Geum.ru

Закон україни

Вид материалаЗакон

Содержание


Iii. державний борг та фінансування державного бюджету україни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   68

III. ДЕРЖАВНИЙ БОРГ ТА ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ


Стаття 10. Установити на 31 грудня 2010 року граничний обсяг державного боргу в сумі 308.315.906,3 тис. гривень.

Стаття 11. Установити, що державні запозичення здійснюються в межах встановленого цим Законом граничного обсягу державного боргу. У разі надходження коштів із внутрішніх (зовнішніх) джерел фінансування певного типу, визначених додатком N 2 до цього Закону, у неповному обсязі допускається збільшення надходжень коштів із зовнішніх (внутрішніх) джерел фінансування іншого типу з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону.

У разі зменшення (збільшення) обсягу платежів з погашення державного боргу у зв'язку з поліпшенням (погіршенням) умов на фінансовому ринку порівняно із обсягом, визначеним додатком N 2 до цього Закону, відповідно зменшується (збільшується) обсяг державних запозичень з дотриманням визначеного цим Законом обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями.

Стаття 12. Установити, що у 2010 році державні підприємства, в тому числі господарські товариства, акціонерні холдингові компанії (крім банків), у статутному фонді яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірні підприємства здійснюють внутрішні довгострокові (більше одного року) та зовнішні запозичення, надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями за погодженням з Міністерством фінансів України, здійснюють внутрішні короткострокові запозичення (до одного року), надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями - за погодженням з відповідними суб'єктами управління об'єктами державної власності таких підприємств. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 13. Установити, що у 2010 році державні гарантії надаються Кабінетом Міністрів України щодо виконання боргових зобов'язань за запозиченнями на суму 45.000.000 тис. гривень суб'єктів господарювання державного сектору економіки, зокрема за зобов'язаннями Державної служби автомобільних доріг України (за запозиченнями, зобов'язаннями з оплати введених інвесторами у дію об'єктів та за договорами концесії) і Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу з виконання заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням чемпіонату, за зобов'язаннями Державної іпотечної установи на суму 2.000.000 тис. гривень, а також для фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку економіки України, в тому числі імпортозамінних і експортоорієнтованих галузей.

Порядок та умови надання державних гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Установити, що у 2010 році надання гарантій Ради міністрів Автономної Республіки Крим та гарантій органів місцевого самоврядування (крім гарантій за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державними установами або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями, іноземними державними установами) не здійснюється.

Юридичні особи, щодо яких приймається рішення про надання кредитів або гарантій (крім Державної служби автомобільних доріг України та Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу), зобов'язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, які протягом 2008 - 2010 років додержуються встановлених Національним банком України обов'язкових економічних нормативів, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Державного бюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України при прийнятті рішення про надання кредитів або гарантій юридичним особам, у розпорядженні яких є майно, що є державною або комунальною власністю, приймає рішення щодо розміру та виду забезпечення виконання зобов'язань.

Стаття 14. При здійсненні державних запозичень та наданні державних гарантій Міністр фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України має право брати зобов'язання від імені України, пов'язані із здійсненням таких запозичень та наданням державних гарантій, у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних із поверненням кредитів (позик) та звільненням платежів згідно з договорами від будь-яких комісій, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом часу дії зобов'язання з повернення запозичених коштів.

Стаття 15. У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано Україною, у суб'єктів господарювання, зобов'язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами (позиками), залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Якщо договором між Кабінетом Міністрів України та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів (позик), залучених державою, невиконання або неналежне виконання таких зобов'язань за договором тягне перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою зобов'язань за такими кредитами (позиками).

Стаття 16. Надати Міністерству фінансів України право здійснювати в 2010 році на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше ніж три роки заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, у тому числі оформленої простими векселями на ім'я Міністерства фінансів України.

Векселі видаються у валюті кредиту, бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, за якими юридичні особи - резиденти мають заборгованість перед державою. При цьому дозволяється зниження початкової ціни продажу прав вимоги до 50 відсотків їх номінальної суми.

Сума пені, яка нарахована внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитом та/або бюджетною позичкою, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на оформлену векселями суму заборгованості, списується.

Міністерство фінансів України здійснює продаж таких прав вимоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. З метою ефективного управління коштами єдиного казначейського рахунку Міністерство фінансів України здійснює правочини з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов'язань при дотриманні граничного обсягу державного боргу на кінець року.

Стаття 18. Міністр фінансів України має право в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах та/або шляхом проведення аукціонів розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.

Порядок здійснення операцій, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу мають право за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною місцевою радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду.

Договір про придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною місцевою радою, згідно з цією статтею повинен містити положення про виконання особами, які уклали цей договір, зобов'язання щодо зворотного продажу/купівлі таких цінних паперів до кінця поточного бюджетного періоду.

Стаття 19. Установити, що джерелами формування загального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині фінансування є:

1) кошти від державних внутрішніх та зовнішніх запозичень (крім надходжень, визначених пунктами 1 і 3 статті 20 цього Закону);

2) повернення коштів державного бюджету з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення державою цінних паперів (часток, паїв);

3) зміни обсягів готівкових коштів загального фонду Державного бюджету України.

Стаття 20. Установити, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині фінансування є:

1) позики, що залучаються державою від міжнародних та іноземних організацій з метою їх подальшого рекредитування або надання трансфертів для впровадження проектів розвитку;

2) кошти, одержані від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов'язаних з процесом приватизації та кредитуванням підприємств, а також кошти, які надійдуть від сплати штрафів, пені та неустойки за невиконання власниками приватизованих об'єктів умов договорів їх купівлі-продажу;

3) надходження від цільового розміщення державних цінних паперів;

4) залишки коштів Стабілізаційного фонду;

5) невикористаний залишок коштів у сумі 157.869,6 тис. гривень, джерелом формування яких були надходження збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності;

6) невикористаний залишок коштів, джерелом яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Співтовариства.

Стаття 21. Визначити у 2010 році органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Зобов'язати органи державної податкової служби України оскаржувати рішення усіх судових інстанцій, що прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України.

Дозволити Міністерству фінансів України залучати у 2010 році юридичних осіб для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в тому числі в процесі банкрутства, стосовно стягнення якої органам податкової служби було відмовлено.

Надати Міністерству фінансів України право використовувати на оплату таких послуг юридичних осіб до п'яти відсотків від фактичних надходжень до державного бюджету внаслідок забезпечення цими особами здійснення стягнення.

Стаття 22. Установити, що кошти, отримані згідно з пунктом 6 статті 6 цього Закону, спрямовуються на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією відповідно до укладеної міжурядової угоди.

Стаття 23. Фонду державного майна України забезпечити у 2010 році надходження до спеціального фонду державного бюджету коштів, одержаних від приватизації державного майна, та коштів, отриманих від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відповідно до пункту 27 статті 6 та пункту 2 статті 20 цього Закону, у сумі не менш як 10.262.660,1 тис. гривень.

Стаття 24. На часткову зміну частини другої статті 21 Закону України "Про приватизацію державного майна" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 17, ст. 122; 2002 р., N 12 - 13, ст. 92; 2003 р., N 10 - 11, ст. 86; 2005 р., N 7 - 8, ст. 162, NN 17 - 19, ст. 267; 2006 р., N 4, ст. 59, NN 9 - 11, ст. 96; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78; 2009 р., NN 20 - 22, ст. 269) дозволити у процесі приватизації державного майна оплату його вартості у вільно конвертованій іноземній валюті.

Стаття 25. Здійснити відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком N 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку N 2 до цього Закону та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку N 1 до цього Закону.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку.