Київський національний лінгвістичний університет факультет перекладачів кафедра німецької мови І перекладу методичні вказівки

Вид материала

Документы

Содержание Курсова робота Магістерська робота – 4. Складові частини навчально-наукових і кваліфікаційних робіт 7) Висновки 5. Зміст складових частин навчально-наукових і кваліфікаційних робіт 5.2. Основна частина 5.2.2. Розділ II 5.3. У Висновках 5.4. Список використаної літератури Перформативні висловлювання були вперше виділені Дж. Остіном Як зазначають сучасні дослідники Відчуття подібності є “основним нервом” метафори, “модусом фіктивності” In vier Jahren kann man allerliebst vor die Hunde kommen!“ Фразеологізм Eulen nach Athen tragen Міністерство освіти і науки україни Міністерство освіти і науки україни Міністерство освіти і науки україни Міністерство освіти і науки україни Міністерство освіти і науки україни “метафора у фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць німецької мови з компонентом „птахи“)” ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни київський національний лінгвістичний, 546kb.
• Провести міський конкурс перекладачів поетичного твору з німецької мови з 10. 09. 2009р, 138.27kb.
• Міністерство освіти І науки України Київський національний лінгвістичний університет, 150.12kb.
• Міністерство освіти І науки україни івано-Франківський національний технічний університет, 504.1kb.
• Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
• Міністерство освіти І науки україни одеський національний політехнічний університет, 224.06kb.
• Міністерство освіти І науки україни київський національний лінгвістичний університет, 137.47kb.
• Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни одеський національний політехнічний, 318.93kb.
• Міністерство освіти та науки, молоді та спорту україни дніпропетровський національний, 30.93kb.
• Київський національний економічний університет факультет маркетингу Кафедра політології, 353.07kb.

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕКЛАДАЧІВ

КАФЕДРА НІМЕЦЬКОЇ МОВИ І ПЕРЕКЛАДУ



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ

І МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

КИЇВ - 2005

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

1. Загальна характеристика студентських робіт
   

Під час навчання в університеті студенти виконують навчально-наукові (курсова робота) та кваліфікаційні (бакалаврська, дипломна, магістерська роботи) роботи. Кваліфікаційна робота є формою підсумкової атестації студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем. Її захистом перед державною комісією завершується курс навчання в бакалавраті, за програмою підготовки спеціаліста, в магістратурі.


Курсова робота – це самостійна письмова робота реферативно-дослідницького характеру, яка вважається першим кроком студента у самостійному науковому дослідженні. Курсова робота виконується згідно з навчальним планом на одну з тем, запропонованих кафедрою німецької мови і перекладу.


Дипломна робота – це самостійне наукове дослідження експериментального або теоретико-прикладного характеру, яке виконується студентами V курсу. Дипломна робота передбачає збір, систематизацію та самостійний аналіз мовних явищ студентом та висновки науково-практичного характеру. Тема дипломної роботи визначається кафедрою німецької мови і перекладу відповідно до загально-наукової проблематики кафедри, затверджується на засіданні кафедри та схвалюється вченою радою факультету перекладачів наприкінці 8 семестру.


Магістерська робота – це завершена наукова робота теоретико-експеритментального чи теоретико-прикладного характеру, спрямована на самостійне вирішення певних науково-дослідницьких завдань. Вона виконується всіма магістрантами. Тема магістерської роботи визначається магістрантом за погодженням з науковим керівником відповідно до загально-наукової проблематики кафедри, затверджується на засіданні кафедри та схвалюється вченою радою факультету перекладачів не пізніше 1 жовтня поточного навчального року.


Усі охарактеризовані види студентських робіт повинні відповідати певним вимогам щодо їх змісту та оформлення: виділення окремих частин роботи, абзаців, нумерація сторінок, правильне оформлення посилань, виносок, цитат, висновків і списку використаної літератури. Написання зазначених робіт передбачає опрацювання певної кількості наукових першоджерел (мінімум 20-25 джерел для курсової, не менше 50 джерел для дипломної та не менше 60 джерел для магістерської роботи), збір оригінального ілюстративного матеріалу з газет, журналів, художньої літератури або інших джерел (напр. з мереж Інтернету), самостійну систематизацію та аналіз цього матеріалу. Обов’язковим є використання наукової літератури іноземною мовою.

2. Обсяг курсової роботи складає приблизно 25 сторінок машинопису, дипломної роботи – 40-50 сторінок, магістерської роботи – 70-80 сторінок машинопису в такому електронному режимі: комп'ютерний редактор Word (for Windows), шрифт Times New Roman, розмір 14, поля ліворуч - З см., вгорі та внизу - 2,5 см., праворуч - 1 см., нумерація сторінок зверху справа, нумерація починається з другої сторінки (рубрика "Зміст" - "Inhaltsverzeichnis"), яка має номер - 2 -. Відступ абзацу (якщо використовуються абзаци) - 5 знаків.

3. Мова написання всіх навчально-наукових і кваліфікаційних робіт – іноземна (німецька), магістерської роботи – українська.


4. Складові частини навчально-наукових і кваліфікаційних робіт:

1) Титульна сторінка: для курсової роботи оформляється одна титульна сторінка (іноземною мовою), а для кваліфікаційних робіт - дві титульних сторінки - одна рідною мовою, та одна іноземною мовою (див. Додаток І).

