«Організаційно-економічний механізм управління водними ресурсами в Україні»
| Вид материала | Реферат |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 711.71kb.
- Сумський державний університет організаційно-економічний механізм формування та використання, 1435.04kb.
- Верховній Раді України проекту закон, 19.64kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 582.63kb.
- Лекція Виробничо-організаційна й економічна, 1422.39kb.
- Національна академія наук україни інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, 331.43kb.
- Сумський державний університет чорток Юлія Володимирівна, 385.8kb.
- Авторефераты профессионально, недорого, 664.32kb.
- Порівняльний аналіз технології управління персоналом, управління кадрами, персоналом,, 414.94kb.
- І нформац І я про стан організаційно-кадрової роботи, соціально-економічний І культурний, 768.92kb.
РЕФЕРАТ
циклу наукових праць м.н.с. Тарасової Марії Юріївни за темою «Організаційно-економічний механізм управління водними ресурсами в Україні», висунутий на здобуття щорічної премії Президента України для молодих вчених
Актуальність теми. Обмеженість запасів та нерівномірність розподілу водних ресурсів (лише 2% відноситься до прісних вод у складі льодовиків та менше 1% – природних водойм світу), транскордонний характер їх забруднення зумовлюють необхідність відмови від споживацького підходу до водокористування. Втручання людини викликало погіршення якості у 90 % поверхневих водойм України (віднесені до категорії екологічно брудних). Витрати свіжої води на одиницю продукції у 2,5 рази перевищують аналогічні показники Франції та у 4,3 рази – Німеччині та Великобританії. Знос основних фондів галузей, що є основними водокористувачами, досягає 62 %. Недосконалість технологій спеціального водокористування в Україні та складна екологічна ситуація визначають актуальність підвищення ефективності управління водними ресурсами.
Вагомий внесок у розвиток економіки з питань ефективного природокористування здійснено зарубіжними вченими: А. Маршаллом, А. Пігу, Р. Коузом, В. Оутсом, Р. Тернером – інтерналізація екологічних екстерналій, встановлення права власності на природні ресурси; Б. Коммонером, Н. Реймерсом, Ю. Одумом – узагальнення теорії та практики природокористування, біоекономіки та екології людини; Дж. Форрестером, Д.Медоузом та ін. – формалізація процесів, структури та динамічних змін поведінки складних екологічних систем; О. Балацьким, К. Гофманом, М. Лемешевим, Г. Моткіним, І. Потравним, О. Рюміною, Н. Тихоміровим – розроблення наукових підходів до адекватної оцінки та збереження природного капіталу.
Серед досліджень вітчизняних вчених слід зазначити роботи: С. Дорогунцова, В. Павлова, А. Федорищевої та М. Хвесика з підвищення раціональності водокористування шляхом оптимізації розвитку та розміщення продуктивних сил; О. Амоші, Л. Мельника, Є. Хлобистова, М. Чумаченка щодо розроблення економічного механізму ресурсозбереження та нормування навантаження на водні екосистеми; І. Александрова, О. Веклич, В. Міщенко, І. Синякевича, Ю. Стадницького, В. Трегобчука, Л. Червової з удосконалення економічного механізму управління природокористуванням; Н. Андрєєвої, Б. Буркинського, Л. Купінець, О. Прокопенко, С. Харічкова, В. Хобти щодо активізації природоохоронних інновацій; О. Дмитрієвої, В. Інякіна, О. Рубеля з розвитку науково-методичних засад екологічно безпечного водокористування та управління підприємствами водного господарства та ін.
Проте, питання систематизації організаційної структури механізму управління водними ресурсами, формування спеціалізованого інструментарію підтримки управлінських рішень та створення стимулів до зменшення техногенного навантаження на водні екосистеми з врахуванням інституціональних особливостей України досліджено недостатньо. Це зумовило вибір теми дослідження, формування мети та завдань, спрямованих на її реалізацію.
Метою циклу наукових праць є розвиток теоретичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо удосконалення та підвищення ефективності організаційно-економічного механізму управління водними ресурсами України.
