Т. І. Марзан Вусіх державних документах наголошується на необхідності підготовки особистостей, здатних до творчої праці
| Вид материала | Документы |
- Використання елементів інформаційних технологій навчання, 216.87kb.
- Лектуальну культуру, визначають пріоритетні напрями науки й освіти, серед яких підготовка, 249.04kb.
- Самостійна робота як форма активізації творчо пізнавальної діяльності учнів на уроках, 135.18kb.
- Освітня програма підготовки бакалавра за напрямом «Управління персоналом І економіка, 33.27kb.
- Наукові праці Вайновської, 34.83kb.
- План заходів з підготовки та проведення у 2010 році Дня охорони праці в Україні під, 64.72kb.
- План заходів з підготовки та проведення у 2012 році Дня охорони праці в Україні під, 31.3kb.
- 4. Обґрунтування необхідності ліцензування освітньої послуги з підготовки фахівців, 290.45kb.
- Є однією з базових умов функціонування держави І суспільства в постіндустріальному, 97.44kb.
- Державний комітет україни по нагляду за охороною праці нака, 182.61kb.
Опис
досвіду роботи
«Розвиток літературно-
творчої діяльності
молодших школярів»
Вчитель
початкових класів
Карлівської ЗОШ
I-III ступенів №1
Т. І. Марзан
В усіх державних документах наголошується на необхідності підготовки особистостей, здатних до творчої праці.
Основне завдання даної проблеми - створити максимально сприятливі умови для творчого розвитку дітей.
Мета – забезпечення умов для того, щоб кожен школяр міг реалізувати свої індивідуальні здібності, схильності та інтереси.
Творчість – це завжди творення, побудова нового та оригінального, нестандартне бачення в звичайному чогось нового.
Творчі здібності молодших школярів реалізуються в різних видах діяльності, а саме у грі, навчанні, спілкуванні, трудовій діяльності.
Всі діти по-своєму талановиті, однак не стільки необхідно виховувати з них поетів чи письменників, скільки викликати в них бажання творчості, прилучення до кращих зразків художньої літератури. Зустрічаючись із творчістю поетів та письменників, прилучаючись до художніх творів, школярі навчаються любити й розуміти прочитане. А любов до читання – це початок розвитку власних літературних здібностей.
У творчій діяльності недопустимі такі фактори:
- діяльність за шаблоном;
- копіювання;
- наслідування.
Створюючи нове, людина творить саму себе, вона внутрішньо вдосконалюється.
Розвиток літературних творчих здібностей учнів є складним процесом. Він спирається на такі пізнавальні та творчі здібності:
- спостережливість, здатність побачити незвичайне у звичайному;
- розвинену уяву, вміння фантазувати;
- розвинене мовлення, образне мислення;
- розвинену потребу пізнавати нове ( допитливість, пізнавальний інтерес );
- наполегливість, впевненість у досягненні мети.
Важливо постійно заохочувати молодших школярів і залучати до різноманітних творчих завдань. Найкращим стимулом до літературної творчості є така організація життя учня, котра створює потреби і можливості для творчості школярів. Цьому сприяє:
- звернення до високохудожніх зразків літератури з метою емоційного їхнього сприйняття;
- формування досвіду переживання відчуття краси;
- створення ситуації співпереживання з героями твору шляхом «вживання» в ці образи;
- спілкування з природою та спостереження за змінами у природі;
- вільна атмосфера у школі та класі;
- довірливість і повага з боку вчителя;
- надання учням самостійності;
- увага до творчих інтересів кожного учня, до його нахилів, різнобічного розвитку і здібностей.
Створення образів літературно-творчої уяви має такі чинники:
а) виникнення творчої ідеї;
б) концентрація, «стягування» знань, які прямо чи опосередковано стосуються цієї проблеми;
в) «виношування» задуму: робота над упорядкуванням матеріалу;
г) реалізація задуму;
г) перевірка й доопрацювання.
Зміст творчої діяльності – впровадження нових дидактико-методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний процес, виходячи із поставленої мети.
Більш продуктивними, міцними є ті знання, які учень здобуває сам.
Створенню умов для самостійного здобуття знань сприяють проблемні ситуації. Перед учнями ставлю завдання, що містить суперечність, спонукає до роздумів, пошуків, висновків.
Формування літературно-творчих умінь здійснюється поетапно. На підготовчому етапі слід використовувати такі творчі вправи:
- пошук потрібного римованого слова;
- закінчення чи поширення речень і текстів;
- висловлення свого ставлення до почутого.
Під час частково-творчого етапу використовую такі вправи:
- складання дітьми чистомовок, лічилок, загадок на основі аналогії чи за допомогою вчителя;
- редагування текстів;
- переказ тексту, в тому числі і творчий;
- інсценування, драматизація літературних творів;
- складання текстів за аналогією.
Власне творчий етап. На цьому етапі основним видом вправ є самостійне складання учнями творів.
Четвертий етап – аналіз та удосконалення творчої роботи. Учні удосконалюють створені тексти.
Я переконана, що потрібно розвивати літературно-творчу діяльність кожної дитини, а не лише обдарованої. Творчість властива всім людям, тому намагаюсь створити для кожного учня оптимальні умови навчання, формувати потребу вчитися, розвивати мислення учнів, мовну активність, проявляти творчість і самостійність у виконанні поставлених перед учнями завдань.
Дитяча творчість
Казка за початком
Два солдати
Наступила ніч. Іграшки знову ожили. Олов’яний солдатик почав посміхатися над скляним. Скляний солдатик не витримав образи. Як справжній воїн він викликав олов’яного солдатика на дуель. Зав’язалась бійка. Солдатики так розшумілися, що не помітили, як хлопчик прокинувся. Він тихо лежав у ліжечку і спостерігав за тим, що відбувається. Хлопчик зрозумів, що олов’яний солдатик от-от розіб’є скляного. Він поворухнувся і обидва солдати знову стали іграшковими. Хлопчик поставив олов’яного солдатика на найвищу полицю в кімнаті.
Відтоді скляному солдатикові вже ніхто не загрожував. Він так і залишився улюбленцем хлопчика. А другий солдатик залишився на самоті, поплатившись за свою підступність.
(Шапар Людмила)
Два солдатики
Одного разу, коли на землю впали сутінки, і годинник пробив дванадцяту годину ночі, почали відбуватися казкові перетворення.
Всі іграшки ожили, і почалося нічне життя. Олов’яний солдатик, як завжди, став насміхатися над скляним. А в той час з каміна вискочила жарина і затанцювала в таночку з вогнем. Деякі іграшки злякалися і стали втікати. Лише скляний солдатик згадав про свого господаря-хлопчика і сміливо кинувся у бій з вогнем. Взявши відерце води, почав гасити пожежу. Його друзі-іграшки брали з нього приклад. Закипіла робота. Спритні білочки подавали воду, слоники хоботами набирали її.
Всім знайшлася робота. Лише олов’яний солдатик стояв осторонь і боязко поглядав. Він заздрив мужності й сміливості сляного солдатика та думав, як би його занапастити. І ось, коли той залазив на поличку, щоб загасити жаринку, олов’яний солдатик його зіштовхнув. Та друзі прийшли на допомогу. М’який ведмедик підмостив свою спинку, ніби перину, щоб скляний солдатик не розбився. А олов’яний не втримався і впав прямо в камін, перетворившись на шматок олова.
Дружба допомогла в біді. Зло було покаране!