2) Зміст (Inhaltsverzeichnis), тобто план роботи, де вказуються всі розділи та підрозділи роботи та відповідні сторінки;

3) Вступ (Einleitung);

4) Розділ І (Kapitel l), його назва великими літерами та підрозділи із відповідними назвами, якщо такі є;

5) Розділ II (Kapitel 2), його назва великими літерами та підрозділи, з відповідними назвами, якщо такі є;

6) Розділ N (Kapitel N), його назва великими літерами, та підрозділи з відповідними назвами (як правило, курсова або дипломна робота мають 2-3 розділи, але остаточне рішення залежить від характеру матеріалу та бажання автора);

7) Висновки (Schlußfolgerungen);

8) Резюме (Zusammenfassung) українською мовою обсягом для курсової 1-2 сторінки, для дипломної та магістерської робіт до 5 сторінок.

9) Список використаної літератури ("Література", або "Бібліографія" - "Literaturverzeichnis", див. Додаток 2);

10) Додатки (Anlagen), якщо такі є.

5. Зміст складових частин навчально-наукових і кваліфікаційних робіт

5.1. У Вступі (Einleitung) обґрунтовується вибір теми роботи, її актуальність, визначаються об’єкт і предмет дослідження, основна мета, конкретні завдання та методи лінгвістичного аналізу, встановлюється наукова новизна роботи (для кваліфікаційних робіт), теоретичне і практичне значення одержаних результатів (для кваліфікаційних робіт), описується структура роботи (для кваліфікаційних робіт), де, зокрема, зазначається кількість опрацьованих джерел і джерел ілюстративного матеріалу.

5.2. Основна частина складається з 2-3 (3-4 для магістерської роботи) теоретичних і практичних розділів. Теоретичні розділи включають аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, з’ясовується комплекс дискусійних питань, пропонуються самостійні рішення конкретних дослідницьких завдань, а також певні авторські внески з визначенням перспектив подальших пошуків. Практичні розділи містять опис виконаного дослідницького завдання та розробки навчально-методичних матеріалів, використаних студентом під час навчальної та виробничої практики (для кваліфікаційних робіт). Кожний розділ закінчується стисло викладеними узагальненнями і висновками.

5.2.1. Розділ І (Kapitel l) носить, як правило, теоретичний характер, де дається загальне теоретичне підґрунтя того дослідження, що автор прагне зробити далі, даються посилання на наукові праці, у яких вже розглядалася ця проблема, дається визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається, характеристика основних термінів та визначень, що використовуються, критика праць інших дослідників обраної проблеми, інформація щодо історії розгляду проблеми науковцями, вказується робоча гіпотеза (для кваліфікаційних робіт), тощо.


5.2.2. Розділ II (Kapitel 2) та інші розділи, якщо вони передбачені автором, мають практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу пропонується доведення робочої гіпотези та доказ тих теоретичних положень, які були окреслені у Розділі І.

5.3. У Висновках (Schlußfolgerungen) підводять підсумки дослідження стосовно доведення робочої гіпотези та даються відповіді на проблематичні питання, що були поставлені у Вступі (Einleitung), даються рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрямки подальших досліджень обраної теми.


5.4. Резюме – це стисла характеристика наукової чи кваліфікаційної роботи. Його призначення полягає в оперативному ознайомленні з методикою дослідження, фактиними результатами і основними висновками наукової роботи. В резюме вказується гіпотеза, мета, об’єкт, предмет, завдання, матеріал та методика дослідження, стислий зміст роботи, основні отримані результати та висновки. Завершується резюме комплексом ключових слів і сталих термінологічних сполучень, представлених у тексті резюме, які мають той обсяг смислового навантаження, котрий чітко співвідноситься з основним змістом даної наукової роботи. Загальна кількість ключових слів – від 3 до 10. Ключові слова подаються у називному відмінку і друкуються в рядок через кому.

5.4. Список використаної літератури (Literaturverzeichnis) оформляють згідно вимог державного стандарту України (див. Додаток 2) у такому порядку:

а) наукові джерела у алфавітному порядку "кирилицею" (українська, російська, білоруська, болгарська мови, тощо);

б) наукові джерела у алфавітному порядку "латиницею" (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська мови, тощо);

в) джерела написані іншими мовами (арабською, грузинською, японською, китайською, на івриті, тощо) подаються у латинській транслітерації;

г) джерела ілюстративного матеріалу (газети, журнали, художні твори, посилання на "сторінки" Інтернету) подаються спочатку кирилицею, а потім латиницею.

У списку наукової літератури повинні переважати новітні видання. Автор роботи відповідає за правильне оформлення бібліографічних посилань і цитат.

5.6. Додатки (Anlagen), якщо вони є, оформляються вільно та можуть містити додаткові тексти для аналізу, словники, глосарії, вправи та методичні матеріали для подальшого використання в навчальному процесі, фотокопії текстів (документів, схем, фотографій), слайди, аудіо та відео записи, дискети з відповідними файлами або інші супутні матеріали. Таблиці, графіки, схеми, винесені в додатках, повинні бути пронумеровані і мати заголовки.


6. Посилання (Fußnoten) та деякі інші правила оформлення тексту.

Жодне наукове дослідження не може бути без посилань на наукові (теоретичні) джерела та на джерела ілюстративного матеріалу. Посилання підтверджують наукову аргументацію автора, а їх належне оформлення свідчить про якість проведеного наукового дослідження.


