1. Поняття І види інтелектуальної власності за законодавством України Поняття інтелектуальної власності у світовій правовій системі з'явилося не так давно
| Вид материала | Закон |
- План 1 Поняття та види інтелектуальної власності. 2 Право інтелектуальної власності, 294.24kb.
- Введення. Основні поняття, терміни інтелектуальної власності. Інститут комерційної, 191.81kb.
- Тема: Оцінка права інтелектуальної власності, 156.65kb.
- Набуття прав інтелектуальної власності та використання об’єктів права інтелектуальної, 89.37kb.
- Цивільний кодекс україни, 363.3kb.
- Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних, 148.31kb.
- Запрошення актуальні проблеми інтелектуальної власності, 130.75kb.
- Авовідносини у сфері інтелектуальної власності Необхідність створення в Україні ефективної, 706.69kb.
- Методика розробки практичних робіт з дисципліни «Набуття прав на об’єкти інтелектуальної, 28.23kb.
- Програма або науковий твір; отримання деклараційного патенту на корисну модель або, 24.98kb.
(
90) Див.: Цивільний кодекс Української РСР. Офіційний текст із змінами і доповненнями на 1 квітня 1988 р, Київ, 1988.
38
ким правом, так і результати, що охороняються патентним правом. Таке тлумачення поняття інтелектуальної власності визнано в усьому світі, визнано воно і в Україні. Проте, інколи трапляються прикрі чи то помилки, чи усвідомлені перекручення.
Чим керувалися автори проекту Закону <Про охорону прав на винаходи і корисні моделі>, визначаючи Відомство як комітет по інтелектуальній власності,важко сказати. Але нам здається, що це не помилка, оскільки таке тлумачення поняття інтелектуальної власності міститься і в деяких інших статтях цього та інших законів про промислову власність. Так, п. 2 ст. 4 цього Закону та відповідні статті інших законів про промислову власність визначають, що іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Відомством реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності, зареєстрованих в Держпатенті.
Навряд чи можна визнати, що патентний повірений і представник у справах інтелектуальної власностіце одна і та ж особа. Мало знайдеться сміливців, які б взялися вести як патентні, так і авторські справи. Уже той факт, що в Тимчасовому положенні про патентних повірених(
91) вони називаються саме патентними повіреними, свідчить про неадекватність цих понять.
Назва патентного Відомства України також не адекватна реальному стану речей. Поняттям <інтелектуальна власність> охоплюються результати творчої діяльності, котрі захищаються авторським правом, і до Держпатенту України ніякого відношення не мають. Але, навіть, якщо припустити, що Державне агенство з авторських прав і суміжних прав України є підпорядкованим Державному комітету України з питань інтелектуальної власності, то в такому разі це не Держпатент України.
Друге питання, що виникає у зв'язку з проблемою становлення законодавства про інтелектуальну власність України, це місце цього законодавства в проекті нового Цивільного кодексу України. З цього приводу висловлюються різні погляди. Цікаву думку висловив проф. О. А. Пушкін. Він пише, що право інтелектуальної власностіце речове право і це не повинно викликати ніякого сумніву. Воно характеризується тими ж рисами абсолютності і виключності. І тому, здавалось би, логічно розділ <Право інтелектуальної власності> помістити зразу за розділом <Право власності та інші речові права>. Проте, не можна не враховувати, що здійснення права інтелектуальної власності пов'язано з виконанням дещо специфічних договорів, видачею ліцензій і встановленням на їх основі таких же специфічних зобов'язань. Тому даний розділ не
(
91) Див.: Інновація, 1993, № 2. Це Положення постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1994 р. № 545 було замінено на Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)Інновація, 1995, № 1 2.
39
обхідно помістити після традиційного розділу <Зобов'язальне право>(
92). Н. М. Мироненко також вважає, що інститут права приватної власності заслуговує на визнання в якості окремого, самостійного цивільно правового інституту, але про місце цього інституту в проекті кодексу вона своєї думки не висловила. Поряд з цим вона висловила ряд цікавих і обгрунтованих думок з приводу визнання права інтелектуальної власності лише за творцем цієї власності. Обгрунтованим видається її твердження, що суб'єкту права інтелектуальної власності належать ті ж самі правомочностіправо на володіння, на користування і розпорядження, що звичайному власнику. Але не можна погодитися з твердженням Н. М. Мироненко, що суб'єкту права інтелектуальної власності належить право на недоторканість. Таке категоричне твердження не відповідає реальному стану речей. Право на недоторканість мають лише автори творів науки, літератури і мистецтва(
93). Що стосується результатів технічної творчості, то їх автори такого права не мають.
Тому є слушною думкою В. Ф. Чигиря про те, що було б нерозумним заборонити використання науково технічних досягнень в якості вихідної бази для створення нового технічного рішення. На думку В. Ф. Чигиря, право інтелектуальної власності має міститися після розділу <Зобов'язальне право>. Проте, не можна погодитися з його твердженням, що результати інтелектуальної діяльності не можуть бути об'єктами права власності(
94).
Викладені та інші зауваження щодо місця, поняття і змісту права інтелектуальної власності, безумовно, мають важливе теоретичне і практичне значення. Деякі з них будуть враховані, інші не будуть, але головне не цьому. Головне в тому, що процес становлення власного законодавства України про інтелектуальну власність, як тепер кажуть, пішов. Нам здається, зупинити його вже ніхто не спроможний. Отже, це законодавство буде. (
92) Див.: Пушкин А.А. Проблеми совершенствования правового регулирования имущественных и личных неимущественных отношений, соответствующих отраслей законодательства и учебных дисциплин.Проблемы развития гражданского законодательства и методология преподавания гражданских правовых дисциплин. Материалы научно практического семинара 29 30 января 1993 г. с. 15.
(
93) Див.: Мироненко Н.М. Щодо питання про інтелектуальну власність. Тези доповідей і наукових повідомлень науково практичної конференції <Проблеми підготовки нового Цивільного кодексу України>. (20 21 травня 1993 року). Київ, 1993, с. 58 62.
(
94) Див.: Чигирь В.Ф. Право собственности и другие вечные права в проекте Гражданского кодексаТам же, с. 67 70. Можна було б цей параграф назвати й інакше, проте і в назві варто підкреслити неоціниму роль інтелектуальної власності в державотворенні України. Ця теза не потребує особливо переконливих доказів, бо кожному зрозуміло, що без незалежної інтелекту
40
альної власності будь яка держава не може забезпечити собі незалежність політичну, економічну і будь яку іншу. Інтелектуальний рівень будь якото суспільства визначає його цивілізованість і суверенність. Чим багатша країна інтелектом, тим багатша вона усім. Ця аксіома підтверджується багатим всесвітнім досвідом. Скільки б ми не проголошували що ми найпрацьовитіші, найталановитіші і ще багато інших <най...>, від цього нічого не зміниться, поки ми не навчимося передусім зберігати свій національний інтелект. І не тільки зберігати. Для того, щоб його зберігати, спочатку треба його мати. Отже, треба його вирощувати, плекати, розвивати, зберігати і розумно використовувати.
Інтелектуальна діяльністьце передусім творча діяльність, рівень якої зумовлює науково технічний і духовний розвиток того чи іншого суспільства. Від рівня творчої діяльності залежить добробут суспільства. Цей постулат ніде в світі не піддається сумніву, навпаки, його скрізь намагаються неухильно дотримуватися. Там, де цій справі надають належної уваги, там...не будемо говорити, що там. Там просто краще живуть люди. І якщо в державі піклуються справді про народ, його інтереси, то там не розвалюють науку.
Є така відома істина: наука ще жодної держави не розорила. Наукова діяльністьце виший рівень творчості, і чим більше людей беруть участь в такій діяльності, тим багатша ця держава. Ця істина не потребує доказів. Про це свідчить світова практика. Ми не маємо наміру давати повний аналіз науково технічного рівня країн світу. Це не входить з завдання даного дослідження, яке має своєю метою дати більш менш повний аналіз власного законодавства про інтелектуальну власність. Але деякі приклади із світової практики будуть наведені.
Головний редактор газети <Голос України> мав розмову з Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні паном Александером Арно. Бесіда стосувалась багатьох аспектів нашого життя, проте, ми торкнемося тих питань, які нас цікавлять. Так от, пан Посол наголосив на тому, що тільки демократичний устрійгарантія нормальних відносин у країні, підкресливши при цьому, що демократіяце дуже важка, складна система, сповнена внутрішніх суперечностей, але це найдостойніша система для держави і найнадійніша гарантія для громадян. У нас же проголошується повернення до командно адміністративної системи управління економікою.
Досягнутий Німеччиною рівень виробництва, добробуту тощо пан Посол пояснив не тільки працьовитістю і дисципліною німців, а й головним чином високим рівнем науки. <Звідси і виробництво на високому рівні. Німеччина вже в 1948 року змогла вийти на світовий ринок з конкурентоспроможними товарами. Це дуже важливо. Так, багато заводів і фабрик було у нас зруйновано. Як і у вас. Та в основному зберігся технічний персонал, рівень кадрів. Нові ідеї вмить, по суті, втілювалися у виробництво. Весь свій
41
інтелектуальний, технічний, духовний потенціал спрямовували на налагодження сучасної економіки, на світову продукцію(
95) (підкреслено авторомО. П.). Пан Посол відзначив також, що Німеччина весь час думала не тільки про те, як виробити, але й як продати, як експортувати свою продукцію. Всі інші думки були зорієнтовані на зовнішню торгівлю. Конкурувати, то в глобальному масштабі. Такої орієнтації належною мірою поки що немає в Україні.
Ще один приклад. На Кіровоградщині організували День відкритого поля, коли демонструвалися окремі селекційні досягнення і деяка сільгосптехніка. Шкода, не наші досягнення,зарубіжні. Французька насіннєва фірма <Рустіка Семанс> демонструвала свої гібриди, а компанія <Ельф Санофі> хвалилася своєю технікою. Слід відразу підкреслитихвалитися було чим. Французькі гібриди соняшника дають можливість збирати врожай на 46, а то й на 8 центнерів олійного насіння з гектара більше. Комбайн <Домінатор> з одного гектара зібрав 40 центнерів ячменю. Наш комбайн <Нива> також з одного гектара того ж самого поля зібрав лише 32 центнери ячменю. Обидві ділянки були поруч. В агрофірмі імені Кірова Донецької області голандський комбайн <Джондир> на площі 300 га намолотив з кожного зібраного гектара на 8 10 центнерів більше, ніж комбайн <Дон> або <Нива>(
97). Тому не можна не погодитися з думкою кореспондента який пише: <Соромно і боляче. За наших селекціонерів... за наших конструкторів і машинобудівників, не здатних створити сільськогосподарську техніку, яка могла б конкурувати з технікою зарубіжних фірм>(
98). Тому й не дивно, що Україна, яка має найкращі чорноземи у світі, вирощує зерна на душу населення 746 кг, а США1250, Угорщина1240, Франція1024 кг. Тому Україна експортує зерна на 25 млн. доларів США, а імпортує на 84 млн. дол. США. Україна імпортує зерно навіть із Швеції і Швейцарії(
99).
Ось наша найпередовіша у світі наука. Зате Україна споживає природного газу найбільше у світі. Тут ми попереду планети усієї. Петро Яциквідомий бізнесмен і щедрий меценат з Канадикаже: <Всі народи ставлять науку та її носіїв на вищий суспільний щабель. Мусить бути на те причина. І вона полягає в тому, що кожний народ посідає те місце в світі, на якому стоїть його наука. І чим вищий цей рівень, тим більше пошани, тим більше економічних успіхів має народ>(
100).
(
95) Уроки історії і уроки сьогодні. Голос України, 1995, 5 травня. (
96) Грузін. В. Краще раз побачити. Сільські вісті, 1994, 9 серпня. (
97) Манько В. Не тісне шефство, а тісне партнерство. Голос України, 1995, 16 травня.
(
98) Див.: Грузін В. Краще раз побачити. Сільські вісті, 1994, 9 серпня. (
99) Наталка Прудка, Сафулін Ю. Жито, пшениця і всяка пашниця. Київ, 1994, 25 червня. (
100) Яцик Петро. Я допомагав і допомагаю науці. Голос України, 1995, 17 червня.
42
В Сінгапурі, Кореї, Тайвані, Малайзії та деяких інших вважають за основне джерело багатства працю, особливо працю у взаємодії з використанням досягнень науки та нових технологій у промисловості та сільському господарстві(
101).
За даними ООН найкращі досягнення в економіці за останній рік має Китай. Швидких темпів економічного розвитку і приросту досягли країни, які послідовно поділяють перших 15 місць за цими показниками: Китай, В'єтнам, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Південна Корея, Індонезія, Тайвань, Папуа Новая Гвінея, М'янма, Шри Ланка, Туніс, Уганда, Індія і Філіпіни(
102).
Валовий національний продукт в Південній Кореї в розрахунку на душу населення на початку шестидесятих років обчислювався десятками доларів на рік. Як кажуть не густо. Рівень самих бідних країн. Сьогодні цей показник перевищив 4 тисячі доларіврівень міцної середньо розвинутої країни. І знову ж таки за рахунок науково технічних досягнень. Свого часу ми дуже хвалилися новою і справді прогресивною технологієюбезперервним розливом сталі. Держкомстат Російської Федерації повідомляє, що за останні чотири місяці поточного року частка безперервного розливу сталі зросла з 30 відсотків в січні квітні минулого року до 35 відсотків цього року. Видається, що в Україні стан цих справ не кращий. В Південні Кореї це прогресивний спосіб використовується на усіх сталеплавильних підприємствахусі 100 відсотків(
103).
Відомо, що духовний і науково технічний рівень того чи іншого суспільства формується з трьох складовихосвіти, культури (у самому широкому значенні цього слова) і науки. В тій самій Південні Кореї із 100 випускників середньої школи до вузів вступають 80. В Україні із 100 випускників середньої школи до вузів вступають лише 22. Правда, останнім часом ця цифра зросла на 5 осіб за рахунок комерційних навчальних закладів(
104), але підкреслимо, не за рахунок якості.
Хіба можна налагодити належну якість середньої освіти, коли вчителі змушені страйкувати, бо не можуть заробити собі на хліб, а зароблене не можуть одержати. Ще в липні минулого року в газеті <Голос України> було опубліковано інтерв'ю з Головою Комісії Верховної Ради України з питань науки та народної освіти, в якому він стверджував, що без освіти немає еліти, з чим не погодиться важко(
105). Проте, за минулий рік майже нічого не зроблено в цьому напрямку.
19 21 жовтня цього року у Львові має відбутися Міжнародна наукова конференція <Національна еліта та Інтелектуальний потенціал України>. Один із й організаторів академік Папської ака
(
101) Див.: Урчукін В. Держави 2000 року. Голос України, 1995, 13 липня. (
102 Див.: Китай опередил весь мир. Киевские ведомости, 1995, 13 июля. (
103) Див.: Лацис Отто. Хорошее дело <Банкротство>. Известия, 1995, 27 июня. (
104) Див.: Гондюл В.П. Период романтизма в альма матер миновал. Рыночная площадь, 1994, 22 июля. (
105) Див.; Баранович Л. Без освіти нема еліти. Голос України, 1994, 8 липня.
43
демії соціальних наук (Ватикан) Степан Вовканич пише: <Украіна як незалежна держава не сформувала власної еліти усталеним шляхом виборупочинаючи від обдарованої дитини чи студента, до керівника новатора і патріота...Плекання національної еліти у розвинених країнах починається уже в сім'ї, триває у традиційних елітарних садочках, школах семінаріях та університетах>(
106).
З шановним академіком можна погодитися в тому, що обдарованих дітей, школярів треба виявляти чим раніше, тим краще і
особливо опікуватися ними. Але нам здається несприйнятливою думка про те, що таких дітей слід виховувати тільки в елітарних садочках, школах тощо. Піти таким шляхом означає перекрити дорогу іншим непересічним особистостям, які не мають змоги навчатися в таких елітних закладах. Нам відомо, хто має можливість навчатися в них. Відомий нам Петро Яцик ні в яких елітних навчальних закладах не навчався, але досяг високих вершин у своїй діяльності.
Що така конференція буде проведенато не погано. Питання національної еліти варто обговорювати і розв'язувати в кращий спосіб. Проте, не можна погодитися з твердженням, що Україна не має своєї національної еліти. Може українська національна
еліта не відповідає вимогам шановного академіка, але вона була і є. І зараз доцільніше було б ставити питання не стільки про вирощування національної еліти з пелюшок, скільки про збереження її від тієї руїни, в яку вона попала. Немає сумніву в тому, що на конференції про це буде йти мова. Але ж хіба Україна не має прославлених вчених, талановитих професорів і дослідників, літераторів і скульпторів та інших митців. Має Україна і кмітливих господарників, економістів та інших прикладних фахівців. Але ж їх у нас просто крадуть, розтягують по всьому світу. Мова має йти передусім, як уберегти уже наявну національну еліту. Спостерігається інтенсивне, добре організоване, а, по суті, піратське вивезення умів та інтелектуальної власності. Закордонні фірми вільно знаходять та на пільговихза мірками нашого злиденного існуванняумовах наймають на постійну роботу за кордоном провідних українських фахівців(
107). Останнім часом здебільшого вивозять в України не креслення і дискети, а живих <носіїв> інформації, у яких зацікавлені за кордоном(
108).
За останні три роки кількість працівників НАН України зменшилась на третину. І йдуть переважно науковці віком до 40 років. Заробітна плата в Академії в 5 10 разів менша за заробітки у приватному секторі. Між тим розрахунки показують, що на відродження науково технічного потенціалу України хоча б до рівня 1985
(
106) Див.: Вовканич Степан. Рушійна сила обраних. Голос України, 1995, 20 вересня.
(
107) Див.: Оніпко О. та ін. <Інтелект України>шанс для держави. Голос України, 1994, 22 березня. (
108) Див.: Сафонова Л. Все на спродаж. Голос України, 1994, 20 липня.
44
року будуть уже потрібні кілька десятиліть і неймовірні величезні кошти. Але становище науки в Україні не дуже хвилює тих, хто за цей стан несе відповідальність. Руйнація фундаментальної науки відлунням озоветься в системі освіти, спричиняючи й там справді катастрофічні наслідки(
109).
Як влучно відзначив гуморист сатирик <Вчені вночі, якщо не сплять, то мріють про посаду прибиральниці в офісі сучасного підприємця аби мати пристойну їжу, бо це ж генератор винахідництва. Письменники вдень вивчають життяпіднімають фермерство, а вночі працюють машиністками своїх творів і опусів графоманів, аби мати гроші на обмивку своїх повістей, коли вони будуть опубліковані в журналах за гонорар, який менший вартості найдешевшої півлітри. Інженери вночі підробляють на розвантаженні, аби їх не приватизували рекетири>(
110).
Отже, з усією гостротою постає питання про збереження власної національної еліти від її остаточного знищення, чим буде нанесена непоправна шкода Україні. І тут не треба прикриватися псевдотеоретично науковими висновками шановного академіка, що Україна не має своєї національної еліти і їй, отже, немає чого втрачати. Це дуже небезпечний і шкідливий висновок. Шкода, що газета, яка нібито виступає заступницею інтересів України, надає місце подібним виступам на своїх шпальтах.
Між тим, Україні є що зберігати. Україна мала і має потужний науково технічний і духовний потенціал. Досить нагадати тільки окремі фрагменти із історії науки, техніки і мистецтва України, історії, якої ще ніхто не написав. А вона була б вельми цікавою. Нагадаємо, що в Україні народилося 6 (шість) Нобелівських лауреатів. На жаль, вони не стали громадянами України, але народила їх українська земля (серед них Ілля Мечніков, Ігор Тамм, Саймон Кузнець). Могли б стати лауреатами премії імені видатного шведа Іван Франко, Улас Самчук, Т. Осьмачка, П. Тичина, М. Бажан, В. Стус, О. Гончар(
111). Видатному вченому Івану Павловичу Пулюю належить пальма першості у відкритті променів, незаслужено названих іменем Рентгена. Саме Рентгену І. П. Пулюй розповів про встановлене ним явище, яке той відхилив на тій підставі, що такого бути не може. Проте, саме за ці промені в 1901 році одержав першу у світі Нобелівську премію. І. П. Пулюй поскаржився молодому тоді доктору теоретичної фізики Альберту Ейнштейну. Але в того було своє розуміння порядності вченого. Мовляв, за Рентгеномуся європейська культура, а чи потрібний пріоритет ученому, котрий афішує свою приналежність до народу, що немає державності? Хіба йому не все одно, кому віддати свої
(
109) Див.: Семиноженко В., Бар'яхтар В. Наука: бути чи не бути?Голос України, 1995, 30 серпня.
(
110) Марко Твань. Гуляє еліта. Вечірній Київ, 1994, 2 липня. (
111) Див.: Гайчурський В. В Україні народилися шість Нобелівських лауреатів. Голос України, 1995, 22 липня.
45
знання? Навіщо культивувати <обмежений місцевий патріотизм> (дослівний вислів Ейнштейна)(
112).
Саме в Україні було створено перший в колишньому СРСР прискорювач заряджених часток, здійснено першу штучну ядерну реакцію, отримано <важку> воду, побудовано першу в континентальній Європі електронно обчислювальну машину(
113).
Наука України має здобутки світового значення в галузі математики, теоретичної фізики, фізіології, клітинної та молекулярної біології, електрохімії, розробки препаратів медичного призначення та полімерних матеріалів, ракетоі літакобудування, виробництва програмного забезпечення, в сфері оборонних досліджень(