(Мізіна Діана)
Казка
Пригоди Бджілки-трудівниці
У королівстві комах народилася Бджілка. Матуся пестила і голубила своє немовля. Чим швидше підростала комаха, тим більше вона трудилася. Рано-вранці прокидалася і летіла в сад, щоб солодкої роси напитися. А всі інші мешканці царства тільки спали та їли. Зажурилася Бджілка-срібнокрилка, шо у полі сохнуть квіти, а золотий нектар нікому збирати. Тільки Джміль, старий житель царства, помітив цю красуню. Він дав їй ім’я- Бджілка-трудівниця.
Але мешканцям вулика це не сподобалось. Вони надумали вигнати працьовиту Бджілку із свого царства. Так і зробили. Та срібнокрилка не сумувала. Вона літала в поле, з першою росою збирала пилок і віддавала золотий нектар матері в своє королівство.
А одного разу прийшов ведмідь до вуликів, перевернув їх і почав шукати золоті краплі меду. Всі злякалися, поховалися, лише одна Бджілка-трудівниця прилетіла і стала жалити лісового велетня. Ведмідь злякався і втік. Срібнокрилка зібрала весь мед, все навкруги прибрала.
Жителям вулика стало соромно за свою поведінку. Полюбили вони працьовиту Бджілку, стали їй допомагати.
Золотий бджолиний рій
Носить мед у вулик свій.
Працювать бджілки охочі –
З ранку трудяться до ночі.
(Білан Вадим)
Одного погожого дня у великому вулику з’явилась на світ маленька
срібляста Бджілка. Маля з цікавістю розглядало все довкола. Потім змахнуло крильцями і вилетіло з вулика. У Бджілки навіть у голові запаморочилося від навколишньої краси. Срібнокрила закружляла у веселому танку, перелітаючи з квітки на квітку.
Настав вечір. До вулика потягнулась ціла вервечка бджіл і кожна несла запашний пилок. Повернулась і втомлена срібнокрила. Їй стало прикро, що лише вона повернулась ні з чим. І твердо вирішила, що завтра вирушить з усіма на лужок. Невдовзі Бджілка стала невтомною трудівницею.
Одного разу поспішала срібнокрила до вулика, несучи пилок. А в цей час надумав Косолапий поласувати смачним медком. Ох і розгнівалася Бджілка, побачивши Ведмедя. Та й давай жалити злодія! Дісталось того дня йому добряче, більше не захоче медку.
Так маленька комашка врятувала власний вулик.
(Будник Євгеній)
Мамині руки
Снились мені ангелики, що в рай мене несли, - а то мене мами ручки до серця притискали.
Як приємно відчувати тепло неньчиних рук! А вони в моєї матусі такі ніжні, лагідні, теплі. Все вміють робити. Варять смачний борщ, працюють на городі, прибирають в кімнаті. Коли часом я хворію, то моя матуся хвилюється, піклується про мене. Погладить своєю лагідною рукою, і відразу стане мені краще.
Я ціную свою матусеньку за її ніжні і легкі руки.
(Комісарова Аліна)
Українська мова
Тема. Розвиток зв’язного мовлення.Казка мудрістю багата. Складання казки за уявою на тему «Краплинки – сестрички».
Мета. Закріпити вміння учнів самостійно складати розповіді, передбачаючи діалог дійових осіб; поповнювати словниковий запас учнів; ознайомити з кругообігом води в природі. Розвивати уяву, фантазію. Виховувати любов до навколишнього світу природи.
Обладнання. Ілюстрації із зображеннями різних хмар, дощу, річки, калини, липи; запис пісень про дощ.
Хід уроку
- Організаційний момент.
- Актуалізація опорних знань.
Вчитель. Наберу з криниці Водичко, водичко,
Свіжої водиці, Умий діткам личка,
Буду умивати, Рожеві та білі,
Буду промовляти: Як яблучка спілі.
Створення проблемної ситуації.
- Що у мене у відерці? ( Вода ).
- А чи замислювались ви, діти, над тим, що було б на землі без води?
III. Оголошення теми і мети уроку.
- Ми сьогодні ознайомимося з властивостями води, з її кругообігом в природі, будемо спостерігати за дощовою краплинкою, відправимося з нею у цікаву мандрівку, а потім і самі створимо казку про краплинок-сестричок.
