Тя в усьому світі відбувається процес перегляду старих І освоєння нових парадигм у різних сферах людської діяльності, у тому числі в системах освіти І виховання

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз останніх досліджень і публікацій. Постановка завдання. Виклад основного матеріалу. Висновки та перспективи подальших досліджень.

Подобный материал:

• Реферату, 365.82kb.
• Назва реферату: Документування діяльності по кадрах Розділ, 158.53kb.
• Діалогічна взаємодія викладача зі студентами як умова успішності в діяльності майбутнього, 63.57kb.
• Програма та методика соціологічного дослідження Аналіз проблемної ситуації, 111.11kb.
• Організація самостійної діяльності учнів, 141.83kb.
• Західнодондаський приватний інститут економіки І управління філософія навчальний посібник, 1008.24kb.
• Програма екологічного виховання дітей шкільного та дошкільного віку, 259.37kb.
• Ся з метою інтеграції наукової та навчальної діяльності в системі вищої освіти,, 67.58kb.
• 1. Початки людської цивілізації на терені України, 2164.63kb.
• Міністерство освіти І науки україни український державний університет водного господарства, 288.21kb.

УДК 378.14 : 631.3

 2006

Шусть В.В.


ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ


Постановка проблеми. На початку нового тисячоліття в усьому світі відбувається процес перегляду старих і освоєння нових парадигм у різних сферах людської діяльності, у тому числі в системах освіти і виховання. Безпосередньо ж для української освітньої сфери це етап перевірки її здатності в кризових умовах адаптуватися до нових макросоціальних реалій, реформуватися таким чином, щоб відповідати кращим світовим освітнім стандартам.

У таких умовах надзвичайно важливими є аналіз мотиваційної сфери українського студентства, вивчення потреб, мотивів та цілей учіння студентів та розробка на цій основі дієвих технологій формування професійно-значущих якостей майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі мотиви розглядали різні автори: О.М. Леонтьєв [8] (як матеріальні чи ідеальні потреби); С.Л. Рубінштейн [12] (як потреби, інтереси, ідеали); П.Я. Гальперін 2, Є.П. Ільїн 5, А.К. Маркова 10, В.А Ядов 13 та інші. О.М. Леонтьєв, називаючи діяльність процесом активності людини, вважає, що предмет діяльності завжди збігається з тим об'єктивним, яке спонукає суб'єкт до цієї діяльності, тобто з мотивом, що є спонукальною причиною дій та вчинків людини [8. С.Л. Рубінштейн 12 вважає, що мислення людини детермінується зовнішніми умовами через внутрішні. П.Я. Гальперін 2 розглядає мислення як той чи інший тип орієнтування майбутнього спеціаліста в предметі своєї діяльності.

Останнім часом проблема формування мотиваційної структури студентства розглядається у контексті професійної освіти фахівців різного профілю. Так, питання мотивації учіння студентів-аграрників у контексті формування їх навчально-пізнавальної активності досліджував П.Г. Лузан 9, студентів вищих економічних закладів - І.В. Зайцева 4.; студентів закладів гуманітарного профілю – Н.О. Клименко 6, Л.В. Міхеєва 11; формування мотивації військово-професійної діяльності – К.О. Черненко 15, Ю.М. Якимов 16. Вплив суспільних чинників на студентську молодь вивчали О.І. Долженко 3, О.В. Яковенко 17.

Постановка завдання. У сучасних умовах виникає об’єктивна потреба вивчення мотивацій старанного навчання студентів аграрних вищих навчальних закладів, зокрема, інженерних спеціальностей. Це обумовлено специфікою інженерної аграрної освіти, особливостями організації навчально-виховного процесу. Для вирішення цієї проблеми необхідно дослідити мотиваційну структуру особистості студента, виявити та обгрунтувати фактори мотивації учіння майбутніх фахівців-аграрників.

Виклад основного матеріалу. За роки незалежності відбулися значні інституціональні зміни в системі вищої освіти України, котрі так чи інакше впливають на змістовну сторону освітніх мотивацій.

