Geum.ru

Програма курсу та плани семінарських занять з методичними рекомендаціями, завданнями для самостійної роботи І літературою Львів 2010

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Тема 1. Політологія як система знань про політику




План семінару (2 год.)

  1. Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин.
  2. Об’єкт і предмет політології.
  3. Основні категорії, методи і функції політології.
  4. Місце політології в системі наук про суспільство.

Теми рефератів:

  • Макс Вебер про політику як покликання і професію.
  • Взаємодія політики і економіки.
  • Історичні передумови появи українського державознавства.

Питання для дискусії:

  1. Найбільш суттєве в політиці – це питання про державну владу. Але чи можна всі політичні відносини зводити до влади?
  2. В чому проявляється взаємозв’язок і відмінність між економікою і політикою?
  3. В чому суть політизації суспільного життя, які її причини в Україні?

Завдання для самостійної роботи:

  1. Складіть схему: Політологія як наука і як навчальна дисципліна.
  2. Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства і чому?
  3. Виберіть та проаналізуйте різноманітні визначення політики та політології. Яке з них, на ваш погляд, найбільш вдале. Аргументуйте свій вибір.

Методичні рекомендації:


Готуючись до першого питання, студент має усвідомити, що політична наука тісно пов’язана з політикою, витікає з неї, так чи інакше аналізує різні аспекти політичного життя. Термін „політика” походить від давньогрецького polis (місто-держава) та його похідних politike (мистецтво управління державою), politeia (конституція). Ці поняття вказують на державу як на одну з центральних категорій політики, а точніше – політичної науки, і як такі вони беруть свій початок від Платона та Аристотеля, які політику тісно пов’язували з державою. Студент має усвідомити, що політика виступає як визначне культурно-історичне явище.

Розгляд другого питання необхідно розпочати з того, що об’єктом політології виступає політичне життя суспільства, його прояви, тенденції і закономірності.

Аналізуючи категорії політології студенту насамперед слід уяснити сутність таких категорій: політична влада, держава, політичні відносини, політична система, політичні інтереси, політична свідомість, політична культура, політична боротьба, політичне управління.

При вивченні четвертого питання студент має з’ясувати, що політична наука розвивається в тісній взаємодії з іншими соціальними науками – філософією, соціологією, історією, правом. Останні об’єднує загальний об’єкт дослідження – політичне життя суспільства в усій багатоманітності його конкретних проявів.

Література:

  1. Вебер М. Политика как призвание и профессия. Избр. произв. – М., 1990.
  2. Коваленко А. Українська політологія: проблеми та труднощі періоду становлення // Сучасність. – 1994. – № 1.
  3. Лазоренко С.В., Лазоренко О.О. Теорія політології. – К., 1996. – С. 8-24.
  4. Основи політології: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 5-13, 14-20.
  5. Політологічний енциклопедичний словник. 2-е вид. – К., 2004.
  6. Політологія. Навчально-методичний комплекс: Підручник. – К., 2004.
  7. Політологія у запитаннях та відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 7-14.
  8. Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. 2-е вид. – К., 2001. – С. 8-36.
  9. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Т. – Харків, 2001. – С. 9-26.
  10. Політологія. Підручник / За наук. ред. А. Колодій. 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.
  11. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. – С. 17-20, 56-60, 82-85.
  12. Рябов С.Г., Томенко В.М. Основи теорії політики. – К., 1996. – Розд. І, ІІ.
  13. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 8-23.
  14. Шляхтун П.П. Політологія (Теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002 – С. 8-32.

Тема 2. Еволюція світової політичної думки. Ч.1

План семінару (2 год.)

  1. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу. Політико-філософські школи стародавнього Китаю.
  2. Політичні доктрини античності. Сократ. Платон. Арістотель. Ціцерон
  3. Розвиток політичної думки в середньовіччі.

Теми рефератів:

  • Міфологічні уявлення про політику.
  • Римське право і політика.
  • Платон про сутність ідеальної держави (рабовласницького комунізму).

Питання для дискусії:

  1. У чому полягає відмінність політико-правових доктрин мислителів Стародавньої Греції від політико-світоглядних уявлень Стародавнього Сходу?
  2. Чим відрізняються погляди Платона та Арістотеля на функції держави?
  3. Який вплив мають політичні вчення Стародавнього Сходу і Стародавньої Греції на сучасний розвиток політичних теорій?
  4. Значення політико-теологічних дискусій середньовіччя для сучасного стану відносин між Церквою і державою у Західному світі

Завдання для самостійної роботи:

  1. Назвіть основні причини появи перших міфологічних тлумачень влади і держави.
  2. Спів ставте ідеї філософських шкіл стародавнього Китаю із сучасними політичними доктринами.
  3. Проаналізуйте політичну думку у Стародавній Індії та Єгипті.
  4. Складіть схему: вчення Аристотеля про „правильні” і „неправильні” форми держави і дайте характеристику кожної з них.
  5. Опишіть соціально-політичну доктрину католицької церкви у період середньовіччя.

Методичні рекомендації:


Готуючись до першого питання семінару студенту слід усвідомити, що процес виникнення світової політичної думки тісно пов’язаний з розвитком стародавніх держав як первісної форми організації влади. При розгляді сутності вчення Конфуція необхідно підкреслити, що він розуміє державу як велику патріархальну сім’ю, де імператор – суворий, але справедливий батько, а його піддані – слухняні діти.

Вивчаючи зміст політичного вчення Платона зверніть увагу на його тезу про те, що основною ідеєю будь-якої держави є ідея справедливості, створення ідеального політичного ладу на чолі з вибраними мудрецями. При аналізі політичної концепції Аристотеля студенту слід усвідомити сутність його положення про природне походження держави, про людину як істоту політичну. Розглядаючи питання про римське право і політику, студент має звернути увагу на зміст політичної доктрини Полібія, який вбачав успіх Риму у поєднанні трьох державних форм правління (царської, аристократичної, демократичної) та Цицерона, який виступав противником повновладдя окремих осіб у республіці, зокрема проти монополізації влади.

Література:

  1. Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.
  2. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.
  3. Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.
  4. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.
  5. Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.
  6. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.
  7. Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.
  8. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.
  9. Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.
  10. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.
  11. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.
  12. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К., 2002. – С. 33-44.