Модуль Поверхневі явища. Дисперсні системи. Високомолекулярні речовини та їх розчини Донецьк 2011

Вид материалаДокументы

Содержание


Коагуляція та стабілізація золів. Вивчення коагуляції та стабілізації гідрозолей
Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Заняття 23

Коагуляція та стабілізація золів. Вивчення коагуляції та стабілізації гідрозолей



Актуальність теми

Коагуляція – це процес злипання частинок в більш крупні агрегати. В медицині виникає необхідність викликати цей процес, або уникнути його. Для уникнення процесу коагуляції використовують стабілізатори. Завдяки цим стабілізаторам, ми уникаємо процесу коагуляції, подовжуємо термін дії лікарських препаратів, пролонгуємо дію їх в організмі людини, попереджаємо контамінацію з мікроорганізмами. В аптеках є лікарські препарати, які треба захищати від дії мікробів, факторів навколишнього середовища, це білки, амінокислоти, препарати срібла. Для цього використовують колоїдний захист, тобто створення навколо молекули діючої речовини міцели.


Цілі навчання

Загальна мета:

ВМІТИ визначати поріг коагуляції гідрозолей за допомогою різних електролітів.

Конкретні цілі:

ВМІТИ:
  1. Трактувати явища звикання золей.
  2. Трактувати властивості ВМР та стабілізаторів.
  3. Визначати захисне число золей при додаванні стабілізаторів.
  4. Інтерпретувати застосування стабілізаторів в колоїдних системах для лікарських засобів.
  5. Визначити поріг коагуляції та захисне число золю Fe(OH)3.



Зміст навчання


Теоретичні питання:

  1. Визначення коагуляції.
  2. Особливі випадки коагуляції. Чергування зон стійкості.
  3. Коагуляція сумішами електролітів.
  4. Взаємна коагуляція колоїдів.
  5. Явища звикання золів.
  6. Механізм колоїдного захисту. Захисне число.
  7. Сенсибілізація.
  8. Застосування колоїдного захисту в фармації.



Граф логічної структури теми

Коагуляція та стабілізація золів”



Джерела інформації

Основна література:
  1. Фізична і колоїдна хімія / В.І. Кабачний, Л.К. Осипенко, Л.Д. Грицан та ін.; Під ред. В.І.Кабачного. – Харьків: вид-во УукФА „Прапор”, 1999. –с. 304-307.
  2. Физическая и коллоидная химия/ В.И. Кабачный, л.к. Осипенко, Л.Д. Грицан; Под ред. В.И. Кабачного.- Харьков: изд-во НФаУ, 2005. – с. 276-284, с. 202-209; 231-233.
  3. Фізична та колоїдна хімія. Збірник задач / В.І. Кабачний, Л.К. Осипенко, Л.Д. Грицан та ін.; Під ред. В.І.Кабачного. – Харьків: вид-во НФАУ „Золоті сторінки”, 2001. – с. 142-157.
  4. Лекції з фізичної та колоїдної хімії.

Додаткова література:
  1. Биофизическая химия / Л.П. Садовничая, В.Г. Хухрянский, А.Я. Цыганенко; Под ред.
  2. Л.П. Садовничая.- Киев: изд-во „Высшая школа”, 1986. – с.222-234.
  3. Физическая и коллоидная химия / М.И. Равич-Щербо, В.В.Новиков.; Под ред. М.И.Равич-Щербо.- Москва: изд-во «Высшая школа», 1975.- с. 175-178.


Орієнтовна основа дії

Алгоритм виконання лабораторної роботи № 3

Вивчення коагуляції і стабілізації гідрозолей”

1. Виконати Дослід № 1. Визначення порога коагуляції щолю Fe(OH)3 візуальним методом. Відповідно до методики. Значення коагулюючого об'ему записують до даблиці.

2. Виконати Дослід № 2. Визначення захисного числа Fe(OH)3 візуальним методом. Значення захисного обїему записують до таблиці.

