І містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних та кольорових металів І їх сплавів
| Вид материала | Документы |
- Метали здатні вступати у взаємодію з білками організму та утворювати з ними металічні, 170.75kb.
- З дисципліни «Теоретичні основи ливарного виробництва» для студентів заочного факультету, 390.98kb.
- Метали І сплави, 519.26kb.
- Назва модуля: Кольорові метали І сплави, 85.76kb.
- О. Й. Любич, В. О. Пчелінцев Фізичні основи металургії кольорових І рідкоземельних, 2672.02kb.
- Методичні рекомендації > Додатки Література Анотація Матеріал методичної розробки являє, 198.46kb.
- Назва реферату: Зварювання кольорових металів Розділ, 29.07kb.
- Назва реферату: Корозія металів І способи захисту від корозії Розділ, 88.75kb.
- Обробка металу один з видів народного мистецтва, який передбачає виготовлення виробів, 70.01kb.
- Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва,, 341.66kb.
Приложение № 2
| ПОГОДЖЕНО: Головний санітарний лікар __________________________ району м. Дніпропетровська __________________ /______________/ „___” ___________________ 200__ р. м.п. | ЗАТВЕРДЖУЮ: Директор _________________________ ____________________/______________/ “____” _______________200__р. м.п. |
ІНСТРУКЦІЯ
по радіаційному контролю (РК) брухту і відходів
чорних та кольорових металів і їх сплавів
200__ р.
1. Основні терміни.
1.1. Металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних та кольорових металів і їх сплавів;
1.2. Майданчик - відокремлена та відповідним чином облаштована земельна ділянка, площею не менш як 500 м2 для зберігання та переробки металобрухту кольорових металів і площею не менш як 1000 м2 для зберігання та переробки металобрухту чорних металів, яка має в місцях безпосереднього зберігання та переробки металобрухту бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в ґрунт шкідливих речовин (паливно-мастильних матеріалів, хімікатів тощо).
1.3. Склад - відкрита чи крита площадка, або закрите приміщення які призначені для зберігання металобрухту.
1.4. Сховище радіаційно-забруднених фрагментів металобрухту - склад для тимчасового зберігання радіаційно-забруднених фрагментів металобрухту який облаштовано засобами протидії вільного доступу до нього персоналу підприємства (окрім осіб відповідальних за радіаційну безпеку).
1.5. Радіаційно-дозиметричний контроль (РДК) – система вимірювань та розрахунків, які спрямовано на оцінку доз опромінення окремих осіб або груп людей, а також радіаційного стану виробничого та навколишнього середовищ.
1.5.1. Дозиметричний контроль - комплекс організаційних і технічних заходів щодо визначення доз опромінювання людей, що проводяться з метою кількісної оцінки ефекту дії на них іонізуючих випромінювань.
1.5.2. Радіометричний контроль - комплекс організаційних і технічних заходів, що проводяться з метою визначення інтенсивності іонізуючого випромінювання радіоактивних речовин, що містяться в навколишньому середовищі, або ступеню радіоактивного забруднення людей, техніки, сільськогосподарських тварин і рослин, інших елементів природного середовища.
1.6. Гамма-випромінювання (γ-випромінювання) – короткохвильове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі <0,1 нм. що виникає при розпаді радіоактивних ядер, переході ядер із збудженого стану в основний, при взаємодії швидких заряджених часток з речовиною, анігіляції електронно-позитронних пар, тощо.
1.7. Щільність потоку випромінювання бета-частинок (ЩП β-частинок) це кількість β-частинок які пронизують в одиницю часу 1 см2 площі повітря поблизу об’єкту який контролюється.
1.8. Контрольні рівні (КР) – радіаційно-гігієнічні регламентовані величини першої групи, чисельні значення яких встановлюються виходячи з досягнутого на даному радіаційно-ядерному об’єкті або території рівня радіаційного благополуччя. Величина КР встановлюється керівництвом установи за узгодженням з органами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду з метою обмеження опромінення персоналу та (чи) населення нижче значень лімітів доз, а також для проведення радіаційно-дозиметричного контролю.
