий раунд консультацій на рівні старших посадових осіб України та ЄС, під час якого сторони підбили підсумки безвізового діалогу за останні 6 місяців, що знайшло своє відображення у першому звіті старших посадових осіб України та ЄС, який було презентовано ЄК на засіданні Україна-Трійка ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки на рівні міністрів 3 червня ц.р. у Люксембурзі. Зміст спільного документа відображає прогрес у безвізовому діалозі за останнє півріччя та окреслює основні напрями безвізового діалогу на найближчу перспективу. У рамках міністерського засідання (03.06.09р., м.Люксембург) європейська сторона наголосила на необхідності подальшого динамічного розвитку безвізового діалогу між Україною та ЄС; сторони домовилися про перехід до наступного „операційного” етапу діалогу про безвізовий режим шляхом проведення виїзних місій в Україну експертів ЄС з метою здійснення детального аналізу ситуації у сфері безпеки документів, боротьби з нелегальною міграцією, безпеки та правопорядку тощо. За результатами роботи експертів будуть вироблені рекомендації щодо методології визначення умов запровадження безвізового режиму поїздок громадян України до країн-членів ЄС. Досягнуто домовленості, що концептуальний документ буде спільно підготовлений Україною та Європейською Комісією вже до кінця поточного року. А його формальне схвалення під час чергового Саміту Україна - ЄС започаткує новий етап у розвитку наших відносин у міграційно-візовій сфері.
У 2007 році Україною було ініційовано переговорний процес з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, а у 2008 з Румунією стосовно укладення двосторонніх угод про місцевий прикордонний рух, які передбачають спрощену процедуру перетину кордону мешканцями прикордонної зони. На сьогодні завершено переговорний процес з Угорщиною, Словаччиною та Польщею. На сьогодні угоди діють з Угорщиною (з 14.12.07) та Словаччиною (з 27.09.08). Угода про правила місцевого прикордонного руху з Польщею була затверджена КМУ постановою від 25.02.2009 р. №139. Ближчим часом очікується на завершення польською стороною внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності угодою. Таким чином, Румунія залишається єдиною з чотирьох країн ЄС - сусідів України, яка не уклала відповідну угоду з Україною. 3-4 липня 2008 року у Бухаресті проведено перший раунд українсько-румунських переговорів з узгодження проекту Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про місцевий прикордонний рух. Під час переговорів делегаціями розглянуто та постатейно опрацьовано текст проекту зазначеної Угоди. Сторони дійшли згоди щодо більшості положень проекту Угоди, крім розміру оплати за видачу дозволу на спрощений перетин кордону. 12 лютого ц.р. в Бухаресті відбувся другий раунд переговорів. Румунська делегація без погодження з Україною внесла до порядку денного питання щодо внесення до проекту Угоди двох додаткових змін принципового характеру, зокрема, запропоновано нову редакцію тих положень Угоди, що визначають дозволений термін перебування громадян держави однієї договірної сторони на території держави іншої договірної сторони у рамках місцевого прикордонного руху (90 днів протягом 6 місяців), а також укладення Угоди разом із отриманням згоди української сторони на відкриття нових консульських установ Румунії в Ужгороді та Солотвино. Наразі українська сторона вивчає пропозиції Бухаресту з метою вироблення остаточної позиції до наступного раунду переговорів.
Проект угоди між Україною та Європолом про стратегічне співробітництво опрацьовано українською стороною (МВС України) і надісланий до штаб-квартири Організації для розгляду та схвалення Радою Керуючих Європолу. 13-14 травня ц.р. у Гаазі Рада Керуючих Європолу схвалила проект Угоди і надіслала його на затвердження Раді Міністрів Європейського Союзу. Цьому передувала процедура міжвідомчого погодження, підготовлено висновок Міністерства внутрішніх справ України щодо доцільності підписання стратегічної угоди. Зокрема, 13-14 жовтня 2008 року у Гаазі відбулися переговори між Україною та Європолом, під час яких сторони постатейно обговорили проект Угоди з урахуванням пропозицій української сторони і, у попередньому плані, погодили її текст. Укладення Угоди з Європейською організацією поліції має на меті не лише удосконалення механізмів боротьби із міжнародною організованою злочинністю на міжнародному рівні, але й стане помітним внеском нашої держави у поглиблення практичної співпраці з європейськими інституціями. Укладення Угоди про стратегічне співробітництво з Європолом передбачено пунктом 15 Заходів щодо виконання у 2008 році Плану дій Україна-ЄС, затвердженого розпорядженням КМУ від 06.08.2008 року №1072-р. Ратифікація Україною Конвенції «Про приєднання України до Конвенції про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру від 28.01.1981р. та Додаткового протоколу до неї від 29.08.2005р.” є основною передумовою для продовження переговорів з укладання Угоди про співробітництво з Європейським офісом юстиції (Євроюстом). Останній раунд відбувся у квітні 2007 року. Переговори підтвердили, що просування у напрямку підготовки до підписання Угоди про співробітництво відається можливим лише після прийняття необхідних нормативно-правових актів в Україні у сфері захисту інформації та персональних даних про особу. З метою розбудови співробітництва між Україною та Лісабонським моніторинговим Центром ЄС з питань наркотиків та наркотичної залежності (EMCDDA), українською стороною було розроблено і передано на розгляд Європейського Центру проект відповідного Меморандуму, міжвідомче погодження якого наразі триває (опрацьовується Міністерством юстиції).
Стратегію співпраці України з ЄС у сфері енергетики закладено в положеннях Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005 р. Меморандум охоплює такі сфери розширеного двостороннього співробітництва: 1. Ядерна безпека. 2. Інтеграція ринків електроенергії та газу. 3. Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів. 4. Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі. 5. Енергоефективність. Значення Меморандуму полягає в наявності спільних завдань енергетичної політики ЄС та України, які зорієнтовані на втілення стратегічних інтересів у сфері диверсифікації та безпеки постачання енергоресурсів, а також електроенергетики. З метою оцінки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюється відповідний звіт. У квітні 2008 р. підписано Дорожню карту з енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії та заходів щодо подолання зміни клімату. Продовжується робота з виконання проекту синхронізації ОЕС України з системою UCTE (Союз з координації передачі електроенергії). 23 березня 2009 р. в м. Брюссель відбулася Спільна міжнародна інвестиційна конференція Україна – ЄС з питань модернізації газотранзитної системи України. За підсумками Конференції Прем’єр-міністром України, членами Європейської Комісії та керівництвом міжнародних фінансових установ (ЄІБ, ЄБРР, СБ) підписано спільну заяву. |
Діючі угоди між Україною та ЄС
1 Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами
Дата підписання: 14.06.1994
2 Протокол до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС та країнами-членами ЄС
Дата підписання: 10.04.1997
3 Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами (УПС) про приєднання Чеської Республіки, Естонської Республіки, Республіки Кіпр, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки до УПС та внесення змін до УПС
Дата підписання: 29.04.2004
4 Протокол до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами (УПС) та їх державами-членами про приєднання Болгарії і Румунії до УПС
Дата підписання: 27.03.2007
5 Угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств про заснування Представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні та про його привілеї та імунітети
Дата підписання: 17.09.1993
6 Угода про співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії в галузі керованого термоядерного синтезу
Дата підписання: 23.07.1999
7 Угода про співробітництво між КМУ та Європейським Співтовариством з атомної енергії в галузі ядерної безпеки
Дата підписання: 23.07.1999
8 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво
Дата підписання: 04.07.2002
9 Угода про відновлення угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво
Дата підписання: 07.10.2003
10 Угода між Європейським Співтовариством та Україною щодо участі України у поліцейській місії Європейського Союзу в Боснії та Герцеговині
Дата підписання: 23.12.2002
11 Угода між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством з атомної енергії про співробітництво у сфері мирного використання ядерної енергії
Дата підписання: 28.04.2005
12 Угода між Європейським Союзом і Україною про визначення загальної схеми участі України в операціях Європейського Союзу із врегулювання криз
Дата підписання: 13.06.2005
13 Угода між Україною та Європейським Союзом про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом
Дата підписання: 13.06.2005
14 Рамкова Угода між Україною та Європейським інвестиційним банком
Дата підписання: 14.06.2005
15 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про певні аспекти повітряного сполучення
Дата підписання: 01.12.2005
16 Угода про співробітництво щодо цивільної глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) між Європейським Співтовариством, його державами-членами та Україною
Дата підписання: 01.12.2005
17 Рамкова угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств
Дата підписання: 12.12.2006
18 Угода між Україною та ЄС про торгівлю текстильною продукцією
Дата підписання: 27.03.2007
19 Угода між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами
Дата підписання: 18.06.2007
20 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз
Дата підписання: 18.06.2007
21 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб
Дата підписання: 18.06.2007
Комітет співробітництва Україна-ЄС
Засідання Комітету з питань співробітництва Україна-ЄС відбуваються раз на рік. Співголовою з українського боку є Міністр економіки України. Комітет опрацьовує практичні питання, які стосуються виконання визначених Радою з питань співробітництва пріоритетних завдань, а також забезпечує підготовку засідань Ради.
На сьогодні у рамках Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС діють 7 підкомітетів.
