О., Степанчук Н. В. Формування     духовності у процесі викладання гуманітарних дисциплін медіа // Нові технології навчання: в 2-х ч. Київ Вінниця, 2011. Вип. 69. Ч  С.  С. 124-127

Вид материалаДокументы

Содержание


Навчально-методична карта заняття
Випереджальне завдання
У. Підсумок. Відкритий мікрофон „Я так вважаю”.
Подобный материал:

    Шумовська І.О., Степанчук Н.В. Формування     духовності у процесі викладання гуманітарних дисциплін медіа // Нові технології навчання: В 2-х ч. Київ - Вінниця, 2011. Вип. 69. Ч.1.  С.  С.124-127.


УДК 37.02:37.017.92

Шумовська І.О.,

викладач ВДНЗ Житомирський коледж

ресторанно-туристичного бізнесу та торгівлі, м. Житомир;

Степанчук Н.В.,

Викладач ВДНЗ Житомирський коледж

ресторанно-туристичного бізнесу та торгівлі, м. Житомир


ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОСТІ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН


В статье рассматривается вопрос формирования духовных принципов как важнейшего фактора гармонического развития личности – активного участника гражданского общества. Авторы делятся опытом проведения интегрованых занятий (цикл гуманитарных дисциплин).

Ключевые слова: духовность, мораль, гуманистические убеждения, творческие способности, интегрированный урок.

The article deals with the issue of the actuality the forming of cultural wealth as an important factor of a person`s harmonious development – an active participant of the realignment a civil society. Undertaking the integrated lessons the authors share their experiences. (The humanities department).

Keywords: spirituality, moral, humanism persuasions, creative capabilities, integrated lesson.


Наше суспільство переживає період стрімких, далекосяжних змін: технологічний процес, міжнародну торгівлю, розвиток комунікацій, світову конкуренцію. Усе це вимагає дотримання високих моральних чеснот. Тому духовний розвиток молоді дуже важливий у наш час.

Сучасна молодь не завжди живе за моральними законами, не прагне досягти високих цілей. І тому виховання людини, яка б протистояла економічним труднощам, духовній деградації, моральному та фізичному виснаженню, має на себе взяти школа. Адже школа – це один із осередків, який може вплинути на студента духовно.

Школі потрібно змалку турбуватися про духовний світ дитини. Саме тоді країна буде бачити молодь – як майбутнє нашої нації, рушійну силу, яка спроможна вирішити проблему держави не на свою користь, молодь із своїми високими моральними, естетичними канонами та ідеалами. Адже від її ставлення до надбань культури залежить нині духовне оновлення нашого суспільства, зміст її ціннісних орієнтацій і майбутнє.

Проблема формування духовності молоді – одна з головних проблем і нашої держави. Успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце посідає духовне відродження громадян, гармонізація соціального життя нації. І питання це – надзвичайно важливе, оскільки духовність визначає спрямованість усіх розумових, емоційно-чуттєвих, вольових якостей людини, її здатність до самоусвідомлення себе як особистості.

Духовність – творча спрямованість, наснага, енергія людини. Особистість має право на самостійність, на індивідуальність. Однак для пробудження її подальшого духовного розвитку потрібно створити відповідні умови.

На сьогодні ми вже можемо спостерігати активний процес оновлення змісту освіти й удосконалення систем духовного виховання учнів. Тому головною метою загальноосвітньої школи є переосмислення й переорієнтація та вплив на формування високоморальної громадянської позиції, національної свідомості, потяг до прекрасного. І в свою чергу, сучасний вчитель повинен переосмислити й переорієнтуватися, тобто відійти від уставлених канонів у суспільстві щодо моральних цінностей, оновити свої форми й методи вивчення того чи іншого предмету.

Це ми можемо побачити на прикладі роботи вчителя – словесника. Якщо раніше вчителі вважали пріоритетними тільки знання учнів, то тепер вчитель стає ще й на бік виховання морально-естетичного і духовного поряд з вивченням програмного матеріалу.

Взагалі до проблеми духовності зверталися багато років тому. Про це свідчать праці педагогів минулого: Я.А. Каменського, Г.Г. Песталоці, А. Дистервега, В.О.Сухомлинського. Вони одностайно виділили головні фактори, які впливають на духовне виховання учнів: праця, сім’я, школа, вчитель.

Велику роль у формуванні духовності беруть на себе гуманітарні дисципліни, адже саме на уроках літератури, мови, культурології викладач має найбільше можливостей вплинути на емоційно-оцінну сферу студента й до того ж зробити це непомітно чи майже непомітно для нього, що має чималу вагу, адже кожен викладач знає, що дуже важливо у процесі виховання уникати надмірності уваги, уникати моралізаторства й відкритої та частої практики у бік тих чи інших якостей особистості.

На уроках викладач має змогу, впливаючи в першу чергу на емоційну сферу молодої людини, коригувати її систему цінностей, розширювати її кругозір, формувати її духовну сферу. Вдало підібрані тексти, навчальний матеріал та відповідні методи й прийоми роботи над ними здатні успішно впливати на формування з кожного названих вище критеріїв духовності людини. Художні твори впливають на людину через образи.

