Програма курсу та плани семінарських занять з методичними рекомендаціями, завданнями для самостійної роботи І літературою Львів 2010

Вид материала

Документы

Содержание Завдання для самостійної роботи Методичні рекомендації

Подобный материал:

• Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти, 855.34kb.
• Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
• В. В. Жигло Рекомендовано кафедрою Історії та культурології хнамг, 240.55kb.
• Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи, 892.56kb.
• Методичні вказівки, плани семінарських занять та матеріали для організації самостійної, 745.06kb.
• Програма І плани семінарських занять з курсу „ етика та естетика" (для студентів, 347.76kb.
• Навчально-тематичний план курсу "Менеджмент" 4 Програма курсу "Менеджмент" 5 Методичне, 3026.86kb.
• Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
• Програма та плани семінарських занять для студентів Філософського факультету львів, 361.9kb.
• Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.

Тема 14. Основні сучасні ідейно-політичні доктрини

План семінару (2 год.)

1. Ідейно-політична доктрина: поняття і типологія.

2. Соціально-політичні ідеї та цінності консерватизму. Неоконсеватизм.

3. Лібералізм як теорія та ідеологія. Неолібералізм.

4. Політична доктрина соціалізму.

5. Анархізм як політична концепція.

Теми рефератів:

• Доктрина як чинник соціального консенсусу.

• Система цінностей ліберальної моделі суспільства.

• Особливості розвитку неоконсерватизму у сучасному світі.

• Вплив ідеологічних доктрин на розвиток політичного процесу в історії України.

Питання для дискусії:

1. Іспанський філософ Х. Ортега-і-Гасет, характеризуючи одну з політичних течій сучасності, писав, що це „... той політичний правовий принцип, відповідно до якого суспільна влада, незважаючи на свою всемогутність, сама себе обмежує і намагається навіть на шкоду своїм інтересам дати в державі, якою вона управляє, місце і тим, хто думає і почуває інакше, чим вона сама, тобто інакше, чим більшість”, що вона „... виявляє небувалу великодушність: свої права, права більшості... добровільно поділяє з меншістю”, вона „проголошує своє рішення жити однією сім’єю з воргами, навіть із слабкими ворогами. Прямо неймовірно, що людство могло створити такий чудесний апарат, таку парадоксальну, мудру, неприродну систему”. Як називається ця система, цей „чудесний апарат”, що це за ідейно-політична течія сучасності?

2. В основу якої політичної концепції лягли наступні положення мислителів Нового часу? (Назвіть їх імена): ідея поділу влади; ідея верховенства закону над державою і її органами; ідея природних, невідчужуваних, природжених прав особистості; ідея необхідності гарантії прав і свобод особи.

3. За визначенням Дойча, консерватизм – це збереження матеріальних і духовних цінностей людства. Він є органічною частиною світової цивілізації, водночас має конкретний та історичний досвід. Визначте особливість в Українні у відношенні до традицій, цінностей, менталітету. Що з названого, на Ваш погляд, варто зберегти, а від чого відмовитися в інтересах поступального розвитку суспільства?

Завдання для самостійної роботи:

1. З’ясуйте причини появи доктрин. Які чинники впливають на формування певної доктрини в межах конкретної країни?

2. Що нового з’явилося в ідеологічній політиці світу з появою неоконсерватизму та неолібералізму?

3. Поясніть трансформації ідеологічних доктрин у разі їх перетворення на партійні або державні.

Методичні рекомендації:

При підготовці до даного семінарського заняття студент на основі різноманітних підходів до поняття „політична доктрина” повинен дати власне визначення цього терміну.

Оскільки політичні доктрини почали зароджуватись на певному етапі історичного розвитку суспільства, потрібно визачити основні причини і передумови їх виникнення.

Окрім того, портібно звернути увагу на те, що кожна ідейно-політична доктрина з моменту свого виникнення і до сьогодні пройшла певну еволюцію і тому існує періодизація їх розвитку.

Література:

1. Волков О. М. Політична ідеологія: ретроспективний аналіз та принципи функціонування в сучасній Україні. – К., 1998.

2. Воронкова В. Консерватизм // Політологічні читання. – 1992. - №2.

3. Воронква В. Лібералізм // Політологічні читання. – 1992. - №2

4. Гарбузов В. Н. Консерватизм: понятия и типология. (Историоргафический обзор) // Политические исследования. – 1995. - №4.

5. Мигул І. Політичні ідеології: порівняльний аналіз. – К.: Українська перспектива, 1997.

6. Основи політичної науки. Курс лекцій / За ред. Б. Кухти. Частина 2. – Львів, 1997.

