Geum.ru

В. В. Морозов гіс в управлінні водними І

Вид материалаДокументы

Содержание


Q – витрати ГНС, м3/с.
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Під впливом природних факторів кількість хлоридів у поливній воді не змінюється. Формуванню якості поливної води за вмістом іонів хлору сприяє також те, що метод визначення хлоридів досить простий і не потребує значного часу. Він може використовуватися як експрес-метод комплексної оцінки якості води за макрокомпонентами в системі еколого-меліоративного моніторингу.

За допомогою двофакторного аналізу досліджувалася сила впливу витрат та хлоридів у р. Інгулець на вміст хлоридів у магістральному каналі в меженний період. Сила взаємного впливу факторів за 1996-2004 рр. становила 15,6 %. При цьому найбільшу частку має взаємозв’язок витрат ГНС та р. Інгулець. Низький відсоток організованих факторів на залежність якості води у МК при дисперсійному аналізі вказує на різноманітні умови формування її як у різні роки, так і протягом року внаслідок короткочасної дії природних та штучних факторів.

Аналізуючи взаємозв’язок між хлоридами та загальною мінералізацією в магістральному каналі, виявлено зменшення значень коефіцієнта детермінації від 91,6-92,0 % у багатоводні до 77,3 % у маловодні роки (рис.5.7). Значення коефіцієнта а1 у маловодні також знижується до 76,282 порівняно із роками іншої забезпеченості.




Рис. 5.7 Залежність загальної мінералізації від вмісту іонів хлору в воді магістрального каналу ІЗС

Дослідженнями визначений вплив витрат ГНС та хлоридів у р. Інуглець на вміст хлоридів у магістральному каналі залежно від водності року. Згідно розрахунків, по мірі зростання водності року вплив організованих факторів на вміст хлоридів в МК суттєво зменшується. Визначено, що найбільша частка належить сумісної взаємодії факторів. Значення ηx2 коливалося від 39,6 % у маловодні до 8,4 % у багатоводні (рис. 5.8).



Рис. 5.8 Графік зміни сили впливу стоку р. Інгулець на вміст хлоридів в воді магістрального каналу


Згідно рис. 2.7 сила впливу витрат річки Інгулець найвагоміша і складає 21,3 % у маловодні роки. Результатами дисперсійного аналізу підтверджено, що вплив забезпеченості року опадами є важливим фактором у формуванні поливної води Інгулецької зрошувальної системи. Якщо розглянути окремо, то із трьох врахованих факторів найвпливовішими є витрати р. Інгулець і ГНС та їх сумісна дія. Виявлено стійку тенденцію збільшення частки організованих факторів формування якості води у МК при зменшенні водності року, що при визначенні показників дніпровської води як відносно сталих вказує на зачну роль р. Інгулець у формуванні якості поливної води Інгулецької зрошувальної системи.

Витрати до магістрального каналу визначаються кількістю одночасно працюючих насосних агрегатів на Інгулецькій та Явкінській насосних станціях. За роки досліджень їх кількість змінювалася від 1 до 9 (із 12-ти, що є на насосних станціях). Аналізом динаміки мінералізації зрошувальної води в Інгулецькому магістральному каналі від витрат ГНС виявлено, що загальна тенденція взаємопов’язана з забезпеченістю вегетаційного періоду атмосферними опадами. Роки досліджень поділено на:

багатоводні – забезпеченість атмосферними опадами за вегетаційний період менше 33 % або їх кількість за цей період більше 290 мм;

середні за водністю – забезпеченість від 33 до 66 % або від 220 до 290 мм;

маловодні - забезпеченість більше 66 % або до 220 мм.

Оброблено масиви даних (136 проб) хімічного аналізу та отримано залежності типу:


S=a·Qx,


де S – мінералізація води в магістральному каналі, мг/л;

Q – витрати ГНС, м3/с.



