Дипломний

Вид материалаДиплом

Содержание


6.6 Перелік літературних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

6.5 Таблиці



Таблицю слід розташовувати безпосередньо по тексту після слів, у яких вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті записки.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, “Таблиця 2.1” – перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку пишуть малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назву таблиці відокремлюють від попереднього тексту інтервалом в один рядок. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці. Назва вказується в одному рядку зі словом “Таблиця…”, наприклад: Таблиця 2.1 – Технічні характеристики дефектоскопів.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово “Таблиця...” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами зліва пишуть: “Продовження таблиці...” з зазначенням тільки номера таблиці.

Заголовки граф (колонок) і рядків таблиці починають з великої літери, а підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки граф, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині. Таблиці зверху, зліва, праворуч і знизу обмежуються основними лініями. Головка таблиці повинна бути відокремлена основною лінією від решти таблиці. Графу “Номер за порядком” до таблиці включати не дозволяється.

6.6 Перелік літературних джерел



Список використаних літературних джерел починають з нового аркуша з зазначенням зверху посередині сторінки: ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ НА ДЖЕРЕЛА. Далі вказується на мові оригіналу (українська, російська, англійська і т. д.) конкретна їх назва. Послідовність написання джерел здійснюється по мірі посилання на них в тексті пояснювальної записки, а форма бібліографічного опису повинна відповідати чинному стандарту ГОСТ 7.2. Форма опису деяких інших найбільш часто використовуваних джерел подається нижче на прикладах:
  1. книги:

Білокур І.П. Акустичний контроль: навч. посіб. / І.П. Білокур – К.: Либідь, 1999. –244 с.– ISBN 978-966-346-440-4
  1. книги або довідники з кількістю авторів більше трьох:
  2. Бойцова М.І. Платник єдиного податку – юридична особа / М.І. Бойцова, О.П. Андрусь, В.К. Кузнєцов. – 6-е вид., перероб. і доп.– Х.: Фактор, 2008.– 510 с. – ISBN 978-966-8592-76-7

Неразрушающий контроль и диагностика: Справочник/ В.В. Клюев, Ф.Р. Соснин, В.Н. Филипов и др.; Под ред. В.В.Клюева.– М.: Машиностроение, 1995.– 488с.–
  1. журнальної статті:

Кісіль І.С. Визначення крайового кута змочування за виміряним тиском в краплі / І.С. Кісіль, Р.Т. Боднар // Методи та прилади контролю якості.– 2000.–№ 5.– С.100-103.
  1. статті із збірника праць:

Петришин І.С. Технічне забезпечення звіряння еталонів об’єму та витрати газу / І.С. Петришин, О.Є. Середюк // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах: Зб.наук.праць / Івано-Франк. держ. техн. ун-т нафти і газу.– 2001.– Вип.8.– С.399-402.
  1. стандарти:

ДСТУ 2389-94. Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення.
  1. патентні документи:

Деклараційний пат. 30411А Україна, МПК G01F25/00. Пристрій для градуювання критичних витратомірів газу / О.Є.Середюк, І.С. Петришин;. заявник і патентовласник Івано-Франк. держ. техн. ун-т нафти і газу.– № 2000131736/11.– заявл. 08.07.2000; опубл.15.11.2000; Бюл. № 6.– 3 с.: іл.

6.7 Додатки



Додатки формують як продовження записки. На кожному з них посередині зверху аркуша з першої великої літери записується слово “Додаток” і проставляється його буквене позначення. Далі окремим рядком нижче слова “Додаток” з великої літери записується назва додатку. Додатки позначають великими літерами української абетки, позначаючи з А, за винятком літер Г’, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова “Додаток” вказують літеру, що означає його послідовність, наприклад “Додаток Б”. Якщо у пояснювальній записці один додаток, то він позначається “Додаток А”. При необхідності перенесення матеріалу додатку на наступну сторінку зверху її в лівому верхньому куті записується, наприклад, “Продовження додатку Б”. При поданні у додатках графічного або табличного матеріалу здійснюється їх окрема нумерація в межах кожного додатку з додаванням перед цифрою позначення додатку, наприклад “Рисунок А.1”, “Таблиця Б.1”. Якщо додаток містить декілька рисунків, то на кожній сторінці знизу повинен бути вказаний номер рисунка і його назва, наприклад: Рисунок В.3 – Структурна схема генератора зондуючи імпульсів. У випадку перенесення таблиці у додатку на наступну сторінку зверху зліва аркуша вказують, наприклад: Продовження таблиці Б.1. В додатки обов’язково виносять рисунки і схеми, виконані на аркушах формату більшого від А4, а також громіздкі програми і значні за об’ємом лістінги обчислень на ЕОМ. На додатках основний напис і рамки не виконуються.

Кількість додатків не обмежується і в загальний об’єм розрахунково-пояснювальної записки не входить.