7. Плахотнюк С. С. Основи політичної доктрини сучасності: Навч. посіб. – Вінниця, 2003.

8. Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів, 1994.

9. Політологія: У 2-х книгах / За ред. Колодій А. – К, 2003.

10. Політологія: історія та методологія / За ред. Ф. М. Кирилюка. – К., 2000.

11. Політологія / За ред. Бабкіної О. В., Горбатенко В. П. – 2-е вид, перероб. і доп. – К., 2001.

12. Холод В. В. Лекції з політології: Навч. посіб. – К., 2003.

13. Шапиро И. Введение в типологию либерализма // Политические исследования. – 1994. - №3.

Тема 16. Вибори та виборчі системи

План семінару (2 год.)

1. Вибори, їх класифікація та особливості при різних політичних режимах.
   
2. Принципи виборчого права та організація демократичних виборів.
   
3. Основні функції виборів.
   
4. Типи (моделі) виборчих систем.
   
5. Основні стадії виборчої кампанії.
   

Теми рефератів:

• Вибори та виборчі системи.
  
• Порівняльна характеристика основних виборчих систем.
  
• Прямі та непрямі політичні вибори: порівняльна характеристика.
  
• Поняття і принципи виборчого права.
  
• Особливості виборчого права в посткомуністичних країнах.
  
• Політичні вибори і проблема суспільної стабільності.
  

Питання для дискусії:

1. Вибори завжди пов'язані з голосуванням. Однак при всій близькості цих понять вони мають істотні відмінності. У чому вони полягають?
   
2. За яких умов вибори можуть розглядатися як знаряддя політичного маніпулювання?
   
3. Відомо, що загальність як демократичний принцип виборчого права передбачає участь усіх громадян у виборах. Але в дійсності різні політичні режими обмежують це право відповідними цензами. Покажіть на реальних прикладах, що це за цензи і в чому специфіка їх прояву в різних країнах.
   
4. Принципу свободи виборів і добровільної участі в них громадян дотримується більшість демократичних країн. Чи не має іншого світового досвіду (на прикладі сучасних демократичних країн)?
   
5. У чому полягає суть, механізм, переваги та недоліки пропорційної виборчої системи?
   

Завдання для самостійної роботи:

1. Розкрийте зміст понять „вибори”, „політичні вибори”, „виборча кампанія”.
   
2. Здійсніть класифікацію політичних виборів залежно від предмета обрання та з огляду на причини їх проведення.
   
3. З'ясуйте зміст понять „виборче право”, „активне виборче право”, „пасивне виборче право”.
   
4. Схарактеризуйте принципи виборчого права та виборчі цензи.
   
5. Перерахуйте та розкрийте зміст юридичних процедур проведення політичних виборів.
   
6. Назвіть та зробіть порівняльну характеристику виборчих систем. З'ясуйте основні недоліки кожної з них.
   

Методичні рекомендації:

Вивчаючи перше питання, студенти мають засвоїти визначення та суть виборів як основного засобу делегування влади; показати особливості виборів при різних політичних режимах. При цьому важливим є здійснення класифікації політичних виборів залежно від предмета обрання та причин проведення. Проаналізувати, за яких умов вибори можуть розглядатися знаряддям політичного маніпулювання і за яких – інструментом переходу до демократії.

Вивчення другого питання слід розпочати із з'ясування поняття виборчого права та його основних демократичних принципів: загальність, рівність, безпосередність, непряме голосування, таємне голосування. Важливе значення має і розуміння загальних принципів демократичної організації виборів, а також аналіз принципів, діючих у сучасній українській державі.

Розглядаючи третє питання слід головну увагу зосередити на аналізі основних функцій виборів, адже вплив виборів на життя сучасного суспільства досить різноманітний.

Четверте питання присвячене виборчим системам. Його слід розпочати з розкриття нормативних основ виборів. Студенти повинні усвідомити сутність основних виборчих систем, вміти пояснити переваги і недоліки кожної з них, умови ефективності виборів, доцільність виборчої системи в Україні.

Це питання потребує від студентів з'ясування юридичних процедур проведення виборів, тобто знання норм міжнародного права в галузі виборчого права, законодавства України про вибори президента, народних депутатів України та місцевих органів влади.

Література:

1. Бебик В. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі. – К., 1993.
   
2. Жмыриков А. Н. Как победить на выборах. – Обнинск, 1995.
   
3. Кіс Т. Виборчі системи та їхні політичні наслідки // Нова політика. 1996 р. № 2. Стр.22-33; №4. Стр.11-31.
   
4. Конституція України. – К., 1997.
   
5. Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика. – Львів: ЦПД - „Астролябія”, 2005. – 348 с.
   
6. Уоллерстайм М. Избирательные системы. Партии и политическая стабильность // Полис. – 1992. – № 5-6.
   
7. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. – К., 1997.
   
8. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 343-358.
   

Тема 17. Політичні конфлікти

План семінару (2 год.)

1. Основні положення сучасної теорії конфлікту.
   
2. Сутність політичного конфлікту.
   
3. Типологія політичних конфліктів.
   
4. Стилі поведінки у конфліктній ситуації. Шляхи і способи розв’язання політичних конфліктів.
   

Теми рефератів:

• Основні етапи еволюції теорії соціально-політичних конфліктів.
  
• Політині конфлікти в Україні: причини виникнення і способи розв’язання.
  
• Конфлікт і консенсус у перехідному суспільстві.
  
• Теорія конфлікту М. Дюверже.
  
• Конфлікт як чинник стабільності суспільства (на прикладі теорії конфлікту Р. Дарендорфа).
  

Питання для дискусії:

1. Наведіть приклади парламентської, конституційної кризи. Шляхи вирішення конфліктів.
   
2. Дайте характеристику політичних засобів подолання конфліктів.
   
3. Сучасне політичне життя надзвичайно багате на конфлікти і кризи. Приведіть приклади „урядової”, „парламентської”, „конституційної” криз, „релігійно-етнічних”, „міжнаціональних”, „політичних” конфліктів на території колишнього СРСР за останні роки. Виділіть змішані і перхідні форми конфліктів і криз. Зазначте основні причини підвищеної конфліктності і наш історичний час.
   

Завдання для самостійної роботи:

1. Співставте основні підходи до поняття „конфлікт” і запропонуйте власне його визначення.
   
2. Порівняйте погляди на сутність і природу конфлікту Т. Парсонса і Р. Дарендорфа, зробіть висновок щодо їхньої обумовленості та обгрунтованості.
   
3. Визначте основні типи політичних конфліктів, наявних в Україні з 1990 року.
   
4. Проаналізуйте сучасні технології врегулювання конфліктів та управління можливими чи наявними конфліктними ситуаціями в Україні.
   

Методичні рекомендації:


Розглядаючи перше питання, студенти повинні звернути увагу на дві існуючі на сьогодні парадигми: функціоналістську і конфліктологічну і розглянути теорію конфлікту Л. Козера, Р. Дарендорфа, Дж. Бертона і Г. Зімелля, не забеваючи при цьому і про українських конфліктологів (І. Бекешкіна, В. Небоженко, М. Пірен та ін.).


Поняття „політичний конфлікт” тісно пов’язане з поняттями „конфлікт” і „соціальний конфлікт” і його специфіка зумовлюється особливостями розвитку політичної дійсності. У зв’язку з цим універсальна його типологія ще не вироблена. Тому найпоширенішим є поділ конфліктів на: конфліткт інтресів, конфлікт цінностей і конфлікт ідентифікації. Проте існують й інші типології: зовнішньополітичні і внутрішньополітичні, горизонтальні і вертикальні, закриті і відкриті, короткотривалі і довготривалі. Охарактеризуйте кожен з цих типів.

При вругелюванні конфліктної ситуації необхідно правильно підібрати спосіб і стиль поведінки. Розкрийте суть кожного з них і вкажіть ситуації, при який їх використання є найбільш доцільним.


Література:


1. Бекешкіна І. Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні.

2. Дмитриев А. В., Кудрявцев В. Н., Кудрявцев С. В. Введение в общую теорию конфликтов. – М., 1993.

3. Коляденко В. Технології регулювання конфліктів // Нова політика. – 1997. - №5.

4. Пірен М. І. Основи конфліктології. – К., 1997.

5. Політологія / За ред. О. І. Семківа. – Львів, 1994.

6. Політологія: У 2-х книгах / За ред. Колодій А. – К, 2003.

7. Політологія: історія та методологія / За ред. Ф. М. Кирилюка. – К., 2000.

8. Політологія / За ред. Бабкіної О. В., Горбатенко В. П. – 2-е вид, перероб. і доп. – К., 2001.

9. Холод В. В. Лекції з політології: Навч. посіб. – К., 2003.

10. Райнет П. Теория конфликта // ПОЛИС. – 1991. - №6

11. Степанов Е. И. Конфликтология переходного периода: методологические, теоретические, технологические проблемы. – М., 1996.