Навчально-методичний комплекс для самостійної роботи студентів

Вид материалаДокументы

Содержание


Теза: Усе в світі складається з простого. Антитеза
Теза: У ряді причин світу є певна необхідна сутність. Антитеза
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   25

1.Хто є родоначальником німецької класичної філософії?


- Г.Гегель; - І.Кант;

- І.Фіхте; - Ф.Шеллінг.

2.В діяльності Канта виділяють такі етапи:


- доантропологічний та антропологічний;

- етичний та післяетичний;

- докритичний та критичний;

- природничий та антропологічний.

3.Кому належить вислів: “Зоряне небо наді мною і моральний закон в мені”:


- І. Фіхте; - Ф. Шеллінгу;

- І. Канту; - Г. Гегелю.

4.Хто відновив в німецькій класичній філософії матеріалістичну традицію?


- Ф. Ніцше; - І. Кант;

- Л. Фейєрбах; - К. Маркс.

5.Як у Канта називаються «знання, що безумовно незалежні від усякого досвіду»?


- апостеріорні; - апріорні;

- аналітичні; - синтетичні.

6.Які, згідно з Кантом, ознаки апріорного знання?


- природженість; - інтуїтивна очевидність;

- логічна несуперечливість; - необхідність і всезагальність.

7.У чому полягає сутність гносеологічної концепції І.Канта?


- висуває космогонічну гіпотезу про виникнення та розвиток Всесвіту;

- відокремлює апріорні та апостеріорні форми пізнання;

- розглядає суб’єкт пізнання у якості головного фактора пізнавального процесу;

- формулює категоричний імператив як моральний закон.

8.Які здатності до пізнання, на думку І.Канта, притаманні людині?


- чуттєвість; - абстрагування;

- розсудок; - узагальнення;

- розум; - воля.

9.Які з наведених тверджень виражають агностицизм І.Канта?


- між явищами, тобто “речами для нас”, та “речами у собі” існує єдність;

- “речі у собі” – це не тільки дані досвіду, а й форми пізнання, які організовують наш досвід;

- “речі у собі” – об’єктивні, але непізнавані;

- між цими двома світами - “речами для нас” та “речами у собі” - лежить прірва, котру суб’єкту пізнання подолати не під силу.

10.Згідно зі ствердженням І.Канта предмет та річ-в-собі співвідносяться таким чином:


- вони є тотожними;

- між ними немає нічого спільного;

- предмет постає синтезом відчуттів, викликаних речами-в-собі, та форм розсудку;

- предмет непізнаваний, а річ-в-собі сприймається відчуттями;

- у сфері речей-в-собі діє принцип причинності, а в предметній сфері панує свобода.

11.У котрій з чотирьох антиномій, сформульованих Кантом, мова йде про людину?


- Теза: Світ має початок (межу) у часі і просторі. Антитеза: Світ нескінченний у часі і просторі.

- Теза: Усе в світі складається з простого. Антитеза: Немає нічого простого, все є складним.

- Теза: У світі існує свобода. Антитеза: Немає ніякої свободи, все здійснюється лише за законами природи.

- Теза: У ряді причин світу є певна необхідна сутність. Антитеза: У цьому ряді немає нічого необхідного, все в ньому випадкове.

12.В “Критиці чистого розуму” Кант писав, що йому прийшлось обмежити знання, щоб звільнити місце …Для чого?


- для абсурду; - для віри;

- для любові; - для надії.

13.Що, згідно з Кантом, є основною умовою морального закону?


- божественна заповідь; - природний порядок речей;

- суспільство; - свобода.

14.Що, згідно Канту, дає людині можливість усвідомити свою свободну волю?


- божественне одкровення; - інтроспекція;

- моральний закон; - правильне виховання.

15.До чого (до кого), згідно з Кантом, ніколи не можна ставитися лише як до засобу, але завжди слід ставитися як до мети?


- до бога; - до живої істоти;

- до прогресу людства; - до людини.

16.Яким словом Кант характеризував вчинок, котрий здійснюється згідно з обов’язком, проте без відчуття обов’язку, а виходячи з якихось інших спонукань?


- аморальний; - легальний;

- моральний; - доцільний.

17.Кому з філософів належить твердження, що “сферу діяльності філософії можна підвести під такі питання: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що я можу сподіватись? Що таке людина?”


- Бекону; - Декарту;

- Фейєрбаху; - Канту;

- Марксу.

18.Які закони сформулював Г. Гегель?


- закони природи; - закони пізнання;

- закони діалектики; - закони моралі

19.Принцип розвитку (як і теорія розвитку) був найбільш продуктивно розроблений:


- Кантом; - Фіхте;

- Шеллінгом; - Гегелем;

- Фейєрбахом.

20.Яким основний методом користувався Г.Гегель при побудові своєї філософської системи?


- аксіоматичним; - гіпотетико-дедуктивним;

- діалектичним; - індуктивним.

21.Із запропонованих варіантів виберіть ті формулювання, що передають зміст вихідних принципів діалектичної логіки Гегеля:


-тотожність мислення і буття; - тотожність протилежностей;

- єдність «я» та «не-я»; - синтез матеріалу чуття та категорій розсудку.

22.Яке поняття є вихідним в філософській системі Г.Гегеля?


- буття; - ідея;

- субстанція; - сутність.