Методичні рекомендації > Додатки Література Анотація Матеріал методичної розробки являє собою зміст відкритого уроку з матеріалознавства за темою «Метали І сплави.

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание

Тип уроку
Дидактичне забезпечення
3. Заключна частина.
Сталі звичайної якості
Методичні рекомендації

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УЧБОВИЙ ЗАКЛАД

"ІЛЛІЧІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ"

Погоджено на засіданні Узгоджено:

методичній комісії Заст.директора з НВР

портових професій Кірюхін В.М._______

голова комісії :

Гапонова Н.В.__________

Методична розробка відкритого уроку

Тема уроку : "Метали і сплави. Маркіровка сплавів".

Дисципліна: "Матеріалознавство"

Розробив:

викладач 1-ої

кваліфікаційній категорії

Ніколова О. М.

Іллічівськ- 2011.

Зміст

1. Анотація

2. План-конспект уроку

3. Методичні рекомендації

4. Додатки

5. Література

Анотація

Матеріал методичної розробки являє собою зміст відкритого уроку з матеріалознавства за темою «Метали і сплави. Маркування сплавів.»

Методична розробка містить методичні коментарі , що допоможуть у підготовці до уроків загально технічних дисциплін.

Реалізовану ідею практичному застосуванню теоретичних знань маркування металів і сплавів , які використовують при виготовленні автомобілів.

Робота рекомендована для використання в практичній діяльності , як для викладачів загально-технічних дисциплін так і для майстрів виробничого навчання.

План уроку

1. Тема: "Метали і сплави. Маркіровка сплавів".

2. Учбова мета - повтор пройденого матеріалу і вивчення маркіровки сплавів.

3. Розвиваюча мета - розвивати уміння логічно висловлювати свої думки і знання, сприяти формуванню навичок технічного мислення.

4. Виховна мета - прищеплення любові до вибраної професії, розвиток пізнавальних здібностей учнів.

5. Тип уроку - комбінований урок.

6. Форма проведення уроку - бесіда з використанням відео матеріалу.

7. Міжпредметні зв’язки - історія, фізика, хімія, допуски і посадки, деталі машин, пристрій і експлуатація автомобілів.

8 . Дидактичне забезпечення -презентація,картки-завдання.

9.Матеріально-технічне забезпечення-мультімедійний проектор,мультимедійна дошка,комп’ютер.

Структура уроку

Організаційна частина.

Актуалізація теми.

Мотивація учбової діяльності учнів.

Повідомлення мети і завдань уроку.

Викладання нового матеріалу.

Закріплення нового матеріалу.

Підведення підсумків, домашні завдання.

Хід уроку.

1.Організаційнний момент.

1.1. Вітання.

1.2. Тема уроку і мотивація учбової діяльності.

2.Основна частина.

2.1.Фронтальне опитування.

- які машинобудівні матеріали застосовують при виготовленні автомобіля (слайд 2);

- дати визначення металу;

- дати визначення сплаву (слайд 3);

- на які види по складу підрозділяються сплави? (слайд 4);

- з яких елементарних часток складається метал?

- перерахувати типи просторових кристалічних решіток;

- перерахувати основні групи властивостей металів і сплавів (слайд 5);

2.2. Перегляд відео матеріалу;

2.3. Виклад нового матеріалу :

- класифікація сталей (слайд 6);

- деталі автомобіля з холоднокатаного листа (слайд 7);

- позначення легуючих елементів (слайд 8);

- ходова частина автомобіля (слайд 9);

- маркіровка конструкційної сталі (вуглецевих і легованих) слайди 10-11;

- маркіровка інструментальних сталей (слайди 12, 13, 14, 15, 16);

- маркіровка міді і її сплавів (слайди 17-18);

- реферат на тему: "Мідь і її сплави";

- маркіровка алюмінію і його сплавів (слайди 19,20);

2.4. Закріплення засвоєння нового матеріалу :

- картки завдань (слайд 21);

3. Заключна частина.

