Хотя бы раз в жизни, но каждому водителю приходи­лось выяснять отношения с инспектором гаи. Как правило, победителем всегда выходил инспектор. Во-первых, потому, что в отличие от вас, он подготовлен к этой встрече

Вид материала

Документы

Содержание Образцы жалоб, заявлений, ходотайств Адміністративна позовна заява 3. Провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в моїх діях складу Безпідставна зупинка транспортного засобу 2). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

Подобный материал:

• М. Л. Бутовская (далее Б) : Продолжаем краткий экскурс в этологию человека. Явам обещала,, 492.56kb.
• Хаеши биографические и генеалогические сведения, 465.86kb.
• Шаблон представляет собой собрание стилей и других элементов, которое облегчает процесс, 65.43kb.
• Владимир Щербаков © Атланты, боги и великаны предисловие, 3858.22kb.
• Немного о борьбе со стрессом, 31.3kb.
• Учение о любви, 379.77kb.
• Всвете принятия нового закона о нарушениях пдд хочется более подробно поговорить, 77.63kb.
• Методическая разработка мифы и правда о наркотиках, 226.48kb.
• Программа рекламного тура по индии, 150.62kb.
• Реферат Творчество народного художника России, 451.88kb.

ОБРАЗЦЫ ЖАЛОБ, ЗАЯВЛЕНИЙ, ХОДОТАЙСТВ

ВНИМАНИЕ!

Некоторые судьи, получив жалобу на постановление по делу об административном правонарушении, полагают, что по та­кому делу необходимо подавать административный иск, а не жалобу, а потому оставляют жалобу без рассмотрения, и дают срок на устранение такого «недостатка».

Мы считаем такую точку зрения неправильной по следу­ющим причинам. КАС Украины, действительно, устанавли­вает обращение в суд в форме административного иска, ког­да речь идёт о несогласии с действиями органов государствен­ной власти. Это общая норма. Однако ст.288 КоАП устанавли­вает именно обжалование конкретно для постановлений по делам об административных правонарушениях. Это частная норма, которая должна применяться по отношению именно к этой категории дел (кстати, она же устанавливает и освобож­дение от судебного сбора по таким делам). Данная норма не устанавливает разных названий документа для обжалования в суд или вышестоящему должностному лицу. Кроме того, она же устанавливает, что хотя рассмотрение таких дел и происхо­дит в порядке КАС, но с особенностями, установленными Ко­АП. Такой особенностью, среди прочего, является обращение именно с жалобой, а не иском, в суд.

ПОМНИТЕ! Все приведенные ниже документы являют­ся лишь образцами! Окончательная их редакция должна гото­виться квалифицированными юристами!


КЛОПОТАННЯ

Про надання права на захист (у порядку ч.1 ст. 268 КУпАП)

«_» ____________ 200_ року стосовно мене скла­дено протокол № _ про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч. _ ст._КУпАП.

Згідно з ч.І ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвока­та, іншого фахівця у галузі права, який за законом має пра­во на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Зазначене право на правову допомогу гарантується стат­тею 59 Конституції України: «Кожен має право на право­ву допомогу... Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав». Дане право є непорушним та не може бути обмеже­не в жодному випадку в силу ст. 64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадяни­на не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайно­го стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями ...59, .. .цієї Конституції».

Оскільки у вчиненні адміністративного правопорушен­ня винним себе не вважаю та не володію достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, мені необхідна кваліфікована правова допомога при розгляді даної справи, зокрема для складання і написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, вста­новлення необхідних фактів.

Враховуючи викладене, керуючись ч.І ст. 268 КУпАП, ст.ст. 59, 64 Конституції України, з метою всебічного, повно­го і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом,

ПРОШУ:

1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

2. Надати мені можливість реалізувати моє право на пра­вову допомогу.

3. Надати мені час для вибору захисника моїх прав, у зв'язку з чим розгляд справи про адміністративне правопору­шення відкласти на іншу дату.

4. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.

«_»_ 200_року_

(підпис) (П.І.Б.)


Примітка: в графі протоколу «пояснення» треба зробити запис:

«Із обставинами, викладеними в протоколі, не зго­ден, порушень правил дорожнього руху не вчиняв. Мною заявлено клопотання про надання права на захист, що додається».


* * * *

ФОТОФИКСАЦИЯ

Вариант 1

До_районного суду міста_

вул._, буд._, поштовий індекс_


Позивач:_

Місто_, вул.._і буд.,_

Поштовий індекс_тел.:......


Відповідачі:

1. УДАІУМВС України в_області

вул._, буд._, поштовий індекс,_

2. Інспектор ДПС прапорщик міліції_

Позовна заява

Примітка: Ця позовна заява підлягає розгляду у судах на підставі ст. 288 ч.З КпАП України, яка прямо передбачаю пра­во особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) су­ду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи, і не містить виключення для постанов, винесених у порядку ст.. 14-1 КпАП України.

