Передбачення погоди гідне золотих гір. Якщо ми навчимося точно прогнозувати її, нам не залишиться, чого просити в Бога

Вид материала

Документы

Содержание Способи вивчення стану нижнього шару атмосфери. Як ураган отримав свою назву? Тимко Другий — новий провидець А Мишко своє слово ще скаже Коментар із приводу Мал. Зонд (а), супутникова антена (б) Психрометрична будка. Прилади для вимірювання температури повітря, вологості повітря –термометри та гігрометр) Піранометр – фіксує кількість розсіяної радіації) Самостійне тривале спостереження за погодою. Світло потрібне для росту рослин. З’явилися буль­башки повітря і пізніше перестали виходити Бульбашки повітря протягом короткого часу виходять із камінчиків і із землі. Черв'яки вилазять на поверхню. Використана література

Подобный материал:

• Те що нічим не зумовлене, ні від чого не залежне. Уфілософії під абсолютом розуміють, 374.2kb.
• Вопрос о Боге как вопрос Бога к нам, 285.79kb.
• На врученнi iй Державної премiї України iмeнi, 39.29kb.
• Выход не самоубийство, 648.15kb.
• Да соборно згадати їхні імена І всім Божим народом нашої Церкви помолитися за упокій, 142.47kb.
• Метагалактический манифест, 5299.14kb.
• Святыи священномучениче и исповедниче Аввакуме, моли Бога о нас! Святыи священномучениче, 1098.96kb.
• Н. Луценко президент благотворительного фонда «Диалектик» от философии всеединства,, 70.52kb.
• О создании Метагалактической Цивилизации России, 2256.02kb.
• Доказательства небытия Бога, или современная теодицея Историко-логическая справка, 215.97kb.

Передбачення погоди гідне золотих гір. Якщо ми навчимося точно прогнозувати її, нам не залишиться, чого просити в Бога.

Мінлива та примхлива. Про неї кажуть: гарна, мінлива, примхлива, дощова, тепла, хо­лодна. Слухаючи постійно прогноз погоди, ми вже звикли до таких метеорологічних термінів, як циклон, анти­циклон, опади, відлига, гроза. Саме стан погоди підказує, що тре­ба одягати, виходячи з дому. Від стану погоди залежить робота людей у різних сферах діяльності: весняні роботи на ланах, щедрий урожай в засіках, судноплавство та робота авіації. З погодою доводиться рахуватися і пілотам, і морякам, і будівельникам, і працівникам транспорту. Де б людина не працювала, що б не робила, вона так чи інакше «спілкується» з погодою. А взагалі важко назвати галузь господарства, яка в тій чи іншій мірі не залежала б від погодних умов. Навіть наст­рій людини та її самопочуття залежать від погоди.

Що ж таке погода?

Погода - це стан нижнього шару атмосфери в даній місцевості, в даний час чи за якийсь короткий проміжок часу.

Основними характеристиками погоди є температура по­вітря, атмосферний тиск, вітер, вологість, хмари і хмарність, опади, гроза тощо.

Найголовнішою особливістю погоди є її мінливість. Погода змі­нюється постійно, щодня і щогодини. У нашій місцевості протягом одного дня погода може змінюватися кілька разів. Навіть коли здається, що по­года врешті-решт встановилася, вона все одно продовжує змінюва­тися непомітно для нас.





Всі в своєму житті спостерігали, особливо навесні, як дощ раптово змінювався сніговієм, а потім зникали хмари і на небі яскраво світило Сонце.

Які саме чинники зумов­люють мінливість погоди? Насамперед це зміна кута падіння со­нячних променів протягом доби, місяця, року, що впливає на тем­пературні умови кожної території. Значну роль у формуванні пого­ди відіграє також неоднорідність рельєфу та рух повітряних мас, утворення циклонів і антициклонів.

Повітряні маси і погода. Безперервний потік повітряних мас, що переміщується на територію України з заходу, зумовлює то цикло­нальну погоду із сильним вітром, значною хмарністю і опадами, то ан­тициклональну - безхмарну, безвітряну, суху. З вторгненнями арктичного і тропічного повітря на територію України пов'язані найвідчутніші зміни погоди: раптово настають або похолодання, або потепління.

Способи вивчення стану нижнього шару атмосфери. На Землі здійснюють систематичні спостереження за погодою з метою її про­гнозування та передбачення несприятливих атмосферних явищ. У стародавньому світі люди мало знали про особливості формування погоди.





Колись люди поклонялися Сонцю як божеству. Бог Сонця вважався наймогутнішим, тому що дарував людям світло, тепло та багатий врожай. Давні єгиптяни будували піраміди, верхівки яких були спрямовані до бога сонця Ра. А давні індіанці – ацтеки – вірили, що їхній бог сонця Уіцилопочтлі вказав їм місце, де слід будувати столицю.









В скандинавській міфології

Тор був богом Грому.

Вікінги поклонялися богу грому Тору.

Його дуже шанували у Скандинавських

країнах. За переказом, цей бог мав руду

бороду і величезний молот, яким він

висікав блискавки


Єгипетського бога

сонця Ра зображували

з головою сокола.


Як ураган отримав свою назву?

В давні часи на території сучасної Центральної Америки, де часто вирували урагани, жили люди племені майя. Припускають, що одним із верховних божеств у них бог штормів та буревіїв Уракан, на честь якого і названа одна із природних стихій.


Індіанці Північної Америки вважали буревісника божественним створінням. Деякі племена поклонялися високим дерев’яним статуям цього

птаха, щоб його дух дарував їм дощ для посівів.


Дерев’яна статуя буревісника, якій поклонялися американські індіанці.

Я
ким чином люди у давнину викликали дощ?

Для цього африканські шамани – знавці релігійних обрядів і чаклуни – виконували спеціальний, відомий лише їм танок. Вони гриміли брязкальцями, свистіли та завивали, імітуючи вітер, а іноді бризкали водою на землю. У деяких країнах танок дощу виконують і сьогодні.