Підкомітет №1 з питань торгівлі та інвестицій (проблематика СОТ, торгівельні та інвестиційні питання, державні закупівлі, торгівля послугами, зона вільної торгівлі, технічні бар’єри у торгівлі, сприяння торгівлі, демпінг та захисні заходи, сільське та рибне господарство, санітарія та фітосанітарія, відповідні тех. аспекти, інтелектуальна власність, заснування компаній, специфічні питання секторальної торгівлі);
Підкомітет №2 з економічних та соціальних питань, фінансів та статистики (макро-економічні проблеми, соціальна політика та зайнятість, податки та державні. фінанси, у т.ч. фінансовий контроль та аудит, структурні реформи, фінансові послуги та фінансові ринки, статистика, стале зростання, загальні принципи надання технічної допомоги);
Підкомітет №3 з питань політики у сфері підприємств, конкуренції, регуляторного співробітництва (регуляторна співпраця щодо пром. товарів, діалог щодо пром. політики, малі підприємства, конкуренція, космос, захист прав споживачів, адоптація законодавства, корпоративне право, інтелектуальна власність та державні закупівлі (регуляторні аспекти);
Підкомітет №4 з питань енергетики, транспорту, ядерної безпеки охорони довкілля (інтеграція енергоринків, енергетична інфраструктура, енергоефективність, виробництво електроенергії, ядерна безпека, транспорт, Галілео, морська безпека, охорона довкілля);
Підкомітет №5 з митного та транскордонного співробітництва (митне співробітництво);
Підкомітет №6 з питань юстиції, свободи та безпеки (боротьба із організованою та міжнародною злочинністю, транскордонне співробітництво у сфері юстиції, безпеки та свободи, прикордонне управління, міграція та притулок, боротьба із відмиванням брудних грошей та торгівлею наркоритками, запобігання незаконній діяльності, судова реформа, верховенство права, якісне управління);
Підкомітет №7 з питань науки та технологій, досліджень та розробок, освіти, культури, громадського здоров’я, інформаційного суспільства та медіа (космос, загальні питання супутникової навігації, освіта, культура, 6-та Рамкова програма (досліджень), інформаційне суспільство та технології (дослідження, лібералізація електронних комунікацій, регуляторна база, он-лайнові послуги, громадське здоров’я.
Європейська Комісія наразі реалізує цілу низку програм технічної допомоги в Україні, серед основних яких є:
- Програма Tempus (Транс’європейська програма мобільності для навчання в університетах) – освітня програма, що підтримує модернізацію вищої освіти та створює простір для співпраці в країнах, які оточують ЄС.
- Програма Erasmus Mundus – це программа співпраці та мобільності у сфері вищої освіти, спрямована на розвиток Європейського Союзу як всесвітнього центру досконалості освітнього процесу.
- Європейський інструмент з демократії та прав людини – в рамках програми надається фінансова підтримка для діяльності, спрямованої на розвиток демократії та покращення прав людини у всьому світі.
- Програма прикордонного співробітництва є одним з пріоритетів Європейського інструменту сусідства та партнерства. Мета програми полягає у зміцненні співпраці між країнами-членами ЄС та країнами-партнерами, які розташовані біля зовнішніх кордонів Європейського Союзу.
- Твіннінг — це ініціатива Європейської Комісії, мета якої - допомагати країнам-бенефіціарам у розбудові сучасних і ефективних органів центральної та місцевої влади, структура, людські ресурси та управлінський потенціал яких дозволяли б впроваджувати Європейське законодавство (acquis communautaire) на рівні стандартів, прийнятих у країнах-членах ЄС.
- TAIEX (Technical Assistance Information Exchange) – це інструмент зовнішньої допомоги, що надається Європейською Комісією для обміну інформацією з метою розбудови інституціональної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до європейських норм.
- Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито у вересні 1993 року і має статус дипломатичної місії та офіційно представляє Європейську Комісію в Україні. Голова Представництва: Жозе Мануел Пінту Тейшейра. Пан Пінту Тейшейра прийняв повноваження Посла Європейської Комісії та Голови Представництва Європейської Комісії в Україні 16 жовтня 2008 року, коли він офіційно вручив вірчі грамоти Президенту України Віктору Ющенку.
- Роль Представництва Європейської Комісії в Україні
Головне завдання Представництва – представляти Європейську Комісію в Україні, сприяти політичним та економічним зв’язкам між Україною та Європейським Союзом шляхом підтримання ефективного діалогу з урядовими установами та підвищення поінформованості про Європейський Союз, його установи та програми. Представництво також здійснює моніторинг двосторонніх відносин в політичній, економічній, торговій та фінансовій сферах, відстежує впровадження Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, та бере участь у реалізації програм зовнішньої допомоги Європейського Союзу. Крім того, Представництво Європейської Комісії в Україні проводить активну інформаційну роботу з метою підвищення обізнаності громадськості щодо розвитку Європейського Союзу, роз’яснює та відстоює окремі аспекти політики ЄС.
- Інформаційні ресурси Представництва Європейської Комісії в Україні
Для підвищення поінформованості громадськості про Європейський Союз Відділ преси та інформації Представництва Європейської Комісії проводить різноманітні інформаційні заходи та публікує велику кіль кість інформаційних матеріалів. Веб-сайт Представництва Європейської Комісії в Україні www.delukr.ec.europa.eu – основне джерело інформації про ЄС, його стосунки з Україною, програми та проекти ЄС, що реалізуються в Україні. На веб-сайті регулярно публікуються новини ЄС та співпраці ЄС з Україною.