Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Вид материала

Содержание

Природознавство. Біологія
К.: Педагогічна Преса, 2004. –
11 клас - Кучеренко М.Є. та ін. Загальна біологія.- К.:Генеза, 2003, 2004. З 2009/2010 навчального року на вивчення біології у 9
Звертаємо увагу
Орієнтовні форми організації і проведення лабораторних та практичних робіт
7-10 класах
Поглиблене вивчення.
9 клас - 4 год. на тиждень.
Курси за вибором
Курси за вибором (спецкурси) викладаються за програмами, які рекомендовані МОНУ або Вченою радою ОІППО
Л.О. Тороус
Основні підручники
Додаткові підручники та навчальні посібники
В.Ю. Туряк
1-й клас – «Абетка юного споживача».
9-й клас – «Права споживачів».
Поточна оцінка
Тематична оцінка
Семестрова оцінка
Річна оцінка
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Природознавство. Біологія

Шкільному курсу “Біологія” передує пропедевтичний інтегрований курс “Природознавство”, який вивчається у 5-6 класах ЗНЗ всіх типів як базовий. Кількість навчальних годин визначена Типовими навчальними планами для 12-річної школи.

Як і минулого навчального року пропедевтичний курс “Природознавство” вивчатиметься у 5 та 6 класах по 1 годині на тиждень за навчальною програмою „Природознавство 5-6 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів” (видавництво „Перун”, 2005 р.)

Суттєву допомогу усім учасникам навчального процесу нададуть робочі зошити з друкованою основою для учнів 5-6 класів, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

У 2009/20010 навчальному році вивчення біології буде здійснюватися у 7-11 класах:

7 клас – Біологія рослин (2 год./тиждень);
8 клас - Біологія тварин (2 год./тиждень);
9 клас - Біологія людини (3 год./тиждень);
10 клас – Загальна біологія (1 год./тиждень);
11 клас - Загальна біологія (2 год./тиждень).

Учні 7, 8 та 9-х класів вивчають біологію за новою програмою (Програма 12-річної школи. Біологія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи. Київ, Ірпінь, 2005).

Викладання біології у загальноосвітніх 10-11-х класах забезпечується чинною навчальною програмою, яка рекомендована МОНУ (Київ, "Шкільний світ", 2001 рік). Регіональний методичний посібник “Календарно-тематичне планування з біології. 6-11 класи” залишається у практичному використанні для організації навчального процесу у 10-11-х класах – календарно-тематичне планування навчальної програми вчитель проводить у відповідних графах цього посібника.

Вивчення біології у профільних 10-11 класах здійснюватиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Біологія. 10-11 класи. Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів» –

К.: Педагогічна Преса, 2004. – календарне планування забезпечує вчитель відповідно до визначеного профілю.

Календарне планування за новими навчальними програмами для 7, 8 та 9-х класів вчитель проводить самостійно, творчо планує вивчення матеріалу, орієнтуючись на пояснювальну записку до програми, обсяг та зміст нових підручників, якими забезпечений навчальний заклад.

Звертаємо увагу на те, що резервні години, визначені навчальними програмами, можуть бути використані для:

осмислення учнями навчального матеріалу;
систематизації і узагальнення знань учнів з відповідної теми;
виконання лабораторних і практичних робіт;
самоконтролю знань і умінь;
уроків контролю навчальних досягнень учнів.

Вивчення біології проводиться за такими підручниками :

7 клас - Мусієнко М.М. та ін. Біологія 7. – К.: Генеза, 2007

- Соболь В.І. Біологія 7 – “Грамота”, 2007

- Ільченко В.Р. та ін. Біологія 7 – “Довкілля-К”, 2007

8 клас – Межжерін С.В., Межжеріна Я.О. – “Освіта”, 2008

- Фещенко Т.І., Павіченко Ю.В., Шатровський О.Г. – “Гімназія”, 2008

- Запорожець Н.В., Влащенко С.В. – “Гімназія”, 2008

9 клас - «Біологія. 9 клас» /Автори Базанова Т.І., Павіченко Ю.В., Кармазина І.С., Тіткова А.М., Лінніченко В.М. – Харків: Світ дитинства;

- «Біологія. 9 клас» /Автори Матяш Н. Ю., Шабатура М.Н. – К.: Генеза;

- «Біологія. 9 клас» /Автори А.В. Степанюк, Л.С. Барна, Т.В. Гладюк,
Г.Я. Жирська, Н.Й. Міщук (за редакцією Степанюк А.В.) – Тернопіль: Підручники і посібники;

- «Біологія. 9 клас» /Автори Страшко С.В., Білик В.Г., Горяна Л.Г.,

Ігнатенко С.А. (за редакцією Страшка С.В.) – К.: Грамота .

10 клас - Кучеренко М.Є. та ін. Загальна біологія.- К.:Генеза, 2003, 2004

- Данилова О.В. та ін. Загальна біологія.- Х:,Торсінг, 2001

11 клас - Кучеренко М.Є. та ін. Загальна біологія.- К.:Генеза, 2003, 2004.

З 2009/2010 навчального року на вивчення біології у 9-х класах відводиться 3 год. на тиждень. У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов на вивчення біології у 9-х класах відводиться 2,5 год. на тиждень (наказ МОН України від 13.03.2006 р. № 182). З метою допомоги вчителям біології щодо виконання в повному обсязі навчальної програми 9-го класу на сайті ОІППО (ссылка скрыта) будуть розміщені додаткові рекомендації МОНУ.

Міносвіти і науки звертає увагу на те, що зміст навчальної програми з біології для 9-го класу покладено в основу державної підсумкової атестації з біології у 9-х класах. Тому обсяг часу на вивчення біології має відповідати зазначеній вище кількості навчальних годин.

