Робоча навчальна програма для студентів спеціальності „журналістика Затверджено
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 278.32kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 журналістика Затверджено, 191.2kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030301 „Журналістика Затверджено, 226.89kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності «журналістика» Затверджено, 310.32kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 040103 геологія Затверджено, 628.51kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030401 «Право» Затверджено, 944.73kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності "060101 Правознавство" Затверджено, 408.94kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 176.29kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 280.46kb.
- Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності, 321.43kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики
Укладач: проф. Веркалець М.М.
«Українська література»
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності „журналістика”
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № ___
від „___”___________200__р.
Зав. кафедри:
Сидоренко Н.М.
Директор інституту:
Різун В.В.
КИЇВ – 2008
Робоча навчальна програма з дисципліни «Українська література».
Укладач: проф.Веркалець М.М.
Лектор: проф.Веркалець М.М.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 200__р.
___________________________
Вступ
Українська література викладається на ІІІ курсі 5 семестру обсягом 52 годин, з них лекцій _14___ год., семінарських _14___ год. самостійна робота 24___ год. та форма підсумкового контролю - залік.
Мета і завдання навчальної дисципліни є засвоєння літературної спадщини видатних українських письменників, методів літературознавчих досліджень, практична цінність естетичних здобутків в період скасування кріпосного права та розвитку капіталістичних відносин.
Предмет навчальної дисципліни - твори українських письменників ХХ ст.
Вимоги до знань та вмінь. Перед майбутніми фахівцями стоїть нелегке, але важливе завдання: розширення естетичної свідомості, без чого журналістсько-редакторський фах зводиться на нівець, а продукція таких фахівців втрачає споживчий ринок.
Студент повинен вміти:
- користуватися художніми засобами та естетичними відомостями;
- мати навики оцінювання й аналізу художнього твору
Студент повинен знати:
- в яких умовах написаний твір та чим спричинене його написання;
- яку роль відіграв у визвольних змаганнях народу
Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Українська література” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є базовою для вивчення таких дисциплін як „редакційна майстерність”, „вступ до спеціальності”, „редакторський фах”.
Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна "Українська література" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з _2___ модулів.
Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою в кожному семестрі окремо.
Форми поточного контролю: Контроль знань.
Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Оцінювання за формами контролю:
.
Поточий –
- усна відповідь - 6 балів;
- доповнення – 3 бали;
- письмові контрольні роботи (на семестр __1__контрольна робота)– 10балів;
- письмові самостійні – 5 балів;
- домашня письмова робота (реферат) – 10 балів;
- підготовка до семінарів, самостійне опрацювання наукової літератури
у вигляді конспектів - 6 балів;
- колоквіум - 10 балів;
- модульна контрольна робота - 12 балів
Модульний контроль: 1 колоквіум, 1 модульна контрольна роботи (протягом семестру).
За кожний змістовий модуль впродовж семестру:
І модуль – 45 балів; ІІ модуль – 35 балів, залік – 20 балів
За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як накопичувальна оцінка за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за іспит.
При цьому, кількість балів відповідає оцінці:
1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;
35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;
60-64 – «задовільно» («достатньо») ;
65-74 – «задовільно»;
75 - 84 – «добре»;
85 - 89 – «добре» («дуже добре»);
90 - 100 – «відмінно».
Шкала відповідності1
-
За 100-бальною шкалою
Оцінка за національною шкалою
90 – 100
5
відмінно
85 – 89
4
добре
75 – 84
65 – 74
3
задовільно
60 – 64
35 – 59
2
незадовільно
1 – 34
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
| № теми | Назва теми | Кількість годин | ||
Лекції | Практичні | Самостійна робота | ||
ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. ЛІТЕРАТУРА В РОКИ РЕВОЛЮЦІЇ НА УКРАЇНІ (1917 - 1921 рр.). | ||||
| 1 | Українська література XX століття у контексті світового літературного процесу | 2 | 2 | 4 |
| 2 | Літературний процес в роки революції на Україні | 2 | 2 | 4 |
| 3. | Жанрово-стильовий огляд літератури 20-х років. | 2 | 2 | 4 |
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. ЛІТЕРАТУРА 30-х - СЕРЕДИНИ 50-х РОКІВ» | ||||
| 4 | Особливості розвитку літератури 30-х -середини 50-х років | 4 | 4 | 4 |
| 5 | Творчість представників нової хвилі еміграції | 2 | 2 | 4 |
| 6 | Тематичний та жанрово-стильовий огляд літератури 30-х середини 50-х років | 2 | 2 | 4 |
| 7 | К. р. специфіка жанрів у творчості В. Барки та І. Багряного. | | 2 | |
| | | | | |
| Всього | 14 | 14 | 24 | |
Загальний обсяг 52 год.
Лекції – 14 год.
Практичні – 14 год.
Самостійна робота - 24 год.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ЛІТЕРАТУРА В РОКИ РЕВОЛЮЦІЇ НА УКРАЇНІ
(1917 - 1921 рр.)
Тема 1. Українська література XX століття у контексті світового літературного процесу
Лекція 1. Вступ Ідейна спрямованість прозової та публіцистичної спадщини І. Багряного
(2 год.)
Українська література XX століття у контексті світового літературного процесу.Загальні та специфічні національні умови розвитку. Своєрідні прикмети української літератури у порівнянні з іншими світовими. Органічний зв'язок літератури з історією суспільства, його розвитком і трагедіями. Принципи періодизації української літератури XX століття. Неспроможність вульгарно-соціологічних підходів. Штучність виділення як протиставлюваного рубежу 1917 року. Обумовленість основних періодів і підперіодів.
Практичне завдання № 1. Семінар №1
Публіцистика Івана Багряного та Дмитра Донцова: 1. На новий шлях. 2. Чому я не хочу вертатись до СРСР? 3. Під знаком скорпіона. 4. Фіаско комунізму.
( 2 год.)
Питання традицій і новаторства в умовах революційного зламу у суспільстві. Вплив нових історично-суспільних обставин на характер розвитку літератури і мистецтва. Драматизм вростання творчої інтелігенції у нові суспільні обставини. Ентузіастична розбудова рідного письменства у часі з'яви незалежної Української держави - Української Народної Республіки. Антиукраїнські, негаційні тенденції московсько-більшовицького керівництва у ставленні до процесів українського національно-культурного відродження. Різке загострення боротьби на літературно-мистецькій ниві, причини цього.
Завдання для самостійної роботи: 1. Жанрова специфіка публіцистики і. Багряного. 2. Письменницькі спілки 20-их рр.
Тема 2. Літературний процес в роки революції на Україні
Лекція 2. Доля передреволюційних літературних течій ( 2 год.)
Втрати, що їх зазнали гуманістична культура і загальнолюдська моральність внаслідок жовтневого перевороту та громадянської війни. Складність вибору багатьох письменників (В. Винниченко, О.Олесь, В.Самійленко, М. Вороний, С. Черкасенко та інші), змушених емігрувати. Перші жертви більшовицького режиму (Г. Чупринка). Роль Галичини у продовженні та розвитку традицій українського письменства кінця ХІХ-початку XX століття. Бурхливе зростання літературної періодики цього часу. Розвиток традицій літератури зламу століть письменниками старшої генерації (С.Васильченко, Г.Хоткевич, Н.Романович-Ткаченко, Л.Яновська, Х.Алчевська та ін.). Прихід у літературу пробудженого революцією покоління нових митців, котрі, наснажуючись гаслами часу, прагнули витворити нове ("революційне", "соціалістичне", "радянське") письменство. Утопічна віра частини митців у можливість повносилого національного відродження за умов встановлення диктатури пролетаріату та розгортання більшовицького соціального експерименту.
Практичне заняття № 2 ( 2 год.)