В істинному мистецтві зміст і форма художнього образу злиті воєдино. Художній образ виростає з образів чуттєвих, первинних, подібно тому як із них виникає поняття. Художній образ неповторний і, не дивлячись на це, являє собою стійке утворення: він живе у віках. Саме через образи люди знайомляться з минулим свого народу, з добром і злом, з красивим і потворним, з моральним і аморальним.

Як засвідчує аналіз наукових джерел та наш педагогічний досвід, формування духовності не повинно бути тільки питанням викладачів мови та літератури. Воно має розглядатися комплексно. Тому результативними стануть бінарні та інтегровані заняття, проведені із залученням викладачів суміжних дисциплін. Інтегроване навчання надзвичайно актуальне. Воно передбачає створення нової навчальної інформації відповідно до нових технологій. Суть полягає в тому, що студент сприймає предмети та явища цілісно, системно, емоційно.

Ми будуємо інтегровані заняття, які об’єднують блоки знань з різних навчальних предметів. Метою навчальних занять, побудованих на інтегрованому змісті, є створення передумов для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування системного мислення, збудження уяви, позитивно-емоційного ставлення до пізнання.

Інтегровані заняття за змістом поділяються на три категорії:

а) вступні – до вивчення певного розділу;

б) вивчення нового матеріалу;

в) підсумкові.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є бесіда. Вона може відбуватися між викладачами, які розглядають певну проблему чи явище з різних позицій, поступово з`ясовують суть і закономірності.

Студенти мимоволі стають учасниками бесіди: наводять факти з життя, запитують про незрозуміле, іноді допомагають у розв`язанні проблем. У вигляді діалогу розглядається значна кількість прикладів, фактів. Кожен викладач розкриває певну частину теми. Розпочинається дискусія, в ході якої знаходять істину.

Технологія проведення інтегрованого заняття може бути різною. Це залежить від цілей, завдань і змісту заняття, способів діяльності, ситуацій, що виникають у процесі проведення. Традиційно вона така: повідомлення теми, ознайомлення з цілями та завданнями заняття, вступне слово викладача чи учня (групи учнів), спілкування викладачів та учнів, коментарі, доповнення, опанування, рецензування, підведення підсумків уроку.

Важливу роль у підвищення ефективності інтегрованого заняття відіграє його навчально-матеріальне та технічне оснащення (демонстраційні матеріали та прилади, аудіовізуальні засоби, таблиці, інструкції).

Інтеграційні процеси тісно переплітаються із впровадженням інноваційних технологій, метою яких є розвиток творчої особистості. Студенти стають активними учасниками педагогічного процесу. Вони привчаються до творчої праці. У них виховується інтерес до неї і потреба в ній. Студенти навчаються самостійно підходити до розв’язування пізнавальних і практичних завдань.

Запропонована розробка заняття сприяє глибокому засвоєнню програмового матеріалу, розвитку творчих здібностей, нетрадиційного мислення, підвищує культуру студентів, формує навички здійснення самоконтролю.

Навчально-методична карта заняття

Тема: «СТАТТЯ В ГАЗЕТУ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ».

Мета:
  • повторити відомості про стилі й типи мовлення;
  • формувати у студентів уміння складати зв’язний текст у публіцистичному стилі; розвивати чуття слова;
  • розвивати творче мислення студентів;
  • вдосконалювати мовну грамотність студентів;
  • розвивати почуття прекрасного;
  • виховувати любов і повагу до матері, почуття добра, щирості, шанобливе ставлення до народних звичаїв, традицій, народної моралі;
  • розвивати гуманістичні переконання студентів;
  • сприяти формуванню гендерної культури молоді.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення (інтегрований урок)

Забезпечення уроку:
  • план-конспект „Основні жанри публіцистичного стилю” (додаток 1);
  • пам’ятка „Як написати статтю в газету” (додаток 2);
  • поезії та вислови видатних людей про жінку, матір;
  • репродукції картин (Ікона Володимирської Богоматері, Рафаель Санті „Сікстинська мадонна”, Леонардо де Вінчі „Мадонна Літа”, О. Дейнека „Мати”, С.В. Герасимов „Мати партизана”, К.Петров-Водкін „1918рік в Петрограді” та інше);
  • малюнки студентів, присвячені матері;
  • фонозапис пісні (Б. Олійник, ”Пісня про матір”)

Випереджальне завдання: підготувати матеріал про відомих жінок України та світу; зробити підбір афоризмів про жінку, матір; вивчити напам'ять поезії (на вибір студента).

Хід уроку

І.Вступне слово вчителя

Я – жінка,

Я – мати!

Запалена Богом

Одвічна свіча.

Я – все-таки сильна,

Я – щось-таки значу,

Я – світ цей дивую

Красивим дитям. (Ганна Чубач)

На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про жінку, про матір. Що жінка, матір означає в житті кожного з нас? А ваші думки ляжуть на папері, коли ви будете писати статтю. Це є метою нашого уроку. Ми сподіваємося, що робота наша буде плідна.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Повідомлення теми уроку: Написати статтю на морально-етичну тему.

Отже, ми працюватимемо над статтею на морально-етичну тему.
    • Який зміст ви вкладаєте в поняття мораль, етика?

Давайте з'ясуємо лексичне значення цих слів.

Мораль – система норм і принципів поведінки людей у ставленні одне до одного та суспільства.

Етика – наука про мораль, її походження, норми поведінки.

- робота з опорним конспектом (додаток №1)

- запитання до студентів: дайте визначення статті; який стиль мовлення використовується для написання статті?

ІІІ. Ознайомлення з корисними порадами щодо написання статті

Пам’ятка: „Як написати статтю в газету” (додаток №2)

ІV. Бесіда зі студентами (розгляд малюнків студентів, репродукцій картин, прослуховування запису пісень, коментарі)
    • Виступ студентів (декламування віршів, повідомлення студентів про відомих жінок (за випереджальними завданнями)

У. Підсумок. Відкритий мікрофон „Я так вважаю”.

Жінка – це …

Мати – це .....

Дівчина – це ....

Кохана – це ....

VІ. Домашнє завдання

Написати статтю „Образ жінки на теренах сучасності”

Додаток №1

Основні жанри публіцистичного стилю

СТАТТЯ – це науковий чи публіцистичний твір невеликого розміру в журналі або газеті. Це роздуми проблемного характеру.

Завдання статті – привернути увагу людей до якогось важливого питання, проблеми, переконати їх у справедливості чи помилковості якоїсь думки. Зміст статті повинен бути переконливим, доказовим, виявляти особисту позицію автора.

За типом мовлення газетна стаття є роздумами у поєднанні з розповіддю, описами.

Особливості побудови статті:
    1. постановка проблеми – зачин;
    2. розкриття проблеми(пояснюється, що це таке, або доводиться, чому відбувається так, а не інакше) – основна частина. Для доведення використовуються логічні докази, приклади;
    3. висновок – кінцівка.

ЗАМІТКА – коротке повідомлення в пресі. Вона складається з трьох частин: вступної (де читача знайомлять з місцем, часом та обставинами дії), основної (викладення фактів) і кінцівки.

Замітка повинна бути короткою, достовірною і чіткою.

ЛИСТ у газету – це безпосередній відгук на якусь подію, фіксація певного факту з його короткою оцінкою.

ІНТЕРВ'Ю – бесіда кореспондента з людиною, думка якої цікава для читача.

РЕПОРТАЖ – розповідь свідка або учасника події. У репортажі відтворюється те, що відбулося: описуються обставини події, називаються учасники.

НАРИС – прозовий жанр публіцистичного стилю, в якому зображення життя складається в основному із спостережень автора. Нарис включає в себе описові елементи (пейзаж, портрет героя, опис інтер’єру), і розповідь про вчинки, дії героїв нарису.

Нариси бувають проблемні і портретні.

ФЕЙЛЕТОН – стаття публіцистичного, побутового чи наукового характеру, в якій сатирично зображуються факти чи явища суспільного життя, риси характеру і поведінка негативних персонажів.

Додаток №2

Пам’ятка: „Як написати статтю в газету”

1. Вдумайтеся в тему, обрану для статті.
  1. Визначте адресата і мету висловлювання.
  2. Сформулюйте основну думку (теза може бути висловлена одним реченням, простим за будовою, розповідним або у формі запитання і відповіді на нього).
  3. Продумайте композицію статті (вступ, основну частину, закінчення).
  4. Добирайте переконливі докази (приклади з життя, літератури, висловлювання видатних людей та інше).
  5. Дбайте про мовленнєве оформлення статті: вживайте мовні засоби, характерні для даного стилю (публіцистичного), типу (роздум), жанру висловлювання (стаття). Для зв’язку аргументів з тезою вживайте сполучники (тому що, хоча, оскільки, через те що, незважаючи на); вставні слова (по-перше, по-друге, нарешті, таким чином та інші).

Проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що суспільство й держава не можуть існувати, нормально виконувати свої функції без певної системи гуманістичних духовних цінностей. Оволодіння студентською молоддю духовними цінностями підносять свідомість особистості на вищий щабель, наповнюють життя й діяльність високими громадянськими цілями. Духовність зміцнює єдність усього суспільства, забезпечує подолання труднощів на шляху його розвитку. Саме школа формує майбутні покоління, а від цього залежить розвиток і розквіт нашої держави.


Література:

1. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу // Вибр. тв.: В 5-ти т. – Т. 1. – К.: Рад. шк, 1976. – С. 403–641.

2. Сухомлинський В.О. Народження громадянина // Вибр. тв.: В 5-ти т. – Т. 3. – К.: Рад. шк., 1977. – С. 283–582.

3. Левківський М.В. Формування відповідального ставлення до праці у школярів. – К.: Педагогічна думка, 1996. – 216 с.

4. Морально-етичні засади формування зростаючої особистості: Монографія / За ред. проф. М.В. Левківського. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2008. – 272 с.