1.9. Ліміт дози (ЛД) (або дозовий ліміт) - основний радiацiйно-гiгiєнiчний норматив, метою якого є обмеження опромiнення від усіх iндустрiальних джерел iонiзуючого випромiнювання в ситуацiях практичної дiяльностi. В НРБУ-97 встановленi лiмiт ефективної дози та лiмiти еквiвалентної дози зовнiшнього опромiнення.
1.10. Радiацiйна безпека (РБ) – стан радiацiйно-ядерних об’єктiв та навколишнього середовища, що забезпечує неперевищення основних дозових лiмiтiв, виключення будь-якого невиправданого опромiнення та зменшення доз опромiнення персоналу i населення нижче за встановленi дозовi лiмiти настiльки, наскiльки це може бути досягнуто i економiчно обгрунтовано.
1.11. Доза випромінювання (доза) - одиниця виміру яка характеризує кількісну оцінку дії іонізуючого випромінювання на опромінюваний об'єкт. Розрізняють експозиційну, поглинену, еквівалентну і ефективну дози. Назва дози випромінювання залежить від багатьох умов, у тому числі і від того, в яких одиницях вимірювання дозу випромінювання буде виражено.
1.11.1. Експозиційна доза (ЕксД) характеризує енергію випромінювання в одиниці об’єму атмосферного повітря, яке дуже приблизно можна вважати еквівалентом тканевого середовища біологічного об’єкту. Тому експозиційна доза суттєво не точно характеризує вплив γ-випромінювання на людину і в зв’язку з цим в сучасній дозиметрії мало використовується.
До того ж не вся випромінювана доза чинить негативний вплив на опромінюваний біологічний чи інший об’єкт. Деяка частина дози не затримується в опромінюваному об’єкті, а проходить скрізь нього не завдаючи шкоди.
1.11.2. Поглинена доза (ПД) визначає кількість енергії переданої випромінюванням одиниці об’єму опроміненої речовини, другими словами характеризує кількість поглиненої речовиною енергії. Ця доза більш точніше характеризує вплив випромінювання на об’єкт опромінення, яким може бути як нежива, так і жива матерія.
1.11.3. Еквівалентна (ЕД) і ефективна (ЕфД) доза використовуються для оцінки впливу іонізуючого випромінювання саме на живі об’єкти.
Сучасні прилади радіаційного контролю сконструйовано таким чином, що вони в змозі фіксувати безпосередньо поглинену, еквівалентну і ефективну дози γ-випромінювання (тому що потрібні коефіцієнти вводяться автоматично при включенні відповідного режиму вимірювання).
1.12. Потужність дози.
Шкода яку завдає організму людини іонізоване випромінювання залежить не тільки від одномоментно отриманої дози, а і від часу за який її отримано. Доза, яку отримано в одиницю часу, називається потужністю дози. Чим більше потужність дози, тим більше шкода і тим швидше росте доза опромінення.
1.13. Потужність експозиційної дози (ПЕксД) –це експозиційна доза, що діє в одиниці об’єму повітря за одиницю часу (за відліком вкладу природного фону).
1.14. Потужність поглиненої дози (ППД) – це поглинена доза, що поглинається в одиниці об’єму повітря (або іншої речовини) за одиницю часу (за відліком вкладу природного фону).
1.15. Локальне джерело випромінювання – окремий фрагмент металобрухту, у якого, значення ППД гамма-випромінювання (за відліком вкладу природного фону) більше 0,26 мкГр/год, або значення ПЕксД гамма-випромінювання більше (30 мкР/год).
1.16. Одиниці вимірювання які вживаються в радіології.
У науково-технічній літературі і засобах масової інформації зустрічаються
як системні (СІ), так і позасистемні одиниці. Тому корисно знати і ті і інші. Співвідношення між системними і позасистемними одиницями приведено в
таблиці 1.
Таблиця 1
| Величина | Найменування і позначення | Співвідношення між одиницями | |
| Одиниця СІ | Позасистемна одиниця | ||
| Доза експозиційна | Кулон на кілограм (Кл/кг) | Рентген (Р) | 1 Р= 2,58×10-4 Кл/кг 1 Кл/кг = 3,88×103 Р |
| Потужність експозиційної дози | Ампер на кілограм (А/кг) | Рентген в секунду (Р/с) | 1 Р/с=2,58×10-4 А/кг 1 А/кг=3,88×103 Р/с |
| Доза поглинання | Грей (Гр) | Рад (рад) | 1 рад = 100 ерг/г = = 10-2 Гр 1 Гр = 1 Дж/кг 1 Гр = 100 рад |
| Потужність поглиненої дози | Грей в секунду (Гр/с) | Рад в секунду (рад/с) | 1 рад/с=100 ерг/с = 10-2 Гр/с 1 Гр/с = 100 рад/с |
| Доза еквівалентна | Зіверт (Зв) | *Бер (бер) | 1 бер = **К×1 рад= = 1×10-2 Зв 1 Зв = **К×1 Гр = = 100 бер |
| Потужність еквівалентної дози | Зіверт в секунду (Зв/с) | Бер в секунду (бер/с) | 1 бер/с = **К×1рад/с = =1×10-2 Зв/с 1 Зв/c = **К×1 Гр = = 100 бер/с |
| ***Доза ефективна | Зіверт (Зв) | Бер (бер) | 1 бер = **К×1 рад = =1 ×10-2 Зв 1 Зв = **К × 1 Гр = = 100 бер |
*Бер – скорочена назва. Повна назва: біологічний еквівалент рада.
**К – коефіцієнт якості випромінювання, який характеризує біологічну ефективність випромінювання. Якщо помножити поглинену дозу на коефіцієнт якості випромінювання, ми отримаємо еквівалентну дозу. Найнижчий коефіцієнт (К=1) – для гамма- і бета-випромінення, найвищий (К=20), – для альфа-випромінення.
***Іноді опромінюванню піддається обмежена частина тіла або окремі органи. Оскільки одні органи чутливіші до випромінювання, чим інші, то і наслідки опромінювання можуть бути різними. Враховують це спеціальними коефіцієнтами, які показують наскільки небезпечне опромінювання різних органів і тканин людини. Еквівалентна доза (відкоригована за допомогою спеціальних коефіцієнтів в залежності від того який орган опромінювався) називається ефективною.
1.17. Забруднення радіоактивне (радіаційне).
Присутність радіоактивних речовин техногенного походження на поверхні чи в нутрі матеріалу або тіла людини, в повітрі чи другому місті, в кількості яка є вищою від встановлених рівнів.
1.17.1. Радіоактивне забруднення металобрухту це наявність в металобрухті фрагментів ППД (ПЕксД) гамма-випромінювання яких над природним радіаційним фоном місцевості перевищує 0,26 мкГр/год (30 мкР/год), або щільність потоку бета-випромінювання на відстані 2 см від поверхні яких більше 30 β-части-нок/(см2·хв).
1.17.2. Нефіксоване забруднення - радіоактивне забруднення, яке слабо пов'язане з поверхнею об’єкту і може бути видалене з об’єкту без застосування дезактивуючи розчинів, наприклад змито водою.
1.17.3. Фіксоване забруднення - радіоактивне забруднення, яке міцно пов'язане з поверхнею і не може бути видалене без застосування спеціально підібраних засобів або зняття поверхневого шару матеріалу.