3.1. Аналіз роботи учнів;

3.2. Виставляння оцінок згідно з критеріями оцінювання з коротким

коментарем;

3.3. Відповіді на питання учнів;

3.4. Домашнє завдання-законспектувати В.І.Василів «Машинобудівні матеріали» № 13-16

Основні теоретичні відомості

Величезна кількість матеріалів, використовуваних у сучасній техніці для виготовлення різноманітних деталей машин та Інструменту, апаратів приладів, технічних конструкцій і споруд, та широкий спектр властивостей дозволяє класифікувати їх за різними ознаками.(Слайд «Класифікація машинобудівних матеріалів»)

За природою матеріали поділяють на металеві, неметалеві та композиційні

Металам притаманні особливий блиск, непрозорість, ф також фізичні, хімічні, механічні та інші технологічні властивості (тепло- і електропровідність, ковкість та ін.). Цим вони відрізняються від елементарних неметалів таких, як вуглець, сірка, фосфор, так і від складних скла, паперу, гуми, кераміки, пластмас.

За технологічним використанням машинобудівні матеріали бувають деформівні, ливарні, зварювальні, паяні, склеюванні, спечені.

Постачають матеріали на машинобудівні підприємства у вигляді злитків, прутків круглого, квадратного і шестигранного перерізу, листів, стрічок, дроту, труб і профілів різного сортаменту.

Розглядаються наступні базові питання:

які машинобудівні матеріали застосовують при виготовленні автомобіля (слайд 2);
дати визначення металу;
дати визначення сплаву (слайд 3);
на які види по складу підрозділяються сплави? (слайд 4);
з яких елементарних часток складається метал?
перерахувати типи просторових кристалічних решіток;
перерахувати основні групи властивостей металів і сплавів (слайд 5);

Відповіді учнів дублюються на мультімедіа.

У природі існують дві різновидності твердих тіл, які відрізняються одна від одної своїми властивостями - аморфні і кристалічні. З точки зору внутрішньої будови вони мають неоднаковий ступінь упорядкованості

структурних частинок - іонів, атомів молекул. В аморфних тілах (каніфоль, скло, смола) спостерігається близький порядок розміщення частинок, який поширюється лише у межах кількох міжатомних відстаней. У кристалічних тілах, до яких належать всі метали, упорядковане розміщення характерне для як завгодно від далених частинок. Тому говорять, що там спостерігається далекий порядок. Таке правильне, регулярне розміщення частинок у твердому тілі, що характеризується періодичною повторюваністю у всіх трьох вимірах, утворює просторову (кристалічну) гратку.

Металеві сплави - це складні речовини з металічними властивостями, які добувають сплавлянням (спіканням, напиленням, дифузією,,,електролізом) металів з металами або металів з неметалами. Порівняно з чистими металами вони мають цінніші властивості.

За кількістю складових (компонентів) сплави поділяють на подвійні (бінарні) і багатокомпонентні. За своєю структурою вони можуть бути твердими розчинами, хімічними сполуками або механічними сумішами

Існує 4 основних груп властивостей металів і сплаві: механічні,фізичні,хімічні та технологічні.

Швидкість та потужність сучасного автомобіля забеспечуваються можливо тому,що його деталі виконані із 40 різноманітних марок сталей: потрібна особо гнучка сталь для ресор,легко штампуємий стальний лист для кузова і багато інші.

Сучасний двигун працює в важкому режимі-великі динамічні та термічні навантаження,тому його виготовляють із сплавів,котрі повинні відповідфти цім вимогам.

Пропонується подивитися фільм «Виготовлення двигуна».Викладач разом з учнями коментують ролик.

За допомогою зображень вузлів та механізмів автомобіля (слайди та схеми) викладач пояснює маркування сталей.

- Класифікація сталей

Сталі - це складні за своїм хімічним складом залізовуглецеві сплави. Крім основних хімічних елементів - заліза і вуглецю, вони містять певну кількість постійних, випадкових і легуючих домішок, що істотно урізноманітнює їхні властивості. На сьогоднішній день в нашій країні щорічно випускають

близько 2000 різних марок сталей. Високі міцні сні характеристики, добра оброблюваність, порівняно невисока ціна роблять їх основними матеріалами сучасної техніки. Велика різноманітність сталі зумовлює класифікацію їх за спільними ознаками.

За способом виробництва сталь поділяють на мартенівську, конверторну, електросталь, тигельну і сталь, одержану прямим відновленням із збагаченої руди (сталь-катанка).

За ступенем розкислення і характером тверднення сталі поділяють на спокійні (сп), напівспокійні (пс) і киплячі (кп).