Посилання згідно з сучасними міжнародними стандартами та діючими державними стандартами України слід робити за системою, де вказується прізвище автора, рік видання роботи та, у разі необхідності, сторінки, на яких вміщено згаданий матеріал. Прізвище автора та подальший опис першоджерел у списку літератури у разі використання кирилиці або латиниці даються тією мовою, якою написане першоджерело (тобто українською, російською, англійською, німецькою, французькою тощо), а джерела на мовах з іншими алфавітами подаються латиницею. У тексті роботи посилання, як правило, робляться так:

Перформативні висловлювання були вперше виділені Дж. Остіном (Остин 1986);

Термін "прагматика" може бути замінений терміном "дейктика" (Степанов 1985: 220-224);

Як зазначають сучасні дослідники (Корунець 1993: 14) "існують проблеми і з передачею деяких українських особових/географічних назв англійською мовою ".

Найбільш детальне описання сематичних аспектів мовлення можна знайти у роботі Дж.Лайонса (Lyons 1977).

Протилежна точка зору представлена в роботах В.М.Телії (Телия 1993; 1996).

Відчуття подібності є “основним нервом” метафори, “модусом фіктивності” (див. [Жоль 1984: 127; Телия 1996: 137).

Посилання на праці більш, ніж двох авторів робляться так: (Дорошенко та ін. 1992), (Akmajian, Demers et al. 1995).

Посилання на цитовану літературу внизу сторінки не допускаються. Внизу сторінки (під цифрами або "зірочками") можуть бути наведені виноски, які містять коментарі до головного тексту, або інші зауваження щодо його змісту, які у свою чергу можуть мати посилання на наукові або ілюстративні першоджерела, що зазначаються у загальному списку літератури.


Всі посилання в тексті студентських робіт повинні бути підтверджені коректним описом наукових джерел у списку використаної наукової літератури, так само як і джерела ілюстративного матеріалу повинні мати відповідні "реквізити" (назва, номер, том чи випуск публікації, місце та дата публікації, відповідні сторінки).

Фрагменти рукопису, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом. Елементи ілюстративного тексту, які потребують виділення (мовні явища, що ілюструються), підкреслюються, напр.І

„ In vier Jahren kann man allerliebst vor die Hunde kommen!“ (Th. Mann. “Buddenbrooks”, Bd. 1, SS. 226-227);

Russischen Sprachunterricht in den Oberschulen Westdeutschlands haben die Hessischen Sprachlehrer auf einer Tagung in Kassel gefordert. (Süddeutsche Zeitung, September 20, 2001).

„Als der Fliegeralarm begann, warf der Vater Böger das Markenalbum ... schnell in sein Bombenköfferchen...“ (F. Wolf. „Heimkehr der Söhne“, S.59).

Значення слів або виразів беруться в лапки, напр.:

Фразеологізм Eulen nach Athen tragen (Duden: 661) – “займатися марною справою” (букв. “возити сов в Афіни”) є калькою з грецької мови й належить до інтернаціональних фразеологічних одиниць.

Авторські випущення тексту позначаються трьома крапками у квадратних дужках [...]: „Als der Fliegeralarm begann, warf der Vater Böger das Markenalbum [...] schnell in sein Bombenköfferchen...“ (F. Wolf. „Heimkehr der Söhne“, S.59).


Додаток 1. Зразок титульної сторінки (українська мова)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької мови і перекладу


Курсова робота на тему:

“____________________________________________________”


Студента _______ групи

факультету перекладачів


(прізвище, ім’я, по-батькові)

Науковий керівник:

____________________________

(науковий ступінь, посада)


(прізвище та ініціали)


Київ 2005

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької мови і перекладу


Бакалаврська робота на тему:

“____________________________________________________”


Студента _______ групи

факультету перекладачів


(прізвище, ім’я, по-батькові)

Науковий керівник:

____________________________

(науковий ступінь, посада)


(прізвище та ініціали)


Киів 2003

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької мови і перекладу


Дипломна робота на тему:

“____________________________________________________”


Студента _______ групи

факультету перекладачів


(прізвище, ім’я, по-батькові)

Науковий керівник:

____________________________

(науковий ступінь, посада)


(прізвище та ініціали)


Киів 2003

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької мови і перекладу


Магістерська робота на тему:

“____________________________________________________”


Студента _______ групи

факультету перекладачів


(прізвище, ім’я, по-батькові)

Науковий керівник:

____________________________

(науковий ступінь, посада)


(прізвище та ініціали)


Киів 2003

Зразок оформлення титульної сторінки і

плану змісту дипломної роботи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Київський національний лінгвістичний університет

Кафедра німецької мови і перекладу


Дипломна робота на тему:

“МЕТАФОРА У ФРАЗЕОЛОГІЇ (НА МАТЕРІАЛІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ З КОМПОНЕНТОМ „ПТАХИ“)”

Студентки 512 групи

факультету перекладачів

Назарук Юлії Олександрівни

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент

Фірсова Ю.А.