Серед основних змін необхідно виділити такі:

формування системи приватних (недержавних) вузів, у яких студенти оплачують освітні послуги, що надаються їм, а також поділ фінансування навчання студентів у державних вищих навчальних закладах на бюджетну і контрактну форми;

поява в Україні як повноправного сегмента освітньої сфери іноземних вищих навчальних закладів, що пропонують власні стандарти навчання, критерії оцінки знань і т.п. Відповідно, відбулося ініціювання на даній підставі конкурентної боротьби за вступників;

істотні статусні зміни, що виявилися, насамперед, у переході значної частини вітчизняних вищих навчальних закладів з категорії інститутів в університетські центри, збільшення числа національних університетів;

введення нової практики акредитації вищих навчальних закладів;

стійке формування моделей елітної освіти, відкриття вищих навчальних закладів, що підкреслюють власний привілейований статус;

самостійність вищих навчальних закладів у визначенні змісту організації навчального процесу, прийому студентів, програм навчання;

поява і розвиток системи коледжів у структурі вищої освіти, а також перехід до багаторівневої і більш диференційованої системи підготовки кадрів (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр), спроби адаптувати її до західних стандартів;

зменшення заідеологізованості освітньої системи;

усунення при вступі на ряд спеціальностей обов'язкових вимог, а також деяких пільг для визначених категорій абітурієнтів;

жорсткість вимог до наявності вищої освіти при прийомі на роботу і просуванні по кар'єрних сходах;

зростаючі можливості участі викладачів і студентів у міжнародних проектах, наукових обмінах, одержання освіти (при наявності відповідних коштів) у будь-якій країні світу і т.д.

поява значного числа нових професій і освітніх напрямків, істотні зміни в шкалі престижності спеціальностей..

Поряд зі структурно-організаційним реформуванням відбувалися і продовжують відбуватися зміни соціально-економічного характеру, котрі істотно впливають на мотиваційні механізми. Так, зокрема, останнє десятиліття характеризувалося певними особливостями працевлаштування молодих спеціалістів: відходом від практики державного розподілу випускників; появою і розширенням такого соціального явища, як дипломовані безробітні.

В умовах швидкого руйнування колишніх соціально-економічних та політико-ідеологічних пріоритетів і економічної кризи відбулася дезорієнтація значної частини представників старших поколінь і як результат, виникнення складностей у передачі соціального досвіду молодіжній когорті, у тому числі й у виборі освітніх і професійних орієнтирів.

Стверджуються й поширюються у молодіжному середовищі нові стандарти поведінки, життєві стратегії.

З введенням платної системи для одержання вищої освіти, розвитком приватних вузів, диференціації вартості навчання в залежності від місця навчання (столиця, мегаполіс, периферія), престижності навчального закладу, спеціальності і т.д. з'явилися і були легітимізовані нові критерії відбору при вступі і навчанні, нові параметри стратифікації серед молоді, що одержує вищу освіту.

Крім того, внаслідок кризи виробничої і наукової сфер звузилась потреба в підготовці професійних фахівців з цілого ряду напрямків промисловості і наукової діяльності. Залишається невисоким рівень державного фінансування системи вищої освіти. Це приводить до того, що значна частина викладачів не одержує адекватної матеріальної оцінки своєї трудової діяльності. Поряд з цим, зростає інтенсифікація праці викладачів, що знаходить вираження у збільшенні навчального навантаження, необхідності одночасно викладати в декількох навчальних закладах для забезпечення прожиткового мінімуму. Крім того, зберігаються низькі розміри стипендій навіть для студентів, які відмінно навчаються.

Впливає на освітню сферу також бурхливе зростання нових інформаційних технологій. Воно уможливлює розвиток системи дистанційного навчання, динамізує і змістовно розширює можливості для обміну науковою інформацією, ідеями.

В Стародавніх Греції і Римі метою навчання було розуміння “вищих істин”. Людина, що наважувалася прилучитися до «вищого знання», повинна була нести відповідальність перед богами за своє рішення, а також пов'язувати свої дії з чистотою душі і ясністю помислів. У залежності від країни, історичного періоду, конкретної школи чи академії, релігійної традиції «мотиваційний ідеал» міг відрізнятися. Але так чи інакше, для тих, хто зважився стати, говорячи сучасною мовою, студентом, культивувалися в першу чергу мотивації знаходження в процесі навчання єдності знання і духовної міцності (знання і віри), що, на думку древніх, повинне було привести до внутрішньої гармонії.

Сучасне європейське виховання в цілому не пішло від цих традицій і принципів, а головне від повного ув'язування освітніх потреб з наявним соціальним середовищем, хоча і потішає себе ілюзіями автономності. Основний спектр мотивацій для одержання вищої освіти містив у собі ті ж першочергові складові, з якими ми зіштовхуємося сьогодні: прагнення до самореалізації; громадський обов'язок; кар'єрні прагнення; досягнення визначеного освітнього цензу і, відповідно, підвищення соціального статусу; задоволення батьківських бажань і ін.

В залежності від країни дана шкала могла доповнюватися специфічними мотиваціями, характерними для її культурно-історичних особливостей.

Освітні мотивації студентської молоді виступають похідними від задач освіти як соціального інституту і виконуваних їм відповідно до цього функцій.

Зміни, що відбуваються сьогодні у вищій школі, необхідно розглядати як органічну похідну від більш масштабних трансформацій – процесів глобалізації політичних і економічних систем. У даних умовах сфера вищої освіти стає базисною основою для створення можливостей послідовного переходу до нової суспільної системи. Освітні мотивації, у зв'язку з цим, варто розглядати як один із ключових елементів по ефективному вирішенню даних глобальних задач.

Поняття «мотивація» дослідники трактують дещо по-різному. Так, С.Л. Рубінштейн 12 під мотивацією розуміє систему спонукань, ієрархічно організовану; Л.І. Божович 1 визначає мотивацію як сукупність мотивів, що спонукають до діяльності; А.К. Маркова 10 вважає , що мотивація є багатомірним утворенням окремих мотивів, потреб, цілей, намірів, інтересів, ідеалів, цінностей. Н.М. Трофімова, Є.І. Єрьоміна 14 вважають, що мотивом для самонавчання майбутнього спеціаліста є зміна його відношення до себе і до діяльності, усвідомлення здатності виходити за межі завдань заданих, творчо перетворювати себе. О.М. Леонтьєв 8 вважає, в активності студента наявним є пізнавальний і професійний аспект, потім в процесі діяльності постійно проходять трансформації, що зачіпають мотивацію як структуру. Так у студентів старших курсів значно зростає вираженість мотивів відкриття нового розвитку здібностей, умінь і особистих якостей, підсилюється інтерес до процесу учіння, до професії, спілкування в групі, підвищується відповідальність за результати навчальної діяльності. Знижується вираженість мотивів зовнішніх по відношенню до процесу навчальної діяльності, а також суб’єктивна значимість академічних успіхів.

Серйозним поділом у поглядах на мотивацію є визнання ступеня впливу інстинктивної і соціальної сфер на поведінку людини. Оцінки коливаються від визнань повного домінування несвідомих імпульсів над поведінковими реакціями людини до повної автономності від них, тотальної залежності поведінки людини від впливу зовнішнього середовища.

Дослідження мотиваційної сфери студентів ВНЗ свідчить про наявність певної структури та ієрархії мотивів, які спонукають юнаків до навчання.

Результати анкетування студентів Ніжинського агротехнічного інституту, Миколаївського державного аграрного університету, Національного аграрного університету із застосуванням методики “Мотиви навчання” М.І. Алексєєвої, модифікованої для визначення професійної відповідальності студентів ВНЗ аграрного спрямування, вказують на наявність певної ієрархії мотивів навчання.

Студентам було запропоновано оцінити за десятибальною шкалою найбільш значимі для них мотиви старанного навчання.

Тест складався із 61 твердження і дав змогу діагностувати рівень вираженості кожного із восьми мотивів, які представлені в структурі мотивації навчання студентів.

Для зручності була дещо змінена система підрахунків балів. На відміну від оригінального варіанту, запропонованому М.Алексєєвою, у нашому варіанті студенти оцінювали твердження опитувальника за десятибальною шкалою.

Використана діагностична методика дає змогу оцінити рівень вираженості та ієрархію восьми таких мотивів, які представлені в структурі мотивації навчання (табл.).

Таблиця

Структура мотивації навчання студентів інженерних спеціальностей закладів аграрної освіти

Місце	Мотиви	Бали
1	Саморозвитку	7,90
2	Соціального престижу	7,72
3	Матеріальні	7,41
4	Соціально-значущі	7,31
5	Пізнавальні	7,27
6	Комунікативні	7,06
7	Соціальної ідентифікації.	5,89
8	Уникнення неприємностей і покарання (негативна мотивація).	4,09

Згідно з результатами дослідження, найбільше спонукальне значення мають мотиви саморозвитку. Прагнення розвивати інтелект і особистість є тим чинником, який спонукає студентів до навчання.

