Навчально-методичний комплекс для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Магістр" за спеціальностями "Правознавство", "Правоохоронна діяльність" та "

Вид материалаДокументы

Содержание


Методичні рекомендації
Чи встановлено законом строки виконання доручення слідчого і яким чином це питання вирішується на практиці?
Чи вправі слідчий давати органу дізнання такі доручення?
Про яку форму взаємодії слідчого і органу дізнання йдеться?
Дайте оцінку діям начальника райвідділу внутрішніх справ.
Завдання для самостійної та індивідуальної роботи
5. Приблизний перелік питань для екзамену
6. Нормативні та літературні джерела до дисципліни
Підручники, навчальні посібники, монографії, автореферати дисертацій, статті.
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема 6. Проблеми ефективності взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні злочинів


Семінарське заняття - 2 год.

Практичне заняття - 2 год.

Самостійна робота - 2 год.

Індивідуальна робота - 2 год.


Ключові терміни та поняття до теми:

Слідчий; орган дізнання; взаємодія; координація; процесуальні та не процесуальні форми взаємодії; суб’єкти взаємодії.


Методичні рекомендації

Ця тема передбачає двохгодинну лекцію, семінарське та практичне заняття. При підготовці до семінарського та практичного заняття необхідно опрацювати систему органів досудового слідства та дізнання.

З’ясувати правові та організаційні засади взаємодії слідчого та органу дізнання, а також процесуальні форми взаємодії органів досудового слідства та дізнання.

При підготовці до практичного заняття за даною темою слухачам слід засвоїти положення наказів МВС України № 777-2005 р. “Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляді в суді”; № 160-2008 р. “Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України”, № 336-2011 “Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів ОВС”, які деталізують окремі положення ст.ст. 103, 114, 1141 КПК України.

Слухачам необхідно звернути увагу на такі правові поняття, як “доручення”, “вказівка”, “окреме доручення”, а також засвоїти питання створення діяльності слідчо-оперативних груп, розслідування кримінальних справ декількома слідчими.


Семінарське заняття 6.1

1. Поняття, суть, значення і правові основи взаємодії слідчого і органу дізнання. Співвідношення понять “координація” і “взаємодія”.

2. Суб’єкти взаємодії та їх взаємовідносини.

3. Форми взаємодії органів досудового слідства та дізнання.

4. Особливості взаємодії слідчого з органом дізнання на різних етапах провадження у кримінальній справі.

6. Діяльність слідчо-оперативної групи з розкриття та розслідування злочинів.


Практичне заняття 6.1

В першій частині практичного заняття слухачі обговорюють реферативні повідомлення.

В другій частині заняття здійснюється обговорення рішень задач, відповіді на які готуються слухачами під час самостійної та індивідуальної роботи.

1. Слідчий направив доручення органу дізнання в порядку, передбаченому ст. 114 КПК України, зазначивши, що доручення повинно бути виконано в передбачений законом строк.

Чи встановлено законом строки виконання доручення слідчого і яким чином це питання вирішується на практиці?


2. Слідчий доручив органу дізнання здійснити затримання особи за підозрою у вчиненні злочину, а також обрання запобіжного заходу щодо затриманого.

Чи вправі слідчий давати органу дізнання такі доручення?


3. Під час проведення дізнання працівниками районного відділу внутрішніх справ у справі про крадіжку речей з квартири громадянина В.
(ч. 3 ст. 185 КК України) було встановлено, що злочин вчинили неповнолітні Б. і Ф. Через 15 днів із часу порушення кримінальної справи вона була передана безпосередньо до слідчого відділення районного відділу внутрішніх справ. Через два дні до начальника даного райвідділу з’явився з повинною неповнолітній З. і заявив, що він також брав участь у крадіжці. Начальник райвідділу дав розпорядження оперуповноваженому карного розшуку негайно допитати неповнолітнього З. як підозрюваного. Після допиту, на якому З. розповів обставини вчинення злочину і повідомив де міститься частина викрадених речей, оперуповноважений провів їх виїмку. Протоколи затримання З., його допиту та виїмки речей були направлені слідчому для приєднання до справи. Проте слідчий відмовився прийняти ці документи і повернув їх начальнику райвідділу. В супровідному листі радив йому порушити кримінальну справу за фактом вчинення злочину З., провести дізнання і лише після пред’явлення йому обвинувачення надіслати справу до слідчого відділення для об’єднання зі справою про обвинувачення Б. і Ф.

Про яку форму взаємодії слідчого і органу дізнання йдеться?

