Тема Методи психологічної підготовки

Вид материала

Документы

Содержание Подолання болі Страх перед болем підсилює сам біль. Другий етап Третій етап Четвертий етап

Подобный материал:

• Методичні рекомендації Сімер-2010 р. Луцук Микола Валентинович Викладач предмету «Захист, 215.78kb.
• Плани та методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни, 427.95kb.
• Тема Політологія як наука, її предмет І методи дослідження, 66.4kb.
• Профорієнтаційна робота в школі, 114.38kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни чисельні методи в хімії напряму підготовки 0703, 150.65kb.
• Розповсюдження та тиражування без офіційного дозволу хінем заборонено!, 1230.23kb.
• Список наявної навчальної літератури напрям підготовки : 0502, 461.71kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни статистичні І хемометричні методи в хімії напряму, 143.72kb.
• Програма підготовки за напрямом Кількість навчальних годин, 139.05kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни хемометричні методи аналізу даних напряму підготовки, 113.56kb.

Подолання болі

Про одну з форм прояву сили волі слід поговорити особливо. Мова йде про вміння переносити, терпіти біль.

Біль - фізичне страждання, яке ми почуваємо й усвідомлюємо. Вона є сугубо індивідуальною властивістю.

Багато народів через релігію, звичаї виховували в майбутніх воїнів терпимість до болю. Заподіюючи її, справляли деякі обряди. Наприклад, обряд присвяти юнаків у чоловіка. Майбутній чоловік повинен був непохитно переносити біль. І в наші дні можна спостерігати іноді змагальність у демонстрації своєї «сили волі» серед підлітків. Вона полягає в припіканні шкіри сірниками або сигаретами. При цьому намагаються залишатися зовні спокійними. Дурна, звичайно, змагальність. Але зверни увагу на суть: вірять, що через подолання болі можна долучитися до мужності й сміливості.

Під час бою деякі не зауважують легких поранень. Навіть із важкими пораненнями іноді залишаються в строю.

Біль «підігріває» злість і рішучість. Але такі ж поранення в нейтральній не бойовій обстановці люди переносять значно гірше. Чому? Тому, що поки свідома діяльність мозку повністю зосереджена на чому-небудь більш важливому, біль не сприймається в повному обсязі. Але якщо тільки на цей біль звернути свою увагу, мозок відразу почне сприймати цей біль. Максимальне переживання (страждання) буває в тому випадку, коли біль очікують зі страхом.

Страх перед болем підсилює сам біль.

Біль може зменшуватися, якщо увага буде зосереджена на інші сильні переживання, наприклад, злості, люті. На рівень болі впливає також вроджена чутливість до болю. У місці травми виникає болючий імпульс. Цей імпульс передається по чутливих нервах у головний мозок. Нерви не піддаються свідомому впливу. Яка «кількість» болю отримана, така негайно буде доставлено в мозок. Уже від стану нашої психіки буде залежати рівень переживання болі. Закодувати себе від абсолютної несприйнятливості болі неможливо, хоча під час аутотренінгу реально досягти «задерев'янілості» кінцівок із втратою всякої чутливості. Але в бої з такими кінцівками робити нема чого. А залишити від «задерев'янілості» тільки болючу несприйнятливість неможливо. Не існує гарантії від болю в бою. Правда, азарт бою може зменшити страждання, але важкі травми однаково супроводжуються сильним болем. Від такої травми людей мимоволі завмирає, щадить ушкоджене місце, стогне, морщиться, кричить, займає змушене (полегшуюче) положення і т.д. Можуть з'явитися сльози. Сльози - реакція на біль рефлекторного характеру.


Тема 6. Морально-психологічне забезпечення вартової служби

П.1. Основні завдання МПЗ вартової служби

П. 2. Основні етапи МПЗ вартової служби


Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих об'єктів, бойових прапорів і осіб, яких тримають на гауптвахті, її несення є виконанням бойового завдання. Для цього споряджають варти.

П.1. Основні завдання МПЗ вартової служби

Варта - озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об'єктів, бойових прапорів та осіб, що тримають на гауптвахті. Вони бувають гарнізонними і внутрішніми.

Психологічні особливості вартової служби як основного виду бойової діяльності військ у мирний час:

1. тривалість (частини несуть бойове чергування постійно; бойові підрозділи - згідно з графіком у визначені терміни);
   
2. наявність великих духовних, психічних і фізичних навантажень на о/с чергових сил;
   
3. специфічність і монотонність (несення служби в бойовому чергуванні відбувається індивідуально у відриві від підрозділу або малими групами в умовах обмеження, монотонності та одноманітності надходження сигналів, несприятливих особливостей мікроклімату в приміщенні, де відбувається несення бойового чергування. Це недостатність свіжого повітря, високий температурний режим, темрява, шум апаратури тощо);
   
4. необхідність миттєвого реагування на зміну обстановки;
   
5. необхідність оперативного прийняття єдиного вірного рішення.
   

Служба у варті викликає різноманітні реакції з о/с. Одні сприймають її з надмірними переживаннями, перед заступанням на варту відчувають підвищену напруженість, а інколи - необґрунтовану нервовість. Це, у першу чергу, пояснюється тим, що кожній людині притаманні індивідуальні-психічні й особистісні особливості (певні риси характеру, конкретний рівень нервово-психічної стійкості, тип темпераменту, розвиненість мотиваційної сфери, наявність конкретних потреб, прагнень, розвиненість ціннісних орієнтацій, почуттів, конкретний психічний стан тощо). Тобто кожен воїн має свій неповторний внутрішній світ, без урахування якого та без впливу на який є неможливим досягнення позитивного результату у сфері військово-професійної діяльності, зокрема у вартовій службі.

МПЗ бойового чергування - це система організаційних, аналітичних, інформаційно-виховних, соціально-психологічних, психологічних та інших заходів, що проводяться з метою формування у в/с високих бойових і морально-психічних якостей (насамперед, психічної стійкості та готовності особистості в/с до дій в екстремальних ситуаціях), позитивних ціннісно-мотиваційних настанов з метою безумовного і якісного виконання ними завдань бойового чергування.

Головні завдання МПЗ вартової служби:

• підбір о/с до несення вартової служби на основі рекомендацій психологічної науки та застосуванням сучасних психодіагностичних методик;
  
• всебічна психологічна підготовка о/с до пильного несення вартової служби в різноманітних технічних і природних умовах;
  
• формування у воїнів почуття особистої моральної відповідальності за сумлінне дотримання вимог Статуту гарнізонної та вартової служби;
  
• виховання у о/с високих морально-психічних і бойових якостей, необхідних для несення вартової служби;
  
• підтримання пильності, спостережливості, організованості, позитивного психічного стану в о/с варти;
  
• сприяння зняттю надмірної напруженості у чатових і вартових, оперативне відновлення їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил;
  
• аналіз та врахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних;
  
• запобігання злочинам та подіям при несенні вартової служби.
  

Обов'язки посадових осіб органів виховної роботи щодо морально-психологічного забезпечення вартової служби.

Психолог військової частині несе персональну відповідальність за МПЗ вартової служби. Він зобов'язаний:

1) у період підготовки о/с до несення вартової служби:

брати участь у підборі та підготовці о/с, який залучається до несення вартової служби;

роз'яснювати о/с завдання підрозділу й окремо завдання кожного в/с під час несення служби;

інструктувати начальників варт щодо практики організації МПЗ у ході вартової служби;

узагальнювати й поширювати передовий досвід, активно використовуючи індивідуальні та групові бесіди, пам'ятки, матеріали друкованих ЗМІ;

організовувати та проводити вивчення морально-психічних якостей о/с, який залучається до несення вартової служби;

2) у ході вартової служби:

знати морально-психічний стан о/с;

постійно отримувати інформацію про хід вартової служби, брати участь у визначенні кращих в/с серед усіх фахівців;

знати потреби й запити о/с, який несе вартову службу, вживати заходів щодо їх задоволення;

своєчасно доповідати командиру про стан МПЗ виконання завдань вартової служби;

дбати про створення умов для відпочинку та психічної релаксації о/с, який залучається до вартової служби;

3) по закінченні служби:

брати участь у підведенні підсумків несення вартової служби, аналізувати ефективність заходів МПЗ;

організовувати поширення передового досвіду несення вартової служби;

дбати про забезпечення о/с повноцінним відпочинком;

аналізувати причини виявлених недоліків і вживати заходи щодо їх усунення;

доповідати старшому начальнику про підсумки виконання завдань бойового чергування.


П. 2. Основні етапи МПЗ вартової служби

1. МПЗ підготовки о/с до вартової служби.
   
2. Відбір в/с, які за своїми якостями можуть бути допущені до вартової служби.
   
3. Підбір в/с для несення вартової служби.
   
4. Морально-психологічне супроводження вартової служби.
   

Зміст основних етапів

Зміст 1 етапу (тривалість - перші 1,5 місяці служби).

Головні завдання етапу:

• вивчення індивідуально-психічних якостей особистості молодого солдата та стану його здоров'я;
  

• психологічна підготовка в/с до вартової служби;
  

• аналіз ходу адаптації в/с (соціальної, психічної, біологічної) до умов військової служби.
  

За результатами вивчення індивідуально-психічних якостей молодих солдатів, стану їх здоров'я визначаються в/с "групи ризику".

До "групи ризику" належать в/с, які мають:

• порушення поведінки кримінального характеру;
  
• сімейні проблеми, втечі з дому, схильність до бродяжництва;
  
• досвід вживання наркотичних речовин;
  
• негативні показники за методиками вивчення особистості "Акцентуації характеру", "Прогноз", Соціометрія (явні аутсайдери) тощо.
  

Жоден в/с, віднесений до "групи ризику", не повинен допускатися до заступання на варту.

При вивчення особистості в/с рекомендується використовувати такі методи:

аналіз документів (характеристик, медичних документів з РВК, довідок, особової справи військовослужбовця);

опитування за методиками: "Акцентуації характеру", "Прогноз", "Суїцид", "Тип поведінки в групі", "Тип поведінки особи в конфліктній ситуації", "Пам'ять на числа", "Коректурна проба", "Кількісні відносини" тощо;

тестування;

соціометрію;

узагальнення незалежних характеристик;

спостереження тощо.

Висновки за підсумками вивчення в/с рекомендується оформити в особовій справі та на їх підставі скласти відповідні рекомендації начальникам.

З прибуттям молодого поповнення до військової частини проводиться поглиблене медичне обстеження, за результатами якого вживаються відповідні заходи щодо відправки осіб, які мають серйозні відхилення у стані здоров'я, в лікувальні заклади для прийняття рішення стосовно подальшої служби.

Протягом перших 3-4 днів організовуються ознайомлювальні бесіди з молодими солдатами, під час проведення яких особливу увагу слід звернути на такі показники, як рівень загальної освітньої підготовки, розуміння соціального значення військової служби, усвідомлення необхідності виконання свого патріотичного обов'язку, наявність відповідальності й вихованості,

У роботі щодо МПЗ вартової служби потрібно вирішити завдання нейтралізації пасивності, невірного розуміння завдань вартової служби, побоювання в/с опинитись у екстремальній ситуації. їх вирішення здійснюється, як правило, під час занять з гуманітарної підготовки, годин виховної роботи, правового інформування, групових та індивідуальних бесід, зустрічей з в/с, які зразково виконують свої обов'язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом.

Упродовж перших 10-15 днів з молодими солдатами проводяться бесіди про історію частини, її завдання, у ході яких особлива увага звертається на завдання вартової служби, роз'яснюються права та обов'язки чатового, Їх ознайомлення з розташуванням варти, постами, обладнанням, доведенням послідовності дій чатового на посту, порядок застосування зброї ілюструються прикладами з життя частини. Також організуються вивчення вимог статуту щодо несення вартової служби, заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

При цьому доцільно приділити серйозну увагу тому, щоб усі молоді солдати усвідомили важливість несення вартової служби як виконання бойового завдання, необхідність суворого дотримання заходів безпеки. У подальшому необхідно виховувати у них прагнення сумлінно виконувати свої обов'язки, формувати настанову на якісне несення вартової служби, формувати, розвивати й поступово вдосконалювати навички й уміння ефективно діяти у специфічних умовах несення служби (наприклад, уночі, коли необхідно приймати рішення в екстремальних ситуаціях, які можуть виникнути під час несення служби на посту (холод, туман, відключення світла в нічний час тощо).

Особливої вагомості в роботі з МПЗ несення вартової служби набуває аналіз ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби. Необхідність такої роботи зумовлено тим, що враження, як виникають у них в перші години та дні перебування в частині, коли ще не слався первинний військовий колектив, надовго, а іноді назавжди визначають їх ставлення до військової служби. У зв'язку з цим потрібно враховувати такі обставини, в яких новачок позбавлений орієнтирів у новій для нього ситуації, неспроможний одразу вірно визначати лінію своєї поведінки, свій рольовий статус.

Під впливом різних стрес-факторів служби у в/с можуть виникнути різні розлади психіки. Найчастіше вони виникають у тих, хто до призову в ЗС мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепно-мозкові травми, схильності до вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Зовнішньо такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, загальмованості реакцій. Особам з ознаками ускладненої адаптації слід надавати психологічну допомогу, поділяти підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити чи якимось чином не виділити в/с із загалу молодих солдатів), роз'яснити тимчасовий характер його негативних переживань. Якщо протягом перших трьох місяців служби не спостерігається позитивних змін щодо стабілізації стану в/с, то його необхідно виключити зі складу тих, хто заступає до варти.

Другий етап (тривалість етапу: від 1,5 до 3 місяців) - відбір в/с, які за своїми якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби. Головним завданням цього етапу є підбір осіб, які за своїми індивідуально-психічним якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Згідно з поданням комісії професійно-психологічного відбору визначається в/с, які можуть бути допущені донесення вартової служби. Готується відповідний наказ командира частини. Продовжується робота цієї комісії щодо аналізу перебігу адаптації в/с. За поданням командирів підрозділів визначається та наказом командира частини затверджується список осіб, яких не рекомендовано до несення вартової служби.

Третій етап (тривалість етапу: від 3 місяців до звільнення) - підбір в/с для несення вартової служби та комплектування складу варти. Він має включати:

• психодіагностику стану в/с;
  
• визначення та корегування складу варти та змін залежно від готовності в/с виконувати завдання вартової служби, сумісності в/с;
  
• психологічну підготовку о/с до служби у варті.
  

Психодіагностику рекомендується проводити методом спостереження за станом в/с, його здоров'ям, узагальнення незалежних характеристик, психологічного тестування, опитування.

Особливо потрібно звернути увагу на таких воїнів, які мають неохайний зовнішній вигляд. Вони можуть бути об'єктами порушень статутних правил взаємовідносин між в/с, мати низькій рівень соціального статусу в колективі (виявляється за результатами соціометричного опитування). Якщо це підтверджується, то таких в/с має бути обов'язково усунено від заступання на варту до завершення об'єктивного розслідування.

Якщо спостереження за в/с повинні проводити всі посадові особи частини, підрозділу, то більш глибоке вивчення психічного й психофізіологічного стану на цьому етапі зобов'язані проводити психологи та лікарі. Так, для визначення самооцінки, рівня реактивної тривожності воїна доцільно використовувати скорочений тест Спілберга - Ханіна. Для вивчення процесів відчуття, сприймання, уваги можна використовувати тест "Кільце Ландольдта". Під час підбору воїнів до складу варти доцільно використовувати результати соціометричного опитування, методику Люшера, методики "Вартовий", "Адаптація", діагностичну бесіду.

На підставі спостережень та за результатами опитування о/с психолог має можливість рекомендувати командирам заходи щодо корегування складу варти, підготовки резерву на випадок заміни того чи іншого в/с (відпустка, хвороба, відрядження, тимчасові зміни психічного стану тощо).

Основний зміст психологічної підготовки о/с до несення вартової служби на даному етапі полягає в:

• нейтралізації негативних наслідків втоми, монотонії служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;
  

• оптимальному розподілі в/с за постами та змінами з урахуванням їх особистісних якостей, добових ритмів психічної активності, періодів та етапів функціонування психіки в особливих умовах, психічної й психофізіологічної сумісності;
  

• забезпеченні загальної психічної стійкості й підтриманні безпосередньої психічної готовності о/с до виконання завдань на варті;
  

• створенні та підтриманні позитивної мотивації виконання завдань вартової служби;
  
• формуванні й удосконаленні у в/с стійких навичок і умінь оптимальної поведінки в екстремальних ситуаціях, що потенційно можуть виникнути у процесі несення служби у варті.
  

Для цього слід практикувати, наприклад, відпрацювання дій чатового під час виконання психологічно обґрунтованих проблемних ситуацій на посту. Це може бути така проблемна ситуація: о 20.30., після здачі парку під охорону варті до чатового звертається командир взводу іншої роти своєї частини, який передає усно команду начальника варти на допуск його і декількох солдатів у бокс для підготовки техніки для показу комісії наступного дня. Вартовому пропонується оцінити ситуацію і прийняти рішення у ролі чатового та обґрунтувати його, а також спрогнозувати можливий розвиток ситуації.

Такі або подібні ситуації слід використовувати при проведенні рольових ігор у варті. Так, за вартовими закріплюються певні ролі: "Порушника", "Приятеля чатового", "Розвідного", "Чатового" та ін. Начальник варти роз'яснює ролі й доручає кожному учаснику гри продемонструвати свою поведінку за даних обставин. За підсумками гри проводиться групове обговорення в складі зміни, що не спить; всебічний аналіз та оцінка ситуації начальником варти.

Четвертий етап - морально-психологічне супроводження вартової служби, який має включати:

- заходи з МПЗ підготовки о/с до заступання на варту;

- аналіз та урахування психофізіологічних чинників під час підготовки о/с варти, які ускладнюють несення вартової служби;

- підтримання у нього на високому рівні духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил і своєчасне їх відновлення;

- формування і підтримання у нього готовності до дій в екстремальних ситуаціях;

- своєчасне зняття надмірної напруженості о/с варти після дій в екстремальних умовах;

- формування позитивного морально-психічного клімату серед о/с варти та його підтримання на оптимальному рівні;

- підведення підсумків несення служби у та ін.

На етапі підбору о/с слід проводити його оптимальний розподіл за постами та змінами, виключати можливість заступання на варту хворих, психічно неврівноважених, в/с "групи ризику", які знаходяться в конфлікті, у стані психічного перевантаження.

На теоретичному етапі підготовки о/с до варти: командири підрозділів, від яких споряджається варта, доводять накази про засудження військовими судами за правопорушення, скоєні особовим складом варти під час несення служби, вимоги Законів України; організують вивчення о/с статутів, функціональних обов'язків у варті.

Після цього проводиться практичне заняття на вартовому містечку військової частини. Особливий акцент під час його проведення та інструктажу слід звернути увагу на МПС усього о/с варти та кожного вартового окремо, психологічну готовність в/с до виконання функціональних обов'язків на постах, у караульному приміщенні, практичне виконання вартовими основних обов'язків на постах, правильне використання ними зброї.

Якісній організації виховної роботи у варті сприяє її план, У ньому обов'язково передбачаються такі заходи: індивідуальні й групові бесіди; випуск бойових листків, листків-блискавок, присвячених воїнам, які відзначилися у варті; організація читання газет і журналів, прослуховування радіопрограм через навушники; проведення бліц вікторини на знання статуту вартової служби; проведення заходів регуляції психофізіологічного стану особового складу варти та ін.

Етап несення служби у варті. При несенні служби основні зусилля спрямовуються на створення обстановки оптимальної готовності до негайних дій. На даному етапі досягається співвідношення необхідної й достатньої кількості перевірок несення служби, здійснюється контроль над матеріально-технічним забезпеченням і своєчасним і раціональним харчуванням особового складу.

У ході несення вартової служби з військовослужбовцями зі складу відпочиваючої зміни проводяться психогігієнічні й психопрофілактичні заходи (психологічна гімнастика, психотренінги, сеанси нервово-психічного відновлення та ін.), виконуються психотехнічні вправи, спрямовані на підтримку пильності й психологічної готовності військовослужбовців. Їх проводять спеціально підготовлені психологом військовослужбовці.

Візуально або комунікативним спілкуванням оцінюється психологічний стан окремих військовослужбовців, виявляються переважні психологічні реакції. Офіцери здійснюють включене, приховане спостереження за зовнішніми проявами емоційних станів особового складу. Ціль спостереження — виявити воїнів з підвищеним психічним навантаженням. Наприкінці перевірки оформляється спеціальний план-схема спостереження.

Сфера прояву	Розвідний	Пост 1	і т.д.
1-й	2-й	1-я зміна	2-я зміна
1. Рот, брови, загальне вираження: - губи стиснуті, кути рота опущені, брови зрушені в перенісся; - страждальницьке вираження обличчя
2.Очі: -сумовитий, незадоволений погляд; - палаючі неспокійні очі
3. Колір шкіри обличчя: - значне почервоніння, поява плям; - блідість, жовтизна
4.Руху: - закрепощенні, порушення точності рухів; - метушливість, сильний тремор рук
5. Особливості поведінки; - замкнутість, апатія; - поганий самоконтроль, бравада

Рис. План-схема спостереження за зовнішніми проявами емоційних станів


За результатами спостереження залежно від кількості визначених ознак відносно військовослужбовця приймається певне рішення — підсилити контроль, зробити заміну в складі варти, розрахунків і т.д.

Формування та підтримання в активному стані в о/с варти мотиви й мотивацію якісного несення служби. Командирам (начальникам), фахівцям психологічної та медичної служб слід знати і враховувати, що через 2-3 місяці постійного перебування воїна на одному й тому самому посту значно знижуються його гострота сприйняття, оперативність реакції, гнучкість психіки. Відповідно, різко зростає вірогідність порушень ним статутних вимог.

Що робити у таких випадках? Слід:

1. систематично практикувати заступання воїнів на різні пости, періодично міняти зміну несення служби для кожного з них;
   
2. мати у вартовому приміщенні спеціальну бібліотеку, вирізки з газет про напади на пости, засоби наочної агітації з прикладами правильних дій вартових при відбитті нападу на пост, при пожежі тощо;
   
3. нагадувати перед заступанням до варти про загострення криміногенної обстановки в районі дислокації частини, про те, скільки зараз коштує автомат, про карну відповідальність за порушення правил несення вартової служби тощо.
   

Для цього необхідно акцентувати увагу воїнів і оголосити:

"Солдате, пам'ятай! За твоїм озброєнням іде полювання!

Найнебезпечніший час нападу на пост - через 20-30 хв. після заступання на пост і на протязі наступного часу. Тому будь пильним!

Слухай, що відбувається на сусідньому посту, не дай злочинцю вбити товариша!

Знай, що злочинець чекає, коли ти заспокоїшся та втратиш пильність.

Через хвилинне бажання розслабитися на посту ти можеш втратити життя."

Суттєве значення для підтримання позитивного МПС о/с варти має своєчасне його забезпечення їжею, питною водою, гарячим чаєм, створення оптимальних умов для відпочинку, утримання вартового приміщення в теплі, чистоті, порядку, попередження обмороження вартових узимку.

5. Етап після зміни з бойового чергування, варти. Для особового складу після зміни з бойового чергування, варти організує комплекс заходів щодо психофізіологічного відновлення. Крім спортивно-масової й культурно-досугової роботи, з військовослужбовцями у кімнаті психологічної допомоги проводяться групові й індивідуальні тренінги активної нервово-психічної релаксації із прослуховуванням (переглядом) спеціальних аудіо- і відеокасет, а також інші заходи, спрямовані на зняття нервово-психічного навантаження й підготовку військовослужбовців до чергового заступлення на бойове чергування (у варту).

Потім проводять детальний аналіз виконання о/с варти бойового завдання, кожним вартовим своїх обов'язків у складі варти, аналізують позитивні дії під час несення служби та особливу увагу приділяють недолікам (коли вони допущені) і вказують, як їх уникнути у майбутньому. Після цього дається загальна оцінка несення служби, заохочуються ті, хто відзначився під час її несення.

Отже, якісна організація МПЗ виконання завдань вартової служби є однією з вирішальних умов ефективного розв'язання її бойових завдань, підтримання постійної бойової готовності військової частини, психічного загартовування особистості в/с та формування й розвиток у неї визначальних рис захисника Батьківщини.