Дуже високий рейтинг має і мотив соціального престижу (престижна мотивація), який тісно пов’язаний із прагненням особистості до самоствердження. Вища освіта багатьма молодими людьми автоматично сприймається як універсальна цінність, абсолютно логічний етап власного соціального становлення. Поряд з цим тут присутня і статусна мотивація. Для успішного проходження конкурсу, формування академічної дисципліни, гарного засвоєння досліджуваних предметів і т.д. необхідний досить високий рівень домагань особистості й інших суб'єктивних факторів. Тому представники одних соціальних шарів виявляються більш конкурентноздатними для системи вищої освіти. Одержання статусу студента вузу, за результатами наших досліджень, дотепер сприймається як узвишшя в неформальній молодіжній ієрархії, досягнення значимої чергової (після закінчення школи) соціально-ієрархічної сходинки.

Наступне місце в ієрархії мотивів навчання займають матеріальні мотиви. Такі результати є цілком закономірними, оскільки на інженерних спеціальностях навчаються переважно юнаки, які більшою мірою орієнтовані на те, щоб “заробляти гроші”. Соціальна роль чоловіків, пов’язана із утримуванням сім’ї, визначає вищі показники по цій шкалі у представників “сильної” статі. Таким чином, матеріальний мотив займає чільне місце в мотивації навчальної діяльності, але не є визначальним (скоріше за все, він пов’язаний з віддаленою перспективою заробляти гроші, і навчальна діяльність розглядається як засіб досягнення цієї мети).

Четвертий рейтинг, згідно з нашими даними, у суспільно значущих мотивів. Наші результати в цьому відношенні істотно відрізняються від даних вітчизняних і радянських учених, які приписували суспільно-значущим мотивом вагоме місце (часто-густо перший щабель) в мотивації навчання. Такі розбіжності слід пояснювати політичною заангажованістю досліджень, які проводилися в радянські часи. Однак, незважаючи на те, що ці мотиви займають лише пяте місце серед мотивів, які спонукають студентів до навчальної діяльності, це не означає, що ними слід нехтувати і не розглядати їх як істотний спонукальний фактор. Слід зауважити, що відмінності між суспільно-значущими і мотивами соціального престижу є досить незначними. Суспільно-значущі мотиви і в наш час є істотним мотиваційним чинником. Хоча студенти вважають, що вища освіта дає їм право на краще місце в суспільстві, спостерігаючи навколо себе розкіш і процвітання інших людей без усякого диплома, вони не можуть не думати, що вони живуть у “ненормальній” країні, і що вона ставиться до них несправедливо. Науковці теж дотримуються цієї думки. Як справедливо стверджує П.Г. Лузан, “Криза освіти ... виявляється в падінні попиту на високу освіченість, культурність ...має свої корені в суперечностях українського посттоталітарного суспільства” 9. Звичайно, що опитувальники не є достатньо валідними і надійними інструментами дослідження мотиваційної сфери; але в даному випадку не було бажання тестованих відповідати сподіванням інших людей, спонукання їх видавати соціально бажані відповіді, оскільки термін виконання завдання обмежувався 20 хв., і наголошувалось, що завдання анонімне. Високий рейтинг даних мотивів можна також пояснити покращенням соціально-економічної ситуації в Україні, подіями “помаранчевої революції”, підвищенням матеріального добробуту студентів.

П’ятий рейтинг в ієрархії навчання займають пізнавальні мотиви. На перший погляд видається дивним, що процес і зміст учбової діяльності не є найістотнішим спонукальним фактором. Однак, слід зазначити, що і в учнів середніх шкіл на перших щаблях в ієрархії мотивів навчання знаходяться не внутрішні (пізнавальні мотиви). Згідно з даними Л.І. Божович 1, інтерес до навчання (внутрішні мотиви) займає лише 8% в структурі мотиваційної сфери учнів молодших класів і 11% в структурі мотивації навчання підлітків. Уся ця статистика є свідченням недосконалості системи навчання, яка не зорієнтована на формування пізнавальних мотивів. Під впливом розробленого нами мотиваційного тренінгу має місце позитивна динаміка пізнавальної мотивації. Значні можливості формування пізнавальної мотивації можуть бути в структурі навчального процесу, в структурі навчальних курсів, які викладаються, тобто коли має місце безпосередня робота з навчальним матеріалом. Однак, школа (як вища, так і середня) не зорієнтована на розвиток пізнавальної мотивації, на формування інтересу до процесу та змісту учбової діяльності.

На шостому місці ієрархії мотивів знаходиться комунікативні мотиви. Студенти підтверджують, що вступили й учаться, у тому числі і для того, щоб пережити, відчути, не пропустити етап, що узагальнено прийнятий називати «студентським життям». Мабуть, знайомі і родичі сприяли створенню культу навчання у вузі як своєрідного «свята душі», породжуючи відповідні чекання і мотивацію - будь-яким шляхом потрапити у вузівське середовище для того, щоб відчути, не пропустити подібне. Підсилюючим фактором даної мотивації виступає вплив кіно- і теле- індустрії, що сприяє формуванню і рекламуванню образу емоційного і насиченого подіями студентського життя (наприклад, телесеріал “Студенти”) Прагнення до встановлення міжособистісних контактів, бажання бути в колі ровесників спонукає юнаків вступити до ВНЗ, відвідувати заняття, готуватися разом до семінарів та екзаменів, тобто перебувати в колі юнацтва.

Мотив соціальної ідентифікації займає передостаннє, сьоме місце в ієрархії мотивів, які спонукають студентів до навчання. Мотивацією до підвищення успішності може виступати бажання затвердитися в групі. У такому випадку одержувана винагорода у виді позитивних оцінок лише частково задовольнить студента. Якщо він і далі буде ігноруватися своїми товаришами по навчанню, рівень умотивованості на високу якість підготовки до занять, як показують спостереження, може швидко знизитися. Таким чином, існують певні можливості (і необхідність) актуалізації та розвитку мотиву соціальної ідентифікації шляхом виконання більшої кількості групових завдань.

Мотиви уникнення неприємностей (негативна мотивація) знаходиться на останньому, восьмому місці в ієрархії мотивів навчання. Слід зазначити, що у студентів із нижчою академічною успішністю бал по шкалі “негативна мотивація” вищий, ніж у студентів, які вчаться на “відмінно” та “добре”. Загалом, мотив уникнення неприємностей і покарання не є істотним спонукальним чинником для більшості студентів, однак у деяких з них показники по шкалі “негативна мотивація” є досить високим. Наприклад, майже повсюдно в студентів оцінка перспективи служби в армії негативна. При цьому респонденти вказують на відоме зниження якості соціально-побутових умов проходження служби і погіршення морально-психологічного клімату. Відсутність престижності армійської служби, як серед однолітків, так і в суспільстві в цілому, знаходить своє вираження в тім, що, на думку респондентів, в армію йдуть люди або з невисоким інтелектуальним рівнем розвитку, або ті, хто не зміг знайти спосіб її уникнути.

Тестові завдання були доповнені малюнковим тестом. Студентам пропонувалось зобразити себе на майбутньому робочому місці. При цьому наголошувалось, що ті, хто не уявляє себе в цій ролі, або не бажає малювати , можуть не виконувати це завдання. У підсумку це завдання виконали близько 10% студентів. Заявляючи про велике бажання ставати високопрофесійними фахівцями, більше половини респондентів, що взяли участь у малюнковому тесті, зображували себе на “джипах”, з сигаретами і безтурботним проведенням часу. Через засоби масової інформації і комунікації культивується певний гедоністичний спосіб життя, у якому принцип задоволення повинний поширюватися на усі компоненти і фактори особистісного існування, у тому числі і роботу. Чим більше доктрина ринкових перетворень ідеологічно затверджується як більш гуманна, більш «особистісноорієнтована», ніж колишня соціально-економічна доктрина, тим більше до неї виникає симпатій молоді.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Динамічність мотивації вимагає педагогічного управління нею для запобігання зниження її рівня, для формування суспільно цінних мотивів. Завдання підвищення якості знань, умінь, навиків вимагає максимуму уваги до мотиваційної сфери навчання. Виникає необхідність управління не тільки розумовими діями, але і мотивами засвоєння знань, що, як відзначає А. К. Маркова, є більш складним завданням, ніж формування дій, операцій [10] . Вирішення питань формування мотивації навчання вимагає всесторонньої розробки цієї складної проблеми

Результати дослідження визначають необхідність розробки стратегії педагогічного впливу та визначення форм і умов розвитку у студентів мотивації відповідального ставлення до навчання і, як наслідок – до майбутньої професійної діяльності. Це стає можливим завдяки створенню оптимальних умов для саморозвитку і самоактуалізації студентів, поєднання колективних та індивідуальних форм навчальної діяльності, співвіднесення навчального матеріалу з майбутньою професійною діяльністю студентів, моделювання ситуацій, які вимагають підтримки або ж спонукання до діяльності.