Киів 2003

MINISTERIUM FÜR BILDUNG UND WISSENSCHAFT DER UKRAINE

Nationale Linguistische Universität Kyjiw

Lehrstuhl für Deutsche Sprache und Übersetzung

Diplomarbeit zum Thema:

„METAPHER IN DER PHRASEOLOGIE

(AUF DEM MATERIAL DER DEUTSCHEN PHRASEOLOGISMEN MIT DER KOMPONENTE VÖGEL“)“

Vorgelegt von der Studentin

der Gruppe 512

der Fakultät der Dolmetscher

und Übersetzer

Nasaruk Julia

Wissenschaftliche Betreuerin:

Dr. Phil. J. Firsova

Kyjiw 2003

Gliederung


Einleitung..........................................................................................………........4

Kapitel 1. Metapher als Mittel der sprachlichen Nomination.............………......8

1. Der Metapherbegriff in der Linguistik.................................................8
   
2. Metapher und Grenzbegriffe, Abarten der Metapher.........................13
   
3. Die Metaphorisierung und der nominative Prozess...........................15
   

Kapitel 2. Die Bildung der deutschen Phraseologismen mit der Komponente „Vögel“ durch Metaphorisierung..................……………………......................21

2.1. Strukturell-semantische Besonderheiten der phraseologischen

Einheiten mit der Komponente „Vögel“...................................................21

2.2. Der Prozess der Metaphorisierung durch die Gleichsetzung der Hauptbedeutungen.....................................................................................26

2.3. Der Prozess der Metaphorisierung durch die Gleichsetzung der Situationen.................................................................................................33

Schlussfolgerungen.......................………...........................................................40

Zusammenfassung in ukrainischer Sprache..........………..................................44

Literaturverzeichnis.................………................................................................48

Додаток 2.

Зразки державного стандарту України щодо складання бібліографічного апарату (Список використаної літератури)²

Книга

І Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка. - М.: Наука, 1985. – 335с.³

Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. - Львів: Вища школа, 1983. - 176 с.

Weisgerber L. Grundzüge der inhaltbezogenen Grammatik. - 3.neubearbeitete Auflage. - Düsseldorf, 1972. - 225S.

Стаття у журналі

Корунець І.В. Принципи і способи передачі українських особових і географічних назв англійською мовою // Мовознавство. - 1993. - №3 (159). - С. 13 - 16.


Фірсова Ю.А. Переклад німецьких фразеологізмів з топонімічним компонентом українською мовою: проблема еквівалентності // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. - Суми: Видавництво СумДУ. - 2002. - № 4(37). - С. 174-178.

Стаття (публікація) у збірнику наукових праць


Гак В.Г. Национально-культурная специфика меронимических фразеологизмов // Фразеология в контексте культуры / Отв. ред. В.Н.Телия. - М.: Языки русской культуры, 1999. - С. 260-265.


Телия В.Н. Культурологический компонент фразеологии (к проблеме культурно-национального миропонимания) // Язык и культура. II международная научная конференция. Тезисы. - К.: Библиотека журнала “Collegium”. - 1993. - Ч.I. - С. 69-70.

Дисертація

Харитонова И.Я. Грамматически значимые признаки семантики слова в современном немецком языке: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. - Киев, 1985. - 355 с.

Гамзюк М.В. Емотивність фразеологічної системи німецької мови (Досвід дослідження в синхронії та діахронії): Дис. … д-ра філол. наук: 10.02.04. - К., 2001. - 424 с.

Автореферат дисертації

Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту (на матеріалі періодичних видань кінця 80-х – 90-х років): Автореф. дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Київ. держ. лінгв. ун-т. - К., 2000. - 20 с.


Тези доповідей

Монакін В.М. Актуальні завдання контрастивного вивчення лексики слов'янських мов // Проблеми зіставної семантики: Тези міжнар. наук. конференції / Ін-т мовознавства НАН України, Київ. держ. лінгв. ун-т. - Київ. - С. 29-31.

Словники


Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В.Н.Ярцева. - М.: Сов. Энциклопедия, 1990. - 685 с.


НУФС: Німецько-український фразеологічний словник / Уклали В.І.Гаврись, О.П.Пророченко. - К.: Радянська школа, 1981. - Т.1. - 416 с.; Т.2. - 382 с.


Du 12: Duden. Zitate und Aussprüche / Hrsg. von der Dudenredaktion. - 2., neu bearb. und aktualisierte Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 2002. - Bd. 12. - 960 S.


Джерела ілюстративного матеріалу

Голос України, 23.03. 2002.

Легенди та перекази. - Київ: Наукова думка, 1985. - 400 с.

Süddeutsche Zeitung, 20. September, 2003.

Time. Vol.152, No. 22, 30 November, 2001.

Додаток 3. Орієнтовна тематика наукових і кваліфікаційних робіт з перекладознавства⁴

1. Відтворення власних імен та назв у перекладах з української на німецьку мову.

2. Відтворення німецьких власних імен та назв українською мовою.

3. Реалії суспільно-політичного і культурного життя та способи їх перекладу.

4. Проблеми транслітерації та практичної транскрипції власних назв та імен згідно сучасних міжнародних стандартів.

5. Неологізми в сучасній німецькій мові та способи їх перекладу.

6. Специфічні ситаксичні конструкції німецької мови та їх переклад.

7. Переклад інтернаціональної лексики та спеціальних галузевих термінів.

8. Способи відтворення фразеологічних одиниць у перекладі.

9. Передача граматичних значень при перекладі ( значення однини та множини, модальне значення, видо-часові значення, значення пассивного стану).

10. Елементи словотворення в сучасній німецькій мові.

11. Особливості перекладу текстів офіційно-ділового стилю (тексти законів, міжнародних угод, ділових контрактів тощо).

12. Особливості перекладу рекламних, інформаційних та газетних матеріалів.