Шаман виконував танок дощу у спеціальному вбранні.

Свої спостереження люди передавали у вигляді прикмет, прислів'їв тощо





За календарем, зима починається 1 грудня. Однак астрономи вважають початком зими 22 грудня — день найдовшої ночі в році, коли Сонце вступає по небес­ній екліптиці (видимий по небу шлях Сонця) у сузір'я Козерога. А в природі зима настає в різний час: іно­ді задовго до астрономічної й навіть календарної, іноді пізніше, навіть у січні. Для рослин зима приходить із холодами. Для тварин — як для кого: для одних з холо­дами, для інших зі снігом, а для деяких вона почалася ще восени. Загалом, можна сказати, що для птахів і зві­рів початок зими — початок браку кормів, для інших тварин — початок холодів. І звичайно, на півночі зима завжди починається раніше, на півдні — пізніше.

Як ми вже знаємо, перші морози — ще не прикмета зими. Нерідко після них теплішає. Сніг випав, полежав кілька днів — і станув, і знову мрячить осінній дощик.




Більш надійна прикмета зими — міцний сніговий по­крив і замерзлі водойми. Однак буває, що вже замерзли болота й ставки, а снігу досі немає. Утім, і водойми замерзають не водночас. Навіть в одній і тій самій міс­цевості, у той самий рік. І тільки коли затягаються льо­дом усі водойми й лягає міцний сніговий покрив, мож­на вважати, що настала зима. У народі кажуть: «Зима стала, коли ріки стали й сніг випав», «Зими нема, поки санний шлях не встановиться». Слідом за випаданням снігу починаються зимові заметілі, які в Україні нази­ваються «завірюхи», «віхоли». На Чернігівщині кажуть: «То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха».

Метеорологи ділять зиму на два періоди: «м'яка зима» — від початку міцного снігового покриву до серед­ини січня, і «холодна зима» — від середини січня до по­чатку весни. Цей розподіл умовний, і він не обов'язково відбиває особливості зимової погоди. «М'яка» зима може виявитися значно більш морозною, ніж «холодна», а в дні «холодної» зими інколи стоїть ледь не суцільна відлига. У народі м'яку, мінливу, із частими відлигами зиму нази­вають «зима квола», «зима сирітська», «незначна». А про сувору й холодну зиму кажуть: «Зима строга або довга».

На календар народ особливо не зважає, і коли по­мітить, що місце сходу сонця над обрієм спочатку ніби припиняється (22—23 грудня), а потім починає відхо­дити із заходу до сходу й усе вище й вище піднімаєть­ся опівдні над обрієм, що вже помітно 25 грудня (на Спиридона-сонцеворота), то говорять, що «сонце на літо пішло, а зима на мороз».

За давнім, яке не віджило ще й дотепер, народним повір'ям, сонечко в цей день виряджається у святко­вий сарафан, надягає на срібне волосся золотий ко­кошник і сідає у свою колісницю, запряжену трій­кою коней: срібним, золотим та алмазним, кру­то повертає їх на літню пору — із зими на літо. Уважається, що зі Спиридона-сонцеворота й до Нового року дня додасться «на курячий крок», а то й менше — «на гусячу лапку».

Радіючи перемозі джерела світла й те­пла над силами тьми й холоднечі, наші далекі предки в цей день повороту сон­ця розпалювали на його честь багаття, співали обрядових пісень;

Спиридон -святоворот

Стоит прямо у ворот.

Колесо в руке несет,

Красно солнышко зовет,

Ко святой Руси ведет...

Разгорайся, солнце красно,

Ты на свете не погасло!

А старі помічали, що коли в Спиридонів день соне­чко з'явиться на обрії та заграє, то на різдвяних свят­ках бути веселим дням. А якщо до 16 грудня буде ви­сіти на гілках дерев іній, то святки будуть на Русі не тільки ясними, а й теплими, незважаючи на те що «зі Спиридона-поворота зима й повернула на мороз». (за нашими спостереженнями 16 грудня інію на деревах не було, то і на святки було морозно)

Грудень не б'є рекордів із холодів і тільки зрідка буває морознішим від січня.

(грудень 2009 р. був значно теплішим від січня 2010 р.)

Мисливці ж помічали: від дня сонцестояння ведмідь у барлозі на інший бік завалюється. А молоді люди ла­мали гілки черемшини й ставили в банки з водою — за­гадували бажання: якщо пустить гілка листок на Різдво 25 грудня (7 січня) і зацвіте на Водохрестя 6 (19) січня, то бажання здійсниться.

Народ також помітив, що, коли на Спиридона-сонцеворота встановлюється постійний вітер одного напрямку, то він буде переважати до Сорока мучеників 9 (22) березня.

Перші закономірності таких періодів вивчив вели­кий мореплавець Колумб, який, перетинаючи океан, використовував стійкі вітри одного напрямку. Пізніше ці закономірності допомагали мореплавцям вітриль­ного флоту. Стійкість напрямку вітру вони звіряли за зірками. Промені зірок при вітрі навколо зірки неодна­кові. Вітер дме завжди з боку найдовшого променя, на­зустріч йому. Таким чином, моряки завжди знали про зміну напрямку вітру.