IV. Робота з мовним матеріалом.
- Загадка ( завдання 1, зошит, с. 22 ).
Він скрізь: у полі і в саду,
а в дім не попаде.
І я тоді лиш з дому йду
коли вже він не йде. ( Дощ ).
- Бесіда про дощ.
- В давнину, коли довго не було дощу, вода не поливала нашу красуню Землю, люди виходили на подвір’я і закликали дощ.
Дощику, дощику, припусти,
На Галине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіти,
На маленькі діти,
Щоб нас звеселяти.
- Створення асоціативного куща.
а) Дослід перший. Вода в склянках.
- Яка вона? ( Прозора ).
- Яка на смак? ( Без смаку ).
Дослід другий.
- Якщо кинути цукор? ( Солодка ). Варення, різні трави? ( Солодка і духмяна ).
Дослід третій.
- Якщо додати солі? ( Солона ).
Дослід четвертий.
- А оцет? ( Кисла ).
Висновок. Наша вода – справжня чарівниця.
Прозора Без смакуС
олодка Властивості води ДухмянаКисла
б) Але вода ще й велика трудівниця.(Розгляд картинок пароплава, електростанції і т. д.)
- По воді плавають пароплави, на воді будують електростанції. Взимку воду наливають у труби і опалюють будинки.
4. Бесіда про дощові крапельки (завдання 2, зошит, с.22)
а) Вчитель ловить краплинку води (дощу).
- Що у мене в руці? (Краплинка води, дощу).
- Звідки впала дощова крапелька? (З неба).
- Де вона народилася? (У хмарці).
- Чому так думаєте? (Бо хмарка дощ приносить).
б) Загадки про хмарки.
* За лісом, за пралісом біла вовна висить.
* Летить орличка по синьому небі,
Крила розпустила, все сонце закрила.
в) Бесіда.
- Чи всі хмарки дощ приносять?
- А які ще є хмарки?
- А світлі хмарки приносять дощ?
- Ще які бувають хмари?
- На що схожі хмарки?
- А які хмари в різні пори року?
- Чи можна полічити всі краплинки, які падають з неба з хмарки?
- Проте є спеціальна служба, що підраховує опади. Це метеорологічні станції.
г) Метод «Прес».
Повторення знань про кругообіг води в природі.
Прочитайте твердження на дошці: «Всі краплинки, які падають на землю, загинуть». Висловіть свою думку, вживаючи слова:
«Я вважаю, що…», «Оскільки…», «Отже…».
Узагальнення.
- Правильно ви, діти, говорите. Своїми розповідями підтверджуєте один із законів природи. Така подорож краплинки і називається кругообігом води в природі.
г) Спостереження за краплинками.
- Як падають на землю краплинки?
V. Фізкультхвилинка.
- А хочете ви побути краплинкою, дощиком?
(Звучить музика, діти виконують рухи).
Я – краплинка дощу.
Я випливаю з великої хмари і лечу на землю.
Я – маленька, прозора краплинка.
Мені приємно кружляти в повітрі серед інших краплин.
Вітер колише мене вправо, а тепер вліво.
Я – краплинка дощу.
VI. Робота над складанням казки «Краплинки-сестрички».
- – А тепер уявіть, що ви спіймали краплинку-мандрівницю. Може вона вам казку якусь підкаже? (Діти закривають очі і замислюються, фантазують).
- Кому з вас крапелька розповіла казку?
2. Варіанти казок.
3. Складання і запис своїх казок.
а) – Спочатку згадаємо, як починаються казки. (Жили-були, одного разу, якось, в тридев’ятому царстві і т. п.).
б) - Прочитайте початок Марійчиної казки. (Завдання 4, зошит, с.23).