Література

1. Божович Л.И. Избранные психологические труды: Проблемы формирования личности.-М.: Международная пед.академия, 1995.-209 с.
   
2. Гальперин П.Я. Общий взгляд на учение о так называемом поэтапном формировании умственных действий, представлений и понятий // Весн. Моск. У-та. Сер 14. Психология. 1998.№2 с.3-8
   
3. Долженко О. Студент сегодня: социальный портрет, отношение к учебе // Alma-mater. - 1997. - №3. – С.45-48.
   
4. Зайцева Інна Веніамінівна. Формування мотивації учіння студентів вищих економічних навчальних закладів: Дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний аграрний ун-т. - К., 2001. - 219арк. - Бібліогр.: арк. 174-194.
   
5. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.
   
6. Клименко Наталя Олександрівна. Формування мотивів навчально-пізнавальної діяльності студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка. — Луганськ, 2005.
   
7. Климчук Віталій Олександрович. Психологічні детермінанти розвитку внутрішньої мотивації студентів у навчальній діяльності: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Житомирський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Житомир, 2004. — 271арк. — Бібліогр.: арк. 165-171.
   
8. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психологии.- М.: Изд-во МГУ, 1981.- 584 с.
   
9. Лузан П.Г., Дьомін А.І., Рябець В.І. Формування активності студентів у навчанні.- К.: Вища школа, 1998.-192с.
   
10. Маркова А.К., Матис Т.А., Орлов А.Б. Формирование мотивации учения: Книга для учителя.- М.: Просвещение,1990.-192 с.
    
11. Міхеєва Людмила Василівна. Формування мотивації вивчення педагогічних дисциплін майбутніми вчителями праці і професійного навчання: дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. педагогічний ун-т ім. Михайла Коцюбинського. — Вінниця, 2005.
    
12. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.-СПб.: Питер Ком, 1998.-688 с.
    
13. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности /Под ред. В.А.Ядова.- Л., 1979.- 216 с.
    
14. Трофимова Н.М., Еремина Е.И.. Самообразование и творческое развитие личности будущего специалиста М. 1994. 456 с.
    
15. Черненко, Константин Александрович Формирование мотивации военно-профессиональной деятельности курсантов вузов инженерных войск : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 Н.Новгород, 2005
    
16. Якимов, Юрий Михайлович Формирование профессиональной мотивации учебной деятельности у будущих офицеров-воспитателей в инженерном вузе : Дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 СПб., 2005
    
17. Яковенко А.В. Вплив суспільних чинників на студентську молодь (мотиваційний аспект)// Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2000. - №1. - С.82 - 88.
    

Шусть В.В.

Особливості освітньої мотивації студентів інженерних спеціальностей сільськогосподарського спрямування

В цій статті аналізується освітня мотивація студентів інженерних спеціальностей вищих навчальних закладів аграрного спрямування. Показано, що провідними для майбутніх спеціалістів механізації та електрифікації сільського господарства України є мотиви саморозвитку, матеріальні, пізнавальні, престижні, суспільно-значущі, комунікативні мотиви.


Шусть В.В.

Особенности образовательной мотивации студентов инженерных специальностей сельскохозяйственного направления

В данной статье анализируется учебная мотивация студентов инженерных специальностей высших учебных заведений аграрного направления. Показано, что ведущими для будущих специалистов механизации и электрификации сельского хозяйства Украины являются мотивы саморазвития, материальные, познавательные, престижные, общественно-значимые, коммуникативные мотивы.


V.V. Shust’

Education Peculiarities of Agricultural Engineering Speciality Students’ Motivation

In the given article educational motivation of students of igenernih specialities of higher educational establishments of agrarian direction is analysed. It is shown, that the reasons of individual development, material, cognitive, prestige, public-meaningful, are anchorwomens for the future specialists of mechanization and electrification of agriculture of Ukraine, komunikativnie reasons.


Стаття надійшла до редакції. 14.10.2006р.