Найхолодніший місяць — серце зими, січень. Недарма існує приказка: «Січень тріскотить — лід на річці в просинь красить». Новоріччя — самий розпал зими. Попереду ще довгий строк панування білої чарівниці — два з хвостиком місяці. І хоч сонце на літо повернуло, зима однаково морозу хоче. І сніг все підвалює й підва­лює, що викликає в простого народу радість, тому що багатий зимовий покрив споконвіку вважають вісни­ком урожаю. Тому-то й стверджує прислів'я: «Сніг — селянське багатство». У народі вважали, що сухий, сніжний і морозний січень принесе гарний рік. (Січень такий і був,сподіваємося на гарний рік)




(Сніжний різдвяний день поблизу с. Подорожне)

Здавна в народі також примічали, яка погода сто­їть у великі свята: Різдво, Новий рік, Водохрестя. Так, ясний і сніжний різдвяний день обіцяв гарний урожай. (Саме таким і було Різдво цього року) Хлібороби вважали прогнозним для врожаю період з 25 грудня (7 січня) по 10 (23) січня. Було помічено, що іній 25 грудня (7 січня) і 10 (23) січня відповідає дощу близько 16—17 (29—30) травня, коли він найнеобхідніший культурним рослинам, а іній на 10 (23) січня обіцяє дощ 2—3 (15—16) червня, що становить 140— 145-денний період. (Сподіваємось, що прогноз справдиться і чекаємо дощу 15 – 16 червня)

Я
кщо іній спостерігається підряд кілька

днів з по­хмурим небом, збільшуючись із кожним днем, то через 142,5 дня варто чекати затяжних дощів і негоди при­близно

стільки ж днів. Осілий у ясну погоду іній є

на­дійною ознакою очікування дощу з грозової хмари че­рез 142,5 дня, причому такий дощ рідко переходить у затяжний з похмурим небом, а майже завжди супроводжується ясною, приємною погодою.

(Іній 3-4 березня,чекаємо грозового дощу 26 липня). Чимало цікавих прикмет дав нам Новий рік.

Селяни, які жили біля річок, помітили, що, коли на Новий рік місяць убуває — навесні не буде великої води; якщо ж місяць прибуває, то навесні буде багато води. Ще було помічено: якщо до Нового року біля стогів і огорож видуло сніг, то це на врожай, а якщо навалило снігу, то на неврожай.

На Водохреще наші предки завжди чекали водохрес­них морозів. І не лише чекали, а ще й аналізували, що відбувається.



(На Водохреще, не дивлячись на мороз і вітер, багато молоді купалися у ставку. Серед них і наш однокласник Корж Максим)


Протягом століть з'ясувалося, що коли тріскучий мороз, починаючи з Водохреща 6 (19) січня, стоїть 7 днів, то після цього тижня треба тиждень відлиги. І тоді піковий тиждень — Тимофіївські морози, як правило, завжди на 3—5 градусів холодніші, ніж на Водохреще. Але тримаються вони всього 2—3 дні, після чого встановлюються легкі морози. (Наші спостереження це також підтверджують)

Але на зміну злому січню приходить лютий-сніговій. По початку він майже не відрізняється від свого попе­редника: з такою ж холоднечею, з такими ж зоряними ночами.

Але в лютому налітають хуртовини й заметілі. Біла мітла замітає всі дороги, струменіє по землі люта поземка. Завіває, крутить, заносить лютий-сніговій. (Лютий був сніжний, але без великих заметілей). А в селянина не виходить із голови думка про весну: якою вона буде та коли настане. Є про що подумати! От чому лютневі прикмети найбільше спрямовані на передба­чення теплої пори року. Інтерес до лютневих прикмет був дуже великий, тому що за ними можна було довіда­тися, яким буде травень, а з ним селяни пов'язували надії на майбутній урожай.

Як і всі зимові закономірності прикмет грудня й січня, морозні сухі періоди лютого віщують жарку суху погоду травня. Якою буде весна в цілому визначали за Стрітенням 2 (15) лютого. Уважалося: коли на Стрітення встановиться відлига — весна буде рання й тепла, коли холоди повернуться — холодна: випадає в цей день сніг — на затяжну й дощову весну.(Зранку йшов невеликий сніг, а до обіду сонце, і мороз 9 градусів за Цельсієм). «Якщо на Стрітення сніг через дорогу несе — весна пізня й холодна».

А 24 лютого визначали погоду в травні й прогно­зувати літо — сухе або мокре. Старі стверджують, що, коли 24 лютого буде іній, (цього року інію не було) це вказує на Мокія мокрого 11 (24 травня). А прикмета на Мокія у свою чергу го­ворить: «На Мокія дощ, то й літо буде дощове». Такі дні, як 24 лютого, або періоди називають «сполученням точки погоди».

В Україні давно помітили: зима повинна закінчи­тися сильною нічною метелицею, щоб сніг позабивало в кожну щілинку. У народі про таку заметіль кажуть: «Зима заметіль шукає».

Загалом доводиться визнати, що й сьогодні лю­дина — «цар природи» — не владна над погодою. Їй залишиться лише, спираючись на джерело народної мудрості, доповнювати вже існуючу систему народної метеорології своїми прикметами.

Взимку 2008 - 2009 року ми спостерігали за цими прикметами, записували коли яка була погода, прогнозували. Але, на жаль, наші прогнози справдилися лише на 38 – 40 відсотків. Побачимо, що буде в цьому році.








...Густа завіса хмар над Гайдарами, що на Харківщині, і неприємне мрячіння дрібного дощу принесли добру звістку. Новий український синоптик Тимко II не побачив власну тінь. Це означає, що весна в наших краях буде ранньою і теплою. Отже, зимі вже недовго залишилося...

Тимко Другий — новий провидець

Цю новину, вже за традицією, передав харківським журналістам хранитель бабаків – синоптиків доцент Харківського національного університету імені Каразіна Віктор Токарський. Точність цього прогнозу стане перевіркою на професійну придатність юного синоптика. Як і обіцяв пан Токарський, найперший погодний віщун Тимко після зразкової п’ятирічної служби у віці десяти років вийшов на заслужений відпочинок. Підшукати йому заміну було непросто, адже кандидат повинен мати не лише яскравий талант прогнозиста, а й вроджений шарм телезірки. Зрештою переміг у кастингу зовсім молодий бабак, якому навесні виповниться лише рік. Пощастило обранцю долі ще й тому, що десь за місяць до свята він несподівано прокинувся і по – справжньому не змикав очей до «виходу в ефір». Тож звірка навіть будити не довелося!