13. Особливості перекладу сучасної науково-технічної термінології (у різних галузях).

14. Способи перекладу німецьких композитів на українську мову.

15. Лексичні трансформації як спосіб досягнення адекватпості перекладу.

16. Застосування граматичних та лексичних трансформацій у перекладі.

17. Полісемія лексеми ( фразеологізма) в аспекті перекладу.

18. Потенціальні та ситуативно-контекстуальні значення лексем.

19. Слова-реалії як перекладознавча проблема.

20. Переклад як міжмовна та міжкультурна комунікація.

21. Фразеологізми з національно-специфічними елементами у перекладацькому аспекті.

22. Способи перекладу німецьких (українських) іменників, що означають рід діяльності, професію.

23. Німецькі (українські) абстрактні іменники: семантика, фукціювання в тексті, перекладацький аспект.

24. Історичні аспекти перекладу в Україні (перекладацька практика за часів стародавньої України - Руси, переклад у середні віки, видатні українські перекладачі XIX - XX століття).

24. Стилістична дифференціація лексики та її відображення при перекладі.

25. Стилістичні особливості німецького драматургічного твору та їх передача при перекладі.
    

Додаток 4.

Орієнтовна тематика наукових і кваліфікаційних робіт з іноземної філології⁵

1. Основні моделі метафоризації і передача метафоричних значень засобами мови.
   
2. Стилістична характеристика лексики і фразеології ненормативного характеру.
   
3. Структура і семантика заголовку (на матеріалі німецького журналу „Deutschland“).
   
4. Колірний аспект сучасної німецької фразеології.
   
5. Стилістичні можливості синонімії в сучасної німецькій мові.
   
6. Структура і семантика англомовних запозичень у сучасну німецьку мову.
   
7. Неологізми сучасної німецької мови: структура, семантика, сфера вживання.
   
8. Метафора як універсальний засіб мовної номінації.
   
9. Каламбур як стилістичний прийом .
   
10. Прислів’я та приказки в мережі Інтернет.
    
11. Модифікація фразеологічних одиниць сучасної німецької мови (на матеріалі рекламних текстів).
    
12. Торгові назви: структура, семантика, сфера функціонування.
    
13. Лінгвостилістична харакеристика мови Г.Белля.
    
14. Гендерний аспект в мові та міжмовній комунікації.
    
15. Способи відтворення категорії множинності в сучасній німецькій мові.
    
16. Номінативні засоби німецької мови для передачі порівняння.
    
17. Передача рис характеру людини лексико-фразеологічними засобами німецької мови.
    
18. Лінгвостилістична німецького тексту-інтерв’ю.
    
19. Власне ім’я: семантичний, прагматичний і перекладознавчий аспекти.
    
20. Тенденції розвитку в сучасній німецькій мові (на матеріалі преси).
    

Додаток 5. Список основної рекомендованої літератури з перекладацьких

дисциплін

1. Ажнюк Б.М. Українські власні назви (антропоніми і топоніми) в англійському написанні / Мовознавство, №1 (157), січень - лютий, 1993.

2. Бархударов Л.С. Язык й перевод. - М.: Международные отношения, 1975. – 238 с.

3. Великобритания. Лингвострановедческий словарь / Рум А.Р.У., Колесников Л.В., Пасечник Г.А. й др. - М.: Русский язьік, 1980. – 480 с.

4. Виссон Линн. Синхронный перевод с русского на английский. Приемы. Навыки. Пособия. – М. – "Р.Валент", 1999. – 272 с.

5. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1983. – 139с.

6. Гиляревский P.C., Старостин Б.А. Иностранные имена й названия в русском тексте. – М.: Высшая школа, 1985. – 303 с.

7. Горпинич В.О., Антонюк Т.Р. Українські власні назви в російській мові. – Київ: Іван Федоров, 1998. –134с.

8. Горпинич В.О., Антонюк Т.Р. Географічні назви в українській мові. – Київ: Іван Федоров, 1999, – 152 с.

9. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. – Львів: Вища школа, 1983. - 176 с.

10. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. - М.: Междунар. Отношения, 1973. –215с.

11. Корунець І.В. Принципи і способи передачі українських особових і географічних назв англійською мовою. /Мовознавство, №3 (159), травень - червень, 1993.

12. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. – Київ: Вища школа, 1986. –174с.

13. Мастерство перевода. - №7, 1970 (та інші випуски). – М.: Советский писатель, 1970. – 543 с.

14. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения переводу на слух. – М.: Изд-во ИМО, 1959. –191с.

15. Миньяр-Белоручев Р.К. Последовательньїй перевод. Теория й методьі обучения. – М.: Военное изд-во Минобороны СССР, 1969. – 288с.

16. Миньяр-Белоручев Р.К. Теория и методы перевода. – М.: Московский лицей, 1996. – 208 с.

17. Роганова З.Е. Перевод с русского языка на немецкий . – М., 1971.

18. Роганова З.Е. Пособие по переводу с немецкого языка на русский. – М., 1961.

19. Федоров А.В. Основы общей теории перевода. – М.,1983.

20. Handbuch Translation / Hrsg. Mary Snell-Hornby u.a. – Tübingen: Stauffenburg-Verl., 1998. – 432 S.


Додаток 6. Список основної рекомендованої літератури з іноземної філології

1. Абрамова Н.А. Язык и культура: Учебное пособие. - Чита: Поиск, 2000. -
   

237 с.

2. Баранов А.Н., Добровольский Д.О. Постулаты когнитивной семантики // Известия АН. РАН. Серия литературы и языка. - 1997. - Т. 56, № 1. - С. 11-21.
   
3. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Для ин-тов и фак. иностр. яз. / Учебник. - М.: Высшая школа, 1983. - 271 с.
   
4. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. - М.: Русский язык, 1980. - 320 с.
   
5. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: Методическое руководство. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Русский язык, 1990. - 247 с.
   
6. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация (Общие вопросы). - М.: Наука, 1977. - С. 230-293.
   
7. Гумбольдт В. фон. О различии строения человеческих языков и его влиянии на духовное развитие человечества // Избранные труды по языкознанию. - М.: Прогресс, 1984. - С. 34-298.
   
8. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1985. - 451 с.
   
9. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. Теоретический курс. Учебник. - 3-е перераб. изд. - М.: Изд-во лит. на иностр. яз., 1957. -
   

420 с.

10. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. - М.-Л.: Наука, 1965. - 110 с.
    
11. Ковалик І.І. Про власні та загальні назви в українській мові // Мовознавство. - 1977. - № 2. - С. 11-18.
    
12. Колшанский Г.В. Некоторые вопросы семантики языка в гносеологическом аспекте // Принципы и методы семантических исследований. - М.: Наука, 1976. - С. 5-30.
    
13. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Видавничий центр “Академія”, 1999. - 288 с.
    
14. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих закладів освіти. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. - 368 с.
    
15. Мальцева Д.Г. Страноведение через фразеологизмы. - М.: Высшая школа, 1991. - 176 с.
    
16. Москальская О.И. Проблемы системного описания синтаксиса: на мат. нем. яз. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1981. - 175 с.
    
17. Потебня А.А. Мысль и язык. - К.: СИНТО, 1993. - 192 с.
    
18. Райхштейн А.Д. Национально-культурный аспект интеркоммуникации // Иностранные языки в школе. - 1986. - № 5. - С. 10-14.
    
19. Реформатский А.А. Введение в языковедение: Учебник / Ред. В.А.Виноградов. - М.: Аспект Пресс, 1996. - 536 с.
    
20. Смеречанський Р.І. Довідник з граматики німецької мови: Довідкове видання. - К.: Радянська школа, 1989. - 304 с.
    
21. Стилистика английского языка: Учебник / А.Н.Мороховский, О.П.Воробьева, Н.И.Лихошерст, З.В.Тимошенко / Под ред. А.А.Гусака. - К.: Изд-во “Выща школа”, 1991. - 272 с.
    
22. Телия В.Н. Вторичная номинация и ее виды // Языковая номинация. Виды наименований. - М.: Наука, 1977. - С. 129-221.
    
23. Телия В.Н. Типы языковых значений. Связанное значение слова в языке. - М.: Наука, 1981. - 269 с.
    
24. Телия В.Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц. - М.: Наука, 1986. - 144 с.
    
25. Тер-Минасова С.Г. Язык и межкультурная коммуникация: (Учеб. пособие). - М.: Слово/Slovo, 2000. - 264 с.
    
26. Томахин Г.Д. Фоновые знания как основной предмет лингвострановедения // Иностранные языки в школе. - 1980. - № 4. - С. 84-88.
    
27. Уфимцева А.А. Типы словесных знаков. - М.: Наука, 1974. - 206 с.
    
28. Bergmann R., Pauli P., Schaefer M. Einführung in die deutsche Sprachwissenschaft. - Heidelberg: C.Winter Universitätsverlag, 1991. - 186 S.
    
29. Braun P. Tendenzen in der deutschen Gegenwartssprache: Sprachvarietäten. - 3., erw. Aufl. - Stuttgart; Berlin; Köln: Verlag W.Kohlhammer, 1993. - 265 S.
    
30. Černyševa I.I. Feste Wortkomplexe in Sprache und Rede. - Moskau: Vysšaja škola, 1980. - 144 S.
    
31. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig: Bibliographisches Institut, 1982. - 250 S.
    
32. Paul H. Prinzipien der Sprachgeschichte. - 8., unveränd. Aufl. - Tübingen: Max Niemeyer Verlag, 1968. - 428 S.
    
33. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. - M.: Verlag Hochschule, 1975. - 316 S.
    
34. Schippan T. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - Tübingen: Niemeyer, 1992. - 306 S.
    
35. Stepanova M.D., Černyševa I.I. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. - M.: Vysšaja škola, 1986. - 247 S.
    
36. Werner A. Terminologie zur neueren Linguistik / Verf. von Werner Abraham. - Tübingen: Niemeyer, 1988. - in 2 Bänden. - 1059 S.
    
37. Duden. Rechtsschreibung der deutschen Sprache / Hrsg. von der Dudenredaktion auf der Grundlage der neuen amtlichen Rechtsschreibregeln. - 21., völlig neu bearb. und erw. Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1996. - Bd. 1. - 910 S.
    
38. Duden. Grammatik der deutschen Gegenwartssprache / Hrsg. von der Dudenredaktion. - 6., neu bearb. Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1998. - Bd. 4. - 912 S.
    
39. Kluge: Kluge F. Ethymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. - 18.Aufl., bearbeitet von Walter Mitzka. - Berlin: Walter de Gruyter&Co; Berlin W35, 1960. - 920 S.
    
