В. В. Морозов гіс в управлінні водними І
Вид материала | Документы |
Содержание2. Впровадження гіс в сільському господарстві перехід до комп'ютерних технологій в землекористуванні 2.2. Використання ГІС-технологій для управління в сільському і водному господарстві |
- Реферат з курсу " Моніторинг навколишнього середовища" на тему : " Роль Геоінформаційних, 108.05kb.
- Реферат з курсу " Моніторинг навколишнього середовища" на тему : " Роль Геоінформаційних, 114.55kb.
- «Організаційно-економічний механізм управління водними ресурсами в Україні», 405.65kb.
- Сучасний етап розвитку національної економіки характеризується динамізмом та якісними, 31.43kb.
- В. Литвинов: аналіз картографічного забезпечення для створення гіс, 177.12kb.
- Д. А. Морозов морозов Д. А., старший преподаватель кафедры государственного строительства, 88.13kb.
- Системні перетворення в управлінні підприємствами на основі реінжинірингу бізнес-процесів, 36.42kb.
- Рахунки, відкриті в головному управлінні Державного казначейства України в Київській, 250.3kb.
- Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Херсонській області 26., 90.43kb.
- Головне управління юстиції у Рівненській області Координаційна рада молодих юристів, 81.13kb.
2. ВПРОВАДЖЕННЯ ГІС В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
ПЕРЕХІД ДО КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ
2.1. Переваги сучасних засобів побудови ГІС
Впровадження інформаційних технологій (ІТ) в сільському господарстві починається з перепису існуючих природних і виробничих ресурсів, створення бази даних (БД).
Основним ресурсом в сільському господарстві є земля. Тому БД в сільському господарстві будуть завжди мати просторовий характер. Безумовно, можливо традиційно перенумерувати поля, ділянки, водогосподарські системи мережі споруди і вести БД їх характеристик в табличному виді і на папері. Межі ділянок можливо закріпити на карті, схемі та використовувати їх за призначенням.
Але, чи багато корисної інформації можливо вилучити з цієї технології? Безумовно, що внесення навіть нескладних змін в таку документацію вимагає багато ручної праці. З роками, чим довше ведеться така БД, тим більше накопичується в ній помилок, особливо, якщо правки вносять різні фахівці. В цьому випадку часовий і просторовий комплексний аналіз багаточисельних даних просто неможливий. Основною роботою стає тільки необхідність упоратися з безпомилковим веденням БД впродовж значного часу. Це внутрішні проблеми управління земельними ресурсами.
З іншого боку, сьогодні для всіх країн, які бажають вступити до Європейської Спільноти, існує обов'язкова вимога функціонування національної Єдиної адміністративно-управлінської системи (IACS), яка вміщує дані за всіма земельними ділянками і землекористувачами. Така система (IACS) є необхідною для ефективної реалізації програм субсидування сільгоспвиробників і контролю за використанням цих субсидій, сума яких по Євросоюзу складає десятки мільярдів євро.
В США велика кількість подібних та інших сільськогосподарських програм і проектів, що базуються тільки на використанні інформаційних технологій (ІТ), серед яких ключове місце відводиться ГІС – технологіям, активно реалізуються багаточисельними агентствами, які відносяться до Міністерства сільського господарства (USDA).
Впровадження комп'ютерних інформаційних технологій в землекористуванні і сільському господарстві дозволяє не тільки значно спростити ведення інформаційних БД і знизити вірогідність виникнення помилок, але і впровадити нові методи підтримки прийняття управлінських рішень на базі аналізу всіх даних, в цілому підвищити ефективність праці.
Враховуючи те, що вся інформація про ресурси сільського господарства (земельні, рослинні, водні ресурси) має просторову прив'язку, безумовно, що в якості базової інформаційної технології найбільш доцільно використовувати геоінформаційні системи (ГІС).
Головна перевага сучасних засобів побудови ГІС – в їх відкритості та сумісності з іншими інформаційними технологіями і системами обробки даних. Найбільш відомими у світі є ГІС-технології компанії ESRI (США). Масштабіруємість рішень ECRI дозволяє використовувати різні програмні продукти одного сімейства на різних рівнях управління і сільськогосподарського виробництва.
2.2. Використання ГІС-технологій для управління в сільському і водному господарстві
Передовий досвід, накопичений у США, Швеції, Шотландії, Росії, Нідерландах та інших країнах свідчить, що використання ГІС-технологій в сільському і водному господарстві можливе на рівні країни (державному, федеральному), на регіональному і місцевому рівнях, включаючи і використання ГІС в окремому, в т.ч. і фермерському господарстві. Але в любому випадку об'єктом управління завжди є система.
Враховуючи те, що задачі управління на всіх рівнях різні, відповідно розрізняються як використовуємі дані, так і засоби роботи з ними. При використанні програмних продуктів одного сімейства (наприклад, ArcGIS виробництва ECRI) забезпечується як вертикальна (між різними рівнями управління), так і горизонтальна (між організаціями одного рівня або між господарствами) сумісність даних і програмних продуктів.
2.3. ГІС для управління на державному рівні
На державному рівні управління актуальними є такі задачі:
-розробка науково-обгрунтованої сільськогосподарської і водогосподарської політики;
- ліцензування, стандартизація і контроль виробництва продуктів масового споживання;
- прогнозування валового збору різних сільськогосподарських культур та якості продукції;
- моніторинг природних, екологічних, еколого-меліоративних, еколого-економічних умов та використання земель;
- контроль інформації, яка надходить з регіонального та місцевого рівня.
Для вирішення вищеперелічених задач використовуються серверні програмні продукти типу ArcSDE та ArcIMS для підтримки централізованого реєстру земель сільськогосподарського призначення, баз даних господарств і полей. Всі ці об'єкти мають відповідне положення і довжину у просторі, тому тільки технології просторових баз даних (бази геоданих) може гарантувати адекватне комп'ютерне відображення цієї інформації.
Але, слід відмітити, що звичайного ГІС-пакету в цьому випадку недостатньо. Наприклад, в США є десятки тисяч господарств, сотні тисяч полей і ділянок, і тільки спеціальні засоби управління великими просторовими БД (ArcSDE) можуть впоратися з цими обсягами роботи.
Для того, щоб ці дані не "стояли на полці", а працювали на розвиток сільськогосподарської галузі і держави в цілому, до них повинен бути забезпечений відповідний доступ. Розвиток комп'ютерних мереж дозволяє сьогодні за секунди зв'язувати комп'ютери, які знаходяться у різних куточках країни. Загальне проникнення Internet забезпечує швидкий обмін інформацією між фахівцями, а також подачу інформації всім зацікавленим особам.
Графічний характер всесвітньої павутини (WWW) призводить до того, що в ній все більш популярним становиться представлення карт. Але карта у вигляді простої картинки має невелику цінність. Інтерактивність будь-якого настільного ГІС-пакету більш значуща. Оптимальним сучасним вирішенням для передачі картографічних даних через Internet і представлення карт у Вебі є картографічний Інтернет-сервер ArcIMS. Завдяки йому користувачі настільних продуктів ArcGIS можуть одержати доступ до картографічних матеріалів з любого куточка земної кулі, або держави, де є підключення до Internet.
Цей програмний продукт може також використовуватися у внутрішніх мережах організацій для забезпечення доступу до карт на центральному сервері через Internet. Слід відмітити, що Міністерство сільського господарства США не випадково обрало в якості стандарта ГІС продукти компанії ESRI. Перевагами цих ГІС продуктів є: масове розповсюдження, універсальність, постійний розвиток та гнучкість рішень на їх основі. Все це є умовою успішного впровадження ГІС і плідного використання її найширших можливостей на протязі багатьох років.