Йшов рясний дощ. Краплинки радісно кружляли у таночку. Раділи, співали пісню дощову. Сіла одна крапелька на листок калини. Заіскрилася, запишалася. Та раптом побачила маленьку тендітну липку з прив’ялим листям.
4. Гра « Передбачення ».
- Як ви гадаєте, що могло відбутись там? У розповідь введіть діалог.
а) Запис казки.
б) Перевірка написаного.
5. Висновок.
- Бачите, діти, як багато нам розповіла краплинка, яку ми спіймали. Змусила нас задуматися й розібратися в законах природи.
VII. Підсумок уроку.
Рефлексія результатів уроку.
Складати казку Передбачати розвиток
з
а уявою. подій у творі.Цей урок
мене навчивВизначати своє ставлення
до краплинки.
- Ось і закінчилася наша мандрівка із краплинкою дощу.
Зразки творів, написаних учнями
- Чому ти така сумна? – запитала Краплинка.
- Тому, що на мене не падають твої сестрички, і я в’яну. Я їх кличу до себе, щоб вони затанцювали на моїх листочках, але Краплинки-Веселинки мене не помічають.
І тоді Краплинка попросила Хмаринку, щоб вона відпустила своїх доньок до прив’ялої Липки. Разом вони щедро полили деревце.
З тих пір Липка та Краплинки-сестрички ніколи не розлучаються. Росте Липка і Краплинки з нею.
(Комісарова Аліна)
Липка стояла, схиливши голівку. Вона засихала.
- Чому ти сумуєш, Липко? – запитала Краплинка.
- Люди мене не поливають, а дощу давно не було.
- Липонько мила, я тебе порятую. Ми з тобою весело заживем, - сказала Краплинка і побігла збирати сестричок.
Зраділо деревце. Напилося воно водиці і подякувало Краплинкам-сестричкам.
З того часу вони товаришують і з нетерпінням чекають нової зустрічі.
(Лісняк Валерій)
Виховний захід
Тема. Свято 8 Березня «Весняна казка».
Мета. Допомогти дітям глибше пізнати своїх матерів. Розкрити поняття слова «мама» як втілення народної мудрості, працьовитості. Збагачувати словник дітей новими словами, образними висловами. Розвивати зв’язне мовлення учнів. Виховувати шанобливе ставлення до мами, бабусі, прагнення допомагати їм уповсякденних турботах, бути уважними і слухняними.
Обладнання. Квіти, виставка робіт «Дарунок для мами», подарунки мамам, грамзаписи, плакати, різнокольорові кульки.
Дійові особи: Ведучий, Хлопчик, Зайчик, Синичка, Сонечко, Весна, 1-й та 2-й Підсніжник, 1-а та 2-а Кульбабка.
Хід заходу
Дія I
Лісова галявина
Ведучий. А чи правда, а чи ні,
Відбулось це навесні.
(Виходить хлопчик на лісову галявину і шукає весняні квіточки.)
Хлопчик. Де ті квіточки ростуть?
Їх нема ні там, ні тут!
Завтра свято вже у мами,
Та все вкрите ще снігами.
Ведучий. Коли чує: під кущем
Плаче хтось рясним дощем.
Хлопчик.(Знайшовши зайчика).
Привіт, зайчику біленький,
Чом ти плачеш, чом сумненький?
Зайчик. (Витираючи слізки).
Вже набридла ця зима!
Їжі взимку геть нема!
Кожушок весь обносився,
Від зими я вже стомився!
Хлопчик. Твоя правда. Час весні
Панувати на землі!
Зайчик. Вона вчора мені снилась.
Хлопчик. Щось весна вже забарилась
Хотів квіток я нарвати
Й маму радо привітати,
Але все ще під снігами.
Що, не буде свята в мами?
Зайчик. А давай удвох підем,
І весну-красну знайдем.
Її в гості ми запросим,
І тепла в неї попросим,
Щоб розтанули сніги
Й все розквітло навкруги!