За хімічним складом сталі класифікують на вуглецеві і леговані, за вмістом вуглецю всі вони поділяються на низько вуглецеві (<0,25% С), середньо вуглецеві (0,3-0,6% С) і високо вуглецеві (>0,6% С), Леговані сталі діляться на низьколеговані, якщо загальний вміст легуючих елементів у них не перевищує 3%, середньо леговані - зі вмістом легуючих елементів ВІД З до 5,5%. Залежно від мосту легуючих елементів їх називають хромистими, хромонікелевими, кременистими, марганцевистими і т.д.

Основними показниками класифікації сталей за якістю є норми вмісту шкідливих домішок - сірки і фосфору. Сталі звичайної якості містять не більше 0,06% 8 і 0.08 % Р, якість сталі - не більше 0,04% і 0.035% Р, високоякісні сталі - не більше 0,025% 8 і 0,025% Р. Якість сталі відображається у маркувальних позначеннях. Так, сталі звичайної якості маркують літерами Ст, наприклад Ст4Гпс. Маркуючи якісні сталі, пишуть слово «сталь» без скорочення, наприклад сталь 45. У кінці марок високоякісних сталей пишуть літеру А, наприклад У10А. У марках особливо високоякісних сталей вказують індекс спеціального переплаву, наприклад сталь 20X13-Ш, одержана способом електрошлакового переплаву.

За структурою сталі класифікують після певних видів термічної обробки. Так, вуглецеві сталі у відпаленому стані поділяють на доевтектоїдні, евтектоїдні, і заевтектоїдні. Леговані після охолодження на повітрі (нормалізації) - на перлітні, мартенситні, аустенітні, феритні, карбідні.

За призначенням (застосуванням) сталі класифікують на конструкційні (для деталей машин і механізмів, приладів і металоконструкцій), інструментальні (для різального, вимірювального, штампового та іншого інструменту) і сталі особливими (спеціальними) властивостями: електротехнічні, магнітні, кріогенні і т.д.

-Конструкційні вуглецеві сталі

Незважаючи на велику різноманітність сталей, що випускаються нашою промисловістю, близька 80% обсягу їхнього виробництва становлять конструкційні вуглецеві сталі. Порівняно невисока ціна, гарні механічні властивості і оброблюваність різними способами визначають їх широке застосування у народному господарстві за якісними показниками сталі бувають звичайної якості І якісні.

Сталі звичайної якості згідно з ГОСТом 380-88 випускають таких марок: СтО, Стікп, Стісп, Ст1пс,Ст2кп, Ст2пс, Ст2сп, СтЗкп, СтЗпс, СтЗГпс, Ст4кп, Ст4пс, Ст4сп, Ст5пс, Ст5сп, Стбпс, Стбсп. Цифри в позначеннях марок означають порядковий номер, індекси кп, пс і сп - ступінь розкислення, Г - підвищений вміст марганцю. Зі збільшенням номера марки від Сті до Стб вміст вуглецю в сталі зростає від 0,06 - 0,12 до 0,08 - 0,49%. Тому сталі високих марок мають більшу міцність і твердість, але меншу пластичність. У сталі СтО вміст вуглецю не перевищує 0,23%

Випускають сталі звичайної якості у вигляді заготівок (безперервним розливанням), поковок, прокату - балок, швелерів, кутників, листів, труб. Для маркування продукції використовують фарбу таких кольорів: СтО - червоний і зелений, Сті - жовтий і чорний, Ст2 - жовтий, СтЗ - червоний, СтЗГсп - синій і коричневий, СтЗпс червоний і коричневий, Ст4 - чорний, Стб - зелений, Ст5Гсп - зелений і коричневий, Стб - синій.

Якісні сталі згідно з ГОСТом 1054-74 випускають у вигляді поковок, прокату та інших напівфабрикатів за механічними властивостями і хімічним складом. Маркують їх двозначними цифрами: 05кп, 08кп, 08пс, 08, Юкп, Юпс, 10, 1 Ікп, 15кп, 15пс, 15, 18кп, 20кп, 20пс, 20, 25, ЗО, 40, 45, 50, 55, 58 (55пп), 60, 65, 70,75,80,85, які означають середній вміст вуглецю в сотих частках процента. Марки киплячої і напівспокійної сталей позначають індексами кп і пс, а спокійної - без індексу. Сталь 58 (55пп) містить незначну кількість марганцю та кремнію і тому характеризується пониженою прогартовуваністю, на що вказує індекс пп.