Особливості програми для 9 класу. Програма з біології для 9 класу

12-річної школи має змістові та методичні особливості порівняно із попередньою. Вивчення розділу «Людина» розпочинається темою «Організм людини як біологічна система», зміст якої передбачає продовження формування загальнобіологічних понять: клітина, тканина, організм. у першій темі розділу вивчаються тільки ввідні поняття про нервову, ендокринну та імунну регуляцію, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформувати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах поняття про організм людини як цілісну систему наповнюється конкретним змістом про функції та будову окремих органів та систем організму людини. Розпочинати вивчення системи органів потрібно з визначення її функцій, після чого вивчати будову окремих органів у зв’язку з функціями, які вони виконують.

Механізми ендокринної і нервової регуляції функцій організму людини вивчаються в окремих темах наприкінці розділу «Людина».

Тема „Ендокринна регуляція” передує вивченню теми „Розмноження та індивідуальний розвиток ”.

Теми „Нервова регуляція функцій організму людини” та „Сприйняття інформації нервовою системою. Сенсорні системи” завершують вивчення розділу „Людина”.

Новим у змісті розділу «Біологічні основи поведінки людини» є включення питань про ретикулярну формацію мозку і рівні сприйняття інформації.

Тому доцільно теоретичні положення розкривати, вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами школи та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв’язки.

Особлива роль навчального курсу біології для 9 класу полягає у формуванні здоров’язбережної компетентності. Зміст навчального курсу спрямований на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров’я, оволодіння знаннями про здоров’я, методи його формування, збереження та зміцнення, усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров’я людини від природних і соціальних факторів, формування готовності учнів використовувати набуті знання, уміння і способи діяльності у реальному житті для розв’язання практичних завдань.

Є певні зміни і в практичній частині програми – додаткова інформація буде розміщена на сайті ОІППО (ссылка скрыта).

Звертаємо увагу вчителів на організацію діяльності учнів щодо формування практичних умінь, визначених програмою: надання першої допомогу при ушкодженні опорно-рухової системи та кровотечах, застосування теоретичних знань для обґрунтування заходів попередження травм, профілактики захворювань, зокрема і таких, що передаються статевим шляхом та попередження ВІЛ-інфікування, дотримання правил особистої гігієни, режиму праці і відпочинку тощо. Вивчення цих питань необхідно здійснювати також на основі знань, здобутих учнями на уроках з основ здоров’я.

Практичну частину програми становлять лабораторні та практичні роботи, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень.

В усіх класах оцінювання практичних і лабораторних робіт учнів здійснюється 100% або вибірково в залежності від способу (демонстраційний, фронтальний, груповий, індивідуальний) і мети (мотиваційна, контролююча тощо) виконання.

Із упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу змінюються підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Затверджені “Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (наказ МОНУ від 05.05.2008 р. № 371) необхідно неухильно запроваджувати у практичну діяльність кожним педагогом. Допоміжним матеріалом для вчителів біології і природознавства може служити авторська схема викладення Критеріїв, яка побудована на основі аналізу і структуризації їхнього змісту (регіональний посібник «Нормативно-правова база організації сучасного навчально-виховного процесу: акценти, коментарі, рекомендації». ОІППО, 2008).

Обов’язковим на уроках біології є наявність робочого зошита. Різновидність робочого зошита (звичайний або з друкованою основою) визначає вчитель і погоджує прийняте рішення з учнями до початку навчального року. Варто використовувати тільки такі зошити з друкованою основою, які рекомендовані МОНУ. Оцінювання ведення зошита не проводиться.

Контроль навчальних досягнень може проводитися різними формами (усний, письмовий, тестовий, самостійна робота) у робочих зошитах (аркушах паперу) – усі оцінки обліковуються як поточні. Обов’язковою вимогою для вчителя є дотримання норм об’єктивного оцінювання на основі чинних критеріїв.

Зважаючи на розподіл навчального часу між темами, визначеними чинними програмами для 7-11-х класів, доцільним є об’єднання тем, на вивчення яких визначено менше 6 годин, у змістові модулі, що підлягають тематичному оцінюванню.

Зазначаємо, що оцінка у колонку «Тематична» виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми(модуля), з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (лабораторних, практичних, самостійних, творчих робіт) та навчальної активності школярів. Проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається (наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х». Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, вважаємо недоцільним.

Спосіб проведення лабораторної роботи	Оцінювання
Демонстрація	Не проводиться
Фронтальна робота (під керівництвом вчителя)	Не проводиться
Групова робота учнів	Вибіркове (30% учнів)
Індивідуальна робота учнів	Усіх учнів

Орієнтовні форми організації і проведення лабораторних та практичних робіт

Клас	Форма проведення
Демонстрація	Фронтальна робота	Групова робота	Індивідуальна робота
7	№№ 3, 5, 8, 12, 13, 14	№№ 16	№№ 11, 15	№№ 1, 2, 4, 6, 7, 9, 10, 17
8	№№ 2, 3, 10	№№ 1	№№ 4, 7, 8, 9, 12, 14	№№ 5, 6, 11, 13,
9	№ 1	№ 9; № 4	№№ 7,8,10; №№ 2,3,8	№№ 2,3,5,6; №№ 1,3,4,5,6,7,9,10
10	№№ 5, 6	№ 1	№№ 2,4,8	№№ 3, 7
11	№№ 9, 11	-	-	№ 10

У 7-10 класах загальноосвітніх навчальних закладів може проводитися підсилення базового курсу “Біологія” – додатковий час уводиться за рахунок годин варіативної складової робочого навчального плану. Мета підсилення - збільшення кількості навчальних годин на реалізацію навчальної програми, якісне засвоєння змісту нових підручників, підготовки до ДПА тощо.

В умовах підсилення базового курсу проводиться збільшення кількості навчальних годин відповідно до змісту чинної навчальної програми (наприклад, за програмою 2 години/тиждень + 1(0,5) з варіативної складової робочого навчального плану).

Поглиблене вивчення. Навчання біології у 10-11-х класах з поглибленим вивченням предмета у 2009/10 навчальному році буде здійснюватись за програмою: Біологія. 8-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (авт. П. Балан, Ю. Вервес, В. Войцицький, М. Кучеренко), надрукованою у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 6-11 класи – К.: Шкільний світ, 2001.

Навчання біології у 8-9-х класах з поглибленим вивченням предмета у 2009/10 навчальному році буде здійснюватись за програмою: Біологія. 8-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології (авт. О.В.Костильов, О.П.Зінченко, Н.Ю.Матяш, А.С.Віхренко, О.А.Андерсон/.

На поглиблене вивчення біології відводиться: 8 клас - 4 год. на тиждень;

9 клас - 4 год. на тиждень.

Практична спрямованість програм забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики.

Профільне навчання організується в старшій школі (10-1І кл.), коли в учнів уже сформований стійкий інтерес до біологічної галузі знань. Програми для профільного навчання рекомендовані МОНУ і видані окремою збіркою (Педагогічна преса, 2004). Зміст шкільного курсу “Біологія” у старшій школі залежить від обраного напрямку профільного навчання і є варіативним. Біологія вивчається у класах різних профілів як обов’язковий предмет – кількість навчальних годин є диференційованою і визначається чинними програмами, які рекомендовані МОНУ:

Профіль	10 клас	11 клас
Природничий (біолого-хімічний, екологічний)	3	3
Універсальний та технологічний	1	2
Фізико-математичний	1	1
Спортивний	2	2
Філологічний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний	1	1

Курси за вибором не стільки поглиблюють знання, скільки розширюють їх, трансформують наукові знання у практичний досвід школяра. Це сприяє особистісній орієнтації навчання. Організація профільного навчання передбачає обов'язкове вивчення курсу за вибором (спецкурсу) всіма учнями, який включається до розкладу. Факультативні заняття, так само як і гуртки, є вільними щодо вибору та відвідування школярами і проводяться у позаурочний час.

Курси за вибором (спецкурси) викладаються за програмами, які рекомендовані МОНУ або Вченою радою ОІППО. На допомогу вчителям біології видано збірник авторських програм педагогів області (Біологія. Регіональні програми спецкурсів. Чернівці, 2005), які можуть бути використані у практичній діяльності.

Профільне навчання здійснюється також за рахунок факультативних курсів, що обираються вчителем в залежності від того, яке спрямування надається профілю. Факультативні заняття є формою підтримки диференційованого навчання з біології.

Згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ віз 03.06.2008р. №496) усі предмети як інваріантної, так і варіативної складової робочих навчальних планів підлягають оцінюванню. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.

Організацію навчально-виховного процесу необхідно проводити відповідно нормативно-правової бази МОН України, використовуючи регіональний посібник для вчителів біології (ЧОІППО, 2008).

Актуальні напрямки

організації методичної роботи у наступному навчальному році

Формування біологічних понять на основі чинних підручників.
Свідоме навчання як необхідна умова успішного оволодіння навчальним матеріалом.
Проблеми вивчення біології та можливі шляхи їх розв’язання.
Складні питання шкільного курсу біології: способи навчання та засвоєння знань.
Мотивація навчання біології через використання парадоксальних явищ, нестандартних ситуацій.
Методична система формування у школярів теоретичних знань.
Актуальні проблеми роботи вчителя у класах поглибленого вивчення біології.
Демонстраційне комп’ютерне моделювання як засіб інтенсифікації навчання основам біології.
Контроль знань як фактор формування відповідального ставлення учнів до навчання.
Узагальнення і систематизація знань при вивченні шкільного курсу біології.
Методичні прийоми організації навчання біології у поєднанні з доступністю, індивідуалізацією та диференціацією.
Резерви підвищення інтелектуальної активності учнів на уроках біології.

Л.О. Тороус,

методист біології

Географія

Загальноосвітня цінність шкільного курсу географії полягає в тому, що при його вивченні майбутній громадянин знайомиться із реальним життям в оточуючому середовищі, з життям суспільства в усіх його проявах і зв’язках. Географічні знання і вміння дають просторове уявлення про земну поверхню та змогу усвідомлено орієнтуватися в соціально-економічних, суспільно-політичних і геоекологічних подіях у державі та світі.

Сьогодні у сфері шкільної географічної освіти вчитель має передбачати насамперед поліпшення її якостей як пріоритетного напряму державної політики в галузі освіти; створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного громадянина країни.

Якісна підготовка до викладання географії має полягати у доборі навчальних планів і навчальних програм з обов’язкових географічних дисциплін та курсів за вибором, у створенні навчально-методичних комплексів з кожного географічного курсу, які включають до свого складу три види джерел навчальної інформації:

джерела теоретичної інформації (підручники, навчальні посібники);
джерела формування практичних навичок і вмінь (навчальні атласи, контурні карти, робочі практикуми для учнів);
банк творчих завдань, вправ для «розумової гімнастики», тестів тощо, що допомагають школярам використати набуті теоретичні знання, практичні навички й уміння в незнайомій (нестандартній) ситуації та сприяє цим самим формуванню гнучкого (критичного) географічного мислення.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 20.08.08 № 1/9-532 в усіх навчальних закладах повинно бути забезпечено безумовне виконання Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.07.2004 року № 601 у частині оформлення навчальних кабінетів.

Зокрема, на вхідних дверях кабінету має бути відповідний надпис з назвою кабінету. У кабінеті мають бути розміщені постійні експозиції географічної тематики:

державна символіка;
інструкція з безпеки праці, правил роботи кабінету;
портрети видатних учених-географів, мандрівників, мореплавців;
таблиці, прилади;
політична карта світу, фізична карта світу, політико-адміністративна карта України, фізична карта України тощо.

Кабінети мають бути обладнані також експозицією змінного характеру:

виставка кращих робіт учнів;
матеріали до теми наступних уроків, орієнтовні завдання державної атестації та незалежного оцінювання;
додаткова інформація відповідно до навчальної програми;
матеріали краєзнавчого характеру;
результати експериментальної та дослідницької роботи;
результати учнівських олімпіад, конкурсів, турнірів тощо.

Матеріали мають оновлюватися при переході до вивчення нової теми.

На сьогодні можна стверджувати, що вивчення географії в загальноосвітніх навчальних закладах непогано забезпечене методично: розроблені навчальні програми для профільного навчання, по кожному курсу географії діють декілька підручників та методичних посібників, атласів, контурних карт, робочих практикумів для учнів, програмових електронних навчальних засобів, збірників різнорівневих завдань тощо. На високому рівні проходять Всеукраїнські учнівські олімпіади, захисти наукових робіт у Малій академії наук, велику популярність здобув Всеукраїнський турнір юних географів та ін.

Водночас робота з організації навчального процесу з географії потребує подальшого вдосконалення в контексті використання нових освітніх технологій, відбору та застосування різноманітних форм і методів навчання з метою забезпечення активного сприйняття та засвоєння учнями базових знань, умінь застосовувати набуті знання і навички в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.

Особливу увагу вчителю необхідно приділяти при виборі методів навчання й саме тих, які будуть розвивати пізнавальну самостійність учнів. Дослідження і багаторічні спостереження показують, що реалізації ідей розвивального навчання сприяє діяльність, під час якої учні обов’язково включаються в активне засвоєння знань, застосовують засвоєне у нових ситуаціях, оволодівають новими способами виконання навчальних завдань, формують свої вміння та навички.

Сьогодні уроки географії спрямовані на показ практичного значення цієї науки в житті людини, що на сьогодні одним із головних завдань фізичної та економічної географії є передбачення тих змін у природі, які можуть відбутися в результаті стихійних лих та нераціональної господарської діяльності людини.

Передбачені програмою практичні роботи є обов’язковими до виконання всіма учнями, а їх перевірка та оцінювання здійснюється вчителем на власний розсуд – у всіх учнів чи вибірково. Обов’язковими для оцінювання у кожного учня є дві практичні роботи протягом семестру, що заздалегідь визначаються вчителем.

З результатами навчальних досягнень учнів 8-х класів з географії у міжнародному дослідженні якості природничо-математичної освіти TIMSS можна ознайомитися на сайті ОІППО ссылка скрыта .

У 2009/2010 н.р. вивчення географії буде здійснюватися у 6-10 класах:

6 клас – Загальна географія (2 год/тиждень)

7 клас – Географія материків і океанів (2 год/тиждень)

8 клас – Фізична географія України (1,5 год/тиждень)

9 клас – Економічна і соціальна географія України (1,5 год/тиждень)

10 клас – Економічна і соціальна географія світу (1 год/тиждень)

Викладання географії у 6-9 класах буде вивчатися за новою програмою (Нова програма. Географія. Економіка. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 6-11 класи. Київ: Ірпінь, 2005). Учні 10 класу вивчають географію за чинною навчальною програмою, яка рекомендована Міністерством освіти і науки України (Київ: Шкільний світ, 2001 рік).

Програма надає право вчителю творчо підходити до реалізації її змісту. Враховуючи рівень підготовки школярів, їх інтереси і нахили, профіль школи, вчитель може запропонувати власну логіку вивчення матеріалу, з методичним обґрунтуванням доцільності внесених змін. Кількість годин, передбачених для вивчення тем, є орієнтовною і може бути зміненою у межах визначених годин.

Календарно-тематичне планування з географії в 6-11 класах, що було надруковане у фахових виданнях, залишається у практичному використанні для організації навчального процесу. Вчитель може самостійно робити зміни, орієнтуючись на пояснювальну записку до програми, обсяг та зміст нових підручників, якими забезпечений навчальний заклад.

Вивчення географії буде проводитися за такими підручниками:

Основні підручники

Фізична географія України	Шищенко П.П., Муніч Н.В.	8	Зодіак-Еко	2008
Фізична географія України	Булава Л.М.	8	АнГРОплюс	2008
Фізична географія України	Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.	8	Генеза	2008
Фізична географія України	Дітчук І.Л., Заставецька О.В., Брущенко І.В.	8	Прем’єр	2008
Географія материків і океанів	Бойко В.М., Міхелі С.В.	7	Зодіак-Еко	2007
Географія материків і океанів	Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.	7	Генеза	2007
Географія	Скуратович О.Я., Коваленко Р.Р., Круглик Л.І.	6	Педагогічна преса	2006
Загальна географія	Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.	6	Генеза	2006
Загальна географія	Бойко В.М., Міхелі С.В.	6	Зодіак-Еко	2006
Економічна і соціальна географія України	Гілецький Й.С.	9	Підручники і посібники	2009
Економічна і соціальна географія України	Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш.	9	Генеза	2009
Економічна і соціальна географія України	Надтока О.Ф., Топузов О.М.	9	«»	2009
Економічна і соціальна географія України	Гончаренко О., Садкіна В.	9	Оберіг	2009

Додаткові підручники та навчальні посібники

Загальна географія (підручник)	Стадник О.Г., Довгань Г.Д.	6	Ранок	2006
Практичні роботи з географії: практикум для 6 класу	Думанська Г.В., Назаренко Т.Г.	6	Аксіома	2008
Загальна географія. Експрес-контроль (Тестові завдання)	Вовк В.Ф.	6	Ранок	2007
Загальна географія. Зошит для практичних робіт	Стадник О.Г., Довгань Г.Д.	6	Ранок	2006
Географія материків і океанів. Розробки уроків (Дидактичні матеріали до уроків)	Довгань Г.Д.	7	Ранок	2007
Географія материків і океанів. Практикум з курсу	Думанська Г.В., Назаренко Т.Г.	7	Аксіома	2008
Загальна географія. Зошит для практичних робіт	Стадник О.Г., Довгань Г.Д.	7	Ранок	2008
Географія материків і океанів. Контурні карти із завданнями	Стадник О.Г.	7	Ранок	2008
Фізична географія України. Контурні карти із завданнями	Стадник О.Г.	8	Ранок	2008
Загальна географія. Зошит для практичних робіт	Стадник О.Г., Довгань Г.Д.	8	Ранок	2008
Економічна і соціальна географія України	Сиротенко А.Й.	9	Освіта	2006

Оскільки, відповідно до нових навчальних планів у 5-х класах запроваджено пропедевтичний курс «Природознавство», рекомендуємо продовжити вивчення краєзнавчого курсу «Географія рідного краю» за рахунок варіативної складової (0,5-1 год.), беручи до уваги, що даний курс забезпечений навчальною програмою, двома варіантами підручників (автори В.С. Місевич, Я.І. Жупанський), краєзнавчим атласом, контурними картами, робочими зошитами для учнів з друкованою основою.

Навчаючи шестикласників початкам «Загальної географії», розширюючи їх знання у сьомому класі змістом «Географія материків і океанів», зосереджуючи та поглиблюючи знання восьмикласників з природи країни в курсі «Географія України», вчителі географії мають зробити все можливе для формування цілісного географічного образу планети Земля. Зміст навчального матеріалу повинен сприяти формуванню в учнів важливих практичних умінь і навичок: а) читанню карт. Необхідно систематизувати уміння учнів читати карти різного фізико-географічного змісту і міцно закріпити навички читання карт під час проведення практичних робіт; б) опис природи місцевості за картами здійснювати шляхом спільного аналізу карт різного змісту. При складанні характеристики природних умов територій необхідно користуватися типовими планами; в) умінню і навичкам щодо організації та проведення спостережень у природі. Учні повинні вміти характеризувати погоду за день, тиждень, місяць, рік, робити прогнози на найближчий час, працювати з приладами, визначати мінерали й гірські породи за зовнішніми ознаками, виконувати зйомки місцевості тощо.

Головною особливістю вивчення географії у 2009/2010 навчальному році є перехід дев’ятикласників на 12-річний термін навчання та вивчення ними оновленого курсу «Географія України». Цьому курсу в 9 класі відводиться роль завершального для основної та пропедевтичного для старшої школи. Основну увагу в цьому курсі слід приділити вивченню господарської спеціалізації території України, яка сформовувалася в результаті її специфічних фізико-географічних умов, тривалого історичного розвитку та розміщення населення. Цей курс є також початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній адаптації до життя в умовах ринкової економіки, тому програма містить питання про економічну систему України, типи підприємств за формами власності, аналізуються складові економічного потенціалу країни. Програма передбачає виконання 10-и практичних робіт. Більшість практичних робіт вимагає самостійного використання учнями економічних карт, статистичних даних та передбачає різноманітну роботу з текстом підручника. Курс спрямований на формування соціальної та поглиблення функціональної, інформаційної та ціннісно-смислової компетенцій. Особливістю курсу є і те, що для вивчення більшості навчальних тем потрібно нові статистичні дані, які з часом стають застарілими, тому рекомендується використовувати матеріал сайтів з Інтернету. Досить актуальними сьогодні є вміння використовувати додаткові джерела інформації. Тому блок «Знайдіть в Інтернеті» націлює учнів на пошук інформації географічного характеру через новітні засоби. Блок «Для допитливих» містить додатковий матеріал, що позначено відповідним символом.

Зменшення годин на вивчення географії України у 9 класі 12-річної школи може ускладнити виконання завдань, які стоять перед вчителем, адже неодмінною умовою засвоєння знань з географії України є знання про населення і господарство рідного краю. Тому рекомендуємо у 9-х класах продовжити вивчення (у тих навчальних закладах, де відповідна робота розпочалася у минулому навчальному році) або започаткувати викладання 17-годинного курсу за вибором (за рахунок годин варіативної складової навчального плану) «Економічна та соціальна географія своєї області». Завдяки такому підходу, спираючись на краєзнавчий принцип, вчитель дає наукові географічні поняття на основі вивчення своєї місцевості та допомагає наочно допомогти учневі у вивченні господарської діяльності населення рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на географічну освіту. Викладання такого курсу має здійснюватися відповідно до програми «Рідний край».

Вивчаючи економічний та соціальний навчальний матеріал про країни світу, десятикласники повинні використовувати статистичні матеріали, креслити графіки, діаграми, статево-вікові піраміди та ін. Методом синтезу і аналізу старшокласники повинні вміти пояснити основні закономірності розвитку економічних та соціальних явищ в країнах світу. Виконання практичних робіт зі статистичним матеріалом сприятимуть розумінню учнями чинників і принципів розміщення виробництва у світі.

Профільне навчання організовується в старшій школі (10-11 кл.), коли в учнів уже сформований стійкий інтерес до географічної галузі знань. Програми для профільного навчання рекомендовані МОН України і видані окремою збіркою (Географія, 10-11 класи. Програми для профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Київ: «Педагогічна преса», 2005).

Для класів і шкіл усіх профілів обов’язковим є вивчення курсу «Економічна і соціальна географія світу» в 10 класі та пропонуються додатково різноманітні географічні курси для посилення окремих профілів, які можна викладати в 10 і 11 класах (див. «Програми для профільного навчання).

У сучасній школі найбільш поширеними формами профільної диференціації є навчання географії в класах з поглибленим вивченням предмета та профільне навчання. Поглиблене вивчення географії організовується тільки за програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. Класи з поглибленим вивченням формуються в загальноосвітньому навчальному закладі наприкінці навчального року (орієнтовно у травні) за наявності кваліфікованих спеціалістів (учителів, викладачів), відповідного програмно-методичного та матеріально-технічного забезпечення. Рішення про формування класів з поглибленим вивченням предмета приймається педагогічною радою, враховуючи бажання учнів та батьків (або осіб, які їх заміняють) і після погодження з відповідним органом, управління освітою, якому підпорядкований навчальний заклад, затверджується наказом директора закладу. Класи з поглибленим вивченням предмета формуються, як правило, у складі школи ІІ ступеня (8-9 класи) та ІІІ ступеня (8-12 класи) (див. Положення про класи з поглибленим вивченням у збірнику наказу МОН України № 11-12, 2009 рік).

Відповідно до навчального плану вчителі працюють за новими навчальними програмами, посібниками, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, самостійно добирають науково-методичну літературу, навчально-наочні посібники та обладнання; форми, методи і засоби навчання. У навчальному процесі поряд із традиційними широко використовуються інноваційні технології, дослідно-експериментальні та творчі види діяльності учнів. Державна підсумкова атестація та оцінювання навчальних досягнень учнів, які навчаються за програмами поглибленого вивчення географії, здійснюється згідно з Положенням про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти та Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими Міністерством освіти і науки України (газета «Директор школи», № 18, 2009 р.).

Зміст географічної освіти в профільних класах реалізується через курс загальної географії, що утворює інваріантну частину навчального плану, і курсів за вибором (спецкурсів), які є обов’язковою складовою варіативної частини. Профільне навчання здійснюється також за рахунок факультативних курсів, що обираються вчителем в залежності від того, яке спрямування надається профілю. Курси за вибором (спецкурси) викладаються за програмами, які рекомендовані МОНУ або вченою радою ОІППО. На допомогу вчителям географії видано авторські програми (В.Ю. Туряк, В.В. Фостій «Туристське країнознавство», 2009 та «Туристське краєзнавство»), які також можуть бути використані у практичній діяльності.

Учитель забезпечує навчання всіх учнів класу, фіксуючи відпрацьований час на відведених сторінках класного журналу. Актуальним залишається питання запровадження факультативного курсу з проблем підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Для створення робочої програми цього факультативного курсу вчитель може використати опубліковані матеріали у фахових виданнях «Програмові вимоги зовнішнього незалежного оцінювання з географії». Програма такого факультативу набуває чинності тільки після затвердження її на засіданні рай(міськ)методоб’єднання вчителів географії.

При веденні сторінки класного журналу необхідно керуватись методичними рекомендаціями ОІППО, які розробленні з урахуванням вимог Міністерства освіти і науки України («Методичні рекомендації щодо ведення ділової документації у ЗНЗ І-ІІІ ступенів», Чернівці, 2008).

При виставленні тематичної оцінки з географії враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Рекомендується виставляти три тематичних оцінки за семестр при 70 годинах навчальної програми з географії та дві-три – при 35 годинах. У 8-9 класах, де за програмою 52 навчальних години, також рекомендується виставляти три тематичних оцінки за семестр. Вчитель має право збільшити кількість тематичних оцінок з географії.

Аналіз стану географічної освіти в області дозволяє намітити деякі напрямки організації методичної роботи за напрямком забезпечення якісної освіти. Серед них ми вважаємо за необхідне виділити наступні:

Відбір та застосування різноманітних форм і методів навчання з метою забезпечення активного сприйняття та засвоєння учнями базових знань, осмислення та сприйняття навчального матеріалу чинних підручників.
Розробка і втілення у навчальний процес сучасних високоефективних технологій навчання.
Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу – навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
Формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
Реалізація міжпредметного підходу при вивченні основних географічних курсів, що дозволить створити в учнів системну географічну картину світу.
Забезпечення особистісної спрямованості процесу навчання географії. Орієнтація на людину, її місце в географічному середовищі.
Забезпечити обговорення результатів участі школярів України у міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти TIMSS на засіданні рай(міськ)методоб’єднання вчителів географії.

В.Ю. Туряк,

методист географії

Основи економіки

У старшій школі економіка як базова дисципліна вивчається у 10-х класах усіх профілів. З урахуванням профільного навчання у старшій школі є можливість застосовувати різні підходи до економічної освіти старшокласників. У школах, ліцеях, класах з поглибленим вивченням економіки, крім обов'язкового, – курси за вибором з конкретних напрямів економіки. Варіанти навчальних програм залежать від концепції економічної освіти у конкретному ЗНЗ та кількості годин, виділених на вивчення економіки. Так, для вивчення економіки лише у 10 кл. (в 11 кл. економіка не вивчається) можна застосовувати два підходи:

Перший (70 годин на рік) – навчальні програми:

за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.
за редакцією Радіонової І.Ф.;
за редакцією Крупської Л.П.;
за редакцією Степаненко С.В.

Другий (35 годин на рік) — навчальні програми:

за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.;
за редакцією Крупської Л.П.

Вивчати економіку в 10-11 кл. можна таким чином:

в 10-му класі:

за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.;
за редакцією Радіонової І.Ф. – вивчаються І, II, III розділи;
за редакцією Крупської Л.П – вивчаються І, II, III, IV розділи.

в 11-му класі продовжується навчання за програмами:

за редакцією Ковальчук Г.О. та ін.;
за редакцією Радіонової І.Ф, – вивчаються IV, V, VI розділи;
за редакцією Крупської Л.П – вивчаються V, VI, VII, VIII розділи.

Кількість годин на вивчення економічних дисциплін може бути збільшено за рахунок варіативної складової. Такі можливості є як в основній, так і у старшій школі. Викладання економіки в основній школі (5-9 класи) можна здійснювати за такими програмами та навчальними посібниками:

Подорож у світ економіки, програма для 5-6 кл. (Т.Г. Гільберг та ін.) з використанням навчального посібника, „Подорож у світ екокоміки”, 5-6 кл. (Т.Г. Гільберг та ін.) – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004 р.
Початки економіки, програма для 5-7 кл. (Авт. Ю.В. Бицюра).
Підприємництво у дії, програма для 7-9 кл. «Джуніор Ечівмент Україна» (за редакцією І.Ф. Радіонової) з використанням навчального посібника „Підприємництво у дії”, 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (навчально-методичні матеріали курсу). – К.: АртЕк, 2004.
Міжнародний ринок, програма для 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (за редакцією І.Ф. Радіонової) з використанням навчального посібника, „Міжнародний ринок”, 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (навчально-методичні матеріали курсу). – К.: АртЕк, 2004.

Все більшої популярності в школах України набуває курс «Основи споживчих знань». Для викладання «Основ споживчих знань» в загальноосвітній школі розроблено програми і методичні посібники:

- Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: 1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та інш.: За загальною редакцією Бескової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – 816 с.: іл.

Цей курс побудовано за принципом спіралі, в основі якої лежить поглиблення знань із теми з кожним наступним роком навчання. Важливу роль при такому підході відіграють знання з інших предметів. Тому єдиний наскрізний курс «Основи споживчих знань» пропонується викладати за такою схемою:

1-й клас – «Абетка юного споживача».

2-й клас – «Перші сходинки споживання».

3-й клас – «Споживання у родині».

4-й клас – «Споживання і громада».

5-й клас – «Споживання в дії».

6-й клас – «Споживча етика».

7-й клас – «Основи раціонального споживання».

8-й клас – «Споживання і здоров’я».

9-й клас – «Права споживачів».

10-й клас – «Основи споживчих знань. Економіка споживання».

11-й клас – «Основи споживчих знань. Споживач і держава».

12-й клас – «Основи споживчих знань».

Переваги такого підходу полягають у можливості навчального закладу обирати будь-який із названих модулів, кожен з яких може виступати або як продовження попереднього модуля, або як окремий курс за вибором у будь-якому класі. Окрім того, кожен із названих модулів може доповнювати той чи інший навчальний предмет (наприклад, « Споживча етика» – курс «Етика» у 5-6 класах, «Споживання і здоров’я» – курси «Основи здоров’я» і «Біологія» в усіх класах, «Права споживачів» – курс «Правознавство», «Економіка споживання» – курс «Основи економіки» тощо.)

З метою популяризації курсу «Основи споживчих знань» серед учнівської молоді, Міністерством освіти і науки України, спільним проектом ЄС та ПРООН «Спільнота споживачів та громадські об’єднання» започатковано Всеукраїнський конкурс для школярів двох вікових категорій: 12-14 років – «Зелене споживання», 15-17 років – «Молодь тестує якість».

Класи з поглибленим вивченням економіки формуються, як правило у складі школи ІІ ступеня (8-9 класи) та ІІІ ступеня (10-12класи). З метою поглибленого вивчення економіки можна використати програму Основи економіки, 8-11 кл. (І.І. Климюк). – Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів, частина ІІ, с. 6 - 67: Кам’янець Подільський «Аксіома» 2008 р., а також Програма для класів з поглибленим вивченням економіки за редакцією Кириленко Л. М., Крупської Л.П., Пархоменко І.М., Тимченко І.Є., Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів, частина І, с. 68-82.: Кам’янець Подільський «Аксіома» 2008 р.

У класах з поглибленим вивченням економіки більша частина часу відводиться на вивчення тільки курсу “Основи економіки”. Навчальний час на поглиблене вивчення предмета формується так: години інваріантної складової на цей предмет (рівень стандарту), плюс додаткові години варіативної складової (усі або частина). Решта годин варіативної складової на вивчення курсів за вибором, факультативів тощо, з урахуванням інтересів учнів.

Класи з поглибленим вивченням окремих предметів працюють за відповідними навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

У старшій школі предмет “Основи економіки” вивчається в 10-х або 10-11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів. Програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України в класах суспільно–гуманітарного профілю на вивчення економіки відводиться 2 години в 10-му класі і 1 година в 11-му класі. В класах з іншими профілями навчання – 1 година в 10-му класі. Варіант вивчення “Основ економіки” має бути обраний на початок 10-го класу, щоб вчителі могли спланувати курс (на один чи на два роки навчання, на одну годину на тиждень, чи більше). Якщо курс “Основи економіки” вивчається лише у 10-му класі (1 год. з інваріантної складової або 2 год. у випадку 1 год. з інваріантної складової та 1 год. з варіативної складової), то в 11-му класі пропонується викладання курсів за вибором за рахунок 1 год. з варіативної складової.

Курси за вибором повинні мати переважно прикладний характер. До робочих планів профільних класів можуть входити кілька курсів за вибором і факультативів. Тим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка надає учням можливість обрати індивідуальну освітню програму. Поглиблене вивчення здійснюється за спеціальними програмами або за модульним принципом: програма «Основи економіки» доповнюється курсами за вибором певного спрямування. З метою більш повного врахування й розвитку навчально-пізнавальних інтересів учнів, їх нахилів і здібностей, вчителю надається право змінювати до 30 % обраної елективної навчальної програми. Нижче наведено навчально–методичне забезпечення елективних курсів (спецкурсів за вибором та факультативів) економічного спрямування, які можуть бути внесені до робочих програм за рахунок варіативної частини в старшій школі:

Основи підприємницької діяльності, програма 10-11 кл. (З.С. Варналій, В.І. Сизоненко). Основи підприємницької діяльності: Підручник для 10-11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів, ліцеїв та гімназій. (З.С. Варналій, В.І. Сизоненко). – К.: Знання України. 2003. Основи підприємництва: Навчальний посібник. (З.С. Варналій). – К.: Знання Прес. 2002.
Власна справа (Основи малого бізнесу), програма для 10-11 кл. (Г.О. Горленко). Власна справа (Основи малого бізнесу). Навчальний посібник / Г.О. Горленко./ - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003.
Основи менеджменту. Програма для 10(11) кл. загальноосвітніх навчальних закладів. (Г.О. Горленко)
Основи інтелектуальної власності, програма для 10-11 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. (П.М. Цибульов та ін.). Основи інтелектуальної власності. Навчальний посібник/ Цибульов П.М./ – К.: «Інститут інтелектуальної власності і права», 2003. Рекомендовано МОН України (лист від 06.09.2002, № 1/11-2978).
Основи споживчих знань, програма для 8-10 кл. (Авт. І.В. Шебулдаєва), Основи споживчих знань. Навчальний посібник. /І.В. Шелбудаєва./ – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2002.
Основи споживчих знань, посібник для вищих навчальних закладів (Вегера С.А., Єрохіна А.С., Максименко К.О., Притульська Н.В., Ханик – Посполітак Р.Ю.: За заг. Редакцією Максименко К.О., Овчарук О.В. – К.: «К.І.С.», 2008. – 192 с.)
Основи споживчих знань: Навчально-методичний посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: 1-12 кл. / Гільберг Т.В., Довгань А.І., Капіруліна С.Л. та інш.: За загальною редакцією Бескової Н.В., Єрохіної А.С., Максименко К.О.,

Овчарук О.В. – К.: Навчальна книга, 2008. – 816с.: іл.

Ділова активність, програма 8-9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. Розробник - авторський колектив зі Львова і Львівської області. Ділова активність: Методичний посібник з дидактичним наповненням для вчителів економіки та основ підприємницької діяльності. – Львів. ТзОВ «Аз-Арт». 2001.
Основи економіки, програма 8-11 кл. (І.І. Климюк). – К.: Шкільний світ, 2001 р. Конспект лекцій з економіки для старших класів./ І.І. Климюк/ Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2005. Методичний посібник для вчителів до «Конспекту лекцій для учнів старших класів»/ І.І. Климюк/ – Кам'янець -Подільський: Абетка-Нова, 2005.
Прикладна економіка, 10-11кл. Джуніор Ечівмент Україна. Прикладна економіка, 10-11 кл. Джуніор Ечівмент Україна. К.: АртЕк, 2004 р.

Окрім вищеперерахованих курсів за вибором, до викладання можуть бути запропоновані курси з фінансової математики, основ менеджменту, з проблем глобалізації, основ сімейного господарювання. З повним переліком програм та їх змістом можна ознайомитись у збірнику програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів у двох частинах: Кам’янець Подільський «Аксіома», 2008 рік.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). Поточні оцінки з економіки можуть бути виставлені за різні види роботи учнів на уроці, що передбачають оцінку знань. Це може бути усне опитування учнів, контрольні завдання у вигляді самостійної роботи, контрольної роботи, проведена практична робота. Рекомендуємо контрольні види опитування проводити у вигляді тестового опитування, розв’язування задач та вправ.

Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. Кількість тематичних оцінок, яку виставляє учитель за семестр залежить від навантаження з предмету. У випадку, якщо навантаження з економіки складає одну годину на тиждень, то кількість тематичних оцінок складає не менше двох за семестр, а у випадку дві години на тиждень не менше трьох тематичних оцінок за семестр.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається.

Тематична оцінка коригуванню не підлягає.

Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом „І семестр”, „ІІ семестр”. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом „Скоригована” поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.

У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення.

У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у колонку „Скоригована” не робиться.

Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом „Річна” без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.

Дуже важливою для вчителя є робота з постійного підвищення власного фахового рівня. З метою самоосвіти рекомендуємо передплатити науково – методичні журнали:

“Географія та основи економіки в школі” (передплатний індекс – 74636) видавництва “Педагогічна преса”
“Економіка в школах України” (передплатний індекс 90807) ТОВ видавнича група “Основа”

Blog

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного

Содержание

Природознавство. Біологія