Реалізація цієї мети передбачає вирішення таких наукових завдань:
1) обґрунтування визначення механізму управління водними ресурсами згідно до існуючих підходів до формулювання термінів «механізм», «управління», понять «механізм управління», «ефективне управління» з урахуванням специфічних особливостей водних ресурсів та їх використання як об’єкту управління;
2) узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду управління водними ресурсами з метою визначення основних організаційно-економічних підходів до раціонального водокористування, встановлення недоліків та переваг властивих кожному з підходів, аналіз можливості і доцільності їх застосування для природно-географічних та інституціональних умов України;
3) аналіз поточної ситуації в сфері з поводженням з водними ресурсами, визначення основних тенденцій у динаміці, причин та наслідків техногенного навантаження на водне середовище в Україні;
4) розроблення концепції реформування організаційно-економічного механізму управління водними ресурсами України на підставі врахування переваг і недоліків вітчизняного та зарубіжного досвіду управління водними ресурсами;
5) дослідження нормативно-правової бази України, яка визначає існуючу організаційну структуру механізму управління водними ресурсами для її систематизації за функціональною, відомчою та адміністративно-ієрархічною ознаками, розроблення рекомендацій щодо її удосконалення;
6) аналіз економічного інструментарію, передбаченого нормативно-правовою базою України для управління водокористуванням, охороною та відтворенням водних ресурсів, визначення недоліків та перспектив його удосконалення;
7) узагальнення існуючих методів економічного оцінювання збитку, завданого забрудненням навколишнього середовища, та визначення адекватної вартості природних ресурсів;
8) розроблення науково-методичного підходу до розрахунку грошового еквіваленту одиниці забруднення водних ресурсів скидами зворотних вод;
9) дослідження методів моделювання та ситуаційного аналізу поведінки складних економіко-екологічних систем для формування інструментарію підтримки управлінських рішень;
10) розроблення та реалізація системно-динамічної моделі управління технічними та комерційними витратами води на підприємствах водопровідно-комунального господарства;
11) визначення найбільш ефективної стратегії управління підприємством водопровідно-комунального господарства у довгостроковому періоді на основі сценарного прогнозування його діяльності та наслідків прийняття управлінських рішень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-практичних положень щодо систематизації та удосконалення організаційно-економічного механізму управління водними ресурсами. До основних результатів, які визначають наукову новизну дослідження, належать:
класифікація організаційно-економічних підходів до управління водними ресурсами (приватизаційний, традиційно-історичний, адміністративно-територіальний, природно-ландшафтний, постколоніальний та адміністративно-командний підходи), відмінна особливість якої полягає у групуванні країн на основі кластерного аналізу та встановлення адекватності обраних класифікаційних ознак (форма організації, спосіб утворення, причина формування або реформування та специфічні риси) методом генетичних алгоритмів;
концепція реформування організаційно-економічного механізму управління водними ресурсами України, яка на відміну від існуючих надає рекомендації щодо реформування організаційної структури механізму управління водними ресурсами та формування спеціалізованого інструментарію підтримки прийняття управлінських рішень з урахуванням переваг та недоліків зарубіжного досвіду басейнового управління водними ресурсами та особливостей України;
напрями удосконалення нормативно-законодавчої бази України в сфері управління водними ресурсами: уніфікація термінологічного апарату; пропозиції щодо створення міжнародних, регіональних та субрегіональних Басейнових Рад, як спеціально уповноважених установ з управління гідрографічними басейнами; розширення якісного складу Басейнових Рад включенням представників міжнародних організацій та науково-дослідних установ;
науково-методичний підхід до оцінювання грошового еквіваленту одиниці забруднення водних ресурсів скидами зворотних вод з використанням економетричних моделей; його відмінність від відомих підходів полягає в обґрунтованому відображенні величин техногенного навантаження на водні ресурси у грошовому еквіваленті;
науково-методичний підхід до управління технічними та комерційними витратами води на підприємствах водопровідно-комунального господарства, заснований на методі системної динаміки та сценарному підході; його відмінність від відомих підходів полягає у врахуванні поведінки споживачів і введенні чинника «індекс неприбуткової води», що дозволяє визначити розмір тарифу на послуги з централізованого водопостачання, регулювати раціональність водокористування та покращити економічний результат діяльності підприємств водопровідно-комунального господарства.
Традиційний розподіл механізмів управління водними ресурсами на адміністративно-територіальний та басейновий не є вичерпним і не розкриває особливості організаційної структури та економічного інструментарію існуючих підходів до водокористування різних країн світу. На основі виявлення основних структурних елементів механізмів управління водокористуванням, встановлення їх спільних і відмінних рис та дослідження взаємозв’язків між ними розроблено класифікацію організаційно-економічних підходів до управління водними ресурсами, за якою відокремлено приватизаційний, традиційно-історичний, адміністративно-територіальний, природно-ландшафтний, постколоніальний та адміністративно-командний підходи до управління водними ресурсами.
Групування країн за організаційно-економічними підходами до управління водними ресурсами здійснено на основі узагальнення вітчизняного й зарубіжного досвіду управління економічними та екологічними процесами водокористування із використанням кластерного аналізу. Придатність класифікаційних ознак (форма організації, спосіб утворення, причина формування або реформування, специфічні риси) для розподілу країн за кластерами підтверджено за допомогою методу генетичних алгоритмів.
Відповідно до визначених класифікаційних груп доведено належність механізму управління водними ресурсами в Україні до «адміністративно-командного підходу», визначено пріоритетні підходи, придатні для впровадження у природно-географічних та інституціональних умовах, властивих Україні.
Проаналізовано комплекс природно-гідрологічних, техногенно-антропогенних, науково-технологічних, фінансово-економічних та інституціональних факторів, що характеризують фактичну ситуацію в сфері управління водними ресурсами в Україні. Це стало підставою для визначення кола чинників, які перешкоджають ефективному водокористуванню. Розроблено національну концепцію формування організаційно-економічного механізму управління водними ресурсами, яка окреслює пріоритетні підходи до подолання встановлених недоліків та враховує принципи сталого водокористування. В межах концепції сформульовано вимоги до ефективного механізму управління, основні та допоміжні форми організації управління, комплекс консервативних і прогресивних важелів, інструментальний апарат та індикатори ефективності практичної реалізації пропозицій щодо підвищення ефективності управління спеціальним водокористуванням в Україні.
На підставі аналізування нормативно-правової бази України систематизовано організаційну структуру та економічні інструменти існуючого механізму управління спеціальним водокористуванням. Визначено термінологічні, організаційні та економічні недоліки, окреслено перспективи удосконалення понятійного апарату (уточнено поняття «раціональне використання водних ресурсів», «збір за спеціальне водокористування», «економічний збиток від забруднення водних ресурсів»), запропоновано заходи з реформування організаційної структури на рівні гідрографічних басейнів (зміни у кількісному та якісному складі басейнових установ та їх функцій), рекомендовано методи економічного оцінювання збитку, завданого забрудненням навколишнього середовища, моделювання та ситуаційного аналізу поведінки складних систем для підвищення обґрунтованості та зменшення невизначеності результатів прийняття управлінських рішень в сфері водокористування.
Для удосконалення чинної методики розрахунку розміру економічного збитку, заподіяного державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обґрунтовано підхід до визначення величини грошового еквіваленту одиниці забруднення, що надходить із зворотними водами до природних водних об’єктів, та розраховано розмір економічного збитку від забруднення водойм в межах Донецької області. Запропонований підхід спирається на встановленні функціональної залежність між обсягами валового регіонального продукту (ВРП), кількістю відпрацьованих годин у фонді робочого часу найманих працівників у промисловості регіону, захворюваністю населення, обсягами скидання забруднених стічних вод у природні водойми. На основі застосування регресійної моделі виявлено, що грошовий еквівалент одиниці забруднення водних ресурсів Донецької області становить 196,8 тис. грн. недоотриманого ВРП. Величина економічного збитку від погіршення якості водних ресурсів становить – 4418 млн. грн. Різниця між фактичною величиною економічного збитку та отриманою за чинною методикою розрахунку складає 4406,7 млн. грн.
З метою створення спеціалізованого інструментарію для зменшення невизначеності прийняття управлінських рішень в сфері управління економікою водокористування, охороною та відтворенням водних ресурсів розроблено науково-методичний підхід до управління технічними та комерційними витратами води на підприємствах водопровідно-комунального господарства. Запропонований підхід заснований на методі системної динаміки та сценарному прогнозуванні. На основі побудованої та реалізованої системно-динамічної моделі управління технічними та комерційними витратами води на підприємствах водопровідно-комунального господарства встановлено, що змінювання ставки тарифу та інвестицій у програму із скорочення індексу неприбуткової води (індекс NRW) через систему прямих та зворотних зв’язків впливає на поведінку водоспоживачів, раціональність використання водних ресурсів та фінансову результативність виробничої діяльності. Моделювання інерційного та активного сценаріїв функціонування підприємства водопровідно-комунального господарства визначено ефективну стратегію управління, що дозволяє зменшити тариф на послуги з централізованого водопостачання у 2 рази, індекс NRW у 4 рази та покращити фінансові результати виробничої діяльності у 3 рази. Це підтверджується економічним ефектом від впровадження активного сценарію порівняно із інерційним (33,77 млн. грн. за прогнозом на 2018 р.).
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі запропонованого підходу до розрахунку грошового еквіваленту одиниці забруднення водних ресурсів скидами зворотних вод впроваджено науково-обґрунтований показник питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів та ставки штрафів за порушення природоохоронного законодавства.
Системно-динамічна модель управління технічними та комерційними витратами води на підприємствах водопровідно-комунального господарства є основою прогнозної оцінки впливу зміни тарифної ставки, відрахувань на скорочення технологічних та комерційних втрат води на фінансову результативність виробничої діяльності. Моделювання їх змін за сценаріями розвитку подій забезпечує зменшення невизначеності прийняття рішень та створення найбільш ефективної стратегії управління: максимізацію раціональності використання природних водних ресурсів при максимізації економічного ефекту.
Пропозиції та рекомендації циклу наукових праць використано при розробці екологічного розділу «Стратегії розвитку міста Донецька на період до 2020 року» (лист №127/160 від 08.02.2011) – рекомендації щодо удосконалення термінології в сфері управління економікою водокористування, реформування організаційної структури механізму управління водними ресурсами; у діяльності Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів Державного комітету України по водному господарству (лист №09/1755 від 17.12.2008), Донецької обласної ради (лист №к9-1762 від 14.07.2009) та Секретаріату Кабінету Міністрів України (лист №1001/0/2-10 від 08.02.2010) – економіко-математичне обґрунтування встановлення грошового еквіваленту 1 умовної тони шкідливої речовини, яка надійшла до навколишнього середовища; у роботі Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики (листи №04-13/11-381 від 13.05.2009, № 127/112 від 21.01.2011) – науково-методичний підхід до управління технічними та комерційними витратами води на підприємствах водопровідно-комунального господарства.
Публікації. Всього опубліковано 23 роботи обсягом 23,19 д.а., з них особисто автору належить 7,87 д.а. За темою циклу наукових праць «Організаційно-економічний механізм управління водними ресурсами в Україні» опубліковано 15 наукових праць, серед яких 1 колективна монографія, 10 статей у наукових фахових виданнях, 4 матеріали конференцій (загальний обсяг публікацій – 19,95 д.а., з них особисто автору належить 6,32 д.а.).
Список опублікованих праць за темою циклу наукових праць «Організаційно-економічний механізм управління
водними ресурсами в Україні»
Монографія
Стратегія сталого розвитку регіону: монографія / І.О. Александров, О.В. Половян, О.Ф. Коновалов, О.В. Логачова, М.Ю. Тарасова; за загальною ред. д.е.н. І.О. Александрова / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. – Донецьк: Вид-во «Ноулідж», 2010. – 203 с.
Особистий внесок: визначено тенденції техногенного навантаження на навколишнє середовище у підрозділі 2.2; запропоновано класифікацію соціально-економічних інструментів регулювання природоохоронної діяльності (підрозділ 3.1); розроблено систему збалансованих показників стратегії сталого розвитку Донецької області (підрозділи 4.1 та 4.2).
Статті у наукових фахових виданнях
1. Тарасова М.Ю. Анализ эколого-экономического регулирования специального использования водных ресурсов/ И.А. Александров, М.Ю. Тарасова // Вісник Хмельницького національного університету. – 2006. – № 4. – Т.3 – С.7-12.
Особистий внесок: проаналізовано економічний інструментарій державного управління в сфері водокористування, запропоновано напрями з його удосконалення.
2. Тарасова М.Ю. Классификация объектов-загрязнителей окружающей среды / И.А. Александров, А.В. Половян, М.Ю. Тарасова / Научные труды Донецкого национального технического университета / Донецкий национальный технический университет; Редкол.: В.В. Дементьев (глав.ред.) и др. – Серия: экономическая. – Донецк, 2007. – Выпуск 31-2(117). – С. 226-231.
Особистий внесок: запропоновано економіко-екологічну класифі-кацію територіальних утворень.
3. Тарасова М.Ю. Розподіл екологічних зборів за спеціальне водокористування між бюджетами України/ І.О. Александров, О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Вісник соціально-економічних досліджень / Одеський державний економічний ун-т; Редкол.: М.І Звєряков та ін. – Одеса, 2007. – № 27. – С. 8-14.
Особистий внесок: надано рекомендації з удосконалення механізму розподілу зборів за спеціальне водокористування між бюджетними установами.
4. Тарасова М.Ю. Підходи до реалізації принципів сталого розвитку в охороні транскордонних водних ресурсів / І.О. Александров, О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. пр. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Редкол.: Базилевич В.Д. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – Вип. 15. – С. 153-163.
Особистий внесок: оцінено рівень техногенного навантаження на транскордонні водні ресурси України.
5. Тарасова М.Ю. Институциональные аспекты управления природопользованием / И.А. Александров, М.Ю. Тарасова // Научные труды Донецкого национального технического университета / Донецкий национальный технический университет; Редкол.: В.В. Дементьев (глав.ред.) и др. – Серия: экономическая. – Донецьк: ДонНТУ, 2008. – Выпуск 34-2(138). – С. 4-11.
Особистий внесок: запропоновано інституціональні інструменти державного регулювання ефективності природоохоронної політики.
6. Тарасова М.Ю. Оцінка еколого-економічного збитку водним об’єктам Донецької області / І.О. Александров, О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. пр. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Редкол.: Базилевич В.Д. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – Вип. 19. – С.229-240.
Особистий внесок: запропоновано економіко-математичну модель визначення економічного збитку від скидання зворотних вод.
7. Тарасова М.Ю. Реалізація регіональної стратегії інноваційно-сталого розвитку з використанням стратегічних карт та екологічних кластерів / О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Теоретичні та прикладні питання економіки: зб. наук. пр. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Редкол.: Базилевич В.Д. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – Вип. 21. – С.312-322.
Особистий внесок: розроблено стратегічну карту Донецького регіону, запропоновано індикатори ефективності водокористування.
8. Тарасова М.Ю. Формування інструментарію тарифної політики підприємства водогосподарського комплексу / І.О. Александров, О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Економіка та право. – 2010. – № 1 (26). – С. 85-91.
Особистий внесок: розроблено імітаційну модель управління тарифною та ресурсною політикою водогосподарського підприємства.
Матеріали наукових конференцій
1. Тарасова М.Ю. Оценка стимулирующей роли экологических сборов / И.А. Александров, М.Ю. Тарасова // Вісник Донецького університету: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Управління розвитком соціально-економічних систем: вчора, сьогодні, завтра» присвяченої 40-річчю економічного факультету Донецького національного університету (4-6 жовтня 2006 р.) / Донецький національний ун-т; Редкол.: В.К. Мамутов та ін. – Серія В. Економіка і право. Спецвипуск. – Т.2. – Донецьк, 2006. – С.32-39.
Особистий внесок: оцінено вагомість екологічних зборів, пов’язаних із водокористуванням, у створенні доходної частини Державного бюджету України.
2. Тарасова М.Ю. Дифференцирование тарифов экологического страхования в сфере специального водопользования / И.А. Александров, А.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Труды VII Всероссийской конференции «Теория и практика экологического страхования: устойчивое развитие» (15 ноября 2007 р.) /ИПР РАН. – Москва, 2007. – Т.2. – С. 12-23.
Особистий внесок: запропоновано підхід до встановлення ставок екологічного страхування в сфері спеціального водокористування.
3. Тарасова М.Ю. Організаційно-економічний механізм регіонального водокористування у забезпеченні сталого людського розвитку/ О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Вісник Донецького національного університету: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство» (23-26 вересня 2009 р.) / Донецький національний ун-т; Редкол.: В.К. Мамутов та ін. – Серія В. Економіка і право. – Донецьк-Слов’янськ, 2009. – Т.1. – С.265-270.
Особистий внесок: запропоновано напрями щодо удосконалення організаційно-економічного механізму управління водокористуванням на регіональному рівні.
4. Тарасова М.Ю. Визначення економіко-екологічного збитку, заподіяного водним ресурсам / О.В. Половян, М.Ю. Тарасова // Розвиток національної промисловості у сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання: тези доп. і повідом. Міжнар. наук.-практ. конф. (Донецьк, 19-20 жовт. 2009 р.), в 2 т. / НАН України. Ін-т економіки промисловості; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. – Донецьк, 2009. – Т. 2. – С. 19-21.
Особистий внесок: розраховано грошовий еквівалент забруднення природних водних об’єктів скиданням стічних вод.
5. Тарасова М.Ю. Концептуальний підхід до підвищення ефективності механізму управління водними ресурсами України / М.Ю. Тарасова // Сучасні тенденції наукової парадигми географічної освіти України: зб. наук. статей VI міжвузівської науково-практичної конференції (9 грудня 2010 р.): тези доп. / Донецький ін-т соціальної освіти; Редкол.: Токій В.В. та ін. – Донецьк: ДІСО, 2010. – С.132-133.
6. Тарасова М.Ю. Класифікація організаційно-економічних підходів до управління водними ресурсами / М.Ю. Тарасова // Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети: зб. тез доп. і повідом. Міжнародної науково-практичної конференції (17 грудня 2010 р.) / НАН України, Ін-т економіки пром.-сті; Редкол.: О.І. Амоша (відп. ред.) та ін. – Донецьк, 2010. – С.68-69.
| Претендент на здобуття премії | ______________ М.Ю. Тарасова (підпис) |
Наявність робіт та підпис
М.Ю. Тарасової засвідчую:
вчений секретар інституту, к.е.н. ________________С.Є. Іванов
(підпис)