Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. В.Г. Спіжавка Орієнтовна тематика К.К. Голик

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного, 4238.41kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 130.04kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення, 79.19kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення, 137.53kb.
• Відділ освіти радивилівської райдержадміністрації навчально-методичний центр Особливості, 409.52kb.
• Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу інваріантної, 289.3kb.
• Рекомендації методичних структур щодо організації навчально-виховного процесу в закладах, 493.72kb.
• Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
• Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи, 5230.96kb.
• Надати методичні рекомендації учасникам серпневих студій щодо впровадження новітніх, 170.05kb.

Література

1. Біне А. Современные идеи о детях. – М.: Космос, 1990. – С. 258.
   
2. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник. –2004. – №9. – С.4-23.
   

Додаток

Ведення класного журналу

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва є поточне і підсумкове (тематичне, семестрове тестування, річне). Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів 5-7 класах. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 року № 371.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основним завданням є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, закріплення знань, умінь і навичок (здатність передавати прості та складні форми, дотримуючись пропорційних відношень; вміння аналізувати послідовність виконаного твору (малюнка) з урахуванням відповідних вимог).

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з фарбами, графічними малюнками, декоративно-прикладним мистецтвом, зарисовками; робота з картинами; виконання учнями різних творчих робіт тощо.

При виставлені тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Мінімум накопичених поточних оцінок для учня з теми – три. Рекомендуємо при вивченні курсу образотворчого мистецтва (1 година на тиждень) планувати не менше 2-х тематичних оцінок на семестр.

Тематична оцінка не підлягає коригуванню.

Оцінка виставляється за знання, а не за поведінку та порушення дисципліни. Не дозволяється записувати тематичний матеріал наперед. Години, передбачені на тематичне оцінювання згідно з чинною програмою з образотворчого мистецтва, слід використовувати як резервний час для повторення, узагальнення, систематизації знань учнів з теми. Не дозволяється опитувати учнів у письмовій формі.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому враховується динаміка особистих навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Коригування відбувається за заявою батьків або самої дитини на адресу адміністрації школи. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх корегувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити оцінку за семестр, запис у колонку «Скоригована» не робиться. За результатами оцінювання видається відповідний наказ керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10 червня поточного навчального року.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

У кожному навчальному році згідно з новою програмою з художньо-естетичного циклу з образотворчого мистецтва (5-7 клас, К., Ірпінь, 2005) можливе проведення екскурсій.

Екскурсії, визначені навчальною програмою у 7-му класі (екскурсії в художні заклади: училище мистецтв, педагогічні коледжі, музеї), обліковуються на відповідних сторінках класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.

Оцінка та навчальні екскурсії виставляються в журналі окремим рядком і може враховуватись при виставленні річних оцінок з предмета.

На правій стороні журналу записуються дата, місяць, рік, семестр, тема уроку. У графі «Завдання додому» не дозволяється нічого записувати, не ставити ніяких поміток.

Графа «Зміст уроку». Стисло записується тема уроку згідно з чинною програмою з образотворчого мистецтва. Не допускаються письмові завдання, реферати. Домашні завдання відсутні.


В.Г. Спіжавка,

методист образотворчого мистецтва


Організація та методичне забезпечення

викладання основ здоров’я та ОБЖД


Зважаючи на те, що школа поряд із суто освітніми завданнями має формувати свідомість учнів так, щоб обраний ними спосіб життя відповідав прийнятим нормам і потребам суспільства, вона посідає особливо значне місце у формуванні здорового способу життя підростаючого покоління. Саме на досягнення цієї мети й спрямовані курси «Основи здоров’я» та «Основи безпеки життєдіяльності». Завданням цих курсів є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язберігаючої компетентності.

Відповідно до Типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерством освіти і науки України від 25.02.2009 р. № 66, вивчення предмета «Основи здоров’я» здійснюється у 5-7 класах по 1 годині, а у 8-9 класах по 0,5 години на тиждень. Навчання здійснюється за навчальною програмою, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (лист МОН від 23.12.2004 р. № 1-11-66-11) «Основи здоров’я». Програма для 5-9 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів, видавництво «Перун», 2005 рік.

Навчальна програма з основ здоров’я побудована на основі інтегрованого поєднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоров’я людини за концентричним принципом, тобто, у різні періоди навчання повторюється вивчення окремих тем з розширенням та поглибленням змісту.

Основними особливостями програми є те, що вона:

• розкриває питання, що мають загальне значення для учнів;
  
• враховує потреби і рівень соціально-психологічного розвитку дітей;
  
• має упереджувальний характер;
  
• спрямована на формування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної поведінки.
  

Вчителю необхідно будувати навчальний процес так, щоб початкові знання про здоров’я людини, його складові, позитивний вплив здорового способу життя на загальний стан людини, що їх набули учні у початковій школі, якісно розширювалися та поглиблювалися в основній школі. Водночас необхідно продовжувати розвиток стійких переконань щодо безпечної поведінки, формувати життєві навички щодо збереження та зміцнення здоров’я.

Викладання основ здоров’я у ЗНЗ області буде здійснюватися за такими підручниками:

1. Бойченко Т.Є., Гущина Н.І., Дивак В.В., Заплатинський В.М., Манюк О.І. Основи здоров’я, 5 клас. – К: «Навчальна книга», 2005.
   
2. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Рєпік І.А. Основи здоров’я, 5 клас. – К: «Алатон», 2005.
   
3. Поліщук Н.М. Основи здоров’я, 6 клас. – К. «Генеза», 2006.
   
4. Василенко С.В., Гущина Н.І., Манюк О.І., Основи здоров’я, 6 клас. – К: «Навчальна книга», 2006.
   
5. Бойченко Т.Є., Дивак В.В., Коваль Н.С. Основи здоров’я. 6 клас – К.: «Генеза», 2006.
   
6. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я. 6 клас. – К: «Алатон», 2006.
   
7. Поліщук Н.М. Основи здоров’я. 7 клас. – К.: «Генеза» 2007.
   
8. Бойченко Т.Є., Дивак В.В., Коваль Н.С., Основи здоров’я, 7 клас. – К: «Алатон», 2007.
   
9. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Основи здоров’я, 7 клас – К: «Алатон», 2007.
   
10. Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю. Основи здоров’я.8 клас. – Харків: «Веста», 2008.
    
11. Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С. Основи здоров’я. 8 клас – К. «Генеза», 2008.
    

У 9 класі навчання буде здійснюватися за підручниками, про які буде повідомлено перед початком навчального року.

Предмет «Основи безпеки життєдіяльності», у відповідності до Типових навчальних планів, затверджених наказом МОН від 23.02.2004 р. № 32, буде вивчатися у 10-11 класах. Його вивчення здійснюється відповідно до навчальної програми «Основи безпеки життєдіяльності. 1-11 класи», К.: «Шкільний світ», 2001 р.

На 2009/2010 н.р. предмет «Основи безпеки життєдіяльності» залишається складовою інваріантної навчальних планів. На нього, як і раніше, відводиться 0,5 години на тиждень. Ця кількість може бути збільшена за рахунок варіативної складової. Заняття можна проводити протягом одного семестру по 1 годині на тиждень, або протягом року по 0,5 години на тиждень.

Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких, як вміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, чинити опір тиску, міжособистісних відносин, подолання емоцій та стресу, співчуття, відчуття громадянина.

Як свідчить практика, інформаційно-просвітницький підхід (знання заради знань), що домінував протягом багатьох років, виявився неефективним у вирішенні завдань профілактики тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків, ВІЛ-інфекції та ІПСШ. На сьогодні альтернативним є компетентнісний підхід (знання заради вмінь). Він будується на основі формування та розвитку життєвих навичок, обґрунтовує необхідність формування усвідомлених поведінкових реакцій, що дозволяли б успішно розв’язувати завдання самозахисту від ризикової поведінки, долання життєвих труднощів, повсякденних проблем та інших питань, що розкриваються у змісті навчальних предметів.

Освіта в галузі здоров’я на основі навичок є підходом, що передбачає використання різноманітного досвіду методик навчання та ставить за мету розвиток знань, формування ставлення та спеціальних навичок, необхідних для діяльності, спрямованої на створення та дотримання здорового способу життя. У процесі формування життєвих навичок необхідно широко використовувати інтерактивні методи навчання: моделювання ситуацій, рольові ігри, дискусії, дебати, вікторини, ситуаційний аналіз, використання аудіовізуальних видів робіт тощо.

Навчання у галузі безпеки життєдіяльності на основі навичок має поєднувати набуття необхідних знань та умінь, вироблення певного ставлення та на цій базі формування конкретних навичок позитивної поведінки, збереження та зміцнення здоров’я. Процес набуття знань та умінь передбачає опанування учнями певною інформацією та розуміння життєвих ситуацій. Передача знань у процесі навчання може включати як виклад та засвоєння простої інформації, так і розуміння того, як вона взаємозв’язана між собою.