2. Загальні положення
2.1. При заготівлі металобрухту можливе попадання в нього локальних
джерел або металевих виробів, які мають радіоактивне забруднення. Найчастіше
на практиці в металобрухті можуть зустрітися наступні предмети:
• локальні джерела які обумовлені попаданням в металобрухт шкал,
тумблерів, приладів і їх частин на які нанесено світлосостави постійної дії на основі 226Ra, деталей з рівнемірів, щільномірів, дефектоскопів, датчиків обмерзання, радіонуклідних індикаторів диму, забруднених радіонуклідами контейнерів для зберігання і перевезення радіоактивних джерел (60Co, 90Sr, 137Cs, 170Tu, 192Ir, 239Pu, 241Am і т.д.);
• труби і технологічне устаткування з поверхневим радіоактивним забрудненням в результаті осадження природних радіонуклідів при здобичі нафти
і газу, а також при отриманні води з артезіанських свердловин;
• наявність виробів з металу з підвищеним вмістом радіонуклідів
унаслідок попадання в нього радіоактивних речовин при переплавленні.
2.2. Для виключення можливості заготівлі і реалізації металобрухту
що має радіоактивне забруднення поверхні, або що містить локальні джерела, юридичні особи, що займаються заготівлею і реалізацією металобрухту, повинні здійснювати його радіаційний контроль (РК).
Він здійснюється спеціальною службою або відповідальною особою.
2.3. Об'єктом контролю в рамках цієї інструкції є партія металобрухту. Радіаційно дозиметричний контроль металобрухту проводиться:
• при прийманні металобрухту, в т.ч. на пунктах збору металобрухту;
• при підготовці партії металобрухту до транспортування і реалізації;
• перед транспортуванням завантажених металобрухтом транспортних засобів.
2.4. Таким чином радіаційний контроль металобрухту підрозділяється на вхідний РК і вихідний РК.
Вхідному РК підлягає весь металобрухт, що поступає в організацію.
Вихідному РК підлягає партія металобрухту, підготовлена для реалізації і транспортний засіб на який її завантажено.
Вихідний РК партії металобрухту, підготовленої для реалізації, проводять тільки акредитовані в встановленому порядку лабораторії радіаційного контролю (далі - ЛРК).
2.5. Всі використовувані для проведення радіаційного контролю засоби
вимірювань повинні мати чинні свідоцтва про державну повірку.
2.6. До роботи по проведенню РК металобрухту допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання і мають посвідчення на право виконання радіаційного контролю, засвоїли вимоги цієї інструкції, вимоги інструкцій з експлуатації використовуваних ними засобів вимірювань, а також вимоги
ДСЕПіН-6.6.1.-079/211.3.9 001-02.
2.7. РК на підприємствах які здійснюють операції з металобрухтом, призначений для запобігання радіоактивному забрудненню територій розташування підприємств та довкілля, а також для виключення негативного впливу іонізуючого випромінювання на людину і повинен забезпечувати одержання необхідної і достовірної інформації про стан радіаційного забруднення металобрухту який заготовлюється або перероблюється спеціалізованими підприємствами, і транспортних засобів які залучаються для перевезення цього металобрухту.
2.8. Дозиметричні прилади (ДП) підрозділяються на вимірники дози (дозиметри) і вимірники потужності дози.
Вимірниками дози називають дозиметри, що вимірюють експозиційну або поглинену дозу іонізуючого випромінювання.
Вимірники потужності дози — дозиметри, що вимірюють потужність експозиційної, поглиненої або іншої дози іонізуючого випромінювання.
Для проведення РК можуть використовуватись тільки ДП які мають діючий строк гарантії підприємства виробника цього приладу, або свідоцтво державної повірки органів Держстандарту України встановленого зразка.
2.9. Періодично, не рідше як один раз у квартал, РК підлягають території: приймального майданчика; складських приміщень; сховища для тимчасового зберігання вилучених радіоактивно забруднених фрагментів металобрухту, а також територія на відстані не менше 10 м навкруги цих об’єктів.
2.10. Результати вимірювань здобутих при РК обов’язково фіксуються: