Тема Політологія як наука, її предмет І методи дослідження

Вид материалаДокументы

Содержание


Тема 8. Політичні партії та громадянські рухи План
Под вопросом
Подобный материал:
Тема 1. Політологія як наука,

її предмет і методи дослідження

План

  1. Предмет політології та її основні функції.
  2. Методи політологічних досліджень: нормативно-ціннісний, соціологічний, біхевіористичний, інституціональний, системний, порівняльний та ін.
  3. Політологія в сучасній Україні: завдання, шляхи розвитку і перспективи.


Визначення понять і термінів: політика, політична сфера, політичне поле, політична теорія, політична думка, функції політології, методи політології, парадигми політології, предмет політології, категорії політології, політична філософія, політична соціологія.


У процесі підготовки до семінару необхідно розкрити сутність політології як науки, що вивчає політичну сферу життєдіяльності людей, основні тенденції та шляхи її розвитку.

Розкрити сутність найбільш поширених визначень предмету та об’єкту дослідження політології. Показати, як змінилось його бачення і розуміння в процесі розвитку пізнання і зміни об’єктивної реальності світу політики.

Дати характеристику основних функцій політології: теоретико-пізнавальної, світоглядної, управлінської, інструментальної, аксіологічної та ін.

Характеризуючи методи політологічних досліджень, звернути увагу на їх модифікації залежно від парадигм (моделей постановки проблем та їх вирішення): традиційної (формально-юридичної), біхевіореальної, постбіхевіоріальної.

При розгляді третього питання слід виявити особливості сучасного українського суспільства як перехідного, яке перебуває в процесі глибоких трансформаційних змін, що обумовлює специфіку політичних процесів у ньому. Політологія виступає як адекватний інструмент соціального самопізнання, не маючи якого країна не може існувати у сучасному світі.


Тема 4. Політична влада і проблеми її легітимації

План

  1. Поняття і сутність політичної влади.
  2. Види і ресурси влади.
  3. Проблема легітимності влади. Типи легітимності.
  4. Характер політичної влади і його динаміка в Україні.


Визначення понять та термінів: влада, політична влада, ресурси влади, авторитет влади, легітимність політичної влади, політичний інститут, харизма.


Опрацювання теми передбачає розгорнуту характеристику влади як здатності і можливості здійснювати свою волю певним суб’єктам, чинити вирішальний вплив на діяльність та поведінку людей за допомогою відповідних засобів.

Дати характеристику основних ресурсів влади (економічних, соціальних, інформаційних, силових), спираючись на які суб’єкт має змогу контролювати об’єкт.

Вказати на визначальні ознаки політичної влади:
  • легальність у використанні сили та інших засобів володарювання у межах країни;
  • верховенство, обов’язковість рішень влади для всього суспільства, у тому числі всіх інших видів влади;
  • публічність, що означає можливість звернення до всіх громадян від імені всього суспільства на основі права;
  • моноцентричність, тобто наявність єдиного центру прийняття рішень (на відміну, наприклад, від влади економічної, інформаційної тощо);
  • різноманітність ресурсів впливу.


Виділити основні проблеми для вивчення:
  • поняття легітимності влади та її типологія;
  • структура і механізми реалізації влади;
  • способи володарювання. Розподіл влад.
  • методи і засоби легітимації влади і владних структур;
  • критерії ефективної влади;
  • криза політичної влади і шляхи виходу з неї;
  • особливості політичної влади в Україні та її основні характеристики.



Тема 5. Політичні системи та політичні режими

План

  1. Сутність, структура та функції політичної системи.
  2. Типологія політичних систем.
  3. Сутність, поняття політичного режиму.
  4. Особливості політичної системи України.


Визначення понять і термінів: політична система суспільства, політичний режим, держава, конституція, політичні партії, політичні норми, політичні дії, політична комунікація, політична ідеологія, політичні цінності.


При підготовці до семінару необхідно спиратися на основні положення загальної теорії систем та ідеї відносно теорії політичних систем Т.Парсонса, Д.Істона, Г.Алмонда.

Слід проаналізувати політичну систему як цілісну, взаємопов’язану єдність інституціональної, нормативної та комунікативної підсистем.

Охарактеризувати основні функції політичної системи: визначення мети і завдань розвитку суспільства, вироблення програм його життєдіяльності; мобілізація ресурсів суспільства для досягнення поставлених завдань; інтеграція всіх елементів суспільства, підтримка його цілісності та стабільності; обов’язковий для всіх громадян розподіл цінностей у суспільстві.

Студентам пропонується виділити за Г.Алмондом основні типи політичних систем і дати характеристику їх особливостей, переваг і недоліків.

Вивчаючи політичні системи, необхідно усвідомити, яке місце займають: принцип легітимності, структура інститутів, партійна система та форма, устрій держави в структурі політичного режиму. Порівняти існуючі підходи до типології політичних режимів і виділіть характерні особливості демократичного, авторитарного і тоталітарного режимів.

Аналізуючи політичну систему України, звернути увагу на те, що вона є перехідною, транзитною з вираженим вектором демократичного розвитку.

Тема 8. Політичні партії та громадянські рухи

План

  1. Поняття, типологія та функції політичних партій.
  2. Сутність та типи політичних систем.
  3. Громадянсько-політичні об’єднання та рухи в політичному процесі.
  4. Партійна система в сучасній Україні.


Визначення понять і термінів: політична партія, партійна система, правляча партія, опозиційна партія, багатопартійна система, однопартійна система, громадські організації та рухи, групи інтересів, групи тиску, партократія.


Дати визначення політичної партії та охарактеризувати її ознаки: 1) наявність організації; 2) програма діяльності; 3) особливий функціональний статус у політичному житті суспільства; 4) специфічне місце партії у структурах держави; 5) особливий правовий режим діяльності.

Порівняти класифікації політичних партій, представлені М.Дюверже та Дж. Сарторі.

Розкрити сутність партійних систем, кількісні та якісні їх типології.

З’ясувати визначення громадсько-політичних об’єднань та рухів, дати їх типологію, порівняти функції партій та громадсько-політичних рухів.

Визначити основні етапи становлення багатопартійної системи в Україні. Охарактеризувати особливості українських політичних партій та основні тенденції їх розвитку.


Тема 9. Політична культура

План

  1. Поняття політичної культури.
  2. Типологія політичної культури.
  3. Особливості політичної культури в Україні.


ПОД ВОПРОСОМ

Визначення понять і термінів: політична культура, політична свідомість, політична поведінка, політичні цінності, політична субкультура, ринкова політична культура, західна політична культура, східна політична культура.


З’ясовуючи сутність поняття політичної культури, порівняти такі найбільш поширені визначення політичної культури, а саме:

Політична культура – це сукупність індивідуальних позицій та орієнтацій учасників політичної системи: суб’єктивна сфера, що лежить в основі політичних ідей і надає їм певного політичного значення.

Політична культура – це реалізація політичних знань, ціннісних орієнтацій, зразків поведінки соціального суб’єкта в історично визначеній системі і політичних відносин.

Політична культура – це система відносин і одночасно процес виробництва і відтворення силових елементів.

Щоб визначити місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства, треба розкрити структуру політичної культури і таких її складових як політична свідомість і політичні знання, політична поведінка і політичні дії, проаналізувати функції політичної культури.

Виділити основні проблеми для вивчення:
  • типологія політичної культури (Г.Алмонд і С.Верба);
  • сутність політичної субкультури і конркультури;
  • економічні, політичні та соціокультурні передумови становлення демократичної політичної культури в сучасному українському суспільстві.



Тема 12. Світові політичні ідеології

Питання для самостійного опрацювання:
  1. Поняття ідеології та її основні функції.
  2. Рівні політичної ідеології: теоретико-концептуальний, програмно-політичний, актуалізований.
  3. Основні ідеологічні течії сучасності: лібералізм і неолібералізм; консерватизм і неоконсерватизм; соціал-демократія, комунізм, націоналізм та інші.
  4. Проблеми ідеологічного забезпечення українських реформ.


Визначення понять та термінів: ідеологія, політична свідомість, лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм, національна ідея.