Залежно від вмісту вуглецю якісні сталі мають різне застосування. Так, високо пластичні низько вуглецеві сталі 08кп, 10кп, 15кп застосовують для виготовлення штампованих виробів при наявності глибокої витяжки, а середньо вуглецеві сталі марок від 30 до 55 - широкого набору деталей машин і механізмів - осей, валів, зубчастих коліс, кріпильних деталей тощо.

Поліпшення оброблюваності різанням досягають введенням до складу автоматних сталей, свинцю (АСІ 1, АС 14), селену (А35Е, А45Е), кальцію (АС20, АС45). Ці сталі, як і сірчисті не застосовують для виготовлення важко навантажених відповідальних деталей.

Вуглецева сталь не завжди відповідає вимогам відносно властивостей,тому в неї вводять легуючі компоненти.

-Конструкційні леговані сталі

Леговані сталі мають кращі механічні властивості, ніж вуглецеві, як під час постачання, так і після термообробки: вони легше загартовуються і глибше прогартовуються. З них виготовляють відповідальні деталі машин і металевих конструкцій.

Залежно від концентрації шкідливих домішок розрізняють якісні леговані сталі, високоякісні - А і особливо високоякісні - Ш. Маркувальні позначення конструкційних легованих сталей складаються з цифрових і літерних елементів. Цифра, що стоїть на початку марки, означає середній вміст вуглецю сотих частках процента, а цифри, що стоять після літер - середній вміст відповідних легуючих елементів у процентах. Наприклад, високоякісна хромонікелева сталь 12ХНЗА містить 0,17 - 0,24% С, 0,6 - 0,9% Сг і 2,75 - 3,15% №.

Легуючі елементи справляють різноманітний вплив на властивості сталей. Марганець при вмісті понад 1% підвищує твердість, стійкість проти спрацювання і ударних навантажень, не зменшуючи пластичності, збільшує прогартовуваність, але робить сталь чутливішою до перегріву при термічній обробці. Кремній при вмісті понад 0,8% підвищує міцність, пружність і твердість сталі, але зменшує в'язкість. Хром надає сталі міцності і твердості, але дещо зменшує в'язкість; при його вмісті > 13%сталь стає нержавіючою. Нікель збільшує міцність і в'язкість сталі, практично не знижуючи пластичності; це прекрасний легуючий елемент багатьох сталей і сплавів з особливими властивостями. Вольфрам підвищує твердість, міцніть і червоноламкість, не знижуючи в'язкості. Титан збільшує жароміцність і кислотостійкість. Мідь підвищує в'язкість і теплопровідність. Ванадій поліпшує пластичні характеристики сталі.

-Інструментальні вуглецеві сталі

Інструментальні сталі –

це сталі які характеризуються підвищеною або високою твердістю тастійкістю проти спрацювання і застосовуються для виготовлення різального, вимірювального, штампового та іншого інструменту. Крім того, з них виготовлюються деякі деталі машин, що експлуатуються в умовах не дуже високих динамічних навантажень. Вони бувають, як вуглецевими, так і легованими.

Інструментальні вуглецеві сталі (ГОСТ 1435-74) належать до високо вуглецевих сталей. Зміст вуглецю у них змінюються від 0,65 до 1,35%. За якістю вони поділяються на дві групи: якісні - У7,У8,У8Г,У9,У10,У11,У12,У13 і високоякісні-

У7А,У8А,У8ГА,У9А,У 10А,У 11 А,У 12А,У 13А. Цифри в позначеннях марок указують на середній вміст вуглецю в десятих частках процента, літера У - сталь вуглецева, А - високоякісна, Г - з підвищеним вмістом марганцю. Наприклад інструментальню високоякісна вуглецева сталь У10А містить 0,96 - 1,03%) С. Високоякісні сталі порівняно з якісними містять менше шкідливих домішок. Так, якщо якісні сталі містять не більше 0,03% 8 і найбільше 0,035% Р, то високоякісні - до 0,02% 8 0,03% Р. За твердістю і призначенням якісні сталі не відрізняються від високоякісних сталей відповідних марок, наприклад У7 від У7А, але останні менш крихкі і кращі протидіють ударним навантаженням.