Постановою інспектора ДПС_ міста_прапорщика_(далі за текстом Інспектор ДПС) від «_»_2009 року на мене накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гри­вень. Відповідно до вищезазначеної постанови, я, начебто, «_»_2009 року, керуючи автомобілем_(но­мер авто), на ділянці дороги вул._в м._, де обмежена максимальна швидкість руху до 40 кілометрів на годину, рухався із швидкістю 71 км/ч, чим перевищив дозво­лену швидкість руху на 31 кілометр на годину.

Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР передбаче­ного ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото- та відео фіксації, «Ви­зир» №_, як того вимагає ст. 14-1 КУпАП, та отримана на­правленням мені поштою лише «_»_.2009 року.

Проте така постанова не відповідає вимогам закону з та­ких підстав.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з ме­тою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фо­то- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (виз­начаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду при­ладу, тощо). Між тим, ст.. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засо­бами фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматич­ному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимо­гам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню право­порушень.

У тексті постанови зазначено, що я, власник транспорт­ного засобу, «керував транспортним засобом» у зазначений у постанові час у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо осо­би, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у поряд­ку ст.. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити твер­джень, що саме зазначена особа керувала транспортним засо­бом. Отже, така постанова підлягаю скасування, як винесена із порушенням закону.

До того ж у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію, яка марка приладу, яким вона про­водилася, тощо. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 27.03.2009 № 111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім ру­хом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому на­гляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбуван­ня та спеціальних сигналів допускаються виключно у ви­падках руху у потоці транспорту. А використання приват­них транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, видно, що зйомка велася з автомобіля, який припарковано. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, керуючись стст. 287, 288 КпАП України,


ПРОШУ:

Оскаржувану постанову скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.


Додатки:

1. Копія позовної заяви З примірника

2. Копія Протоколу Серія_№_про адміністративне правопорушення від «_»_200_ р.

3. Копія Постанови Серія_№_про адміністративне правопорушення від «_»_200_ р.

4. Фотографії

5. Доказ сплати державного мита «_»_20_р. (Підпис)


* *

До_районного суду міста_

вул._, буд._, поштовий індекс


Позивач:_

Місто_, вул.._, буд.,_

Поштовий індекс_тел.:


Відповідач: Відділ Державної автомобільної

інспекції міста_

вул._, буд._і поштовий індекс, _


Від сплати судового збору звільнений

на підставі ст.288 КУпАП

АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення

Постановою інспектора ДПС_ міста_ прапорщика _ від «_» _ 2009 ро­ку на мене накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, я, начебто, «_»_2009 ро­ку, керуючи автомобілем_(номер авто) , на ділянці дороги вул._в м._, де обмежена макси­мальна швидкість руху до 40 кілометрів на годину, рухався із швидкістю 71 км/ч, чим перевищив дозволену швидкість руху на 31 кілометр на годину.

Зазначена постанова винесена, як вказано у постанові, за результатами застосування фіксації порушень ПДР перед­баченого ч. 1 ст. 122 КУпАП засобом фото- та відеофіксації, «Визир» № _, як того вимагає ст. 14-1 КУпАП, та отри­мана направленням мені поштою лише «_»_2009 року.

Проте така постанова не відповідає вимогам закону з на­ступних підстав:

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна вина (умисна або не­обережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встанов­лений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУ­пАП, яка визначає, що стягнення за адміністративне правопо­рушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.

При накладанні стягнення враховуються характер вчи­неного правопорушення, особа порушника, ступінь його ви­ни, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні оскаржуваної постанови цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову, вимоги закону не враховані.

При винесенні постанови було грубо порушено мої права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема:

• знайомитися з матеріалами справи;

• давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;

• при розгляді справи користуватися юридичною допомо­гою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Всіх наданих мені цим законом прав я був позбавле­ний, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, ко­ли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час роз­гляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В якості місця розгляду справи, в оскаржуваній постанові вказано «місто_, ВДАІ».

Однак про час і місце розгляду справи мене не сповістили, крім цього, незважаючи на те, що положеннями КУпАП пе­редбачений 15-денний строк для розгляду справи про адміністративне правопорушення, справа була розглянута з винесенням постанови «_»_2009 року - в день фіксації правопорушення.

У постанові по справі про адміністративне правопо­рушення вказано, що посадова особа, прапорщик міліції _, «розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення скоєне, гр. (фамілія), у результаті переви­щення швидкості на 31 км/год, що є порушенням п. 12.9 б ПДР, встановив, що їм було скоєно адміністративне правопо­рушення передбачене ч.І ст. 122 КУпАП».

У вказаний в протоколі час, я дійсно знаходився у цьому автомобілі, але фактично їм не керував, тому що _. Тому, я не скоював дане адміністративне пра­вопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, Закону України «Про дорожній рух», у разі порушення Правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений, постанову складе­но на місці, у випадку незгоди с порушенням - повинен бу­ти складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУ­пАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла право­порушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.

У дійсності ж ніякого протоколу складено не було чим грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, але у цьому разі у постанові не повинно бути вказівок про те, що саме мною, власником транспортного засобу, було скоєно адміністративне право­порушення.

Частиною 6 ст. 258 передбачений випадок, коли прото­кол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопо­рушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фо­то- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, ст. 14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, така фіксація та «заочне» винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушен­ня зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі.

Оскільки адміністративно-процесуальне законодав­ство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально логічного тлу­мачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним вважається такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.

Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім ру­хом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматич­ним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються прила­дом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).

Між тим ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосуван­ня необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно-або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону.

У підтвердження того факту, що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього при­ладу, копія якої додається. Вказана інструкція може бути нада­на судові представником відповідача.

В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні ха­рактеристики» чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Па­трульний, але ніяк не автоматичний.

Крім того, вказаний у постанові прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч, а не того, який зазначе­но на фото (мого автомобіля). Прилад має регулювання поля зору і воно може бути спеціально звужено при використанні прибору, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль. Відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на зображенні, доданого до постанови, на­лежить саме до мого автомобіля.

Крім того, із доданого зображення неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення, а саме: наявність на ділянці доро­ги, яка зафіксована на фотографії, дорожнього знаку 3.29 «Обме­ження максимальної швидкості 40км/год.».

На фотознімку дійсно зображено належний мені автомобіль_. Також на знимку знаходиться напис російською мовою «Скорость 071 км/ч.».

Жодні об'єктивні дані, які б могли підтвердити географічну локацію даного автомобілю, - відсутні. Крім того, навіть якщо враховувати знаходження автомобілю в населено­му пункті, де режим швидкості руху автомобілів обмежений швидкістю 60 км/год., зафіксована швидкість складає 71 км/ год., що відповідно до диспозиції ч.І ст. 122 КУпАП не являє собою складу адміністративного правопорушення.

У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, ким вона проводилася, тощо. Між тим це по­винно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено на­казом МВС 27.03.2009 № 111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з ви­користання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропу­ску зазначеного строку з поважних причин цей строк за за­явою особи, щодо якої винесено постанову, може бути по­новлено органом (посадовою особою), правомочним роз­глядати скаргу.

Як вбачається з поштового конверту, де міститься печатка пошти про відправку поштової кореспонденції, постанова по справі про адміністративне правопорушення була направле­на мені тільки 07.02.2009 року, а отримано мною 12.02.2009 ро­ку, тому вважаю є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.

Виходячи з вищевикладеного, вважаю постанову неза­конною та винесеною з грубим порушенням адміністративно-процесуального законодавства, а також такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржи­ла постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 287, 288, 289, 247 п. 1, КУпАП,


ПРОШУ:

1. Поновити мені строк оскарження постанови серії_№

_від «_»_2009 року про накладення на мене - (фамілія)

адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень.

2. Постанову серії_№_від 04 січня 2009 року про

накладення на мене - (фамилия) адміністративного стягнення по ст. 122 ч. 1 КУпАП в розмірі 300 (триста) гривень визнати незаконною та скасувати.

3. Провадження по адміністративній справі - закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

Додаток:

• копія постанови;

• ксерокопія фотознімку, доданого до постанови;

• копія поштового конверту;

• копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;

• копія інструкції до приладу «Візир».

«_»_2009 року (Підпис)

*


БЕЗПІДСТАВНА ЗУПИНКА ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Начальнику_

(Підставити посаду начальника та адресу

органу ДАІ або ГУМВС України у регіоні) Від:__

(Підставити свої ШБ та адресу)

СКАРГА

«_»____________200_р.,.__________________________________

(підставити дату та місце подій)

під час керування транспортним засобом______________________

(Підставити марку, модель, державний номерний знак) мене було зупинено співробітником ДАІ_________________

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ШБ, звання та посаду, або номер нагрудного знаку, або номерний знак па­трульного транспортного засобу, тощо).

Зазначений співробітник ДАІ не представився (предста­вився нерозбірливо), на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України «Про міліцію», і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.

Коли я, забажавши реалізувати своє право, передбачене ч.І ст.16 Закону України «Про дорожній рух», п.2.14 «в» ПДР, зна­ти причину зупинки транспортного засобу, задав це питання працівнику ДАІ, то отримав відповідь: «Перевірка документів».

