Визнання та облік витрат 11 визнання та облік витрат
| Вид материала | Документы |
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Формат опису модуля, 21.97kb.
- Формат опису модуля, 17.43kb.
- План: Визначення І класифікація затрат на виробництво Облік загальновиробничих витрат,, 241.53kb.
- План: Визначення І класифікація затрат на виробництво Облік загальновиробничих витрат,, 232.06kb.
- Формат опису модуля, 19.12kb.
- Назва реферату: Облік витрат підприємства, їх класифікація, елементи операційних витрат, 160.09kb.
- Управлінський облік у структурі управління підприємством, 22.6kb.
- Облік формування елементів затрат загальнї відомості, 458.81kb.
- Магістерська програма «Облік І аудит підприємницької діяльності» Аналіз та аудит фінансового, 54.42kb.
2
.11.3. ВИЗНАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ2.11.3. ВИЗНАННЯ ТА ОБЛІК ВИТРАТ
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначаються ПБО 16 “Витрати”
Витрати звітного періоду – це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхом збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Не визнаються витратами і не включаються до Звіту про фінансові результати:
- платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
- погашення одержаних позик;
- інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають визначенню витрат звітного періоду;
- витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до інших ПБО.
Інформація про витрати підприємства в Звіті про фінансові результати наводиться в розрізі:
1. Груп за їхньою функцією на підприємстві (І розділ Звіту про фінансові результати).
2. Елементів витрат (ІІ розділ Звіту про фінансові результати).
У І розділі Звіту про фінансові результати витрати підприємства наводяться в розрізі таких груп:
- Витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства:
- собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
- адміністративні витрати;
- витрати на збут;
- інші операційні витрати.
- Витрати, пов’язані з іншою діяльністю підприємства:
- втрати від участі в капіталі;
- фінансові витрати;
- інші витрати.
- Податок на прибуток.
- Надзвичайні витрати.
Витрати в розрізі елементів витрат відображаються в ІІ розділі Звіту про фінансові результати та групуються за такими видами:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- відрахування на соціальні заходи;
- амортизація;
- інші операційні витрати.
Лише витрати, що відносяться до операційної діяльності підприємства відображаються на рахунках класу 8 “Елементи витрат” та, відповідно, в ІІ розділі Звіту про фінансові результати “Елементи операційних витрат”.
Як уже згадувалось у розділі 2.11.1 даного Посібника, для обліку витрат підприємства можуть використовувати рахунки класів 8 та 9, причому, ведення рахунків класу 9 є обов’язковим для всіх підприємств, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності. Рішення щодо застосування рахунків класу 8 приймається підприємством самостійно.
Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунків рахунки класу 8 закриваються щомісячно в кореспонденції з дебетом наступних рахунків:
Дебет 23 “Виробництво”
Дебет 91 “Загальновиробничі витрати”
Дебет 92 “Адміністративні витрати”
Дебет 93 “Витрати на збут”
Дебет 94 “Інші операційні витрати”
Кредит рахунків класу 8
Таблиця 1
Порівняльна схема реєстрації господарських операцій підприємства з застосуванням рахунків класу 8 та 9
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |||
| у разі застосування рахунків тільки класу 9 | у разі застосування рахунків класу 8 та 9 | |||||
| | | Дебет | Кредит | Дебет | Кредит | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1 | Запасні частини використані для ремонту виробничого обладнання | 23 “Виробництво” | 207 “Запасні частини” | 806 “Витрати запасних частин” | 207 “Запасні частини” | 500 |
| 23 “Виробництво” | 806 “Витрати запасних частин” | 500 | ||||
| 2 | Запасні частини використані для ремонту легкового автомобіля | 92 “Адміністративні витрати” | 207 “Запасні частини” | 806 “Витрати запасних частин” | 207 “Запасні частини” | 1 000 |
| 92 “Адміністративні витрати” | 806 “Витрати запасних частин” | 1 000 | ||||
| 3 | Нарахована амортизація основних засобів відділу збуту | 93 “Витрати на збут” | 131 “Знос основних засобів” | 83 “Амортизація” | 131 “Знос основних засобів” | 2 500 |
| 93 “Витрати на збут” | 83 “Амортизація” | 2 500 | ||||
| 4 | Нестача готової продукції, виявлена при інвентаризації | 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” | 26 “Готова продукція” | 84 “Інші операційні витрати” | 26 “Готова продукція” | 800 |
| 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” | 84 “Інші операційні витрати” | 800 | ||||
Отже, як видно із вищенаведених схем кореспонденції рахунків, рахунки класу 8 є транзитними та використовуються для накопичення інформації в розрізі елементів витрат, яка використовується для заповнення ІІ розділу Звіту про фінансові результати.
Особливості віднесення операційних витрат до елементів витрат
- Не відносяться до елементів витрат та не відображаються на рахунках 8 класу такі операційні витрати:
- собівартість реалізованих товарів;
- собівартість реалізованої іноземної валюти;
- собівартість реалізованих матеріальних цінностей.
- Собівартість реалізованої готової продукції, робіт та послуг включається до відповідних елементів витрат в сумі виробничих витрат, що були понесені підприємством протягом місяця (були відображені за дебетом рахунків 23 “Виробництво” та 91 “Загальновиробничі витрати”).
- Витрати на транспортування придбаних запасів транспортом сторонніх організацій включаються до елементу “Інші операційні витрати” (обліковуються за дебетом рахунка 84 “Інші операційні витрати”).
- Витрати на транспортування придбаних запасів власним транспортом одноразово включаються до відповідних елементів витрат (оплата праці, матеріальні витрати, амортизація, відрахування на соціальні заходи).
- Сума єдиного податку включається до елементу “Інші операційні витрати” (обліковуються за дебетом рахунку 84 “Інші операційні витрати”).
- Продукція, роботи, послуги, що вироблені допоміжними та обслуговуючими виробництвами і господарствами, не включаються до елементів витрат у випадку, якщо вони споживаються в основному або в іншому допоміжному та обслуговуючому виробництвах цього підприємства. Витрати, понесені для їх виробництва, включаються до відповідних елементів витрат одноразово.
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:
- виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду;
- нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;
- наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Собівартість готової продукції (робіт, послуг) визначається за вирахуванням з витрат на її виробництво справедливої вартості побічної продукції, що відпускається на сторону, та вартості можливого використання побічної продукції, якщо вона використовується на підприємстві.
Таблиця 2
Перелік витрат, що включаються до виробничої собівартості
| № з/п | Витрати | Склад витрат |
| 1 | Прямі матеріальні витрати |
|
| 2 | Прямі витрати на оплату праці |
|
| 3 | Інші прямі витрати |
|
| 4 | Загально-виробничі витрати |
|
Відповідно до п. 11 ПБО 16 “Витрати” підприємства самостійно встановлюють перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).
Облік витрат, що включаються до виробничої
собівартості продукції (робіт, послуг)
Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування рахунків:
- 23 “Виробництво”, який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг);
- 91 “Загальновиробничі витрати”, який призначено для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного та допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин та устаткування.
Рахунок 23 “Виробництво” ведеться в розрізі видів виробництв, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності.
За дебетом рахунку 23 “Виробництво” відображаються:
- прямі матеріальні витрати:
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 20 “Виробничі запаси”
Кредит 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
- прямі витрати на оплату праці:
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”
- інші прямі витрати:
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”
Кредит 13 “Знос необоротних активів”
Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
- списані за відповідним розподілом загальновиробничі витрати:
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 91 “Загальновиробничі витрати”
- розподілені на основне виробництво витрати допоміжних виробництв:
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво”
- втрати від браку продукції (робіт, послуг):
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 24 “Брак у виробництві”.
За кредитом рахунку 23 “Виробництво” відображаються:
- фактична виробнича собівартість завершеної виробництвом продукції:
Дебет 26 “Готова продукція”
Дебет 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”
Кредит 23 “Виробництво”
- вартість виконаних робіт та послуг:
Дебет 90 “Собівартість реалізації”
Кредит 23 “Виробництво”
- списання вартості виготовлених напівфабрикатів:
Дебет 25 “Напівфабрикати”
Кредит 23 “Виробництво”
- списання відходів виробництва:
Дебет 209 “Інші матеріали”
Кредит 23 “Виробництво”
- списання виходу побічної продукції:
Дебет 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Побічна продукція”
Кредит 23 “Виробництво”
- нестачі цінностей у незавершеному виробництві:
Дебет 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”
Кредит 23 “Виробництво”
- собівартість виготовлених у допоміжних виробництвах виробів, споруд:
Дебет 11 “Інші необоротні активи”
Дебет 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”
Кредит 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво”
- собівартість виготовлених у допоміжних виробництвах робіт та послуг:
Дебет 23 “Виробництво”
Кредит 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво”.
Облік загальновиробничих витрат
Рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” ведеться за місцями виникнення, центрами і видами витрат.
За дебетом рахунку 91 “Загальновиробничі витрати” відображається сума визнаних витрат, за кредитом – щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 “Виробництво” та 90 “Собівартість реалізації”.
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності.
Згідно з п. 16 ПБО 16 “Витрати” підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.
Розподіл постійних та змінних загальновиробничих витрат на продукцію, роботи, послуги, що виробляються підприємством, здійснюється по-різному:
- змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду;
- постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу за нормальної потужності.
Приклади баз розподілу:
- години праці;
- заробітна плата;
- обсяг діяльності;
- прямі витрати;
- інше.
Підприємствам слід обирати ту базу розподілу, яка найбільш точно відображає зв’язок між загальновиробничими витратами та обсягом готової продукції. Наприклад, доцільно використовувати години праці основних працівників на тих підприємствах, де обсяг виробленої продукції залежить від кількості відпрацьованого часу.
На початку звітного року підприємством має бути визначена облікова політика щодо визначення виробничої собівартості продукції, робіт, послуг, в якій має бути зазначений обраний підприємством підхід щодо розподілу загальновиробничих витрат.
Підприємству необхідно:
- Визначити показник нормальної потужності підприємства1 (очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва).
- Обрати відповідну базу розподілу загальновиробничих витрат. База розподілу може відрізнятись від показника нормальної потужності підприємства, але обов’язково має відображати рівень виробництва (обсяг діяльності).
- Визначити оціночну величину показника бази розподілу, що співвідноситься з показником нормальної потужності.
- Визначити оціночну величину постійних загальновиробничих витрат (у грн.) на наступний рік.
- Визначити планову норму розподілу загальновиробничих витрат (у грн.):
-
Планова норма розподілу (у грн.)
=
Оціночна величина постійних загальновиробничих витрат
Оціночна величина показника бази розподілу
Планова норма розподілу загальновиробничих витрат – це показник, який визначається на початку звітного року і використовується підприємством кожного місяця при здійснені розподілу загальновиробничих витрат підприємства.
Приклад 1
Типографія визначила, що нормальною потужністю для неї є випуск 350 000 примірників газет на рік. За підрахунками спеціалістів підприємства для видавництва такої кількості примірників газет необхідно затратити 2 500 машино-годин на рік. На початку року також було підраховано, що загальновиробничі витрати в поточному році оціночно становитимуть 15 000 грн.
Виходячи з цих даних, планова норма розподілу загальновиробничих витрат становить 6 грн. / машино-годину (15 000 грн. / 2 500 машино-годин).
Цей показник означає, що, за оцінками підприємства, до собівартості випуску газет, тобто в дебет рахунку 23 “Виробництво”, загальновиробничі витрати включатимуться в сумі, що не перевищує 6 грн. на 1 фактичну машино-годину.
Суть розподілу постійних загальновиробничих витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності полягає в тому, що сума постійних загальновиробничих витрат, розподілених на кожний об’єкт витрат, не зростає внаслідок низького рівня виробництва або простоїв. Отже, собівартість продукції не буде завищеною. Розглянемо це на прикладі.
Приклад 2. Облік витрат на виробництво продукції
На початку 2002 р. підприємством встановлено, що нормальною потужністю для нього є випуск продукції в кількості 800 т. Запланований рівень загальновиробничих витрат на 2002р. – 50 000 грн. З них: постійні – 40 000грн., змінні – 10 000грн.
1. Розрахунок планової норми розподілу загальновиробничих витрат на 2002р.
Виходячи з встановлених підприємством показників нормальної потужності та планових загальновиробничих витрат, розраховуємо норми розподілу загальновиробничих витрат.
| Норма розподілу постійних загальновиробничих витрат | = | Заплановані постійні загальновиробничі витрати | = | 40 000 грн. | = | 50 грн./т |
| База розподілу при нормальній потужності | 800 т |
| Норма розподілу змінних загальновиробничих витрат | = | Заплановані змінні загальновиробничі витрати | = | 10 000 грн. | = | 12,50 грн./т |
| База розподілу при нормальній потужності | 800 т |
Ці показники використовуються кожного місяця протягом 2002 р. для розрахунку суми загальновиробничих витрат, що списується в дебет рахунку 23 “Виробництво”.
2. Облік витрат на виробництво продукції за фактичними даними січня 2002 р.
Фактичні показники за січень є такими:
| 1. Прямі витрати | |
| Витрати основних матеріалів | 5 000 грн. |
| Заробітна плата робітникам | 1 000 грн. |
| Нарахування на заробітну плату робітникам | 375 грн. |
| Амортизація | 500 грн. |
| 2. Загальновиробничі витрати | |
| Змінні (пально-мастильні матеріали, витрати на водопостачання та витрати електроенергії) | 6 250 грн. |
| Постійні (витрати матеріалів, амортизація загальновиробничих основних засобів, оплата праці загальновиробничого персоналу, витрати на здійснення технологічного контролю виробничого процесу, інші) | 42 000 грн. |
| 3. Фактичний випуск продукції | 500 т. |
Таблиця 3
Відображення в обліку витрат на виробництво продукції
(фактичний рівень виробництва продукції нижче запланованого)
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Використані основні матеріали у виробництві продукції | 23 “Виробництво” | 201 “Сировина і матеріали” | 5 000 |
| 2 | Нарахована заробітна плата виробничим робітникам | 23 “Виробництво” | 661 “Розрахунки за заробітною платою” | 1 000 |
| 3 | Нараховані відрахування на соціальні заходи виробничим робітникам | 23 “Виробництво” | 65 “Розрахунки за страхуванням” | 375 |
| 4 | Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення | 23 “Виробництво” | 131 “Знос основних засобів” | 500 |
| 5 | Змінні загальновиробничі витрати | 91.1 “Змінні загальновиробничі витрати” | 20 “Виробничі запаси” 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками” | 6 250 |
| 6 | Постійні загальновиробничі витрати | 91.2 “Постійні загальновиробничі витрати” | 20 “Виробничі запаси” 131 “Знос основних засобів” 661 “Розрахунки за заробітною платою” 65 “Розрахунки за страхуванням” | 42 000 |
| 7 | Списані змінні загальновиробничі витрати на собівартість продукції | 23 “Виробництво” | 91.1 “Змінні загальновиробничі витрати” | 6 2502 |
Продовження табл. 3
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 8 | Розподілені постійні загальновиробничі витрати на собівартість продукції | 23 “Виробництво” | 91.2 “Постійні загальновиробничі витрати” | 25 0003 |
| 9 | Списані нерозподілені загальновиробничі витрати | 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” | 91.2 “Постійні загальновиробничі витрати” | 17 0004 |
Отже, якщо фактичний рівень виробництва продукції нижчий запланованого, то до виробничої собівартості виготовленої продукції включатимуться лише розподілені (за відповідним розрахунком) постійні загальновиробничі витрати.
3. Облік витрат на виробництво продукції за фактичними даними лютого 2002р.
Фактичні показники за лютий є такими:
| 1. Прямі витрати такими: | |
| Витрати основних матеріалів | 10 000 грн. |
| Заробітна плата робітникам | 2 000 грн. |
| Нарахування на заробітну плату робітникам | 750 грн. |
| Пряма амортизація | 500 грн. |
| 2. Загальновиробничі витрати | |
| Змінні (пально-мастильні матеріали, витрати на водопостачання та витрати електроенергії) | 12 500 грн. |
| Постійні (витрати матеріалів, амортизація загальновиробничих основних засобів, оплата праці загальновиробничого персоналу, витрати на здійснення технологічного контролю виробничого процесу, інші) | 45 000 грн. |
| 3. Фактичний випуск продукції | 1 000 т. |
Таблиця 4
Відображення в обліку витрат на виробництво продукції (лютий)
(фактичний рівень виробництва продукції вище запланованого)
| № з/п | Зміст операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
| Дебет | Кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Використані основні матеріали у виробництві | 23 “Виробництво” | 201 “Сировина і матеріали” | 10 000 |
| 2 | Нарахована заробітна плата виробничим робітникам | 23 “Виробництво” | 661 “Розрахунки за заробітною платою” | 2 000 |
| 3 | Нараховані відрахування на соціальні заходи виробничим робітникам | 23 “Виробництво” | 65 “Розрахунки за страхуванням” | 750 |
Продовження табл. 4
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 4 | Нарахована амортизація основних засобів виробничого призначення | 23 “Виробництво” | 131 “Знос основних засобів” | 500 |
| 5 | Змінні загальновиробничі витрати | 91.1 “Змінні загальновиробничі витрати” | 20 “Виробничі запаси” 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками” | 12 500 |
| 6 | Постійні загальновиробничі витрати | 91.2 “Постійні загальновиробничі витрати” | 20 “Виробничі запаси” 131 “Знос основних засобів” 661 “Розрахунки за заробітною платою” 65 “Розрахунки за страхуванням” | 45 000 |
| 7 | Списані змінні загальновиробничі витрати на собівартість виготовлення продукції | 23 “Виробництво” | 91.1 “Змінні загальновиробничі витрати” | 12 500 |
| 8 | Розподілені постійні загальновиробничі витрати на собівартість продукції | 23 “Виробництво” | 91.2 “Постійні загальновиробничі витрати” | 45 0005 |
Отже, якщо фактичний рівень виробництва продукції вище запланованого, то до виробничої собівартості виробленої готової продукції включатимуться всі постійні загальновиробничі витрати.