Хлопчик. Твоя правда. Я букет
Із квіток нарву. Вперед!
(Взялись за руки, йдуть лісом).
Ведучий. Вирушили друзі в путь,
Лісом впевнено ідуть.
Чують, десь дзвенить водичка,
А назустріч їм – синичка.
Зайчик. Здрастуй, подруго Синичко,
Ти куди летиш, сестричко?
Синичка. Я дізналась від струмочка,
Що тече ось там, в гайочку,
Що Весна уже іде,
Всім дарунки роздає.
Зайчик. Яка радість! Я новенький
Попрошу кожух сіренький.
Хлопчик. А я квіток весняних,
Подарую мамі їх!
Синичка. Треба в Сонечка спитати,
Де нам весну зустрічати.
Воно теж з весною дружить,
І по ній давно вже тужить.
Хлопчик. Я іще ізмалечку
Знаю таку закличку.
Зараз її заспіваю,
Сонце нею погукаю.
Закличка
Вийди, вийди, Сонечко
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
(З’являється Сонечко).
Сонечко (до Хлопчика).
Добрий день! Ти молодець!
Я уже свій промінець
В гості до Весни послало,
Весну радо привітало.
Я згори її вже бачу,
Має щедру вона вдачу:
Все розбуджує від сну.
Зустрічайте й ви Весну!
(Звучить пісня).
Синичка. Бачу, бачу, ось вона!
Вже іде сюди Весна!
Зайчик. (Вклоняючись Весні).
Здрастуй, Весно-чарівнице!
Радий я тобі, сестрице!
Довго я тебе чекав,
Разом з друзями шукав!
Весна. Здрастуй, Зайчику біленький,
Здрастуй, Хлопчику маленький,
Здрастуй, Сонечко ласкаве,
І Синичко, ось я й з вами!
Щиро я усіх вітаю
Й подарунки для вас маю.
Тобі, Зайчику біленький, -
Кожушок новий сіренький.
Знаю я й твоє бажання:
Хочеш мамі в привітання
Назбирати тут квіток?
Бачиш он отой гайок?
Там я вчора вже ходила,
Всі квітки давно збудила.
Пам’ятай лише одне:
Навесні усе живе!
Хлопчик. От спасибі, я скоріше
Нарву квіточок побільше.
Завтра мамі їх на свято
Подарую разом з татом.
До побачення! Побіг,
Бо іще пекти пиріг!(Вибігає).
Зайчик. (Стурбовано).
Що робити? Твоїх слів
Він, мабуть, не зрозумів.
Квіточки хоч і малі,
Але всі вони живі!
Весна. Не хвилюйтесь, ще не час.
Краще глянем, що там в нас.
(Всі виходять).
Дія II
Ведучий. А тим часом у гайочку
Квіточки в швидкім таночку
Весело всі танцювали
І Весну-красну вітали.
(Танок квітів).
Підсніжники. Ми – підсніжники маленькі.
Кульбабки. Ми – кульбабки молоденькі.
Всі. Дуже любимо Весну,
Вона будить нас від сну.
(Забігає Хлопчик, захоплено дивиться на квітки).
Хлопчик. Які гарні всі й красиві!
І жовтенькі є, і сині!
Я нарву їх досхочу.
Завтра мамі їх вручу.
1-й Підсніжник. Ні, не рви нас, ми живі,
Хоч і квіточки малі.
Всі. Хочем жити, не губи!
1-а Кульбабка. Краще ось що ти зроби:
Фарби й олівці дістань
І навпроти нас ти стань.
Будеш нас ти малювати.
А ми будем позувати.
2-й Підсніжник. Ти, будь ласка, не дивуйся.
І повір, твоя матуся
Буде рада іще більше,
Твій малюнок їй – цінніше.
Хлопчик. Але в мене фарб нема!
2-га Кульбабка. Допоможе тут Весна!
(З’являється Весна з фарбами,папером і олівцями).