Графіки наведено на рис. 5.9. Встановлено, що найменша мінералізація води в магістральному каналі забезпечується у маловодні роки, коли працює лише 1-2 насосних агрегатів ГНС. Це пояснюється малими витратами річки Інгулець та найбільшим забором дніпровської води із середньою мінералізацією 0,45-0,5 г/л. Для забезпечення в магістральному каналі мінералізації води менше 0,7 г/л необхідна робота 7-9 насосних агрегатів, 0,7-0,8 г/л – 5-6. Мінералізація 1 г/л в середні та маловодні роки забезпечується роботою не менше як 3-ма насосами, а в багатоводні – 5-6. Робота двох агрегатів може забезпечити в маловодні роки мінералізацію не менше 1,2 г/л, в багатоводні – 1,4 г/л. Характерною особливістю формування мінералізації води в МК при роботі одного насосного агрегату в середні за забезпеченістю роки відзначається менше її значення ніж у маловодні. Це пояснюється тим, що при такому режимі роботи ГНС головну роль відіграють води р. Інгулець, стік якої майже повністю покриває забір води до системи.




Рис. 5.9 Залежність мінералізації в Інгулецькому МК від витрат ГНС


Таким чином, найбільш несприятливим для формування води в МК є багатоводні роки, коли мінералізацію 1 г/л можна досягти лише при роботі 6 насосних агрегатів. В середні за водністю роки її можна забезпечити роботою 3-4 агрегатів, в маловодні – 2 агрегатами.

Отримано залежність вмісту хлоридів у поливній воді від витрат ГНС у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди, що також має ступеневий вигляд (рис. 5.10). Концентрація хлоридів до 3 мекв/л (1 клас придатності до зрошення за ДСТУ 2730-94 [11]) може забезпечуватися роботою 9 та більше насосних агрегатів, що за період досліджень є дуже рідким випадком. Роботою 3-4-х насосних агрегатів їх вміст підтримується на рівні 6-9  мекв/л, 2-х – 8-12, 1-го –
10-16 мекв/л у різні за водністю роки. Характерною особливістю є перевищення рівня хлоридів у маловодні роки у порівнянні із багатоводними, що відбувається під впливом неорганізованих скидів шахтних вод. В сучасних умовах функціонування системи 1-й клас якості поливної води за концентрацією хлоридів фактично не досягається. Другий клас придатності є переважаючим і забезпечується у багато - та маловодні роки роботою більше 2-х насосних агрегатів, в середні роки – 1-го.




Рис. 5.10 Залежність концентрації хлоридів в Інгулецькому МК
від витрат ГНС

Зв’язок між витратами ГНС та коефіцієнтом небезпеки осолонцювання ґрунтів, запропонований Айдаровим И.А. і Головановим А.И. [12], має вигляд поліномінальної моделі другого порядку (рис. 5.11).При сучасному режимі роботи ГНС якість води в магістральному каналі низька. Вміст іонів натрію перевищує суму двовалентних катіонів, значення показника становлять 97-110 %. Для різного типу ґрунтів межа оцінки поливної води як придатної до зрошення змінюється. Для ґрунтів ІЗМ менші вимоги до якості поливної води, що використовується для поливів темно-каштанових ґрунтів, для яких значення коефіцієнта не повинно перевищувати 25 %. Для чорноземів південних воно повинно бути менше 10-15 %. З графіків видно, що зменшення коефіцієнта необхідного рівня не досягається навіть при роботі дев’яти насосних агрегатів у маловодні роки. В цьому випадку його значення наближуються до 40 – 50 %. Аналізом підтверджується необхідність обов’язкового проведення хімічних меліорацій поливної води та ґрунтів у всі роки різної забезпеченості атмосферними опадами.

Отримана залежність коефіцієнта небезпеки осолонцювання (за ДСТУ 2730-94 [11]) від витрат ГНС, що також має вигляд поліномінальної моделі другого порядку (рис. 5.12). Значення коефіцієнта у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди змінюються в межах 40-60 %. Для умов Інгулецького зрошуваного масиву така вода відноситься до другого класу за ДСТУ. При моделюванні цього показника дещо зменшилося значення коефіцієнта детермінації рівнянь, на що вплинуло зростання факторів, які складають формули розрахунку та різного типу їх взаємозв’язку. Але для умов ІЗС значення детермінації залишається високим (64-79 %). При сучасному функціонуванні системи значення показника становить 50-55 %. В маловодні роки значення показника максимально наближує поливну воду до першого класу небезпеки осолонцювання при роботі 9-х насосних агрегатів, а за фактичними даними переходить до нього. Значення коефіцієнта



Рис. 5.11 Залежність коефіцієнта небезпеки осолонцювання
в Інгулецькому МК від витрат ГНС



Рис. 5.12 Залежність відношення лужних катіонів до суми основ

в Інгулецькому МК від витрат ГНС

небезпеки осолонцювання за ДСТУ 2730-94 також вказує на необхідність проведення хімічних меліорацій незалежно від забезпеченості років атмосферними опадами та витрат до системи.

Розроблені моделі впливу режиму роботи ГНС на якість поливної води у різні за забезпеченістю атмосферними опадами вегетаційні періоди вказують на зменшення кількості водорозчинних солей у воді при збільшенні витрат до системи. У маловодні роки їх кількість при роботі одного насосного агрегату перевищує інші види років. Під впливом при цьому малих витрат у річці Інгулець та збільшенні витрат до системи якість поливної води поліпшується більшими темпами та при роботі 3-4-х насосних агрегатів якість води покращується інтенсивніше, ніж у інші роки.

За коефіцієнтами небезпеки осолонцювання лише в маловодні роки та при витратах до системи 49,5 м3/с якість поливної води рідко переходить до першого класу. При проведенні поливів в сучасних умовах необхідне суцільне проведення хімічних меліорацій ґрунтів та поливної води.

Системний підхід до управління роботою ГНС ІЗС із урахуванням закономірностей та особливостей формування якості води на басейновому ландшафтно-меліоративному рівні дозволяє зменшити антропогенний вплив зрошення на агроландшафт, витрати при проведенні хімічних меліорацій ґрунтів та поливної води, забезпечити середню урожайність основних сільськогосподарських культур на рівні: озима пшениця - 4,6-5,2 т/га, кукурудза на зерно - 4,1-6,2 т/га, люцерна - 38,5-43,2 т/га, кормові коренеплоди - 50,9-87,3 т/га.

Економічна ефективність результатів дослідження складається з ефектів від: покращення якості поливної води ІЗС, що впливає на збереження та підвищення родючості зрошуваних ґрунтів, покращення їх екологічного стану, зменшення витрат на внесення хімічних меліорантів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур, покращення якості питної води м. Миколаєва і зменшення витрат на її очищення. Сумарний розрахунковий річний економічний ефект від впровадження розроблених меліоративних заходів на площі 24,9 тис. га. ІЗМ складає 28,2 млн. грн., що дорівнює 1132 грн/га.


5.7. Висновки і рекомендації по впровадженню інформаційних технологій при формуванні якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву


1. Дослідженнями встановлено, що джерело зрошення Інгулецької зрошувальної системи річка Інгулець характеризується нестаціонарними гідрологічним і гідрохімічним режимами, пов’язаними з антропогенним впливом Кривбасу та р. Дніпро, сучасне фактичне змішування дніпровської та інгулецької води в магістральному каналі не відповідає проектним вимогам. У вегетаційний період на ділянці Кривий Ріг - ГНС Інгулецька вода формується виключно за рахунок ненормованого скидання стічних вод (комунально-побутові, високомінералізовані шахтні, промислові води) та санітарного попуску витрат із Карачунівського водосховища. Вода р. Інгулець за меліоративними показниками непридатна для зрошення без відповідного змішування із прісною дніпровською водою та її меліорації. На ділянці дельта річки Інгулець - ГНС до аванкамери Головних насосних станцій надходить дніпровська вода відносно стабільної доброї якості. Вода Інгулецького магістрального каналу використовується для поливу чорноземів південних і темно-каштанових ґрунтів Інгулецького зрошуваного масиву.

2. Скидання промислових вод Кривбасу в річку Інгулець значно підвищує мінералізацію та погіршує хімічний склад води, що робить її обмежено придатною або непридатною для зрошення. Застосування такої води для зрошення призводить до вторинного засолення 6,3 тис. га ґрунтів, розвитку процесів солонцюватості та зниження урожайності сільськогосподарських культур на 10-15 %. Щорічні втрати рослинницької продукції становлять близько 6 млн. грн.

3. Дисперсійним аналізом визначений якісний вплив інгулецької води на формування поливної води у магістральному каналі ІЗМ. На якість зрошувальної води суттєво впливають хлориди у воді річки Інгулець (11,5 %) витрати (21,3 %), режим роботи ГНС (21,3 %), а також фактори взаємодії витрат та хлоридів (39,6 %), витрат річки та ГНС (39,6 %), хлоридів у воді річки та витрат ГНС (53,2 %). В цілому Інгулецьку водогосподарську систему можна вважати нестійкою і дуже чутливою до зміни як організованих так і неорганізованих факторів впливу. За експрес-показник якості зрошувальної води ІЗС доцільно вважати хлориди як інгредієнт, що має тісний кореляційний зв’язок із мінералізацією води та іншими іригаційними показниками.

4. Установлено, що в роки малої водної забезпеченості (маловодні), у порівнянні з роками великої забезпеченості (багатоводні), антропогенний вплив на р. Інгулець у вегетаційний період зменшується на 72 %. Результатами дисперсійного аналізу підтверджено, що вплив забезпеченості року атмосферними опадами є важливим фактором у формуванні поливної води Інгулецької зрошувальної системи. Найвпливовішими факторами є витрати річки та ГНС і їх сумісна дія. Одержана стійка тенденція збільшення частки організованих факторів при зменшенні водності року, що при визначені показників дніпровської води як відносно сталі вказує на важливу роль р. Інгулець у формуванні поливної води. З метою оцінки антропогенного впливу на якість води в р. Інгулець та Інгулецькому магістральному каналі рекомендуються одержаний комплекс регресійних моделей.

5. Для підвищення продуктивності підтоплених земель на Інгулецькому зрошуваному масиві необхідно забезпечити перехід на ресурсо-ощадливу технологію використання поливної води із оперативним плануванням водозберігаючих поливних режимів, обов'язковим постійним аналізом і контролем формування якості поливної води (моніторинг).

Ввести сівозміни із збільшеною питомою вагою сільськогосподарських культур, які краще пристосовані до конкретних грунтово-кліматичних умов. Рекомендується зменшити частку овочевих культур у сівозмінах, провести реконструкцію зрошувальних мереж із створенням протифільтраційних облицювань на зрошувальних каналах, будуванням зрошувальних систем, які зменшують втрати поливної води, розробити ефективні ресурсозберігаючі, економічно надійні методи поливу та агротехнічні прийоми. Необхідне систематичне проведення хімічних меліорацій зрошувальної води та ґрунтів під контролем відповідних державних служб в системі еколого-меліоративного моніторингу. Вирішальними заходом щодо запобігання подальшого погіршення ґрунтового покриву в зоні поливу водами річки Інгулець є припинення скидів промислових вод Кривбасу або їх первинне очищення та поліпшення. Такі заходи потребують багато часу та витрат на відновлення родючості ґрунтів, якість яких погіршилася внаслідок багаторічних поливів мінералізованими водами.

6. На сучасному етапі функціонування Інгулецького водогосподарського комплексу для забезпечення споживачів якісною зрошувальною водою необхідна одночасна робота чотирьох, рідко трьох насосних агрегатів ГНС. Робота їх підвищеної кількості потрібна на початковому етапі роботи Інгулецької системи (квітень), коли відкачування мінералізованої призми на ділянці ГНС-гирло повинно тривати найкоротший час та внаслідок підвищеної чутливості сільськогосподарських культур до якості поливної води до періоду стиглості (травень – червень).

7. Переважаючими типами ґрунтів Інгулецького зрошуваного масиву є темно-каштанові та чорноземи південні. В цих умовах за допомогою мережі розподільчих каналів Р-1-Р-11 ефективніше в першу чергу надавати поливну воду зниженої якості до ділянок із темно-каштановими ґрунтами. Це дозволить знизити негативні наслідки зрошення та підвищити рівень управління процесами формування агроландшафтів в зоні Інгулецького масиву.

8. Результати досліджень є теоретичним обґрунтуванням та базою даних і моделей для впровадження інформаційних технологій управління якістю поливної води ІЗС і стану ґрунтів в практику еколого-меліоративного моніторинга. Сумарний розрахунковий річний економічний ефект від впровадження комплексу розроблених меліоративних заходів на площі 24,9 тис. га Інгулецької, Спаської та Явкінської зрошувальних систем складає 28,2 млн. грн., що дорівнює 1132 грн/га.

9. Сучасний розвиток меліорації та інформаційних технологій дають можливість ефективно використовувати методи ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами, для прийняття оптимальних управлінських рішень.

10. Наведений приклад використання інформаційних технологій для управління якістю поливної води, родючістю ґрунтів і охороною ландшафту демонструє можливості сучасних засобів та методів вирішення професійних проблем водогосподарського комплексу, і є основою для подальшої роботи з перетворення даних досліджень в просторову Геоінформаційну систему (ГІС) управління зрошуваним ландшафтом. Цей матеріал може бути поглиблений і розвинутий в подальшому у випускних магістерських роботах зі спеціалізації "ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами".

ЗАКЛЮЧЕННЯ


Підготовка фахівців з ГІС-технологій в аграрних університетах України є актуальним питанням. На сьогодні ефективна професійна діяльність в кожній спеціальності, яка пов'язана із землею, із просторовими даними, з управлінням територіями повинна спиратися на вільне володіння широким інструментарієм сучасних інформаційних технологій. Тому фахівці з ГІС-технологій користуються великим попитом. Кожен рік збільшується кількість підприємств, організацій та інститутів, які зацікавлені у випускниках університетів – фахівцях ГІС-технологій.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Де Мерc, Майкл Н. Географические информационные системы: Пер. с англ. – М.: Дата+, 1999. – 489 с.

2. Что такое Arc GIS? GIS by ESRI. Copyright. 2001 ESRI. All rights reserved russian Traslation by DATA +, 2004. Printed by Ecomm Co., Kiev, Ukraine. – 45 p. (перевод с англ. ДАТА +).

3. Rhid, D.W., 1988. “A GIS Researh Agenda” International of Geographical Information Systems, 2:23 – 28.

4. Ваничкин С.С., Велицкий А.Ю., Креженков К.Г., Малиновкин А.В., Фроловичев С.С. Лекционный курс по дисциплине «Геоинформационные системы» (Под ред. В.А. Мордвинова, ГНИИ ИТТ «Информатика», МИРЭА, МГДД(Ю)Т), М., 2001, 80 с.

5. Ромащенко М.І., Драчинська Е.С., Шевченко А.М. Інформаційне забезпечення зрошуваного землеробства. Концепція, структура, методологи я організації / За ред. М.І. Ромащенка. – К.: Аграрна наука, 2005. – 196 с.

6. Подборка материалов по ГИС на информационном сайте: lus.ru.

7. Ромащенко М.І., Балюк С.А. Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. – К.: Видавництво “Світ”, 2000. – 114 с.

8. Капралов Е.Г., Н.В. Коновалова. Введение в ГИС. – Петрозаводск, 1995.

9. Кошкарев А.В., Тикунов В.С. Геоинформатика. – М., 1991.

10. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Формування якості поливної води Інгулецького зрошуваного масиву. Херсон:, “Наддніпряночка”, 2003.
  1. ДСТУ 2730-94. Качество природной воды для орошения. Агрономические критерии. – К.; Госстандарт Украины, 1994. – 14 с.
  2. Айдаров И.П., Голованов А.И. Мелиоративный режим орошаемых земель и пути его улучшения // Гидротехника и мелиорация. – 1986. - №8. – С. 44.
  3. Морозов В.В., Нежлукченко В.М. Многолетняя динамика ирригационных показателей оросительной воды Ингулецкого орошаемого массива // Ученые Херсонщины – народному хозяйству области в условиях перестройки. Материалы выступления на научно-практической конференции 16 июня, 1988. – Херсон, 1988. – С. 81.
  4. Волочнюк Є.Г. Формування якості води Інгулецької зрошувальної системи // Таврійський науковий вісник – Херсон, 2002. - №21. – С. 130-133.
  5. Мелашич А.В., Сафонова О.П., Морозов В.В., Волочнюк Є.Г. Покращення еколого-меліоративного стану зрошуваних ландшафтів // Стан і напрямки високоефективного використання зрошуваних земель. – Херсон, Колос, 2002. – 65 с.
  6. Морозов В.В., Волочнюк Є.Г. Формування якості зрошувальної води та її вплив на еколого-меліоративний стан агроландшафту Інгулецької зрошувальної системи // Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Додаток до вип. 21. – Херсон: Айлант, 2002. – С. 18.
  7. Морозов В.В., Волочнюк Є.Г. Екологічні аспекти управління якістю поливної води Інгулецької зрошувальної системи. Материалы XIV международной научной конференции // Таврийский научный вестник. Приложение к спец. изданию. – Херсон, 2002. – Вып. 21. – С. 48-52.
  8. Формування водно-сольового режиму темно-каштанових грунтів під впливом тривалого зрошення та дренажу. В.В. Морозов, В.О. Ушкаренко, Д.О. Ладичук, Л.М. Грановська, Є.Г. Волочнюк / Агрохімія і грунтознавство: Грунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України. – Харків, 2002. – С. 17-21.
  9. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Нестаціонарність формування якості води в магістральному каналі Інгулецької зрошувальної системи // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень". Том 17. Екологія і охорона навколишнього середовища. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – С. 30-33.
  10. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Вплив водності вегетаційного періоду на формування якості зрошувальної води в Інгулецькому магістральному каналі // Таврійський науковий вісник – Херсон, 2002. - №25. – С. 140-145.
  11. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г., Коваленко А.М., Сафонова О.П. Екологічні проблеми зрошення водою р. Інгулець, забрудненої стоками Криворізького гірничорудного басейну // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Дніпропетровськ, 2003. – 59 - 63 с.
  12. Морозов В.В., Нежлукченко В.М., Волочнюк Є.Г. Формування якості зрошувальної води на Інгулецькому масиві. – Херсон; Наддніпряночка, 2003. – 228 с.
  13. Волочнюк Є.Г. Наукове обгрунтування і рекомендації по управлінню якістю поливної води на Інгулецькому зрошуваному масиві / Під ред В.В. Морозова. – Херсон: РВЦ ХДАУ "Колос", 2003. - 28 с.
  14. Розвиток меліорації на Херсонщині. / Андрієнко О.І., Морозов В.В., Ушкаренко В.О., Волочнюк Є.Г. та ін. – Херсон, Вид-во ХДУ, 2004. – 100 с.
  15. Використання ресурсозберігаючих ГІС-технологій при нормуванні водокористування на Інгулецькому зрошуваному масиві України. Морозов В.В., Волочнюк Є.Г., Нежлукченко В.М. / Тезисы докладов Международной научно-практической конференции "Нормирование водопользования в орошаемом земледелии". - Херсон; РИЦ ХГАУ "Колос", 2005. – С. 22.
  16. Історія меліорації і водного господарства Херсонщини (видання друге, доповнене) / Ушкаренко В.О., Морозов В.В., Андрієнко О.І., Рудницький О.К., Волочнюк Є.Г., Ємченко Г.В., Савіна Т.Л. – Херсон; Вид-во ХДУ, 2005. – 132 с.
  17. Комплексне управління якістю водних і земельних ресурсів в системі ландшафтних меліорацій на півдні Україні. В.В. Морозов, Д.О. Ладичук, О.В. Морозов, Є.Г. Волочнюк / Таврійський науковий вісник: Збірник наукових праць. Вип. 37. – Херсон; Айлант, 2004. - С. 152-158.
  18. Management Of Water And Land Resources Of The Irrigation Systems In Southern Ukraine. V.V. Morozov, V.A. Ushkarenko, D.O. Ladychuk, O.V. Morozov, E.G. Volochnyuk / Integrated Land and Water Resources Management: Towards Sustainable Rural Development. / Proceedings of "21st European Regional Conference". 15-19 May 2005, Frankfurt (Oder), Germany and Slubice, Poland. - 2005. - P. 89-92.

29. Ковальчук П.І., Шевчук С.О. Система прийняття рішень для забезпечення порядку використання меліорованих земель/ Водне господарство України – 2006. - №2. –С.22-27.


НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ


Морозов Володимир Васильович – завідуючий кафедрою ГІС-технологій Херсонського державного аграрного університету, професор


ГІС в управлінні водними і земельними ресурсами




Навчальний посібник


ISBN




Технічний редактор – Яковлєва Н.І.


Підписано до друку 3.07.2006 р. Формат 60 х 84 1/16. Друк ризографія. Гарнітура Arial. ум. друк. арк. 5. Наклад 300 примірників.

Видавництво Херсонського державного університету.