Екологічних проблем

Вид материала

Закон

Содержание Загальні положення Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства та обсягів виведених із користування корисних копалин або ділянок н 6. Розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про використання та охорону надр Б – обсяг коштів, які вносяться в бюджет за наднормативні втрати, грн. (приймається за формою №70-тп, графа 9).Примітка T – термін самовільного користування підземними водами, год.; K Корисні копалини

Подобный материал:

• Тема курсу, 130.94kb.
• Планування екологічного навчання І виховання в 10 класі, 219.35kb.
• Київський національний університет внутрішніх справ, 1087.84kb.
• Уроку: Вплив екологічних проблем на кліматичні зміни, 185.91kb.
• План проведення наукового семінару на 2011/2012 навчальний рік кафедри Інженерної екології, 86.95kb.
• Мета проведення олімпіади з екології привернення уваги учнів загальноосвітніх навчальних, 48.77kb.
• Інститут географії нан україни, м. Київ, 42.61kb.
• Роль хімії та суспільства у розв’язанні глобальних екологічних проблем, 212.94kb.
• Національна академія наук україни інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, 331.43kb.
• Програма курсу загальна частина тема, 126.01kb.

4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
   

1. Відшкодування збитків, які заподіяні навколишньому природному середовищу, відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі – Закон) є одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища.
   

2. Збитки, які заподіяні внаслідок порушення законодавства про надра, як складову навколишнього природного середовища, підлягають компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).
   

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра.

1. Основні вимоги в галузі охорони і раціонального використання надр:
   

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;
  
• додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і виключення самовільного користування надрами;
  
• раціональне комплексне вилучення та використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;
  
• недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, які експлуатуються чи законсервовані, а також підземних та наземних споруд;
  
• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, які впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
  
• запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
  
• запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин, відходів виробництва, скиданні стічних вод;
  
• додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища (ст.56 Кодексу України про надра).
  

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.96 р. №1147, надрокористувачі повинні впроваджувати:

• заходи щодо впровадження раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, які мають промислове значення;
  
• заходи з метою недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ корисних копалин, що призводитиме до втрат їх запасів;
  
• будівництво комплексів для закладки відпрацьованих відкритих та підземних гірничих виробок супутніми породами, які не утилізуються;
  
• розроблення технологій і обладнання для вилучення супутніх цінних компонентів з мінеральної сировини, розкривних і вміщуючих порід, відходів виробництва, з уловлюваних продуктів при газо- і водоочищенні та будівництво відповідних установок;
  
• заходи, пов'язані з селективним видобуванням і зберіганням корисних копалин, розкривних та вміщуючих порід, зберіганням відходів виробництва, що містять компоненти, які тимчасово не використовуються у народному господарстві, але є потенційно корисними;
  
• заходи щодо захисту родовищ (газових, нафтових, вугільних, торфових та ін.) від пожеж, затоплення, обвалів з придбанням для цієї мети обладнання;
  
• картування забруднених територій, ведення локального (об’єктного) моніторингу, розроблення постійно діючих моделей геологічного середовища, радіоекологічні дослідження, ліквідаційний тампонаж свердловин.
  

4. Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону надр не настає у випадках якщо порушення виникло з незалежних від надрокористувача і непередбачених обставин (землетрус, стихійне лихо і т. ін.).
   

5. Факти порушення законодавства про раціональне використання та охорону надр встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства та законодавства про надра, шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт порушення вимог законодавства в частині нераціонального або самовільного користування надрами.
   
6. Ця методика застосовується у випадках:
   

а) наднормативних втрат корисних копалин при їх видобуванні в разі неповного і не комплексного видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

б) вибіркової розробки багатих ділянок родовищ, яка призводить до втрат або виснаження запасів корисних копалин;

в) пошкодження родовищ корисних копалин, яке повністю виключає або суттєво обмежує можливість їх подальшої експлуатації;

г) порушення встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин та їх резервування, яке спричинило неможливість подальшої експлуатації родовища або призвело до забруднення підземних вод;

д) самовільного користування надрами, в тому числі при самовільному видобуванні корисних копалин місцевого значення і торфу загальною глибиною розробки понад двох метрів і прісних підземних вод понад 20 метрів;

е) самовільного користування підземними водами, в тому числі мінеральних, природних столових, лікувальних та лікувально-столових питних для внутрішнього використання, лікувальних зовнішнього використання, промислових підземних вод (розсіл) та теплоенергетичних вод, а також підземних вод, які по хімічним та бактеорологічним показникам використовуються для технічних потреб.

7. Збитки, які виникли внаслідок порушення природоохоронного законодавства, розраховуються та компенсуються з моменту введення в дію цієї Методики.
   

8. Сплата зборів (платежів) за користування корисними копалинами та сплата адміністративного стягнення (штрафу) не звільняє надрокористувачів від компенсації збитків за порушення законодавства про охорону та раціональне використання надр.
   

5. ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПОРУШЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ТА ОБСЯГІВ ВИВЕДЕНИХ ІЗ КОРИСТУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН АБО ДІЛЯНОК НАДР
   

1. Встановлення факту порушення природоохоронного законодавства та обсягів виведених із користування корисних копалин або ділянок надр здійснюється шляхом вивчення та порівняння проектних і фактичних матеріалів, одержаних при геологічному вивчені надр і проектуванні їх використання та при фактичному користуванні надрами (спеціальних дозволів (ліцензій), матеріалів звітів та протоколів затвердження запасів, проектів на розробку родовищ, форм звітності, маркшейдерської та геологічної документацій, тощо).
   

В більш складних випадках здійснюються додаткові вишукувальні роботи, які проводяться за рахунок порушника законодавства про охорону та раціональне використання надр.

1. Встановлення факту та обсягу наднормативних втрат (виснаження, розубожування породи) корисних копалин при їх видобуванні проводиться шляхом порівняльного аналізу документів первинного обліку (акти маркшейдерського заміру, товарні баланси по руді, яку видобуто та перероблено, книги виміру залишків продукції на складах підприємств, акти про списання з балансу залишків сировини та ін.), даних звітів за формою №70-тп та №71-тп (графи ІІ.Ж; ІІІ.5), пояснювальної записки, яка додається до звіту №70-тп та спеціального дозволу (ліцензії), який містить геологічні карти, розрізи, стратиграфічні колонки та інше.
   

Примітка: Розмір наднормативних втрат визначається як різниця між фактичним розміром втрат та нормативними втратами відповідно до галузевих інструкцій з обліку та нормування втрат корисних копалин.

2. Встановлення факту та обсягу втрат (виснаження, розубожування) корисних копалин внаслідок вибіркового вироблення багатих ділянок родовищ проводиться за їх фактичною кількістю, яка визначається прямим або непрямим методами. За прямим методом фактична кількість втрат визначається шляхом безпосереднього замірювання. У випадку, коли прямий метод неможливо застосувати, кількість втрат визначається методом порівняльного аналізу документів, вказаних в п.5.1.1., та додатково журналу обліку переробленої руди. Встановлення цього факту, як правило, проводиться при переведенні запасів родовища в забалансові.
   

3. Встановлення факту та обсягу неповного і не комплексного видобування оцінених запасів корисних копалин та наявних у них компонентів проводиться шляхом порівняльного аналізу документів звітності за формами №5-гр та №71-тп, документів первинного обліку (акти маркшейдерських замірів, журнали обліку якості переробленої руди, товарні баланси по руді, яку видобуто та перероблено та ін.) та спеціального дозволу (ліцензії), який містить перелік корисних копалин і компонентів, що враховуються Державним балансом запасів корисних копалин України.
   

4. Обсяг неповного та не комплексного видобування, якщо встановлено шляхом відбору проб відвалів та подальшого їх хімічного аналізу відповідно до чинних методик, (М_і) визначається за формулою:
   

_K

М_і = ∑W_і • (C_фі – C_пі) • 10^-2 , (5.1)

ⁱ⁼¹


де: W_і – обсяг (об’єм) породи відвалів (накопичувачів) з підвищеним вмістом і-ої корисної копалини, т(м³);

C_фі – фактичний вміст корисного компоненту в породі відвалів, %;

C_пі – проектний вміст корисного компоненту в породі відвалів, відповідно до проекту розробки родовища, %.

Проби породи відбирають у кількості не менше 3 і аналізують за вмістом корисних компонентів, які повинні видобуватись відповідно до спеціального дозволу (ліцензії).

5. Встановлення факту та обсягу пошкодження родовища корисних копалин, яке виключило повністю або суттєво обмежує його подальшу експлуатацію, проводиться шляхом безпосереднього замірювання.
   

6. Для встановлення факту порушення порядку забудови площ залягання корисних копалин, яке призвело до неможливості подальшої експлуатації родовища та визначення обсягу недовидобутої кількості корисних копалин використовується прямий метод разом з аналізом документів первинного обліку (акти маркшейдерського заміру, товарні баланси по руді та ін.) та спеціального дозволу (ліцензії).
   

7. Для встановлення факту самовільного користування надрами та визначення обсягу видобутих корисних копалин використовується прямий метод, разом з аналізом матеріалів геологорозвідувальних робіт (геологічні, гідрогеологічні карти родовища), при їх наявності.
   

8. Для встановлення факту та обсягу видобутих підземних вод, в тому числі мінеральних, природних столових, лікувальних та лікувально-столових питних для внутрішнього використання, лікувальних зовнішнього використання, промислових підземних вод (розсіл) та теплоенергетичних вод, а також підземних вод, які по хімічним та бактеорологічним показникам використовуються для технічних потреб, використовується прямий метод разом з аналізом звітності за формою №7-гр (в частині промислових, теплоенергетичних та мінеральних вод з доповненням їх назв по ДСТУ №878-93 (мінеральні води), звітності за формою 2-ТП (водгосп), спеціального дозволу (ліцензії) та документів первинного обліку, або у разі відсутності вказаних документів за дебітом свердловин або потужністю приладів для відкачки підземних вод.
   

6. РОЗРАХУНОК ЗБИТКІВ, ЗАПОДІЯНИХ ДЕРЖАВІ ВНАСЛІДОК ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНУ НАДР


6.1. Збитки розраховуються на підставі протоколу, акту та інших матеріалів, які підтверджують факт порушення законодавства про надра, складених відповідно діючого законодавства та нормативним вимогам.


6.2. Розмір збитків, встановлених за фактом порушення природоохоронного законодавства про надра і наведених в розділі 4.7, визначають:


а) при наднормативних втратах корисних копалин при їх видобуванні та переробці, в разі неповного і не комплексного видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, за формулою:


_{K ф л}

З = Σ[P_i • N • (W_i – W_i )] – Б (6.1)

ⁱ⁼¹


де: P_i – базова ставка збитків в частинах мінімальної заробітної плати громадян, м.з.п / т, тис.м³, м³, кг (приймається згідно з додатком 1);

N – величина мінімальної заробітної плати громадян, грн.;

_{ф *\}

W_i – фактичні втрати і-ої корисної копалини, т, тис.м³, м³, кг (визначається згідно пп.5.1.1, 5.1.3);

_{л *\}

W_i – обсяг нормативних втрат і-ої корисної копалини, т, м³, кг (розрахун-кова величина, визначається згідно галузевих Інструкцій або проектів розробки родовищ);

Б – обсяг коштів, які вносяться в бюджет за наднормативні втрати, грн. (приймається за формою №70-тп, графа 9).


Примітка: *\ – Якщо значення W_i^ф і W_i^л в документах визначені в %, то при розрахунках їх необхідно перевести в натуральні величини для кожної корисної копалини.


б) при вибірковій розробці багатих ділянок родовищ, яка призводить до втрат (виснаження) корисних копалин, за формулою:


_н

З = P_i • N • W_i (6.2)


_н

де: W_i – обсяг і-ої корисної копалини, яку окремо видобувати недоцільно визначається згідно п.5.1.2 (одиниця виміру приймається згідно з додатком 1, графа 3).


Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (6.1).


в) при пошкодженні родовищ корисних копалин, яке виключає повністю або суттєво обмежує можливість їх подальшої експлуатації, за формулою:


З = P_i • N • W_i (6.3)


де: W_i – обсяг корисних копалин, які вибули з експлуатації через пошкодження родовища, т, тис.м³; м³; кг;


Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (6.1).


г) при порушені встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин, яке призвело до неможливості подальшої експлуатації родовища, визначається за формулою 6.3;


д) при самовільному користуванні надрами за формулою:


З = P_i • Д_і • N (6.4)


де: Д_i – обсяг самовільно видобутої корисної копалини, м³.

Позначення інших показників аналогічні тим, що використані у формулі (6.1).

Об`єм самовільно видобутих корисних копалин обумовлюється вимірами на місці видобування рулеткою, атестованою органами Держстандарту, а у більш складних випадках інструментальним вимірюванням, яке виконується установою, яка має ліцензію на проведення зазначеного виду, робіт. У разі використання транспортних засобів для вивозу самовільно видобутих корисних копалин їх об`єм приймається по корисній місткості кузова.

У разі якщо вид корисної копалини не встановлено, корисна копалина не оцінена і не віднесена до того чи іншого виду корисної копалини, розмір збитку (З) визначається шляхом встановлення об’єму самовільно видобутої корисної копалини (Д_і), помноженою на середньозважену базову ставку відшкодування збитків (В) за формулою:

З = В • N • Д_і (6.5)

де: Д_і - обсяг самовільно видобутої корисної копалини. м³ (т);

В – базова ставка збитків в частинах мінімальної заробітної плати громадян, котра встановлюється 6,6 м.з.п./м³,(т)


е) при самовільному користуванні надрами при видобуванні або виснаженні підземних вод за формулою:

З = P_і • N • Д_і • T • K_і (6.6)

де: P_і – нормативна ставка відшкодування збитків, приймається: для прісних підземних вод – 0,02 м.з.п/м³; для мінеральних підземних вод –
20 м.з.п/м³; для термальних підземних вод – 16 м.з.п/м³; для розсолу і ропи – 0,03 м.з.п/м³, підземна вода технічної якості – 0,008 м.з.п/м³.

Д_і – дебіт свердловини або потужність приладів для відкачки підземних вод, м³/год;

T – термін самовільного користування підземними водами, год.;

K_і – коефіцієнт, який враховує категорії родовищ мінеральних вод (для І категорії – 2, для ІІ категорії – 1.5, для ІІІ категорії – 1), категорія родовища мінеральних вод визначається згідно з додатком 2 до постанови КМУ від 7.03.2000 р. №456, (додаток 2 до методики).

При відсутності можливості визначення обсягу видобутих підземних вод прямим методом, розрахунок витрат прісних вод слід виконувати згідно
СНиП 2.04.01-8 „Внутренний водопровод и канализация зданий” Додаток 2 і 3.

В такому випадку формула (6.6.) має наступний вигляд:

З = P_і • N • Д_о • K_і (6.7)

де: Д_о – обсяг видобутої підземної води при самовільному користуванні надрами, тис. м³.


6.3. Якщо порушена низка вимог законодавства про охорону та раціональне використання надр, тоді збитки розраховуються по окремому порушенню, а потім підсумовуються.


6.4. Збитки, розраховані за даною Методикою, стягуються за порушення законодавства про використання та охорону надр. Якщо при цьому інші суб’єкти підприємницької діяльності понесли внаслідок цих порушень матеріальні втрати, то останні стягуються з винуватця у встановленому законом порядку.


Додаток 1.


Базова ставка збитків в частках мінімальної заробітної плати громадян.

№	Корисні копалини	Значення показника, м.з.п / т, м³; кг
1	2	3
1.	Горючі корисні копалини
	Нафта, конденсат (в тоннах)	108,0
	Газ природний (в тис. м³)	12,0
	Вугілля кам’яне (в тоннах)	4,6
	Вугілля буре (в тоннах)	5,4
2.	Металеві корисні копалини
	Залізна руда для збагачення (в тоннах)	2,6
	Залізна руда багата (в тоннах)	3,4
	Марганцева руда (в тоннах)	3,8
	Нікелева руда (силікатна) (в тоннах)	46,8
	Інші металеві корисні копалини (в тоннах)	8,2
	Руди кольорових металів (в тоннах)	18,3
	Уранова руда (в тоннах)	133,8
	Руди рідкісних металів (в тоннах)	52,0
	Золоторудна сировина (в тоннах)	401,0
3.	Сировина нерудна для металургії
	Бентонітова глина (в тоннах)	4,6
	Глина вогнетривка (в тоннах)	2,4
	Доломіт (в тоннах)	6,7
	Флюсовий вапняк (в тоннах)	2,4
	Кварцит та пісок кварцовий для металургії (в тоннах)	5,3
	Пісок формувальний (в тоннах)	2,4
	Кварцит для виробництва кремнію (в тоннах)	6,9
	Інша нерудна сировина (в тоннах)	4,4
4.	Гірничо-хімічна сировина
	Сірчана руда (в тоннах)	5,1
	Калійно магнієва сіль (в тоннах)	16,1
	Кухонна сіль кам’яна (в тоннах)	12,0
	Крейда для содової промисловості (в тоннах)	15,0
	Вапняк для цукрової промисловості (в тоннах)	2,8
	Сировина для виробництва мінеральних пігментів (в тоннах)	2,0
	Крейда для хімічної промисловості (в тоннах)	16,8
	Інша гірничо-хімічна сировина (в тоннах)	10,0
5.	Гірничорудна сировина
	Графітова руда (в тоннах)	4,9