Методика викладання основ правознавства за лекційно-семінарською системою
| Вид материала | Конкурс |
- Робоча програма навчальної дисципліни (за вимогами кредитно-модульної системи навчання), 206.19kb.
- Методика викладання міжнародних економічних відносин, 17.38kb.
- Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних, 1161.41kb.
- Методика викладання курсу «Навколишній світ» (1-4 класи) за підручниками Т. О. Пушкарьової., 19.73kb.
- Програма з основ правознавства, 6417.98kb.
- Програма державного екзамену з теорії та практики навчання І виховання та методики, 181.72kb.
- План : Виникнення та розвиток порівняльного правознавства. Поняття, предмет та об’єкти, 521.91kb.
- Предмет методика викладання психології, 51.79kb.
- Методика викладання географії як наука, 56.02kb.
- Методика організації лекційно-семінарських залікових занять в системі особистісного, 131.72kb.
З досвіду роботи викладача правознавства ліцею “Приморський” м. Одеса ПРУТЦЕВА Сергія Борисовича – переможця ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу “Учитель року-2002” з номінації “правознавство”
Методика викладання основ правознавства за
лекційно-семінарською системою
В умовах реформування загальної середньої освіти в Україні однією з основних задач, які постають перед викладачами основ правознавства на нинішньому етапі, є задача впровадження лекційно-семінарської системи навчання. Метою цього опису є спроба узагальнити практичній досвід викладання основ правознавства в ліцеї "Приморський" м. Одеса і виробити на основі цього методичні рекомендації щодо викладання основ правознавства за лекційно-семінарською системою.
Лекційно-семінарська система навчання засновувалась в ліцеї "Приморський" на протязі останніх чотирьох років в 10-11-х класах з поглибленим вивченням правознавства. Оскільки державних програм з поглибленого вивчення правознавства не існувало, нам довелося складати авторську програму. Ця програма побудована з урахуванням підсумків розвитку юридичної науки та новітнього законодавства України, практики його застосування в закладах вищої і середньої освіти і є продовженням державної програми курсу основ правознавства для 9-х класів. У зв'язку з цим програма зорієнтована на поглиблене вивчення саме галузевого законодавства. Програма розрахована на лекційно-семінарську систему навчання, де в межах кожної теми 15-25% часу відводиться на лекційний курс, метою якого є оглядова подача матеріалу, формування в учнів уявлення про тему, що вивчається, теоретичного і понятійного апарату, і 75-85% відводиться на семінарські та практичні заняття, метою яких є закріплення лекційного матеріалу, його поглиблення, формування в учнів навичок практичної діяльності і умінь застосовувати теоретичний матеріал для вирішення конкретних юридичних справ. Кожна тема завершується заліковим заняттям з метою перевірки знань учнів. Оскільки дати розгорнуту характеристику курсу основ правознавства для 10-11-х класів в межах даного опису неможливо, ми покажемо методику викладання основ правознавства за лекційно-семінарською системою на прикладі однієї теми, скажемо, основ законодавства про шлюб та сім'ю.
Основні навчальні цілі курсу основ правознавства можна, на наш погляд, сформулювати у вигляді афоризму: "розуміння, знання, практичне застосування". Виходячи з цього, на тему "Основи законодавства про шлюб та сім'ю" нами відведено 13 годин. Перша мета – “розуміння”, в основному, повинна бути досягнута в межах лекційного курсу, на який відводиться 3 години. Оскільки головне завдання лекційного курсу - формування в учнів розуміння матеріалу, що вивчається , а це досягається ліпше за все, коли учень самостійно, шляхом проблемного мислення доходить до логічних висновків, то й основним методом, за яким нами будуються лекції, є "метод Сократа", тобто, лекція викладається не у вигляді монологу учителя, а будується як співбесіда вчителя з учнями, в якій вчитель задає відповідні питання, наводячи учнів на потрібні відповіді. Завдяки цьому відбувається не пасивне засвоєння учнями матеріалу, а активний творчий розумовий процес, в ході якої й учні самостійно за допомогою вчителя будують цей матеріал в своїй свідомості.
Наступним кроком є закріплення знань, які отримані на лекціях, й формування умінь і навичок щодо застосування цих знань в практичній діяльності. На це спрямовані семінарські і практичні заняття, на які в межах нашої теми відводиться 8 годин. Оскільки ще одним паралельним завданням семінарських та практичних занять є перевірка знань учнів, то їм повинно перебудувати вироблення критеріїв оцінювання цих знань. На нинішньому етапі реформи середньої загальної освіти пропонується дванадцятибальна шкала оцінювання. Міністерством освіти і науки України, обласним та міським відділами освіти неодноразово видавались методичні рекомендації з цього питання, але вони носять загальний характер і не співвіднесені з конкретним матеріалом. Нами розроблені критерії оцінювання знань учнів за дванадцятибальною шкалою до кожної теми. При цьому враховувались слідуючи показники: об'єм матеріалу, який потрібно засвоїти; його складність ї характер вмінь і навичок, які повинні виявити учні; розмір, складність і характер завдань, які повинні розв'язати учні. Виходячи з цього й курс семінарських і практичних занять будувався за методом накопичування балів.
На перше практичне заняття виносяться завдання початкового рівня складності. При цьому враховується можливість самостійного засвоювання учнями необхідного матеріалу. Для самостійної роботи учням пропонується список літератури, включає до себе тексти законів, енциклопедичну і учбову літературу, але основним є розроблений нами навчальний посібник для спеціалізованих середніх закладів. В цьому посібнику теоретичний матеріал розташований у вигляді схем і таблиць, що полегшує учням його засвоєння. Оскільки згідно з уставом викладання в ліцеї здійснюється на російській мові, то й посібник і завдання для семінарських і практичних завдань викладені на російській мові. І ще одне зауваження: цей посібник розроблювався чотири роки тому, багато в чому застарів і тому зараз готується друга редакція посібника.
Отже, на перше практичне заняття виносяться завдання початкового рівня складності, які виконуються всіма учнями класу в письмовій формі на протязі 45 хвилин. Якщо учень виконав 75-100% всього завдання за умовою, що в кожному завданні правильно вирішено не менш 75% питань, вважається, що він отримав оцінку “3”. А якщо від 25 до 75%, то учень отримує оцінку “1-2”.
Ті учні, які засвоїли початковий рівень знань, отримують на другому практичному занятті завдання середнього рівня. З тими ж учнями, які не засвоїли початковий рівень, поки перша група працює над завданням середнього рівня, проводиться семінарське заняття, на якому ще раз розглядається матеріал початкового рівня. За підсумками семінару, в залежності від усних відповідей учнів, вчитель може декому з них поставити оцінку "3".
На третьому занятті ті учні, які засвоїли матеріал середнього рівня (тобто правильно відповіли на 75-100% питань і отримали оцінку "б" на другому занятті), отримують завдання достатнього рівня. Ті учні, які за підсумками семінару на другому занятті отримали оцінку "3" отримують завдання середнього рівня. Ті учні, які на першому занятті не засвоїли початковий рівень, отримують ще раз завдання початкового рівня (і так до тих пір, доки не отримують оцінки "3", або доки не закінчиться курс семінарських і практичних занять). І нарешті з тими учнями, які не засвоїли на другому занятті середній рівень знань, проводиться семінарське заняття.
За такою ж схемою проводиться четверте заняття з тою лише різницею, що учні, які отримують завдання підвищеного рівня, працюють над ним на протязі 30 хвилин ( стільки ж триває і семінарське заняття ), а останні 15 хвилин вчитель разом з класом розв'язує 4-5 юридичних задач першого рівня з метою навчити учнів розв'язувати юридичні задачі. Після чого учні отримують завдання до дому.
П’яте і шосте заняття проводяться за розглянутою схемою з тою різницею, що учні, які претендують на оцінку "10" на п'ятому занятті працюють над помилками в тексті, а на шостому — розповідають про свої рішення задач підвищеного рівня, які їм було задано до дому після п'ятого уроку.
На сьомому уроці учням, які претендують на оцінку "11", пропонується завдання двох типів: або вони повинні проаналізувати ту чи іншу побутову ситуацію з юридичної точки зору ( найчастіше учням для аналізу пропонується та чи інша казка, яка задається їм до дому ), або самостійно складають юридичні задачі ( домашнє завдання ) і дають їх розв'язання на уроці.
На восьмому тим учням, які претендують на оцінку "12", дається текст того чи іншого закону і пропонується скласти новий текст закону, шляхом внесення змін і доповнень, або докорінної зміни існуючого тексту. При цьому учні повинні обґрунтувати свою точку зору.
Таким чином, після восьмого уроку кожний учень класу має ту чи іншу оцінку за підсумками семінарських і практичних занять. Якщо учень згоден з цією оцінкою, то він залік не здає і ця оцінка йому ставиться автоматично як залікова і тематична. Якщо ж учень бажає підвищити свою оцінку, він може це зробити під час заліку, який проводиться по всьому матеріалу і на який відводиться дві, години. Але при цьому учень повинен знати, що залікова оцінка є остаточна, і якщо він під час заліку погіршує свою оцінку, то тематична оцінка виставляється по заліковій.
Запропонована система накопичування балів дозволяє уникнути випадковості при оцінюванні знань учнів, дає можливість застосовувати індивідуальний підхід і диференціювати їх знання і уміння, ставить перед учнями на кожному занятті нові цілі і нарешті дає ґрунтовні і міцні знання відносно того рівня складності, якого досяг учень під час семінарських і практичних занять.
Безумовно, запропонована методика викладання основ правознавства за лекційно-семінарською системою є лише попередньою спробою узагальнити накопичений досвід і тому потребує удосконалення. Але, на наш погляд, вона може бути взята за основу подальших творчих пошуків для викладачів основ правознавства.