Весна. Ось, бери дарунки ці:
Тут і фарби, й олівці.
Намалюй ти в подарунок
Своїй мамі цей малюнок.
А квітки нехай живуть.
Ну, пора мені у путь!
Хлопчик. От спасибі за пораду!
Намалюю квітки радо!
(Весна,прощаючись,іде. Хлопчик, малюючи, співає пісню).
Хлопчик. Ось, готовий вже малюнок!
2-й Підсніжник. Буде гарний подарунок.
Хлопчик. Підпис унизу зроблю:
«Дуже маму я люблю!»
До побачення! Побіг.
Буду ще пекти пиріг.
(Вибіг, а потім повертається).
А ви Весну не зустрічали?
Ви, мабуть, дещо помічали?
Чи це здалося мені, може,
Що мама на Весну чимось схожа.
Так, так, відкрию таємницю:
Весна із мамою – сестриці!
(До Зайчика) Зайчику, допомагай!
Друзів наших погукай!
Всіх матусь ми привітаєм,
Пісню дружно заспіваєм.
(Всі учасники виходять на фінальну сцену і співають пісню).
(Вручення мамам листівок).
Привітання учнями своїх мам
- Мама-це тепле, лагідне і добре слово нам відоме з дитинства.
- Матуся з перших хвилин нашого життя віддає нам усе своє тепло
до останньої краплинки. Її любов до нас безмежна і щира.
- Ніхто так не любить, як мати своє дитя.
- Мама завжди гарна і чарівна – немов перша весняна квіточка. Її лагідне слово зцілює хвороби, дарує щастя і радість.
- Мамина посмішка порівняна хіба що з теплим промінням сонця.
- А хіба є щось краще, ніж мамин поцілунок?
- Співай, весела вулице
Веселе дзень, дзень, дзень!
Ви знаєте, ви чули це,
Що скоро мамин день?
- День чарівний, справжнє диво,
В класі посмішок багато,
В класі людно і красиво,
Бо у нас сьогодні свято!
- Свято сяє квіточками,
Гріє сонечко весни.
Свято це – є святом мами
В день чарівний і ясний.
(Пісня).
Привітання бабусям
- Великого значення в багатьох сім’ях відіграє роль бабусі. Яке ніжне це слово – бабуся! Воно й лагідне, й пестливе.
- В бабусі вчусь – їй нас зігріть неважко,
А щоб спочити – місце не зігріє.
- Не всидить сидьма, рання пташка,-
Сорочку вишила для тебе з мрії.
- Багато в бабусі турбот – не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
- І хочеться вам, друзі,
Таке усім сказать:
- Ми будемо бабусі завжди помагать
Нехай хоч і в маленькім ділі,
Та руки в нас усіх умілі.
- Ми допомагаємо вправно,
Посуд миємо під краном,
Витираєм тарілки
І … збираєм черепки.
(Таночок для бабусь).
- Сердечними словами
Вітаємо Вас, рідні мами!
Вітаємо всіх із весною
І з долею ясною!
- Спасибі Вам знов і знов
За вашу ласку і любов.
За те, що вдома повсякчас
Ви так турбуєтесь про нас!
- Що нас так смачно годували
Що нас так пильно доглядали.
Що, не стуляючи очей,
Недосипали Ви ночей.
- Матусю моя дорогенька,
Це свято даруєм тобі.
Яка ж бо ти ніжна, рідненька,
А очі які голубі.
- Такі голубі, ніби небо,
- Мов проліска синього цвіт.
Ніколи їм плакать не треба,
Нехай радість несе їм привіт!
- Радійте за нас, любі мами,
Від вас ми навчаємось жить.
І слава про вас, добра слава
Нехай птахом по світу летить!
Весна. Мама завжди в тобі.
Тож живіть, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, світ оцей любіть.
А я прощаюсь з вами. Час пройшов.
Мені вже пора. До побачення!
(Діти виконують заключну пісню).