-Інструментальні леговані сталі

Основними вимогами, що ставляться до будь-якого інструменту, є твердість, міцність і стійкість проти спрацювання. Крім того, умови експлуатації кожної з груп інструментів вимагають специфічних властивостей сталей, з яких вони виготовлюються. Так, сталь, що використовуються для виробництва різального , інструменту, має бути теплостійкою, вимірювального - зберігати стабільність форми і розмірів при температурних змінах і старінні, штампового - мати ударну в'язкість, опірність термічних в томі (розгаростійкість) та ін..

Відповідально до ГОСТу 5950-73 інструментальні леговані сталі за своїм призначенням поділяться на дві групи: для різального та вимірювального інструменту і для штампів холодного та гарячого деформування.

Серед сталей перший групи розрізняють сталі не глибокою прогартовуваності - 7ХФ, 8ХФ,9ХФ,11ХФ,13Х,В2Ф,ХВ4 и сталі глибокої прогартовуваності - 9Х1,9ХС,9ХВГ,Х,ХГС,ХВГ,ХВСГ. У позначеннях марок цих сталей перші цифри вказують на середній вміст вуглецю в десятих

частках процента. Такі цифри можуть і не вказуватись, якщо віст вуглецю наближаються до 1% або дещо більший від одиниці. Цифри, які стоять після літер вказують на середній процентний віт відповідних легуючих елементів.

Леговані сталі порівняно з вуглецевими мають підвищену в'язкість, менше деформуються і перегріваються та глибше прогартовується.

Для різального інструменту що працює при високих швидкостях різання, застосовують швидкорізальні сталі. Згідно з ГОСТом 19265-73 вони позначаються літерою Р ( від нім. rapid - швидкий). Перша цифра, що стоїть після літери Р , вказує на середній процентний вміст вольфраму ( літера В пропускається), наступні цифри - не вміст основних легуючих елементів. Наприклад, сталь Р6 М5 містить 0,82 - 0,90%С, 3,8 - 4,4 Сг, 5,5 - 6,5%W, 1,7

2,1%V, 5,0 - 5,5%Мо. Завдяки карбідоутворюючим елементам, особливо вольфраму та його аналогу молібдену, забезпечується висока твердість ( HRCe 68 - 70),теплостійкість (600°С-700°С) і стійкість проти спрацювання інструменту з швидкорізальної сталі, що забезпечує йому високу продуктивність.

Також при виготовленні автомобіля використовують сплави на мідній та алюмінієвій основі.

Заслуховується реферат,підготовлений учнем «Мідь та її сплави».

Мідь та її сплави

Мідь - один з найцінніших технічних металів. ГОСТ 859-78 передбачає випуск таких її марок: катодна - МВ4, МООк, МОку, МОк, Мік, бзкиснева - МООб, МОб, МІ б, катодна переплавлена - Mly, МІ, розкислева - Мір, Міф, М2р, МЗр, М2, МЗ. у різних галузях промисловості її використовують у вигляді прутків,дроту, листів, стрічки, фольги, для потреб металокераміки - у вигляді порошку.

Мідь має найвищу після срібла електро- і теплопровідність, високу пластичність і добре оброблюється тиском у холодному і гарячому стані, корозієстійка в атмосферних умовах, воді та розчинах деяких солей, лугів і кислот. Завдяки цьому вона є основним електротехнічним матеріалом, що використовується для виготовлення провідників, шин, кабелів, контакторів та інших струмопровідних виробів. Проте через невисокі міцні характеристики мідь як конструкційний матеріал має обмежене застосування в машинобудуванні більш поширеними є її сплави - латуні і бронзи.

Латуні - це подвійні або багатокомпонентні сплави, у яких основним легуючим елементом є цинк. Подвійний латуні, що містять до 40-45% Zn, називають простими. Багатокомпонентні латуні, крім міді і цинку,містять також інші хімічні елементи і їх називають складними або спеціальними.