3. Провести розрахунки за експериментальними даними. Розрахувати поріг коагуляції золів Fe(OH)3

4. Отримані дані заносять до протоколу.


Набір завдань для перевірки досягнення конкретних цілей навчання

Тест 1

Для подовження терміну дії лікарських форм, на фармацевтичних заводах, щоб уникнути коагуляції, при виготовленні препаратів до них додають стабілізатори по правилу Шульце-Гарді. Що впливає на коагулюючу дію іона –коагулянта згідно цього правила?

А. Розмір іона

B. Заряд іона

C. Адсорбованість

D. Здатність до гідратації

E. Поляризованість

Тест 2

Студент злив однакові об'єми позитивно та негативно заряджених золів берлинської блакиті. Що при цьому відбудеться?

A. Взаємна коагуляція

B. Седиментація

C. Синерезис

D. Пептизація

E. Tіксопропія

Тест 3

В лабораторії одержали золь гідроксиду феруму (ІІІ), який зарядджений позитивно. Вкажіть іони,які мають по відношенню до нього найменьший поріг коагуляції.

A. Cl-

B. Cu2+

C. Nа+

D. I-

E. SО42-

Тест 4

В лабораторії отримано колоїдний розчин лікарської речовини. З якою метою до нього додають ВМР.

A. Для зниження його стійкості

B. Для коагуляції колоїдного розчину

C. Для коалесценції колоїдного розчину

D. Для підвищення його стійкості

E. Для седиментації колоїдного розчину

Тест 5

Гепарин – антикоагулянт прямої дії, який знижує згортання крові та протидіє тромбоутворенню. На якому явищі заснована його дія?

A. Колоїдного захисту

B. Синерезису

C. Тікcопропії

D. Мицелоутвоерння

E. Діаліза

Тест 6

Колоїдний захист використовують при виготовленні лікарських препаратів, наприклад колоїдні препарати срібла захищають білками. Як називається цей засіб?

A. Фестал

B. Ензимтол

C. Протаргол

D. Аргентум

E. Колаген

Тест 7

У дві пробірки налито по 50 мл гідрозолю лікарської речовини. Щоб викликати явну коагуляцію золю, необхідно додати до першої пробірки 5 мл розчину КCl із концентрацією 0,1 моль/л, до другої – 25 мл розчину К24 із концентрацією 0,01 моль/л. Розрахуйте пороги коагуляції золю електролітами, визначте знак заряду колоїдної частинки та зробіть оцінку коагулюючої дії різних іонів.

A. γ КCl =10 ммоль/л; γ К24 =5 ммоль/л

B. γ КCl =1 моль/л; γ К24 =5 ммоль/л

C. γ КCl =10 моль/л; γ К24 =5 моль/л

D. γ КCl =20 ммоль/л; γ К24 =10 ммоль/л

E. γ КCl =100 ммоль/л; γ К24 =50 ммоль/л

Еталони відповідей до цільових навчальних завдань

Тест 2 – А, Тест 4- Д, Тест 6- С, Тест 7 - А

Розв'язання.

Дано:

V1= V2= 50 мл

V КCl = 5 мл

V К24 = 25 мл

С КCl = 0,1 моль/л

С К24 = 0,01 моль/л







γ1-?

γ2-?

Відповідь: γ КCl =10 ммоль/л; γ К24 =5 ммоль/л.


Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті

На початку заняття перевіряється підготовленність студентів до заняття шляхом усного опитування, або тестування, проводиться інструктаж з техніки безпеки з хімічними реактивами. Далі студенти студенти працюють самостійно у відповідності до ООД, викладених у методичних вказівках. Рішення ситуаційних задач оформлюється в робочому журналі. Далі проводиться поточний контроль за темою (набори тестів). Потім розглядаються результати самостійної роботи, аналізуються помилки, підводяться підсумки заняття.