Новий синоптик із Гайдарів успадкував не лише титул і славу свого попередника, а й брендове ім’я Тимко. Правда, з приставкою II. Віщуна вже за усталеною традицією прийняли до лав студентів, одягнувши мантію, й обіцяли одружити наступного лютого. Подарунків цього року теж не бракувало. Йому вручили сопілку, щоб легше було свистіти, і стипендію, аби не відволікався від служби на земні турботи. Народився Тимко II у бурлуцьких степах, де зараз створюють Національний парк «Східний степ». Уже четвертий на Слобожанщині. За словами Віктора Токарського, започатковане свято бабака відіграло тут неабияку роль.

А Мишко своє слово ще скаже . У Львові донедавна День бабака теж відзначали 2 лютого. Проте цьогоріч вирішили відійти від американської традиції й перенесли бабаче свято на Стрітення, 15 лютого. У Львівському міському еколого – натуралістичному центрі, де мешкає прогнозист Мишко, зауважують, що прикмети святкування Дня бабака збігаються з традиційним українським святом Стрітення. «Цьому є логічне пояснення. Адже і Різдво ми святкуємо за новим стилем, тобто на два тижні пізніше, ніж католики. І свято Стрітення також припадає рівно через два тижні після Дня бабака, — зазначає директор Львівського міського дитячого еколого –натуралістичного центру Ігор Антахович. - Звичайно, можна будити бабака і 2 лютого, підтримуючи американську традицію, як це роблять харків’яни, але цього року нам хочеться відродити своє свято, одним із головних дійових осіб якого звичайно буде і наш львівський бабак Мишко».

КОМЕНТАР ІЗ ПРИВОДУ

Як свідчить статистика, прогнози бабаків часто не справджуються: скажімо, передбачення американського Філа, які фіксують із 1886 року, збулися лише в 39% випадків.


От що говорить Микола Макарчук, професор, завідувач кафедри фізіології людини та тварин біологічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка:

- Я, чесно кажучи, ставлюся дуже скептично до таких прогнозів. Насправді тварини, які впадають у зимову сплячку, можуть кілька разів упродовж зими просинатися, відчуваючи тепло, а потім знову засинати. Так тварини можуть відчувати певні зміни погоди. У народі існує багато прикмет щодо цього: ластівки низько літають — це на дощ, а кіт дряпає підлогу — буде вітер. Але це стосується короткострокових прогнозів. Щодо довготривалих, то я б не був такий певний. Просто люди люблять традиції, які роблять їхнє життя не таким сірим. І в цьому нічого поганого нема. Але я як науковець не маю даних, що «бабачим прогнозам» можна стовідсотково довіряти.

Отож щороку зранку 2 лютого в Панксатоні збираються тисячі глядачів і чекають, яку погоду напрогнозує Філ цього разу. Рівно о 7.25 бабака витягають із нори, і він робить свій прогноз: якщо звірок бачить свою тінь, то лізе спати назад до нори — отже, ще шість тижнів пануватиме зима. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні й не вертається до нори — бути ранній весні.





Наукові дослідження нижніх шарів атмосфери розпочалися тільки наприкінці XIX ст. і здійснювалися за допомогою повітряних зміїв. Пізніше був винайдений аеростат, кулі-зонди та радіозонди. Їх піднімають на потрібну висоту за допо­могою аеростата. Це дає змогу визначити силу і напрямок вітру, тиск і вологість. Радіозонд фіксує елементи погоди та передає сигнали на наземні метеорологічні станції за допомогою супутників. Зондування атмосфери називається аерологічними спостереженнями.




Мал. Зонд (а), супутникова антена (б)


Перші інструментальні спостереження. Такі спостережен­ня за погодою стали можливими в середині XVII ст., коли були винайдені барометр і термометр. Понад сто років тому були складені приземні карти погоди. Нині інформацію про погоду збирають наземні метеорологічні станції, а також радіолокатори і космічні літальні апарати - су­путники. В кожній країні діє мережа станцій, які мають однотипне обладнання, працюють за єдиною програмою і в узгоджені строки. Мережі спостережень окремих країн є складовими глобальної (планетарної) системи Всесвітньої служби погоди (ВСП).

Метеорологічні спостереження – це спостереження за погодою біля поверхні землі: хмарність, явища погоди (сніг, дощ і т.п.), напрямок і швидкість вітру, видимість, температуру, вологість, тиск і т.д.

Повсюдно використовується інформація, одержувана від метеорологічних супутників. Аналіз цього матеріалу дозволяє виявити на картах погоди великі атмосферні утворення: повітряні маси, їхні фронти розділу, циклони й антициклони, з рухом і еволюцією яких пов’язані основні зміни погоди.

(див. додаток «Карта погоди»)

На сьогоднішній день великими зональними центрами вся метеорологічна і аерологічна інформація збирається й обробляється на потужних комп’ютерах. За допомогою відповідних програм машина складає всілякі синоптичні, аерологічні, супутникові карти погоди. Крім того, за допомогою комп’ютера створюються прогностичні карти погоди, на яких нанесене майбутнє положення баричних систом, фронтів, опадів, небезпечних явищ погоди, ймовірних температур і т.д. на добу, дві – до тижня.







( Прогнозування погоди в Світловодській гідрометеообсерваторії)


Ці методи дають уявлення про загальне тло погоди, що деталізується синоптиком для місцевих умов ( близькість морів, великих річок, промислових об’єктів з їх димами і теплом і т.д.) Аналізуючи реальне і майбутнє положення синоптичних процесів на цікавлячій території, синоптик складає прогноз погоди на цікавлячий споживача термін.

Точність усіх прогнозів у межах періоду, на який вони складаються, убуває з часом. У середньому з 100 короткострокових прогнозів погоди чи довгострокових прогнозів малої «завчасності» виправдовуються більш 80 прогнозів. Основна причина найбільш великих помилок – неточності в розрахунках баричного поля, напрямків і швидкості переміщення циклонів і атмосферних фронтів, а також їхньої еволюції; ці помилки обумовлені недосконалістю застосовуваних методів ( мінлива екологія, постійне забруднення атмосфери, загальне потепління на планеті і ін..), відсутністю достатньої інформації з океанів і малонаселених територій, особливо ж з високих шарів атмосфери. Методи довгострокових прогнозів погоди великої

«завчасності» знаходяться в постійній розробці, а самі прогнози ще не мають потрібної якості. Досить точний довгостроковий прогноз погоди – одна з найскладніших задач людства.

