Робоча навчальна програма для студентів IV курсу геологічного факультету за напрямом підготовки 040103 «Геологія» (спеціалізація : «геологія»)

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання для самостійної роботи (3год.)
Рекомендована літератури: [6, 25, 60]
Практична робота 6. – 2 год.
Рекомендовано література: [6, 50]
Рекомендована література: [1, 50]
Рекомендована література: [1,23,50]
Рекомендована література: [6,50]
Рекомендована література: [1,50]
Рекомендована література: [1,24, 38, 50, 53]
Рекомендована література: [6,50]
Рекомендована література: [1, 50,53]
Змістовий модуль №4
Рекомендована література: [1,50]
Рекомендована література: [6, 23, 50, 53]
Рекомендована література:[50]
Рекомендована література: [4, 32, 27,37,69,74]
Рекомендована література: [4, 6, 27, 69]
Рекомендована література: [23, 45, 46, 32, 64, 65]
Рекомендована література: [31, 52, 59]
Рекомендована література: [1, 27, 69]
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Завдання для самостійної роботи (3год.): охарактеризувати типи родовищ корисних копалин, для яких можна використати подібну методику і системи розвідки.

Рекомендована літератури: [6, 25, 60]


Лекція 6. Вимоги промисловості до мінеральної сировини (кондиції )- 2 год.

Кондиції – це сукупність вимог до якості сировини в надрах і гірничотехнічним умовам експлуатації, встановлених у вигляді конкретних значень деяких граничних показників; вони слугують для розділення запасів в надрах на промислову і непромислову, балансову і позабалансову частини. Виділяються розвідувальні і експлуатаційні, Розвідувальні в свою чергу поділяються на тимчасові і постійні.

Розробка кондиції здійснюється шляхом спеціального документу – технічно-економічного обґрунтування кондиції (ГЕО).

Рекомендована література:[6,50]


Практична робота 6. – 2 год. Пошуки скритих родовищ.

Скритими родовищами називаються родовища. Які не мають безпосереднього виходу на сучасну денну поверхню. Скриті родовища або тіла корисних копалин поділяються на поховані, перекриті і сліпі .Пошуки скритих родовищ обґрунтовується тими геологічними передумовами і ознаками, які отримані шляхом узагальнення матеріалів вивчення відкритих родовищ, а також геофізичними і геохімічними методами з проведенням гірничо-бурових робіт. Загальна умова роботи: на основі складу геологічної будови і геофізичних даних або даних гідрогеохімічного опробування (даних газової зйомки) дати характеристику можливого складу. Генетичного типу і масштабу родовища (рудних тіл) і визначити орієнтовану глибину і залягання .

Рекомендовано література: [6, 50]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): засвоїти методику визначення мінімального промислового вмісту корисного компоненту в рудах.

Рекомендована література: [1, 50]


Лекція 7. Мінливість геолого-промислових параметрів родовищ – 2 год.

Одною з характерних властивостей покладів і родовищ корисних копалин (неоднорідність), форма і розміри, характер залягання, мінеральний і хімічний склад, текстурно-структурні особливості, об'ємна маса та інші параметри змінюються в різних частинах одного й того ж самого покладу. Вияснення природної неоднорідності тіл корисних копалин є однією з важливих задач розвідки.

При характеристиці мінливості розрізняють дві її сторони: характер та інтенсивність. Під характером мінливості розуміють її направленість, закономірність або випадковість. Ступінь мінливості (інтенсивність) визначається розмахом коливань проаналізованих.

Рекомендована література: [1,23,50]


Практична робота 7. – 2 год. Попередня розвідка родовищ корисних копалин.

Попередня розвідка слідує за пошуково-оцінювальною стадією і має на меті отримати достовірну інформацію про промислове значення родовища . На цій стадії визначається загальна схема геологічної будови родовища, виконується детальне геологічне керування. За результатами попередньої розвідки складається техніко-економічний доклад.

За даними схематичної геологічної карти необхідно:
  • дати обґрунтований висновок про промислове і генетичний тип родовища;
  • привести основні вимоги промисловості до даного виду корисної копалини;
  • вибрати ділянку для попередньої розвідки, обґрунтувати методику і об’єм роботи;
  • обґрунтувати постановку детальних геологорозвідувальних, мінералого-геохімічних і геофізичних робіт, визначити масштаб, методику і об’єм цих робіт.

Рекомендована література: [6,50]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): ознайомитися і засвоїти статистичні методи вивчення мінливості (неоднорідності) родовищ.

Рекомендована література: [1,50]


Лекція 8. Розташування гірничих виробок. Розвідувальна сітка. Експлуатаційна розвідка – 2 год.

Існує два основних способи закономірного розташування гірничих виробок: по сітці і по лініях. Розвідувальні сітки визначають розташування виробок по лініях, які взаємно перехрещуються; при цьому розрізняють квадратні, прямокутні і ромбічні сітки. При розвідці лініями виробки і свердловини розташовуються по прямих напрямках, що орієнтовані впоперек рудного тіла. Одним з важливих параметрів є густина розвідувальної сітки, яка визначається відстанями між точками спостереження або розміром розвідувальної коміркі.

Супроводжує розробку родовища, уточнює деталі геологічної будови окремих ділянок, які необхідні для правильної експлуатації. Крім цього, задачею експлуатаційної розвідки є розширення сировинної бази діючого підприємства шляхом розширення фронту розвідувальних робіт як на флангах, так і на глибинних частинах родовища. Для цього одночасно з організацією будівництвом гірничого підприємства утворюється геологічна служба, яка вирішує всі задачі рудничної геології.

Рекомендована література: [1,24, 38, 50, 53]

Практична робота 8. – 1 год. Детальна розвідка родовищ корисних копалин.

Детальна розвідка проводиться на тих родовищах, які отримали позитивну оцінку на стадії попередньої розвідки, які готуються першочергової експлуатації. На схематичній геологічній карті вибрати і оконтурити ділянку для детальної розвідки, обґрунтувати методику і об’єм запроектованих робіт, вибрати методику і об’єм опробування, дати обґрунтований висновок про промисловий і генетичний тип родовища і в залежності від складності його геологічної будови визначити методику розвідки.

Рекомендована література: [6,50]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): привести особливості експлуатаційної розвідки на відміну від попередньої і детальної.

Рекомендована література: [1, 50,53]


Типове завдання для модульної контрольної роботи № 3
  1. Навести параметри геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин
  2. Методологічні основи розвідки родовищ.
  3. Принципи вибору об’єктів і глибини попередньої детальної розвідки


Контрольні питання та завдання для модульної контрольної роботи № 3
  1. Форми тіл корисних копалин і умови їх залягання.
  2. Структури родовищ корисних копалин.
  3. Мінливість (неоднорідність) родовищ і тіл корисних копалин, показники мінливості.
  4. Вміщуючи породи і їх роль в розвідці і оцінці родовищ корисних копалин.
  5. Задачі розвідки і стадії розвідувальних робіт.
  6. Основні види розвідувальних засобів.
  7. Умови вибору засобів розвідки (загальноекономічні, гірничотехнічні, геологічні).
  8. принципи розвідки родовищ корисних копалин.
  9. Системи розвідки родовищ корисних копалин.
  10. Розташування гірничих виробок. Розвідувальна сітка.
  11. Вимоги промисловості до якості мінеральної сировини.
  12. Геологічні фактори, що визначають промислове значення корисної копалини.
  13. Задачі рудничної геології


Проблемні теми для обговорення
  1. Стадії розвідки корисних копалин на Україні
  2. Розвідка родовищ корисних копалин морського і океанічного дна
  3. Методи математичної статистики в розвідувальній справі



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ №4

«КЛАСИФІКАЦІЯ І ПІДРАХУНОК ЗАПАСІВ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН»


Лекція 9. Якісна і кількісна характеристика родовищ корисних копалин – 2 год.

Важливими параметрами являються масштаб родовища, якість руди, географо-економічні, інженерно-геологічні, гірничо-технічні і гідрогеологічні умови його експлуатації, хімічний, мінералогічний склад руд і структурно-текстурної особливості. Однак кількісна і якісна оцінка запасів – тільки одна сторона геолого-економічної оцінки. Не менш важливо знати умови, способи і системи розробки родовищ, збагачення і переробки сировини.

Рекомендована література: [1,50]


Практична робота 9. – 2 год. Експлуатаційна розвідка.

Основна задача експлуатаційної розвідки – максимально можливе уточнення даних попередніх стадій розвідки. В результаті досягається:
  • забезпечення найбільш повного і правильного вилучення корисних копалин із надр;
  • перевод запасів з низьких категорій в більш високі;
  • подальше розширення сировинної бази гірничого підприємства шляхом проведення розвідувальних робіт на флангах і глибоких гор.

Скласти проект експлуатаційної розвідки мідно-молібденових жил на горизонті 150 м. за основу прийняти план горизонту 100 м, а також розріз по шахті і похилій свердловині. Вияснити закономірність розподілу скритих рудних тіл і їх контури. Визначити ділянки, сприятливі для локалізації аналогічних тіл.

Рекомендована література: [6, 23, 50, 53]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): підземне геологічне картування і його задачі. Задачі підземного картування багато в чому співпадають з задачами геологічної документації з цією різницею, що документуються окремі точки або гірничі виробки, а при картуванні узагальнюються в межах горизонтів і всього родовища.

Рекомендована література:[50]


Лекція 10. Опробування рудних родовищ. Види і способи опробування – 2 год.

До головних задач опробування відносяться виявлення якості мінеральної сировини, хімічного і мінерального складу руд, технічних і технологічних властивостей, а також закономірностей просторового розміщення руд, особливостей внутрішньої будови і зональності. Виділяються чотири головних види опробування: хімічне, мінералого-петрографічне, технічне і технологічне. Для відбору проб використовуються декілька способів: штуфний, бороздовий, задирковий, валовий, шпуровий, точковий і вичерпування.

Рекомендована література: [4, 32, 27,37,69,74]


Практична робота 10 - 2 год. Способи відбору проб в різних умовах на основі геологічної документації гірничих виробок і колонок бурових свердловин.
  1. Вибрати і обґрунтувати спосіб відбору проб;
  2. Визначити відстань між пробами;
  3. Нанести розташування проб;
  4. Визначити розміри проб і її вагу;
  5. Вибрати контрольний метод опробування.

Рекомендована література: [4, 6, 37]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): скласти схему обробки і скорочення проб з різними початковими параметрами (вага, крупність, різка ступінь нерівномірності розподілу корисного компоненту).

Рекомендована література: [4, 6, 27, 69]


Лекція 11. Геометризація (оконтурювання) родовищ корисних копалин – 2 год.

проведення контурів рудних тіл є однією з важливих операцій при підрахунку запасів. Оконтурювання – основа побудови моделі родовища і впливає на кількість і якість запасів корисних копалин.

За характером природних границь можна виділити дві групи родовищ і тіл корисних копалин: з рівномірним і нерівномірним корисного компоненту. При оконтурюванні рудних тіл розрізняють: а) нульовий контур, який характеризує повне закінчення або вклинювання тіла; б) промисловий контур відділяє промислові ділянки (частини) родовища від непромислових; в) сортовий контур розділяє різні сорти і типи руд.

За способом побудови контурів вони діляться на внутрішній контур інтерполяції і зовнішній контур обмеженої та необмеженої екстраполяції.

Рекомендована література: [23, 45, 46, 32, 64, 65]


Практична робота 11 – 2 год. Визначення параметрів для підрахунку запасів. Вихідними даними для підрахунку запасів є потужність покладу, його площа розповсюдження, об'ємна маса руди, вміст корисного компоненту.

Рекомендована література: [31, 52, 59]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): ознайомитися і засвоїти основи і методи (емпіричні та аналітичні) виявлення і врахування уроганних проб.

Рекомендована література: [1, 27, 69]


Лекція 12. Основи класифікації запасів – 2 год.

За ступінню достовірність величин розвіданих запасів вони поділяються на ряд категорій запасів. Таке розділення запасів за ступінню їх достовірності, розвіданості і вивченості називається класифікація запасів. За ступінню вивченості виділяються запаси і прогнозні ресурси. Запаси за детальністю розвіданості поділяються на 4 категорії: А, В, С і С. Прогнозні ресурси оцінюються на основі геологічних передумов і за ступінню їх обґрунтованості поділяються на категорії Р, Р, Р. За економічним значенням запаси поділяються на балансові і позабалансові.

Рекомендована література: [1, 50, 59]


Практична робота 12 – 2 год. Побудова геологічних розрізів родовищ за даними розвідувальних робіт.

Геологічні розрізи родовищ є основою для розшифровки геологічної будови родовища і для підрахунку запасів. Для побудови геологічного розрізу повинен бути підготовлений топографічний розріз, на схему наносять план земної поверхні, а також всі геологорозвідувальні виробки свердловини та інші матеріали геологічної документації. Після цього будується геологічний розріз шляхом інтерполяції даних між розвідувальними виробками, а також шляхом екстраполяції за їх межами.

Рекомендована література: [1, 6]

Завдання для самостійної роботи (3 год.): ознайомитися з сучасною міжнародною класифікацією запасів (ООН, МАГАТЕ, РФ) і порівняти її з вітчизняним варіантом, який був прийнятий в 1997 році.

Рекомендована література:[1, 18, 33]


Лекція 13. Методи підрахунку запасів – 2 год.

Всі способи підрахунку запасів основані на двох головних принципах: 1)розповсюдження фактичних даних про параметри підрахунку, які отримані в окремо взятих відслоненнях. гірничих виробках і свердловинам, на прилеглі ділянки; 2) перетворення складних за формою тіл корисних копалин в рівновеликі їм за об’ємом прості тіла і закруглені об’єму, а отже запасів мінеральної сировини в межах останніх.

Відомо більше 20 методів підрахунку запасів. з яких найбільш часто використовуються наступний метод геологічних блоків, експлуатаційних блоків і геологічних розрізів, рідше середнього арифметичного, лінійний метод, і метод ізоліній.

Рекомендована література: [1, 31, 52, 59, 74]


Практична робота 13 – 2 год. Побудова геологічних по горизонтальних планів. Складання по горизонтальних геологічних планів виконуються за даними зарисовок забоїв, стінок гірничих виробок. На маркшейдерському плані відмічаються місце забоїв для яких є зарисовки. Умовними знаками наносять місце і потужність рудного тіла, відмічаються породи висячого і лежачого боку , простягання і кути падіння порід і тектонічних порушень.

Рекомендована література: [1, 6, 59]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): засвоїти методику документації керна бурових свердловин.

Рекомендована література: [1, 6, 50]


Лекція 14. Геолого-економічна оцінка родовищ – 2 год.

Геолого-економічна оцінка родовищ корисних копалин – це визначення його промислової значимості в даний час і в конкретних географо-економічних умовах, тобто які технічні можливості і економічна доцільність видобування і переробки корисної копалини, що знаходиться в родовищі. Геолого-економічна оцінка проводиться на всіх стадіях розвідки родовища. Основними розвідувальними даними для розрахунків є запаси родовища , середній вміст корисних компонентів в рудах, умови залягання рудних тіл, втрати при видобуванні і величина розташування, вилучення металів при збагачені і металургійні переробці. Важливими вартісними показниками є продуктивність підприємства і термін експлуатації родовища.

Рекомендована література: [26, 28, 40, 48, 72]


Практична робота 14 – 2 год. Підрахунки запасів методом геологічних блоків і середнього арифметичного за схематичними планами.

Рекомендована література: [1, 6]


Завдання для самостійної роботи(3 год.): ознайомитися з іншими способами підрахунку запасів( спосіб ближнього району, спосіб ізоліній, спосіб трикутників, спосіб чотирикутників та інші).

Рекомендована література: [52]


Лекція 15. Основи комп’ютерного моделювання родовищ – 2 год.

В геології за останні роки освоєно комп’ютерне тримірне моделювання родовищ корисних копалин (3Д – моделі). Головна мета тримірного моделювання – візуалізація геологічної структури родовища і підготовка 3Д – моделей рудних тіл до підрахунку запасів. Зараз всі кошти програм тримірного моделювання родовищ направлені на геостатистичні методи оцінки запасів.

В програмах об’ємного моделювання використовується тримірне ортогональне (декартова) система координат з вісями Х, Y і Z. Всі три координатні вісі взаємно перпендикулярні і проходять через одну загальну точку початку координат О і Є безкінечно довгими. Тримірна модель дозволяє уявити геологічну структуру родовища в любому напрямку, побудувати різні блок-діаграми в різних системах координат і в різних геометричних проекціях, що дозволяє отримати такі дані просторового розміщення всіх основних параметрів рудних тіл. Для тримірного моделювання використовують каркасні і блочні моделі.

Рекомендована література: [1, 38, 68]


Практична робота 15 – 2год. Підрахунок запасів методом ізогіпси для пластових родовищ з витриманою потужністю.

Задачу виконувати за схемою:
  1. Побудувати літологічний розріз через ряд свердловин;
  2. На розрізі провести горизонтальні перерізи через 100м., починаючи від денної до пласта корисної копалини;
  3. Спроектувати пункти ізогіпси пласта на лінію розрізу і провести ізогіпси паралельно виходу пласта;
  4. Зробити потрібні заміри між ізогіпсами і знайти середню потужність пласта і об’ємну вагу корисної копалини, підрахувати запаси.

Рекомендована література: [6, 14, 53]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): ознайомитися з найпростішими елементами геометричних фігур – точки, лінії, площини, контури, просторові трикутники.

Рекомендована література: [1, 38, 68]


Лекція 16. Геостатистичні методи підрахунку запасів – 2 год.

Геостатичний метод підрахунку запасів має безумовну перевагу перед традиційними методами, що дає можливість оцінити надійність отриманих блоків. Він дозволяє відобразити в кожному блоці десятки параметрів руди, в тому числі і фінансово-економічні показники.

Геостатичний метод оснований на принципах блочної моделі будови рудного тіла або родовища. Блочні моделі можуть бути двох типів – факторні і субблочні. Основним методом є побудова різних типів варіограм різних параметрів, неоднорідності (потужність, вміст компоненту, відстань та інші). Варіограма - графік, який відображає мінливість досліджуваного просторового параметру (у вигляді дисперсії) і з збільшенням відстані. Основними параметрами варіограми є поріг і зона впливу. У варіограмах спостерігаються ефект самородків, ефект включень, хвильовий ефект, ефект пропорціональності. Варіограми повинні будуватися в однорідному блоці рудного тіла і одній основі (проби повинні бути однаково орієнтовані в просторі, мати однаковий об’єм, однакову довжину, повинні бути проаналізовані в одній лабораторії за однаковою методикою).

Рекомендована література: [1, 38, 68]


Практична робота № 16 – 1 год. Інтерполяція, задачі і методи інтерполяції.

Грідінг, Крічінг, крекінгова оцінка запасів.

Рекомендована література: [1,38]


Завдання для самостійної роботи (3 год.): засвоїти основні параметри гірничих виробок, методи їх геологічної документації, способи відбору проб, колонки бурових свердловин, геологічні розрізи і плани, які є основними вихідними даними для 3Д – програм.

Рекомендована література: [1, 38. 68]