Зазначені дії співробітника міліції я вважаю незаконними з таких підстав.

У відповідності до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Поста­новою KM України від 14 квітня 1997 р. № 341), а саме пп..5 п.5 зазначеного Положення, Державтоінспекція має право: зупи­няти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднен­ня довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони ви­користовуються з протиправною метою.

Як видно з наведеного, цей перелік є вичерпним. Ніяких інших підстав для зупинки транспортного засобу зазначене Положення не знає і це недаремно.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про міліцію», міліція має право: перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання що­до додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

Тобто єдиною підставою для перевірки документів особи може бути підозра щодо громадянина у вчиненні ним право­порушення. Мені про будь-які підозри про вчинені мною пра­вопорушення співробітником міліції повідомлено не було.

У відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти ви­ключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом.

Своїми діями співробітник міліції порушив вимоги п.3.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служ­би Державтоінспекції МВС України (затвердженої Наказом МВС від 27.03.2009 № 111) щодо забезпечення безперебійного руху транспортних засобів.

Вочевидь, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, зупинки транспортного засобу, порушують законодавство, нормативні документи, які регулю­ють діяльність підрозділів ДПС та МВС взагалі, а також пору­шують мої права, як учасника руху.

На підставі викладеного, керуючись стст. 5-7 Закону України «Про звернення громадян»,


ПРОШУ:

1). Вжити заходів дисциплінарного характеру до службової (посадової) особи ДАІ, яка вчинила дії, що порушують законодавство, та керівників підрозділу ДАІ, які допускають такі порушення працівниками при організації несення ними служби;

2). Дати відповідь у порядку та у терміни, передбачені ст.20 Закону України «Про звернення громадян».

«_»_20_р. (Підпис)

*


Прокурору_

(Підставити назву та адресу прокуратури/посади про­курора )

Від:_

(Підставити своїШБ та адресу)

заява

«_»__________________200_p.,___________________________

(підставити дату та місце подій) під час керування транспортним засобом__________________

(Підставити марку, модель, державний номерний знак) мене було зупинено співробітником ДАІ____________

(Підставити відомі дані співробітника ДАІ, - ШБ, звання та посаду, або номер нагрудного знаку, або номерний знак па­трульного транспортного засобу, тощо).

Зазначений співробітник ДАІ не представився (предста­вився нерозбірливо), на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України «Про міліцію», і усі вказані відомості про нього стали відомі вже у процесі подальшого спілкування.

Коли я, забажавши реалізувати своє право, передбаче­не ч.І ст.16 Закону України «Про дорожній рух», п.2.14 «в» ПДР, знати причину зупинки транспортного засобу, поставив це питання працівнику ДАІ, то отримав відповідь: «Перевірка документів».

Зазначені дії співробітника міліції я вважаю незаконними з таких підстав.

У відповідності до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ України від 14 квітня 1997 р. № 341), а саме: пп..5 п.5 зазначеного Положення, Державтоінспекція має право: зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечен­ня безпеки дорожнього руху, наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з про­типравною метою.

Як видно з наведеного, цей перелік є вичерпним. Ніяких інших підстав для зупинки транспортного засобу зазначене Положення не знає і це недаремно.

У відповідності до ст.. 11 Закону України «Про міліцію», міліція має право: перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання що­до додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

Тобто єдиною підставою для перевірки документів осо­би може бути підозра громадянина у вчиненні правопору­шення. Мені про будь-які підозри у вчинені правопорушення співробітником міліції повідомлено не було.

У відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти ви­ключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом.

Своїми діями співробітник міліції порушив й вимоги п.3.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служ­би Державтоінспекції МВС України (затвердженої Наказом МВС від 27.03.2009 № 111) щодо забезпечення безперебійного руху транспортних засобів.

Вочевидь, що безпричинні або з тих причин, що не передбачені законодавством, зупинки транспортного засобу, порушують законодавство, нормативні документи, які регулю­ють діяльність підрозділів ДПС та МВС взагалі, а також пору­шують мої права, як учасника руху.

На підставі викладеного, керуючись стст. 5-7 Закону України «Про звернення громадян»,

Вважаю, що таке істотне порушення вимог законодав­ства щодо громадянина з боку співробітника міліції є переви­щенням з його боку службових повноважень, а отже, утворює склад злочину, передбаченого ч.І ст.365 КК України. З іншого боку, допущення керівництвом відповідного підрозділу ДАІ таких порушень з боку працівників останнього, є службо­вою недбалістю, що утворює склад злочину, передбаченого ч.І ст.367 КК України.

На підставі викладеного, керуючись стст.94,95,97 КПК України,


ПРОШУ:

Вжити заходів прокурорського реагування відносно працівника міліції.

«_»_________20_р. (Підпис)

*