Літературні напрямки в роки УНР та громадянської війни. Причини домінуючої ролі поезії. Пожвавлення символістської течії (Я.Савченко, В. Ярошенко, В. Кобилянський та ін.). феномен "лірики жовтневих зір" - творчість В. Еллана-Блакитного, В.Чумака, В. Сосюри та ін. Агітаційно-публіцистичний струмінь у поезії, що асоціювався у частини творців поетичного слова з утвердженням нової естетики, нової художності.
Творчість П. Тичини передреволюційного та революційного часу як вершина українського модернізму перших десятиріч ХХ. Новаторство стильової форми. Мистецька неповторність тичининського “кларнетизму“ як визначного явища не тільки української, але й світової літератури. Відтворення пристрасного очікування революційних змін та трагізму "народження нового дня" у збірках "Сонячні кларнети" та "Замість сонетів і октав". Вірші П.Тичини цього періоду, що не входили до збірок. "Поезія і революція" у віршах збірки "Плуг". Неоднозначність і суперечливість пошуків П.Тичиною нової естетики. Згасання таланту поета в умовах більшовицького режиму.
Тема 3. Жанрово-стильовий огляд літератури 20-х років
Лекція 3.
Творчість М. Хвильового В. Підмогильного Г. Косинки ( 2 год.)
ПРОЗА. Збагачення новими засобами зображення. Успіхи у використанні реалістично-побутового та романтично-символічного ключів. Значна питома вага експресивно-романтичної образності, засобів орнаментальності. Плідні пошуки у сфері психологічного наснаження письма, освоєння здобутків європейської і світової художньої школи на національному грунті. Рішуче збагачення інтелектуального струменя у прозі 20-х рр., її гуманістична наснаженість. Концепція людини у прозі цього часу, показ складних стосунків особистості у суспільстві ("Я/Романтика", "Санаторійна зона", "Сентиментальна історія" М.вильового; "Місто", "Невеличка драма" В.Підмогильного; "Смерть" Б.Антоненка-Давидовича; "Робітні сили" М.Івченка; новели Г.Косинки; повісті П.Панча, О.Копиленка та ін.). Зображення драматичних контрастів часу громадянської війни у прозі 20-х років.
Праця як якісно нова форма зображення в літературі цього часу (віра у розкутість, звільненість людської праці у "Майстрі корабля" Ю.Яновського, творах А.Головка, Г.Епіка та ін.). Витворення колізій, пов'язаних із утвердженням нових стосунків у місті й селі, з крахом усталеного ладу життя. Показ психологічно-моральних наслідків цього процесу. Розвиток жанрів сатири і гумору (феномен Остапа Вишні, творчість В.Чечвянського, К.Котка та ін.) Успіхи в художній публіцистиці
ПОЕЗІЯ. Багатство стилів, форм, образних вирішень. Соціальне самовизначення ліричного героя, його прагнення прилучитися до ключових проблем часу, гострота переживання історії та сучасності. Традиційне і новаторське у поезії 20-х рр. Трансформація модерних пошуків майстрів початку XX ст. у поетичному слові цього періоду. Відтворення у поезії, з одного боку, вростання у нову добу, з іншого - внутрішнього розладу з нею (протилежні акценти, наприклад, у творчості Є.Плужника, Т. Осьмачки, І. Багряного, Д.Фальківського, М.Йогансена - і П.Тичини, П.Усенка, О.Влизька). Наростання у поезії маршово-лозунгових інтонацій.
ДРАМАТУРГІЯ. Принципове оновлення засобів драматургійного письма у творчості М.Куліша. Питання зв'язку з традицією і глибинного новаторства його доробку, експериментальність, свіжість почерку. Співпраця з найпошуковішим театром того часу - "Березілем" Л.Курбаса, реалістичне розкриття глибинних зрушень у психології й моралі, змалювання об“ємних людських характерів та трагічних конфліктів у п'єсах "97", "Маклена Граса", Багатство змісту й винахідливість художнього втілення у "Патетичній сонаті". Драматизм світосприймання і сатиричне розвінчання потворних явищ і типів дійсності у п'єсах "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Зона", "Отак загинув Гуска". Неперехідні творчі уроки М.Куліша.
Внесок у розвиток драматургії інших представників цього жанру: "Яблуневий полон" І.Дніпровського, "Республіка на колесах" Я.Мамонтова, "Родина щіткарів" М. Ірчана. Доробок І.Микитенка та його ідейно-творча еволюція.
Розвиток критики і публіцистики у 20-і роки. Наростання у критиці вульгарно-соціологічної тенденційності.
Прогностична сила та соціальна прозірливість ряду майстрів художнього слова Відтворення зради революційних ідеалів у суспільстві сталінського "соціалізму" у творчості М.Хвильового, М.Куліша, Б.Антоненка-Давидовича, Є.Плужника, В.Підмогильного, І. Багряного та ін. Прозирання ними прийдешніх похмурих часів та їх наслідків для окремої особистості і всього суспільства.
Практичне заняття №3 Письменницькі об’єднання неокласиків. Тематика творчості ( 2 год.)
Активність національно-відроджувальних змагань в умовах більшовицької українізації та участь у них письменників. Намагання митців продовжувати процес оновлення літератури. Розмаїття ідейно-естетичних шукань. Багатоманіття літературних напрямків і угрупувань, художній плюралізм у вирішенні завдань, що постали перед красним письменством. Прагнення виробити нові принципи і засоби художнього освоєння дійсності Протистояння командно-вульгаризаторським тенденціям.
Структура літературного процесу даного періоду. Дилема "Європа чи Просвіта?“ на прикладі естетичних та ідейних платформ різних літературних організацій та творчості письменників, що до них належали. Утвердження в сучасному літературознавстві нових підходів до поцінування літературних організацій та угрупувань 20-х років.
Письменницькі об'єднання, що зробили найбільший внесок у примноження художніх вартостей у літературі.
Неокласики - оригінальна і перекладна творчість М.Зерова, М. Драй-Хмари, П.Филиповича, М. Рильського, Ю. Клена. Взірцева культура вірша, протистояння лівацько-нігілістичним концепціям у питанні про вагу світової культурної спадщини для розвитку українського письменства нового часу. Складність ідейно-естетичної еволюції М.Рильського.
Ланка (МАРС) - літературна творчість лідерів цеї групи Є.Плужника та В. Підмогильного. Зразки прози Г. Косинки та Б.Антоненка-Давидовича. Поезія Д.Фальківського. Орієнтація ланківців на глибини психологічного аналізу, на нічим не згладжуване відтворення складних явищ та процесів дійсності, рівняння на кращий досвід національної та європейської (В.Підмогильний) літератур.
ВАПЛІТЕ - причини та історія появи. Обстоювання ваплітянами художнього критерію. Намагання "пошлюбити" соціалістичну ідею з національно-відроджувальною. Енергійна боротьба проти малоросійщини і просвітянщини, проти "хатніх" критеріїв та несамостійності літературного розвитку, за орієнтацію українського письменства на світовий художній досвід. Діяльність "мятежного комунара" М.Хвильового. Видатні ваплітяни: М.Куліш, І[.Дніпровський, Г.Епік, М.Йогансен, О.Досвітній, О.Слісаренко, П.Тичина, О.Довженко, А.Любченко, Ю.Яновський, П.Панч, І.Сенченко, Ю.Смолич та ін. Атмосфера наклепів та інсинуацій, у якій творили ваплітяни.
Об'єднання письменників, що прагнули творити нову літературу за "марксо-ленінською методою". Спілка селянських письменників "Плуг". Спілка пролетарських письменників "Гарт". Об'єднання комсомольських літераторів "Молодняк". Організації ВУСПП та "Західна Україна". Літературні програми цих об'єднань, характер і зміст діяльності, ідейно-творча еволюція. Наявність частини талановитих сил (А.Головко, В.Гжицький, П.Усенко, О.Копиленко та ін. ) - і водночас спрощення і вульгаризація завдань літератури у програмових заявах і творчості, підпорядкованість партійно-урядовим вказівкам, легковаження художньою специфікою літератури, зниження творчих критеріїв ("масовізм" плужан, лозунги "соціального замовлення" та "літератури факту" тощо), боротьба з т. зв. "попутниками“, “чистки“ письменницького середовища. Утвердження вуспівців на агресивних пробільшовицьких позиціях, нищення талановитих пошуків у літературі, нагнітання атмосфери цькувань та переслідувань.
Український авангард 20-х рр. та обстоювання ним програми революційного оновлення літератури. Об'єднання українських футуристів, їх видозміни: Фламінго - Комкосмос - Аспанфут - Комункульт - Нова генерація -ОППУ. Група конструктивістів "Авангард". Техномистецька група "А". Літературні програми і видання авангардистів 20-х рр. Насильницьке обірвання української авангардистської традиції. Характеристика творчості та естетичних позицій представників згаданих творчих об'єднань - М.Семенка, В.Поліщука, Г.Шкурупія, О. Слісаренка та ін. Еволюція творчості М.Бажана.
Боротьба течій та напрямків у літературному процесі 20-х років, її ідейні та естетичні спонуки. Наростання самознищувальних тенденцій. Відображення цього у тогочасній літературній періодиці. Боротьба КП(б)У за підпорядкування художнього слова партійним настановам та наростання ілюстраторсько-соціологічних тенденцій у літературі,
Літературна дискусія 1925-1928 років на Україні. Причини її виникнення, хід та наслідки. Основні полемічні тези, винесені ініціатором дискусії - М.Хвильовим на обговорення. Неспроможність їх вульгаризаторського витлумачення. Відстоювання у ході дискусії самобутності й самостійності національного літературного розвитку, унеможливлення спрощення завдань мистецтва. Причини переростання дискусії з літературної в загальнополітичну Вульгаризаторське потрактування Сталіним (лист до членів ЦК КП(б)У ) гасел М.Хвильового та його роль у "завершенні" дискусії, що була спробою відданих своєму народові мистецьких сил накреслити і захистити високі художні орієнтири рідного письменства, а водночас - стати в оборону суверенного національно-духовного розвитку України. Знищення по "завершенні" дискусії сформованих до революції кадрів "старої" української інтелігенції (С.Єфремов та ін.) в результаті процесу над "Спілкою визволення України". Подальше посилення реакції наприкінці 20-х років.
ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. ЛІТЕРАТУРА 30-х - СЕРЕДИНИ 50-х РОКІВ
Тема 4. Особливості розвитку літератури 30-х -середини 50-х років
Лекція 4. ( 2 год.)
Два виміри, у яких постає епоха: час прагнень до будівничо-творчих перетворень у країні і водночас – час насильства тоталітарної системи над країною і народом. Сталінізм як соціально-політичний режим, як ідеологія і як масова соціальна психологія.
Створення системи офіційно керованого мистецтва замість саморозвиткового. Становище літератури у авторитарному суспільстві. Творча доля окремого художника. Величезні художні втрати часу і літературний конформізм. Утвердження нормативної естетики як власне антиестетичного феномену, що протистояв справжній творчості. Категорія "соціалістичного реалізму". Фатальні наслідки зведення літературного процесу до єдиного творчого методу і стилю
Суспільно-політична атмосфера, у якій розвивалася у цей час література. Геноцидна політика на Україні, спрямована на зліквідування основ нації: селянства (колективізація, голодомор 1932 - 1933 рр.) та інтелігенції. Політичні інсинуації супроти письменників, судові процеси. Курс тоталітарної системи на фізичне винищення всього талановитого, чесного та мислячого у творчому житті. Кінець “українізації“. "Розстріляне відродження".
Спонуки та наслідки створення єдиної Спілки письменників. Використання її для наведення "порядку" у творчому житті, для знешкодження "інакомислення".