Дайте правову оцінку діям начальника органу внутрішніх справ.

У якому порядку надсилається кримінальна справа слідчому після проведення дізнання?

Які порушення КПК були допущені в описаній ситуації?


4. До начальника райвідділу внутрішніх справ звернулася громадянка Д. зі скаргою на свого чоловіка В. Після проведення попередньої перевірки цієї скарги начальник райвідділу дав вказівку старшому дільничному інспектору про порушення кримінальної справи проти В. за ч. 1 ст. 126 КК України і після цього направив матеріали начальнику слідчого відділення райвідділу внутрішніх справ для проведення досудового слідства.

Дайте оцінку діям начальника райвідділу внутрішніх справ.

Як повинен діяти в даній ситуації начальник слідчого відділення?

Які порушення КПК України допущені в описаній ситуації?


Теми рефератів та доповідей:

1. Роль керівників органу внутрішніх справ та слідчого підрозділу в організації взаємодії органів досудового слідства та дізнання.

2. Забезпечення законності при взаємодії слідчого і органу дізнання

3. Слідчо-оперативна група як специфічна форма взаємодії органів досудового слідства та дізнання.

4. Взаємодія слідчого і оперативного працівника у справах про злочини, де особа, що підлягає притягненню як обвинувачений, не встановлена.


Завдання для самостійної та індивідуальної роботи:

1. Опрацювати зміст матеріалів лекції, запропоновані нормативно-правові акти, монографії, навчальні посібники, наукові статті, що стосуються цієї теми.

2. Законспектувати основні положення

- наказу МВС України від 07.09.2005 року № 777 “Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляді в суді”;

- наказу МВС України від 08.09.2005 року № 760 “Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України у виявленні, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки”;


Література до теми

[3, 4, 5, 6, 11, 12, 18, 19, 21, 28, 36, 37, 38, 42, 47, 49, 58, 66,

67, 68, 70, 73, 76, 95, 96, 97]


5. ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ЕКЗАМЕНУ

  1. Поняття та завдання управління досудовим слідством.
  2. Мета і функції управління в сфері досудового слідства.
  3. Місце і роль науки управління в розробці проблем досудового слідства.
  4. Наукові засади управління досудовим слідством в органах внутрішніх справ.
  5. Форми оптимізації управлінських рішень у сфері досудового слідства.
  6. Принципи і умови організації слідчої роботи.
  7. Головна мета, сутність та значення процесуальної діяльності підрозділів досудового слідства в органах внутрішніх справ.
  8. Завдання та функції органів досудового слідства.
  9. Система органів досудового слідства МВС України.
  10. Організаційно-правові проблеми реформування органів досудового слідства.
  11. Структура Головного слідчого управління МВС України та його завдання.
  12. Завдання та функції слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС України.
  13. Напрямки діяльності слідчих апаратів в органах внутрішніх справ.
  14. Процесуальні й організаційні принципи діяльності органів досудового слідства в системі МВС України.
  15. Повноваження начальника слідчого відділу під час проведення досудового слідства.
  16. Права та обов’язки слідчого.
  17. Нормативне забезпечення діяльності органів досудового слідства в стадії порушення кримінальної справи.
  18. Приводи та підстави до початку кримінально-процесуальної діяльності та її зміст у стадії порушення кримінальної справи.
  19. Проблеми, що виникають під час прийняття та оформлення рішень в стадії порушення кримінальної справи.
  20. Підстави, умови та процесуальний порядок направлення заяв і повідомлень про злочини за належністю.
  21. Типові та неординарні ситуації, що виникають при проведенні дослідчої перевірки заяв та повідомлень про злочини.
  22. Проблемні питання проведення слідчих дій до порушення кримінальної справи.
  23. Напрямки удосконалення способів перевірки інформації, що міститься в заявах чи повідомленнях про злочини.
  24. Організація, методи і засоби відомчого контролю та прокурорського нагляду за діяльністю органів досудового слідства щодо прийняття, реєстрації, розгляду й вирішення заяв та повідомлень про злочини.
  25. Судовий контроль за законністю прийняття органами досудового слідства рішень у стадії порушення кримінальної справи.
  26. Поняття і значення загальних положень досудового слідства.
  27. Засоби забезпечення процесуальної самостійності та незалежності слідчого.
  28. Роль слідчого у забезпеченні прав та законних інтересів учасників кримінального судочинства.
  29. Інститут підслідності та шляхи розв’язання спорів про підслідність.
  30. Початок і місце провадження досудового слідства.
  31. Таємниця досудового слідства та її забезпечення.
  32. Проблеми продовження та обчислення строків досудового слідства.
  33. Підстави та процесуальний порядок об’єднання й виділення кримінальних справ.
  34. Правові та організаційні засади розслідування кримінальних справ групою слідчих.
  35. Складання кримінально-процесуальних документів при проведенні досудового слідства.
  36. Оформлення процесуальних дій та рішень слідчого.
  37. Організаційно-правові проблеми відновлення втрачених кримінальних справ та окремих кримінально-процесуальних документів.
  38. Використання науково-технічних засобів при проведенні досудового слідства.
  39. Прокурорський нагляду за законністю в діяльності органів досудового слідства.
  40. Судовий та відомчий контроль за діяльністю слідчого в стадії досудового розслідування.
  41. Нормативне забезпечення проведення слідчих дій органами досудового слідства.
  42. Загальні умови проведення слідчих дій.
  43. Наукові та правові засади класифікації слідчих дій.
  44. Права та обов’язки слідчого при проведенні слідчих дій.
  45. Повноваження прокурора та начальника слідчого підрозділу під час їх участі у проведенні слідчих дії.
  46. Статус інших працівників органів прокуратури та органів внутрішніх справ, які беруть участь у проведенні слідчим окремих слідчих дій.
  47. Особливості проведення слідчих дій групою слідчих, а також слідчо-оперативною групою.
  48. Організаційно-правові проблеми проведення слідчих дій за участю неповнолітніх.
  49. Проведення слідчих дій за участю іноземців та осіб, на яких поширюється дія дипломатичного імунітету.
  50. Особливості проведення досудового слідства щодо осіб, які страждають психічними або фізичними вадами.
  51. Повноваження захисника при проведенні слідчої дії з його участю.
  52. Форми залучення спеціальних знань під час проведення досудового слідства.
  53. Процесуальні особливості участі спеціаліста при провадженні слідчих дій.
  54. Проблемні питання, що виникають під час призначення судових експертиз в стадії досудового розслідування.
  55. Особливості проведення слідчих дій у кримінальних справах в яких до учасників процесу застосовуються заходи безпеки.
  56. Організаційно-правові проблеми проведення слідчих дій в житлі чи іншому володінні особи.
  57. Примусове проведення слідчих дій.
  58. Типові труднощі, які виникають при оформленні результатів слідчих дій.
  59. Особливості проведення слідчих дій з використанням науково-технічних засобів.
  60. Нормативне регулювання взаємодії слідчого з органами дізнання при розслідуванні злочинів.
  61. Поняття та значення взаємодії слідчого та органу дізнання при розслідуванні злочинів.
  62. Планування, аналітична і статистична робота органів досудового слідства та координація їх діяльності.
  63. Процесуальні форми взаємодії органів досудового слідства і дізнання.
  64. Організаційні (непроцесуальні) форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
  65. Особливості взаємодії слідчого та органів дізнання в стадії порушення кримінальної справи.
  66. Використання слідчим інформації про злочини, отриманої під час проведення оперативно-розшукових заходів.
  67. Дії слідчо-оперативної групи при надходженні до органу внутрішніх справ інформації про тяжкий чи особливо тяжкий злочин.
  68. Загальні проблеми розроблення спільного плану проведення слідчих дій та здійснення оперативно-розшукових заходів при розслідуванні злочинів.
  69. Роль керівників органу внутрішніх справ та слідчого апарату в організації взаємодії органів досудового слідства і дізнання.
  70. Виконання органом дізнання доручень та окремих доручень слідчого.
  71. Питання взаємодії органів дізнання і досудового слідства у зупинених провадженням справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини.
  72. Проблеми захисту даних досудового слідства від несанкціонованого збирання інформації технічними засобами.
  73. Взаємодія слідчого з органом дізнання при застосуванні заходів кримінально-процесуального примусу.
  74. Організація роботи слідчих підрозділів у міськрайорганах внутрішніх справ, органах внутрішніх справ на транспорті
  75. Організація роботи слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС.
  76. Організація роботи організаційно-методичних підрозділів ГУМВС, УМВС.
  77. Організація роботи слідчих підрозділів з виконання законодавства України про звернення громадян
  78. Організація роботи з надання правової допомоги у кримінальних справах.


6. НОРМАТИВНІ ТА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА ДО ДИСЦИПЛІНИ


Нормативно-правові акти:

1. Конституція (Основний) Закон України. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – 144 с.

2. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Схвалена Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361. //Офіційний вісник України. – 2006. – № 19. – Ст. 1376.

3. Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів: Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року //Офіційний вісник України. – 2008. – № 27. – Ст. 838.

4. Концепція реформування кримінальної юстиції України: Затверджена Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311 //Офіційний вісник України. – 2008. – №27. – Ст. 838.

5. Кримінальний кодекс України (Текст): чинне зак-во зі змінами та допов. На 18 січня 2011 року /Україна. Закони. – К.:Алерта; ЦУЛ, 2011. – 174 с.

6. Кримінально-процесуальний кодекс України: чинне законодавство зі змынами та допов. стном на 11 жовтня 2011 р.: (офіц. текст). – К.:ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 264 с.

7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 року: чинне законодавство зі змінами та доповненнями (офіц. текст). – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2010. – 172 с.

8. Про доступ до судових рішень: Закон України від 22 грудня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. –2006. – № 15. – Ст. 128.

9. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року //Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 22. – Ст. 314.

10. Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України від – 1991.– №53. – Ст. 793.

11. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року //Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

12. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

13. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 травня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

14. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 року //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

15. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

16. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

17. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року. № 383 / 2011.

18. Порядок отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169.

19. Наказ МВС України від 31.03.2008 року № 160 “Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України”.

20. Наказ МВС України від 4 червня 2007 р. № 190 “Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи”.

21. Наказ МВС України від 24.09.2010 року № 456 “Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України”.

22. Наказ МВС України від 7 вересня 2005 р. № 777 “Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами ОВС на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляді в суді”.

23. Наказ МВС України від 8 вересня 2005 р. № 760 “Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів досудового слідства з оперативними підрозділами ОВС України у виявленні, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки”.

24 Наказ МВС України від 14 квітня 2004 р. № 400 “Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються”.

25. Наказ від 27.08.2010 р. № 51/401/649/471/23/125 “Про затвердження та введення в дію Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду”.

26. Наказ МВС України від 15.06.2011 року № 336 “Про проведення експерименту щодо апробації вертикальної системи підпорядкування слідчих підрозділів ОВС”.

27. Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4 гн. “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство” // Прокуратура України /За заг. ред. О.І. Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 299-305.

28. Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 4/1 гн. “Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність” // Прокуратура України /За заг. ред. О.І. Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – С. 306-311.

29. Прокуратура України: законодавство, Рішення Конституційного Суду України, накази та ін.. організаційно-розпорядчі документи. Ген. Прокурора України / Ген. прокуратура України; за заг. ред. О.І. Медведька. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 576 с.

Підручники, навчальні посібники, монографії, автореферати дисертацій, статті.

29. Азаров Ю.І., Заїка С.О., Фатхутдінов В.Г. Кримінально-процесуальне право України: Навчальний посібник. – К.: Видавництво «Кутеп», 2008. – 430 с.

30. Александров А.С., Круглов И.В. Правовое положение начальника подразделения дознания в уголовном судопроизводстве //Российский следователь. – 2007. – № 17. – С. 5-6.

31. Александров А.С., Круглов И.В. К вопросу о некоторых полномочиях руководителя следственного органа //Российский следователь. – 2007. – № 19. – С. 28-30.

32. Божьев В.П. Процессуальное руководство производством предварительного следствия //Уголовное право. – 2008. – № 3. – С. 65-69.

33. Божьев В.П. Избранные труды /В.П. Божьев. – М.: Издательство Юрайт, 2010. – 715 с.

34. Валов С.В. О методологических основах исследования проблем управления органами предварительного следствия //Российский следователь. – 2009. – № 15. – С. 32-34.

35. Вапнярчук В.В. Особливості процесуального становища особи, яка проводить дізнання. – Х.: Торсінг, 2001. – 220 с.

36. Глазков В.А. Співробітництво як найбільш дієва форма ре5алізації індивідуального стилю діяльності оперативного супроводження досудового слідства // Вісник…. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2008. – Спец.вип. /2008, у 2-х ч. Ч. 2. – С. 10-14.

37. Гордін Л.Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльності: Монографія. – Харків: вид-во «ФІНН», 2009. – 192 с.

38. Городецька М.С. Кримінально-процесуальна компетенція слідчого органів внутрішніх справ: Автореф. дис. …канд. юрид. наук (12.00.09) /ДДУВС. – Дніпропетровськ. – 2010. – 20 с.

39. Гришин Д.А. К вопросу о совершенствовании производства дознания // Российский следователь. – 2008. – № 1. – С. 10-11.