Знання та уміння є необхідною, але недостатньою умовою формування навичок. Наступним необхідним кроком у реалізації освіти на основі життєвих навичок є вироблення ставлення до набутих знань, розуміння їх життєвої необхідності.

На основі знань, умінь та ставлень можуть бути сформовані необхідні для збереження здоров’я життєві навички як здатність практикувати конкретні моделі поведінки. Вони включають життєві та специфічні практичні навички, які мають відношення до здоров’я, наприклад: надання першої медичної допомоги, дотримання гігієни, правильне користування протизаплідними засобами тощо. Життєві навички можуть бути застосовані людиною у власній поведінці, або спрямовані на інших, так само і на зміну оточення задля того, щоб зробити його позитивним та безпечним для його здоров’я.

Школа має відігравати провідну роль у формуванні у дітей життєво важливих компетенцій, необхідних для збереження власного здоров’я. Набуття життєвих навичок є поступовим, постійним процесом, що супроводжує, а в деяких випадках визначає період особистісного зростання.

Для підвищення ефективності формування навичок цей процес має бути неперервним та несуперечливим. На формування навичок впливає багато чинників, що взаємодоповнюють один одного (родина, школа, позашкільні установи), а також чинників, що протидіють або конкурують (територіальні компанії, асоціальні та дисфункційні родини). Тому до аспектів формування життєвих навичок включається також необхідність вироблення навичок нейтралізації можливого негативного впливу на підлітка.

Позитивну роль у цьому процесі має відігравати робота з батьками учнів. Роз’яснення необхідності та шляхів формування життєвих здоров’язберігаючих навичок у дітей значно полегшить роботу вчителя з учнями. Ефективним є також навчання здоровому способу життя не лише на уроках, а й в позаурочний час. Особливе місце в цій роботі є навчання учнів за методом «рівний-рівному», що сприяє ефективній соціалізації підлітків, розвиває комунікативні навички, розширює світогляд. Це у свою чергу впливає на вирішення широкого кола питань формування здорового способу життя.

У формуванні навичок важливим є набуття практичного досвіду, який можна отримати через виконання відповідних вправ, дій, відпрацювання моделей поведінки. Для цього необхідно сповна використовувати практичні заняття, які передбачені програмою, і є обов’язковими для виконання. В учнівських зошитах після виконання цих робіт повинен бути зафіксований певний алгоритм дій та зроблені висновки.

Навчання здоровому способу життя повинно базуватися на принципі активної участі учнів у цьому процесі, а це передбачає:

• обговорення у класі актуальних проблем;
  
• рольові ігри;
  
• роботу та виконання вправ у малих групах;
  
• аудіовізуальну діяльність;
  
• дебати, дискусії;
  
• конкурси, вікторини;
  
• змагання кмітливих та винахідливих;
  
• спільне виготовлення плакатів;
  
• розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій;
  
• складання плану дій у проблемних ситуаціях.
  

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителю слід особливу вагу звертати на відповідність їх змісту віковим особливостям, реальним потребам учнів та їх навчальним можливостям. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою: «знання» – «уміння» – «ставлення» – «життєві навички» сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.

При навчанні основам здоров’я та основам безпеки життєдіяльності особливого значення набуває оцінювання навчальних досягнень учнів. Важливо оцінювати поступові досягнення учнів щодо дотримання правил і настанов здорового пособу життя, кожний крок учня, його практичні дії, спрямовані на опанування навичками здорового способу життя, позитивну спрямованість на ведення такого способу життя. Навчальні досягнення оцінюються на основі видів навчальної діяльності, що вказані у програмі та відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень з основ здоров’я, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 05.05.08 № 371 (газета «Директор школи», № 18, 2009).

Ведення класних журналів у 2009/2010 н.р. повинно здійснюватись відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 (12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 03.06.2008 р. та методичних рекомендацій ОІППО щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (класні журнали), виданих у 2008 році.

Ефективність навчання здоровому способу життя в значній мірі залежить від рівня професійності вчителя. Саме на зростання професійної майстерності вчителів повинна бути спрямована робота методичних об’єднань, які є основною формою роботи щодо удосконалення їх професіоналізму. З огляду на склад шкільних, міжшкільних, кущових, районних (міських) методичних об’єднань зміст їх роботи має носити переважно навчально-методичний характер. На їх засіданнях повинні розглядатися нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу при викладанні основ здоров’я та ОБЖ, актуальні питання методики викладання цих дисциплін, проведення навчально-виховних занять, позакласних заходів тощо. Крім того члени методичних об’єднань мають знайомитися з методикою вивчення складних тем навчальних програм, моніторингу навчально-виховного процесу, аналізувати рівень і якість навчальних досягнень учнів, обмінюватися досвідом, проводити огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси тощо.

Особливе місце в цій роботі посідає самоосвітня робота вчителів як один з найважливіших чинників підвищення їх кваліфікації.

Керівникам навчальних закладів необхідно сприяти цьому процесу, надавати педагогам постійну допомогу, створювати необхідні умови щодо вдосконалення їхньої майстерності, здійснювати змістовний контроль.

Орієнтовна тематика

засідань методичних об'єднань вчителів предметів

«Основи здоров'я» та «Основи безпеки життєдіяльності»

І засідання

1. Аналіз роботи методичного об’єднання у 2008/2009 н.р.
   
2. Нормативно-правові документи щодо організації викладання основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності.
   
3. Вимоги до календарно-тематичного планування.
   

ІІ засідання

1. Життєві навички – запорука формування в учнів здоров’язберігаючої компетентності (семінарське заняття).
   
2. Огляд навчально-методичної літератури та педагогічної преси.
   
3. Відвідування та аналіз відкритих уроків та заходів.
   

ІІІ засідання

1. Застосування нетрадиційних форм і методів роботи при викладанні предметів основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності (доповідь).
   
2. Звіт вчителя основ здоров’я Петренко І.В. щодо роботи над науково-методичною проблемою .
   
3. Обмін досвідом роботи.
   

ІV засідання

1. Аналіз виконання вчителями програми за 2009/2010 н.р.
   
2. Тренінг – ефективний метод групової роботи (семінарське заняття).
   
3. Перспективи роботи методичного об’єднання на наступний навчальний рік.
   

Звертаємо увагу на недоліки та проблеми, які мають місце при плануванні та викладанні курсів основ здоров'я та основ безпеки життєдіяльності, а саме:

• спостерігається плинність кадрів, які читають ці курси;
  
• мають місце розпорошення годин між багатьма вчителями, класними керівниками;
  
• частина вчителів не проходили курсової перепідготовки;
  
• учні 10-11-х класів майже не мають підручників з ОБЖ.
  

В окремих випадках керівники навчальних закладів, маючи кваліфікованого, підготовленого педагога з основ здоров’я та основ безпеки життєдіяльності, віддають години іншим вчителям з метою довантаження. Такі дії керівників навчальних закладів є недопустимими, оскільки Міністерство освіти і науки України вимагає, щоб читали дані предмети лише спеціально підготовлені кваліфіковані кадри, які володіють методикою навчання на основі розвитку життєвих навичок.

Виходячи з цих вимог рекомендуємо залучати до викладання цих предметів вчителів, які:

• мають досвід роботи у викладанні валеології;
  
• пройшли курсову перепідготовку як вчителі основ здоров’я та ОБЖ;
  
• психологам, вчителям, що мають досвід роботи у проектах «рівний – рівному», «Діалог», «Школа проти СНІДу».
  

Вищезазначені методичні рекомендації необхідно опрацювати на серпневих конференціях, засіданнях методичних об’єднань навчальних закладів та впроваджувати в практику роботи.


К.К. Голик,

методист основ здоров’я та ОБЖД


Захист Вітчизни


Відповідно до ст.65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президенті України від 25.10.2002р. № 948/2002 «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2000р. № 1770 «Про положення про допризовну підготовку» та Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004р. № 24, у загальноосвітніх навчальних закладах передбачено вивчення навчального предмета «Захист Вітчизни.

Метою предмета «Захист Вітчизни» є:

• ознайомлення учнів з основами нормативно-правового забезпечення
  захисту Вітчизни, цивільного захисту та охорони здоров'я;
  
• набуття знань про функції Збройних Сил України, їхні характерні
  особливості; засвоєння основ захисту Вітчизни, цивільного захисту, медико-санітарної підготовки; здійснення психологічної підготовки до захисту Вітчизни;
  
• формування та удосконалення життєво необхідних знань, умінь і навичок учнів щодо захисту Вітчизни і військово-патріотичного виховання;
  
• підготовка учнів до захисту Вітчизни, професійної орієнтації молоді щодо служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством.
  

Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти предмет вивчається за змістовими лініями:

• основи військової справи та військово-патріотичне виховання;
  
• основи попередження і захисту у надзвичайних ситуаціях;
  
• основи медичних знань, надання першої допомоги.
  

Змістові лінії розглядаються як цілісна система навчання і виховання учнів. Предмет «Захист Вітчизни» передбачає формування теоретичної бази знань та певних навичок збереження життя і здоров’я у надзвичайних ситуаціях та військових конфліктах з урахуванням власних особливостей, підготовку до військової служби, надання першої допомоги.

Вивчення предмета відповідно до Типових навчальних планів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2001 р. № 342, здійснюється у 10 та 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. «Захист Вітчизни» може вивчатися за двома варіантами:

1. по 2 години на тиждень – 1 година за рахунок інваріантної складової навчального плану і 1 година за рахунок варіативної складової навчального плану;
   
2. по 1 годині на тиждень за рахунок інваріантної складової навчального плану.
   

Опанування предмета відповідно до листа-роз'яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002р. № 1/9-444 здійснюється окремо для юнаків та дівчат. Навчальний предмет, при цьому, в обох випадках носить назву «Захист Вітчизни».

У 2009/2010 навчальному році у навчальних закладах системи загальної середньої освіти предмет вивчатиметься за навчальною програмою «Захист Вітчизни» (авт. Бахтін A.M. та інші, «Атол», 2005р.). Навчальна програма містить три варіанти викладу змісту. Юнаки навчаються за варіантом № 1. Дівчата та юнаки, що не вивчають основи військової справи-за станом здоров'я або релігійними поглядами – за варіантом № 2. У випадку передбачення на вивчення захисту Вітчизни однієї години на тиждень навчання здійснюється за варіантом № З, а матеріал вивчається у стислому вигляді.

Наприкінці навчального року, з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів, проводяться навчально-польові заняття (збори), у тому числі, з використанням навчально-методичної бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоровчих таборів, базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. їх організація і проведення планується керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог. Навчально-польові заняття можна проводити поетапно (по мірі вивчення тем або розділів), у кінці першого семестру та навчального року, за рахунок літньої практики. Один з варіантів порядку проведення занять наведено в додатку 4 навчальної програми.

Практичне закріплення теоретичного матеріалу з розділу «Основи цивільного захисту» також передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.

Основною організаційною формою захисту Вітчизни в усіх загальноосвітніх навчальних закладах є урок, що проводиться вчителем згідно з навчальним планом та програмою. Урок починається з шикування, перевірки готовності класу до уроку та тренування протягом 3-5 хвилин.

Оцінювання рівня засвоєння учнями програмового матеріалу здійснюється відповідно до оновлених «Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освітні науки України від 05.05.2008 № 371).

При оцінюванні навчальних досягнень учнів з предмета захист Вітчизни вчитель оцінює теоретичні знання та уміння їх застосовувати на практиці; за нормативними показниками, –контрольні вправи, що їх мають виконувати учні (вправи та нормативні показники подано у навчальних програмах). Під час складання контрольних навчальних нормативів потрібно врахувати деякі особливості, спрямовані на убезпечення учнів від нещасних випадків:

1. Контрольні навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров'я.
   
2. Кожній заліковій вправі має передувати спеціальна підготовка (не менше як на двох заняттях).
   
3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після – відновлювальні вправи.
   
4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті.
   
5. Учитель зобов'язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.
   

При здачі заліків та нормативів також мають ураховуватися фізіологічні особливості та релігійні погляди учнів.

Ведення класних журналів у 2009/2010 н.р. повинно здійснюватися відповідно до Інструкції ведення класного журналу учнів 5-11 (12) класів загальноосвітніх навчальних, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 406 від 03.06.2008 року та методичних рекомендацій ОІППО щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (класні журнали), виданих у 2008 році.

Навчальний предмет «Захист Вітчизни» сприяє розширенню обізнаності та поглибленню знань з міжнародної безпеки та співробітництва України з Європейським Союзом та Організацією Північноатлантичного договору.

Враховуючи орієнтацію національної освіти на і європейські та міжнародні цінності, прискорені темпи інтеграції України в європейський та міжнародний простір, виникла потреба у внесенні коректив до навчальної програми предмета «Захист Вітчизни», з метою наближення до вирішення тих цілей і завдань, які б відповідали як національним інтересам так і, водночас, сприяли вивченню механізмів взаємодії України; з іншими країнами світу, поглибленню знань випускників національної школи про способи виживання українців за будь-яких умов у будь-якій країні світу.

Спільні міжнародні військові навчання, миротворчі міжнародні акції та місії ООН, поширення загрози терористичних актів які все більше набувають міжнародного характеру та потребують цивілізованого вирішення, спалахуючі то тут то там збройні конфлікти вимагають не тільки від військових Збройних Сил України, а й від пересічних громадян високого рівня правової культури, обізнаності у міжнародних законодавчих актах, які регулюють взаємовідносини під час збройного конфлікту, захищають здоров'я, життя, людську гідність військовослужбовців, поранених, полонених, заручників, біженців, безвісти зниклих.

Навчальною програмою передбачено вивчення цих питань у розділі «Військово-історичні, правові та політичні основи захисту Вітчизни». Однак зважаючи на важливість зазначених питань, є потреба розглянути їх у ширшому форматі. Тому Міністерство освіти і науки рекомендує включити питання про створення, функції та структуру Організації Північноатлантичного договору (НАТО), вплив НАТО па світові геополітичні процеси, Європейська інтеграція і національні: безпека України. обмеження під час збройного конфлікту, кодекси поза часом, образи та сприйняття війни, дилема очевидця, «діти-солдати», зброя невибіркового характеру, міжнародні трибунали, етика проведення гуманітарної операції, планування табору для людей переміщених підчас надзвичайних ситуацій (під час проведення навчально-польових зборів).

Розгляд зазначених питань вплине на поширення інформації та знань у сфері освіти для безпеки, сприятиме патріотичному вихованню молоді через поглиблення розуміння діяльності міжнародних організацій, які відповідають за безпеку в світі з особливою увагою до місця та участі України в міжнародних структурах безпеки.

Корективи до календарно-тематичного плану пропонується внести за рахунок:

• ущільнення навчальної програми;
  
• вивчення зазначених питань за рахунок резерву часу;
  
• відпрацювання практичних питань у період проведення навчально-польових занять.
  

Матеріали щодо, викладання предмета, нові технології навчання можна знайти у методично-інформаційному журналі «Основи захисту Вітчизни». Журнал виходить щомісяця та запрошує до співпраці вчителів захисту Вітчизни.

Рекомендована література:

1. Програма предмета «Захист Вітчизни» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти 11-річної школи, Миколаїв – 2005 р., що має гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», погоджено з Міністерством оборони України.
   
2. Бака М.М., Квашньов Ю.О. Підручник «Захист Вітчизни для 10-11 кл.». – Видавництво «ВЕЖА», 2006 р.
   
3. Захист Вітчизни, видавництво «Торсінг».
   
4. Конотопенко Я.І. Допризовна підго­товка, 10-11 кл.: Посібник. – К.: Віпол, 1998.
   
5. Конотопенко Я.І., Томчук М.І. Мето­дика організації та проведення допризовної підготовки у 10-11 кл.: Посібник. – К.: Вежа, 1997.
   
6. Томчук М.І. Допризовна підготовка, 10-11 кл.: Пробний підручник. – К.: Вежа, 1996.
   
7. Бака М.М., Крож В.П., Фізична і військова прикладна підготовка молоді (навчально-методичний посібник) – 2003 р., 10-11 клас.
   
8. Бутилін Ю., Бутилін В., Бутилін Д., Це ви можете без лікаря (начальний посібник з медико-санітарної підготовки) – 2003 р., 10-11 клас.
   
9. Каденко Я.В. Основи медичних знань. Навчальний посібник для 10-11 класів середньої загальної школи – Київ: «АРТ – освіта», 2004 р.
   
10. Загальнодержавний методично-інформаційний журнал «Основи Захисту Вітчизни» повністю присвячується питанням вивчення предмета у ЗНЗ. Журнал виходить щомісяця та запрошує до співпраці викладачів предмета «Захист Вітчизни»
    

Плакати:

1. Комплект кольорових плакатів для оформлення кабінетів (на 17 аркушах розміром 100х70:см) «Захист Вітчизни» (допризовна підготовка, прикладна фізична підготовка, військова топографія та основи туризму, психо­логічна підготовка, лицева стінка кабінету допризовної підготовки та інші, відповідно до програми).
   
2. Комплект кольорових плакатів видавництва «Ранок».