Geum.ru

Програма курсу та плани семінарських занять з методичними рекомендаціями, завданнями для самостійної роботи І літературою Львів 2010

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Тема 18. Прикладна політологія і політичний аналіз

План семінару (2 год.)

  1. Прикладна політологія у структурі політичної науки.
  2. Політичний аніліз та менеджмент
  3. Політичні технології та піар.
  4. Технологія виборчої кампанії.

Теми рефератів:

  • Теоретична та прикладна політологія проблеми ідентифікації.
  • Інформаційні технології у виборчій боротьбі.
  • Лобізм як політична технологія.
  • Менеджмент виборчої компанії та правлячої команди.

Питання для дискусії:

  1. Які ви можете назвати політичні технології під час виборів. Спробуйте диференціювати їх на коректні і брудні.
  2. Чим викликана значна кількість „брудних технологій” у виборчих кампаніях в Україні?
  3. Що таке маніпулювання суспільною свідомістю і як воно виявляється у політичній сфері?

Завдання для самостійної роботи:

  1. Надайте порівняльну характеристику виборчих технологій, що були використані на початку 90-х рр. XX ст. і під час виборів 2002 року. Чим, на ваш погляд, зумовлені особливості та загальні риси цих технологій?
  2. Розкрийте технології проведення електоральних компаній.
  3. Проаналізуйте схему прийняття політичного рішення.
  4. Визначте межі допустимих дій у створенні негативного іміджу суперника під час виборчої компанії.
  5. Визначте, якими рисами Ви охарактеризували б сучасного політика.

Методичні рекомендації:


Готуючись до семінарського заняття з першого питання, студенту потрібно, насамперед, осмислити і уяснити суть прикладної політології. Зосередити увагу на таких положеннях: Складові та функції прикладної політології. Політичний аналіз і менеджмент..

У другому питанні семінару слід уяснити, що дослідження політичного ринку передбачає вивчення та аналізування політичної культури суспільства, рівня розвитку партійно-політичних структур, банку політичних лідерів (тобто політичної та правлячої еліти).

Третє питання, про політичні технології та рекламування, рекомендуємо розглянути через осмислення таких положень, як структура та основні завдання політичних технологій та рекламування; принципи політичного рекламування; рекламодавець, рекламоносій і рекламоодержувач. Реклама глобальна, місцева, корпоративна, роз’яснювальна. Перевага і недоліки засобів поширення політичної реклами (газети, журнали, телебачення, радіо, рекламні щити, плакати, листівки, буклет, афіші, транспаранти, плакат, мітинг. Політична символіка та ін.). Політична реклама як елемент маркетингу має і більш глибокі характеристики. Ідеться про політичний авторитет державних і партійних інститутів, про довір'я населення до їхньої діяльності, про повагу до закону, правових норм держави, політичних діячів усіх рівнів. Політичний імідж. Іміджологія.

У наступному питанні студенту слід дати відповідь на питання: що таке менеджмент і що таке політичний менеджмент, їх функції і види. Політичний менеджмент передбачає безпосередній розгляд, ухвалення та втілення в практичне життя політичних рішень. Потрібно з’ясувати міісце політичного рішення в політичній діяльності, вимоги до політичного рішення і методи прийняття політичного рішення.

В п’ятому питанні студенти повинні, насамперед, з'ясувати поняття „виборча кампанія”, „виборча технологія”, вміти розрізняти типи та основні етапи виборчих кампаній, з'ясувати роль головних дійових осіб у виборчій кампанії та їх інтереси.

Особливу увагу слід звернути на практику застосування різних методів організації та адміністрування виборів, фінансування виборчих кампаній, виборчій інфраструктурі України. При цьому слід звернути увагу на важливість ролі суспільно-політичних умов виборчого середовища, адже воно часто може бути і маніпулятивне.

Але основну увагу слід зосередити на аналізі основних етапів діяльності в ході виборчої кампанії, особливо на інформаційно-аналітичному супроводженні виборчої кампанії, процедурі голосування і підведенні підсумків.

Література:

  1. Бебик В.М. Політичний менеджмент і політичний маркетинг. – К., 1998.
  2. Бебик В.М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: [Монографія]. – К.: МАУП, 2000. – С. 281-368.
  3. Выдрин Е. Очерки практической политологии. – К., 1991.
  4. Виборчі технології. Збірник матеріалів / Упор. В. Ціон. – К., 1998.
  5. Головатий М.Ф. Професія – політик. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 47-80.
  6. Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. – М., 1995.
  7. Ковлер А.И. Избирательные технологии: российский и зарубежный опыт. – М., 1995.
  8. Ковлер А.И. Основы политического маркетинга. – М., 1993.
  9. Костенко Н. Мас-медіа у виборах: ціннісні орієнтації політичної сфери // Політична думка. – 1999. – № 17.
  10. Ляпіна Т.В. Політична реклама. – К., 2000.
  11. Морозова Е.Г. Политический рынок и политический маркетинг: концепции, модели, технологии. – М., 1999.
  12. Оніщенко І.Г. Маркетинг сучасної виборчої компанії // Збірник наукових праць. – ЗДІА, 2000.
  13. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації: Курс лекцій (С.О. Телешун, А.С. Бородін). – К., 2001.
  14. Почепцов Г. Имиджмейкер. – К., 1995.
  15. Рябов С. Політичні вибори: Навч. посібник. – К., 1998.
  16. Технологии политической власти: Зарубежный опыт. – К.: Вища школа, 1994. – С. 27-44.
  17. Томенко М. Політичні технології у виборчій компанії Президента України // Політична думка. – 1999. – № 16.
  18. Хмелин В.Н., Устименко С.В. Технология избирательной компании. – М., 1993