Практичне заняття № 4. ( 2 год.)
Роздвоєння літературного процесу: відтиснення художньої правди у його глибини, у "письмовий стіл" частини письменників, наступання ряду видатних митців "на горло власній пісні", ріст кон'юнктурщини, легкописання на догоду офіційним запитам. Вихід на авансцену "оспівувальної творчості". Щире прагнення багатьох літераторів, особливо молодих, врости в свою епоху, їх наївна віра у справедливість існуючої суспільної системи. Неусвідомлюваний трагізм творчої долі цих митців.
Лекція 5. Особливості розвитку літератури на західноукраїнських землях до 1939 року. ( 2 год.)
Феномен діаспорної літератури, у якій значною мірою діставали компенсацію теми, мотиви та стильові струмені, існування яких було унеможливлене в межах СРСР. Творчі організації діаспорних письменників – “Митуса“, “Танк“, “Логос“, “празька школа“ (“вісниківці“) та ін. Видатні діячі літератури, що творили за межами України: Д. Донцов, Є. Маланюк, Ю. Дараган, Ю. Липа, О. Ольжич, О. Теліга та ін. Літературна періодика на Західній Україні та в діаспорі.
Практичне заняття № 5. ( 2 год.)
Причини короткочасного піднесення українського письменства в роки Великої Вітчизняної війни. Роль літератури у мобілізації народу на боротьбу з фашизмом. Праця письменників у фронтовій пресі. Значні мистецькі спалахи у творчості письменників, котрі у 30-х рр. пристосовували своє слово до вимог сталінської системи - П.Тичини, М.Рильського та ін. Прихід у літературу талановитого поповнення з числа учасників війни.
Посилення авторитарних тенденцій у повоєнному десятиріччі та їх згубний вплив на розвиток літератури. Загальний нормативно-догматичний підхід до красного письменства й епізоди творчого спротиву йому. Негативні наслідки партійних постанов "Про журнали "Звезда" і "Ленинград", "Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури в “Нарисі історії української лгтератури“, "Про журнал “Вітчизна“' тощо. "Проробні" кампанії кінця 40-х-початку 50-х рр, спрямовані на вишукування та зліквідування націоналістичних, космополітичних і т.п. тенденцій у літературі. Передова стаття “Проти ідеологічних перекручувань у літературі" ("Правда", 1951). Обгрунтування т. зв. теорії безконфліктності.
Тема 5. Творчість представників нової хвилі еміграції
Лекція 6. Розвиток та подальше зміцнення українських письменницьких сил за межами України. ( 2 год.)
Творчість представників нової хвилі еміграції, що з“явилася в обставинах другої світової війни - І. Багряного, В. Барки, У. Самчука, Т. Осьмачки, Ю. Шевельова,Д. Гуменної, О. Тарнавського та ін. Діяльність МУРу. Спілка письменників “Слово“.
Практичне заняття № 6. ( 2 год.)
Поява у 40-х-на початку 50-х рр. нових ознак літературного процесу на підрадянській Україні, що утвердяться наприкінці 50-х-початку-бО-х рр. Своєрідні провісники нових ідейно-художніх спрямувань, як-от: "Україна в огні" і "Повість полум'яних ліг" О.Довженка, "Жива вода" Ю.Яновського, "Не називаючи прізвищ" В. Минка, "Щоб світився вогник" О.Гончара тощо.
Тема 6. Тематичний та жанрово-стильовий огляд літератури 30-х середини 50-х років
Лекція 7. Провідні жанри, теми і образи прози 30-х середини 50-х років
( 2 год.)
ПРОЗА. Слабкість дослідницьких, аналітично-психологічних спрямувань, пасування перед об'єктивною правдою дійсності, згладжування її гострих кутів та тенденції лакування, декларативність, описовість, зовнішня панорамність у літературних творах, що з'являлися на радянській Україні і водночас - прагнення літератури жити, розвиватися, поява творів, які тією чи іншою мірою збагачували художнє людинознавство.
Набутки історичної, історико-біографічної та історико-революційної прози у 30-х рр. (як-от: "Людолови" З.Тулуб, "Вершники" Ю. Яновського, "Гроза" А. Шияна, "Мати" А.Головка та ін.). Творчі досягнення і прорахунки прози на тему виховання ("Ранок" І.Микитенка, "Дуже добре" й "Десятикласники" О.Копиленка, "Школа над морем" О.Донченка). Поява т. зв. виробничої прози та проблема рівня її художності. Досягнення пригодницької та науково-фантастичної прози ("Аргонавти всесвіту" В.Владка, "Шхуна "Колумб" М.Трублаїні тощо). Викриття імперіалізму, фашизму (“Поза межами болю" О.Турянського, "Береза" О.Гаврилюка). Розвиток малих прозових жанрів та їх художні якості.
Публіцистична наснаженість прози воєнних років. Художня проза цих літ О.Довженка, Ю.Яновського, П.Панча та ін. Звернення письменників безпосередньо до публіцистики. Різновиди та стильові ознаки малих жанрових форм, до яких найчастіше вдавалася літератори.
Провідні жанри, теми і образи прози повоєнних років. Прагнення відтворити трагедію України у війні з фашизмом ("Жива вода" Ю.Яновського) і офіційне знешкодження цієї тенденції. Значення "Прапороносців" О. Гончара. Синтез реалізму і конденсованої поетичності у прозі М. Стельмаха. Історична романістика ("Гомоніла Україна" П.Панча, "Таврія" і "Перекоп" О.Гончара тощо).
Внесок у розвиток прози письменників з діаспори. Роман І. Багряного про страхіття сталінщини "Сад Гетсиманський", його ж "Тигролови", повість “Огненне коло“. Тетралогія Д. Гуменної "Діти Чумацького шляху" про історичну долю українського народу у 20-30-ті роки. Творчість У.Самчука ("Марія", "Волинь" та ін ). Проза Т. Осьмачки як видатне явище літератури цього часу – “Старший боярин“, “План для двору“, “Ротонда душогубців“.
Практичне заняття № 7. Огляди творчості Ю. Яновського, Ольжича та О. Теліги ( 2 год.)
ПОЕЗІЯ. Риторика, приглушення особистісного начала, збідненість ліризму, тенденції офіціозної творчості - і водночас безсумнівні здобутки в поезії цього періоду, як- от високоталановита творчість Б -І.Антонича та В.Свідзинського.
Збагачення поезії філософською лірикою у роки Великої Вітчизняної війни. Характеристика основних поетичних жанрів (вірші-послання, вірші-заклики, пісенна лірика, розвиток жанру балади). Провідні мотиви поезії повоєнної доби та неможливість її нормального розвитку.
Значний внесок поетів, що творили у діаспорі. Творчість Є.Маланюка. Ознайомлення з поетичним доробком інших поетів "празької школи" -Ю.Дарагана, О.Ольжича, О.Теліги, Н. Лівицької-Холодної. Творчість в еміграції Ю.Клена.
ДРАМАТУРГІЯ. Одноосібне ліцерство в цьому жанрі О Корнійчука та оцінка його творчості сучасним літературознавством. Драматургійний талант І.Кочерги. П'єси Ю.Яновського, Я.Галана. Негативний вплив на розвиток жанру "теорії безконфліктності".
КРИТИКА І ПУБЛІЦИСТИКА. Неможливість функціонування літературної критики як такої в умовах сталінської системи. Вульгаризаторське, соціологічно-прямолінійне трактування художніх проблем, недооцінка образної специфіки, підтримка та заохочення кон'юнктурних, лакувальних тенденцій, влаштовування розправ над чесними творами та їх авторами як типові прикмети розвитку офіційної критики цього часу. Певні здобутки літературознавства (О.Білецький, М.Рильський). Фундаментальне значення праць Д.Чижевського.
Основні тенденції розвитку письменницької публіцистики, Звернення багатьох митців до "літератури факту", до нарису. Журналістські книги М.Трублаїні, О.Ільченка та ін. Розквіт мистецтва художньої публіцистики у роки війни. Багатство жанрових форм. Особливе місце у літературі 40-50-х рр. "Щоденників" О.Довженка. Деградація жанру публіцистики у післявоєнні роки, його підпорядкування вимогам тоталітарної системи. Характеристика літературної періодики 30-х-середини 50-х рр.
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів.
На самостійну роботу винесені теми, на яких внаслідок обмеженості кількості лекційних годин зовсім не зупинявся викладач, або ж ті, які потребують особливого поглибленого вивчення. Кожна тема самостійної роботи вимагає від студента, крім засвоєння інформації на лекційних заняттях, опрацювання відповідних розділів підручника та прочитання Художніх текстів. Основні підручникові джерела зазначені в Програмі курсу, що зберігається на кафедрі як у вигляді окремої брошури, так і в електронному вигляді. Це ж стосується списку художніх текстів, обов”язкових для прочитання студентами.
Необхідною передумовою для здійснення контролю самостійної роботи студентів є ведення ними читацьких щоденників, у яких студенти у вільній формі занотовують ту інформацію про прочитані ними твори, яка з їхньої точки зору видається найпотрібнішою (сюжетна лінія, художні деталі, цитати з творів тощо).
На самостійну роботу виносяться такі теми:
- Провідні стильові течії в українській літературі 1917-20 рр.
- Поетика Павла Тичини.
- Стильова своєрідність прози В.Підмогильного.
- “Концептуальніість “Невеличкої драми” В.Підмогильного.
- Літературна дискусія 1925-28 рр. в Україні.
- Поетичні пошуки в 20-х рр. в українській поезії.
- Український фотуризм та авангардизм 20-х рр.
- Оригінальність поетичних візій Б.І.Антонича.
- Кіноповість О.Довженка . Багатство вражень у щоденнику О.Довженка.
- Розвиток української літератури 30-40-х рр. в рамках соцреалістичного дискурсу.
Навчальна література
- Історія української літератури ХХ ст. : У 2-х книгах– К.: Либідь, 1998.
- Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики. – У 4-х книгах. – К., 1994 – 1995.
- Живиця. Хрестоматія української літератури ХХ стотіття. У 2-х томах - К., 1998.
- Атом серця. Українська поезія першої половини ХХ ст. – К., 1992.- 350 с.
- Вісімдесятники. Антологія нової української поезії. – Київ – Едмонтон, 1993. – 206 с.
- З порога смерті. Письменники України – жертви сталінських репресій. – К., 1991. – 494 с.
- Іменник. Антологія дев“яностих. – К. , 1997. – 266 с.
- Молоде вино. Антологія поезії. – К., 1994. – 232 с.
- Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі. – Київ – Торонто, 1993. – 474 с. – 206 с.
- Тексти. Антологія прози. – К., 1995. – 300 с.
- Жулинський М. Із забуття – в безсмертя. – К., 1990. – 448 с.
- Ільницький М. Від “Молодої музи“ до “Празької школи“. – Львів, 1995. – 318 с.
- Лавріненко Ю . Розстріляне відродження: Антологія. 1917-1933: Поезія - проза драма - есеї. – К., 2002 - 984 с.
- Погрібний А. Класики не зовсім за підручником. – К., 2000. – 136
Додаткова література:
- Денисенко О. Шукання козацтва // Українські проблеми. – 1994. –
№ 3.
- Шашкевич Я. Дмитро Донцов, Євген Маланюк // Україна. – К., 1999. – Вип. 30
- Шашкевич Я. Постмодернізм та українська історична наука // Українські проблеми. – 1999. – ч. 1–2.
- Антонич Б.І. Становище поета // Назустріч. – 1935. – ч. 4.
1