Прості латуні з 4-10% марок Л96 і Л90 називають томпаками, а з 10-20% Хп марок Л85 і Л80 - напівтомпаками. їх застосовують тоді, коли потрібна висока пластичність, підвишена теплопровідність і корозієстійкість (радіаторні і конденсаторні трубки, сульфони,художні вироби). Латуні з більшим вмістом цинку, як от Л70, Л68, Л63 більш міцні, краще обробляються різанням, добре деформуються в холодному стані, дешевші але менш корозієстійкій. З них виготовляють пруток, трубки, стрічки, лист та інші напівфабрикати, з яких штампують різноманітні вироби.

У спеціальній латуні для поліпшення властивостей додатково вводять різні елементи: свинець - для покращення оброблюванності різанням антифрекційних властивостей, нікель - для підвищення міцності, марганець і олово- міцності і корозієстійкості, алюміній - для поліпшення рідкотекучості, корозієстійкості та міцності тощо.

Деформівні латуні, призначені для обробки тиском, норсуються ГОСТом 15527-70. Як і прості, їх маркують літерою Л, після якої у порядку з меншення процентного вмісту початковими літерами позначають легуючі елементи. Після літер перша цифра вказує на середній процентний вміст міді у сплаві, інші цифри - на вміст легуючих елементів.

У марках ливарних латуней (ГОСТ 17711-80) після літери Л відповідними літерами і цифрами вказують на середній процентний вміст легуючих елементів. Вміст міді у цих латунях можна визначити арефметичним відніманням від 100% сумарного процентного вмісту легуючих елементів.

- Алюміній та його сплави

Алюміній - легкий і пластичний метал сріблястого-білого кольору з високою тепло- і електропровідністю, який на повітрі швидко покривається тонкою оксидною плівкою А1203, що надійно захищає його від корозії в атмосферних умовах, воді, органічних кислотах. Просте у розчинах, які роз'дають окисну плівку (в присутності солей і ртуті, іонів хлору, в кислих рудникових водах), алюміній інтенсивно руйнується корозією. Він добре обробляється тиском, газовим і контактним зварюванням, але погано обробляється різанням. Ливарні і механічни характеристики не високі.

Первинний алюміній (ГОСТ 11069-74) випускають таких марок: собливої чистоти - А999, високої чистоти - А995, А99, А97, А95, технічної чистоти - А85, А8, А7Е, А7, А6, А5Е, А5, АО(А). Цифри в позначеннях марок означають масову частку вмісту алюмінію, а на основу (99%) не вказують.

Алюмінієві сплави поєднюється в собі кращі властивості чистого алюмінію і більш високі міцнісні характеристики легуючих елементів. Так, нікель, зальзо і титан сприяють підвищенню жароміцності сплавів, а мідь, марганеці і магній забезпечують зміцнюючу термробробку. За тежнологічними ознаками алюмінієві сплави поділяються на ливарні і деформівні.

ГОСТ 2685-75 передбачає 5 груп ливарних сплавів на основі систем Al-Si, Al-Si-Cu, Al-Cu, Al-Mg, AI - Інші елементи. Маркують ливарні алюмінієві сплави літерами АЛ і цифрам, які означають порядковий номер марки.

Сплави АЛ1, АЛЗ, AJI5, АЛ7, АЛ19, АЛ21 належать до жароміцних сплавів, які можна експлуатувати при нагріванні до жароміцних сплавів, які можна експлотувати при нагріванні до 300°Ш - 400°Ш. Сплави АЛ2, АЛ4, АЛ9 та інші забезпечують добре заповнення форми, високу герметичність і відсутність гарячих тріщи. їх називають герметичними і застосовують для виливання деталей, які експлуатуються під тиском 350-500 атм. Для виготовлення деталей, які працюватимуть у морській воді, ви корисні сплави алюмінію з кремнієм ще називають силумінами і маркують СИЛ- 00,СИЛ-0,СИЛ-1 і СИЛ-2.

Деформівні сплави (ГОСТ 4784-74) високопластичні, легко піддаються механічній обробці, не стають крихкими при низьких температурах і добре зварюються. їх поділяють на незміцнювані і зміцнювані термічною обробкою.