40. Wahrig G. Deutsches Wörterbuch / Neu herausgegeben von Dr. Renate Wahrig-Burfeind mit einem „Lexikon der deutschen Sprachlehre“. - Gütersloh: Bartelsmann Lexikon Verlag GmbH, 1997. - 1420 S.
    

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ З ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВА

1. Загальна характеристика студентських робіт
   

Під час навчання в університеті студенти виконують навчально-наукові (курсова робота) та кваліфікаційні (бакалаврська, дипломна, магістерська роботи) роботи. Кваліфікаційна робота є формою підсумкової атестації студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем. Її захистом перед державною комісією завершується курс навчання в бакалавраті, за програмою підготовки спеціаліста, в магістратурі.


Курсова робота – це самостійна письмова робота реферативно-дослідницького характеру, яка вважається першим кроком студента у самостійному науковому дослідженні. Курсова робота виконується згідно з навчальним планом на одну з тем, запропонованих кафедрою німецької мови і перекладу.


2. Обсяг курсової роботи складає приблизно 25 сторінок машинопису, в такому електронному режимі: комп'ютерний редактор Word (for Windows), шрифт Times New Roman, розмір 14, поля ліворуч - З см., вгорі та внизу - 2,5 см., праворуч - 1 см., нумерація сторінок зверху справа, нумерація починається з другої сторінки (рубрика "Зміст" - "Inhaltsverzeichnis"), яка має номер - 2 -. Відступ абзацу (якщо використовуються абзаци) - 5 знаків.

3. Мова написання всіх навчально-наукових і кваліфікаційних робіт – іноземна (німецька).


4. Складові частини навчально-наукових і кваліфікаційних робіт:

1) Титульна сторінка: для курсової роботи оформляється одна титульна сторінка (іноземною мовою).

2) Зміст (Inhaltsverzeichnis), тобто план роботи, де вказуються всі розділи та підрозділи роботи та відповідні сторінки;

3) Вступ (Einleitung);

4) Розділ І (Kapitel l), його назва великими літерами та підрозділи із відповідними назвами, якщо такі є;

5) Розділ II (Kapitel 2), його назва великими літерами та підрозділи, з відповідними назвами, якщо такі є;

6) Розділ N (Kapitel N), його назва великими літерами, та підрозділи з відповідними назвами (як правило, курсова або дипломна робота мають 2-3 розділи, але остаточне рішення залежить від характеру матеріалу та бажання автора);

7) Висновки (Schlußfolgerungen);

8) Резюме (Zusammenfassung) українською мовою обсягом для курсової та бакалаврської робіт 1-2 сторінки, для дипломної та магістерської робіт до 5 сторінок.

9) Список використаної літератури ("Література", або "Бібліографія" - "Literaturverzeichnis", див. Додаток 2);

10) Додатки (Anlagen), якщо такі є.

5. Зміст складових частин навчально-наукових і кваліфікаційних робіт

5.1. У Вступі (Einleitung) обґрунтовується вибір теми роботи, її актуальність, визначаються об’єкт і предмет дослідження, основна мета, конкретні завдання та методи лінгвістичного аналізу, встановлюється наукова новизна роботи (для кваліфікаційних робіт), теоретичне і практичне значення одержаних результатів (для кваліфікаційних робіт), описується структура роботи (для кваліфікаційних робіт), де, зокрема, зазначається кількість опрацьованих джерел і джерел ілюстративного матеріалу.

5.2. Основна частина складається з 2-3 (3-4 для магістерської роботи) теоретичних і практичних розділів. Теоретичні розділи включають аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, з'ясовується комплекс дискусійних питань, пропонуються самостійні рішення конкретних дослідницьких завдань, а також певні авторські внески з визначенням перспектив подальших пошуків. Практичні розділи містять опис виконаного дослідницького завдання та розробки навчально-методичних матеріалів, використаних студентом під час навчальної та виробничої практики (для кваліфікаційних робіт). Кожний розділ закінчується стисло викладеними узагальненнями і висновками.

5.2.1. Розділ І (Kapitel l) носить, як правило, теоретичний характер, де дається загальне теоретичне підґрунтя того дослідження, що автор прагне зробити далі, даються посилання на наукові праці, у яких вже розглядалася ця проблема, дається визначення основних понять та категорій проблеми, що розглядається, характеристика основних термінів та визначень, що використовуються, критика праць інших дослідників обраної проблеми, інформація щодо історії розгляду проблеми науковцями, вказується робоча гіпотеза (для кваліфікаційних робіт), тощо.


5.2.2. Розділ II (Kapitel 2) та інші розділи, якщо вони передбачені автором, мають практичний характер, де на прикладах, зібраних автором з джерел оригінального ілюстративного матеріалу пропонується доведення робочої гіпотези та доказ тих теоретичних положень, які були окреслені у Розділі І.

5.3. У Висновках (Schlußfolgerungen) підводять підсумки дослідження стосовно доведення робочої гіпотези та даються відповіді на проблематичні питання, що були поставлені у Вступі (Einleitung), даються рекомендації щодо практичного застосування отриманих результатів, перспективи та напрямки подальших досліджень обраної теми.


5.4. Резюме – це стисла характеристика наукової чи кваліфікаційної роботи. Його призначення полягає в оперативному ознайомленні з методикою дослідження, фактиними результатами і основними висновками наукової роботи. В резюме вказується гіпотеза, мета, об’єкт, предмет, завдання, матеріал та методика дослідження, стислий зміст роботи, основні отримані результати та висновки. Завершується резюме комплексом ключових слів і сталих термінологічних сполучень, представлених у тексті резюме, які мають той обсяг смислового навантаження, котрий чітко співвідноситься з основним змістом даної наукової роботи. Загальна кількість ключових слів – від 3 до 10. Ключові слова подаються у називному відмінку і друкуються в рядок через кому.

5.4. Список використаної літератури (Literaturverzeichnis) оформляють згідно вимог державного стандарту України (див. Додаток 2) у такому порядку:

а) наукові джерела у алфавітному порядку "кирилицею" (українська, російська, білоруська, болгарська мови, тощо);

б) наукові джерела у алфавітному порядку "латиницею" (англійська, німецька, французька, італійська, іспанська мови, тощо);

в) джерела написані іншими мовами (арабською, грузинською, японською, китайською, на івриті, тощо) подаються у латинській транслітерації;

г) джерела ілюстративного матеріалу (газети, журнали, художні твори, посилання на "сторінки" Інтернету) подаються спочатку кирилицею, а потім латиницею.

У списку наукової літератури повинні переважати новітні видання. Автор роботи відповідає за правильне оформлення бібліографічних посилань і цитат.

5.6. Додатки (Anlagen), якщо вони є, оформляются вільно та можуть містити додаткові тексти для аналізу, словники, глосарії, вправи та методичні матеріали для подальшого використання в навчальному процесі, фотокопії текстів (документів, схем, фотографій), слайди, аудіо та відео записи, дискети з відповідними файлами або інші супутні матеріали. Таблиці, графіки, схеми, винесені в додатках, повинні бути пронумеровані і мати заголовки.

6. Посилання (Fußnoten) та деякі інші правила оформлення тексту.

Жодне наукове дослідження не може бути без посилань на наукові (теоретичні) джерела та на джерела ілюстративного матеріалу. Посилання підтверджують наукову аргументацію автора, а їх належне оформлення свідчить про якість проведеного наукового дослідження.


Посилання згідно з сучасними міжнародними стандартами та діючими державними стандартами України слід робити за системою, де вказується прізвище автора, рік видання роботи та, у разі необхідності, сторінки, на яких вміщено згаданий матеріал. Прізвище автора та подальший опис першоджерел у списку літератури у разі використання кирилиці або латиниці даються тією мовою, якою написане першоджерело (тобто українською, російською, англійською, німецькою, французькою тощо), а джерела на мовах з іншими алфавітами подаються латиницею. У тексті роботи посилання, як правило, робляться так:

Перформативні висловлювання були вперше виділені Дж. Остіном (Остин 1986);

Термін "прагматика" може бути замінений терміном "дейктика" (Степанов 1985: 220-224);

Як зазначають сучасні дослідники (Корунець 1993: 14) "існують проблеми і з передачею деяких українських особових/географічних назв англійською мовою ".

Найбільш детальне описання сематичних аспектів мовлення можна знайти у роботі Дж.Лайонса (Lyons 1977).

Протилежна точка зору представлена в роботах В.М.Телії (Телия 1993; 1996).

Відчуття подібності є “основним нервом” метафори, “модусом фіктивності” (див. [Жоль 1984: 127; Телия 1996: 137).

Посилання на праці більш, ніж двох авторів робляться так: (Дорошенко та ін. 1992), (Akmajian, Demers et al. 1995).

Посилання на цитовану літературу внизу сторінки не допускаються. Внизу сторінки (під цифрами або "зірочками") можуть бути наведені виноски, які містять коментарі до головного тексту, або інші зауваження щодо його змісту, які у свою чергу можуть мати посилання на наукові або ілюстративні першоджерела, що зазначаються у загальному списку літератури.


Всі посилання в тексті студентських робіт повинні бути підтверджені коректним описом наукових джерел у списку використаної наукової літератури, так само як і джерела ілюстративного матеріалу повинні мати відповідні "реквізити" (назва, номер, том чи випуск публікації, місце та дата публікації, відповідні сторінки).

Фрагменти рукопису, які слугують ілюстративним матеріалом, друкуються курсивом. Елементи ілюстративного тексту, які потребують виділення (мовні явища, що ілюструються), підкреслюються, напр.І

„ In vier Jahren kann man allerliebst vor die Hunde kommen!“ (Th. Mann. “Buddenbrooks”, Bd. 1, SS. 226-227);

Russischen Sprachunterricht in den Oberschulen Westdeutschlands haben die Hessischen Sprachlehrer auf einer Tagung in Kassel gefordert. (Süddeutsche Zeitung, September 20, 2001).

„Als der Fliegeralarm begann, warf der Vater Böger das Markenalbum ... schnell in sein Bombenköfferchen...“ (F. Wolf. „Heimkehr der Söhne“, S.59).

Значення слів або виразів беруться в лапки, напр.:

Фразеологізм Eulen nach Athen tragen (Duden: 661) – “займатися марною справою” (букв. “возити сов в Афіни”) є калькою з грецької мови й належить до інтернаціональних фразеологічних одиниць.

Авторські випущення тексту позначаються трьома крапками у квадратних дужках [...]: „Als der Fliegeralarm begann, warf der Vater Böger das Markenalbum [...] schnell in sein Bombenköfferchen...“ (F. Wolf. „Heimkehr der Söhne“, S.59).