Таблиця 5
Підсумкові показники собівартості 1 тонни випущеної продукції
| № з/п | Показники | Січень | Лютий (Фактичні показники) | |
| Фактичні показники | Показники, які були б отримані у випадку списання всіх загальновиробничих витрат у дебет рахунку 23 | |||
| 1 | Виробничі витрати всього | 38 125 грн. | 55 125 грн. | 70 750 грн. |
| 2 | Випуск продукції (т) | 500 | 500 | 1000 |
| 3 | Собівартість 1 т продукції | 76,25 грн. | 110,25 грн. | 70,75 грн. |
Як видно з вищенаведеної таблиці, у випадку, якби підприємство не здійснювало розподіл загальновиробничих витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності, собівартість виробництва 1 тонни продукції була б на 45 % вища. Така ситуація є типовою для тих підприємств, які за тих чи інших обставин простоюють або мають рівень виробництва, значно нижчий від середнього. Віднесення всіх загальновиробничих витрат на собівартість виробництва у таких підприємств призводить до завищеної собівартості залишків готової продукції, що відображаються у Балансі. В результаті цього користувачі такої звітності (в тому числі керівництво) отримують недостовірну оцінку активів підприємства та фінансових результатів діяльності в поточному та майбутніх періодах.
Віднесення нерозподілених постійних загальновиробничих витрат на собівартість реалізації звітного періоду є економічно обґрунтованим, оскільки достовірно відображає показники діяльності підприємства за цей період. Значна сума нерозподілених загальновиробничих витрат може бути результатом:
- невірної оцінки показників нормального рівня виробництва;
- низького рівня виробництва, що є результатом певних обставин, які потребують аналізу з метою прийняття відповідних управлінських рішень.
Облік витрат допоміжних виробництв
Допоміжні виробництва призначені для обслуговування цехів основного виробництва. Вони виконують роботи з ремонту основних засобів, забезпечують інструментами, запасними частинами, необхідними для ремонту обладнання, я також різними видами енергії, транспортними та іншими послугами. Прикладами допоміжних виробництв є: транспортні дільниці, ремонтні цехи, експериментальні дільниці, підрозділи, що постачають підприємство енергією, водою, теплом.
Послуги або продукція допоміжних виробництв споживаються не тільки основним виробництвом. Частина послуг виробляється з метою обслуговування невиробничих підрозділів підприємства: відділу збуту, адміністративно-господарського відділу, відділу постачання тощо. У такому випадку для забезпечення належної класифікації витрат та їх віднесення на відповідні рахунки бухгалтерського обліку, витрати допоміжних виробництв розподіляються між різними підрозділами (напрямками діяльності) з використанням певної раціональної бази розподілу.
Приклад 3. Облік витрат допоміжних виробництв
Допоміжний підрозділ підприємства – електроцех виробляє електроенергію, яка використовується як у виробничому процесі, так і для невиробничих цілей. У грудні 2002 року витрати цього підрозділу на виробництво електроенергії становили
15 600 грн. Відповідно до показників вимірювальних приладів електроенергія була спожита у такій пропорції: 70 % – виробництвом, 20% – на адміністративні цілі,
10% – відділом збуту.