Термічно незміцнювані сплави АМгІ, АМгІ, АМгЗ, АМг4, АМг5, АМгб і АМц це сплави алюмінію з магнієм і марганцем. Цифри в марках вказують на середні процентний вміст магнію. Зміцнюють ці сплави деформуванням у холодному стані. Залежно від ступеня зміцнення розрізняють наклепані (Н) і напівнаклепані (П) сплави. М'які сплави, які постачають у відпаленому (м'якому) стані, позначають додатково літерою М, наприклад АМгЗМ. Застосовують термічно незміцнювані сплави для виготовлення зварних ємкостей, трубопроводів, мало- і середньо навантажених деталей конструкцій.

До сплавів, які зміцнюються термообробкою, належать дуралюміни Д1, Діб, Д18, Д19. Вони містять близько 4% міді, по 1% магнію і марганцю, а також постійні домішки кремнію і заліза.

Сплави типу дуралюмін мають невисоку корозієстійкість, тому для захисту листів від корозії застосовують плакірування. Воно полягає в тому, що на обидва боки листа наносять тонкий захисний шар чистого алюмінію. Крім листів, дуралюміни випускають у вигляді прутків, труб, катаних і пресованих профілів. Особливо широко застосовують дуралюміни в авіації і будівництві.

Високу міцність мають сплави, в яких основними легуючими елементами є цинк, магній і мідь: В93, В95, В96. Для підвищення жароміцності алюміній легують нікелем і залізом, одержуючи сплави АК4, АК4-Г, АК6, АК8. Застосовують ці сплави для виготовлення важконавантажених деталей реактивних двигунів, корпусних деталей літаків і вертольотів.

Алюмінієві антифрикційні сплави АН-2,5, АСМ, АОЗ-1 та інші застосовують для виготовлення монометалевих деталей (втулок, підшипників, шарнірів тощо) та біметалевих підшипників ковзання. Останні одержують штампуванням з біметалевої полоси або стрічки, антифрикційний шар якої попередньо нанесено прокатуванням на сталеву основу. Хімічний склад антифрикційних алюмінієвих сплавів регламентує ГОСТ 14113-78.

Після викладення нової інформації учням пропонуються картки-завдання (додаються).

Методичні рекомендації

Під час вибору навчального матеріалу викладачу треба керуватися критеріями: цільність змісту; наукова та практична вагомість з виділення головних і найбільш суттєвих положень; зв'язок з практикою;

Викладачу треба визначити ідейно-теоретичне спрямування уроку, тобто визначити основні ідеї, поняття, закономірності, які повинні бути розкриті під час уроку;

Для розкриття теми « Метали і сплавм.Маркування сплавів» рекомендованно вжити знання з таких дисциплін, як історія,хімія,

фізика, допуски та посадки, пристрій і експлуатація автомобілів, деталі машин;

Раціонально підготувати опорний конспект, що допоможе зберегти час;

Виклодання матеріалу повинно супроводжуватись слайдами, схемами, условними зображаннями, що буде сприяти кращому засвоєнню матеріалу.

Ф.И. О.__________________________

Вариант1.

У10

35Г2С

СИЛ- 00

Л60

Ф.И. О.__________________________

Вариант2.

Ст0

Р9

Д16

БрА7

Ф.И. О.__________________________

Вариант3.

40ХН

У11А

Л63

М2

Ф.И. О.__________________________

Вариант4.

Л63

СИЛ- 1

В2Ф

Сталь 35

Ф.И. О.__________________________

Вариант5.

Сталь 10

15Х

Д1

Л85

Ф.И. О.__________________________

Вариант6.

АН- 2,5

Л96

50Г2С

Сталь 08кп

Ділова активність

НЕЗАВЕРШЕНЕ РЕЧЕННЯ: Закінчить наступні речення:

Під час проведення заходу мені сподобалося....
Під час проведення заходу мені не сподобалося....
Найскладнішим для мене було
Мені сподобалося працювати в групі, тому що
Я проявив (розвинув у собі) такі якості, як....
Я вперше розпочав...
Я добре виконав...

Література

1.В.І.Василів .Машинобудівні матеріали-Київ.: Будівельник,1995,-

167с

2.Журавлев В.Н.Машинобудівні сталі: Довідник.- М.:Машинобудівництво,1981.-232с

3.Марочник сталей і сплавов/Під ред. В.Г.Сорокина.-М.:Машинобудівництво,1989.-640с.

Blog

Содержание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УЧБОВИЙ ЗАКЛАД

"ІЛЛІЧІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ

МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ"