Дипломний

Вид материалаДиплом

Содержание


6.8 Графічна частина
6.9 Загальне оформлення проекту
Перелік рекомендованої літератури
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

6.8 Графічна частина



При виконанні графічної частини слід дотримуватися таких рекомендацій. Всі креслення, а також специфікації, перелік елементів, різноманітні відомості (наприклад, комплектуючих виробів, запасних частин і т.п.) виконуються олівцем або за допомогою принтера. В туші допускається виконання тільки плакатів (схеми, які пояснюють фізичні процеси або принцип дії приладів, математичні і метрологічні моделі, таблиці, графіки і т.п.). Формат аркушів креслень і плакатів-стандартний А1 (розміри 594х841).

При розробці складального креслення необхідно подати одну або декілька проекцій чи перерізів перетворювача в залежності від його ступені складності. При потребі необхідно зобразити провідники, підведення електричних сигналів з пристроями під’єднання як до вторинного перетворювача (наприклад, за допомогою стандартного з’єднувача), так і до електричної обмотки котушки (наприклад, паянням чи пелюстками-з’єднувачами).

На складальному кресленні вказуються габаритні і під’єднувальні розміри розробленого пристрою, а також вказуються позиції всіх вузлів деталей, стандартних виробів і матеріалів. В правому нижньому куті над основним написом креслення записуються технічні умови до виготовлення цього пристрою або перетворювача. До креслення розробляється на окремих аркушах специфікація згідно ГОСТ 2.108, яка в загальному випадку повинна складатися з розділів, розташованих в наступній послідовності: документація, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали. Приклад оформлення подається в додатку Д. В об’єм графічного матеріалу також можуть входити креслення окремих деталей спроектованого пристрою чи перетворювача.

При розробці принципових електричних схем крім безпосередньо електричної схеми на кресленні подається умовне позначення електричної схеми з’єднувача. До схеми подається згідно ГОСТ 2.702 перелік елементів, які входять до неї, і котрий виконується безпосередньо на аркуші креслення або на окремих аркушах (див. додатки Е, Ж).

При розробці функціональних електричних схем подається блок-схема спроектованого пристрою з нанесеними на них характеристиками електричних сигналів на виході окремих блоків. На полі аркуша креслення над основним написом обов’язково подається експлікація у відповідності з ГОСТ 2.702 (див. Додаток К).

На всіх кресленнях подається основний напис згідно форми, вказаної в додатку В рисунок В.1. При потребі один аркуш формату А1 графічно розбивається на декілька менших форматів, наприклад, А2,А3,А4, але при цьому аркуш не розрізається, а в кожному меншому форматі також креслять основний напис згідно форми додатку В. Шифрування кожного креслення здійснюється аналогічно з шифруванням пояснювальної записки з відмінністю

в необхідності числової конкретизації коду документа. Так, перша пара нулів у складальних кресленнях замінюється порядковим номером розроблюваного виробу (установки), друга пара нулів замінюється порядковим номером складальної одиниці (блоку), а останні три нулі заміняються порядковим номером деталі. В кінці проставляється код документа СК, який означає складальне креслення. Для креслень деталей код не вказується. Наприклад, позначення складального креслення третьої складальної одиниці записується: ДП.ПНК-28.01.03.000 СК, а шифр креслення її четвертої деталі має вигляд: ДП.ПНК-28.01.03.004.. Присвоєні шифри складальним кресленням і деталям обов’язково вказуються в графі позначення специфікацій (див. додаток Д).

При виконанні структурних, функціональних, принципових схем, які стосуються цілої системи контролю, в коді після двох останніх цифр залікової книжки проставляється через крапку номер розроблюваного виробу, після чого подається буквено-цифрова конкретизація (код) зображеної схеми. Перша буква відповідає: Е– електричній схемі; Г– гідравлічній; К– кінематичній; С–комбінованій, а цифра після неї означає: 1– схема структурна; 2– функціональна; 3 – принципова; 4 – монтажна. Наприклад, електрична структурна схема розроблюваного пристрою контролю позначається: ДП.ПНК-28.01.00.000 Е1. В позначенні такої ж схеми конкретного блоку замість пар нулів здійснюється цифрова конкретизація блоку аналогічно з позначеннями в складальних кресленнях. Тому електрична принципова схема вищезгаданого другого блоку розгортки дефектоскопа буде позначатися так: ДП.ПНК-28.01.02.000 Е3.

Позначення плакатів або креслень, що стосуються метрологічного забезпечення, алгоритмів програм, математичних моделей, економіки і безпеки життєдіяльності здійснюється шляхом присвоєння їм порядкового номера в останній групі коду, наприклад, ДП.ПНК-28.01.00.001, ДП.ПНК-28.01.00.002 і т.д.

Специфікації і перелік елементів до принципових електричних схем, які входять в комплект до креслень і виконуються олівцем чи принтером на окремих аркушах формату А4, підшиваються до пояснювальної записки після додатків.

6.9 Загальне оформлення проекту



Пояснювальна записка повинна мати цупку палітурку. На обкладинці клеїться етикетка з білого паперу розміром 120х80 мм, на якій чорною тушшю креслярським шрифтом або машинописним шляхом вказується назва документа (“ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ”, його позначення, група, прізвище, ім’я студента, рік виконання проекту (див. додаток Ж).

Решта вимог по оформленню дипломного проекту в повній мірі викладені в чинному нормативно-технічному документі [1], і в нормативно-технічній документації ЕСКД, перелік якої також міститься в [1].


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ




  1. Стандарт підприємства. Курсовий і дипломний проект. Вимоги до змісту та оформлення. СТП 02070855-03-99 – Івано-Франківськ, ІФДТУНГ, 1999.-72с.
  2. Білокур І. П. Акустичний контроль. – К.: Либідь, 1999. –244 с.
  3. Приборы для неразрушающего контроля материалов и изделий: Справочник. В 2-х книгах./Под ред. В.В.Клюева.-М.:Машиностроение,1986.
  4. Неразрушающий контроль металлов и изделий: Справочник / Под ред. Г.С.Самойловича.-М.: Машиностроение, 1976.-456 с.
  5. Единая система програмной документации.-М.:Изд-во стандартов, 1988.-144с.
  6. Полішко С.П., Трубенок О.Д. Точність засобів вимірювання.-К.: Вища школа, 1992 .-170 с.
  7. Измерения в промышленности: Справочний в 3-х книгах./Под общ. Ред. П.Профоса.- М.: Металлургия, 1990.
  8. Орнатский П.П. Автоматические измерения и приборы.- К.: Вища школа, 1986.- 504 с.
  9. Вычислительная техника и программирование./ Под ред. А.В. Петрова.- М.: Высшая школа, 1990.-475 с.
  10. Ермолов И.Н., Остенин Ю.В. Методы и средства неразрушающего контроля .- М.: Высшая школа, 1988 .- 434 с.
  11. Монтаж средств измерений и автоматизации: Справочник/К.А.Алексеев и др., Под ред. А.С. Клюева.- М.: Энергоатомиздат, 1988.-488 с.
  12. Проектирование систем автоматизации технологических процессов: Справочное пособие / А.С.Клюев, Б.В.Глазов, А.Х.Дубровский, А.А.Клюев. Под ред. А.С.Клюева.- М.: Энергоатомиздат, 1990.- 464 с.
  13. Герасимов В.Г. и др. Методы и приборы электромагнитного контроля промышленных изделий.- М.: Энергоатомиздат, 1983.- 272 с.
  14. Основополагающие стандарты в области метрологического обеспечения.- М.: Изд-во стандартов, 1986.-370 с.
  15. Основные законодательные и нормативные акты в области метрологии: Справочник /ВНИИМС.-М.: Изд-во стандартов, 1991.-256 с.
  16. Алешин Н.П., Лукачев В.Г. Ультразвуковая дефектоскопия.- Минск: Высшая школа, 1987.-271 с.
  17. Усатенко С.Т., Каченюк Т.К., Терахова Н.В. выполнение электрических схем по ЕКСД: Справочник.- М.: Изд. Стандартов.1989.-325 с.
  18. Практическое пособие по учебному конструированию РЭА/В.Т. Белинский, В.П.Гондюл, А.Б.Грозин и др.-К.:Вища шк. 1992.-494 с.
  19. Ненашев А.П. Констрирование радиоэлектрических средств.:Уч.пос.для радиотехн.спец.вузов.-М.:Высшая школа. 1990.-482 с.
  20. Дульнев Г.Н. Тепло-и масообменив радиоэлектронной аппаратуре.-М.: Высш.шк..,1984.-247 с.
  21. Справочник конструктора РЭА: компоненты, механизмы, надежность/Под ред. Р.Г. Варламова.-М.: Радио и связь, 1985.-384 с.
  22. ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей.-М.:Изд-во стандартов, 1984.-240 с.
  23. ЕСКД. Основные положения.-М.:Изд-востандартов, 1983.- 352с.
  24. Разработка и оформление конструкторской документации РЭА: Справочное пособие./Под ред. Э.Г.Романичевой.-М.:Радио и связ, 1989.-448с.
  25. Атлас конструкций элементов приборных устройств/А.А.Бурцев, А.И.Еремеев, Ю.И.Кокорев и др.: Под ред. О.Ф.Тищенко.-М.: Машиностроение, 1982.-116с.
  26. Зацепин Н.Н., Коржова Л.В. Магнитная дефектоскопия.-Минск: Наука и техника, 1981.-208с.
  27. Источник электропитания на полупроводниковых приборах. Проектирование и расчет/ Под ред. С.Д.Додика и Е.И.Гальперина.-М.: Сов.радио, 1969.-448с.
  28. Расчет электронных схем. Примеры и задачи / Г.И. Извюрова и др.М.:Высшая школа, 1987.-315с.
  29. Гутников В.С. Интегральная электроника в измерительных устройствах.-Л.:Энергия, 1980.-270 с.
  30. Общетехнический справочник/Под ред. Е.А. Скорохидова.-М.: Машиностроение, 1990.-490с.
  31. Александров К.К, Кузьмина Е.Г.Электротехнические чертения и схемы.-М.: Энергоатомиздат, 1990.-288с.