На метеорологічних станціях спостереження за погодою ведуться постійно, але вся інформація збирається кожні три години: в 0 годин, о 3-й, 6-й, 9-й, 12-й,15-й, 18-й та 21-й годині. Опади, хмари і хмарність, напрямок і силу вітру, грози та інші атмосферні явища позначають у щоденнику погоди загальноприйнятими умовними знаками.

Прогнози погоди складають на незначний строк - від 1 до 4 днів, середній - 4 -10 днів та на великий період часу - місяць, сезон. На жаль, довгострокові прогнози погоди часто неточні, тому вчені шукають нові методи таких прогнозів.

На підставі проведених спостережень та аналізу зібраної інформації складають карти погоди, які називають синоптичними.

Синоптичні карти - це географічні карти, на яких позначені метеорологічні станції, а навколо них цифрами і значками нанесені результати спостережень за погодою за певний строк. Вони відображають реальний стан атмосфери.

Аналізуючи карти, отримують важливі відомості про місцерозташування різних повітряних мас, циклонів і антициклонів. За ними визначають розвиток атмосферних процесів на майбутнє, намічають шляхи зміни погодних умов на найближчий час. Прогнози погоди для території України забезпечує Державний комітет з гідрометеорології.

В Кіровоградській області метеорологічні станції розташовані в містах Кіровограді, Новомиргороді, Бобринці, Гайвороні, Знамянці, Долинській, Помічній. В місті Світловодську знаходиться гідрометеорологічна лабораторія.


Ми побували на екскурсії в Світловодській гідрометеорологічній лабораторії та гідрометеорологічній обсерваторії. Станція відкрита в 1957 році з метою ведення метеорологічних спостережень та прогнозування погоди для Кременчуцького водосховища. Під час екскурсії розвивали вміння спостерігати за явищами природи, пояснювати їх особливості; удосконалювали навички фіксування і оформлення результатів спостережень; вчилися користуватися метеорологічними приладами.



(Мерзлотомір показує на скільки (Росограф показує чи є роса)

промерзла земля)





(Опадомір, вимірювання проводять кожні 6 годин)
(Вимірювання температури на

поверхні ґрунту)




(Проводяться спостереження за наявністю інію, ожеледо – паморозними явищами)








(басейн, 2 м глибиною. Проводяться спостереження кожні 6 годин за випаровуваністю води (влітку)


( Психрометрична будка. Прилади для вимірювання температури повітря, вологості повітря –термометри та гігрометр)





(Актинометричні спостереження за сонцем. Піранометр датчик – самописець вимірює і фіксує кількість прямої сонячної радіації)




( Піранометр – фіксує кількість розсіяної радіації)





(Геліограф –фіксує скільки часу в день було сонце)




Довгострокові прогнози є спеціалізованими. Короткострокові прогнози – це прогнози загального користування. Їх складають переважно для населення. Останнім часом складають біометеорологічні прогнози, щоб вчасно попереджати населення про несприятливий вплив атмосферних процесів на самопочуття.

Є люди,яких називають людьми – барометрами, або метеозалежними. Вчені вважають, що метропатія – щось схоже на…алергію на атмосферні явища. В такі дні погано почувають себе люди зі зниженим імунітетом. Вони не можуть швидко адаптуватися до змін в природі. До речі, метеозалежність не хвороба, а симптоми неблагополуччя в організмі. За спостереженнями лікарів, люди – барометри – це ті, у яких є проблеми з ...

- тиском та судинами;

- дихальною системою;

- суглобами;

- ті люди,які перенесли операції, та травми (переломи кісток)

Третина людей – барометрів – чоловіки. Інші метеопати- жінки та діти.

Вчені дають поради таким людям, як уникнути погіршання свого здоров’я та справитися зі змінами погоди.





Виготовлення моделі барометра і спостереження за зміною атмосферного тиску

При спостереженні вдома за зміною погоди і якщо немає барометра, то модель барометра можна виготовити самостійно. А потім проводити спостереження за зміною атмосферного тиску. Для цього знадобляться скляна банка об'ємом 3 л, повітряна кулька, загострена з одного краю соломинка, скотч, аркуш картону, нитки або шпагат чи бинт.

1. Зрізати з повітряної кульки горловину так, щоб можна бу­ло кулькою закрити отвір банки. Після цього туго зафіксувати її за допомогою ниток, шпагату чи бинта. Простежити, щоб гумова плівка над отвором банки мала рівну поверхню. Тоді повітря не зможе вийти з банки чи надійти в неї у разі зміни атмо­сферного тиску.

2. Загострену з одного краю соломинку та аркуш карто­ну закріпити на банці за допомогою скотчу так, як показано на малюнку. Злегка загостреним кінчиком соломинка має торкатися картону. У місці їхнього дотику зробити по­значку.

3. Протягом тижня спостерігати за соломинкою і за гумо­вою плівкою. Відхилення загостреного краю соломинки від позначки на картоні свідчитиме про зміну атмосферного тиску. Так, коли загострений край соломинки зміститься вище початкової позначки, це означатиме, що атмосферний тиск зріс, порівняно з днем початку досліду. Гумова плівка при цьому ввігнеться всередину банки . І навпаки, якщо загострений край соломинки опуститься нижче початкової позначки, то це вказуватиме на зниження атмосферного тиску порівняно з днем початку досліду. Гумова плівка при цьому вигнеться назовні .

(див. Додаток «Модель барометра»)


Самостійне тривале спостереження за погодою.

Багато учнів нашого класу цікавляться спостереженнями за погодою, прогнозуванням її. Навіть в домашніх умовах, без географічного майданчика це нескладно зробити.

Для цього використовуємо тер­мометр для вимірювання температури повітря, барометр (мо­жна саморобний), флюгер ( може бути само­робний млинок або його виготовляємо із клаптя легкої тканини, прикріпленої до жерди­ни з позначенням сторін світу), скляна банка об'ємом 1 л, мірна посудина.

Скляну банку, яка слугує опадоміром, ставимо на відкритому місці. Якщо за час проведення спостереження пройде дощ, виміряємо (у мл) об'єм води, що зібралася в банці. Для цього користуємося мірним посудом. Площа отвору банки становить 41,8 см². Ділимо об'єм зібраної води на це число і взнаємо, скільки опадів (у мл/см²) випало.

Вологомір, який заміняє нам гігрометр (прилад для визначення ста­ну насичення повітря вологою), ми виготовили з великої сосно­ву шишки і прикріпили до однієї з її лусочок суху стеблину. Дія приладу ґрунтується на властивості шишок стулювати лусочки перед дощем (коли висока вологість повітря) і розкривати їх у суху погоду. За дві-три години перед дощем лусочки щільно стуляться і стрілка-стеблина покаже на дощ.

Щодня відмічаємо у щоденнику погоди температуру повітря, вимірюючи її вранці, в обід та ввечері. Намагаємося в усі дні ро­бити це в один і той самий час.







Саморобний опадомір Саморобний гігрометр

Прогноз погоди набуває більшої точності, якщо різноманітні ознаки підтверджують один одного. Спостереження за погодою допомагають нам зрозуміти причини її змін і взаємозв’язків між окремими її компонентами, а також її вплив на розвиток рослин, на тваринний світ і на різні сфери практичної діяльності людей.


Повітря - надійний захисник Землі

Повітря погано проводить тепло. Переконатися у цьому нам допоможе дослід. Візьмемо дві скляні банки місткістю 0,5 л. Одну постави­мо на залізну суцільну підставку (див додаток «Виявлення здатності повітря проводити тепло»

мал. а), іншу підвісимо до лабораторного штатива, як показано на малюнку б. Обидві банки одночасно наповнимо гарячою водою однакової темпера­тури. Через 15-20 хвилин поміряємо температуру води в обох банках. У другій банці температура води буде вищою. Це доводить, що повітря - поганий провідник тепла. Під час досліду ми також пе­реконалися, що залізо добре проводить тепло.

Наша планета, як і будь-яке нагріте тіло, охолоджуючись, теж віддає тепло. Це означає, що земля, вода річок, морів та океанів віддають своє тепло менш нагрітому повітрю. Те, що повітря погано проводить тепло, має велике значення для Землі. Нам відомо, що зміна дня і ночі на планетах супроводжується змінами температури. На Землі різниця між денною і нічною температурами набагато менша, ніж на інших планетах. Це тому, що сильним коливанням денної та нічної температури перешкоджає повітря.

Отже, повітря як поганий провідник тепла захищає нашу планету від перегрівання влітку та надмірного охолодження взимку


Як живі організми пристосувалися до зміни погоди та умов існування


Умови існування живих організмів - це наявність води, світла, тепла, повітря, продуктів живлення. У нашій місцевості ці умови змінюються зі зміною пір року. До несприятливих умов існування взимку рослини нашої місцевості готуються заздалегідь. У них опадає листя, восени зменшується, а взимку і зовсім припиняється надходження води та поживних речовин з ґрунту. Коли починається весна і знову стає тепло, віднов­люється вбирання корінням води та поживних речовин, з'явля­ються молоді листки і рослина активно росте та розвивається.

А в таких рослин, як сосна і ялина, виробилось інше присто­сування до умов існування в холодну пору. Їхнє листя перетво­рилося на вузенькі голки - хвою.

Готуються до зими і тварини. Це проявляється в утепленні хутра, запасанні жиру. Комахи, змії, жаби, ящірки взимку перебувають у стані заціпеніння.

Для життя рослинам і тваринам потрібна вода. В посушливих місцях планети - пустелях - води дуже мало. Але і там живі ор­ганізми пристосувались до умов існування. Наприклад, стебло кактусів м'ясисте і товсте, щоб утримувати воду, а колючки на ньому - це видозмінені листки, які випаровують зовсім мало вологи.

Тварини, які мешкають у ґрунті, пристосовані до життя в умовах недостатньої кількості світла.

Території поблизу екватора - це найтепліші райони нашої планети, де завжди тепло і часто випадають дощі. Тому рослини тут ростуть швидко й густо.

Найхолоднішими місцями планети є Північний та Південний полюси. Небагато тварин змогли пристосуватися до постійного холоду і оселитися тут. Так, Південний полюс - це батьківщина пінгвінів, яких надійно захищають від низьких температур щільне пір'я з пухом і жир . Кити й тюлені - теж меш­канці полюсів. Людині важко пристосуватися до постійного жит­тя в умовах полюсів. Туди приїздять лише вчені проводити свої дослідження.


Дослід. Вплив температури на розвиток рослин


Ми взяли по 30 насінин квасолі або пшениці. Розділили їх на дві гру­пи. Насінини кожної групи розмістили у тарілці на вологій марлі або фільтрувальному папері. Першу групу насінини розмістили у теплому місці. Другу - в холодному і почекали 3-5 днів. Стежили за тим, щоб марля або фільтрувальний напір постійно залишались вологими.

Насінини першої групи швидше проросли і були сильними, а другої більша половина насінин тільки почала накльовуватися, а інші залишилися такими ж. Отже, для розвитку рослин потрібне тепло.


Дослід . Вплив вологості на розвиток рослин

Ми взяли по 30 насінин квасолі або пшениці. Розділили їх на дві гру­пи. Насінини кожної групи розмістили у тарілці на вологій марлі або фільтрувальному папері. Марлю або фільтрувальний папір для першої групи насі­нин змочили водою, а для другої — залишили сухими. Зачекали 3-5 днів. Стежили за тим, щоб марля або фільтрувальний папір для першої групи насінин постійно залишались вологими. Перша група насінини – проросла, друга – ні.

- Вологість середовища впливає на розвиток рослин, без води рослини не ростуть.

Дослід . Вплив освітлення на ріст рослин


Ми взяли по 20-30 проростків квасолі або пшениці. Розділили їх на три групи. Проростки кожної групи розмістили у тарілці на вологій марлі або

фільтрувальному папері. Першу групу проростків розмістили у темному місці, другу – у яскраво освітленому місці, а третю розмістили так, щоб світло падало на неї лише з одного боку. Зачекали 3 – 4 дні. Стежили за тим, щоб марля або фільтрувальний папір постійно залишались вологими. Найкраще себе почували проростки другої групи, були зелені і росли, проростки першої групи – пожовтіли, третьої групи – половина як у першій групі - пожовтіли, а друга половина були такими, як у другій групі – зеленими і розкішними.

Світло потрібне для росту рослин.


Чому під час дощу черв'яки виповзають на поверхню землі?

Що ми приготували для досліду:

- півсклянки камінчиків для акваріума;

- землю;

- земляних черв'яків;

- склянку;

- банку.

Що робили?

Налили води в склянку з камін­чиками, поки вони не покрилися водою.

З’явилися буль­башки повітря і пізніше перестали виходити.

Налили води в банку із землею і черв'яками, поки вода не вкрила всю землю.

Що вийшло?

Бульбашки повітря протягом короткого часу виходять із камінчиків і із землі. Черв'яки вилазять на поверхню.


Чому?

Вода витісняє повітря із порожнин у камінчиках і в землі, тому ми бачимо бульбашки повітря, що підіймаються з води. Черв'яки вилазять назовні, тому що їм бракує кисню в ґрунті. Коли йде сильний дощ, часто на поверхні землі можна бачити черв'яків — вони вилазять назовні у пошуках кисню.





Як вода захищає рослини від низьких температур?

Що ми приготували для досліду:

- два термометри;

- алюмінієву фольгу;

- паперові серветки;

- два блюдця;

- холодильник.

Що робили?

Згорнули фольгу так, щоб вона могла слугу­вати футлярчиком для термометра. Вклали кож­ний термометр у футляр так, щоб кінець його за­лишався зовні.

Загорнули кожний фут­ляр у паперову серветку.

Один із обгорнутих футлярів змочили водою. Стежили, щоб вода не потрапила всередину.

Поклали термометри на блюдечка й поставили їх у морозилку.

Через дві хвилини порівняли показники термометрів.

Стежили за показниками термометрів кожні дві хвилини протягом десяти хвилин.

Що вийшло?

Термометр, що знаходиться у футлярі, обгорнутому вологою сер­веткою, показує вищу температуру.


Чому?


Замерзання води у вологій серветці супроводжується виділенням теплової енергії. Як очевидно з показань термометрів, тепло, що виділяється, нагріває навколишній простір. У такий спосіб можна захистити рослину від низької температури, поливаючи її водою. Проте цей метод непридатний, коли заморозки тримаються досить довго або коли температура опускається нижче рівня замерзання води.




Погода викликає у людини різне самопочуття, різний настрій. Дійсно, дивлячись на ці три різні світлини, по різному себе почуваєш, різні емоції вони викликають, різний душевний стан.









А як же погода впливає на почуття художників, письменників, поетів? Нам вдалося знайти цікаву статтю



«... геніальні письменники, споглядаючи життя людей і при­роди та змальовуючи його перед нами, підіймалися над служ­бовою роллю літератури. Такий був Шекспір.»

М.Добролюбов

« В епосах народів, у творах прозаїків і поетів можна знайти описи грози й бурі, боротьби тепла й холоду, коли змінюються пори року, картини повені й посухи, «злого» й «доброго» неба. За літературною традицією все це розглядається як емоційний фон, що характеризує на­строї героя чи передбачає хід подій. У шекспіровських пейзажах є яск­раве і радісне - «... ранок в мантії рожевій ступає по росі верхів'їв східних», є й похмуре — «у небі тиша, хмари нерухомі, безмовні вітри і земля внизу, як смерть спокійна» («Гамлет»).

У пошуках правильного тону режисер Г.Козинцев у кінофільмі «Гамлет» переніс на екран грізну силу морського простору, важке низьке небо, справедливо вважаючи, що «тільки в природі можна знайти ключ до перевтілення шекспірівських слів у зорові образи». Пейзаж, який відпо­відає інтонації оповіді, подається автором (буря в «Королі Лірі») чи про нього говорять дійові особи (про холод ночі, пориви сильного вітру, захід місяця в ніч убивства короля Дункана чи про ніч перед появою привида батька Гамлета).

Однак не завжди опис явищ погоди є лише художнім прийомом ав­тора. Часто в таких описах можна виявити достовірні факти, цікаві для метеоролога або гідролога. Нагадаємо знаменитий опис повені, пода­ний О.Пушкіним у «Мідному вершникові», або вірш англійського поета XIX ст, П.Б.Шеллі «Хмара», де описаний кругообіг води в природі.

Ми спробували вивчити описи погоди у творах Шекспіра за Окс­фордським повним зібранням творів та російським перекладом і прий­шли до висновку, що в англійському оригіналі іноді дається точніший опис, ніж у перекладі. Наприклад, Шекспір описує хмару, подібну до «фортеці з вежечками» («Антоній і Клеопатра»), в російському пере­кладі, ця хмара подібна до «фортечної стіни»

Як відомо, у метеорології один із видів хмар, провісників грози, — високі купчасті вежоподібні.

У сімейно-побутових комедіях Шекспіра (у «Віндзорських жартівни­цях», «Приборканні непокірної», «Багато галасу даремно») майже не зоб­ражені явища погоди. Створюється враження, що мікросвіт комедійного людського побуту відрізняється від макросвіту історичних хронік і високих трагедій ще й тим, що в ньому, як правило, нема численних описів явищ погоди.

Розглянутий матеріал дає можливість окреслити три групи описів погоди:

1) достовірні, зареєстровані в літописах;

2) достовірні за їх науковою точністю;

3) ті, що створюють емоційний фон (поетичні). Наводимо приклади.

И ветры нам напрасно пели песни.

В отместку подняли они из моря

Зловредные туманы. Те дождем

На землю пали. Реки рассердились

И вышли, возгордясь, из берегов.

С тех пор напрасно тянет вол ярмо,

Напрасно пахарь льет свой пот: хлеба

Сгнивают, усиков не отрастив.

Пусты загоны в залитых полях.

(«Сон літньої ночі»)

П'єса «Сон літньої ночі» датована 1595 р. За літописами, в 1954 р. від початку травня до 25 червня йшли рясні дощі, загинули зернові.

У п'єсі «Антоній І Клеопатра» (1607) згадується дуже глибокий сніг, а в «Коріолані» (1607 - 1608) — вогнища на льоду. З літопису дізнаємо­ся, що в 1607 - 1608 рр. в Англії була дуже холодна зима. Сильні морози зареєстровані з 5 грудня до 14 лютого. Замерзла Темза, і на льоду роз­палювали багаття. 16 січня почався небачений снігопад. Снігу прибувало щодня до 12 березня, ішов він і в квітні, замети збереглися до кінця травня

Перед тим, як наводити приклади другої групи, доречно згадати про рівень метеорологічних знань в епоху Шекспіра (1564 - 1616). З 1474 до 1650р. 156 разів була видана латинською мовою «Метеорологіка» Арістотеля. Шекспір, який володів латиною, міг ознайомитися з текстами трьох книг цієї праці. Від кінця XIV ст. до початку XVII ст., передбачаючи погоду, спиралися на астрологію. У календарі на 1595 р. вміщувалися вдалі прогнози погоди, які прославили німецького астронома І.Кеплера. Широко використовувалися народні прикмети про погоду. В Англії їх зібрали й видали у збірнику «Правила пастуха з Бенбері» (1744 р.) і, як зазначає відомий радянський метеоролог професор А.Хргіан, «під багатьма з них міг би підписатися і сучасний метеоролог - уважне спос­тереження за небом дало можливість його авторам зробити висновки, які сьогодні с наслідком дуже складної теорії».

У твори Шекспіра ввійшли прикмети погоди, пов'язані з виглядом неба і спостереженням за вітрами.

В утомі золоте спочило сонце,

Й вогнистий слід ясної колісниці

Віщує нам на завтра гожий день

(«Річард III»)

У «Зимовій казці» знаходимо вказівку на те, що про вітер можна судити за пушинками, які летять. У «Королі Лірі» є згадка про флюгер (півень погоди). Багато прикмет погоди пов'язані з астрологією. Вони, безсумнівно, є даниною забобонності того часу.

Криваві роси, вогнехвості зорі.

На сонці — плями; і вогке світило

Яке державою Нептуна править,

На пітьму хворіло, мов Суд настав.

Подій жахливих, лютих ті ж прикмети.

Що вісниками долі мчать, прологи,

Що знаками віщують майбуття,

Явили небо і земля разом

І одно земцям всім та землям нашим.

(«Гамлет»)

Багато прикладів третьої групи. П'єси, трагедії, хроніки й сонети на­сичені порівняннями, пов'язаними з явищами погоди. Вік людини упо­дібнюється до пір року (сонет 12), страждання розлученого з коханою передаються як страждання від холоду зими, суму та пустки, навіяних груднем (сонет 97), пролиті героєм сльози збільшують кількість ранко­вої роси і навіть хмар («Ромео і Джульєтта»).

Отже, значний інтерес викликають прикмети перших двох груп, які свідчать про те, що і твори художньої літератури можуть бути джерелом інформації про погоду минулих епох.

На закінчення хотілось би навести слова Г. Козинцева, великого знав­ця творчості Шекспіра: «Апокаліпсичні сцени ІІІекспіра ми звикли ро­зуміти як особливу образність: у дні катастроф з'являються якісь дикі чудовиська, звірі виповзають із барлогів. Однак недавно я прочитав: після ядерного вибуху риби викидалися на береги і за допомогою плавців пересувалися по кущах, а птахи виривали сховища глибоко в землі... У 1963 р. мешканці острова Ніїдзіма впіймали морське чудовисько— не­бачену глибоководну рибу шестиметрової довжини. Через два дні після того відбувся землетрус. Наша доба переглядає поняття «фантастично­го», іноді воно виявляється дуже натуралістичним...» Думаємо, що людству, яке бореться за виживання, не вистачає Шекспіра для того, щоб зобразити жахливі наслідки ядерного безумства.





Людина може на короткий час свідомо змінювати погоду. Так, за допомогою технічних засобів можна розсіяти тумани і хмари, розбити градову хмару, послабити несприятливу дію урагану, пилової бурі, знизити чи підвищити температуру. Завдяки додатковому нагріванню повітря або за допомогою сухого льоду можна звільнити аеропорти від туману. А ввівши в хмару кристали вуглекислоти чи йодистого срібла можна розсіяти переохолоджені хмари і запобігти небезпечному для господарства граду.


Використана література:

1. Енциклопедія екології для дітей «Світ довкола нас». Київ, 2005рік
   

2. Популярна енциклопедія «Дітям про все на світі». Белкар - книга, 2005 рік
   

3. Велика книга знань. Київ, 2007 рік
   

4. О. Шатохіна. «Ігри та забави для світлої голови». Київ, 2005 рік
   

5. Р.В. Шаламов. «Природознавство». Харків, 2002 рік
   

6. М.І. Майхрук. «Я і Україна». Тернопіль, 2005 рік
   

7. М.О.Володарська «Дитяча енциклопедія» Харків, 2002 рік
   

8. Г.Скарлато «Захоплююча географія» Київ 1998 рік
   

9. В.С. Албун «Природознавство» 6 клас 2006 рік
   

10. Велика ілюстрована енциклопедія географії. Київ «Махаон – Україна» 2006 рік.
    

11. Журнал «Натали» липень 2005р.
    

12. Інтернет