Дипломний

Вид материалаДиплом

Содержание


6.3 Формули (рівняння)
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

6.3 Формули (рівняння)



Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Формули, за винятком формул, які є в додатках, повинні нумеруватися в межах розділу арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках на віддалі 10...15 мм від краю рамки. Номер формули складається з номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Наприклад, (2.3) – це нумерація третьої формули другого розділу.

Посилання у тексті на порядкові номери формул подають у дужках, наприклад: ...у формулі (3.1), (3.2).

Формули додатків повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами у межах кожного додатка. Номер формули в додатку складається з букви, якою нумерується додаток і арабської цифри, розділених крапкою, наприклад: ... у формулі (В.1) ...

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, що встановлені відповідними стандартами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, повинні бути приведені безпосередньо під формулою, якщо вони раніше не пояснені у тексті ПЗ.

Пояснення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися словом "де".

Приклад:

Глибина проникнення в метрах плоскої електромагнітної хвилі і обчислюється за формулою:

, (6.1)

де R – радіус вихрострумового перетворювача, м; – значення узагальненого коефіцієнта.

У магістерській роботі пояснення кожного символу дозволяється виконувати не з нового рядка, наприклад, R – радіус перетворювача, м;  – узагальнений коефіцієнт.

При повторному використанні формули в наступному тексті розшифрування символів не робиться.

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відділяються комою.

Наприклад:

(6.2)

(6.3)


Переносити формули на наступний рядок дозволяється тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. У разі перенесення формули на знаку операції множення застосовують знак “”. У формулах з чисельником і знаменником риска дробу повинна бути тільки горизонтальною.

У тих випадках, коли розрахунок виконується за формулою або рівнянням, які не вимагають перетворень, потрібної попередньо обчислити або вибрати з літературних джерел чи нормативних документів значення усіх величин, які входять у праву частину формули (рівняння). Потім записують формулу (рівняння) у загальному вигляді, підставляють значення відомих величин, не порушуючи структури, і записують кінцевий результат.

У формулу (рівняння) слід підставляти значення величин без одиниць. Проміжні обчислення не приводять.

Наприклад:

Середній тиск, що припадає на одиницю площі проекції опорної поверхні підшипника ковзання обчислюється за формулою

МПа, (6.4)

де F – радіальне навантаження, Н; F=58,8 Н;

l – довжина підшипника, м; l=0,15 м;

d – діаметр підшипника, м; d=0,15 м.

Отже, за (6.4) отримуємо (для випадку, коли в (6.4) тільки подається формула):

МПа.

Точність обчислення визначається точністю значень величин, які входять у формули і рівняння, а також призначенням обчислень і повинна бути вказана в методичних вказівках кафедри або узгоджуватися з керівником і консультантами проекту. У більшості технічних розрахунків достатньо тисячних часток цілої величини.

Якщо ряд розрахунків виконуються за однією формулою для кількох значень величин, що в неї входять, то в тексті ПЗ вказують: “Результати розрахунків за формулою…(дається її номер) приведені в таблиці…(додається номер таблиці)”.

В окремих випадках (за вимогою керівника або консультанта проекту) потрібно привести приклад розрахунку за формулою для одного з варіантів значень величин.

Написання літер алфавітів у формулах і рівняннях повинно відповідати вимогам стандарту ГОСТ 2.304.

6.4 Посилання



У тексті ПЗ дають посилання на використані джерела і на текст ПЗ.

Посилання в тексті ПЗ на джерела слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, “…у роботах [1…7]…” або “…у роботі [2]…”. Номерів сторінок вказувати не потрібно.

При посиланні на текст ПЗ зазначають номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, переліків, графічного матеріалу, формул (рівнянь), таблиць, додатків (у тому числі їх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць), а також граф і рядків таблиць записки та позиції складових частин виробу на рисунку.

При посиланні слід писати: “…у відповідності з розділом 2”, “…згідно з 3.1”, “…за 3.1.1”, “…у відповідності з 4.2.2, перелік 6”, “…у відповідності з рисунком А.2”, “(рисунок 5.1)”, “…за формулою (3.1)”, “…у відповідності з таблицею 1.1”, “(таблиця 1.1)”, “…у відповідності з додатком А”, “(додаток Г)” і тощо.

При посиланнях на структурну частину тексту, що має нумерацію з цифр, які не відокремлені крапкою, слід зазначати назву цієї частини повністю, наприклад, “…у відповідності з розділом 5”, “…за пунктом 3”, а при нумерації структурних частин тексту з цифр, які відокремлені крапкою, назву структурноі частини не зазначають, наприклад, “…за 4.10”, “…у відповідності з 2.12”.

Якщо в тексті ПЗ потрібно зробити посилання на вимоги стандарту, то роблять посилання на відповідний стандарт із зазначенням його позначення без двох останніх цифр року затвердження.

Повне позначення стандарту і його назви подають у списку джерел.